Ухвала суду № 139893361, 21.09.2026, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/1463/26

Провадження № 2/499/1071/26

У Х В А Л А

Іменем України

"21" вересня 2026 р. селище Іванівка

Суддя Іванівського районного суду Одеської області Тимчук Руслан Миколайович, вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Коноплянської сільської ради Березівського району Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до Коноплянської сільської ради Березівського району Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Зазначена позовна заява відповідно до повторного автоматизованого розподілу судових справ передана в провадження судді Тимчука Р.М. 16 вересня 2026 року.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Суддею при дослідженні поданої позовної заяви встановлено, що позивачем при поданні позову не дотримано вимоги ст.. 175,177 ЦПК України.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява має містити відомості: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

З дослідженої позовної заяви вбачається, що стороною позивача у справі не зазначено: відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява має містити відомості: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 133 ЦПК).

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно із п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір, ставка якого складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Аналогічна позиція міститься в Постанові Верховного Суду від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21 (провадження № 61-5554сво23).

Таким чином, розмір судового збору, який необхідно сплатити за одну вимогу немайнового характеру становить 1331,20 грн.

До позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору 2662,40 грн.

При цьому позивачем зазначено чотири вимоги:

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0521 га з кадастровим номером 5121882000:03:001:0027 у Державному земельному кадастрі з одночасним скасуванням (анулюванням) вказаного кадастрового номера;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0344 га з кадастровим номером 5121882000:03:001:0026 у Державному земельному кадастрі з одночасним скасуванням (анулюванням) вказаного кадастрового номера.

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області перевести відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами 5121882000:03:001:0027 та 5121882000:03:001:0026 у статус архівних та повернути землі до земель комунальної власності Коноплянської сільської ради Березівського району Одеської області( позовні вимоги щодо двох земельних ділянок).

Отже вбачається, що за дві позовні вимоги немайнового характеру судовий збір не сплачено.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Натомість позивачем не виконано вимогу п. 6 ч. 3ст. 175 ЦПК України, а саме у заяві відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, лише зазначено що заходи врегулювання спору не привели до результату, при цьому які саме заходи та відповідний результат в позовній заяві не зазначено.

У зв`язку із наведеним вище, суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття провадження у даній справі.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п.36).

На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).

Поряд із цим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).

Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання заявником умов реалізації права на звернення до цього суду з заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні документу про сплату судового збору в повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням ставок судового збору та у наданні редакції позовної заяви після усунення вищезазначених недоліків даної заяви.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовна заява не може вважатися такою, що відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту.

У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.175, 185 ЦПК України, суддя

Постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Коноплянської сільської ради Березівського району Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі- залишити без руху.

Повідомити сторону позивача про необхідність виправити вищевказані недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали .

Роз`яснити позивачу та його представнику, що якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк вимоги ухвали суду будуть виконані, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання, а інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяР. М. Тимчук