Рішення № 139890786, 21.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/25623/23

Провадження №2/760/9479/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Шенькарук П.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Cпоживчого товариства гаражно-будівельного кооперативу «Первомайський» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача Cпоживчого товариства гаражно-будівельного кооперативу «Первомайський» - Шнайдер С.В. звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди позивачу в користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідача з приміщення для мийки автомобілів (літера Д) за даною адресою.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказав, що позивачу на праві постійного користування належить земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 .

05 червня 2009 року між ОСОБА_1 та СТ ГБК «Первомайський», в особі голови правління ОСОБА_2., укладений договір №3 участі в будівництві автомийного комплексу на земельній ділянці АДРЕСА_1, право на користування якої належить СТ ГБК «Первомайський».

Не погодившись з вказаним договором позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним вищезазначеного договору, так як він був підписаний колишнім головою СТ ГБК «Первомайський» ОСОБА_2 з перевищенням повноважень. Постановою Верховного Суду від 13 липня 2022 року по справі №760/20585/18-ц ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову позивача до відповідача про визнання вищезазначеного договору недійсним відмовлено через пропуск строку позовної давності.

Відповідно до висновків постанови Верховного Суду від 13 липня 2022 року по справі №760/20585/18-ц голова кооперативу не мав повноважень на укладення вказаного договору, оскільки, такі дії не погоджені Загальними зборами членів ГБК.

На земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 самочинно було зведено приміщення для мийки автомобілів. Відповідач не набув жодних прав на приміщення для мийки автомобілів на земельній ділянці АДРЕСА_1, а вказане приміщення для мийки автомобілів є самочинним будівництвом та не введено в експлуатацію, право власності на нього не зареєстровано.

На замовлення позивача 21 серпня 2017 року ФОП ОСОБА_3 виготовлено технічний паспорт на приміщення для мийки автомобілів.

31 січня 2023 року позивач направив відповідачу вимогу про добровільне звільнення приміщення від речей, обладнання та іншого майна. Проте, відповідь від відповідача на вказану вимогу не надійшла та ним не вжито жодних заходів щодо добровільного звільнення приміщення авто мийки від речей, обладнання та іншого майна.

Позивач просить суд зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди СТ ГБК «Первомайський» в користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 з приміщення для мийки автомобілів.

Ухвалою від 17 листопада 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 08 лютого 2024 року визначено для розгляду цієї справи головуючого суддю Аксьонову Н.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 09 лютого 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ст.190 ЦПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, крім випадків, якщо позов подано в електронній формі через електронний кабінет.

Згідно ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення судового рішення є : 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та додатками до позовної заяви було направлено за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Однак, рекомендований лист з додатками повернуто до суду без вручення відповідачу з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600252261602.

Відповідачу було повторно направлено копію ухвали про прийняття справи до розгляду. Однак, рекомендований лист з додатками повернуто до суду без вручення відповідачу з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600266696105.

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п.п. 118, 123 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.

Процесуальне законодавство не визначає наслідків невручення судового рішення з причин закінчення строку зберігання. В т.ч. жодними законами чи підзаконними актами не передбачено, скільки разів суд має перенаправляти кореспонденцію на єдину відому (офіційну) адресу, з якої вона повертається без вручення, для того щоб особа вважалась такою, що повідомлена.

Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Оскільки у встановлений судом строк відповідачем відзив на позовну заяву не подано, на підставі ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши доводи та аргументи позивача, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що у задоволені позову необхідно відмовити з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідно до п.1.3 розділу 1 статуту СТ ГБУ «Первомайський», затвердженого рішенням зборів уповноважених членів ГБК «Первомайський» протокол №1 від 21 листопада 2016 року, ГБК «Первомайський» є юридичною особою з моменту його державної реєстрації та неприбутковою організацією, якій забороняється розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частин серед засновників (учасників) та членів Кооперативу, працівників Кооперативу (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб. Кооператив має власну печатку із своїм найменуванням та інші необхідні реквізити, а також розрахунковий рахунок у банку.

Відповідно до п.3.1 розділу 3 статуту Кооператив створено з метою: задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів Кооперативу на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю; забезпечення захисту прав його членів та дотримання ними обов`язків щодо належного утримання та використання майна Кооперативу.

Пунктом 8.2.7 Статуту СТ ГБК «Первомайский» повноваження щодо прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном належать виключно Вищому органу управління СТ ГБК «Первомайський», яким є Загальні збори.

СТ ГБУ «Первомайський» є постійним користувачем земельної ділянки загальною площею 2,8045 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №006678 від 25 лютого 2000 року.

Землю надано у постійне користування для експлуатації та обслуговування гаражів на АДРЕСА_1 .

05 червня 2009 року між позивачем СТ ГБК «Первомайський», в особі голови правління ОСОБА_2., та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір №3 участі в будівництві автомийного комплексу на земельній ділянці по вул. Уманська, 12-А в м. Києві.

Відповідно до п.1.1 договору сторони за цим договором зобов`язуються шляхом інвестицій ОСОБА_1 спільно діяти у сфері виконання робіт по проектуванню та будівництву автомийного комплексу з офісними приміщеннями на земельній ділянці на вул. Уманська, 12-А в м. Києві, право користування якої належить ГБК «Первомайський».

Відповідно до висновків постанови Верховного Суду від 13 липня 2022 року по справі №760/20585/18-ц голова кооперативу не мав повноважень на укладення вказаного договору, оскільки, такі дії не погоджені Загальними зборами членів ГБК.

Звернувшись до суду із даним позовом, позивач просить суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди позивачу в користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідача з приміщення для мийки автомобілів (літера Д) за даною адресою.

Відповідач відзиву не подав.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Частиною першою статті 78 ЗК України передбачено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі (частина п`ята статті 319 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі статтею 41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації. Житлово-будівельні (житлові) та гаражно-будівельні кооперативи можуть набувати земельні ділянки у власність за цивільно-правовими угодами.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як вже зазначалось, відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №006678 від 25 лютого 2000 року, земельна ділянка загальною площею 2,8045 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , була передана на праві постійного користування СТ ГБУ «Первомайський».

Відповідно до ст. 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (ч. 2, п. «б» ч. 3 ст. 152 ЗК України).

Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Згідно ч.ч.1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 16 ЦК України визначено захист цивільних прав та інтересів судом. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Способом захисту порушеного права СТ ГБК «Первомайський» обрано усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відтак, позивач зобов`язаний довести порушення його прав щодо перешкод у користуванні земельною ділянкою з боку відповідача.

Це означає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, який стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Судом встановлено, що позивач є постійним користувачем земельної ділянки, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №006678 від 25 лютого 2000 року.

Разом з тим, позивачем не додано жодних доказів, які б підтверджували, що відповідач чинить будь-які перешкоди у користуванні земельною ділянкою.

Судом встановлено, що позивачем 31 січня 2023 року було направлено відповідачу вимогу про добровільне звільнення приміщення від речей, обладнання та іншого майна. Проте, як вбачається з матеріалів справи, зазначена вимога була направлена не за зареєстрованим місцем проживання відповідача, а тому сам факт направлення такої вимоги не є доказом ані обізнаності відповідача про її зміст, ані того, що саме відповідач чинить перешкоди позивачу у користуванні земельною ділянкою.

Таким чином, підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати необхідно покласти на позивача.

Керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

У ХВ А Л И В :

У задоволенні позову Cпоживчого товариства гаражно-будівельного кооперативу «Первомайський» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч.1 ст.355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України (ч.3 ст.354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст.273 ЦПК України).

Відомості про учасників справи:

позивач - Cпоживче товариство гаражно-будівельного кооперативу «Первомайський», місцезнаходження: 03087, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ: 21591583;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Солом`янського районного

суду міста Києва Н.М. Аксьонова