Ухвала суду № 139893132, 10.09.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/6937/26

Провадження №4-с/751/38/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

у складі: головуючого-судді Деркача О. Г.

при секретарі Курач В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , в порядку ст. 447 ЦПК України, на дії Новозаводського відділу Державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Новозаводського районного суду міста Чернігова із скаргою на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, в порядку ст.447 ЦПК України, в якій просить:

1.Витребувати у Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повні матеріали виконавчого провадження №35318724;

2. Визнати неправомірним подальше ведення виконавчого провадження №35318724 за відсутності належного, повного і перевіряємого документального підтвердження законності його відкриття, передачі, прийняття та подальшого виконання.

3. Визнати неправомірною бездіяльність Новозаводського ВДВС щодо неусунення правової невизначеності після отримання заяви ОСОБА_1 від 27.06.2026 щодо законності подальшого перебування ВП №35318724 на виконанні.

4. Визнати неправомірним подальше підтримання арештів, обмежень та інших виконавчих заходіву межах ВП №35318724 за відсутності належного підтвердження законності подальшого примусового виконання.

5. Зобов`язати Новозаводський ВДВС надати суду належні документи, які підтверджують законність відкриття, передачі, прийняття та подальшого ведення ВП №35318724, зокрема: заяву стягувача про примусове виконання; реєстраційний слід надходження заяви та виконавчого документа; постанову про відкриття ВП №35318724; повний рух оригіналу виконавчого листа №6-1306/12; документи щодо передачі виконавчого документа між органами ДВС; документи щодо чинного стягувача; чинні реквізити для перерахування коштів; документи щодо арештів, виконавчого збору, витрат, стягнутих сум та їх розподілу; опис/перелік матеріалів виконавчого провадження.

6. У разі ненадання органом ДВС належних документів, які підтверджують законність відкриття, передачі, прийняття та подальшого ведення ВП №35318724, зобов`язати Новозаводський ВДВС прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження №35318724.

7. У разі закінчення виконавчого провадження №35318724 зобов`язати Новозаводський ВДВС невідкладно зняти всі арешти з рахунків, коштів, майна та інших активів заявника, а також припинити всі обмеження, застосовані у межах цього виконавчого провадження.

8. Зобов`язати Новозаводський ВДВС направити відповідні постанови про зняття арештів до всіх банківських установ, органів, підприємств, установ та організацій, яким раніше направлялися постанови про арешт, запити, вимоги або інші документи щодо заявника.

9. Зобов`язати Новозаводський ВДВС надати заявнику копії документів, які підтверджують направлення постанов про зняття арештів банкам та іншим установам.

10. Зобов`язати Новозаводський ВДВС вирішити питання щодо виконавчого документа №6-1306/12 відповідно до вимог закону, зокрема щодо його повернення належному адресату/суду, який його видав, або іншого передбаченого законом процесуального вирішення його подальшої долі.

11. У разі якщо суд дійде висновку, що закінчення ВП №35318724 на цій стадії є неможливим, зобов`язати Новозаводський ВДВС прийняти окреме мотивоване процесуальне рішення щодо кожної ключової обставини, а саме: законності відкриття ВП №35318724; наявності заяви стягувача; реєстраційного сліду надходження заяви та виконавчого документа; повного руху оригіналу виконавчого листа; наявності належно підтвердженого чинного стягувача; чинних реквізитів для перерахування коштів; правових підстав подальшого підтримання арештів, обмежень та інших виконавчих заходів.

12. Надати оцінку доводам заявника щодо відсутності належного підтвердження законності відкриття, передачі, прийняття та подальшого ведення ВП №35318724.

Вимоги скарги мотивовано тим, що на виконанні Новозаводськоо ВДВС у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №35318724, з примусового виконання виконавчого листа №6-1306/12 виданого 17.04.2012 Новозаводським районним судом міста Чернігова про стягнення з нього на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості у розмірі 23983,12 грн, яке було передано Славутицьким ВДВС у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ). Вказує, що в процесі виконання виконавчих дій державним виконавцем були винесені постанови про накладення арештів на його рахунки. Вказує, що звертався до органу ДВС про надання належних документів, які підтверджують законність відкриття виконавчого провадження, його передачі, прийняття та подальшого виконання, на яку 01.07.2026 року отримав відповідь. Однак ця відповідь не усунула поставлених питань, не надала повного доказового ланцюга та фактично зводиться до загального твердження про відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження. Посилається, що стягувачем у виконавчому провадженні №35318724 було ПАТ «Альфа-Банк», яке на даний змінило назву на АТ «Сенс Банк», а останнє продало своє право вимоги за кредитним договором №600000144 ФК «Кредит-Капітал». При цьому, на його звернення до органу ДВС йому не надано повного документального підтвердження наявності чинного стягувача, заяви чинного стягувача, ухвали про зміну сторони виконавчого провадження та належних реквізитів для зарахування коштів. Звертає увагу, що з електронного повідомлення АТ «Сенс Банк» вбачається, що кредит №600000144 продано ФК «Кредит-Капітал», а рахунок в АТ «Сенс Банк» закрито. Вважає, що подальше підтримання виконавчого провадження, арештів, обтяжень та виконавчих дій без надання боржнику: ухвали суду про заміну стягувача; заяви чинного стягувача про примусове виконання; чинних реквізитів належного стягувача; повного руху оригіналу виконавчого документа; повного документального підтвердження законності подальшого виконання, має ознаки підтримання виконавчого провадження без належно підтвердженого чинного стягувача та без належних правових підстав для подальшого примусового виконання, а тому подальше підтримання виконавчих дій створює стан правової невизначеності та порушує права боржника.

Ухвалою судді від 09.07.2026 року дану скаргу залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків.

Через систему «Електронний суд», скаржник подав заяву про усунення недоліків скарги (з додатками).

Ухвалою судді від 24.08.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду, залучено до участі у розгляді даної справи в якості заінтересованої особи Акціонернке товариство «Сенс Банк»..

29.08.2026 року, через систему «Електронний суд», скаржник подав додаткові пояснення у справі, суть яких зводиться до обґрунтувань зазначених у скарзі.

04.09.2026 року, через систему «Електронний суд», від Новозаводського ВДВС у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечення щодо скарги обґрунтовані тим, що на виконанні в Новозаводському відділі державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі-Відділ), у головного державного виконавця Гаршиної В.М. (далі - держаний виконавець), на виконанні перебуває виконавче провадження АСВП № 35318724 з виконання виконавчого листа № 6-1306/12 виданого 17.04.2012 Новозаводським районним судом міста Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості у розмірі 23983,12 грн, яке було передано Славутицьким відділом державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Київ) ) у зв`язку з тим, що боржник отримує заробітну плату в ВЧ НОМЕР_1 з якої утримується 50% аліментів. Згідно прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника. Боржник проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Залишок боргу становить 23983,12 грн. Зазначає, що попереднє пов`язане виконавче провадження №33593134, яке було відкрито 25.07.2012 року на підставі заяви стягувача ПАТ «Альфа-Банк» з виконання виконавчого листа №6-1306/12 виданого 17.04.2012 Новозаводським районним судом міста Чернігова, завершено на підставі п.10 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції №606-ХІV від 21.04.1999 року та було передано до архіву, і в зв`язку із закінченням строку зберігання знищено, тому надати копію заяви стягувача про відкриття зазначеного виконавчого провадження нне вбачається можливим. Звертає увагу, що постановою Чернігівського апеляційного суду від 10.11.2025 року у справі №6/2515/13063/2012 скасовано ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 22.09.2025 року та відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про заміну стягувача у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого документа №6-1306/12 від 17.04.2012 року, із ПАТ «Альфа-Банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», за правом грошовох вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №600000144 від 09.06.2008. Враховуючи норми Закону України «Про виконавче провадження» та відмову суду у заміні сторони виконавчого провадження №35318724, 23.01.2026 року державним виконавцем винесено постанову про заміну назви сторони виконавчого провадження (стягувача) з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Наголошує, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 30.05.2023 року постановою від 31.05.2023 року державним виконавцем визначено його поточний рахунок у банку для здійснення видаткових операцій, який відкрито в АТ КБ «Приватбанк», вказана постанова виконана банком. Також, на підставі заяви-вимоги ОСОБА_1 від 08.07.2026 року та наданих довідок АТ «Універсал Банк» 14.07.2026 року державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з коштів, яку направлено до Банку для виконання. Ухвалою Ново Новозаводського районного суду міста Чернігова у справі №6/2515/1306/2012 від 29.07.2026 року у задоволені заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Сенс Банк», Новозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовлено. Ухвалою Чернігівського апеляційного суду по справі № 6/2515/1306/2012, апеляційне провадження № 22-ц/4823/1962/26 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 липня 2026 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню- залишено без руху. Станом на 04.09.2026 року рішення суду боржником не виконано. Враховуючи зазначене, просить відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі.

06.09.2026 року, через систему «Електронний суд», від скаржника надійшла заява в якій просить забезпечити його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, у разі технічної неможливості проведення судового засідання в режимі відео конференції просить розгляд справи проводити без його участі на підставі наданих матеріалів справи. Також, в заяві містяться додаткові пояснення у справі зміст яких зводиться до обставин зазначених у скарзі.

08.09.2026 року, через систему «Електронний суд», від скаржника надійшла відповідь на відзив, в якій звертає увагу суду, що Новозаводський ВДВС не усунув визначальну доказову невизначеність, на якій поюбудована первинна скарга. Він містить значний опис пізніших подй правових норм, однак не подає первинного доказового ланцюга 31.10.2012>19.11.2012>21.11.2012 і не пояснює суперечність між версією про передачу виконавчого документа за належністю та прямим записом постанови про полдання заяви 19.11.2012 року, а тому вважає, що відзив не може бути достатньою самостійною підставою для висновку про належне документальне підтвердження законності подальшого ведення ВП №35318724.

Щодо клопотання скаржника про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів суд зазначає наступне.

У зв`язку із відсутністю технічної можливості проведення судового засідання 10.09.2026 року о 09 год 00 хв. в режимі відеоконференції, та враховуючи норми цивільно процесуального закону (ст.212 ЦПК УКраїни), який передбачає право суду, а не обов`язок проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторонни, суд доходить висновку що клопотання скаржника про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволенню не підлягає.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Учасники справи про час і місце слухання справи повідомлені належним чином. Заяви, клопотання до суду не надходили.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали даної справи та матеріали цивільної справи №6/2515/1306/2012, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Також, в ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

На підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 29.12.2010, ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.03.2012, Публічному акціонерному товариству «Альфа-Банк» видано виконавчий лист №6/2515/1306/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором №600000144 від 09.06.2008 у сумі 23 973,12 грн та витрат по сплаті третейського збору в сумі 10,00 грн. (а.с.1 справи №6/2515/1306/2012).

Згідно інформації Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові від 06.04.2026 №30902 та від 01.07.2026 року №56388, на підставі заяви стягувача ПАТ «Альфа-Банк» 25.07.2012 державним виконавцем Новозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові відкрито виконавче провадження №33593134 з примусового виконання виконавчого листа №6/2515/1306/2012. 31.10.2012 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.10 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із направленням виконавчого документа за належністю до Славутицького відділу державної виконавчої служби, для здійснення подальшого стягнення. 21.12.2012 Славутицьким відділом державної виконавчої служби у Вишгородському районі відкрито виконавче провадження №35318724, в межах якого звернуто стягнення на заробітну плату боржника. Надалі, матеріали вказаного виконавчого провадження були передані до Новозаводського відділу державної виконавчої служби за місцем проживання боржника, у зв`язку з чим 30.09.2022 державним виконавцем винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №35318724 до виконання. Станом на 01.07.2026 матеріали виконавчого провадження №33593134 знищені за закінченням строку зберігання, у матеріалах виконавчого провадження №35318724 відсутня заява стягувача про відкриття виконавчого провадження №33593134. Наразі у державного виконавця відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження №35318724 ( а.с.36-38, 39-41, 52-54, 55-57).

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11.05.2016 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ Компанія з управління активам «Прімоколект-Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження (т.1 а.с.3-4 справи №6/2515/1306/2012).

Згідно листа від 30.10.2023 Акціонерне товариство «Сенс Банк» повідомило, що кредит №600000144 продано ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», рахунок АТ «Сенс Банк» закрито (т.2 а.с.27 №6/2515/1306/2012).

Згідно листа від 30.10.2023 Акціонерне товариство «Сенс Банк» повідомило, що кредит №600000144 продано ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», рахунок АТ «Сенс Банк» закрито (т.2 а.с.27 №6/2515/1306/2012).

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22.09.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження, яке відкрито на підставі виконавчого документа №6-1306/12 від 17.04.2012 (т.1 а.с.141-146 №6/2515/1306/2012).

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 10.11.2025 ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22.09.2025 скасовано. Відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про заміну стягувача у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого документа №6-1306/12 від 17.04.2012 (т.1 а.с.258-264 №6/2515/1306/2012).

23.01.2026 постановою державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України змінено назву сторони виконавчого провадження №35318724, з Акціонерне товариство «Альфа - Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк» (т.2 а.с.34 №6/2515/1306/2012).

У межах виконавчого провадження №35318724 постановою від 07.02.2023 накладено арешт на грошові кошти боржника (т.2 а.с.34 на зв. стор. №6/2515/1306/2012).

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29.07.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Сенс Банк», Новозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовлено повністю. (т.2 а.с.109-115 №6/2515/1306/2012)

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 25.08.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 29.07.2026 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню вважати не поданою та повернуто ОСОБА_1 (т.2 а.с.169-170)

З відзиву/письмових пояснень Новозаводського відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, вбачається, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 30.05.2023 постановою від 31.05.2023 державним виконавцем визначено його поточний рахунок у банку для здійснення видаткових операцій, який відкрито в АТ КБ «Приватбанк». Згідно до листа АТ КБ «Приватбанк» від 16.06.2023 №20.1.0.0.0/7-230612/13365 зазначену постанову державного виконавця банком виконано.

Крім того зазначено, що у зв`язку з надходженням заяви боржника про блокування державних цільових виплат за програмами державна виплата за програмою «Скринінг здоров`я» у сумі 2 000,00 грн, зарахована 29.06.2026, та державна виплата за програмою «Ветеранський спорт» у сумі 1 500,00 грн, зарахована 10.07.2026, які надходили на рахунок IBAN НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк» та наданих банківських довідок АТ «Універсал Банк», 14.07.2026 року державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з коштів, вказаного рахунку.

В подальшому, державним виконавцем 06.08.2026 року винесено постанову про зняття арешту з коштів, що надходять за програмою «Скринінг здоров`я» на рахунок IBAN НОМЕР_3 та за програмою «Ветеранський спорт» на рахунок IBAN НОМЕР_4 , яку направлено до АТ «Універсал Банк» для виконання.

Отже, державним виконавцем виконано вимоги чинного законодавста, знято арешт з рахунків боржника на які надходять соціальні, компенсаційні та одноразові виплати, на які в силу ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження» не може бути звернено стягнення.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що станом на час розгляду даної скарги, рішення суду є чинним, добровільно боржником не виконано.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду й ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції.

Саме такий принцип застосовує ЄСПЛ у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень є невід`ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь-якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.

ЄСПЛ неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень (рішення у справах «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, «Ясіун`єне проти Литви» від 06 березня 2003 року, «Руйану проти Румунії» від 17 червня 2003 року, «Півень проти України» від 29 червня 2004 року).

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу (рішення ЄСПЛ у справі «Агрокомплекс проти України» від 25 липня 2013 року).

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

Згідно з частиною п`ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 Закону «Про виконавче провадження» встановлено, що на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

У відповідності до п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Пунктом 2 частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до ч.2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 , поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України Про виконавче провадження встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Аналогічного висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний суд у постанові від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц (провадження № 61-10611св20).

Як зазначалось вище державним виконавцем виконано вимоги чинного законодавста знято арешти з рахунків боржника на які надходять кошти, звернення стягнення на які заборонено законом.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення)- сукупність дій визначених в цьому законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно статті 3 вищевказаного Закону, завданням органів державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18) та від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд звертає увагу, що відмова суду у заміні сторони виконавчого провадження (стягувача) правонаступником не є правовою підставою для закінчення виконавчого провадження або зняття арешту з майна (коштів) боржника.

Стаття 39 Закону України «Про виконавче провадження», містить вичерпний перелік підстав для закінчення виконавчого провадження. Така підстава, як відмова у заміні стягувача правонаступником, на яку посилається скаржник у зазначеному переліку відсутня.

Враховуючи вищевикладене, оскільки виконавче провадження є відкритим (незавершеним), а рішення суду не виконано, боржником не надано доказів повного фактичного погашення боргу перед первісним чи новим кредитором, державний виконавець діяв у межах повноважень та відповідно до закону, арешт коштів є законним заходом примусового виконання рішення. Зняття арешту за таких умов буде прямим порушенням закону з боку ДВС. Сама по собі відмова суду в процесуальному правонаступництві для факторингової компанії не нівелює обов`язковості виконання судового рішення, яке набрало законної сили (ст. 129-1 Конституції України). Таким чином, у задоволенні скарги боржника слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 5, 12, 13, 18, 76-81, 89, 258, 263-265, 354, 447-451 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 , в порядку ст. 447 ЦПК України, на дії Новозаводського відділу Державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Чернігівської апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини ухвали, протягом того ж строку з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст ухвали складено 16.09.2026 року.

Суддя О. Г. Деркач