Рішення № 139890371, 14.09.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/19209/26

провадження № 2/753/16389/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Дарницького районного суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 101773137 від 19 липня 2024 року у розмірі 32 198,98 грн., яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 4 991,44 грн.; простроченої заборгованості за відсотками - 22 729,06 грн.; заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 4 478,48 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідачки суму сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Позовна заява подана з додержанням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 24.08.2026 справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Витребувано в у Монобанк, емітент АТ «Універсал Банк», інформацію про те, чи було емітовано банківську картку НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , станом на 19 липня 2024 року, у разі наявності карти, але на інше ім`я - надати дані особи отримувача кредитних коштів. Витребувати у Монобанк, емітент АТ «Універсал Банк», інформацію про зарахування на банківську картку НОМЕР_1 кредитних коштів у розмірі 5 000 грн. від ТОВ «Мілоан» у період з 19 липня 2024 року по 26 липня 2024 року

У серпні 2026 року до суду надійшла витребувана судом інформація.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 101773137, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 5 000 грн строком на 345 днів, із кінцевим терміном повернення 29 червня 2025 року.

Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 321024. Відомості про час укладення договору, використаний одноразовий ідентифікатор та ідентифікаційні дані позичальника підтверджуються довідкою про ідентифікацію та матеріалами інформаційної системи кредитодавця.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» кщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Докази ідентифікації відповідача, підписання договорів одноразовими ідентифікаторами та перерахування кредитних коштів у сукупності підтверджують укладення сторонами кредитного договору і виконання позивачем обов`язку з надання коштів.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання умов договору ТОВ «Мілоан» перерахувало 5 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_3 , емітовану на ім`я ОСОБА_1 .

Вказана обставина підтверджується платіжним документом кредитодавця та відповіддю АТ «Універсал Банк» від 25 серпня 2026 року № БТ/Е-36803, відповідно до якої 19 липня 2024 року на картковий рахунок відповідача зараховано 5 000 грн. від ТОВ «Мілоан».

Отже, факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів підтверджений належними, допустимими та взаємно узгодженими доказами.

Відповідач належним чином зобов`язання не виконала. Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості неповернута частина кредиту становить 4 991,44 грн. Доказів повернення цієї суми або іншого розміру заборгованості матеріали справи не містять, тому вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

28 жовтня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 113-МЛ/Т. Передання права вимоги до ОСОБА_1 підтверджується договором, актом приймання-передачі, витягом із реєстру боржників та документами про проведення розрахунків між сторонами.

Позивач також просить стягнути 22 729,06 грн. процентів за користування кредитом.

Наданий розрахунок відповідач не спростував.

За таких обставин суд вважає обґрунтованим вимоги позивача про стягнення 4 991,44 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту; 22 729,06 грн. - заборгованість за процентами.

Крім того, позивач заявив до стягнення 4 478,48 грн. неустойки та/або процентів, нарахованих за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки кредитний договір укладено та відповідні платежі нараховано під час дії воєнного стану, вимога про стягнення 4 478,48 грн. неустойки та/або процентів за порушення грошового зобов`язання задоволенню не підлягає.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4 991,44 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту; 22 729,06 грн. - заборгованість за процентами.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача належить стягнути 2662,40 грн. судового збору.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги, заявку, акт та детальний опис виконаних робіт на суму 8 000 грн.

Оцінюючи характер спору, його незначну складність, розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, обсяг фактично виконаної представником роботи, ціну позову, а також критерії реальності, необхідності та розумності судових витрат, суд вважає обґрунтованими витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, статтями 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за договором про споживчий кредит № 101773137 від 19 липня 2024 року в загальному розмірі 27720,50 грн. (двадцять сім тисяч сімсот двадцять гривень 50 копійок), 2662,40 грн. судового збору, 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 14.09.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.