Рішення № 139888681, 21.05.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2026 Справа № 917/1135/24

м. Полтава

за позовом Першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області, вул. Покровська, 22, м. Решетилівка, Полтавська область, 38400 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області, вул. Касьяна, 29, м. Кобеляки, Полтавський район, Полтавська область, 39200

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", вул. Панянки, 65Б, м. Полтава, Полтавська область, 36022

про визнання недійсними додаткових угод до договору постачання електричної енергії, повернення безпідставно сплачених коштів в розмірі 165 179,79 грн.

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олефір О.І.

Учасники справи згідно протоколу судового засідання

Розглядається позовна заява Першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" про визнання недійсними додаткових угод до договору постачання електричної енергії споживачу, повернення безпідставно сплачених коштів в розмірі 165 179,79 грн.

Ухвалою від 22.07.2024 року судом прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.08.2024 року на 09:50 год.

Від відповідача через систему "Електронний суд" до суду надійшов відзив на позов (вх. № 10356 від 31.07.2024), в якому останній вважає, що позовні вимоги прокурора є недоведеними і безпідставними, обраний спосіб захисту є неефективним та, як наслідок, задоволенню не підлягають.

12.08.2024 (вхід. № 10830) від Решетилівської окружної прокуратури до матеріалів справи надійшла відповідь на відзив. Позовні вимоги прокурор підтримує в повному обсязі.

19.08.2024 (вхід. № 11114) від представника відповідача до матеріалів справи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судове засідання, призначене на 20.08.2024 на 09:50 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Ухвалою від 03.09.2024 суд призначив розгляд справи на 10.10.2024 на 09:50 год.

09.10.2024 (вхід. № 13400) від представника відповідача до матеріалів справи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження.

Ухвалою від 10.10.2024 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав розгляд справи на 03.12.2024 на 11:00 год.

Ухвалою від 03.12.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.02.2025 на 13:00 год.

11.02.2025 (вхід. № 1862) від представника відповідача до матеріалів справи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 11.02.2025 суд відклав розгляд справи на 17.04.2025 на 10:00 год.

15.04.2025 (вхід. № 4996) від представника відповідача до матеріалів справи надійшло клопотання, в якому останній просить суд повернутися до розгляду справи на стадію підготовчого провадження.

15.04.2025 (вхід. № 4999) від представника відповідача до матеріалів справи надійшло клопотання про зупинення розгляду справи у порядку п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України до набрання законної сили судовим рішенням Касаційного господарського суду у справі № 920/19/24 щодо застосування п. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Судове засідання, призначене на 17.04.2025 на 10:00 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному. Ухвалою від 28.04.2025 суд призначив розгляд справи на 19.06.2025 на 11:00 год.

Ухвалою від 19.06.2025 року суд повернув на стадію підготовчого провадження у справі та зупинив провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 920/19/24.

24.12.2025 через систему "Електронний суд" від Решетилівської окружної прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження у справі (вх. № 16672).

Ухвалою від 30.01.2026 року суд поновив провадження у справі № 917/1135/24 та призначив дату підготовчого засідання по справі на 31.03.2026 на 11:30 год.

Ухвалою від 31.03.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.05.2026 на 13:00 год.

19.05.2026 (вхід. № 6852) від представника відповідача до матеріалів справи надійшла заява про розгляд справи без участі.

Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 21.05.2026 суд виніс рішення згідно ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Виконавчим комітетом Кобеляцької міської ради проведено відкриті торги щодо закупівлі товару за ДК021-2015: 09310000-5 - електрична енергія в обсягах 112 000 кВт.год з очікуваною вартістю 415 233,84 грн, фінансування - місцевий бюджет.

Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет на веб-сайті «Prozorro - публічні закупівлі» за № UA-2021-02-12-004882-а.

Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (далі - ТОВ «Полтаваенергозбут») (ЄДРПОУ 42223804) з пропозицією 358 848 UAH з ПДВ;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» (ЄДРПОУ 3863790) (далі - ТОВ «ЕЙ Енергія») з пропозицією 264 320 UAH з ПДВ.

За результатом проведення торгів переможцем аукціону визначено ТОВ «Полтаваенергозбут», оскільки тендерна пропозиція ТОВ «ЙЕ Енергія» (ЄДРПОУ 3863790) не відповідає вимогам тендерної документації, а саме тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам.

Відповідно до протоколу №6 щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 04.03.2021, уповноважена особа прийняла рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем процедури відкритих торгів ДК021-2015 «Єдиний закупівельний словник» - 09310000-5 - електрична енергія (ідентифікатор закупівлі UA-2021-02-12-004882-а) - ТОВ «Полтаваенергозбут».

У подальшому, 16.03.2021 між Виконавчим комітетом Кобеляцької міської ради та ТОВ «Полтаваенергозбут» укладено договір №21010941 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір).

Сторони погодили, що за цим Договором Постачальник продає Товар за ДК021-2015: 09310000-5 - Електрична енергія (електрична енергія) - електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб Об`єктів Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість поставленої (спожитої) електричної енергії (п. 2.1. Договору).

Очікуване споживання електричної енергії за Договором складає 112 000 кВт год (п. 2.4. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору, початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заявці-приєднанні, яка є додатком 1 до Договору.

У п. 3.2. вказано, що Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.

Згідно з розділом 5 Договору, ціна Договору становить 358 848 грн, в т.ч. ПДВ 59 808 грн, що складає 3,204 грн за кВт/год (з ПДВ). Сторони погодили, що ціна за одиницю Товару визначається у Додатку №2 до Договору «Комерційна пропозиція».

Відповідно до Тендерної пропозиції від 26.02.2021, яка подана 26.02.2021 ТОВ «Полтаваенергозбут» під №02-10-4/1829 Виконавчому комітету Кобеляцької міської ради зазначено, що ТОВ «Полтаваенергозбут» в особі Генерального директора Лелюка С.Є. повідомив Виконавчому комітету Кобеляцької міської, що розглянувши тендерну документацію та всі вимоги до учасників та предмету закупівлі, товариство згодне підписати договір на його виконання за ціною за 1 кВт*год: без ПДВ 2,67 грн, ПДВ - 0,534 грн, разом - 3,204 грн.

Сторони у Договорі зазначили, що ціна за одиницю товару може змінюватись у випадках передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

У п. 5.11 Договору визначено, що Споживач зобов`язаний сплатити вартість поставленої (спожитої) електричної енергії, на підставі Акту приймання-передачі електричної енергії та виставленого Постачальником рахунку на оплату, протягом 10 робочих днів з дня отримання рахунку, за умови наявності відповідного фінансування. Бюджетні зобов`язання Споживача за Договором виникають у разі наявності та в межах відповідних асигнувань.

Датою виконання зобов`язань споживача щодо оплати за спожиту електричну енергію вважається дата перерахування Споживачем на банківський рахунок Постачальника грошових коштів (п. 5.12. Договору).

У розділі 14 Договору сторонами визначено, що Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами, скріплення печатками Сторонами (за наявності) і діє до 31 грудня 2021 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків.

На момент підписання договору сторонами погоджені всі істотні умови: предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі» (тут і надалі в редакції станом на дату підписання договору).

Виконання зобов`язань щодо ціни та очікуваної спожитої електричної енергії Відповідач підтвердив при наданні своєї тендерної пропозиції, у якій зазначено, що товариство погоджується дотримуватися умов цієї тендерної пропозиції протягом 90 днів з дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Крім того, товариство підписом у тендерній документації засвідчили свою безумовну згоду з усіма положеннями тендерної документації (у тому числі щодо відповідності їх чинному законодавству) та погодилось на виконання всіх умов та вимог, передбачених цією документацією.

У подальшому сторонами упродовж 2021 року укладено 7 додаткових угод, якими внесено зміни до Договору в частині збільшення ціни, а саме:

- додаткову угоду № 1 від 01.06.2021;

- додаткову угоду № 2 від 06.09.2021;

- додаткову угоду № 3 від 28.10.2021;

- додаткову угоду № 4 від 22.11.2021;

- додаткову угоду № 5 від 26.11.2021;

- додаткову угоду № 6 від 01.12.2021;

- додаткову угоду № 7 від 30.12.2021.

Додатковою угодою №1 від 01.06.2021 сторони домовились викласти Додаток №2 до Договору в новій редакції та погодили, що за результатами закупівлі граничний розмір тарифу за фактично спожиту електричну енергію становить 2,937 грн без урахування ПДВ та 3,5244 грн з ПДВ.

Додаткову угоду укладено на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та довідки Полтавської ТПП №24.14-05/339 від 26.05.2021 про середньозважені ціни електроенергії на ринку «на добу наперед», (торгова зона ОЕС) за І декаду травня 2021 року та ІІ декаду травня 2021 року, яка має інформаційний характер.

Зазначена інформація не підтверджує коливання ціни на ринку, оскільки зазначає виключно середньозважену ціну за результатами електронних біржових торгів за І декаду травня 2021 року та ІІ декаду травня 2021 року та не містить порівняння з цінами, що існували на момент укладення угоди та обґрунтування неможливості постачання за домовленою ціною.

Крім того, аналізом офіційного сайту Державного підприємства «Оператор ринку», утвореного відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» за посиланням https://www.oree.com.ua/ встановлено, що середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку («на добу наперед»), торгова зона ОЕС станом на 16.03.2021 (дата укладення договору №21010941) становила 1184,37 грн/МВт/год, а станом на 01.06.2021 (дата укладення додаткової угоди № 1) 1104, 12 грн/МВт/год. (відбулося коливання на ринку в бік зменшення на 7,3 %).

Дослідженням офіційного сайту Української енергетичної біржі за посиланням https://www.ueex.com.ua/ (ТОВ «Українська енергетична біржа», «Біржові котирування», «Електрична енергія», «Ціни за типами графіку»), де система формує середньозважену ціну та обсяги купівлі-продажу електричної енергії (торгова зона ОЕС України) встановлено, що станом на 16.03.2021 (дата укладення Договору) середньозважена ціна електричної енергії на ринку становила 1157, 17 грн/МВт/год, а станом на 01.06.2021 (дата укладення додаткової угоди № 1) 1142, 33 грн/МВт/год.

Вказані дослідження середньозважених цін на електричну енергію свідчать про відсутність коливання ціни на електричну енергію на ринку в бік збільшення та безпідставне укладення сторонами додаткової угоди № 1 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №21010941 від 16.03.2021.

Таким чином, додатковою угодою збільшено ціну на 10% від ціни за одиницю товару, визначеної Договором. Разом з тим, додаткову угоду №1 укладено за наступних обставин: за відсутності фактичного коливання ціни на електричну енергію на українському ринку в період із 16.03.2021 по 01.06.2021 в бік збільшення та за відсутності документу, що підтверджує коливання ціни товару на ринку в період між датою укладення договору та додаткової угоди № 1.

Додатковою угодою №2 від 06.09.2021 сторони домовились викласти Додаток №2 до Договору в новій редакції та погодили, що за результатами закупівлі (остаточної додаткової угоди) граничний розмір тарифу за фактично спожиту електричну енергію становить 3,231 грн без урахування ПДВ та 3,8772 грн з ПДВ.

Додаткову угоду укладено на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та довідки Полтавської ТПП №24.14-05/493 від 12.08.2021 про динаміку коливання (зростання) ціни середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», (торгова зона ОЕС) в порівнянні за І декаду липня 2021 року та І декаду серпня 2021 року, яка має інформаційний характер.

Зазначена інформація не підтверджує коливання ціни на ринку, оскільки зазначає виключно середньозважену ціну за результатами електронних біржових торгів за І декаду липня 2021 року та І декаду серпня 2021 року та не містить порівняння з цінами, що існували на момент укладення угоди та обґрунтування неможливості постачання за домовленою ціною.

Таким чином, додатковою угодою № 2 збільшено ціну за одиницю товару на 20 % від ціни, визначеної Договором та на 10% від ціни, визначеної Додатковою угодою № 1.

Отже, вказаною додатковою угодою всупереч вимогам законодавства про публічні закупівлі збільшено ціну за одиницю товару на електричну енергію на суму понад 10% від ціни, визначеної Договором. Разом з цим додаткову угоду №2 укладено за відсутності документу, що підтверджує коливання ціни електричної енергії на ринку в період між датою укладення додаткової угоди № 1 та додаткової угоди № 2.

Додатковою угодою №3 від 28.10.2021 сторони домовились викласти Додаток №2 до Договору в новій редакції та погодили, що за результатами закупівлі (остаточної додаткової угоди) граничний розмір тарифу за фактично спожиту електричну енергію становить 3,55394 грн без урахування ПДВ та 4,26473 грн з ПДВ.

Додаткову угоду укладено на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та довідки Полтавської ТПП №24.14-05/699 від 27.10.2021 про динаміку коливання (зростання) середньо ринкових цін на електроенергію на ринку «на добу», (торгова зона ОЕС) в порівнянні цін за І декаду жовтня 2021 року та ІІ декаду жовтня 2021 року, яка має інформаційний характер.

Зазначена інформація не підтверджує коливання ціни на ринку, оскільки зазначає виключно середньозважену ціну за результатами електронних біржових торгів за І декаду жовтня 2021 року та ІІ декаду жовтня 2021 року та не містить порівняння з цінами, що існували на момент укладення угоди та обґрунтування неможливості постачання за домовленою ціною.

Таким чином, додатковою угодою № 3 збільшено ціну за одиницю товару на 30 % від ціни, визначеної Договором та на 10% від ціни, визначеної Додатковою угодою № 2.

Отже, вказаною додатковою угодою всупереч вимогам законодавства про публічні закупівлі збільшено ціну за одиницю товару на електричну енергію на суму понад 10% від ціни, визначеної Договором. Разом з цим додаткову угоду №3 укладено за відсутності документу, що підтверджує коливання ціни електричної енергії на ринку в період між датою укладення додаткової угоди № 2 та додаткової угоди № 3.

Додатковою угодою №4 від 22.11.2021 сторони домовились викласти Додаток №2 до Договору в новій редакції та погодили, що за результатами закупівлі (остаточної додаткової угоди) граничний розмір тарифу за фактично спожиту електричну енергію з 01.11.2021 становить 3,90898 грн без урахування ПДВ та 4,69077 грн з ПДВ.

Додаткову угоду укладено на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та довідки Полтавської ТПП №24.14-05/774 від 17.11.2021 про динаміку коливання (зростання) середньо ринкових цін на електроенергію на ринку «на добу», (торгова зона ОЕС) в порівнянні цін за І декаду жовтня 2021 року та І декаду листопада 2021 року, яка має інформаційний характер.

Зазначена інформація не підтверджує коливання ціни на ринку, оскільки зазначає виключно середньозважену ціну за результатами електронних біржових торгів за І декаду жовтня 2021 року та ІІ декаду жовтня 2021 року та не містить порівняння з цінами, що існували на момент укладення угоди та обґрунтування неможливості постачання за домовленою ціною.

Цього ж дня сторонами укладено ще одну Додаткову угоду №4, відповідно до якої сторони внесли зміни до п. 5.5. Договору доповнивши його другим, третім та четвертим абзацами у наступній редакції:

«Ціна за: 1 кВт/год електричної енергії може бути змінена будь-якого числа місяця, що буде відображено в додатковій угоді до Договору за згодою Сторін».

«Зміна ціни за одиницю товару (електричної енергії) допускається за умови надання Стороною, яка пропонує зміни підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні Об`єднаної енергетичної системи. України (далі ОЕС України)», а саме про факт та динаміку зміни ціни товару на ринку електричної енергії станом на дату коливання порівняно з датою подання цінової пропозиції аукціону або дати, вказаної в останній Додатковій угоді до Договору про зміну ціни за одиницю товару через коливання ціни на електричну енергію на ринку».

«Підтвердженням факту коливання ціни на ринку є дані оприлюднені на офіційному веб-сайті Дії «ОПЕРАТОР РИНКУ» щодо загального показника середньозваженої ціни електричної енергії на РДН та ВДР, що склалася на ринку електричної енергії в торговій зоні ОЕС України на відповідну дату у порівнянні з середньозваженою ціною електричної енергії на РДН та ВДР на подання цінової пропозиції (аукціону) або дату, зазначену в останній Додатковій угоді до Договору про зміну ціни одиниці товару».

Інші умови Договору сторони не змінювали.

Таким чином, додатковою угодою № 4 збільшено ціну за одиницю товару на 46% від ціни, визначеної Договором та на 10% від ціни, визначеної Додатковою угодою № 3.

Отже, вказаною додатковою угодою всупереч вимогам законодавства про публічні закупівлі збільшено ціну за одиницю товару на електричну енергію на суму понад 10% від ціни, визначеної Договором. Разом з цим додаткову угоду № 4 укладено за відсутності документу, що підтверджує коливання ціни електричної енергії на ринку в період між датою укладення додаткової угоди № 3 та додаткової угоди № 4.

Додатковою угодою №5 від 26.11.2021 сторони домовились викласти Додаток №2 до Договору в новій редакції та погодили, що за результатами закупівлі (остаточної додаткової угоди) граничний розмір тарифу за фактично спожиту електричну енергію з 01.11.2021 становить 4,29949 грн без урахування ПДВ та 5,15939 грн з ПДВ.

Вказана додаткова угода укладена сторонами без документів, що підтверджують зростання ціни на електричну енергію на ринку.

Крім того, аналізом офіційного сайту Державного підприємства «Оператор ринку», утвореного відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» за посиланням https://www.oree.com.ua/ встановлено, що середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку («на добу наперед»), торгова зона ОЕС станом на 22.11.2021 (дата укладення додаткової угоди № 4) становила 3412, 62 грн/МВт/год, а станом на 26.11.2021 (дата укладення додаткової угоди № 5) 3275,17 грн/МВт/год. (відбулося коливання ціни на ринку в бік зменшення на 4%).

Разом з тим, дослідженням офіційного сайту Української енергетичної біржі за посиланням https://www.ueex.com.ua/ (ТОВ «Українська енергетична біржа», «Біржові котирування», «Електрична енергія», «Ціни за типами графіку»), де система формує середньозважену ціну та обсяги купівлі-продажу електричної енергії (торгова зона ОЕС України) встановлено, що станом на 22.11.2021 (дата укладення додаткової угоди № 4) середньозважена ціна електричної енергії на ринку становила 2106,65 грн/МВт/год, а станом на 26.11.2021 (дата укладення додаткової угоди № 5) 2116,14 грн/МВт/год. (збільшення на 0,5%).

Вказані дослідження середньозважених цін на електричну енергію свідчать про відсутність коливання ціни на електричну енергію на ринку в бік збільшення та безпідставне укладення сторонами додаткової угоди № 5 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №21010941 від 16.03.2021 та збільшення ціни на електричну енергія на 10%.

Таким чином, додатковою угодою № 5 збільшено ціну за одиницю товару на 61 % від ціни, визначеної Договором та на 10% від ціни, визначеної Додатковою угодою № 4.

Отже, вказаною додатковою угодою всупереч вимогам законодавства про публічні закупівлі збільшено ціну за одиницю товару на електричну енергію на суму понад 10% від ціни, визначеної Договором. Разом з цим додаткову угоду №5 укладено за відсутності фактичного коливання ціни на електричну енергію на ринку в бік збільшення та за відсутності документу, що підтверджує коливання ціни електричної енергії на ринку в період між датою укладення додаткової угоди № 4 та додаткової угоди № 5.

Додатковою угодою №6 від 01.12.2021 сторони домовились викласти Додаток №2 до Договору в новій редакції та погодили, що за результатами закупівлі (остаточної додаткової угоди) граничний розмір тарифу за фактично спожиту електричну енергію з 01.11.2021 становить 4,72901 грн без урахування ПДВ та 5,67481 грн з ПДВ.

Вказана додаткова угода укладена сторонами без документів, що підтверджують зростання ціни на електричну енергію на ринку.

Разом з тим, дослідженням офіційного сайту Української енергетичної біржі за посиланням https://www.ueex.com.ua/ (ТОВ «Українська енергетична біржа», «Біржові котирування», «Електрична енергія», «Ціни за типами графіку»), де система формує середньозважену ціну та обсяги купівлі-продажу електричної енергії (торгова зона ОЕС України) встановлено, що станом на 26.11.2021 (дата укладення додаткової угоди № 5) середньозважена ціна електричної енергії на ринку становила 2116,40 грн/МВт/год, а станом на 01.12.2021 (дата укладення додаткової угоди №6) 2218,19 грн/МВт/год. (відбулося збільшення ціни на 4,8%), що свідчить про безпідставне укладення сторонами додаткової угоди № 6 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №21010941 від 16.03.2021 та збільшення ціни на електричну енергію на 10%.

Таким чином, додатковою угодою № 6 збільшено ціну за одиницю товару на 77 % від ціни, визначеної Договором та на 10% від ціни, визначеної Додатковою угодою № 5.

Отже, вказаною додатковою угодою всупереч вимогам законодавства про публічні закупівлі збільшено ціну за одиницю товару на електричну енергію на суму понад 10% від ціни, визначеної Договором. Разом з цим додаткову угоду №6 укладено за відсутності фактичного коливання ціни на електричну енергію на ринку в бік збільшення та за відсутності документу, що підтверджує коливання ціни електричної енергії на ринку в період між датою укладення додаткової угоди № 5 та додаткової угоди № 6.

Слід зазначити, що додатковими угодами №№ 4, 5 та 6 сторони Договору визначили з 01.11.2021 різні граничні розміру тарифу за фактично спожиту електричну енергію, а саме: 3,90898 грн без урахування ПДВ та 4,69077 грн з ПДВ (д/у №4); 4,29949 грн без урахування ПДВ та 5,15939 грн з ПДВ (д/у №5); 4,72901 грн без урахування ПДВ та 5,67481 грн з ПДВ (д/у №6).

Додатковою угодою №7 від 30.12.2021 відповідно до ч. 6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VII (зі змінами та доповненнями) та п. 13.2, п.п. 13.2.8 Договору для проведення процедури закупівлі на початку 2022 року Сторони дійшли згоди продовжити дію Договору про постачання електричної енергії від 16.03.2021 року №21010941 та внести зміни до п. 14.1. Договору, виклавши його в наступній редакції:

«Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами, скріплення печатками Сторін (за наявності) і діє до 31 березня 2022 року включно».

Всі інші умови Договору про закупівлю електричної енергії залишаються незмінними та Сторони підтверджують свої зобов`язання за ними.

Безпідставно змінену ціну сторонами застосовано при передачі наступної кількості товару:

- на підставі акту приймання-передачі від 16.03.2021, згідно до якого за лютий 2021 року Позивачем спожито 11928 кВт.год. електроенергії, застосована ціна за 1 кВт.год. 3,074470 без ПДВ грн (з ПДВ 3,689364 грн) на суму 44 009,13 грн (з ПДВ), з урахуванням того, що додатком 1 до Договору сторонами погоджено, що початок постачання електричної енергії з 01.04.2021;

- на підставі акту приймання-передачі від 05.04.2021, згідно до якого за березень 2021 року Позивачем спожито 12103 кВт.год. електроенергії, застосована ціна за 1 кВт.год. 3,11323 без ПДВ грн (з ПДВ 3,735876 грн) на суму 45 215,30 грн (з ПДВ), з урахуванням того, що додатку 1 до Договору сторонами погоджено, що початок постачання електричної енергії з 01.04.2021;

- на підставі акту приймання-передачі від 14.05.2021, згідно до якого за квітень 2021 року Позивачем спожито 8936 кВт.год. електроенергії, застосована ціна за 1 кВт.год. 2,67 без ПДВ грн (з ПДВ 3,204 грн) на суму 28 630,94 грн (з ПДВ) (сума у вказаному акті приймання-передачі зазначена та, що погоджена сторонами Договору);

- на підставі акту приймання-передачі від 16.06.2021, згідно до якого за травень 2021 року Позивачем спожито 4689 кВт.год. електроенергії, застосована ціна за 1 кВт.год. 2,675750 без ПДВ грн (з ПДВ 3,2109 грн) на суму 15055,91 грн (з ПДВ), а сума з розрахунку ціни за первинним договором по ціні 3,204 грн мала б становити 15 023,56 грн, у зв`язку з чим різниця у вигляді безпідставно сплачених коштів становить 32,35 грн;

- на підставі акту приймання-передачі від 06.07.2021, згідно до якого за червень 2021 року Позивачем спожито 18 кВт.год. електроенергії, застосована ціна за 1 кВт.год. 2,650340 без ПДВ грн (з ПДВ 3,12408 грн) на суму 57,25 грн (з ПДВ);

- на підставі акту приймання-передачі від 13.07.2021, згідно до якого за червень 2021 року Позивачем спожито 3981 кВт.год. електроенергії, застосована ціна за 1 кВт.год. 1,863060 без ПДВ грн (з ПДВ 3,35495 грн) на суму 13356,05 грн (з ПДВ); а фактично відповідно до розрахунку А21010941 від 13.07.2021, сплачено 13356,05 грн (з ПДВ), з урахування попередньої оплати в сумі 1185,33 грн, а сума з розрахунку ціни за первинним договором по ціні 3,204 грн мала б становити 12755,12 грн, у зв`язку з чим різниця у вигляді безпідставно сплачених коштів становить 600,93 грн;

- на підставі акту приймання-передачі від 04.08.2021, згідно до якого за липень 2021 року Позивачем спожито 11 кВт.год. електроенергії, застосована ціна за 1 кВт.год. 2,994110 без ПДВ грн (з ПДВ 3,59293 грн) на суму 39,53 грн (з ПДВ), а сума з розрахунку ціни за первинним договором по ціні 3,204 грн мала б становити 35,24 грн, у зв`язку з чим різниця у вигляді безпідставно сплачених коштів становить 4,29 грн;

- на підставі акту приймання-передачі від 13.08.2021, згідно до якого за липень 2021 року Позивачем спожито 6631 кВт.год. електроенергії, застосована ціна за 1 кВт.год. 2,937000 без ПДВ грн (з ПДВ 3,52440 грн) на суму 23370,30 грн (з ПДВ), а сума з розрахунку ціни за первинним договором по ціні 3,204 грн мала б становити 21245,72 грн, у зв`язку з чим різниця у вигляді безпідставно сплачених коштів становить 2124,58 грн;

- на підставі акту приймання-передачі від 07.09.2021, згідно до якого за серпень 2021 року Позивачем спожито 13 кВт.год. електроенергії, застосована ціна за 1 кВт.год. 1,977350 без ПДВ грн (з ПДВ 2,37282 грн) на суму 30,85 грн (з ПДВ);

- на підставі акту приймання-передачі від 13.09.2021, згідно до якого за серпень 2021 року Позивачем спожито 3265 кВт.год. електроенергії, застосована ціна за 1 кВт.год. 3,231000 без ПДВ грн (з ПДВ 3,87720 грн) на суму 12659,06 грн (з ПДВ), а сума з розрахунку ціни за первинним договором по ціні 3,204 грн мала б становити 10461,06 грн, у зв`язку з чим різниця у вигляді безпідставно сплачених коштів становить 2198 грн;

- на підставі акту приймання-передачі від 13.10.2021, згідно до якого за вересень 2021 року Позивачем спожито 4552 кВт.год. електроенергії, застосована ціна за 1 кВт.год. 3,231000 без ПДВ грн (з ПДВ 3,87720 грн) на суму 17649,01 грн (з ПДВ), а сума з розрахунку ціни за первинним договором по ціні 3,204 грн мала б становити 14584,61 грн, у зв`язку з чим різниця у вигляді безпідставно сплачених коштів становить 3064,40 грн;

- на підставі акту приймання-передачі від 12.11.2021, згідно до якого за жовтень 2021 року Позивачем спожито 7641 кВт.год. електроенергії, застосована ціна за 1 кВт.год. 3,553940 без ПДВ грн (з ПДВ 4,26473 грн) на суму 32586,79 грн (з ПДВ), а сума з розрахунку ціни за первинним договором по ціні 3,204 грн мала б становити 24481,76 грн, у зв`язку з чим різниця у вигляді безпідставно сплачених коштів становить 8105,03 грн;

- на підставі акту приймання-передачі від 13.12.2021, згідно до якого за листопад 2021 року Позивачем спожито 10868 кВт.год. електроенергії, застосована ціна за 1 кВт.год. 4,729010 без ПДВ грн (з ПДВ 5,67481 грн) на суму 61673,86 грн (з ПДВ), а сума з розрахунку ціни за первинним договором по ціні 3,204 грн мала б становити 34821,07 грн, у зв`язку з чим різниця у вигляді безпідставно сплачених коштів становить 26852,79 грн;

- на підставі акту приймання-передачі від 17.12.2021, згідно до якого за грудень 2021 року Позивачем спожито 13345 кВт.год. електроенергії, застосована ціна за 1 кВт.год. 4,729010 без ПДВ грн (з ПДВ 5,67481 грн.) на суму 75730,37 грн (з ПДВ), а сума з розрахунку ціни за первинним договором по ціні 3,204 грн мала б становити 42757,38 грн, у зв`язку з чим різниця у вигляді безпідставно сплачених коштів становить 32972,99 грн.

Прокурор в позові зазначає, що договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» станом на 16.03.2021, дату укладання Договору).

Згідно з ч. 1, 5 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених ним Законом; істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором, а також сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Встановлено, що оплату електричної енергії за вказаний період Виконавчим комітетом здійснено на виконання актів купівлі-продажу від 16.03.2021 (за лютий 2021 року), 05.04.2021 (за березень 2021 року), виставлених ТОВ «Полтаваенергозбут» відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу від 16.03.2021 №21010941.

Обсяг електричної енергії придбаної за ціною 3,68936 грн за кВт/год (з ПДВ) вказаною в акті купівлі-продажу від 16.03.2021 електричної енергії за лютий 2021 року становить 11 928 кВт, год за який сплачено 44 009,13 грн.

Обсяг електричної енергії придбаної за ціною 3,73588'грн за кВт/год (з ПДВ) вказаною в акті купівлі-продажу від 05.04.2021 електричної енергії за березень 2021 року становить 12 103 кВт. год за який сплачено 45 215,30 грн.

Договір про постачання електричної енергії споживачу від 16.03.2021 № 21010941 на підставі якого виставлено акти купівлі-продажу від 16.03.2021 (за лютий 2021 року), 05.04.2021 (за березень 2021 року) не є належною підставою для оплати електроенергії, поставленої ТОВ «Полтаваенергозбут» в лютому-березні 2021 року, оскільки здійснена оплата за поставлений товар передує моменту укладання, початку дії Договору № 21010941 (16.03.2021) та початку постачання товару за вказаним договором (01.04.2021).

При цьому, враховуючи зміст Договору №21010941 та вимоги законодавства України, зокрема, п. 13 ч. 1 от. 1, ч. 1 ст. 13, ч. 6, 7 ст. 33, ч. 1 ст. 41 Закону № 922, ч. 2 ст. 631 ЦК України, підстави застосування положень ч. 3 ст. 631 ЦК України до Договору та, відповідно, оплати за поставлений в лютому-березні 2021 року товар згідно з Договором відсутні.

Таким чином, внаслідок здійснення оплати електричної енергії за лютий-березень 2021 року без належної на те підстави (договору) замовником зайво (безпідставно) сплачено кошти на суму 89 224,43 грн, чим порушено пункт 3,1 договору № 21010941, ч. 1 ст. 193 ГК України, ч. 2 ст. 631, ч. 1 ст. 526 ЦК України та завдано бюджету Кобеляцької територіальної громади матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму.

Окрім того, додаткові угоди № 1 від 01.06.2021, №2 від 06.09.2021, №3 від 28.10.2021, №4 від 22.11.2021, №5 від 26.11.2021, №6 від 01.12.2021, на підставі яких Позивачем здійснювалась оплата товару - електричної енергії, укладені з порушенням чинного законодавства та є недійсними.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді.

Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3, 4 ст.53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з положеннями ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У п.п.3, 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/ 99 зазначається, що в основі інтересів держави є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України, надають прокуророві право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

Таку саму позицію висловив Верховний Суд у постанові від 26.07.2018 у справі №926/1111/15.

Європейський суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у відповідному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п.3 ч.2 ст.129 Конституції України). Положення п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч.3 ст.23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз положень ст.53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Саме до таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18.

Верховним Судом у його постанові від 10.06.2021 по справі №910/114/19 висловлено позицію про те, що визначене положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави хоч і має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, проте одночасно слугує захисту інтересів держави, а тому така процедура спрямована, перш за все, на задоволення потреб держави у певних групах товарів, робіт і послуг в особі конкретних замовників, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів.

Відтак, прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» вимог.

Проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 по справі №912/989/18.

У постанові від 23.09.2021 по справі №910/11608/20 Верховний Суд вказав на ту обставину, що закупівля проводиться не лише для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі, але й для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах.

Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності (ст.68 Конституції України).

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які належать до їхньої компетенції, а також у захисті прав та свобод інтересів місцевого значення, які не мають загальнодержавного характеру, але направлені на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку в спосіб, який належить до їх відання.

Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.

Окрім того, укладенням додаткових угод до договору про постачання електричної енергії порушені матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням додаткових угод Виконавчим комітетом Кобеляцької міської ради фактично отримано менше електричної енергії у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства регулюються Бюджетним кодексом України.

Пунктами 6, 8 частини першої статті 7 БК України серед принципів, на яких ґрунтується бюджетна система, визначено принципи цільового та ефективного використання бюджетних коштів, дотримання яких забезпечується використанням бюджетних коштів тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями, задля досягнення якісного запланованого результату при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів.

Пунктом 24 ч.1 ст.116 БК України передбачено, що порушенням бюджетного законодавства визнається нецільове використання бюджетних коштів учасником бюджетного процесу.

Встановлення законності, достовірності, економічної ефективності діяльності учасників бюджетного процесу є завданням бюджетного контролю, що здійснюється як спеціальними органами державного фінансового контролю відповідно до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», так і учасниками бюджетного процесу в межах компетенції.

Учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов`язками з управління бюджетними коштами) (ч.3 ст.19 БК України).

Враховуючи, що кошти, направлені на оплату спожитої електроенергії є коштами місцевого бюджету, Виконавчий комітет Кобеляцької міської ради є особою, за рахунок якої відповідачем набуто стягувані грошові кошти, саме останнє підлягає визнанню позивачем як орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (п.38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №917/341/19, від 02.02.2021 у справі №922/1795/19, від 07.04.2021 у справі №917/273/20.

Таким чином, Виконавчий комітет Кобеляцької міської ради є уповноваженим органом, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження в розумінні ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Крім того, відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів та звіту про виконання договору про закупівлю, джерелом фінансування вказаної закупівлі є місцевий бюджет.

Порушенням інтересів держави є укладення Виконавчим комітетом Кобеляцької міської ради оспорюваних додаткових угод всупереч вимог чинного законодавства і інтересам держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю товару і зменшення обсягу поставки.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Відповідно до ст. 4 даного Закону закріплено основні принципи місцевого самоврядування, серед яких, зокрема, поєднання місцевих і державних інтересів.

Таким чином, інтереси держави у даному випадку збігаються з інтересами жителів територіальної громади.

Порушення чинного законодавства України, що стосуються коштів місцевого бюджету підриває матеріальну основу місцевого самоврядування та завдає істотної шкоди інтересам держави всупереч ст.7 Конституції України, відповідно до якої в Україні визнається та гарантується місцеве самоврядування.

Неналежне та нераціональне, з порушенням Закону використання бюджетних коштів, є порушенням інтересів держави щодо забезпечення фінансової підтримки місцевого самоврядування.

Решетилівська окружна прокуратура листом від 20.05.2024 звернулась до Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради, вказавши про порушення вимог чинного законодавства та необхідність вжиття заходів щодо визнання додаткових угод недійсними та повернення надміру сплачених коштів, у тому числі шляхом звернення з позовом до суду.

Виконавчий комітет Кобеляцької міської ради листом №03.1-19/1552 від 23.05.2024 повідомив, що претензійно-позовна робота не проводилась, заходи щодо стягнення зайво сплачених коштів не вживались, у зв`язку з відсутністю достатнього фінансування на сплату судового збору.

Таким чином, уповноваженим органом не вжито заходів, у тому числі щодо звернення до суду з відповідним позовом про визнання недійсними додаткові угоди та повернення бюджетних коштів, чим завдається шкода інтересам держави в особі територіальної громади. Тобто, підставою реалізації прокурором представницьких функцій є усвідомлена пасивна поведінка Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради щодо захисту порушених інтересів держави.

При наданні оцінки належності виконання покладених на відділ освіти функцій щодо захисту інтересів держави (територіальної громади) у відповідній сфері необхідно звернути увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо вирішення цього питання, викладену у постанові від 15.10.2019 по справі №903/129/18.

Так, за змістом пункту 6.43 приведеного судового рішення, Велика Палата Верховного Суду встановила, що сам факт не звернення до суду уповноваженого органу, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити порушені інтереси, свідчить, що такий орган неналежно виконує свої повноваження.

Наведене утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» винятковий випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженими органами функцій із їх захисту, що призводить до виникнення у органів прокуратури не лише права, а й обов`язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність додаткових угод до договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Протиправні дії сторін договору порушують основні принципи, що передбачені ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Виконання зобов`язань за додатковими угодами до договору, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в статті 3 даного Закону.

Враховуючи обставини обізнаності позивача про наявні порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі», а також беручи до уваги відсутність будь-якого активного реагування щодо вжиття заходів судового захисту порушених інтересів держави впродовж розумного строку, є виключний випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженими органами функцій із їх захисту, що призводить до виникнення у органів прокуратури не лише права, а й обов`язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.

Вказане відповідно до ст.53 Господарського процесуального кодексу України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для захисту інтересів держави в особі Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради шляхом пред`явлення цього позову.

У відповідності до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Решетилівською окружною прокуратурою, попередньо повідомлено Виконавчий комітет Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області щодо здійснення представництва його інтересів у суді.

Таким чином, прокурором дотримано передбачений статтею 23 ЗУ "Про прокуратуру" порядок. Оскільки компетентні органи протягом розумного строку після отримання повідомлень прокуратури самостійно не звернулися до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження їхньої бездіяльності.

Враховуючи викладене, прокурор правомірно подав цей позов на захист інтересів держави, оскільки позивач упродовж тривалого часу не вживав заходів спрямованих на стягнення заборгованості.

При прийнятті рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII.

За змістом статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції Закону № 114-ІХ, чинній на момент укладення Договору про постачання електричної енергії споживачу № 21010941 від 16.03.2021 р. та додаткової угоди № 1 від 01.06.2021 р. до вказаного Договору) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Законом № 1530-ІХ внесено зміни до Закону № 922-VIII та викладено пункт 2 частини п`ятої статті 41 цього Закону в такій редакції (чинній на момент укладення додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 21010941 від 16.03.2021 р.): "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії".

У постанові від 21.11.2025 р. у справі № 920/19/24 Великою Палатою Верховного Суду роз`яснено, що внесеними Законом № 1530-IX змінами у першому реченні пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII слова "підписання договору про закупівлю" замінені словами "підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару", а друге речення після слів "дизельного пального" доповнено словом "природного". Ці зміни полягали, зокрема, у корегуванні обмеження щодо мінімального 90-денного строку змін до ціни за одиницю товару після підписання договору про закупівлю. Водночас порогове значення у 10 % залишилося незмінним і застосовується й надалі.

Додатково на підтвердження зазначеного свідчить зміст пояснювальної записки до проєкту Закону № 1530-IX (див. https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/634356), згідно з якою метою його прийняття було завершити реформу органу оскарження у сфері публічних закупівель, що відповідно дозволяє стверджувати, що подібні зміни вочевидь не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель (виконавцям) після підписання договору збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.

Так, на відміну від норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIIIу редакції Закону № 114-ІХ, який урегульовував можливість збільшення ціни за одиницю товару не частіше ніж один раз на 90 днів лише з моменту підписання договору про закупівлю, положеннями цього пункту в редакції Закону № 1530-IX визначено, що строк зміни умов договору може відраховуватись як з моменту підписання договору, так і з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Тобто редакцією цієї норми законодавець передбачив лише можливість внесення зміни до ціни договору неодноразово: вперше - один раз у перші 90 днів з дня підписання договору; другий і подальші рази - один раз на 90 днів, які починаються з моменту останньої зміни ціни.

Іншими словами, зміни та доповнення до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, внесені Законом № 1530-IX, стосуються лише встановлення альтернативного варіанта визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару - 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Проте пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII як у редакції, викладеній Законом №114-ІХ, так і в редакції, викладеній Законом № 1530-ХІ, однаково передбачено, що такі обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

При цьому згідно з положеннями пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII зміна ціни в договорі закупівлі допускається лише за умови, що збільшення ціни буде пропорційним збільшенню ціни цього товару на ринку в разі коливання його ціни на ринку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 р. у справі № 920/19/24 також встановила, що як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Законом № 922-VIII не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб`єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб`єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10 вересня 2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові / товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.

Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 926/3244/22).

Станом на момент підписання договору №21010941 про постачання електричної енергії споживачу від 16.03.2021 р. сторони погодили всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Необхідність укладення додаткових угод до договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" обґрунтовувалась збільшенням ціни товару (електричної енергії).

На підтвердження підстав для укладення додаткових угод для збільшення ціни за одиницю товару відповідач посилався на цінові довідки Полтавської торгово-промислової палати, в яких вказано інформацію про рівень цін по постачанню електричної енергії станом на визначені декади.

Судом береться до уваги, що коливання ціни товару на ринку передбачає динаміку ціни товару у бік збільшення за період з моменту укладення договору та до моменту виникнення необхідності у внесенні відповідних змін, зумовлених таким коливанням. Тобто, повинно бути доведено наявність коливання ціни у бік підвищення на ринку за період з дати укладення основного договору до дати укладення додаткових угод.

Станом на момент підписання договору сторонами було погоджено всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань відповідно до вимог ч.3 ст. 180 ГК України та Закону України «Про публічні закупівлі».

Водночас, додатковими угодами №1 від 01.06.2021, №2 від 06.09.2021, №3 від 28.10.2021, №4 від 22.11.2021, №5 від 26.11.2021 та №6 від 01.12.2021 змінено істотні умови договору, а саме, збільшено ціну за одиницю товару з 3,204 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год до 5,67481 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год та зменшено кількість споживання електричної енергії. Фактично ціна збільшилася на 77 % порівняно з погодженою ціною під час закупівлі.

Підставою для укладання додаткових угод були довідки та листи Полтавської торгово-промислової палати, джерелом інформації для яких є інформація з веб-сайту ДП «Оператор ринку».

Оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено то, виходячи з норм чинного законодавства, до суб`єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків», яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.

Таким чином, довідки та експертні висновки Торгово-промислової палати України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку.

Проте, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо, зазначене узгоджується з Постановою Верховного Суду України від 13.10.2020 по справі №912/1580/18.

При ініціюванні збільшення ціни у договорі постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Отже, вказані листи за своїм змістом та суттю є лише документами довідково-інформаційного характеру та фактично дублюють дані із сайту ТБ «Українська товарна біржа», в них не міститься точної інформації про коливання цін на газ станом як на момент звернення товариства про внесення змін до договору, даті цих змін, згідно додаткових угод так і на момент підписання спірних додаткових угод.

Крім того, сторонами як підставу укладення додаткових угод використано не дійсне, а ситуативне здорожчання товару на ринку, що є порушенням принципів закупівлі, зазначених у ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема: добросовісної конкуренції серед учасників, максимальна економія, ефективність та пропорційність, а також відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель.

Вказане полягає в тому, що ТОВ «Полтаваенергозбут» під час проведення закупівлі умисно вказав ціну, яку планував підвищувати за рахунок укладення додаткових угод, що дало можливість перемогти у аукціоні, порушило право на добросовісну конкуренцію, ефективність проведення закупівлі, а також відкритість та прозорість на стадії проведення аукціону.

Таким чином, ТОВ «Полтаваенергозбут» станом на дату укладення угоди умисно знижено ціну товару, що свідчить про їхню недобросовісність.

Отже, завдяки тому, що постачальник у тендерній пропозиції запропонував найнижчу ціну товару, свідомо занизивши відпускну ціну електроенергії порівняно з ринковою, це дозволило йому перемогти у тендері. Відповідач, будучи обізнаним про ціни на предмет закупівлі, які склалися на ринку на момент підписання договору, гарантував його постачання відділу освіти за цінами згідно з договором.

Беручи участь у процедурі публічних закупівель товариство, самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування, рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов`язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору.

Виконання зобов`язань щодо ціни та кількості електроенергії товариство підтвердило при наданні своєї тендерної пропозиції, у якій зазначено, що воно має можливість та погоджується виконати вимоги замовника на умовах, зазначених у їхній пропозиції та тендерній документації. Крім того, товариство погоджується з істотними умовами договору, які викладені в цій документації та проекті договору про закупівлю та у разі визнання їхньої пропозиції найкращою підписати договір у відповідності до їхньої пропозиції.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ТОВ «Полтаваенергозбут» під час участі у відкритих торгах, ігноруючи принцип добросовісної конкуренції, умисно занизило ціни на продукцію з метою отримання перемоги у торгах, а в подальшому значно безпідставно збільшило ціну від первинної ціни за договором.

У п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено можливість неодноразового збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Разом з тим, Постановою Верховного суду України від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 встановлено, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон надає можливість збільшити ціну, але не більше ніж на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Вказаною Постановою визначено, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики й одразу закладати їх у ціну договору.

Зазначена позиція вже знайшла своє відображення та підтвердження у низці Постанов, які суди приймали з аналогічних підстав. Зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.07.2021 у справі № 927/550/20, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.08.2021 у справі № 912/994/20, постанови від 25.11.2021 у справі № 927/563/20 та від 10.02.2022 у справі № 927/284/21.

Згідно з роз`ясненнями Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» від 07.04.2015 №3302-05/11398-07 внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. У залежності від коливання ціни товару на ринку, сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких не може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.

Пунктом 5 п 7.2 договору встановлено, що діючу ціну електричної енергії має бути розміщено на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше, ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування.

Проте, в порушення вищевказаних вимог, інформація про зміну регульованих складових ціни електричної енергії на офіційному веб-сайті постачальника перед заключенням додаткових угод №№1, 2, 3,4, 5, 6 відсутня.

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати закупівель та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 зі справи № 915/1868/18).

Таким чином, вказані додаткові угоди вчинені з порушенням частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», які суперечать інтересам держави та потребують негайного вжиття необхідних і достатніх заходів реагування, спрямованих на їх усунення, а тому мають бути визнані судом недійсними.

Аналогічних висновків щодо неправомірності використання для змін істотних умов договору закупівлі довідок із відсутністю відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, відсутністю аналізу вартості товару на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами дати укладання договору дійшов Верховний Суд у постановах від 15.06.2022 р. у справі № 924/674/21, від 22.06.2022 р. у справі № 917/1062/21 та від 21.11.2025 р. у справі № 920/19/24.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч. 1 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У п. 90 постанови Великої Палати Верховного суду від 24.01.2024 року у справі №922/2321/22 викладено правову позицію, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Також Великою Палатою Верховного суду у постанові від 21.11.2025 р. у справі №920/19/24 зроблено висновок про те, що норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону №922-VIII.

Інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.

Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону № 922-VIII.

Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.

До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

У постанові Верховного Суду від 12.09.2019 року у справі № 915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

За встановлених судом обставин та наведених вище правових висновків, суд вважає, що додаткові угоди № 1 від 01.06.2021, № 2 від 06.09.2021, № 3 від 28.10.2021, № 4 від 22.11.2021, № 5 від 26.11.2021, № 6 від 01.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №21010941 від 16.03.2021 р., укладеного між Виконавчим комітетом Кобеляцької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", суперечать наведеним вище нормам ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі", а тому позовні вимоги керівника Глобинської окружної прокуратури Полтавської області про визнання їх недійсними є обґрунтованими.

Прокурором також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 165 179,79 грн - суму надміру сплачених постачальнику коштів, з урахуванням недійсності додаткових угод.

Вирішуючи позов в цій частині вимог, суд приймає до уваги, що згідно з приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Додаткові угоди №№2, 3, 4, 5, 6 укладені після додаткової угоди №1, тобто є похідними від неї та, відповідно, розрахунки ціни здійснені з урахуванням ціни товару, визначеної додатковою угодою №1, яка укладена із порушенням п.2 ч.5 ст.41 Закону.

Оскільки, вищевказані додаткові угоди є недійсними, то розрахунок за поставлену електричну енергію повинен здійснюватися за ціною, вказаною в Договорі №21010941 від 16.03.2021, без врахування змін, а саме: 2,67 грн. за 1 кВт.год. без ПДВ, з ПДВ 3,204 грн. за 1 кВт.год.

Обсяг електричної енергії придбаної за ціною, встановленою додатковою угодою від 01.06.2021 № 1 до договору становить 6 631 кВт. год за який сплачено 23 370,30 гривень. За цінами, що встановлені Договором за даний обсяг предмету закупівлі необхідно було б сплатити 21 245,72 гривень.

Таким чином, сума завданої бюджету Кобеляцької територіальної громади матеріальної шкоди (збитків) за даною додатковою угодою становить 2124,58 гривень.

Обсяг електричної енергії придбаної за ціною, встановленою додатковою угодою від 06.09.2021 № 2 до договору становить 3 276 кВт. год за який сплачено 12 659,06 гривень. За цінами, що встановлені Договором за даний обсяг предмету закупівлі необхідно було б сплатити 10 461,06 гривень.

Таким чином, сума завданої бюджету Кобеляцької територіальної громади матеріальної шкоди (збитків) за даною додатковою угодою становить 2 198 гривень.

Обсяг електричної енергії придбаної за ціною встановленою додатковою угодою від 06.09.2021 № 2 до договору 4 552 кВт. год, за який сплачено 17 649,01 гривень. За цінами, що встановлені Договором за даний обсяг предмету закупівлі необхідно було б сплатити 14 584,61 гривень. Таким чином, сума завданої бюджету Кобеляцької територіальної громади матеріальної шкоди (збитків) за даною додатковою угодою становить 3064,40 гривень.

Обсяг електричної енергії придбаної за ціною встановленою додатковою угодою від 28.10.2021 № 3 до договору 7 641 кВт/год за який сплачено 32 586,79 гривень. За цінами, що встановлені Договором за даний обсяг предмету закупівлі необхідно було б сплатити 24 481,76 гривень. Таким чином, сума завданої бюджету Кобеляцької територіальної громади матеріальної шкоди (збитків) за даною додатковою угодою становить 8 105, 03 гривень.

Постачання електричної енергії за цінами додаткової угоди від 22.11.2021 №4 не здійснювалось.

Постачання електричної енергії за цінами додаткової угоди від 26.11.2021 №5 не здійснювалось.

Обсяг електричної енергії придбаної за ціною встановленою додатковою угодою від 01.12.2021 №6 до договору 24 213 кВт/год за який сплачено 137 404,23 гривень. За цінами, що встановлені Договором за даний обсяг предмету закупівлі необхідно було б сплатити 77 578,45 гривень. Таким чином, сума завданої бюджету Кобеляцької територіальної громади матеріальної шкоди (збитків) за даною додатковою угодою становить 59 825,78 гривень.

Загалом замовником отримано товару за період дії додаткових угод №1 - №6 в кількості 46315 кВт*год., за який сплачено 223 700,24 грн, з урахуванням вартості 1 кВт*год. визначеної договором від 16.03.2021 за зазначену кількість товару повинен був сплатити 148 382,45 грн, тобто зайво сплачено 75 317,79 грн.

Крім того, замовником було придбано електричну енергію за цінами, вищими ніж ті, що передбачено в Договорі № 21010941, але не передбачені додатковими угодами:

- акт від 16.06.2021, рахунок № А21010941 від 16.06.2021 обсяг електричної енергії придбаної за ціною 3,2109 грн/Квт/год становить 4689 кВт/год за який сплачено 15055,91 гривень. За цінами, що встановлені Договором за даний обсяг предмету закупівлі необхідно було б сплатити 15023,56 гривень. Таким чином, сума завданої бюджету Кобеляцької територіальної громади матеріальної шкоди (збитків) за вказаним розрахунком становить 32,35 гривень;

- акт від 01.04.2021, рахунок № А21010941 від 01.04.2021 обсяг електричної енергії придбаної за ціною 3,3549 грн/Квт/год становить 3981 кВт/год за який сплачено 13 356,05 гривень. За цінами, що встановлені Договором за даний обсяг предмету закупівлі необхідно було б сплатити 12 755,12 гривень. Таким чином, сума завданої бюджету Кобеляцької територіальної громади матеріальної шкоди (збитків) за вказаним розрахунком становить 600, 93 гривень;

- акт від 04.08.2021, рахунок № А21010941 від 04.08.2021 обсяг електричної енергії придбаної за ціною 3,5929 грн/Квт/год становить 11 кВт/год за який сплачено 39,53 гривень. За цінами, що встановлені Договором за даний обсяг предмету закупівлі необхідно було б сплатити 35,24 гривень. Таким чином, сума завданої бюджету Кобеляцької територіальної громади матеріальної шкоди (збитків) за вказаним розрахунком становить 4,29 гривень.

Також, замовником здійснено оплату товару за період, який не охоплює договір №21010941, чим порушено п. 3.3. Договору №21010941, ч. 1 ст. 193 ГК України, ч. 2 ст. 631, ч. 1 ст. 526 ЦК України, та як наслідок призвело до збитків бюджету Кобеляцької територіальної громади матеріальної шкоди (збитків) у сумі 89 224,43 грн (44 009,13 грн + 45 215,30 грн) згідно актів постачання електричної енергії від 16.03.2021 та від 05.04.2021.

Загалом бюджету Кобеляцької територіальної громади завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 165 179,79 грн (2124,58 грн + 2198 грн + 3064,40 грн + 8 105, 03 грн + 59 825,78 грн + 32,35 грн + 600, 93грн + 4,29 грн + 44 009,13 грн +45 215,30 грн).

Контррозрахунок стягуваної суми відповідач суду не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що грошові кошти в сумі 165 179,79 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Статтею 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Положеннями статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в повному обсязі. Відповідно до статті 129 Господарсько процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 01.06.2021 до Договору №21010941 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Виконавчим комітетом Кобеляцької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут».

3.Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 06.09.2021 до Договору №21010941 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Виконавчим комітетом Кобеляцької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут».

4. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 28.10.2021 до Договору №21010941 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Виконавчим комітетом Кобеляцької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут».

5. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 22.11.2021 до Договору №21010941 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Виконавчим комітетом Кобеляцької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут», якою збільшено вартість за одиницю товару.

6. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 26.11.2021 до Договору №21010941 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Виконавчим комітетом Кобеляцької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут».

7. Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 01.12.2021 до Договору №21010941 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Виконавчим комітетом Кобеляцької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут».

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (ЄДРПОУ 42223804, вул. Панянка, буд. 65В, м. Полтава, Полтавський район, Полтавська область, 36022) на користь Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради (ЄДРПОУ 04057304, вул. Касьяна, буд. 29, м. Кобеляки, Полтавський район, Полтавська область, 39200, рахунок UA 728201720344270001000104620, Держказначейство України м. Київ, МФЩ 820172) надмірно сплачені грошові кошти в сумі 165 179,79 грн.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (ЄДРПОУ 42223804, вул. Панянка, буд. 65В, м. Полтава, Полтавський район, Полтавська область, 36022) на користь Полтавської обласної прокуратури (36000, м. Полтава, вул. 1100 річчя Полтави, 7, р/р №UA118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02910060, код класифікації видатків бюджету - 2800) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 21 196,00 грн.

Видати накази із набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Солодюк О.В.