Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 643/12437/26
Провадження № 2/643/7493/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2026 року місто Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Астаповича О.В.,
за участю секретаря судового засідання Анопрієнко Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за
позовом Філії «Харківзбут» Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61038, м.Харків пр. Ювілейний 28А)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
Філія «Харківзбут» Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (далі -позивач) через систему «Електронний суд» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі відповідачі) про стягнення заборгованості за надані послуги.
Автоматизованим розподілом судової справи між суддями 12.06.2026 справа розподілена судді Астаповичу О.В.
Ухвалою судді від 23.06.2026 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження. Вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено на 08.07.2026.
08.07.2026 до суду надійшла заява представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Царьова Р.В. з проханням надати справу на ознайомлення та відкладення розгляду справи на інший день.
В судове засідання 08.07.2026 сторони не з`явились. Наступне засідання призначено на 11.08.2026
27.07.2026 до суду надійшла заява представника відповідачки ОСОБА_3 адвоката Браташ О.А. про застосування строків позовної давності.
В судове засідання 11.08.2026 з`явились представники відповідачів, адвокат Браташ О.А. представляв відповідача ОСОБА_3 , адвокат Царьов Р.В. представляв відповідача Шеховцова М.О., пояснив, що більше не представляє відповідачку Демченко І.Р..
Оскільки позовна заява містила клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, а представники відповідачів не заперечили можливість початку розгляду справи за відсутності представника позивача, суд ухвалив розпочати розгляд справи за відсутності представника позивача.
Представники позивача надали пояснення, якими підтримали заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності.
У зв`язку з бажанням представника ОСОБА_4 надати уточнення до заяви про застосування наслідків спливу строків позовної давності щодо періоду, на який поширюється наслідки спливу строків позовної давності, заявленням відповідного клопотання про перерву в судовому засіданні, суд ухвалив оголосити перерву до 15.09.2026.
В судове засідання 15.09.2026 сторони не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату і час розгляду справи. Оскільки від учасників справи не надходили заяви чи клопотання суд дослідив матеріали справи та ухвалив перейти на стадію ухвалення рішення.
Після переходу суду на стадію ухвалення рішення до справи надійшло клопотання представника ОСОБА_5 про відкладення розгляду справи. Клопотання містить посилання на зайнятість представника ОСОБА_5 та хворобу представника ОСОБА_4 . Проте клопотання не містить жодних доказів зайнятості представника Царьова Р.В., відсутні посилання на зайнятість в іншому судовому засіданні, тому суд не може встановити чим саме зайнятий представник Царьов Р.В., поважність такої зайнятості. Також відсутні докази хвороби представника ОСОБА_4 . Суд не бачить підстав повертатись зі стадії ухвалення рішення на стадію з`ясування обставин справи.
Позовні вимоги та їх обґрунтування
Позивач сформував наступні позовні вимоги
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Харківські теплові мережі в особі філії «Харківзбут» заборгованність в сумі 7 426.35 грн за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.22р) за період з 01.04.2012 по 31.10.2015
Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Харківські теплові мережі в особі філії «Харківзбут» заборгованність в сумі 124 618,44 грн, з яких:
-95 567,06 грн за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01,22р) за період з 01.11.2015 по 31.03,2026;
-1 352,40 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.03.2026;
-19 429,50 грн за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 31.03.2026;
-783,84 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.03.2026;
-1 888,20 гри за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинковнх систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.03.2026;
-614 25 гри за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинковнх систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.03.2026;
-інфляційні втрати в сумі 3 615,43грн;
-3% річних в сумі 1 367,76 грн;
На обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.
КП «Харківські теплові мережі» як теплопостачальна організація надає послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води мешканцям багатоквартирних будинків м. Харкова, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182.
Постачання теплової енергії на потреби опалення у багатоквартирні будинки м. Харкова КП «Харківські теплові мережі» здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання протягом року.
З 1 грудня 2021 року на підставі частини 5 статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги від 09.11.2017 № 2189-VIII у багатоквартирних будинках набрали чинності індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання та опубліковані на офіційному сайті КП Харківські теплові мережі в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 31 жовтня 2021 року (далі - Індивідуальні договори).
Відповідно до п. 4 Індивідуальних договорів фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.
Згідно з п. 5 Індивідуальних договорів Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості. а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу.
Розрахунковим періодом відповідно до п. 32 Індивідуальних договорів є календарний місяць.
Згідно з п. 34 індивідуальних договорів споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Пунктами 51,52 Індивідуальних договорів передбачено, що договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51 ). Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний період (п. 52).
Виходячи з положень п. 4 Індивідуальних договорів датою їх акцептування є 01.12.2021, тобто факт отримання послуг.
За приписами частини 5 статті 13 Закону № 2189 плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:
плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;
плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 № 1186 «Про визначення виконавців послугу житловому фонді міста Харкова» КП Харківські теплові мережі є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
У період з березня 2007 року по червень 2022 року КП Харківські теплові мережі здійснювало технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Харкова на підставі укладеного договору з балансоутримувачем зазначеного житлового фонду КП Жилкомсервіс.
З 1 липня 2022 року набрали чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, які опубліковані на офіційному сайті КП Харківські теплові мережі в мережі Інтернет wvvw.hts.kharkov.ua 01 червня 2022 року (далі - Публічні договори). Зазначені договори укладені з урахуванням ст.ст. 11.633, 634, 64 і, 642 Цивільного кодексу України.
Згідно з п. 2 Публічних договорів договір вважається укладеним між виконавцем та споживачами багатоквартирного будинку через 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-санті виконавця (https://www.hts.kharkov.ua), якщо протягом цього періоду власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, не повідомили виконавця про свою відмову від укладення договору.
Відповідно до п. 4 зазначених договорів фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.
Відповідно до п. 5 Публічних договорів виконавець зобов`язується надати споживачу послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, постачання гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно і в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та умовах, визначених цим договором.
Пунктами 13, 14, 15 Публічних договорів передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць (п. 13). Плата за послугу включається до єдиного рахунку на оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (п. 14). Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за отримані послуги (п. 15).
Згідно з пунктами 30, 31 Публічних договорів договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 30). Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, цей договір вважається продовженим на черговий однорічний термін (п. 31).
Виходячи з положень статті 4 зазначених Публічних договорів датою їх акцептування є 01.07.2022, тобто факт отримання послуг.
За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правовими, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово- комунальних послуг;
Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.
Відповідачу (відповідачам) щомісяця направлялися рахунки на оплату наданих послуг.
Внаслідок неповної та несвоєчасної оплати отриманих послуг станом на 01,04.2026 у відповідача (відповідачів) утворилася заборгованість в сумі 127 061,60грн, з яких:
1.ОСОБА_1 у сумі 7 426.35 гри за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.22р) за період з 01.04.2012 по 31.10.2015
2.ОСОБА_1 , ОСОБА_2
-у сумі 95 567,06 грн за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.22р) за період з 01.11.2015по 31.03.2026;
-1 352.40гри за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022по 31.03.2026;
-19 429.50грн за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 31.03.2026;
-783.84грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022по 31.03.2026;
-1 888.20гри за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022по 31.03.2026;
-614,25гри за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022по 31.03.2026.
За несвоєчасну оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період до лютого 2022 року відповідачам нараховано: інфляційні втрати в сумі 3 615,43 грн; 3% річних в сумі 1 367,76 гри.
Заявлені позивачем судові витрати
Позивач просить стягнути судові витрати, які складаються із суми судового збору та витрат, пов`язаних відправкою відповідачу позовної заяви з додатками, та витрат на отримання витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно. Позивач не вказує конкретної суми, яку просить стягнути.
В тексті позовної заяви вказує про розмір судового збору 2662,40грн. Витрати на отримання витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно зазначив 0,00грн. Поштових витрат відправлення позовної заяви з доданими документами вказав 260,00 грн.
Позиція відповідачів
Відповідачі не заперечили проти позову заявою по суті спору (відзив на позовну заяву).
Представник відповідачки ОСОБА_3 адвоката Браташ О.А. про застосування строків позовної давності, в якій вказала про незгоду із сумою нарахованої заборгованості оскільки, на її думку, позивачем пропущено трьохрічних строк звернення до суду.
Просить застосувати позовну давність у справі, а у позоі відмовити у зв`язку зі спливом строків позовної давності.
На обґрунтування заяви вказала, зокрема, щодо позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості в сумі 7 426, 35 грн. за послугу з постачання теплової енергії (з урахування гарячої води до 01.01.22 р) за період з 01.04.2012 р. по 31.10.2015 року, зазначаємо щодо пропуску позивачем строків загальної позовної давності.
Загальна позовна давність (3 роки): Почала перебіг з 01.04.2012 року та спливла 01.04.2015 року. Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною вимогою 13.05.2026 року, тобто поза межами строків позовної давності. Таким чином, на момент звернення до суду строк позовної давності за вищевказаною вимогою (3 роки) сплив.
Щодо позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь заборгованості в сумі 124 618, 44 грн, з яких:
-95 567,06 грн за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2015 по 31.03.2026 також зазначає про пропуск позивачем строків загальної позовної давності за період з 01.11.2015 по 13.05.2023, оскільки позивач звернувся до суду щодо стягнення заборгованості за цей період лише 13.05.2026. Отже, підлягає застосуванню пропуск строку позовної давності за період з 01.11.2015 по 31.03.2026, що складає 7 років 6 місяців 13 днів і не підлягають задоволенню позовні вимоги на суму 69 190,55 грн.
-1 352,40 грн за абонентську плату з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.03.2026, також вказує щодо пропуску позивачем строку загальної позовної давності за період з 01.06.2022 року по 13.05.2023 року, оскільки позивач звернувся до суду щодо стягнення заборгованості за цей період лише 13.05.2026 року. Отже, підлягає застосуванню пропуск строку позовної давності за період з 01.06.2022 р. по 13.05.2023 року, що складає 11 місяців 13 днів і не підлягає задоволенню позовні вимоги на суму 345, 61 грн.
-19 429, 50 грн за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 31.03.2026, зазначає також щодо пропуску позивачем строків загальної позовної давності за період з 01.01.2022 року по 13.05.2023 року, оскільки позивач звернувся до суду щодо стягнення заборгованості за цей період лише 13.05.2026 року. Отже, підлягає застосуванню пропуск строку позовної давності за період з 01.01.2022 р. по 13.05.2023 року, що складає 16 місяців 5 днів і не підлягає задоволенню позовні вимоги на суму 6286, 01 грн.
-783,84 грн за абонентську плату з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 р. по 31.03.2026 року, зазначає також щодо пропуску позивачем строків загальної позовної давності за період з 01.06.2022 року по 13.05.2023 року, оскільки позивач звернувся до суду щодо стягнення заборгованості за цей період лише 13.05.2026 року. Отже, підлягає застосуванню пропуск строку позовної давності за період з 01.01.2022 р. по 13.05.2023 року, що складає 11 місяців 5 днів і не підлягає задоволенню позовні вимоги на суму 195,96 грн.
-1888,20грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та 614, 25 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 р. по 31.03.2026 року, зазначає також щодо пропуску позивачем строків загальної позовної давності за період з 01.07.2022 року по 13.05.2023 року, оскільки позивач звернувся до суду щодо стягнення заборгованості за цей період лише 13.05.2026 року. Отже, підлягає застосуванню пропуск строку позовної давності за період з 01.01.2022 р по 13.05.2023 року за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання що складає 10 місяців 5 днів і не підлягає задоволенню позовні вимоги на суму 440, 58 грн. Також підлягає застосуванню пропуск строку позовної давності за період з 01.01.2022 р по 13.05.2023 року за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, що складає 10 місяців 5 днів і не підлягає задоволенню позовні вимоги на суму 143, 32 грн.
Щодо стягнення з відповідачів інфляційних витрат в сумі 3 615,43 грн та 3% річних в сумі 1 367,76 грн вважає, що застосовується спеціальна позовна давність строком в один рік, з моменту як особа дізналася про порушення свого права. Згідно наданого позивачем розрахунку інфляційних витрат та 3% річних за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води (період нарахувань з 03.2019 р. по 11.2021 р.) на момент звернення позивача до суду 13.05.2026 року строк спеціальної позовної давності в один рік сплив.
Вказану заяву в судовому засіданні підтримав представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Царьов Р.В., просив задовольнити.
Застосовані судом норми права
Предметом регулювання згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189 (далі - Закон № 2189) є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Згідно зі ст.5 Закону №2189 до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Частина 2 ст.7 Закону №2189 визначає обов`язки індивідуального споживача, серед яких в т.ч.: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом (п. 1); оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5); дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об`єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг (п. 8).
Згідно з ч. 3 ст.9 Закону №2189, дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 12 Закону №2189, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2189 передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
Постановою КМУ №1022 від 08.09.2021 внесено зміни до Постанови Кабінету міністрів Про затвердження правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії № 830 від 21.08.2019, у тому числі, щодо публічних договорів приєднання.
Відповідно до ч.5. ст.13 Закону №2189, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
За положеннями абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, введеного в дію з 01.05.2019 (далі Закон № 2189-VIII), п. 37 «Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, які набули чиності 13.08.2019 (далі Правила № 690), споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (абзац 2 ч. 1 ст. 9 Закону № 2189-VIII, п. 39 Правил № 690).
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 № 2918, споживач зобов`язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги з централізованого водопостачання і з централізованого водовідведення.
Згідно з п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, які діяли до 01.05.2022 (далі Правила № 630), розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місць; плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Пунктом 37 Правил № 690 передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інший порядок та строки не визначені договором.
Відповідно до п. 11 Правил № 630, плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання.
За відсутності приладів обліку холодної та гарячої води, нарахування здійснюються у відповідності до вимог п. 21 Правил № 630, згідно встановлених норм водоспоживання та водовідведення з розрахунку на кількість проживаючих споживачів.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Встановлені судом обставини
КП «Харківські теплові мережі», в особі філії «Харківзбут» надає послуги, зокрема з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення на території міста Харкова.
Відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , а відтак є споживачами послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також є платниками абонентської плати за індивідуальним договором з постачання теплової енергії, абонентської плати за Індивідуальним договором з постачання гарячої води.
Споживання житлово-комунальних послуг є підставою виникнення обов`язку їх оплати.
Судом не встановлено обставин звільнення відповідачів від оплати житлово-комунальних послуг, або пільгових умов їх нарахування.
В судовому засіданні представники відповідачів підтвердили, що визнають зазначені позивачем розрахунки, вказані у них послуги надавались, а розрахунки послуг є вірними.
Судом встановлено, що вказані у позові житлово-комунальні послуги надавались протягом періоду, який вказаний у розрахунках. А відповідачами здійснювалась часткова оплата цих послуг, що відображається у розрахунках.
Таким чином, суд встановив, що відповідачі дійсно мають заборгованість перед позивачем заборгованість в сумі 127 061,60 грн, а саме:
1.ОСОБА_1 у сумі 7 426.35 грн за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.22р) за період з 01.04.2012 по 31.10.2015
2.ОСОБА_1 , ОСОБА_2
-у сумі 95 567,06 грн за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.22р) за період з 01.11.2015по 31.03.2026;
-1 352,40грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022по 31.03.2026;
-19 429,50грн за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 31.03.2026;
-783,84грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022по 31.03.2026;
-1 888,20грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022по 31.03.2026;
-614,25грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022по 31.03.2026.
За несвоєчасну оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період до лютого 2022 року позивач вірно нарахував інфляційні втрати в сумі 3 615,43 грн та 3% річних в сумі 1 367,76 грн.
Щодо застосування наслідків спливу строків позовної давності суд зазначає наступне
Згідно з ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 2 ст. 257 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені); 2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у медіа. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у медіа або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості; 3) про переведення на співвласника прав та обов`язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу); 4) у зв`язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу); 5) про розірвання договору дарування (стаття 728 цього Кодексу); 6) у зв`язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу); 7) про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 цього Кодексу); 8) про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України - 3. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. 4. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Щодо зупинення перебігу строку позовної давності
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX, який набрав чинності 2 квітня 2020 року, Прикінцеві та перехідні положення ЦК доповнено пунктом 12: під час дії карантину строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК, продовжуються на строк дії карантину.
У постанові Великої Палати ВС від 6 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 суд касаційної інстанції однозначно визначив точку відліку: продовження позовної давності розпочалося не з дня запровадження карантину (12 березня 2020 року), а з моменту набрання чинності Законом № 540-IX, тобто з 2 квітня 2020 року, і цей висновок послідовно відтворюється в подальшій практиці.
Карантин було скасовано з 30 червня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651.
Отже, карантинне продовження тривало з 2 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 в Україні запроваджено воєнний стан. Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX, що набрав чинності 17 березня 2022 року, Прикінцеві та перехідні положення ЦК доповнено пунктом 19 в первісній редакції: у період дії воєнного стану строки, визначені статтями 257259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК, продовжуються на строк його дії.
Карантинне та воєнне продовження частково збігалися в часі (з 17 березня 2022 року до 30 червня 2023 року обидві підстави діяли одночасно), однак це не подвоювало ефект, а лише забезпечувало безперервність захисту та усувало потенційні прогалини.
Законом України від 8 листопада 2023 року № 3450-IX, що набрав чинності 30 січня 2024 року, пункт 19 викладено в новій редакції: замість «продовжуються на строк його дії» «перебіг позовної давності зупиняється на строк дії такого стану». Зміна формулювання означала перехід від одного механізму до іншого, хоча практичний ефект залишався аналогічним: строк позовної давності не спливав.
Законом України № 4434-IX від 14 травня 2025 року, що набрав чинності 4 вересня 2025 року, пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК виключено. Перебіг позовної давності відновився, а строк, що перебував у стані зупинення, продовжує спливати з дати набрання чинності цим законом.
Отже, строк позовної давності не спливав з 2 квітня 2020 року по 3 вересня 2025 року.
04.06.2026 позивач звернувся до суду за захистом свого права. З 04.09.2025 по 04.06.2026 минуло 9 місяців. Решта строку тривалістю два роки і три місяці відраховуються перед зупиненням, тобто 01.04.2020 є останнім днем цього залишку строку. Відтак, першим днем строку позовної давності є 01.01.2018.
Отже, судовому захисту підлягають грошові зобов`язання відповідачів перед позивачем, які є простроченими не раніше 01.01.2018 та не пізніше дня звернення позивача до суду.
Суд звертає увагу, що згідно з п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, які діяли до 01.05.2022, в зобов`язанні зі сплати житлово-комунальних послуг користувач має право сплатити нараховану суму зобов`язання за розрахунковий місяць не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Отже, грошове зобов`язання є простроченим, а право є порушеним та може бути предметом судового захисту, у 21 день місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем).
Між сторонами розрахунковим періодом є календарний місяць.
Звідси, виконання відповідачами грошового зобов`язання за послуги, які нараховані позивачем за грудень 2017 року, порушується відповідачами починаючи з 21.01.2018, тобто охоплюється строком позовної давності. Проте, виконання відповідачами грошового зобов`язання за послуги, які нараховані за листопад 2017 року, порушується відповідачами починаючи з 21.12.2017, і не охоплюється строком позовної давності.
Отже, суд стягує заборгованість за житлово-комунальні послуги, які надавалась починаючи з грудня 2017 року.
Суд застосовує наслідки спливу строку позовної давності до вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 7 426,35 гри за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.22р) за період з 01.04.2012 по 31.10.2015 та відмовляє позивачу в задоволені позову в цій частині.
Суд застосовує наслідки спливу строку позовної давності до частини вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за послугу за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.22р), а саме за період з 01.11.2015по 30.11.2017, що згідно з розрахунком складає 15 947,30 грн та відмовляє позивачу в задоволені позову в цій частині.
Іншу частину позовної вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.22р) а саме за період з 01.12.2017по 31.03.2026, що згідно з розрахунком складає 79 619,76 грн, суд задовольняє.
Інші позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованостей за іншими послугами охоплюються позовною давністю та задовольняються судом.
Судом встановлено, що позивач не подав до суду доказів переривання строку позовної давності чи наявності поважних причин пропуску позовної давності, що може стати підставою для судового захисту порушеного права.
Щодо застосування позовної давності до вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних
Верховний Суд неодноразово виснував про правову природу інфляційних втрат та трьох процентів річних, які передбачені статтею 625 ЦК України.
За змістом статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.
Такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), від 07 лютого 2024 року у справі № 910/3831/22 (провадження № 12-45гс23).
Інфляційні втрати та проценти річних є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов`язання і входять до складу такого зобов`язання (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18).
Відтак, не підтверджуються обґрунтування заяви представника ОСОБА_4 щодо застосування спеціальної позовної давності до вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, оскільки частина 2 статті 257 ЦК України не передбачає, що спеціальна позовна давність розповсюджується на інфляційні втрати та три відсотки річні.
Судом встановлено, що інфляційні втрати та три відсотки річних нараховано позивачем щодо грошових зобов`язань, які є предметом цього спору, зокрема за житлово-комунальні послуги з постачання опалення та гарячої води, які надавались відповідачам з березня 2019 року по листопад 2021 року
Тому, в цій частині суд відмовляє представнику ОСОБА_4 в застосуванні наслідків спливу строку позовної давності до позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
Висновок суду по суті спору
Суд вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості в сумі 103 687,95 грн, з якої
-79 619,76 грн за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.22р) за період з 01.12.2017по 31.03.2026;
-1 352,40грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022по 31.03.2026;
-19 429,50грн за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 31.03.2026;
-783,84грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022по 31.03.2026;
-1 888,20грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022по 31.03.2026;
-614,25грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022по 31.03.2026.
Суд вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача 3 615,43 грн інфляційних втрат і 1 367,76 грн трьох відсотків річних, які нараховані з 01.05.2019 до 31.01.2022 за несвоєчасну оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Щодо судових витрат
Згідно з ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України - 1. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. 2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 140 ЦПК України - 1. Особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат. 2. Розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України - 1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд встановив, що позивач поніс витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн та у зв`язку з пересиланням кореспонденції відповідачам 260 грн.
Витрати позивача на пересилання позовної заяви відповідачам є витратами, що пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для підготовки справи до розгляду, з огляду на процесуальний обов`язок ст. 177 ЦПК України, а тому є виправданими, необхідними та неминучими, а тому підлягають розподілу.
У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог (87,20 %) судові витрати позивача в сумі 2922,40 грн слід пропорційно покласти на сторони, а саме на позивача в розмірі 374,07 грн та на відповідача в розмірі 2548,33 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 264, 265, 273 ЦПК України суд
УХВАЛИВ:
1.Позов Філії «Харківзбут» Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 стягнення заборгованості задовольнити частково.
2.Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Філії «Харківзбут» Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість в сумі 103 687,95 грн, з якої:
-79 619,76 грн за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.22р) за період з 01.12.2017по 31.03.2026;
-1 352,40грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022по 31.03.2026;
-19 429,50грн за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 31.03.2026;
-783,84грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022по 31.03.2026;
-1 888,20грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022по 31.03.2026;
-614,25грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022по 31.03.2026.
3.Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Філії «Харківзбут» Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» 3 615,43 грн інфляційних втрат і 1 367,76 грн трьох відсотків річних, які нараховані з 01.05.2019 до 31.01.2022 за несвоєчасну оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води
4.В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
5.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6.Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
7.Учасники справи:
Позивач: Філія «Харківзбут» Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», ідентифікаційний код юридичної особи: 45929670, місцезнаходження: 61038, м. Харків, просп. Ювілейний, буд. 28А;
Відповідачі: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),
ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 18.09.2026
Суддя Олександр АСТАПОВИЧ
Судове рішення № 139888792, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова) було прийнято 15.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 643/12437/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: