Ухвала суду № 139889711, 15.09.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/6452/26

провадження № 1-кс/405/2940/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026 м. Кропивницький

Слідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 , яке погоджено з начальником відділу організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтриманням публічного обвинувачення у кримінальному провадження за участю дитини та пов`язаному з домашнім насильством управління захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12026120000000323, відомості про яке внесені 13.09.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки, м. Вознесенськ Миколаївської області, громадянки України, яка зареєстрована та проживала до затримання за адресою АДРЕСА_1 ,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

до Подільського районного суду м. Кропивницького надійшло клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим мотивовано тим, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а також наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, яким, на переконання сторони обвинувачення, неможливо запобігти шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Захисник заперечила проти застосування до ОСОБА_4 тримання під вартою. Зазначила, що підозрювана визнає вину у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого їй повідомлено про підозру, заявлені стороною обвинувачення ризики відсутні, підозрювана надала матеріальну допомогу у сумі 20 000 грн матері неповнолітнього, який перебуває на лікуванні, протягом близько десяти років має посвідчення водія, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася. З урахуванням наведеного просила застосувати до ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Підозрювана підтримала позицію захисника, зазначила про визнання вини у межах повідомленої їй підозри, висловила готовність співпрацювати з органом досудового розслідування, повідомила, що шкодує з приводу наслідків дорожньо-транспортної пригоди та бажає вибачитися перед батьками потерпілих. Також пояснила, що не працює, не заміжня, утриманців не має, проживає разом із батьками, та просила застосувати до неї домашній арешт.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, підозрюваної та захисника, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Слідчим суддею встановлено, що слідчими відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026120000000323, відомості про яке внесені 13.09.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

13.09.2026 о 23 год. 13 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

14.09.2026 у порядку та строки, визначені ст.ст. 277, 278 КПК України, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру ОСОБА_4 підозрюється у тому, що 13.09.2026, керуючи автомобілем «Volkswagen Touran», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та виїжджаючи з прилеглої території по вул. Миколаївській, 50 у м. Бобринець Кропивницького району Кіровоградської області, у порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 «б», «д», 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України не переконалася у безпечності маневру та не надала перевагу в русі мотоциклу «Viper Active», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням неповнолітнього ОСОБА_7 , який перевозив пасажира неповнолітнього ОСОБА_8 , унаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 помер у кареті швидкої медичної допомоги, а ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня» Кіровоградської обласної ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою для застосування запобіжного заходу є одночасна наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та одного чи декількох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. При цьому обов`язок доведення як існування відповідних ризиків, так і недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів покладається на сторону обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання відповідному ризику або ризикам.

Поняття «обґрунтована підозра» не передбачає на цій стадії кримінального провадження наявності доказів, достатніх для висновку про винуватість особи. Для вирішення питання про застосування запобіжного заходу достатнім є встановлення фактів та відомостей, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Такий підхід відповідає практиці Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» та «K.-F. проти Німеччини».

На підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри стороною обвинувачення надано, зокрема, протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.09.2026, протокол огляду місця події від 13.09.2026, протокол допиту підозрюваної від 14.09.2026 та інші долучені до клопотання матеріали.

Наведені матеріали у своїй сукупності містять відомості про місце та обстановку дорожньо-транспортної пригоди, розташування транспортних засобів після зіткнення, напрямки їх руху, наслідки пригоди, а також дані щодо обставин керування автомобілем ОСОБА_4 та здійснення нею виїзду з прилеглої території.

На цій стадії кримінального провадження слідчий суддя не оцінює зазначені докази з точки зору їх достатності для постановлення обвинувального вироку, не вирішує питання про доведеність вини ОСОБА_4 та правильність остаточної кримінально-правової кваліфікації її дій. Разом із тим сукупність наданих матеріалів є достатньою для висновку про існування обґрунтованої підозри у розумінні ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із того, що ризик не може ґрунтуватися виключно на припущеннях або формальному посиланні на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення. Його наявність має випливати із сукупності конкретних обставин кримінального провадження та відомостей про особу підозрюваної. Водночас від сторони обвинувачення не вимагається доведення того, що підозрювана неодмінно вчинить відповідні дії; достатнім є встановлення реальної, а не абстрактної можливості такої поведінки.

Сторона обвинувачення посилається на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Тяжкість можливого покарання сама по собі не може бути достатньою підставою для висновку про наявність ризику переховування, однак відповідно до практики Європейського суду з прав людини може враховуватися у сукупності з іншими обставинами.

При цьому досудове розслідування фактично перебуває на початковій стадії, підозра повідомлена наступного дня після події, а можливі наслідки кримінального провадження для підозрюваної є істотними. ОСОБА_4 не працює, не одружена, утриманців не має. Ці обставини певною мірою зменшують наявність чинників, які об`єктивно пов`язують її з постійним місцем перебування.

Разом із тим слідчий суддя враховує і обставини, які характеризують підозрювану позитивно: вона має постійне місце проживання, проживає разом із батьками, раніше не судима, позитивно характеризується за місцем проживання, навчання та проходження релігійної служби, має подяки за волонтерську діяльність. Зазначені дані зменшують ступінь відповідного ризику, проте з урахуванням тяжкості можливого покарання та початкової стадії розслідування не усувають його повністю.

За сукупністю наведених обставин слідчий суддя вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризику незаконного впливу на потерпілих, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що кримінальне провадження розпочато лише 13.09.2026, тобто досудове розслідування перебуває на початковій стадії. У матеріалах клопотання містяться відомості про показання потерпілої - матері загиблого, а також про іншого потерпілого - неповнолітнього ОСОБА_8 , який безпосередньо перебував на місці дорожньо-транспортної пригоди та отримав тілесні ушкодження. Відомості про цих осіб та зміст частини зібраних доказів стали відомі стороні захисту внаслідок їх долучення до клопотання.

Слідчий суддя враховує, що відповідний ризик не може виводитися лише з факту обізнаності підозрюваної про особу потерпілого чи зміст його показань. Водночас з огляду на початкову стадію розслідування, значення показань потерпілих для встановлення обставин події, а також неповнолітній вік одного з них можливість позапроцесуального контакту з такими особами до завершення збирання та перевірки доказів об`єктивно створює ризик впливу на їх процесуальну поведінку та показання.

При цьому даних про те, що ОСОБА_4 вже вчиняла спроби незаконного впливу на потерпілих, матеріали клопотання не містять. Ця обставина враховується слідчим суддею при визначенні ступеня відповідного ризику та обсягу процесуальних обмежень, необхідних для його нейтралізації.

За наведених обставин ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя також вважає доведеним.

Натомість належних і достатніх фактичних даних, які б свідчили про реальну можливість перешкоджання ОСОБА_4 кримінальному провадженню іншим чином або вчинення нею іншого кримінального правопорушення, стороною обвинувачення не наведено. Доводи щодо ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, за своїм змістом переважно стосуються можливого впливу на учасників кримінального провадження та охоплюються оцінкою ризику, передбаченого п. 3 цієї норми.

У зв`язку з цим ризики, передбачені п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає недоведеними.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Таким чином, саме на стороні обвинувачення лежить обов`язок довести не лише наявність ризиків, а й недостатність більш м`яких засобів їх нейтралізації. Невиконання стороною захисту обов`язку доводити достатність певного запобіжного заходу процесуальним законом не передбачено.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, раніше не судима, а тому з урахуванням положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України застосування до неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою законом допускається.

При вирішенні питання про вид запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України враховує вагомість наявних доказів про можливе вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке їй загрожує у разі визнання винуватою, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання, відсутність роботи та утриманців, відсутність судимостей, а також дані, що позитивно характеризують її особу.

Слідчий суддя також бере до уваги поведінку ОСОБА_4 після події, її позицію щодо повідомленої підозри, висловлену готовність співпрацювати з органом досудового розслідування, надання матеріальної допомоги на лікування потерпілого, відсутність даних про попередні спроби переховування або впливу на учасників кримінального провадження. Такі обставини мають значення для оцінки ступеня встановлених ризиків, однак самі по собі їх не усувають.

Перевіряючи можливість застосування особистого зобов`язання чи особистої поруки, слідчий суддя виходить із того, що з огляду на одночасне існування ризику переховування та ризику незаконного впливу на потерпілих передбачений такими запобіжними заходами обсяг процесуальних обмежень на даному етапі розслідування є недостатнім.

Щодо домашнього арешту, про застосування якого просила сторона захисту, слідчий суддя враховує, що матеріалами провадження підтверджується наявність у ОСОБА_4 постійного місця проживання разом із батьками у м. Бобринець, а тому сама по собі відсутність у неї власного житла не виключає можливості застосування такого запобіжного заходу.

Разом із тим домашній арешт, навіть за умови цілодобової заборони залишати житло, за конкретних обставин цього провадження не забезпечує у достатньому обсязі запобігання сукупності встановлених ризиків. Зокрема, такий захід не виключає можливості дистанційного чи опосередкованого контакту з потерпілими та іншими учасниками провадження, а інтенсивність ризику переховування з урахуванням тяжкості можливого покарання на початковій стадії розслідування потребує більш дієвого процесуального контролю.

Оцінюючи наведені обставини у сукупності, а не ізольовано, слідчий суддя доходить висновку, що сторона обвинувачення довела недостатність особистого зобов`язання, особистої поруки та домашнього арешту для запобігання встановленим ризикам.

За таких обставин на даному етапі кримінального провадження застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідним та співмірним меті, визначеній ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування тримання під вартою має право не визначати заставу у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Наведена норма надає слідчому судді право, а не встановлює обов`язок не визначати заставу. Тому це питання підлягає вирішенню з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, характеру кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваної та встановлених ризиків.

У цьому випадку слідчий суддя враховує, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є необережним; підозрювана раніше не судима, у судовому засіданні не заперечувала обставин повідомленої їй підозри, висловила готовність співпрацювати з органом досудового розслідування, надала матеріальну допомогу на лікування потерпілого. Даних про спроби переховування після події або про фактичний незаконний вплив на потерпілих не встановлено.

За сукупністю цих обставин слідчий суддя не вбачає підстав для застосування передбаченого п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України винятку у виді тримання під вартою без визначення застави та вважає можливим визначити її як альтернативу триманню під вартою.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ст. 182 КПК України та правову позицію, викладену у Рішенні Другого сенату Конституційного Суду України від 21.07.2026 №9-р(II)/2026 у справі №3-176/2025(355/25), відповідно до якої розмір застави повинен бути індивідуалізованим, не бути завідомо непомірним та забезпечувати реальну, а не формальну можливість заміни тримання під вартою заставою.

Сторонами не надано документів, які б достовірно підтверджували розмір доходів, наявність у власності ОСОБА_4 нерухомого чи іншого цінного майна або її інший майновий стан. Із пояснень самої підозрюваної встановлено, що вона не працює, проживає разом із батьками та не має утриманців. За відсутності більш повних відомостей про її фінансове становище слідчий суддя не вбачає підстав ані для визначення застави у максимальному розмірі, передбаченому для тяжкого злочину, ані для виходу за встановлені законом межі.

Водночас мінімальна межа застави, з огляду на тяжкість наслідків кримінального правопорушення загибель неповнолітньої особи та спричинення тілесних ушкоджень іншому неповнолітньому, тяжкість можливого покарання та одночасне існування двох установлених процесуальних ризиків, не забезпечувала б належного стримуючого впливу застави та виконання покладених на підозрювану процесуальних обов`язків.

Разом із тим неумисний характер кримінального правопорушення, відсутність судимостей, позитивні характеристики підозрюваної, її поведінка після події, відсутність даних про фактичне переховування чи незаконний вплив на учасників кримінального провадження виключають необхідність визначення застави у верхній межі, передбаченій законом.

З огляду на наведене слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400 грн, відповідає характеру та тяжкості повідомленої підозри, ступеню встановлених ризиків та даним про особу підозрюваної, є достатньою для забезпечення виконання нею процесуальних обов`язків і водночас не має характеру прихованого безальтернативного тримання під вартою.

Саме такий розмір застави забезпечує необхідний баланс між потребами кримінального провадження та правом підозрюваної на свободу й особисту недоторканність, у зв`язку з чим підстав для визначення застави у більшому розмірі слідчий суддя не вбачає.

У разі внесення підозрюваною або заставодавцем визначеної суми застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1.прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2.повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3.не відлучатися з м. Бобринець Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

4.не спілкуватись із потерпілими у кримінальному провадженні: ОСОБА_9 , неповнолітнім ОСОБА_8 , як безпосередньо, так і через третіх осіб, за винятком їх спільної участі у процесуальних, слідчих діях та судовому провадженні;

5.здати на зберігання до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Оцінивши всі встановлені обставини у їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також недостатність більш м`яких запобіжних заходів для їх належної нейтралізації. Водночас ризики, передбачені п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, належним чином не доведені, а підстав для невизначення застави відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України не встановлено.

За таких обставин клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню із застосуванням до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та визначенням застави як альтернативного запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 131-132, 176-178, 182-183, 194, 196 - 197, 309, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту її фактичного затримання, тобто з 23 год. 13 хв. 13.09.2026 до 11.11.2026 включно, в межах строку досудового розслідування.

На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 166400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) грн., яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСА України в Кіровоградській області, МФО 820172, ЄДРПОУ 26241445, рахунок UA768201720355219001015002505, призначення платежу забезпечення виконання ухвали суду від 15.09.2026 по справі №12026120000000323 від 13.09.2026.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

В разі внесення застави ОСОБА_4 , або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрювану ОСОБА_4 , на строк до 11.11.2026 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) не відлучатися з м. Бобринець Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

4) не спілкуватись із потерпілими у кримінальному провадженні: ОСОБА_9 , неповнолітнім ОСОБА_8 , як безпосередньо так і через третіх осіб за винятком їх спільної участі в процесуальних, слідчих діях та в суді;

5) здати на зберігання до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Роз`яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання покладених обов`язків. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленою, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, підозрювана ОСОБА_4 та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з під-варти у зв`язку із внесенням застави, ОСОБА_4 вважається такою, що до неї застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, під вартою в якому вона буде знаходитись.

Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваній, захиснику негайно після її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_10