Рішення № 139891155, 21.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11010/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання Чепи М.С.,

заявниці ОСОБА_1 ,

представника заявниці ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , де заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту батьківства,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, де заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту батьківства.

На обґрунтування вимог заяви представник заявниці посилається на те, що у 2008 році ОСОБА_3 , знаходячись в Ужгородському районі, познайомилась з гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після їхнього знайомства вони почали проживати разом як чоловік та дружина однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Заявник зазначає, що вони проживали як одна сім`я за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із ОСОБА_4 проживали однією сім`єю, вели спільне господарство та мали спільний сімейний бюджет понад п`ять років до настання смерті ОСОБА_4 . Під час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу між громадянкою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 народилась їх спільна донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 червня 2026 року по справі №308/5935/25 було офіційно встановлено факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім`єю, як жінка та чоловік, без реєстрації шлюбу в період часу з квітня 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області.

У зв`язку зі смертю батька подати спільну заяву до органів ДРАЦС про визнання батьківства стало неможливим, оскільки на момент народження дитини шлюб між заявницею та ОСОБА_4 зареєстрований не був, запис про батька у свідоцтві про народження дитини серії НОМЕР_2 було зроблено відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України зі слів матері.

За час спільного проживання ОСОБА_4 , утримував сім`ю, забезпечував дітей та заявницю всім необхідним, зокрема продуктами харчування, одягом, лікуванням, а також оплачував комунальні послуги. Крім цього, забезпечував і відпочинок та дозвілля дітей, проводив з ними спільний час. У сім`ї діти відчували любов та підтримку з боку ОСОБА_4 та сприймали його як батька, він повністю визнавав своє батьківство.

Біологічне батьківство ОСОБА_4 щодо ОСОБА_5 беззаперечно підтверджується висновком молекулярно-генетичної експертизи (ДНК-тестом) №CE-19/107-26/59-БД від 29 квітня 2026 року, проведеної Закарпатським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, відповідно до якого ОСОБА_4 є біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , біологічною матір`ю якої є ОСОБА_1 , ймовірність батьківства ОСОБА_4 , становить 99.999999%.

Заявниця зазначає, що встановлення факту батьківства необхідно для реалізації законних прав та інтересів дитини, зокрема для внесення змін до актового запису про народження, отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника та оформлення спадкових прав.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Заявниця зазначає, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 червня 2026 року по справі №308/5935/25 було офіційно встановлено факт проживання заявниці ОСОБА_1 з ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період часу з квітня 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи.

Зазначеним рішенням суду вже належним чином доведено та встановлено факт нашого проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, що підтверджує ведення спільного побуту, наявність сімейних відносин та спільний намір виховувати дитину.

Частиною 1 ст. 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім?я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

На даний час заявниця має намір оформити передбачених чинним законодавством державних соціальних виплат та пільг для дитини, що втратила годувальника, однак здійснити це не може через відсутність документів, що підтверджують родинний зв`язок, оскільки прізвище батька дитини вказане у свідоцтві про народження, не співпадає з його прізвищем, яке вказане у свідоцтві про смерть. Встановлення факту батьківства необхідно для реалізації законних прав та інтересів дитини, зокрема, для внесення змін до актового запису про народження, отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника та оформлення спадкових прав.

На підставі наведеного, представник заявниці просить суд:

встановити факт, що має юридичне значення а саме, що громадянин ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане 26 вересня 2023 року актовий запис №123), є рідним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_2 видане 13 грудня 2011 року, актовий запис №1493).

зобов`язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису №1493, свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , серії НОМЕР_2 , виданого 13 грудня 2011 року, а саме записати батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у графі батько.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.08.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною заявою. Розгляд справи постановлено проводити в порядку окремого провадження.

Заявниця та її представник у судовому засіданні заяву підтримали та просили задовольнити.

Представник заінтересованої особи відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Дослідивши подану заяву та додані до неї матеріали, проаналізувавши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України у порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, серед іншого, родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За правилами ст. 315 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

За твердженням заявниці, вона та ОСОБА_4 перебували декілька років у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, під час яких у них народилась донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 13.12.2011, актовий запис №1493 від 13.12.2011, складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, у якому батьком зазначений ОСОБА_6 , а матір`ю ОСОБА_1 .

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.06.2026 у справі №308/5935/25, що набрало законної сили, задоволено заяву ОСОБА_1 , де заінтересована особа Середнянська селищна рада, ІНФОРМАЦІЯ_8 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Ухвалено встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживали однією сім`єю, як жінка та чоловік без реєстрацію шлюбу в період часу з квітня 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з результатами молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/107-26/59-БД від 29.04.2026, призначеної ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.11.2025, ОСОБА_4 , труп 6251, може бути біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , біологічною матір`ю якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Ймовірність походження цих ДНК-профілів від біологічних батьків та дитини становить 99,999999999892%.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 26.09.2023, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 42 роки, про що 26.09.2023 складено відповідний актовий запис №123, місце смерті: Україна, Донецька область, м. Новомайорське, місце державної реєстрації: виконавчий комітет Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області України.

Заяви про встановлення факту батьківства (материнства) суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком (матір`ю) дитини, і вирішує їх з огляду на обставини, передбачені ст. 125, 130 Сімейного кодексу України. Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, або оголошення її померлою.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно до ст. 130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

У відповідності до п. 13, 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства. Суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства батько й інші перелічені особи. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч. 2 ст. 55 СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства, про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

Відповідно до ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

При розгляді заяви про встановлення факту батьківства суд має виходити зі змісту ст. 130 СК України, відповідно до якої підставою для встановлення факту батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи.

У постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №643/9245/18 зроблено висновок, що доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання особою свого батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття. Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.

Такі правові висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №543/738/16-ц, від 29 серпня 2018 року у справі №641/9147/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі №225/6301/15-ц.

Встановлення факту батьківства має для заявниці юридичне значення, оскільки необхідне для отримання донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у майбутньому соціальних виплат та пільг для дитини, що втратила годувальника.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За правилами ч. 1 - 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясувавши всі обставини справи, дослідивши надані докази, суд вважає встановленими в судовому засіданні наявність підстав, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, а тому заявлені вимоги підлягають до задоволення.

Щодо способу та порядку виконання рішення суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

На підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду (підпункт 2.16.4 пункту 2.16 розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за №55/18793).

Вимога щодо зобов`язання заінтересованої особи вчинити певні дії заявлена передчасно, оскільки до справи не подано обґрунтованого висновку органу державної реєстрації актів цивільного стану про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану з наведеною мотивацією причини відмови.

Керуючись ст. 55, 121, 125, 130, 134, 135 СК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 223, 235, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 315 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву про встановлення факту батьківства задовольнити.

Встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 26.09.2023), був батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Внести зміни до актового запису №1493 від 13.12.2011, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме: вказати батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 25999022, місцезнаходження: вул. Небесної Сотні, 5, м. Ужгород, Закарпатська область.

Дата складення повного судового рішення 21 вересня 2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.М. Світлик