Ухвала суду № 139885684, 18.09.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/9156/26

Провадження № 1-кс/175/2215/26

У Х В А Л А

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

18 вересня 2026 року с-ще Слобожанське

Слідчий суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42026041150000047 від 26.03.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, із вищою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 19.01.2021 Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.307 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, звільненого умовно-достроково від відбування покарання на невідбуту частину 10 місяців 15 днів,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

18.09.2026 старший слідчий ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, без визначення розміру застави.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування іншого, менш суворого запобіжного заходу, слідчим обґрунтовано тим, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.307 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, а також наявністю ризиків передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливістю переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання і просив його задовольнити з огляду на наявність зазначених в клопотанні ризиків і неможливості застосування іншого, менш суворого запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 просили у задоволенні клопотання відмовити та застосувати запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, з огляду на необґрунтованість пред`явленої підозри та ризиків зазначених в клопотанні.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

Відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР за №42026041150000047 від 26.03.2026 з правовою кваліфікацією ч.3 ст.307 КК України.

17.09.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

17.09.2026 підозрюваному ОСОБА_4 повідомлено про підозру, згідно якої він будучи раніше судимим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК У країни, належних висновків для себе не зробив та, маючи відповідний злочинний досвід, повторно вчинив умисне кримінальне правопорушення у сфері незаконного обігу психотропних речовин. Зокрема, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та достовірно знаючи, що психотропні речовини, обіг яких заборонено, не можуть перебувати у вільному цивільному обігу, маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та подальше зберігання особливо небезпечної психотропної речовини з метою її подальшого збуту, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлені час та місці, але не пізніше 16.09.2026, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, а саме PVP, яку надалі незаконно зберігав за місцем свого перебування з метою подальшого збуту. 16.09.2026 працівниками поліції, відповідно до вимог ч. 3 ст. 233 КПК України, проведено невідкладний обшук за адресою: АДРЕСА_2 , за участю ОСОБА_4 , в ході якого було виявлено та вилучено кристалічну речовину, яка згідно з висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №CЕ-19/104-26/34062-НЗПРАП від 17.09.2026 є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, маса якої в речовині становить 564,7630 г, яку ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав в особливо великому розмірі, з метою її подальшого збуту.

Таким чином, ОСОБА_4 органом досудового розслідування підозрюється у повторному, незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великому розмірі з метою збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує наступне.

Згідно з положеннями статті 5 пункту 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Статтею 29 Конституції України передбачено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як визначено ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.

Про існування обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України можуть свідчити наступні докази: протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 07.04.2026; протокол проведення пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_7 від 07.04.2026; протокол проведення НСД у вигляді зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 13.07.2026; протокол обшуку транспортного засобу «Volkswagen» Transporter T5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував на дорозі за адресою: м. Дніпро, Шосе Запорізьке, біля буд. 53-Б від 16.09.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 16.09.2026; протокол обшуку за адресою: АДРЕСА_2 від 16.09.2026; висновок судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №CE-19/104-26/34062-НЗПРАП від 17.09.2026, згідно якої вилучена під час проведення обшуку квартири за місцем проживання підозрюваного речовина містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса якої в речовині становить 564,7630г.

Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.307 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» у справі від 23 січня 2012 року № 30671/04 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Так ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

З огляду на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років, а тому, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує у разі визнання винуватим, існує реальний ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, у зв`язку із чим слідчий суддя вважає, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Також слідчий суддя вважає обґрунтованим твердження сторони обвинувачення про існування ризику незаконного впливу на свідків, оскільки такі не були досліджені безпосередньо судом, тому існує певна ймовірність незаконного впливу на них зі сторони зацікавлених осіб з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

Суд може обґрунтовувати свої висновки, лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Відтак вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо існування ризику впливу на свідків та інших учасників цього кримінального провадження.

Також є слушними доводи слідчого про існування ризиків передбачених п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, не має офіційних джерел для існування, що дає підстави вважати про можливість продовження підозрюваним вчинення кримінальних правопорушень.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.1, 3 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України - є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, яке було вчинено ОСОБА_4 , доведених ризиків та даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за недоцільне визначати розмір застави, оскільки такий запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід тримання під вартою без визначення застави.

На підставі вищезазначеного, керуючись вимогами статей 176-178, 182, 183, 194, 196, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого ОСОБА_6 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів без визначення застави.

Дата закінчення дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 15 листопада 2026 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали, а особою, яка перебуває під вартою з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1