Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 185/15888/26
Провадження № 1-кс/185/876/26
У Х В А Л А
18 вересня 2026 року слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (дистанційно), слідчого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , у присутності підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування до підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню-спеціальну освіту, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, на посаді кулеметника 3 штурмового відділення 2 штурмового взводу 5 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -
В С Т А Н О В И В :
Клопотанням слідчого, погодженим прокурором, порушується питання про застосування до підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до матеріалів, якими слідчий обґрунтовує клопотання, солдат ОСОБА_6 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації на особливий період, проходячи службу на посаді кулеметника 3 штурмового відділення 2 штурмового взводу 5 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 14 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з метою тимчасового ухилення від військової служби, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, згідно акту службового розслідування, 31 жовтня 2025 року, самовільно залишив пункт розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , чим незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням обов`язків з військової служби та продовжував ухилятися до 17 вересня 2026 року, тобто до часу встановлення працівниками правоохоронного органу його місця знаходження, а саме на території м. Павлоград, Павлоградського району, Дніпропетровської області.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України самовільне залишення місяця служби без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.
15 вересня 2026 року відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026041370001453, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
17 вересня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме у самовільному залишенні місяця служби без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.
На думку слідчого, що погоджено з прокурором, відносно підозрюваного ОСОБА_6 має бути застосований запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою у зв`язку з обґрунтованою підозрою у вчиненні ним кримінального правопорушення, враховуючи, що ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до десяти років, перебуваючи під загрозою застосування до нього суворого покарання, у разі доведеності його вини у вигляді позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав.
Підозрюваний ОСОБА_6 підозру визнав, не заперечував проти задоволення клопотання.
Захисник адвокат ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вивчивши клопотання слідчого та матеріали додані до клопотання, з`ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання слідчого, зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, проаналізувавши та зіставивши результати розгляду клопотання слідчого між собою, та в сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням приходжу до наступного висновку.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.
Слідчим доведено, що відносно підозрюваного ОСОБА_6 проводиться досудове розслідування, оскільки даний факт за № 12026041370001453 від 15 вересня 2026 року зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
Встановлено, що ОСОБА_6 було затримано 17 вересня 2026 року о 18:55 год. працівниками поліції, тому згідно ст. 209 КПК України момент затримання вважається о 18:55 год. 17 вересня 2026 року.
17 вересня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
17 вересня 2026 року підозрюваним було отримано копію клопотання з доданими матеріалами про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілих по даному кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Так статтею 178 КПК України зазначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Відповідно до матеріалів клопотання відносно ОСОБА_6 , останній є особою, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до десяти років, одружений, офіційно не працевлаштований, має трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , військовослужбовець, раніше не судимий.
Суд вважає цілком доведеним існування як ризику переховування від органів досудового розслідування, ризик впливу на свідків, так і ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження правопорушення в якому підозрюється.
Крім того, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Враховуючи те, що обґрунтованість підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений слідчим суддею, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Відтак, приходжу до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим не може бути застосованим відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Таким чином, конструкція абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України не містить категоричної заборони визначення розміру застави у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 і покладає вирішення цього питання на суд або слідчого суддю, наділяючи його правом як визначати розмір застави у такому кримінальному провадженні, так і не визначати.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на характеристику особи підозрюваного ОСОБА_6 , враховуючи те, що він після самовільного залишення місця служби знятий з грошового забезпечення, слідчий суддя вважає за можливе визначити йому розмір застави у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 66 560,00 гривень, поклавши на нього певні обов`язки у випадку звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, що буде достатнім стимулом для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов`язків у разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави. При цьому слідчий суддя не знаходить підстав для визначення застави підозрюваному у більшому розмірі, оскільки в такому випадку застава стане для нього непомірним тягарем.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків, що передбачено ч. 3 ст. 182 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 372, 395 КПК України -
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда, Дніпропетровської області , громадянина України, маючого середню-спеціальну освіту, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, на посаді кулеметника 3 штурмового відділення 2 штурмового взводу 5 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту затримання, а саме з 18.55 год. 17 вересня 2026 року до 18 год. 55 хв. 15 листопада 2026 року.
Визначити суму застави у розмірі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, які необхідно внести на депозитний розрахунковий рахунок № UA158201720355229002000017442, банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, код банку отримувача (МФО) 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2026 року у справі № 185/15888/26 (провадження № 1-кс/185/876/26) відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до спливу терміну тримання під вартою.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ. Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_6 з - під варти у зв`язку з внесенням застави.
Після внесення застави підозрюваний ОСОБА_6 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;
3) здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України.
У разі внесення застави, строк дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків не може перевищувати двох місяців.
У випадку невиконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених обов`язків, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 194 КПК України.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.
Cлідчий суддя: ОСОБА_1
Судове рішення № 139885841, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 18.09.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 185/15888/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: