Постанова № 139888259, 18.09.2026, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/942/26

провадження № 3/631/443/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року селище Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Мащенко Світлана Василівна, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця села Дерегівка Нововодолазького району Харківської області, громадянина України (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Нововодолазьким РВ УМВС України в Харківській області 30.09.2003),

із реєстраційним номером картки платника податків НОМЕР_2 ,

який працює директором ФГ «НИВА 2013»,

та мешкає за адресом:

АДРЕСА_1 ;

за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 1150/20-40-07-30, складеного 06.07.2026 року головним державним ревізором управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Харківській області Усачовим О. В., при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ФГ «НИВА 2013» (податковий номер 38602775), що розташоване за адресом: вулиця Центральна, будинок № 4, село Дерегівка Нововодолазького району Харківської області,- (акт № 26318/20-40-07-01-05/38602775 від 06.07.2026 року) виявлено порушення ведення податкового обліку, а саме: порушено абзац г) пункту 198.5 статті 198, пунктів 200.1 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України,- завищено від`ємне значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за травень 2026 року на загальну суму 305,636 гривень в тому числі за травень 2026 в сумі 305,636 гривень, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Правопорушник ОСОБА_1 до судді з`являвся, свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визнав повністю та прохав суворо не карати.

Крім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини, його винність у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення також доведена й всіма зібраними, наданими судді та дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності.

Так, відповідно до приписів статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, сукупністю даних Протоколу про адміністративне правопорушення № 1150/20-40-07-30, складеного 06.07.2026 року головним державним ревізором управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Харківській області Усачовим О. В., підтверджуються обставини, місце та час вчинення правопорушення (а. с. 1).

З копії наказу про переведення з посади № 8/К від 26.03.2021 року, виданого засновником ФГ «НИВА 2013» ОСОБА_2 , вбачається, що головного інженера ОСОБА_1 переведено на посаду директора ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «НИВА 2013» з 26.03.2021 року (а. с. 7).

Відповідно до Акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ФГ «НИВА 2013» (код ЄДРПОУ 38602775) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2026 року від`ємного значення з податку на додану вартість, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення № 26318/20-40-07-01-05/38602775 від 06.07.2026 року встановлено наступні порушення:

1) абзац г) пункту 198.5 статті 198, пунктів 200.1, 200.4. статті 200 Податкового кодексу України завищено від`ємне значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за травень 2026 року на загальну суму 305,636 гривень. в тому числі за травень 2026 року в сумі 305,636 гривень;

2) пункту 201.1, статті 201, пункту 89 Підрозділ 2 розділу XX Податкового кодексу України не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму ПДВ 305,636,26 гривень (а. с. 8 - 19).

Оцінюючи цей Акту з точки зору належності, допустимості та достатності, суддя вбачає, що в ньому як період проведення перевірка підприємства зазначений час з 24.06.2026 року по 30.06.2024 року, проте ретельно дослідивши увесь акт у сукупності, суддя рахує зазначення кінцевої дати як «2024 рік» такою, що є опискою, й зважаючи на підтвердження факту провину з боку правопорушника, доходить висновку про можливість вважати його допустимим доказом у цій справі.

Отже, оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведеним, а тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

В силу пункту 1 частини 1 статті 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя визнає обставиною, яка пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , щире розкаяння винного.

В силу змісту статті 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя не вбачає наявності обставин, які кодифікований закон визнає такими, що обтяжують відповідальність винному.

При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, суддя враховує характер вчинення правопорушень, ступень вини, майновий стан, особу правопорушника, а також наявність обставин, що пом`якшують відповідальність винного, та відсутність тих, що її обтяжують, й вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в виді штрафу в межах, установлених санкцією частиною 1 статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в розмірі п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 5 х 17 гривень = 85,00 гривень.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладаючи на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, слід вирішити питання про стягнення з нього й судового збору.

Так, відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. При цьому розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Таким законом, що встановлює правові засади справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), частина 1 та пункт 5 частини 2 статті 4 якого передбачають, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.

Пунктом 9 частини 1 статті 40 Бюджетного кодексу України № 2456 VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями) визначено, що розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення визначається Законом про Державний бюджет України.

Відповідно до приписів абзацу 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4695-ІХ від 03.12.2025 року (із змінами та доповненнями) з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлений в сумі 3328 гривень.

Таким чином, у зв`язку із накладенням на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, з нього слід стягнути й судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 гривень, із розрахунку: 0,2 х 3328 гривень = 665,00 гривень.

Приймаючи постанову, суддя також вважає за необхідне зазначити, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебувала на розгляді судді належного та повноважного суду.

На підставі викладеного, діючи в точній відповідності із законом, з метою зміцнення законності, виховання особи, яка вчинила це адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, керуючись статтями 19, 57, 68, 125 і 129 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17 і пунктами 3 та 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-ІV (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року, статтею 40 Бюджетного кодексу України № 2456 VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями), пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), абзацом 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4695-ІХ від 03.12.2025 року, частиною 5 статті 7, статтями 23, 27, 33 - 35, 38, 40-1, частиною 1 статті 163-1, статтями 245, 246, 249, 251, 252, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 285, частиною 2 статті 287, статтею 289 та статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 8073-Х від 07.12.1984 року (із змінами та доповненнями),

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного проступку, передбаченого частиною 1 статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 85,00 гривень (вісімдесят п`ять гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова про накладення адміністративного стягнення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами, звертається до виконання протягом трьох місяців і підлягає виконанню з моменту її винесення, за виключенням випадків, прямо передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Постанову прийнято, оформлено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.

Суддя С. В. Мащенко