Рішення № 139886902, 15.09.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 15.09.2026

Справа № 333/5877/26

Провадження № 2/334/4358/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

представник позивача Грибанов Д.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на корись позивача заборгованість за Кредитним договором № 942278511 в сумі 25 762,54 гривні, з яких: 7 300 гривень заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 14 374,54 гривні заборгованість по процентам, 438 гривень заборгованість по комісії, 3 650 гривень неустойка.

Позов обґрунтовує тим, що 22.08.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем було укладено Кредитний договір № 942278511. 11.11.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № МВ-ТП/67. 31.03.2026 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 31/0326-02, відповідно до умов якого останнє прийняло право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 942278511 в сумі 25 762,54 гривні, з яких: 7 300 гривень заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 14 374,54 гривні заборгованість по процентам, 438 гривень заборгованість по комісії, 3 650 гривень неустойка. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем в сумі 25 762,54 гривні, з яких: 7 300 гривень заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 14 374,54 гривні заборгованість по процентам, 438 гривень заборгованість по комісії, 3 650 гривень неустойка.

Представником відповідача адвокатом Пакуло В.С. поданий відзив, в якому вона позов визнала частково. Зазначила, що позивачем на обґрунтування позовних вимог до матеріалів справи не надано документів, які б свідчили про виникнення у відповідача за кредитним договором заборгованості саме у сумі 25 762,54 грн. Розрахунок заборгованості не є належним доказом існування боргу без підтвердження первинними документами. У кредитному договорі не передбачено переліку додаткових та супутніх банківських послуг, за які встановлена комісія. Позивач не зазначив та не надав доказів узгодження з відповідачем переліку послуг, за які він має сплачувати комісію. Вважає, що позивач не довів правомірності стягнення з відповідача передбаченої умовами договору комісії за обслуговування кредиту, оскільки з тексту позовної заяви та доданих до неї документів взагалі не випливає і зміст вказаної послуги, і обґрунтованість встановлення плати за її надання відповідно до Закону України «Про споживче кредитування». Сторона відповідача вважає таке положення договору нікчемним, так як комісійна винагорода за надання кредиту відповідає загальним зобов`язанням кредитної установи та звичайній її діяльності, тому позовна вимога в частині стягнення заборгованості за комісією задоволенню не підлягає. Нарахування та стягнення неустойки в сумі 3 650 гривень є неправомірним, а позов в цій частині не підлягає задоволенню відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом з 11.10.2024 по теперішній час. Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальних і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» проценти за користування кредитом йому не нараховуються. Заявлені позивачем до стягнення нарахована заборгованість не є співрозмірною до сум кредиту за Договором, так як сума пред`явлена до стягнення більше ніж втричі перевищує тіло. Вищезазначені суми процентів, комісії та пені, які просить позивач стягнути з ОСОБА_1 , вочевидь суперечать та не відповідають принципам розумності, справедливості та добросовісності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, що є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великих сум (понад п`ятдесят відсотків вартості).

Представником відповідача подана відповідь на відзив, в якій вона зазначила, що позивачем доведено факт укладання відповідачем Кредитного договору в електронній формі, а тому позовні вимоги Позивача є законними та обґрунтованими. Жодних заперечень щодо змісту та/чи умов Правил надання кредиту відповідачем при укладенні Кредитного договору висловлено не було. Отже, підписавши Кредитний договір, відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, у тому числі щодо нарахування і сплати процентів. Відповідачем умови Кредитного договору не виконувались, отже нарахування відсотків за користування кредитними коштами відповідно до умов Кредитного договору є правомірним, а відповідач жодним чином не позбавляється від обов`язку виконання умов Кредитного договору та погашення заборгованості в повному обсязі. Відповідач не надав Первісному кредитору жодних доказів на підтвердження того факту, що у нього є право на пільги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Для припинення нарахування штрафних санкцій, пені, а також процентів за користування кредитом Відповідач зобов`язаний був звернутись до Первісного кредитора, надати відповідні підтверджуючі документи для призупинення нарахування штрафних санкцій за користування кредитом і як наслідок отримати документ, що підтверджує призупинення нарахування штрафних санкцій за користування кредитом.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 03.07.2026 відкрите провадження у справі, справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена позивачу та відповідачу в їх електронні кабінети та отримана ними 04.07.2026. Отже відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України сторони є належним чином повідомленим про розгляд справи.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено частиною другою статті 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

22.08.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладений Договір кредитної лінії № 942278511 (далі Кредитний договір), відповідно до умов якого сума кредиту 7 300 гривень (пункт 2.2), строком на 30 днів, кінцева дата повернення кредиту 21.09.2030 (пункти 7.2 та 7.3), базова процентна ставка 0,98% (пункт 8.3), комісія за надання першого траншу 438 гривень (пункт 8.5), у разі порушення строку оплати будь-якого з платежів на 14 і більше календарних днів, загальний розмір штрафу не може перевищувати 25% від суми кредиту, у разі порушення строку оплати будь-якого з платежів на 21 і більше календарних днів, загальний розмір штрафу не може перевищувати 50% від суми кредиту (пункт 12.3). Кредит надісланий на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Відповідно до пункту 8.7.1 вказаного Кредитного договору за період від 22.08.2025 по 11.09.2025 (включно) кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 79,59% від розміру базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за кредитом може здійснюватися за Дисконтною процентною ставкою 0,20% від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 73% річних.

Отримання кредиту в сумі 7 300 гривень на платіжну картку № НОМЕР_1 підтверджується довідкою ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та платіжним дорученням.

Відповідно до розрахунку заборгованості заборгованість перед ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» станом на 11.11.2025 склала 15 746,94 гривень, з яких: 7 300 гривень заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 4 358,94 гривень заборгованість по процентам, 438 гривень заборгованість по комісії, 3 650 гривень неустойка.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 14.12.2021 № 1953-IX «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (далі Закон № 1953-IX) фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов`язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами. Договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов`язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину: 1) у паперовій формі; або 2) у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; або 3) у порядку, передбаченому законодавством України про електронну комерцію. У разі недотримання письмової форми договору про надання фінансової послуги, якщо така форма договору передбачена цією частиною, такий договір є нікчемним.

Примірник договору про надання фінансової послуги, укладеного у паперовій формі, а також додатки до нього (за наявності) надаються надавачем фінансових послуг (посередником) споживачу одразу після його підписання сторонами. Відправлення та одержання примірника договору, укладеного у формі електронного документа, та додатків до нього (за наявності) здійснюються у погоджений клієнтом спосіб, зазначений у договорі про надання фінансової послуги, у порядку, передбаченому Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» або Законом України «Про електронну комерцію» (частина четвертастатті 9 Закону № 1953-IX).

У пункті 5 частини першої статті 3 Закону України від 03.09.2015 № 675-VIII «Про електрону комерцію» (далі Закон № 675-VIII) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону № 675-VIII).

Частиною п`ятою статті 11 Закону № 675-VIII передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином ознайомлений з умовами Кредитного договору, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором «GAPE». Вказану обставину визнала представник відповідача у відзиві.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно зі статтею 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: (1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); (2) правонаступництва; (3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); (4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога), що передбачено частиною першою статті 1078 ЦК України.

У статті 1082 ЦК України зазначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

На підставі Договору факторингу № МВ-ТП/67 від 11.11.2025, реєстру прав вимоги, від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до відповідача за Кредитним договором у сумі 15 746,94 гривень, з яких: 7 300 гривень заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 4 358,94 гривень заборгованість по процентам, 438 гривень заборгованість по комісії, 3 650 гривень неустойка.

Відповідно до розрахунку заборгованості заборгованість відповідача перед ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» станом на 31.03.2026 складає 25 762,54 гривні, з яких: 7 300 гривень заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 14 374,54 гривні заборгованість по процентам, 438 гривень заборгованість по комісії, 3 650 гривень неустойка.

Відповідно до Договору факторингу № 31/0326-02 від 31.03.2026, платіжної інструкції, реєстру прав вимоги № 1, від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» перейшло право вимоги за Кредитним договором в сумі 25 762,54 гривні, з яких: 7 300 гривень заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 14 374,54 гривні заборгованість по процентам, 438 гривень заборгованість по комісії, 3 650 гривень неустойка.

Позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» є новим кредитором за кредитним договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Судом встановлено, що 22.08.2025 відповідач отримав у ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» кредит в сумі 7 300 гривень на платіжну картку № 4323-38ХХ-ХХХХ-1182, сума кредиту повинна бути повернута не пізніше 30 календарних днів, кінцевою датою повернення кредиту 21.09.2030, базовою процентною ставкою 0,98%, комісією за надання першого траншу 438 гривень, у разі порушення строку оплати будь-якого з платежів на 14 і більше календарних днів, загальний розмір штрафу не може перевищувати 25% від суми кредиту, у разі порушення строку оплати будь-якого з платежів на 21 і більше календарних днів, загальний розмір штрафу не може перевищувати 50% від суми кредиту.

Кредитодавець ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» заборгованість відповідача перед кредитодавцем станом на 11.11.2025 склала 15 746,94 гривень, з яких: 7 300 гривень заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 4 358,94 гривень заборгованість по процентам, 438 гривень заборгованість по комісії, 3 650 гривень неустойка.

За період з 22.08.2025 по 11.09.2025 заборгованість по процентам розрахована за процентною ставкою 0,20 % в день у сумі 292 гривні, що передбачено пунктом 8.7.1 Кредитного договору. В період з 12.09.2025 по 11.11.2025 заборгованість розрахована за базовою процентною ставкою 0,98 % в день у сумі 4 363,94 гривні, передбаченою пунктом 8.3 Кредитного договору.

Проценти за період з 22.08.2025 до 11.09.2025 нараховані кредитодавцем відповідно до умов Кредитного договору. Вказані проценти повністю сплачені відповідачем 11.09.2025. При цьому заборгованість по процентам за період з 12.09.2025 до 11.11.2025 складає 4 358,94 гривень (7 300 гривень (тіло кредиту) х 0,98 % х 61 день 5 гривень (сплачені відповідачем 19.10.2025 проценти)).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» останнім додатково нараховані проценти за кредитом за період з 12.11.2025 до 31.03.2026 у сумі 10 015,60 гривень. Проценти нараховані наступним кредитором у межах строку кредитування, передбаченого пунктом 7.3 Кредитного договору, за процентною ставкою 0,98 % у день, передбаченою пунктом 8.3 Кредитного договору.

Позивачем додаткові нарахування не проводились.

Відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_2 від 25.12.1996, довідок військової частини НОМЕР_3 (форми 5, 6) відповідач з 10.10.2024 по теперішній час перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 за контрактом. У період з 19.07.2025 по 11.08.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України .

Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий режим військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року та триває по теперішній час.

З 24.02.2022 в України діє воєнний стан, підставами якого є Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX з наступними змінами.

Таким чином відповідач має право на пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий режим військовослужбовців та членів їх сімей», у тому числі щодо несплати процентів за користування кредитом та неустойки, що є підставою для відмови в позові в частині стягнення заборгованості по процентам у сумі 14 374,54 гривні та неустойки в сумі 3 650 гривень.

Крім цього відповідач звільнений від сплати неустойки і на підставі пункту 18 розділу «Прикінцеві та Перехідні положення» ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитодавцем також була нарахована відповідачу комісія за надання кредиту в сумі 438 гривень.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Нормами статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Так, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами встановлений частиною третьою цієї статті, проте він не є вичерпним.

У постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2766цс15 зроблено висновок, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункту 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; По-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця (пункти 2, 3 частини 3 статті 18 Закону «Про захист прав споживачів»); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору (пункт 4 частини 3 статті 18 Закону); встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором (пункт 5 частини 3 статті 18 3акону); установлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору (пункт 10 частини 3 статті 18 Закону); надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору (пункти 11, 13 частини третьої статті 18 Закону).

Згідно з Правилами розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 11.02.2021 № 16 (далі Правила № 16), загальними витратами за споживчим кредитом є витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту (уключаючи комісії за обслуговування кредитної заборгованості, юридичне оформлення та інші платежі), кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (комісії за розрахунково-касове обслуговування банку, у якому відкритий рахунок кредитодавця (під час зарахування коштів у рахунок погашення споживчого кредиту), страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів та інших осіб, а також інші обов`язкові платежі), які сплачуються споживачем згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (крім платежів, що згідно із законодавством України не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом) (пункт 1 Методики загальної вартості кредиту для споживача).

Таким чином сплата відповідачем комісії за надання кредиту передбачена як пунктом 8.5 Кредитного договору, так і частиною другою статті 8 Закону № 1734-VIII та Правилами № 16.

Отже спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії за надання кредиту, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (у тому числі в судовому порядку).

При цьому сплачені відповідачем проценти в сумі 297 гривень необхідно вирахувати з тіла кредиту, яке після цього становить 7 003 гривні (тіло кредиту) 297 гривень (сплачені відповідачем проценти)).

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 942278511 в сумі 7 441 гривня, з яких: 7 003 гривень заборгованість по тілу кредиту, 438 гривень заборгованість по комісії.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 768,98 гривень (2 662,40 гривні (сплачений судовий збір) х (7 441 гривня (задоволена частина позову) х 100% : 25 762,54 гривні (ціна позову)).

Керуючись статтями 3 - 5, 10 - 13, 141, 259, 263 - 265, 268, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за Кредитним договором № 942278511 в сумі 7 441 (сім тисяч чотириста сорок одна) гривні, з яких: 7 003 (сім тисяч три) гривні заборгованість по тілу кредиту, 438 (чотириста тридцять вісім) гривень заборгованість по комісії за надання кредиту.

У позові в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 98 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Реквізити учасників справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», місцезнаходження: вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область, код ЄДРПОУ 35625014,

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: зареєстроване АДРЕСА_1 , фактичне АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя М.В. Фетісов