Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2026 року справа № 580/5069/26 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання Д.О.Сніцар розглянув за правилами загального позовного провадження адміністративну справу №580/5069/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (вул. Героїв Майдану 32, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 08410370) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, ухвалив рішення.
І. ПРОЦЕДУРА / ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
14.05.2026 вх.№26103/26 представник Позивача адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна у позовній заяві просить:
- визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 13.08.2016 до 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року;
- зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 13.08.2016 до 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум;
-визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 13.08.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати;
- зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 13.08.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати.
Згідно із ухвалою від 16.06.2026 розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), 28.08.2026 суд здійснив перехід від спрощеного до загального провадження, 02.09.2026 закрите підготовче провадження у справі та призначений розгляд справи по суті на 09.09.2026.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтуванні адміністративного позову зазначається, що відповідач здійснив нарахування та виплату індексацію грошового забезпечення за період з 13.08.2016 до 28.02.2018 із застосуванням місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для нарахування індексації грошового забезпечення січень 2016 року, що позивач вважає протиправним. Підвищення тарифних ставок (посадових окладів) військовослужбовців із січня 2008 року до 01.03.2018 не відбувалось, тому січень 2008 року є базовим для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Відповідач позов не визнав, подав до суду 23.06.2026 вх. №33565/26 відзив на позовну заяву, в якому позовну заяву просив залишити без задоволення та зазначив, що у спірних правовідносинах індексація не була нарахована позивачеві, питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем під час нарахування індексації є передчасним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені. Відтак, факт несвоєчасного виплати Національною академією коштів відсутній, а тому відсутні і правові підстави для здійснення компенсації позивачу втрати частини доходів у зв`язку з порушення встановлених строків їх виплати.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суд встановив, що позивач проходив військову службу у Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, виключений зі списків особового складу всіх видів забезпечення.
Представник Позивача адвокат Єрьоміна В.А. звернулася до Відповідача 27.01.2026 із заявою, просила: нарахувати та виплатити заявнику індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2016 до 28.02.2018 з урахуванням січня 2008 року як базового місяця з урахуванням відрахувань, нарахувати та виплатити заявнику компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2016 по день фактичної виплати (без надання доказів виплати) індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Згідно із листом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 04.02.2026 №738/ВихЗВГ/51 у відповідь на запит представника позивача повідомлено: пунктом 1 Постанови №1013 передбачено підвищення з 01.12.2015 тарифних ставок (окладів) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників, проте підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Відповідно до рішення Міністерства Оборони України, доведеного телеграмою від 31.12.2015 №248/3/1/1150 в грудні 2015 року військовослужбовцям Збройних Сил України здійснене підвищення рівня доходів військовослужбовців за рахунок збільшення розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Підвищення у грудні 2015 року місячного грошового забезпечення за рахунок постійних його складових, визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» перевищило суму імовірної індексації грошового забезпечення за грудень 2015 року. У період з січня 2016 року до березня 2018 року, в якому відбулося підвищення посадових окладів відповідно до Постанови №704, індексація грошового забезпечення проводилась відповідно до індексу споживчих цін для проведення індексації, обчисленого наростаючим підсумком, починаючи з січня 2016 року, у межах фінансових ресурсів, передбачених на ці цілі. У період проходження військової служби в Національній академії ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення нараховувалась та виплачувалась з урахуванням положень абзаців 4, 6 п. 5 Порядку №1078.
Верховний Суд у постанові від 16 квітня 2020 року у справі № 200/11292/19-а дійшов правового висновку про те, що системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі № 140/1547/19.
Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши повідомлені аргументи щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.
V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Право бути почутим є важливим під час вирішення процедурних питань в управлінській сфері. Якщо право особи бути почутою не забезпечується, то не виконується й процесуальна справедливість, значить, будь-який акт чи дія органів публічної влади є нікчемними (М.Білак. З повагою до особи / https://zib.com.ua/ua/print/132873-osnovni_principi).
Відповідно до ч.2 ст.1 Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів під поняттям офіційні документи розуміється будь-яка інформація, записана у будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів. Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів передбачає, що державний орган сприяє заявнику, наскільки це практично можливо, ідентифікувати запитуваний офіційний документ (ч.1 ст.5).
ВС у справі № 640/1873/22 ЄДРСР 112441883 зазначив: п.67 Відповідно до додатку 1 до Порядку №22-1 заява про призначення/перерахунок пенсії, крім персональних даних особи, містить наступний розділ прошу пенсію: призначити, перерахувати, поновити, перевести з одного виду на інший (непотрібне закреслити); п.68 заява про призначення (перерахунок, поновлення виплати раніше призначеної) пенсії не є зверненням у розумінні Закону № 393/96-ВР.
Учасниками публічно-правових відносин і, як наслідок, відповідачами в адміністративному процесі можуть бути і носії публічних повноважень, наприклад, розпорядники публічної інформації. (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/SVP_18_09_2020_VBevzenko.pdf).
Положеннями ч.ч. 1, 2 та 3 ст. 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі -Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ст.18 та ст.19 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закону України Про індексацію грошових доходів населення (далі Закон № 1282-XII). Відповідно до ст.1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (Абзац 4 частини 1 та частина 5 статті 2 Закону № 1282-XII). Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону № 1282-ХІІ.
Первинна редакція частина 1 статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, який набрав законну силу 01.01.2016. З 01.01.2016 за правилами частини 1 статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Інші положення статті 4 цього Закону з 2003 року й дотепер залишилися незмінними. Згідно з ч.2 цієї статті Закону № 1282-ХІІ обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Відповідно до ч.3 цієї статті Закону № 1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Згідно із ч.4 цієї статті Закону № 1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 6 Закону № 1282-XII).
17.07.2003 Кабінет Міністрів України постановив постанову №1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі-Порядок № 1078). Пункт 5 Порядку № 1078 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003) визначав, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім`ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. Порядком № 1078 запроваджено правило, у силу якого календарний місяць підвищення розміру мінімальної заробітної плати та календарний місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (що має місце у випадку підвищення винагороди за працю) є подією, що припиняє раніше розпочату процедуру нарахування індексації наростаючим підсумком і ця процедура розпочинається знову лише у наступному календарному місяці. Надалі пункт 5 Порядку № 1078 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 №170) визначав, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526 (набрала чинності 21.06.2012) пункт 10-1 Порядку № 1078 доповнений абзацом, згідно з яким обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу. Постановою Кабінету Міністрів України відбулося доповнення Порядку № 1078 пунктом 10-2, відповідно до якого для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, що повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
З 21.06.2012 уведене спеціальне правило визначення базового календарного місяця для початку процедури індексації календарний місяць прийняття найманого працівника на роботу, що застосовувалося до 01.12.2015 та було скасоване на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів. Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1013) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Абзац 2 пункту 5 Порядку № 1078 передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Абзац 3 пункту 5 Порядку № 1078 визначає, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 встановлює, що якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Абзац 5 пункту 5 Порядку № 1078 передбачає, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. Абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 визначає, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. Порядок № 1078 у редакції, що застосовувалася до 01.12.2015, містив поняття базовий місяць. Базовим місяцем уважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала унаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.
Таким чином до 01.12.2015 новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу міг бути місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати, а нарахування й виплата індексації мали індивідуальний характер для кожного працівника. На вказані особливості попереднього правового регулювання Верховний Суд звернув увагу в постановах від 19.05.2022 у справі № 200/3859/21, від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21. Верховний Суд зауважив, що порівняльний аналіз законодавства про індексацію грошових доходів дає підстави стверджувати про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення: до 01.12.2015 був місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати; після 01.12.2015 є місяць збільшення тарифної ставки (окладу).
Верховний Суд у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 зазначив: 56. згідно з Пояснювальною запискою до проекту Постанови №1013, мета цього акту полягала у внесенні змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників; п.57 пунктом 2 Постанови №1013 внесені зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Відповідно до зазначеної Пояснювальної записки, ці зміни передбачали: 57.1 здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника залежно від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Отже, змінюється механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати, при цьому вилучається застосування терміну базовий місяць; п.57.2 зменшення розміру індексації заробітної плати у разі підвищення тарифних ставок (окладів), якщо розмір їх підвищення не перевищує величину індексації (чинний механізм передбачає зменшення індексації не тільки при підвищенні тарифних ставок (окладів), а і у разі збільшення доплат та надбавок, що призводить до нарахування різних сум індексації для працівників, які займають однакові посади); п.58 за змістом пунктів 1, 3 Постанови №1013 встановлено, що: 58.1 підвищуються посадові оклади з 1 грудня 2015 року працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери; 58.2 підвищуються з 1 грудня 2015 року на 10 відсотків посадові оклади працівників, розміри яких затверджено відповідними постановами Уряду; 58.3 у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов`язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено відповідними розпорядженнями й постановами Уряду; 58.4 міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року; 58.5 для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін, починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення; 59. Постановою №1013 з 1 грудня 2015 року були підвищені посадові оклади окремих працівників бюджетної сфери. Пунктом 3 цієї постанови вирішено підвищити розміри посадових окладів, тарифних ставок, заробітної плати, а також переглянути постійні додаткові виплати, щоб розмір підвищення у грудні 2015 року перевищив суму індексації у грудні 2015 року. За рахунок цього мала би обнулитися індексація минулих років, розмір якої зростав унаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників.
На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 07.11.2007 №1294 (далі - Постанова №1294), якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців. Відповідно до пункту 13 Постанови №1294, вона набрала чинності з 01.01.2008. Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018.
Верховний Суд у постановах від 19.05.2022 у справі №200/3859/21 та від 26.01.2022 у справі №400/1118/21 зауважив, що з аналізу пункту 10-2 Порядку №1078 слідує, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим під час проведення індексації.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 січня 2023 року у справі №826/10888/18 висновує: саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Відповідно до Закону України Про адміністративну процедуру від 17 лютого 2022 р. № 2073-IX (далі - Закон № 2073) адміністративний орган розглядає і вирішує справи, віднесені до його відання законом (предметна компетенція) (ч.1 ст.21 Закону № 2073). Принцип гарантування ефективних засобів правового захисту (ст. 18 Закону № 2073) означає, що будь-яке рішення, дію чи бездіяльність адміністративного органу особа може оскаржити в адміністративному порядку, тобто звернутися до вищого органу чи посадової особи або до суду (за загальним правилом). Також адміністративний орган зобов`язаний повідомити особу про спосіб, порядок і строк оскарження адміністративного акта, що негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи, тобто надати інформацію, необхідну для подання скарги або позову, зокрема зазначити орган, уповноважений розглянути скаргу чи позов. Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтувати адміністративний акт, якщо той може негативно вплинути на особу. Письмовий адміністративний акт складається зі вступної, мотивувальної, резолютивної та заключної частин. Мотивувальна частина пояснює, чому саме таке рішення прийнято (вимоги у ст. 72 Закону № 2073).
Відповідно до ст.12 Закону України від 02 жовтня 1996 р. № 393/96-ВР Про звернення громадян дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільним процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, законами України Про судоустрій і статус суддів, Про доступ до судових рішень, Про запобігання корупції, Про виконавче провадження, Про адміністративну процедуру. У науково-практичному коментарі до Закону України Про адміністративну процедуру зазначено: принципи добросовісності та розсудливості корелюються насамперед з п.5 та п.6 частини 2 ст.2 КАС України як критеріями для оцінки правомірності рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).
Верховний Суд 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 (адміністративне провадження №К/990/8225/23) сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб?єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, що не ґрунтуються на нормах права.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, що викладені у постановах Верховного Суду. Згідно з частиною 5 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, що застосовують у діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України Про адміністративну процедуру висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Базовий місяць для індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу). Правило події збільшення розміру мінімальної заробітної плати чи події зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (що має місце у випадку підвищення винагороди за працю) залишалося одночасно правовою підставою для припинення раніше розпочатої процедури індексації наростаючим підсумком і правовою підставою для початку нової процедури індексації з наступного календарного місяця.
Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що належали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.
Обираючи спосіб захисту, позивач просить визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 13.08.2016 до 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року та визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 13.08.2016 по день фактичної виплати (без повідомлення про таку виплату) індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати, проте позивач звернувся до відповідача із запитом (заявою, зверненням) від 27.01.2026 в якому просив нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 13.08.2016 до 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) - січень 2008 року, так як останнє підвищення посадового окладу відбулося саме в січні 2008 року, матеріали справи не містять доказів про нарахування суми для виплати із застосуванням січня 2008 та не містять розрахунків сторін з доказами на підтвердження зміни окладу та розрахунком деструктивних відхилень у контексті індекса споживчих цін.
Верховний Суд у постанові від 18.07.2019 у справі №826/2426/16 (ЄДРСР 83104634) зазначив, що листи це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.
Відповідач листом від 04.02.2026 №738/ВихЗВГ/51, який носить інформаційний характер, повідомив позивачу щодо питань проведення індексації грошового забезпечення, проте усупереч вимог ч.4 ст.6 Закону України Про адміністративну процедуру не врахував висновки сформовані у спірних правовідносинах, не ухвалив мотивованого адміністративного акта у формі рішення з дотриманням вимог Закону №2073, чим допустив протиправну бездіяльність під час розгляду запиту на інформацію від 27.01.2026 з урахуванням вимог Закону України Про доступ до публічної інформації.
Якщо вирішення питань, порушених у заявах (клопотаннях) і скаргах громадян, належить до предмета регулювання Закону України Про адміністративну процедуру, вони розглядаються у порядку, встановленому зазначеним Законом України.
У задоволенні вимоги визнати протиправною бездіяльність з невиплати ненарахованої суми потрібно відмовити як необгрунтованій і недоведеній позивачем під час обгрунтування адміністративного позову відповідними розрахунками.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд дійшов висновку, що належить відмовити у необгрунтованій вимозі про визнання протиправною бездіяльності Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у не невиплаті ОСОБА_1 за період з 13.08.2016 до 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року та визнання протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у не нарахуванні ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 13.08.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати за відсутності доказів здійсненого нарахування з визначенням різниць у кожному бюджетному році за період 2016-2018 та за відсутності дати і доказів виплати, позаяк законодавець розділив види заяв, з якими звертається позивач до суду та, відповідно, - наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них (висновки Верховного Суду у постанові від 16.10.2018 у справі №556/2081/17).
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення порушеного права особи і вправі обрати найбільш ефективний спосіб захисту такого права, що відповідає характеру порушення з урахуванням обставин конкретної справи, однак, перебирання непритаманних суду повноважень суб`єкта владних повноважень неможливе за обставин цієї справи з огляду на принцип res judicata, не обгрунтування змісту і характеру порушеного права позивача, за відсутності ухваленого рішення за зверненнями позивача.
Суд за встановлених обставин справи, оцінених доказів і перевірених доводів, дійшов висновку про наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог, визнавши протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у не дотриманні адміністративної процедури у зв`язку із розглядом отриманої заяви від адвоката - представника ОСОБА_1 від 27.01.2026 та зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного повторно розглянути заяву адвоката - представника Ткача Андрія Андрійовича від 27.01.2026 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору (особа з інвалідністю ІІ групи), підстави для розподілу судового збору відсутні.
Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у не дотриманні адміністративної процедури у зв`язку із заявою адвоката - представника Ткача Андрія Андрійовича від 27.01.2026.
Зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного повторно розглянути заяву адвоката - представника Ткача Андрія Андрійовича від 27.01.2026 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Судові витрати не потребують розподілу.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо у судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.
Копію рішення направити учасникам справи:
позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];
відповідач: Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного [вул. Героїв Майдану 32, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 08410370].
Рішення суду складене 17.09.2026.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА
Судове рішення № 139883361, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 09.09.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 580/5069/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: