Ухвала суду № 139887202, 18.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 вересня 2026 рокуСправа №160/26584/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ірметова О. В., розглянув в порядку письмового провадження клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження справу за позовом адвоката Скоробогатової Дарини Володимирівни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАНТА-Д» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом адвоката Скоробогатової Дарини Володимирівни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАНТА-Д» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

18 вересня 2026 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у судовому засіданні, в обгрунтування якого зазначив, що судові справи за позовами платників податків щодо оскарження рішень контролюючих органів про нарахування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог щодо застосування РРО/ПРРО платникам податків, які користуються послугами небанкіських надавачів платіжних послуг та носять систематичний характер, виявлені при проведенні фактичних перевірок, незалежно від суми нарахованих штрафних (фінансових) санкцій, мають важливе значення для сторін та становлять значний суспільний інтерес, отже, не повинні вважатись справами незначної складності та розглядатись судами в порядку спрощеного позовного провадження.

З урахуванням викладеного, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зацікавлене у розгляді справи в порядку загального позовного провадження з огляду на закріплений ст.10 КАС України принцип гласності судового процесу.

Розглянув заяву представника позивача, суд дійшов висновку відсутності підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Згідно з п. 4 ч. 4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи щодо оскарження рішень, на підставі яких суб`єктом владних повноважень може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму (для 2026 року це понад 1,5 млн грн).

Приписами частини 4 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, які наведені у частині 4 статті 12 КАС України.

Отже, КАС України визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч.4 ст.12 КАС України та ч.4 ст.257 КАС України.

Таким чином, приписами КАС України визначено вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому всі інші справи можуть розглядатися судом як за правилами спрощеного позовного провадження, так і за правилами загального, у разі, якщо через складність або інші обставини таких справ недоцільно здійснювати їх розгляд у спрощеному позовному провадженні.

При цьому згідно з ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Щодо першого кретерію - значення справи для сторін, суд ураховує те, що для застосування даного кретерію повинна бути прохання обох сторін у справі про розгляд справи за правилами загально позовного провадження.

Позивач при зверненні до суду не надав жодного клопотання про розгляд справи за правилами загально позовного провадження, а отже такий кретерій для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження є неприйнятним.

Щодо другого кретерію - наявності суспільного інтереса до справи суд зазначає наступне.

Суспільний інтерес це прагнення усього суспільства або переважної його більшості до задоволення благ як матеріальних, так і нематеріальних що на противагу особистісному інтересу має не персоніфікований характер та виникає, змінюється і втрачається в процесі взаємодії людей у суспільних відносинах.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №420/8512/20 наголосив, що «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, котра має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані зі збереженням, примноженням, захистом чинних цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства.

Зазначені представником відповідача доводи в обгрунтування наявності суспільного інтересу є неприйнятими судом, оскільки суспільний інтерес повинен стосуватися предмету спору.

Щодо дотримання принципа гласності розгляду справи, встановленого ст. 10 КАС України, суд зазначає таке.

У своєму рішенні від 3 липня 2014 року Справа Мала проти України (заява № 4436/07) Європейського суду з прав людини у пунктів 48 зробив наступний висновок: ключовим для концепції справедливого розгляду справи у судовому провадженні є те, щоб скаржник не був позбавлений можливості ефективно представляти свою справу в суді та мав змогу нарівні із протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін (див. рішення у справі Стіл та Морріс проти Сполученого Королівства, заява № 68416/01, п. 59). Принцип рівності сторін вимагає справедливого балансу між сторонами, і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом (див. рішення від 26 травня 2009 року у справі Бацаніна проти Росії (заява № 3932/02, п. 22)).

В іншому рішення від 5 лютого 2009 року у справі Олюджіч проти Хорватії (заява № 22330/05) у пункті 77 Суд повторює, що хоча ст. 6 Конвенції й гарантує право на справедливий судовий розгляд, у ній не викладено правил прийнятності доказів чи способів їх оцінювання, що належать до сфери регулювання національного законодавства та національних судів (див. рішення: від 12 липня 1988 року у справі "Шенк проти Швейцарії" (пункти 45 46) та від 21 січня 1999 року у справі "Ґарсіа Руіз проти Іспанії" (заява № 30544/96, п. 28)). Відповідно до прецедентної практики Суду вимога справедливості судового розгляду включає спосіб, у який було отримано та представлено докази (див. рішення від 9 вересня 1992 р. у справі Домбо Бехеер проти Нідерландів, заява № 14448/88, п. 31). Аналогічна позиція сформована у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2010 року Справа Трофимчук проти України (Заява № 4241/03).

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені ст.262 КАС України.

Так, відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому, згідно ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною 7 статті 262 КАС України встановлено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

З аналізу наведених приписів ст.262 КАС України слідує, що призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін є правом суду і здійснюється у разі наявності обґрунтованих на те підстав, існування яких має довести сторона, яка заявляє відповідне клопотання.

Разом з цим, суд звертає увагу сторони позивача на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Сторона відповідача не позбавлена права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відзиві, запереченнях, додаткових поясненнях та подавати докази.

Також положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Отже, принцип гласності та змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Водночас норми ст.262 КАС України не передбачають проведення судового засідання та виклику учасників справи, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд також зазначає, що законодавець не пов`язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.

При цьому суд звертає увагу на те, що згідно з частиною 2 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зважаючи на вищенаведене у сукупності, а також беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не знаходить обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження та доходить висновку, що подана представником відповідача заява є необґрунтованою та у її задоволенні має бути відмовлено.

Керуючись статтями 12, 241, 243, 248, 256, 257, 293, 294, 295 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження справу за позовом адвоката Скоробогатової Дарини Володимирівни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАНТА-Д» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Ірметова