Ухвала суду № 139883168, 18.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

18 вересня 2026 року Справа № 520/25700/26 Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (бульв. Лесі Українки, буд. 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 37841728) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, які полягали у проведенні безпідставної службової перевірки та складанні за її результатами Висновку №267/21 від 22 вересня 2021 року щодо підстав оформлення паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 .

- визнати протиправним та скасувати Висновок Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області № 267/21 від 22 вересня 2021 року за результатами службової перевірки щодо підстав оформлення паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 .

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області вилучити (видалити) з Єдиного державного демографічного реєстру, Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами (ЄІАС УМП) та інших відомчих інформаційних баз даних Державної міграційної служби України відомості (записи) про недійсність, анулювання та підлягання вилученню чи знищенню паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 22.07.2008 року Червоногвардійським РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області на ім`я ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 25.08.2026 позовну заяву залишено без руху.

Надано позивачу термін - п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Повідомлено позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.

Роз`яснено позивачу, що в разі невиконання вимог ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до цієї ухвали, заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.

31.08.2026 представником позивача подано клопотання про поновлення процесуального строку.

31.08.2026 представником відповідача подано заперечення на вищевказане клопотання.

31.08.2026 представником позивача подано відповідь на заперечення представника відповідача.

31.08.2026 представником відповідача подано заперечення на відповідь на заперечення представника позивача.

09.09.2026 представником відповідача подано клопотання про вирішення питання щодо подальшого процесуального руху позовної заяви по справі № 520/25700/26.

10.09.2026 представником позивача подано заперечення на клопотання представника відповідача.

10.09.2026 представником відповідача подано додаткові пояснення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

Суд враховує, що законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

З адміністративного позову вбачається, що позивач оскаржує Висновок Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області № 267/21 від 22 вересня 2021 року.

Таким чином, про порушення своїх прав позивач знав або повинен був дізнатися ще 22.09.2021, однак до суду з даним позовом звернувся лише 18.08.2026, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Разом з позовом подано клопотання про поновлення процесуального строку, в якому позивач заявляє, що не був ознайомлений із його повним змістом оскаржуваного Висновку, правовим обґрунтуванням та фактичною документальною базою у встановленому законом порядку. Копія індивідуального акта на адресу проживання Позивача міграційним органом не направлялась, що позбавило його об`єктивної можливості оскаржити документ у визначені строки.

Про фактичне існування та юридичний зміст вказаного Висновку Позивач та його захисники дізналися лише в липні 2026 року в межах збору доказів та підготовки документів для врегулювання правового статусу на території України.

З метою отримання первинного документального підтвердження, адвокатом Відановою Оленою Василівною в інтересах ОСОБА_1 25 липня 2026 року було направлено офіційний адвокатський запит до ГУ ДМС України в Донецькій області. Листом-відповіддю Відповідача № 1401 2.4-2264/14.2-26 від 31 липня 2026 року на адресу захисника Позивача вперше було надіслано належним чином завірену паперову копію оскаржуваного Висновку № 267/21 від 22.09.2021 р. на 8 аркушах.

Таким чином, повний текст акта, що порушує права Позивача, та підстави його винесення стали відомі стороні захисту лише 31 липня 2026 року.

Представником відповідача надано заперечення на клопотання про поновлення процесуального строку, із якого вбачається, що твердження позивача про те, що про існування Висновку № 267/21 від 22.09.2021 та прийняте ним рішення щодо паспорта серії НОМЕР_2 позивач дізнався лише 31.07.2026, спростовується наявними документами відповідача.

Висновок № 267/21 за результатами службової перевірки щодо підстав оформлення паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 був складений 22.09.2021, затверджений директором Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України - 19.10.2021.

13.10.2021 до ГУ ДМС у Донецькій області надійшов адвокатський запит адвоката Криворучко Л.С. за вх. № 14331/1/1401-21. Повноваження Криворучко Л.С. на представництво інтересів ОСОБА_1 підтверджувалися ордером серії АА № 1063465 від 25.11.2020.

За результатами розгляду адвокатського запиту 12.11.2021 за вих. № 1401.2.4-22316/14.3-21 ГУ ДМС у Донецькій області направило ОСОБА_2 копію Висновку № 267/21 від 22.09.2021 як на вказану нею електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, так і рекомендованим поштовим відправленням через АТ «Укрпошта».

Таким чином,12.11.2021 представнику позивача було надано повний текст Висновку № 267/21 від 22.09.2021, який нині є безпосереднім предметом оскарження.

12.11.2021 до ГУ ДМС також надійшов повторний адвокатський запит Криворучко Л.С., у відповідь на який 16.11.2021 листом № 1401.2.4-22716/14.3-21 було направлено матеріали службової перевірки на 29 аркушах; у цьому ж листі ГУ ДМС окремо зазначило, що копію Висновку № 267/21 вже було направлено їй 12.11.2021.

Отже, посилання позивача на те, що вперше про Висновок він дізнався лише 31.07.2026, спростовується тим, що у листопаді 2021 року уповноважений позивачем адвокат отримав від ГУ ДМС сам Висновок та додаткові матеріали службової перевірки.

Подальші відносини між позивачем та його представником, у тому числі питання фактичної передачі адвокатом отриманих відомостей клієнту, перебувають поза межами відповідальності відповідача. Неналежне або несвоєчасне інформування адвокатом свого клієнта, якщо таке мало місце, не є обставиною, яка виникла з вини відповідача, та не може покладатися в основу поновлення процесуального строку за рахунок іншого учасника справи.

При цьому позивач, обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку, фактично намагається ототожнити момент особистого отримання ним копії Висновку у 2026 році з моментом, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Так суд визнає причини пропуску строку неповажними, відмовляє у задоволенні клопотання про поновленні строку, та приходить до висновку, що позовні вимоги заявлені поза межами строку звернення до суду, оскільки до цих правовідносин застосовується загальний шестимісячний строк звернення до суду.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.06.2018 по справі №461/6561/17.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 по справі №804/958/17.

Суд, ухвалою від 25.08.2026 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовив.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії - залишив без руху.

Встановив позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши вказані документи до Харківського окружного адміністративного суду.

Невідкладно повідомив позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків.

Роз`яснив позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

У заяві про поновлення строку від 31.08.2026 року позивач зазначив наступне.

ОСОБА_1 є особою без документів, яка повністю покладалася на дії уповноваженого представника. Натомість адвокат Криворучко Л. С. не вчинила жодних процесуальних дій для захисту інтересів клієнта, не підготувала позовну заяву та не довела до відома ОСОБА_1 зміст і правові наслідки Висновку № 267/21 від 22.09.2021.

Суд зауважує, що дані обставини вже досліджувались судом у первинному клопотанні, яке було подане разом з позовом 18.08.2026 року, та наведені обставини визнані неповажними.

Інших поважних причин поновлення строку на звернення до суду з позовом представником позивача не наведено.

Отже, недоліки позовної заяви у встановлений судом строк не усунуті.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (бульв. Лесі Українки, буд. 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 37841728) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Заічко О.В.