Ухвала суду № 139892423, 21.09.2026, Ямпільський районний суд Сумської області

Справа № 590/618/26

Провадження №2/590/499/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«21» вересня 2026 року

Ямпільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Сатарової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Данченко І.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Ямпіль заяву судді Сатарової О.В. про самовідвід у цивільній справі № 590/618/26 за позовом ОСОБА_1 до Хутір-Михайлівської міської ради Шосткинського району Сумської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ямпільського районного суду Сумської області перебуває цивільна справа № 590/618/26 за позовом ОСОБА_1 до Хутір-Михайлівської міської ради про визнання права власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку (А) загальною площею 73,9 кв.м, житловою площею 40 кв.м; сараю (Б); погребу (Пг); вбиральні (У) за набувальною давністю у зв`язку зі спливом строку добросовісного, відкритого та безперервного володіння цих майном, станом на 17.12.2023.

Ухвалою суду від 19.08.2026 року, постановленою на виконання постанови Сумського апеляційного суду від 11.08.2026 року, за вказаною позовною заявою було відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Під час підготовчого засідання головуючою суддею Сатаровою О.В. заявлено самовідвід від участі у розгляді даної справи з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України. Заява обґрунтована тим, що у провадженні судді Сатарової О.В. вже перебувала цивільна справа № 590/1244/25 за аналогічним позовом ОСОБА_1 до Хутір-Михайлівської міської ради про визнання права власності на це ж саме майно за набувальною давністю. Рішенням Ямпільського районного суду Сумської області від 31.03.2026 року, яке набрало законної сили, у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено у зв`язку з недоведеністю підстав позову.

Суддя зазначає, що під час розгляду справи № 590/1244/25 нею як головуючим суддею вже було надано вичерпну оцінку всім фактичним обставинам справи, досліджено надані сторонами докази та сформовано й висловлено остаточну правову позицію суду з приводу спірних правовiдносин. За таких обставин, з метою дотримання норм професійної етики та виключення будь-яких сумнівів у стороннього спостерігача щодо безсторонності правосуддя, суддя вважає за необхідне заявити самовідвід.

Дослідивши матеріали цивільної справи та підстави заявленого самовідводу, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною першою статті 39 ЦПК України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Судом встановлено, що предмет спору, склад учасників процесу та правові підстави позову у справі № 590/618/26 фактично дублюють матеріали раніше розглянутої суддею Сатаровою О.В. цивільної справи № 590/1244/25, за результатами розгляду якої 31.03.2026 року ухвалено рішення про відмову в позові. У новому судовому процесі позивач намагається вчинити процесуальні дії, спрямовані на усунення недоліків попереднього розгляду справи, зокрема шляхом подання клопотання про витребування додаткових доказів щодо особи попереднього власника домоволодіння, які не були предметом дослідження у першій справі.

Оскільки головуючий суддя у рішенні від 31.03.2026 року вже висловила свою чітку правову позицію щодо відсутності підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомості за набувальною давністю, повторний розгляд цієї ж суті спору тим самим суддею створює очевидний конфлікт між процесуальним обов`язком нового дослідження обставин та вже сформованим внутрішнім переконанням судді.

Зазначені обставини накладають на суддю особливий етичний обов`язок. Суддя повинен уникати ситуацій, які в очах суспільства чи пересічного стороннього спостерігача можуть підірвати авторитет правосуддя або створити враження, що суддя має заздалегідь сформовану думку, упередженість чи готовність продублювати свої попередні висновки без об`єктивного сприйняття нових аргументів і клопотань позивача.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Європейський суд в рішеннях у низці справ («Делкурт проти Бельгії» (Delcourt v. Belgium) від 17 січня 1970 року, параграф 31; «П`єрсак проти Бельгії» (Piersack v. Belgium) від 1 жовтня 1982 року, параграф 30; «Де Куббер проти Бельгії» (De. Cubber v. Belgium) від 26 жовтня 1984 року, параграф 26) наголошує на тому, що «… будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід».

У вказаних рішеннях Європейського суду з прав людини також сформовано концепцію безсторонності суду, яка визначається за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Об`єктивний критерій вимагає оцінити, чи існують реальні факти, які можуть породити сумніви в безсторонності судді. У цьому контексті навіть зовнішні ознаки можуть мати важливе значення. Справедливість має не лише здійснюватися, вона повинна бути очевидною для всіх.

Наявність у судді заздалегідь сформованої правової позиції у тотожній справі щодо того самого нерухомого майна, незважаючи на скасування апеляційним судом ухвали про відмову у відкритті провадження, об`єктивно викликає у стороннього спостерігача обґрунтований сумнів у неупередженості головуючого судді при розгляді справи № 590/618/26.

Відповідно до частини першої статті 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, з метою виключення будь-яких сумнівів у неупередженості суду, забезпечення прозорості судового процесу, дотримання вимог суддівської етики та гарантування сторонам права на розгляд справи дійсно безстороннім судом, заява судді Сатарової О.В. про самовідвід є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 41 ЦПК України, у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 39, 40, 41, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

Постановив:

Заяву судді Сатарової О.В. про самовідвід у цивільній справі № 590/618/26 за позовом ОСОБА_1 до Хутір-Михайлівської міської ради Шосткинського району Сумської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю задовольнити.

Цивільну справу № 590/618/26 передати до канцелярії Ямпільського районного суду Сумської області для здійснення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Сатарова