Ухвала суду № 139888043, 10.08.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/24303/26-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5

провівши у відкритому засіданні в залі суду в м. Києві підготовче судове засідання на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №12026100060000385, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.03.2026, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження №12026100060000385 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

До обвинуваченої ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який ухвалою суду від 22.06.2026 продовжено до 20.08.2026.

В підготовчому судовому засіданні захисник заявила клопотання про повернення обвинувального акта прокурору. Обґрунтовуючи клопотання, вказує, що в обвинувальному акті допущено помилку в анкетних даних обвинуваченої: замість вірної дати народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - помилково зазначено 03.01.1990 р.н. Анкетні дані особи є обов`язковим реквізитом обвинувального акта відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України. Наявність різних дат народження не дозволяє однозначно встановити особу обвинуваченої та свідчить про невідповідність обвинувального акта вимогам закону. Захисник також вказує, що із викладених фактичних обставин вбачається, що спочатку особа діяла таємно, взявши товар та не оплативши його на касі самообслуговування. Надалі зазначено, що після викриття працівником охорони обвинувачена «відкрито викрала чуже майно» та залишила місце події. Однак, як вказує захисник, обвинувальний акт не містить конкретного опису: у чому саме полягало відкрите викрадення; які дії були вчинені після викриття; яким чином обвинувачена реалізувала умисел саме на грабіж; які конкретні обставини свідчать про відкритий характер заволодіння майном. Фактично обвинувальний акт містить лише правовий висновок прокурора про наявність грабежу, але не містить достатнього опису фактичних дій, які утворюють склад злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Зазначені обставини на думку захисника унеможливлюють реалізацію права на захист та підготовку до спростування конкретних обставин обвинувачення. Поміж іншого захисник, посилаючись на позицію Верховного Суду, вказує, що виклад фактичних обставин та формулювання обвинувачення є різними елементами обвинувального акта та не повинна дублювати фабулу кримінального правопорушення. В даному обвинувальному акті розділ «Формулювання обвинувачення» майже повністю дублює опис фактичних обставин, наведених раніше в обвинувальному акті, а прокурором не сформульовано чітке та конкретне обвинувачення із зазначенням усіх істотних ознак злочину та ролі особи у його вчиненні. Наведену невизначеність захисник вважає такою, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України та порушує гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на право особи бути детально проінформованою про характер і підставу висунутого обвинувачення. Вищевказані недоліки вважає такими, що стосуються змісту обвинувачення та обов`язкових відомостей, які повинні бути зазначені в обвинувальному акті, а їх усунення потребує внесення змін до обвинувального акта прокурором, і не може бути здійснено судом під час розгляду справи по суті. З урахуванням наведеного просить повернути обвинувальний акт прокурору, як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Обвинувачена підтримала заявлене захисником клопотання про повернення обвинувального акта.

Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про повернення обвинувального акта посилаючись на те, що помилка допущена в анкетних даних обвинуваченої є технічною помилкою (опискою), обвинувальний акт складений та підписаний уповноваженими на те особами. Оскільки далі по тексту обвинувального акта та у самому формуванні обвинувачення дату народження обвинуваченої зазначено вірно, прокурор вважає, що допущені описки не змінюють юридичної оцінки дій ОСОБА_6 і можуть бути усунуті державним обвинувачем в ході судового розгляду, з дотриманням вимог ст. 338 КПК України або шляхом виправлення описки та жодним чином не перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Також прокурором долучено до матеріалів справи витяг з ДМС України з анкетними даними обвинуваченої ОСОБА_6 . Щодо неконкретизації об`єктивної сторони у формулюванні обвинувачення та дублювання фабули кримінального правопорушення прокурор вказує наступне. Так, посилаючись на положення КПК України та позицію Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, сформовану у постанові від 03.07.2019 по справі № 273/1053/17 прокурор вказує, що кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора. Посилаючись на наведене вказує, що у формулюванні обвинувачення, висунутому ОСОБА_6 наявні відомості про обставини, за яких, на думку прокурора, було вчинено кримінальне правопорушення. Текст обвинувального акта містить всі обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. В обвинувальному акті прокурором зазначено дату, час та місце вчинення кримінального правопорушення, наявне узагальнено формулювання суті висунутого обвинувачення та зазначено правову кваліфікацію. Обвинувачення висунуте ОСОБА_6 вважає чітким, однозначним, зрозумілим і доступним для сприйняття. Крім того вказує, що з`ясування обставин справи, в тому числі, щодо конкретних дій, які вчинила обвинувачена, часу, місця, мотиву та способу вчинення злочину, а також перевірка цих обставин доказами є наступною стадією судового провадження, а не завданням підготовчого судового засідання. З огляду на викладене прокурор наполягає на тому, обвинувальний акт відповідає вимогам діючого законодавства, а оцінка обґрунтованості обвинувачення, до якої, зокрема, може належати відповідні ознаки складу інкримінованого обвинуваченій злочину відноситься до процесу доказування і не є предметом розгляду під час підготовчого судового засідання.

Крім того, прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стоком на 60 діб.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на теперішній час не зменшились.

Прокурор вважає, що лише вказаний запобіжний захід здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої, запобігти настанню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та розглянути обвинувальний акт в розумні строки.

Як вказує прокурор на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та суду триває, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі, а імовірність переховування останньої є високою, крім того на даний час наявний ризик переховування на територіях, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації є непідконтрольними Україні, а у зв?язку з тим, що ОСОБА_6 не має стійких соціальних зв?язків, остання може переховуватись на тимчасово окупованих територіях; ризик незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні підтверджується з огляду на те, що свідки є безпосередніми очевидцями вчинення кримінального правопорушення. Про незаконний вплив на свідків з метою залякування та ухилення від відповідальності свідчать ті обставини, що обвинувачена знає місце роботи свідків та може реально протиправно впливати на них з метою зміни ними їх показів, безпосередньо вчиняючи тиск на останніх. Вплив на свідків матиме негативні наслідки для провадження у суді та може перешкодити досягненню мети кримінальної відповідальності, враховуючи необхідність їх безпосереднього допиту в суді; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення існує, оскільки інкриміноване їй кримінальне правопорушення, поєднане з заволодінням чужим майном, тому є підвищена суспільна небезпека вчинення інших правопорушень, оскільки особа вчинила злочин з метою особистого збагачення протиправним шляхом. Вказані ризики вважає реальними, стійкими, триваючими та такими, що виправдовують застосований запобіжний захід. Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої, тобто підстав для застосування більш м?яких запобіжного заходу на даний час не вбачає. Враховуючи той факт, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вважає за доцільне продовжити застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби заборонивши обвинуваченій залишати місце свого проживання, в період з 22 год. по 06 год. наступної доби. Вказаний запобіжний захід вважає таким, що відповідає характеру інкримінованого кримінального правопорушення та зможе запобігти настанню вищевказаних ризиків.

Захисник заперечувала проти клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Заперечення захисника ґрунтуються на тому, що станом на даний час обвинувачена своєю поведінкою довела те, що вона не переховується та не має наміру переховуватися від суду, вчасно з`являється в судові засідання. Захисник також звертає увагу суду на те, що обвинувачена не має можливості вчиняти вплив на свідків у кримінальному провадженні зважаючи, зокрема, на дію комендантської години. Мета застосованого запобіжного захід, на думку сторони захисту, спрямована більше на чинення психологічного впливу на обвинувачену, ніж на запобігання наведених прокурором ризиків. Щодо відсутності міцних соціальних зв`язків захисник вказала на те, що обвинувачена ОСОБА_6 має постійне зареєстроване місце проживання в м. Києві та є працевлаштованою, що у своїй сукупності спростовує ризики наведені прокурором.

Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала думку свого захисника щодо клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу. Зазначила, що обмеження права пересування в нічний час має негативний вплив на її психологічний стан, оскільки в тому числі під час оголошення сигналу повітряної тривоги перебуває за місцем свого проживання.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, додатково дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, і вказані вимоги є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

У відповідності до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.

Як вбачається з обвинувального акта, в ньому зазначено найменування та реєстраційний номер кримінального провадження, анкетні відомості обвинуваченої, дані щодо слідчих та прокурорів, фактичні обставини кримінальних проступків, які прокурор вважає встановленими, формулювання обвинувачення та, в тому числі, правову кваліфікацію кримінального правопорушення із посиланням на положення закону та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, обставини, що пом`якшують/обтяжують покарання, зміст обвинувального акта відповідає вимогам, які до нього ставляться ч. 2 ст. 291 КПК України.

Суд звертає увагу, що п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначено, що в обвинувальному акті здійснюється виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, тобто форма, зміст викладу встановлених фактичних обставин кримінальних правопорушень, щодо яких висунуте обвинувачення, є дискрецією прокурора.

Доводи захисту щодо некоректності обвинувачення не знайшли свого підтвердження, оскільки вказане обвинувачення містить виклад фактичних обставин, які вважає встановленими прокурор.

Суд враховує правову позицію Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладену в постанові від 03.07.2019, винесеній у справі № 273/1053/17, згідно з якою кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо.

Наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складів кримінальних правопорушень, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Враховуючи вищевикладене, доводи захисту викладені в клопотанні про повернення обвинувального акта не відносяться до компетенції суду на стадії підготовчого судового засідання та не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Щодо посилань захисника на помилку в даті народження обвинуваченої ОСОБА_6 , як на підставу для повернення обвинувального акта суд зазначає, що обвинуваченою та її захисником не обґрунтовано, яким чином ця обставина порушила права, законні інтереси сторони захисту або звузила обсяг прав обвинуваченої, чи яким чином вказане перешкоджає реалізувати їх. Обвинувачена ОСОБА_6 приймає участь в підготовчому судовому засіданні, відповідно невірне зазначення дати її народження не призвело до неможливості участі обвинуваченої в судовому провадженні, не перешкодило реалізації її права на захист. Такий недолік обвинувального акту не є істотним, не спотворює його змісту, не позбавляє обвинувачену права на справедливий судовий розгляд та не обмежує в реалізації процесуальних прав, визначених ч. 3 ст. 42 КПК України.

З урахуванням наведеного, в задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта слід відмовити.

Дане кримінальне провадження підсудне Печерському районному суду м. Києва відповідно до ст. ст. 32, 33 КПК України, підстав для направлення провадження для визначення підсудності судом не встановлено.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених частинами 1, 2 ст. 284 КПК України, або зупинення провадження, немає.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, відтак підстав для його повернення прокурору - немає.

З вказаних мотивів суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі даного обвинувального акта.

Судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні одноособово, під головуванням судді ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, суд враховує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. Проте, протягом досудового розслідування та після повідомлення ОСОБА_6 про підозру не було зафіксовано її неналежної процесуальної поведінки чи порушення покладених слідчим суддею обов`язків. Обвинувачена ОСОБА_6 має постійне зареєстроване місце проживання в м. Києві, є працевлаштованою та має постійний дохід. Обставин вчинення тиску чи спонукання свідків до зміни раніше наданих показань обвинуваченою ОСОБА_6 в ході підготовчого судового засідання не встановлено, на існування таких даних прокурор не посилався. Також з огляду на умови запобіжного заходу - нічний час доби, суд вважає, що він фактично не убезпечує від зустрічей обвинуваченого та потерпілою стороною, а також свідками за межами суду, тоді як спілкування обвинуваченої з вказаними особами можливо уникнути шляхом покладення на обвинуваченого обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ризик можливого вчинення ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення є припущенням прокурора, об`єктивно існування такого ризику не доведено.

За таких обставин вважаю відсутніми підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

З урахуванням тяжкості інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення та його конкретних обставин, чим обґрунтовано наявність ризику переховування від суду, суд вважає, що з метою запобігання зазначеному ризику та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої ОСОБА_6 слід застосувати до неї запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні №12026100060000385;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

На підставі ст. ст. 176, 177, 181, 331 КПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні №12026100060000385 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва з участю прокурора, обвинуваченої, захисника та повідомленням представника потерпілого, на 13 серпня 2026 року об 11-00 год.

Судове провадження здійснювати одноособово.

В задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.

На час судового розгляду застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_6 обов`язки:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні №12026100060000385;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1