Рішення № 139885616, 09.09.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 686/5963/26

(2/199/5699/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

09.09.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., за участі представника позивача ОСОБА_1 , прокурора Воїнової А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Дніпра цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з даним позовом до відповідача, зазначивши, що з 11.09.2019 сторони перебували в шлюбі, від якого мають дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,.

З жовтня 2022 року сторони припинили шлюбні відносини. У зв`язку із широкомасштабним вторгненням російської федерації на територію України, позивач переїхала, наразі постійно разом з дитиною проживає у м. Хмельницькому.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16.03.2023 року шлюб між сторонами розірвано.

Заочним рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27.02.2023 року у справі № 683/3816/22 стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки. Рішенням суду встановлено, що відповідач не приймає участі в утриманні дитини. Коштів на утримання дитини він не сплачує до цього часу.

ВІдповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по утриманню дитини, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти.

Наразі їй відомо, що відповідач по справі проживає в окупованому Маріуполі, активно підтримує проросійські сили. Така ситуація вкрай негативно впливає на подальший розвиток їх спільної дитини, оскільки вона намагається виховувати її в дусі українського патріотизму, любові до України. Така ситуація може спричинити негативне ставлення до дитини з боку інших дітей та дорослих, які її оточують. Вважає, цю обставину такою, що негативно впливає на її дитину, та може їй зашкодити. А тому позбавлення батьківських прав відповідача в інтересах її дитини.

На сьогоднішній день дитині вже понад п`ять років, вона погано пам`ятає батька, рідко його згадує та немає до нього ніяких почуттів, оскільки за всі ці роки з моменту, коли вони роз`їхались, жодного разу його не бачила. Також в спілкуванні зі позивачем ніколи про нього не питала та не цікавилась. Дитині забезпечені гідні умови проживання та гармонійна атмосфера оточення. Дитина знаходиться на обліку в сімейного лікаря, в її інтересах укладена декларація про вибір лікаря. Дитині вчасно проведені профілактичні щеплення, проводились регулярні амбулаторні огляди, стан здоров`я задовільний.

Згідно з довідкою виданою Хмельницьким закладом дошкільної освіти № 29 «Ранкова Зірка», ОСОБА_5 відвідує даний заклад дошкільної освіти з 10 лютого 2025 року по теперішній час. За весь час відвідування закладу про дитину піклується мати, приводить і забирає дитину додому, завжди присутня на батьківських зборах, дитячих ранках, забезпечує дитину усім необхідним. Батька дитини за час перебування дитини у садочку не зустрічали жодного разу. Він не цікавиться здоров`ям, життям та успіхами доньки ні особисто, ні по телефону. Жодного разу не був присутній на дитячих ранках, батьківських зборах, не провідував дитину. .

Згідно висновку психолога Хмельницького міського центру соціальних служб у дитини простежується стабільність внутрішнього образу родини. ОСОБА_6 виявляє емоційний зв`язок та ідентифікує себе переважно з матір`ю, демонструючи прихильність до неї. Емоційно близькими членом сім`ї для неї є матір та сестра, також вітчим ОСОБА_7 . З батьком емоційний зв`язок слабкий.

У зв`язку з викладеним просила позбавити відповідача батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 02 червня 2026 року відкрито провадженні по даній справі.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позові.

Відповідач до суду не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи в судове засідання надав заяву про розгляд за його відсутності.

Прокурор Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Воїнова А.Ю. підтримала позовні вимоги.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази в їх сукупності, вважає, позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 11.09.2019 року сторони перебували у шлюбі, зареєстрованому Центральним районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про що зроблено відповідний актовий запис № 579. З жовтня 2022 року шлюбні відносини між сторонами припинились. 16.03.2023 року шлюб розірвано, про що свідчить рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області у справі № 683/3751/22.

Від шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Центральним районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Заочним рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27.02.2023 року у справі № 683/3816/22 стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки.

Постановою старшого державного виконавця Мангушсько-Микільського відділу державної виконавчої служби у Маріупольському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Харченко-Добровольської А.О. від 26.05.2026 року відкрито виконавче провадження № 81106717 щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини. Відповідно до довідки старшого виконавця заборгованість по сплаті аліментів за період з 27.12.2022 року по 06.08.2026 року становить 239814,00 грн., сплачено 0,00 грн.

На даний час ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір`ю.

Згідно з довідкою, виданою Хмельницьким закладом дошкільної освіти № 29 «Ранкова Зірка», ОСОБА_8 відвідує даний заклад дошкільної освіти з 10 лютого 2025 року по теперішній час. За весь час відвідування закладу про дитину піклується мати, приводить і забирає дитину додому, завжди присутня на батьківських зборах, дитячих ранках, забезпечує дитину усім необхідним. Батька дитини ОСОБА_3 , за час перебування дитини у садочку не зустрічали жодного разу. Він не цікавиться здоров`ям, життям та успіхами доньки ні особисто, ні по телефону. Жодного разу не був присутній на дитячих ранках, батьківських зборах, не провідував дитину.

Згідно висновку психолога Хмельницького міського центру соціальних служб у дитини простежується стабільність внутрішнього образу родини. ОСОБА_6 виявляє емоційний зв`язок та ідентифікує себе переважно з матір`ю, демонструючи прихильність до неї. Емоційно близькими членом сім`ї для неї є матір та сестра, також вітчим ОСОБА_7 . З батьком емоційний зв`язок слабкий.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 1 ст.4, ч. 1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України,Закону України «Про охорону дитинства», Сімейного кодексу України.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII(далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1-4 статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ч. 1 статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, вказаною нормою визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення наведених норм права дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно зі ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до частини 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує також висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, зокрема у постанові Верховного суду від 26.01.2024 у справі №203/0305/19.

Під час застосування наведених норм права суд враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70), Верховним Судом у постановах від 26.12.2018, 13.03.2019 та 06.05.2020 при розгляді справ № 404/6391/16-ц, № 631/2406/15-ц та № 753/2025/19, відповідно до яких ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Згідно зі ст. 3 «Конвенції про права дитини», прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (набрала чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно дост.12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 1ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року в справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Згідно зі статтею 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, якщо зміниться поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Зважаючи на вищенаведене, беручи до уваги висновок № 673/01-31 від 15.07.2026 року органу опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Хмельницької міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_3 відносно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд пройшов до висновку, що позбавлення батьківських прав відповідача відповідає інтересам дитини, так як відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків, зокрема не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти, а тому останнього слід позбавити батьківських прав, що не позбавляє відповідача у відповідності зі статтею 169 СК України звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав, якщо зміниться його поведінка та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, ст.ст. 150,155,180 СК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Хмельницької міської ради,- задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги.

Повний текст судового рішення складено 18.09.2026 року.

Суддя Руденко В.В.