Ухвала суду № 139892486, 28.07.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/18908/24

н/п 1-кп/766/2695/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у заяві про відвід колегії суддів

28.07.2026

Херсонський міський суд Херсонської області у складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву обвинуваченого про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022231080000192 від 24.11.2022 року, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого частиною другою ст. 111, частиною сьомою ст. 111-1 Кримінального кодексу України (далі КК України),

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області на розгляді знаходяться матеріали кримінального провадження №12022231080000192 від 24.11.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою ст. 111, частиною сьомою ст. 111-1 КК України.

До Херсонського міського суду Херсонської області від обвинуваченого надійшла заява про відвід колегії суддів від 02.07.2026, в якій заявник просить відвести колегію суддів від розгляду справи №766/18908/24.

В обґрунтування заяви про відвід обвинувачений зазначив, що колегія суддів порушила обов`язок, покладений Кримінальним процесуальним законодавством на суд щодо негайного вручення обвинуваченому копії рішення про продовження строку тримання під вартою. У такий спосіб колегія суддів порушила право на захист обвинуваченого, оскільки внаслідок не обізнаності мотивів рішення суду останній був позбавлений можливості оскаржити це рішення суду в апеляційному порядку. За таких обставин обвинувачений вважає, що колегія суддів ставиться до нього упереджено, а значить підлягає відводу від розгляду кримінального провадження.

У судовому засіданні захисник та обвинувачений заяву про відвід колегії суддів підтримали в повному обсязі. Прокурор проти задоволення клопотання заперечував.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого відводу з огляду на таке.

Відповідно до положень частини першої ст. 81 КПК України, клопотання про відвід одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, розглядає цей же склад суду.

За змістом приписів частини першої ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичом чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи.

За змістом частини першої, другої, п`ятої ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених зокрема статтею 75 КПК України суддя зобов`язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ст. 9 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ).

Отже, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість дійти висновку, що об`єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо; суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант; наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі, участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення тощо.

Стосовно об`єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників кримінального провадження (справа Фей проти Австрії).

Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи, зокрема це може виражатися у висловлюваннях судді щодо кінцевих результатів розгляду справи (кримінального провадження), щодо особи обвинуваченого чи якості досудового розслідування, що висловлені публічно тощо. Конкретизуючи суб`єктивний критерій, ЄСПЛ підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді (справа Хаушильд проти Данії).

Тобто, особа, яка заявляє відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості судді (колегії суддів) у розгляді справи, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості судді, яка діє до тих пір поки не доведено інше.

Проте, підставою для відводу колегії суддів обвинувачений вважає не отримання ним копії повного рішення суду, що не дало йому можливості скористатися правом на оскарження цього рішення, а тому, на думку обвинуваченого, це є порушенням його права на захист.

В цьому контексті Суд роз`яснює, що захист порушеного права здійснюється особою у спосіб передбачений законом. Водночас інститут відводу покликаний забезпечити дотримання права особи на справедливий суд в частині розгляду її справи (кримінального провадження) безстороннім та неупередженим судом, а тому не може підмінювати інститут апеляційного оскарження, який призначений, зокрема для виправлення судом вищої інстанції порушень і помилок допущених судом під час розгляду справи.

Колегія суддів не вбачає зазначені обвинуваченим обставини проявом упередженості чи небезсторонності з боку суду

Колегія суддів вважає, що обставини, які давали б підстави для висновку про упередженість та небезсторонність колегії суддів, як за суб`єктивним, так і за об`єктивним критеріями, обвинуваченим не доведено, а тому заява про відвід колегії суддів задоволенню не підлягає.

З цих підстав,

керуючись статтями 75, 80, 81, 369, 371, 372, 532 КПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід колегії суддів від 02.07.2026 року відмовити.

2. Копію ухвали направити сторонам судового провадження.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути висловлені під час оскарження рішення по суті справи.

Головуючий суддяОСОБА_1 Суддя ОСОБА_3 Суддя ОСОБА_2