Рішення № 139890414, 21.09.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17348/26

провадження № 2/753/15072/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

До Дарницького районного суду м. Києва через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Позивач зазначає, що 18 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2107772133067, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 1 500,00 грн.

Крім того, 23 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0632-8899, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 5 000,00 грн.

Позивач посилається на те, що кредитні договори були укладені в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису та свідчить про укладення договору в письмовій формі.

За твердженням позивача, первісні кредитори належним чином виконали свої зобов`язання за кредитними договорами та перерахували відповідачу кредитні кошти, однак відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, кредитні кошти у встановлені договорами строки не повернув, проценти та інші передбачені договорами платежі не сплатив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Позивач також зазначає, що право вимоги за вказаними кредитними договорами перейшло до ТОВ «Факторинг Партнерс» на підставі договорів факторингу та договорів відступлення права вимоги, копії яких додано до позовної заяви.

Згідно з розрахунком позивача, загальний розмір заборгованості відповідача за вказаними договорами становить 40 335,65 грн.

У позовній заяві ТОВ «Факторинг Партнерс» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитними договорами у розмірі 40 335,65 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 16 000,00 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 11.08.2026 справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.03.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансових послуг № 2107772133067, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Н4.

За умовами договору відповідачу надано кредит у розмірі 1 500 грн. Орієнтовний строк повернення кредиту становив 16 днів, граничний строк кредитування - один рік. Факт перерахування 18.03.2021 кредитних коштів у сумі 1 500 грн. на зазначену відповідачем платіжну картку підтверджується листом ТОВ ФК «Вей Фор Пей».

23.02.2021 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 0632-8899, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором А899.

За цим договором відповідачу надано кредит у розмірі 5 000 грн. строком на 14 днів, до 08.03.2021, зі сплатою 0,01 % за кожний день користування кредитом. Пунктом 11.1 договору передбачено, що у разі неповернення кредиту в установлений строк позичальник сплачує проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України в розмірі 2 % за кожний день прострочення, при цьому їх максимальний сукупний розмір не може перевищувати 200 % суми кредиту.

Перерахування відповідачу 23.02.2021 кредитних коштів у сумі 5 000 грн. через систему LiqPay на платіжну картку підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк». Моніторинг дій користувача, анкета клієнта та електронний підпис одноразовим ідентифікатором підтверджують проходження відповідачем процедури ідентифікації та укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» що відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

01.12.2021 ТОВ «Служба миттєвого кредитування» за договором факторингу № 1-12 відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за договором № 2107772133067. Надалі це право перейшло до ТОВ «Коллект Центр» на підставі договору № 10-03/2023/01 від 10.03.2023, а 18.02.2025 - до ТОВ «Факторинг Партнерс» на підставі договору № 18-02/25.

Право вимоги за договором № 0632-8899 перейшло від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» безпосередньо до ТОВ «Факторинг Партнерс» на підставі договору факторингу № 02/10/2021 від 28.10.2021 та Реєстру боржників від 09.11.2021.

Договори відступлення, акти приймання-передачі, документи про оплату фінансування та витяги з реєстрів боржників містять відомості про відповідача, номери кредитних договорів і розміри переданої заборгованості. Отже, відповідно до статей 512, 514 ЦК України позивач набув права вимоги до відповідача.

Доказів повернення кредитних коштів або іншого розміру заборгованості відповідач суду не надав.

Вирішуючи вимоги за договором № 2107772133067, суд ураховує, що в анкеті-заяві відповідач зобов`язався повернути 1 500 грн. кредиту та сплатити 480 грн. процентів. Такий самий загальний розмір платежу - 1 980 грн. - зазначено у графіку платежів. Водночас інші положення договору допускають поступове збільшення денної процентної ставки до 7,67 %.

Таким чином, складові договору містять різні умови щодо загальної суми процентів. Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Зазначене відповідає правовому висновку Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеному в постанові від 07.09.2026 у справі № 552/672/23, згідно з яким за наявності суперечностей між анкетою-заявою та іншими складовими кредитного договору умови щодо процентів підлягають тлумаченню на користь споживача.

Тому за договором № 2107772133067 підлягають стягненню 1 500 грн. основного боргу та 480 грн. процентів, разом 1 980 грн. У стягненні решти заявлених процентів у сумі 23 200,35 грн. належить відмовити.

За договором № 0632-8899 розрахунком первісного кредитора та витягом із Реєстру боржників підтверджено 5 000 грн. основного боргу і 9 893 грн. процентів, передбачених пунктом 11.1 договору та частиною другою статті 625 ЦК України. Вказана сума не перевищує встановленого договором граничного розміру та враховує сплачений відповідачем платіж у сумі 107 грн.

Нарахування процентів за статтею 1048 ЦК України припиняється після спливу погодженого строку кредитування, однак права кредитора після прострочення забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, що відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 щодо процентів після закінчення строку кредитування.

Інфляційні втрати в сумі 218,33 грн., нараховані на 5 000 грн. основного боргу за період з листопада 2021 до лютого 2022, перевірені судом та є арифметично правильними.

Водночас заявлені 43,97 грн. трьох процентів річних стягненню не підлягають, оскільки пунктом 11.1 договору сторони вже визначили інший розмір процентів за прострочення відповідно до частини другої статті 625 ЦК України. Досягнення встановленого договором максимального розміру таких процентів не створює підстав для додаткового застосування законної ставки 3 % річних.

Отже, за договором № 0632-8899 підлягає стягненню 15 111,33 грн., з яких: 5 000 грн. основного боргу, 9 893 грн. процентів та 218,33 грн. інфляційних втрат.

Загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню за двома договорами, становить 17 091,33 грн.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України пропорційно до задоволеної частини позову з відповідача підлягає стягненню 1 128,13 грн. судового збору.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач подав договір, заявку та акт, якими визначено вартість консультації і складення позову в сумі 16 000 грн. Враховуючи малозначність справи, її розгляд без виклику сторін, типовий характер позову, відсутність судових засідань і значний обсяг уніфікованих документів, суд вважає обґрунтованою та пропорційною вартість правничої допомоги в сумі 4 000 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, статтями 509, 512, 514, 525, 526, 530, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, заборгованість у загальному розмірі 17 091,33 грн. (сімнадцять тисяч дев`яносто одна гривня 33 копійки), з яких: за договором № 2107772133067 від 18.03.2021 - 1 980 грн., у тому числі 1 500 грн. основного боргу та 480 грн. процентів; за договором № 0632-8899 від 23.02.2021 - 15 111,33 грн., у тому числі 5 000 грн. основного боргу, 9 893 грн. процентів та 218,33 грн. інфляційних втрат, 1 128,13 грн. судового збору та 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 21.09.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.