Рішення № 139892125, 21.09.2026, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/428/26

2/467/384/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21.09.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Явіци І.В.

за участю секретаря судового засідання Рожкової Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Вимоги позивача та доводи на їх обґрунтування

Звернувшись до суду із вказаним позовом, представник позивача посилалась на те, що 10 лютого 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 142838041 на суму 14000 грн.

Проте в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становить 16400 грн.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №142838041.

27 травня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 27/0524-01.

ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ Онлайн Фінанс» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 1 від 27 травня 2024 року, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

15 липня 2025 року МІЖ ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу № 15/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Не зважаючи на умови кредитного договору, відповідач не виконав свого обов`язку тане повернула наданий їй кредит в строки, передбачені договором, в зв`язку чим заборгованість за кредитним договором становить 17261,16 грн., яка складається з: 16400 грн. - заборгованості по тілу кредиту; 861,16 грн. - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Посилаючись на вказані обставини, позивач через свого представника просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 17261,16 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Процесуальні дії у справі

Спрощене провадження за цими вимогами було відкрите ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 06 травня 2026 року. Вказаною ухвалою суду також задоволено клопотання представника позивача про витребування від АТ КБ «ПриватБанк» доказів.

Позиції сторін

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про його дату, час і місце повідомлявся належно кожного разу, згідно позовної заяви просив провести розгляд справи за відсутності позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач до суду не з`явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення судових повісток за адресою останнього відомого місця проживання та публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

При цьому, відповідач причин своєї неявки до суду не вказувала, будь-яких заяв, у тому числі й заяв по суті справи, не направляла, про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належно в силу положень ч. 9 ст. 10, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у зв`язку із чим суд вважає наявними одночасно існування усіх передумов, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, і необхідних для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач двічі повідомлена про дату, час і місце судового засідання, проте, на розгляд справи свого представника не направила, причин його неявки не вказала, відзив на позов не подала, у той час, як позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

За такого, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, позаяк, жоден із учасників справи у судовому засіданні присутнім не був.

Установлені фактичні обставини справи і зміст правовідносин з посиланням на докази, а також оцінка аргументів, наведених учасникам справи

У свою чергу, суд, дослідивши надані позивачем докази, оцінивши їх з точки зору належності і допустимості, а також достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні доказів, виходив із такого.

Зокрема, суд установив, що 10 лютого 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 142838041 за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 22000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Разом з цим, сторони дійшли згоди про те, що кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 14000 грн., який має бути повернуто до 12 березня 2022 року. Другий та решта траншів за договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування, який становить 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу.

За умовами договору, кожний окремий транш за цим договором може надаватись позичальнику або шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на банківських рахунок позичальника за реквізитами платіжної картки 5168-75хх-хххх-6241, або шляхом видачі готівкових коштів у відділенні фінансової установи, з якими у кредитодавця укладено договори на переказ грошових коштів без відкриття рахунку.

Сторони також дійшли згоди про те, що позичальник в будь-який час, протягом дисконтного періоду дії договору може збільшити суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту.

На момент укладення цього договору сторони дійшли згоди, що сума кредиту за всіма наданими траншами має бути повернена кредитодавцю не пізніше дати закінчення дисконтного періоду кредитування, а саме 12 березня 2020 року.

Разом із цим, дата повернення кредиту, переноситься, а строк кредитування продовжується при настанні відкладальних обставин, зокрема, у разі якщо позичальник продовжує користуватись кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування, зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при ненадходженні платежу зобов`язання позичальника по основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду, в той час як після закінчення такого дисконтного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.

Умовами договору також визначено розмір процентної ставки, яка підлягає застосуванню протягом дії строку дисконтного періоду та становить 2,10 відсотків в день від суми залишку кредиту та у розмірі 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту після закінчення дисконтного періоду.

При цьому позичальник підтвердила, що: отримала від товариства до укладення цього договору інформацію, вимоги надання якої передбачені у законодавстві України, в тому числі інформацію передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка необхідна для отримання споживчого кредиту, включаючи інформацію, що наведена в паспорті споживчого кредиту та правилах.

Вказаний договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Судом також досліджено правила надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», порядок дій в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг, алгоритм дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладення кредитних договорів.

Таким чином, суд дійшов висновку, про те, що при укладенні договору про споживчий кредит ОСОБА_1 , у відповідності до вимог закону, поінформовано про умови кредитування, строк кредитування, порядок повернення кредиту та процентів за користування кредитом, наслідки порушення умов договору, та така прийняла умови запропонованого їй договору, шляхом його підписання.

10 лютого 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на підставі договору № 142838041 від 10 лютого 2020 року на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 хх-хххх-6241 перераховано грошові кошти в розмірі 14000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 10 лютого 2020 року.

Крім того, відповідно до платіжного доручення від 17 лютого 2022 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на підставі договору № 142838041 від 10 лютого 2020 року перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 хх-хххх-6241 грошові кошти в розмірі 2400 грн.

Як встановлено з повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 .

АТ КБ «ПриватБанк» також надано інформацію про номер телефону, який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 , а також виписку по рахунку за період з 10 лютого 2020 року по 15 лютого 2020 року та за період з 17 лютого 2022 року по 22 лютого 2022 року, з якої вбачається зарахування на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі передбаченому умовами договору, а саме у озері 14000 грн. 17 лютого 2022 року та у розмірі 2400 грн. 17 лютого 2022 року.

Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало прийняте ним зобов`язання щодо надання ОСОБА_1 суми позики у розмірі та строки передбачені умовами договору.

В свою чергу, як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № 142838041 від 10 лютого 2022 року, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_1 належним чином укладеного договору не виконала, погашення існуючої заборгованості за вказаним договором не здійснювала, в зв`язку з чим станом на 05 травня 2022 року утворилась заборгованість за кредитним договором, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 16400 грн. та заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 848,16 грн.

Судом також встановлено, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжувався на підставі додаткових угод до нього, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 175 від 05 травня 2022 року ТОВ «Таліон плюс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 142838041 від 10 лютого 2022 року в розмірі 17248,16 грн., що складається з заборгованості по основному боргу в розмірі 16400 грн. та заборгованості по відсотках в розмірі 848,16 грн.

Як вбачається з протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог від 05 травня 2022 року та акту звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2022 року зі сплати фінансування за реєстром прав вимоги № 175 від 05 травня 2022 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, ТОВ «Таліон плюс» в повному обсязі сплачено на користь ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» фінансування згідно договору факторингу за відступлення прав вимоги, визначених в реєстрі прав вимоги № 175 від 05 травня 2022 року.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Таліон плюс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 142838041 від 10 лютого 2022 року.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № 142838041 від 10 лютого 2022 року, складеного ТОВ «Таліон плюс», в період з 05 травня по 09 червня 2022 року включно було здійснено нарахування відсотків у розмірі передбаченому умовами договору.

Одночасно з цим, згідно вказаного розрахунку встановлено, що ОСОБА_1 05 вересня 2022 року здійснено часткове погашення заборгованості за договором у розмірі 1045 грн. та 09 червня 2023 року в розмірі 500 грн.

Однак, оскільки внесена ОСОБА_1 сума грошових коштів в рахунок погашення заборгованості, була недостатньою для погашення існуючої заборгованості, станом на 27 травня 2024 року заборгованість за вказаним кредитним договором становила 16400 грн. за тілом кредиту та 861,16 грн. за процентами.

Крім того, судом встановлено, що 27 травня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон плюс» (клієнт) укладено договір факторингу № 27/0524-01 за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно реєстру прав вимоги № 1 від 27 травня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 142838041 від 10 лютого 2022 року в розмірі 17261,16 грн.

Умови договору факторингу його сторонами виконано у повному обсязі, про що суд робить висновок із наявного платіжного доручення № 6617 від 30 травня 2024 року.

Судом також встановлено, що 15 липня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 15/07/25-Е за умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав, або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

У відповідно до реєстру боржників від 15 липня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 142838041 від 10 лютого 2022 року в розмірі 17261,16 грн., що складається з простроченого тіла кредиту в розмірі 16400 грн. та прострочених відсотків в розмірі 861,16 грн.

Умови договору факторингу належним чином виконані його сторонами, про що суд робить висновок із наявних у матеріалах справи акту прийому-передачі реєстру боржників від 15 липня 2025 року та платіжних інструкцій за період з 24 вересня 2025 року по 03 листопад 2025 року.

За такого судом встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 142838041 від 10 лютого 2022 року.

Як слідує із матеріалів справи, після відступлення права вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» останнє будь-яких нарахувань за вказаним договором не здійснювало.

Тож, вирішуючи справу по суті, суд ураховував наступне.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком (фінансовою установою), тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Отже, між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем існували зобов`язальні правовідносини, які виникли із кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов`язань.

Боржник зобов`язаний, як це передбачено ч. 1 ст. 527 ЦК України, виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України (що діяла на момент укладення вказаних договорів), за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, у ракурсі установлених фактичних обставин щодо неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, ураховуючи наведені вище правові норми, які регулюють відносини, що виникли між сторонами, суд вважає правомірними вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за вказаним договором, яка складається з заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за процентами.

При цьому, суд перевірив правильність нарахування складових заборгованості, як то, щодо заборгованості за тілом та процентами за користування кредитом, нарахованими згідно умов кредитного договору на дійсну заборгованість відповідача і вважає ці розрахунки в цій частині вірними, позаяк, вони відповідають умовам укладеного договору та вимогам закону.

Отже, суд робить висновок, що права позивача порушені відповідачем через неналежне виконання ним умов укладеного договору та непогашення дійсної заборгованості, а тому вони підлягають захисту шляхом стягнення на користь позивача установленої судом заборгованості, яка складається з заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за процентами за користування кредитом, яка у цій справі є підтвердженою належними, допустимим і достовірними доказами, у тому числі й їх сукупністю.

Як наслідок, цей позов підлягає задоволенню.

Щодо питання розподілу судових витрат

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача належить стягнути 2662 грн. 40 коп. судового збору, що становить 100 відсотків задоволених вимог.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, то суд керується правилами ст. 137 ЦПК України і вважає, що розмір цих витрат належно доведений і обґрунтований, оскільки в матеріалах справи наявний договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, додаткова угода № 25771098029 від 01 вересня 2025 року до вказаного договору про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг від 29 грудня 2025 року та документи, що посвідчують надання вказаної правничої допомоги адвокатом, в той час як відповідач з клопотанням про зменшення розміру цих витрат та недоведеність їх не співмірності до суду не зверталась, в зв`язку з чим не виходячи за межі позовних вимог, суд вважає, що ця вимога позивача підлягає повному задоволенню у розмірі, що ним визначений і доведений, а саме - у розмірі 7000 грн.

Крім цього, суд не убачає підстав для відхилення тих правових норм, на які представник позивача посилався в позовній заяві, оскільки всі вони визначені правильно і підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

З цих підстав, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором кредитної лінії № 142838041 від 10 лютого 2022 року в розмірі 17261 (сімнадцять тисяч двісті шістдесят одна) грн. 16 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (ЄДРПОУ 49286956, 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя Ірина Явіца