Рішення № 139889939, 15.09.2026, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/2684/25

Провадження № 2/626/87/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

15.09.2026 року м. Берестин

Берестинський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Дудченка В.О.

за участю секретаря Зінченко Л.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Пілігріма П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Берестині, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з третьою особою Службою у справах дітей Берестинської міської ради про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Пілігріма П.О. 22.08.2025 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

30.12.2025 року позивачем було змінено позовні вимоги відповідно до яких просить:

1.визначити місце проживання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання та реєстрації матері - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

2.стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на утримання малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дати подачі позову і до досягнення дитиною повноліття;

3.стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) додаткові витрати на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на утримання малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на суму 11179 грн.

В обґрунтування позову представник позивача ОСОБА_1 , Пілігрім П.О., зазначив, що 07 серпня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який був зареєстрований Виконавчим комітетом Хрестищенської сільської ради Красноградського району Харківської області, про що 07.08.2020 року складено відповідний актовий запис № 1. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінено зі « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої, згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 , є відповідач.

25.05.2023 року Красноградським районним судом Харківської області ухвалено рішення по цивільній справі № 626/683/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини. Рішенням суду шлюб між сторонами розірвано та визначено місце проживання дитини разом із батьком.

Після розірвання шлюбу сторони продовжили спільне проживання однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 . Сторони повторно шлюб не укладали, дитина проживала разом із обома батьками.

Проте, 06 січня 2025 року відповідач повідомив позивача про те, що має стосунки з іншою жінкою, повідомив, що відповідач зобов`язана залишити квартиру, де проживало подружжя.

25.01.2025 року через моральний тиск відповідач змусив позивачку із дитиною виїхати із квартири. У зв`язку з цим, позивачка із донькою вимушено переїхали до квартири матері позивачки за адресою: АДРЕСА_2 , де зараз проживають.

Таким чином, фактично місце проживання дитини змінилося з ініціативи відповідача та на його вимогу, і на даний час дитина проживає разом з матір`ю.

За таких умов дитині буде краще, адже, на думку позивача, вона може дати доньці належне виховання та розвиток, матеріальне забезпечення, забезпечення безпечних для здоров`я дитини умов проживання.

Мати не перешкоджала та не перешкоджає батьку у спілкуванні з дитиною, проте, батько не має жодного потягу до спілкування із дитиною, ігнорує потреби дитини, не приймає участі у вихованні.

Вважає, що в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_6 проживати саме разом із матір`ю, а не з батьком, адже на сьогоднішній день позивач працевлаштована, має місце для проживання дитини, має тісний зв`язок із донькою та бажання її виховувати.

Зазначає, що за вказаних у позові обставин дитина проживає разом із матір`ю та перебуває на її утриманні, оскільки батько не приймає в достатній мірі участі в утриманні доньки, тому позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дати подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.

З метою якісного розвитку дитини та забезпечення її освітніх і виховних потреб, 05.06.2025 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_7 («Освітній центр Еківокі») укладено договір № 107 про надання освітніх послуг, за яким погоджено надавати освітні послуги з раннього розвитку дитини.

Дійсний договір укладено строком на один рік, таким чином, термін надання послуг: з 05.06.2025 по 01.06.2026 року та може бути продовжений за згодою сторін договору.

Так, дошкільна установа «Освітній центр Еківокі» надає освітні та розвивальні послуги для дітей дошкільного віку. Щомісячна вартість таких послуг складає 5700 грн.

Представник позивача зазначає, що через діючий воєнний стан на всій території Україні, а також у зв`язку з підвищеним рівнем безпеки, державні дитячі садочки в місті Берестин не функціонують, або працюють в обмеженому режимі, що унеможливлює відвідування дитиною відповідного закладу. Крім того, інших безкоштовних або бюджетних освітніх чи розвивальних установ, що відповідають потребам дитини, у місті наразі немає.

Одночасно із цим, у зв`язку із фактичним припиненням сімейних відносин із січня 2025 року, позивач була вимушена вийти на роботу із повним робочим днем, що додатково вказує на необхідність отримання послуг ФОП ОСОБА_7 («Освітній центр Еківокі»), через неможливість отримання дитиною кваліфікованого догляду та дошкільної освіти, які професійно надаються дитині у закладі «Освітній центр Еківокі».

У зв`язку з наведеним, виникла необхідність залучення платних послуг дошкільної освіти. Такі витрати є додатковими витратами на дитину. Так, фактично понесені позивачем додаткові витрати на утримання дитини станом на дату подання позову складають 22358 грн,, що підтверджується відповідними квитанціями.

Відтак із зазначеної суми половина, а саме 11179 грн. (22 358 грн. / 2), підлягає стягненню з відповідача на користь матері дитини як компенсація понесених додаткових витрат на забезпечення належних умов розвитку та освіти малолітньої доньки ОСОБА_6 .

Позиція відповідача.

Від представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Лобач Н.І., до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач визнає позовні вимоги частково. Позовні вимоги щодо стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини визнає повністю та щодо їх задоволення не заперечує.

Щодо позовним вимог про визначення місця проживання дитини з матір`ю та стягнення додаткових витрат на дитину заперечує в повному обсязі та зазначає що вони є безпідставними та необґрунтованими.

В обгрунтування своїх заперечень зазначила наступне.

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі.

За час шлюбу у них народилась дитина, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Починаючи з осені 2022 року, сторони припинили подружні відносини та почали вести окреме господарство.

Відповідач проживав з донькою за адресою: АДРЕСА_1 . Дитина повністю знаходилась на його утриманні.

Згідно рішення Красноградського районного суду від 25.05.2023 року №626/683/23 шлюб між сторонами розірваний та визначене місце проживання дитини з батьком, так як мати дитини виїхала за кордон, а донька залишилась проживати з батьком.

Також рішенням Красноградського районного суду від 10.10.2023 року №626/2743/23 встановлено факт самостійного виховання дитини батьком.

ОСОБА_2 отримував соціальну допомогу по догляду за дитиною до 3-х років .

З липня 2025 року сторони домовились, що донька проживатиме з матір`ю ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 буде постійно з нею бачитися, оскільки донька прив`язана до мами.

Щодо вимог про стягнення додаткових витрат зазначає, що заперечує в повному обсязі, оскільки згоди на укладення угоди на відвідування "Освітнього центру Еківокі» він не надавав та договір не підписував, це є лише ініціатива позивачки. Так на території Берестинської міської ради функціонують дошкільні навчальні заклади та інші гуртки, які є безкоштовними для дітей Берестинської громади. Тому необхідності відвідування платного закладу не має. Тим більше, що позивачка перебуває вдома і ніде не працює. Тобто позивачкою не наведене обґрунтування, що ці витрати викликані особливостями розвитку дитини, певних її здібностей чи вона страждає на тяжку хворобу.

Щодо вже сплачених сум, то зазначає, що відповідачем перераховано з липня 2025 року позивачці на утримання дитини 13000 грн за липень, серпень, вересень 2025 року, тому дана сума закриває потреби, як аліментів, так і додаткових витрат на дитину, які сплачені позивачкою в сумі 11858 грн з урахуванням того, що дитина до липня 2025 року проживала і з відповідачем.

Рух справи в суді.

Ухвалою судді від 27.08.2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання по розгляду позовної заяви.

Ухвалою суду від 27.02.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Заяви учасників процесу по суті справи та клопотання.

Позивач та її представник адвокат Пілігрім П.О. під час розгляду справи підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

В процесі розгляду справи від відповідача надходили заяви про часткове визнання позовних вимог, а саме в заяві від 22.09.2025 року ОСОБА_2 визнавав вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі частини від його доходу, визначення місця проживання дитини з матір`ю, але не визнавав стягнення з нього додаткових витрат на утримання дитини.

Відповідно до відзиву відповідач визнає позовні вимоги лише щодо стягнення з нього аліментів на утримання дитини в розмірі частини від його доходу.

Відповідач та його представник адвокат Лобач Н.І. в судове засідання не з`явились, просили розгляд справи проводити за їх відсутності.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Берестинської міської ради в судове засідання не з`явився, від нього надійшла письмова заява про розгляд справи без їх участі. Надано висновок щодо розв`язання спору.

Позиція суду.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судовим розглядом встановлено, що сторони по справі з 07.08.2020 року перебували в зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області №626/683/23 від 25.05.2023 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірваний.Визначене місце проживання доньки ОСОБА_3 з батьком.

В процесі розгляду справи встановлено, що малолітня дитина, ОСОБА_3 , з початку 2025 року по теперішній час проживає з матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 , що не заперечується відповідачем ОСОБА_2 .

Під час розгляду даної справи орган опіки та піклування Берестинської міської ради надав висновок щодо розв`язання даного спору.

Зокрема відповідно до Висновку органу опіки та піклування Берестинської міської ради від 03.12.2025 року №02-23/8955 щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 .

У вищевказаному висновку встановлені наступні обставини.

25.01.2025 року відповідач змусив позивачку із дитиною виїхати із квартири в якій вони проживали разом. У зв`язку з цим, позивачка із донькою переїхали до квартири матері позивачки за адресою: АДРЕСА_2 , де проживають зараз. Таким чином, фактично місце проживання дитини змінилося з ініціативи відповідача та на його вимогу, і на даний час дитина проживає разом з матір`ю. Мати не перешкоджала та не перешкоджає батьку у спілкуванні з дитиною, проте, батько не має жодного потягу до спілкування із дитиною, ігнорує потреби дитини, не приймає участі у вихованні.

Відповідно до довідки КНП «Берестинська міська лікарня» від 10 вересня 2025 року, ОСОБА_1 , на диспансерному обліку нарколога та психіатра не перебуває.

Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» станом на 25 вересня 2025 року, ОСОБА_1 не притягувалась до кримінальної відповідальності, не має незнятої чи непогашеної судимості та не перебуває в розшуку.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 30 вересня 2025 року, станом на 26 вересня 2025 року є особою - підприємцем, вид діяльності «47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами».

26 вересня 2025 року службою у справах дітей Берестейської міської ради було проведено комісійне відвідування родини ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Мати проживає разом з донькою в приватній квартирі, яка складається з однієї жилої кімнати, кухні, туалету, ванної кімнати, коридору. У дитини є окреме ліжко, куточок для розвитку, шафа для одягу. Дитина забезпечена всім необхідним. Між матір`ю та дитиною дуже теплі відносини. Мати повідомила, що в вихованні їй допомагає її мати.

З ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не була проведена бесіда щодо її ставлення про визначення місця проживання, у зв`язку з її віком. Під час спілкування вона розповіла, що з батьком вони спілкуються в телефонному режимі та він бере її на прогулянки, але проживає з мамою.

Відповідно до висновку та акту оцінки потреб сім`ї ОСОБА_1 від 03 жовтня 2025 року, під час відвідування родини встановлено, що сім`я ОСОБА_8 проживає в однокімнатній квартирі з ремонтом та усіма необхідними зручностями. Для дівчинки облаштоване окреме спальне місце з постільною білизною, дитячий стіл з стільцем, шафа для одягу, іграшки для розвитку. Дівчинка забезпечена всім необхідним для проживання та повноцінного росту та розвитку.

ОСОБА_1 з ОСОБА_2 перебували у стосунках близько 8 років, у шлюбі з 2020 року. У шлюбі народилась донька ОСОБА_6 , яку деякий час виховували разом.

В 2023 році розлучилися, але продовжували проживати разом ще 2 роки. З січня 2025 року проживають окремо. Протягом шести місяців сварилися та мирилися знову. Причина їхніх сварок та розлучення через зраду чоловіка. З ОСОБА_9 чоловік зовсім не підтримує контакту та зв`язку, спілкування проходить тільки через дитину, коли він їй телефонує на особистий телефон, але це буває дуже рідко. За вересень 2025 року бачились всього 3 рази. На перед не попереджає доньку коли буде забирати, а ставить перед фактом, що постійно руйнує плани дитини (заняття з танців або поїздка в парк разом з мамою).

Зараз ОСОБА_2 сплачує неофіційно аліменти на дитину, але це теж не постійно. ОСОБА_9 відкрила ФОП та займається підприємницькою діяльністю на місцевому ринку. Батьківські обов`язки ОСОБА_9 виконує на належному рівні. Має підтримку батьків.

Питання про визначення місця проживання дитини розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого органу Берестинської міської ради 07 жовтня 2025 року.

На засіданні була присутня ОСОБА_1 . Вона пояснила, що в 2022 році розлучилась з ОСОБА_2 . Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням суду було визначено місце проживання з батьком, у зв`язку з тим, що вона планувала в подальшому працювати за межами України. Деякий час ОСОБА_9 намагалася зберегти родинні відносини, але с часом відносини погіршилися. З початку 2025 року ОСОБА_9 з донькою проживає окремо за адресою: АДРЕСА_2 . Вона з батьком дитини не спілкується, він самостійно дзвонить та зустрічається з дитиною. На даний час він проживає з другою родиною, тому ОСОБА_9 дуже переживає за те, що на даний час вони зовсім не спілкуються з ОСОБА_10 та він має право забрати доньку до себе. На даний час вона постійно проживає з донькою, тому з її точки зору буде справедливо визначити місце проживання доньки разом з нею.

Також на засіданні комісії з питань захисту дитини виконавчого органу Берестинської міської ради був присутній ОСОБА_2 . Він підтвердив, що справді донька постійно проживає разом з матір`ю. Вони проживають за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_10 пояснив, що він періодично дзвонить доньці та зустрічається з нею.

Членами комісії йому було роз`яснено, що у зв`язку з тим, що рішенням Красноградського районного суду визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком, дитина повинна проживати разом з батьком та він несе відповідальність за неї.

Рішенням виконавчого комітету Берестинської міської ради від 09 жовтня 2025 року №598 вирішено вважати за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Розглянувши всі обставини, в тому числі, виходячи з якнайкращого забезпечення інтересів дитини, добросовісне виконання матір`ю батьківських обов`язків, створення для дитини необхідних умов для проживання, а також відсутність обставин, які можуть негативно впливати на виховання дитини та розвиток, орган опіки та піклування виконавчого органу Берестинської міської ради вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) (далі - Конвенція) держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

В силу частини першої статті 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Щодо визначення місця проживання дитини.

Частинами 6, 8 статті 7 Сімейного кодексу України визначено, що жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно з ч. 1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

За ч.ч. 1, 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до Висновку органу опіки та піклування Берестинської міської ради від 03.12.2025 року №02-23/8955 щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 .

Нормами ст.19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним, обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Тлумачення ч. 1ст.161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

При визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини в силу вимог ст. 3 Конвенції про права дитини.

Враховуючи вимоги ст. 51 Конституції України, ст. 3, 9, 18 Конвенції про права дитини, ст. 7 СК України, а також положення прецедентної практики Європейського суду з прав людини, при вирішенні справи, зокрема, про визначення місця проживання дитини встановлення обставин, які, на думку суду, забезпечують найкращі інтереси дитини та зазначення указаних обставин у відповідному рішенні є обов`язком суду.

Аналіз національного законодавства вказує на те, що втручання суду у вирішення питання щодо місця проживання дітей має відбуватись у крайніх випадках, за наявності спору між батьками, задля сторонньої оцінки обставин, що визначені ч. 2 ст. 161 СК України.

У ході судового розгляду встановлено, що як батько, так і матір дитини мають бажання її виховувати, висловлюють бажання в однаковій мірі піклуватися про доньку, не зловживають спиртними напоями чи наркотичними засобами, характеризуються позитивно, мають доходи, намагаються створити належні умови для виховання та розвитку доньки.

Хоча місце проживання дитини було визначено з батьком, але тривалий час дитина проживає з матір`ю, тому мати дитини вважає за необхідне визначити місце проживання дитини разом з нею.

Обставин, які б унеможливлювали проживання дитини з батьком чи з матір`ю, у цій справі не встановлено.

При вирішенні спору в цій справі, суд вважає за необхідне врахували висновок органу опіки та піклування про те, що інтересам дитини відповідатиме проживання саме з матір`ю, оскільки висновок є обґрунтованим та таким, що відповідає інтересам дитини, так як в ньому наведені мотиви, чому орган опіки та піклування дійшов до висновку щодо визначення місця проживання малолітньої дитини разом з матір`ю.

Крім того, суд зазначає, що Службою у справах дітей з урахуванням віку дитини не було проведено бесіду з дитиною саме щодо визначення місця проживання дитини, але у бесіді з дитиною встановлено, що дитина проживає з матір`ю.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 не заперечує, що дитина з 2025 року проживає з матір`ю.

Також суд зауважує про те, що коли суд бажає вислухати думку дитини аби визначити її побажання щодо проживання з одним із батьків, та при цьому не травмувати психіку дитини та уникнути тиску на неї, суд доручає органам опіки та піклування провести невимушену бесіду з дитиною в домашніх або інших комфортних для неї умовах, та повідомити суд про результати цієї бесіди. Проте суд має враховувати висловлену думку системно, з`ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню питання місця проживання дитини. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб (див. постанову Верховного Суду від 17 липня 2019 року в справі №185/6994/15-ц).

При цьому суд звертає увагу, що визначення місця проживання дитини із матір`ю не впливає та не обмежує можливостей батька щодо участі у вихованні та фінансовому забезпеченні дитини.

Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуюче вищевикладене, суд вважає за необхідне визначити місце проживання дитини разом з матір`ю.

Щодо стягнення аліментів на утримання дитини.

Судом встановлено, що сторони спільно не проживають. Дитина проживає разом з позивачем. Відповідач не в повній мірі матеріально не забезпечує утримання дитини. У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, від дня пред`явлення позову до суду до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу). Але зазначив і надав виписку з карткового рахунку, що ним в добровільному порядку здійснювались перекази грошових коштів на картку позивача з призначенням платежу «аліменти на дитину» вже після подачі даної позовної заяви до суду.

Статтею 180 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав ; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів відповідно до ст. 182 СК України суд, враховує те, що відповідач ОСОБА_2 , здоровий, є молодою працездатною особою, а тому спроможний платити аліменти на утримання дитини в розмірі заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягувати з відповідача аліменти на користь позивача на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.08.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Перераховані в добровільному порядку відповідачем на картковий рахунок позивача грошові кошти після звернення позивача до суду про стягнення аліментів, в якості аліментів на утримання дитини, можуть бути врахований при визначенні розміру заборгованості за аліментами, шляхом надання відповідних квитанцій до органів ВДВС.

Щодо додаткових витрат на утримання дитини.

Позивачем надано до суду на підтвердження додаткових витрат на утримання дитини копію договіру № 107 про надання освітніх послуг, укладеного 05.06.2025 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_7 («Освітній центр Еківокі») за яким погоджено надавати освітні послуги з раннього розвитку дитини.

Дійсний договір укладено строком на один рік, таким чином, термін надання послуг: з 05.06.2025 по 01.06.2026 року та може бути продовжений за згодою сторін договору.

Так, дошкільна установа «Освітній центр Еківокі» надає освітні та розвивальні послуги для дітей дошкільного віку. Щомісячна вартість таких послуг складає 5700 грн.

Представник позивача зазначає, що через діючий воєнний стан на всій території Україні, а також у зв`язку з підвищеним рівнем безпеки, державні дитячі садочки в місті Берестин не функціонують, або працюють в обмеженому режимі, що унеможливлює відвідування дитиною відповідного закладу на повний робочий день.

Надано позивачем копії квитанцій за оплату освітніх послуг в «Освітній центр Еківокі» на загальну суму 22358,00 грн. 30.06.2025 була здійснена оплата в сумі 1580,00 грн; 16.06.2025 року - 2378,00 грн; 06.08.2025 року - 5400, 00 грн; 05.06.2025 року - 2500,00 грн; 01.10.2025 року - 3500 грн; 01.09.2025 року - 3350,00 грн; 18.08.2025 року - 3650 грн.

Відповідач в свою чергу заперечує проти стягнення даних додаткових витрат, так як вважає, що дитина може відвідувати безкоштовні навчальні заклади, які є в місті Берестин. Надав з відділу освіти Берестинської міської ради відповідь на свою заяву від 25.09.2025 № 01-10/816, щодо влаштування до закладу дошкільної освіти ОСОБА_3 , де зазначено про можливість влаштування дитини до закладу дошкільної освіти. Але в даній відповіді не зазначена форма навчання в даному закладі.

Також надано відповідь щодо наявність гуртків на базі Берестинського центру дитячої та юнацької творчості Берестинської міської ради з часом їх роботи.

Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Так, поряд із аліментами на утримання дитини батьки повинні сплачувати кошти на покриття додаткових витрат на дитину.

Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається даною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Відповідно до даної норми обов`язок брати участь у додаткових витратах на дитину поширюється не лише на тих батьків, хто сплачує аліменти, а й на того з батьків, до якого позов про стягнення аліментів не пред`являвся. У такому випадку такий із батьків зобов`язаний нести додаткові витрати на дитину.

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Частина 2 статті 185 СК України передбачає, що розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Розмір коштів, що стягуються на додаткові витрати, не може бути більше самих додаткових витрат. Суд вирішує, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного положення сторін та інших інтересів та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і стягненні аліментів відповідно до ст. ст. 181, 182 СК України. У випадку, коли матеріальне положення батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, додаткові витрати можуть бути компенсовані лише частково.

Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров`я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо. Враховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одного із батьків у твердій грошовій сумі.

Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).

Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення. Причому, якщо причина, що зумовила додаткові витрати, є триваючою (тяжка хвороба або каліцтво) додаткові витрати можуть фінансуватися наперед із вказівкою або без вказівки кінцевого терміну їх виплати.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат. У випадку зміни особливих обставин, на яких ґрунтувалося рішення суду про стягнення додаткових витрат на дитину, кожна із сторін вправі звернутися до суду з відповідною вимогою - збільшення або зменшення суми додаткових витрат.

Вищезазначені висновки узгоджуються й з положеннями п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

У пункті 18 вищезазначеної постанови зазначено, що передбачені ст.185 СК України додаткові витрати на утримання дитини, викликані особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом, тощо) можуть стягуватись лише з батьків і у разі фактичних витрат, їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Чинним законодавством України не передбачений вичерпний перелік таких додаткових витрат на утримання дитини. Підставою призначення додаткових витрат є особливі обставини, які можуть бути зумовлені, як негативними і так і позитивними фактами.

Верховний Суд у справі № 520/12681/17 зазначив, що розмір додаткових витрат на дитину має бути обґрунтованим відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Ураховуючи наведене, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17 та постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 520/12681/17.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати фактично на платний заклад дошкільної освіти, так як в зв`язку з воєнним станом в Україні в місті Берестині безкоштовні заклади дошкільної освіти або не працюють, або працюють онлайн, або в обмеженому режимі не повний робочий день, чим і обґрунтовує свої позовні вимоги. В зв`язку з тим, що мати дитини працює, тому дитина потребує навчання в закладі дошкільної освіти повний робочий день.

Отже розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину підлягають задоволенню щодо стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину на оплату освітніх послуг відповідно до підтверджених витрат відповідними платіжними документами на загальну суму 22358,00 грн, частина яких становить 11179,00 грн.

У постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 у справі № 6-1489цс17 зроблено висновок, що «СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону, брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого. Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв`язку з розвитком певних її здібностей, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо.

Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку. За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення».

На думку суду, однією із відмінностей додаткових витрат від аліментів є їх передбачуваність. Тобто при зверненні до суду позивач має довести розмір коштів витрачених або тих, які будуть витрачені періодично і їх зв`язок із існуванням особливих обставин, як позитивних (наприклад розвиток здібностей), так і негативних (витрати, пов`язані із станом здоров`я дитини).

Отже відповідно до наданих доказів у справі позивачем доведено суду, що нею було здійснено додаткові витрати на дитину зокрема на розвиток і освіту доньки, які були зумовлені особливими обставинами пов`язаними з воєнним станом в країні, частина яких становить 11179,00 грн.

Висновки за результатами розгляду справи.

Враховуюче вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити даний позов в повному обсязі та визначити місце проживання дитини разом з матір`ю, стягувати з відповідача ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дати подачі позову і до досягнення дитиною повноліттята стягнути з відповідача на користь позивача додаткові витрати на дитину в розмірі 11179,00 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Розподіл судових витрат.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України якщо позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави. Стосується вимог про стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

Крім того відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на оплату судового збору за позовну вимогу про визначення місця проживання дитини.

Керуючись ст.ст. 2,12, 76-81,141,263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заявуОСОБА_1 до ОСОБА_2 з третьою особою Службою у справах дітей Берестинської міської ради про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 на утримання малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.08.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 додаткові витрати на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 11179 (одинадцять тисяч сто сімдесят дев`ять) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. стягувач: Державна судова адміністрація України (місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795), отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Харківський апеляційний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя