Ухвала суду № 139888808, 23.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 752/10377/26

У Х В А Л А

про призначення справи до судового розгляду

та продовження запобіжного заходу

23 липня 2026 року м.Київ

Колегія суддів Печерського районного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Києві клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025101110001235 від 31.10.2025, відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м.Києва, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України

за участю: прокурора ОСОБА_5 ,

захисника: ОСОБА_7 ,

обвинуваченої: ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного суду від 19.06.2026 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, передано для розгляду до Печерського районного суду м. Києва

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2026 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1 та суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 не заперечував проти призначення обвинувального акта до судового розгляду та просив судове засідання проводити в закритому режимі, оскільки в матеріалах кримінального провадження наявні відомості щодо листування з представниками держави-агресора та відомості щодо місць розташування критичної інфраструктури. Також прокурором заявлено клопотання про продовження відносно ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, обґрунтовуючи його тим, що ризики, які існували під час досудового розслідування і які в сукупності з іншими обставинами були підставою для застосування раніше застосованого до обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились; інші, менш суворі запобіжні заходи, не пов`язані з утриманням обвинуваченого під вартою, не зможуть забезпечити виконання нею процесуальних обов`язків; обвинувачена не має міцних соціальних зв`язків, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні не заперечував проти призначення обвинувального акта до судового розгляду. Щодо клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_6 захисник заперечував, вказуючи, що остання вже тривалий час перебуває під вартою, раніше не судима, виховує двох неповнолітніх дітей, має стійкі соціальні зв`язки та постійне місце проживання. Окремо захисник вказав на недоведеність ризику переховування та впливу на свідків. Відтак, просив змінити запобіжний захід на більш м`який.

Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала думку захисника.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у підготовчому судовому засіданні, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , колегія суддів приходить до наступних висновків.

Вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу обраного обвинуваченій, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до п. 79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 р. продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Відповідно до положень ст. 183 ч.1 КПК України - запобіжний захід «тримання під вартою» є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу.

Так, на переконання колегії суддів, прокурором було доведено, що ризики, які були встановлені раніше, а саме: перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, можливість незаконного впливу на свідків, ризик вчинення нових злочинів, переховування обвинуваченої від суду, продовжують існувати та їх ступінь не зменшилась. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ Національної безпеки України, за який передбачено покарання у виді 15 років позбавлення волі або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може бути призначено судом у випадку визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого злочину, обвинувачена може вживати заходи, спрямовані на переховування від суду, із врахуванням, в тому числі і військового стану в Україні, наявності ряду тимчасово окупованих територій, які не підконтрольні органам державної влади.

Крім того, враховуючи обізнаність обвинуваченої про свідків у кримінальному провадженні, які мають надати свої показання в суді, колегія суддів вважає, що ОСОБА_6 , перебуваючи на більш м`якому запобіжному заході може вчиняти дії направлені на затягування судового розгляду справи з метою уникнення відповідальності за інкриміновані злочини.

При визначенні питання доцільності продовження тримання обвинуваченої під вартою колегія суддів також бере до уваги характер інкримінованого обвинуваченій ОСОБА_6 злочину, який згідно пред`явленого обвинувачення, вчинено в умовах воєнного стану, коли Україна опинилась в найбільш складних умовах через вторгнення країни-агресора.

Крім того, на переконання колегії суддів, запобігання вказаним ризикам, таким як: здійснення тиску на свідків, експертів та спеціалістів, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, ризик вчинення нових злочинів та переховування від суду, досягнуто саме завдяки обраному та продовженому запобіжному заходу у виді тримання під вартою.

Суд оцінив сукупність всіх обставини, у тому числі: ступінь тяжкості злочину, інкримінованого ОСОБА_6 , суворість покарання, яке загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров`я обвинуваченої.

Вказані обставини, на думку суду, свідчать про наявність численних ризиків, які обумовлюють можливість обвинуваченій перешкоджати правосуддю.

Зміст наведених обставин та положень закону дозволяє суду зробити висновок про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

У зв`язку з викладеним суд вважає необхідним продовжити щодо ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Враховуючи специфіку інкримінованого обвинуваченій злочину, вчиненого в умовах воєнного стану, проти основ національної безпеки держави, обставини, викладені в обвинувальному акті, ступінь суспільної небезпеки, наявність суспільного інтересу, обумовленого вище наведеним, підстави для визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави обвинуваченій - відсутні, а тому, на даному етапі, відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне не визначати розмір застави ОСОБА_6 .

Вказане кримінальне провадження за підсудністю підлягає розгляду Печерському районному суду м. Києва. Підстав для закриття чи зупинення провадження по справі немає. Обвинувальний акт та додатки до нього складені відповідно до вимог КПК України, при затвердженні прокурором обвинувального акту дотримані вимоги закону.

За таких обставин, є достатні підстави для призначення даного обвинувального акту до судового розгляду, яке належить здійснити колегіально судом у складі трьох суддів.

Згідно ст. 27 КПК України кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках, якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом.

Частина 4 статті 27 КПК України передбачає, що кримінальне провадження у закритому судовому засіданні суд здійснює з додержанням правил судочинства, передбачених цим Кодексом. На судовому розгляді в закритому судовому засіданні можуть бути присутні лише сторони та інші учасники кримінального провадження.

За вказаних обставин, розгляд кримінального провадження, у відповідності до ч. 2 ст. 27 КПК України, слід проводити у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження.

У підготовчому судовому засіданні будь-яких клопотань, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не заявлено.

Керуючись ст.ст. 314-316 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора про продовження строку застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , задовольнити.

Застосований до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів, до 20 вересня 2026 року, включно, без визначення розміру застави.

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, на 10 год. 00 хв. 27 липня 2026 року в приміщенні Печерського районного суду м. Києва у закритому судовому засіданні.

Справу розглядати колегіально судом у складі трьох суддів.

Судовий розгляд кримінального провадження проводити за участю прокурора, обвинуваченої, захисника.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надіслати до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3