Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 199/1086/25
(2/199/493/26)
РІШЕННЯ
Іменем України
21.09.2026
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в особі судді Спаї В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
В обґрунтування позову зазначено, що 22.01.2020 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем було укладено кредитний договір №22038000278867 на суму 51 005,80 грн. строком на 60 місяців. Банк свої зобов`язання виконав та надав кошти, тоді як відповідач порушила умови договору.
11.04.2024 на підставі договору факторингу №11/04/24 АТ «Банк Кредит Дніпро» відступило позивачу право вимоги до відповідача. Станом на момент відступлення права вимоги 10.04.2024 року заборгованість відповідача становить 57 112,84 грн.
Оскільки відповідач ухиляється від виконання зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 56 689,03 грн., а також судові витрати у розмірі сплаченого судового збору та 7 200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідач не скористався правом надання відзиву на позовну заяву.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 22 січня 2020 р. Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» та відповідач уклали кредитний договір №22038000278867, який складається з публічної частини (Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро», далі УДБО) та індивідуальної частини (вказаний Кредитний договір).
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердила, що акцептувала УДБО шляхом підписання Заяви-згоди, погодившись з усіма його умовами. Кредитний договір разом з УДБО та Заявою-згодою складають єдиний договір, укладений у паперовій формі.
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2 кредитного договору банк зобов`язався надати відповідачу кредит на поточні потреби в сумі 51 005,80 грн. шляхом зарахування коштів на її поточний рахунок, а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти та комісії. У п. 1.2. Кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування становить 60 місяців з дня укладення договору, а кінцевою датою повернення кредиту є 22.01.2025 року. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0% річних. Щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості погоджена Сторонами у відсотках від суми Кредиту і її розмір встановлений в певних змінюваних ставках за різні періоди строку кредитування.
Одночасно з укладенням кредитного договору відповідач уклала з ПрАТ «СК «УНІКА Життя» договір добровільного страхування життя з розміром страхового платежу 9 872,09 грн. та доручила Банку (п. 1.5. договору) здійснити списання цієї суми на користь страховика.
Розділом 2 кредитного договору та Графіком платежів узгоджено порядок погашення заборгованості щомісячними ануїтетними платежами. Первісний кредитор свої зобов`язання виконав у повному обсязі, зарахувавши 22 січня 2020 року на рахунок відповідача 51 005,80 грн., з яких сплатив страховий платіж у розмірі 9 872,09 грн., що підтверджується випискою з рахунку.
У подальшому відповідач виконувала зобов`язання лише частково.
Станом на 10 квітня 2024 р. за підрахунком позивача заборгованість відповідача становить 57 112,84 грн., з яких:
33 580,33 грн. залишок простроченого кредиту,
423,81 грн. залишок прострочених відсотків,
23 108,70 грн. залишок прострочених комісій.
11 квітня 2024 р. між АТ «Банк Кредит Дніпро» та позивачем укладено договір факторингу №11/04/24, відповідно до якого до позивача в повному обсязі перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №22038000278867 у розмірі 57 112,84 грн. Проте позивач просить стягнути заборгованість без урахування відсотків у розмірі 56 689,03 грн.
Правовідносини між учасниками даної справи виникли з захисту прав кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі договору, та відповідальності за його невиконання.
Суд, дослідивши докази в межах заявлених суду вимог, дійшов висновку про наявність підставдля задоволення позову частково, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
У ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оцінюючи дослідженні в ході розгляду справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Договірні зобов`язання кредитодавцем виконано в повному обсязі та надано відповідачу кредит в обумовленій договором сумі, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача.
Отже, позивачем доведений факт наявності заборгованості відповідача за тілом кредиту у розмірі 33 580,33 грн.
Суд вважає, що вищевказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі, оскільки доказів її погашення відповідачем суду не надано.
Щодо вимоги позову про стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 23 108,70 грн., то суд відмовляє в її задоволенні, враховуючи наступне.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" (Постанова ВС від 10.01.2024 р. у справі № 727/5461/23).
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
У кредитному договорі №22038000278867 від 22.01.2020 року не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, а тому позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору. У зв`язку з цим положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Отже, позов підлягає задоволенню частково: в частині стягнення залишку простроченого кредиту (тіла кредиту) у розмірі 33 580,33 грн. підлягають задоволенню, а в частині стягнення залишку прострочених комісій у розмірі 23 108,70грн. задоволенню не підлягають.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статей 19, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат здійснює представництво та надає інші види правничої допомоги, а гонорар є формою винагороди адвоката за надані послуги та має бути розумним, враховувати складність справи та витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих доказів.
Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та значенням справи для сторони.
Як встановлено судом, на підтвердження факту надання правової допомоги надано:
- договір про надання правничої допомоги № 1/04 від 01 квітня 2024 року;
- ордер на надання правничої допомоги серії АЕ № 1310920;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3332;
- акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 4 від 16 грудня 2024 року.
Відповідно до Акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 4 від 16 грудня 2024 року, загальна вартість наданих послуг щодо Боржника ОСОБА_1 становить 7 200,00 грн., а саме:
- проведення юридичного та фінансового аналізу 1 Боржника (1 послуга) - 1 200,00 грн.;
- складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості з 1 Боржника (1 послуга) - 6 000,00 грн.
Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено перелік видів адвокатської діяльності.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Отже, видом адвокатської діяльності з наданих позивачу послуг, який підлягає відшкодуванню, є складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості - 6 000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на підставі п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України.
Щодо розподілу судового збору.
Керуючись нормами ст. 133, ч. 1 ст. 141 ЦПК України, враховуючи види судових витрат по справі та результат розгляду справи, а також розмір сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору (2 422,40 грн.), суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 434,93 грн. (враховуючи наступний розрахунок: 33 580,33 грн. ? 2 422,40 грн. : 56 689,03 грн.)
Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 13, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 89, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264, 265, 273, п. 1 ч. 1 ст. 274, ст. 279 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд капітал» (ЄДРПОУ 43575686, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, 5-й поверх, прим. 68, 69) заборгованість у розмірі 33 580 (тридцять три тисячі п`ятсот вісімдесят) грн. 33 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд капітал» (ЄДРПОУ 43575686, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, 5-й поверх, прим. 68, 69) судовий збір у розмірі 1 434 (одна тисяча чотириста тридцять чотири) грн. 93 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд капітал» (ЄДРПОУ 43575686, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, 5-й поверх, прим. 68, 69) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп.
Відмовити у стягненні комісії.
Дата виготовлення повного судового рішення 21.09.2026 р.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В.Спаї
Судове рішення № 139888993, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська) було прийнято 21.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 199/1086/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: