Рішення № 139883613, 18.09.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року Чернігів Справа № 620/13564/25

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 10.11.2025 № 254050012294 про відмову ОСОБА_1 у призначенні грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зарахувавши до спеціального стажу, що дає право на отримання грошової допомоги, періоди роботи з 22.04.1986 по 30.12.1994 на посаді вихователя дитячого комбінату житлово-комунального господарства нафтогазовидобувного управління «Чернігівнафтогаз».

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що у нього наявний спеціальний педагогічний стаж більше 30 років, займані посади належать до посад педагогічних працівників, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, до призначення пенсії за віком не отримував пенсію, а тому має право на нарахування та виплату грошової допомоги, яка передбачена пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування».

Відповідач подав відзив, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, відповідачем прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову у перерахунку пенсії щодо призначення та виплати грошової допомоги в розмірі 10 пенсій, як працівнику освіти, у зв`язку з відсутністю страхового стажу в закладах та установах державної або комунальної власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років - 30 років. Згідно з розділом «Освіта» Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи в позашкільних навчальних закладах на посадах директорів, їх заступників з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Чернігівській області як пенсіонер та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

06.11.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою та відповідними документами про призначення пенсії (а.с. 45-26).

З урахуванням принципу екстериторіальності, заява позивача була опрацьована Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області та рішенням від 10.11.2025 № 254050012294 позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії та виплати грошової допомоги в розмірі 10 пенсій (а.с. 6).

Рішення мотивовано тим, що стаж роботи на посадах становить 25 років 03 місяців 12 днів. До страхового стажу не зараховано період роботи з 22.04.1986 по 30.12.1994 на посаді вихователя диткомбінату житлово-комунального господарства НГВУ «Чернігівнафтогаз», оскільки відсутня інформація, що диткомбінат є структурно виділеним і згідно статуту (положення) являється дошкільним навчальним закладом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців.

Пунктом 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

З аналізу наведених норм слідує, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

Так, на день призначення пенсії позивачу виповнилося 60 років.

Згідно записів трудової книжки позивача від 11.07.1984 серія НОМЕР_1 , копії довідки Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» від 26.11.2025 № 01/01/10/09/01/03-03/289 позивач, зокрема, працював у період з 22.04.1986 до 30.12.1994 на посаді вихователя диткомбінату житлово-комунального господарства НГВУ «Чернігівнафтогаз» (а.с. 7, 10-зворот - 18).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на неможливість зарахування періодів роботи позивача з 22.04.1986 до 30.12.1994 на посаді вихователя диткомбінату житлово-комунального господарства НГВУ «Чернігівнафтогаз», до стажу що дає право на виплату грошової допомоги, через відсутність інформації, що диткомбінат є структурно виділеним і згідно статуту (положення) являється дошкільним навчальним закладом, з огляду на таке.

Відповідно до переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (далі - Перелік № 909) у дошкільних навчальних закладах передбачено посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років: директори (завідуючі), всіх типів вихователі-методисти, вихователі, асистенти вихователів дошкільних навчальних закладів в інклюзивних групах, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи.

Відповідно до пункту 2 примітки до Переліку № 909 робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Крім того, в силу положень Закону Української радянської соціалістичної республіки «Про власність» та Закону України «Про приватизацію державного майна», а також Указ Президії Верховної ради України «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави» всі підприємства на території сучасної України станом на день проголошення її незалежності належали до державної власності. У приватну або колективну власність вони почали переходити лише з введенням у дію з 15.03.1992 Закону України «Про приватизацію державного майна».

Тобто, періоди роботи позивача до 15.03.1992 могли проходити лише у підприємствах, закладах і установах державної форми власності.

Також, як слідує з копії довідки від 05.11.2025 № 01/01/10/09/01/03-03/274 виданої Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»: житлово-комунальне господарство НГВУ «Чернігівнафтогаз» було структурною одиницею нафтогазовидобувного управління «Чернігівнафтогаз». На підставі протоколу засідання Правління ВАТ «Укрнафта» № 114 від 26.02.2000 майно житлово-комунального господарства НГВУ «Чернігівнафтогаз» передано у комунальну власність громади м. Прилуки.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про дошкільну освіту» передбачено, що відповідно до потреб громадян України може створюватися, зокрема, такий дошкільний навчальний заклад як дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу для дітей віком від двох місяців до шести (семи) років, у складі якого можуть бути групи загального розвитку, компенсуючого типу, сімейні, прогулянкові, в яких забезпечуються дошкільна освіта з урахуванням стану здоров`я дітей, їх розумового, психологічного, фізичного розвитку.

Чинне законодавство фактично відносить дитячий комбінат до переліку дошкільних навчальних закладів, адже де-факто дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу і є тим самим дитячим комбінатом, оскільки специфіка і спрямування роботи в них однакова, а відрізняються вони лише за назвами закладів, одна з них використовувалась за часів СРСР, а інша вживається зараз.

За приписами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до першого абзацу частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Натомість, другий абзац частини четвертої вищевказаної статті передбачає, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 10.11.2025 № 254050012294 про відмову ОСОБА_1 у призначенні грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій; зобов`язання відповідача зарахувати до спеціального стажу, що дає право на отримання грошової допомоги, періоди роботи позивача з 22.04.1986 по 30.12.1994 на посаді вихователя дитячого комбінату житлово-комунального господарства нафтогазовидобувного управління «Чернігівнафтогаз»; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 9, 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, Вінницька обл., 21005, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 10.11.2025 № 254050012294 про відмову ОСОБА_1 у призначенні грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до спеціального стажу, що дає право на отримання грошової допомоги, ОСОБА_1 періоди роботи з 22.04.1986 по 30.12.1994 на посаді вихователя дитячого комбінату житлово-комунального господарства нафтогазовидобувного управління «Чернігівнафтогаз».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.09.2026.

Суддя Василь НЕПОЧАТИХ