Рішення № 139883015, 18.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

18 вересня 2026 року №520/25553/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу № 520/25553/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРО-МОТОРС» (адреса 61033, м. Харків, вул. Тахіатаська, буд. 3, ЄДРПОУ 44570322) до Львівської митниці Держмитслужби (адреса 79007, Львівська область, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1, ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРО-МОТОРС» (далі - позивач) 17 серпня 2026 року звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001482 та рішення про коригування митної вартості № UA209000/2026/001328/2 від 03.08.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001476 та рішення про коригування митної вартості № UA209000/2026/001318/2 від 03.08.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001477 та рішення про коригування митної вартості № UA209000/2026/001322/2 від 03.08.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001479 та рішення про коригування митної вартості № UA209000/2026/001325/2 від 03.08.2026 року.

Ухвалою від 21 серпня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі № 520/25553/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), у відповідача витребувано докази, що стосуються предмета спору.

27 серпня 2026 року відповідач подав відзив на позовну заяву.

31 серпня 2026 року позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001482 та рішення про коригування митної вартості № UA209000/2026/001328/2 від 03.08.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001476 та рішення про коригування митної вартості № UA209000/2026/001318/2 від 03.08.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001477 та рішення про коригування митної вартості № UA209000/2026/001322/2 від 03.08.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001479 та рішення про коригування митної вартості № UA209000/2026/001325/2 від 03.08.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001365 та рішення про коригування митної вартості № UA209000/2026/001208/2 від 15.07.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001366 та рішення про коригування митної вартості № UA209000/2026/001210/2 від 15.07.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001367 та рішення про коригування митної вартості № UA209000/2026/001211/2 від 15.07.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001371 та рішення про коригування митної вартості № UA209000/2026/001215/2 від 16.07.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001499 та рішення про коригування митної вартості № UA209000/2026/001354/2 від 06.08.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001501 та рішення про коригування митної вартості № UA209000/2026/001356/2 від 06.08.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001502 та рішення про коригування митної вартості № UA209000/2026/001357/2 від 06.08.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001500 та рішення про коригування митної вартості № UA209000/2026/001358/2 від 06.08.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001497 та рішення про коригування митної вартості №UA209000/2026/001350/2 від 05.08.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001487 та рішення про коригування митної вартості №UA209000/2026/001335/2 від 05.08.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001489 та рішення про коригування митної вартості №UA209000/2026/001336/2 від 05.08.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001494 та рішення про коригування митної вартості №UA209000/2026/001343/2 від 05.08.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001492 та рішення про коригування митної вартості №UA209000/2026/001341/2 від 05.08.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001490 та рішення про коригування митної вартості №UA209000/2026/001337/2 від 05.08.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001495 та рішення про коригування митної вартості №UA209000/2026/001348/2 від 05.08.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001498 та рішення про коригування митної вартості №UA209000/2026/001351/2 від 05.08.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001493 та рішення про коригування митної вартості №UA209000/2026/001345/2 від 05.08.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001496 та рішення про коригування митної вартості №UA209000/2026/001349/2 від 05.08.2026 року.

1 вересня 2026 року позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, які стосуються додатково заявлених позовних вимог, копію якого разом з додатками доставлено до електронного кабінету відповідача, що підтверджується квитанцією № 8558041 від 01.09.2026.

Ухвалою від 11 вересня 2026 року прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, подальший розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), відповідачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву в частині додатково заявлених позовних вимог. Відзиву в частині додатково заявлених позовних вимог відповідач не подав.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Згідно з частиною 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що за чотирма зовнішньоекономічними договорами імпортував електромобілі VOLKSWAGEN ID.UNYX та HONDA e:NS1 і разом з митними деклараціями подав митному органу документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, які кореспондуються між собою та у сукупності підтверджують ціну, фактично сплачену продавцю, і числові значення складових митної вартості. Позивач наголошує, що експортна митна декларація країни відправлення не є первинним комерційним документом і не має переваги над зовнішньоекономічним договором, інвойсом та банківськими документами про оплату; що витрати на транспортування підтверджені договором про надання транспортно-експедиційних послуг, додатками до нього, рахунками експедитора та банківськими документами; що вимога надати документи від продавця або компетентних органів Китайської Народної Республіки не ґрунтується на нормах Митного кодексу України; а оскаржувані рішення не містять обґрунтування числового значення скоригованої митної вартості, оскільки відповідач обмежився посиланням на одну митну декларацію з відомчої бази, не порівнявши характеристики товарів, комерційні умови та умови поставки.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 27.08.2026 просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що під час контролю митної вартості товарів за митними деклараціями № 26UA209180060444U0, № 26UA209180060456U2, № 26UA209180060472U5 і № 26UA209180061338U8 встановлено розбіжність умов поставки у договорі № CA-HU2612 від 05.05.2026 та інвойсі (CIF GDANSK) і в експортній декларації країни відправлення № 223120260002060061 від 27.05.2026 (FOB); на відсутність банківського платіжного документа про оплату перевезення за Додатком № 177 від 02.07.2026 до договору № 23-201123 від 20.11.2023, яким передбачено 100 відсотків передоплати; на розбіжність вартості партії товару в інвойсі № CA-HU2612* від 05.05.2026 (171 360 доларів США) та в експортній декларації (174 360 доларів США), причини якої декларант пояснив листом від 27.07.2026 без документів продавця або компетентних органів Китайської Народної Республіки; на те, що частинами 1 і 2 статті 53 Митного кодексу України визначено обов`язковий перелік документів, а у митного органу були обґрунтовані сумніви, тому додаткові документи витребувано правомірно; на те, що прийняттю рішень передувала консультація з декларантом, методи 2а-2г застосувати неможливо через відсутність інформації про ідентичні і подібні товари та вартісної основи, а джерелом інформації для резервного методу слугувала митна декларація № 26UA500110005225U3 від 03.07.2026 з митною вартістю 23 350 доларів США.

17 вересня 2026 року відповідач подав додаткові пояснення у справі, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування зазначив, що за договором № CA-HU2608 від 13.04.2026 умови поставки CIF Gdansk, погоджені в договорі та інвойсі, не збігаються з умовами EXW, зазначеними в експортній декларації країни відправлення № 310120260000215564 від 23.04.2026, що прямо впливає на розмір транспортних витрат як складової митної вартості; що номер 177LDGNTN14548A, зазначений в експортній декларації у графі «номер коносаменту», не збігається з номером поданого коносамента MEDUWU490969, а відомості про переміщення товару за першим номером у контейнерах FCIU7274003, MSMU5258437 і UETU7386746 за маршрутом порт Нінбо - порт Гданськ розміщені на сайті www.searates.com, що, на думку відповідача, свідчить про існування іншого товаросупровідного документа, не поданого до митного оформлення; що вартість партії товару в рахунку-фактурі № CA-HU2608* від 13.04.2026 (146 400 доларів США) не збігається з вартістю в експортній декларації (153 900 доларів США), а лист-роз`яснення № 080726-01 від 08.07.2026 складено українським імпортером, а не китайським експортером, який оформлював експортну декларацію, і тому є лише поясненням заінтересованої сторони; що платіжна інструкція № 1670 від 16.06.2026 не містить підпису відповідальної особи платника або коду автентифікації, передбаченого пунктом 14 Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216, а подання платіжної інструкції банку не свідчить про виконання банком платіжної операції, тобто позивач надав лише проект платіжного доручення. Відповідач також послався на постанову Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 826/19400/15 і зазначив, що джерелом інформації для коригування митної вартості електромобілів HONDA e:NS1 слугувала митна декларація № 25UA209180109188U3 від 24.12.2025, за якою митну вартість то

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач як покупець уклав з компанією «CARSON AUTO CO., LIMITED» (Гонконг) договори купівлі-продажу № CA-HU2607 від 30.03.2026 (40 електромобілів HONDA e:NS1 за ціною 14 200 доларів США за одиницю, загальна сума 568 000 доларів США), № CA-HU2608 від 13.04.2026 (12 електромобілів HONDA e:NS1 за ціною 14 200 доларів США за одиницю, загальна сума 170 400 доларів США) та № CA-HU2612 від 05.05.2026 (12 електромобілів VOLKSWAGEN ID.UNYX за ціною 16 280 доларів США за одиницю, загальна сума 195 360 доларів США), а з компанією «AOSIDE INTERNATIONAL TRADING CO., LIMITED» (Гонконг) - договір купівлі-продажу № ASDQC-26-018 від 17.04.2026 (20 електромобілів HONDA e:NS1 за ціною 14 200 доларів США за одиницю, загальна сума 284 000 доларів США). В усіх договорах сторони узгодили умови поставки CIF Gdansk. До договору № CA-HU2608 сторони уклали додаткову угоду № 1 від 03.06.2026 щодо порядку оплати.

На кожну поставку продавці виставили рахунки-фактури (інвойси) № CA-HU2607* від 30.03.2026 на суму 568 000 доларів США, № CA-HU2608* від 13.04.2026 на суму 170 400 доларів США, № CA-HU2612* від 05.05.2026 на суму 195 360 доларів США та № ASDQC-26-018* від 17.04.2026 на суму 284 000 доларів США, в яких загальна вартість на умовах CIF Gdansk визначена як сума вартості товару та фрахту до порту Гданськ.

Оплата товару підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті та виписками з рахунку позивача в АТ «ОТП БАНК»: за договором № CA-HU2607 - платежами від 06.04.2026 на суму 170 400 доларів США, від 04.05.2026 на суму 113 600 доларів США та від 27.05.2026 на суму 284 000 доларів США (разом 568 000 доларів США); за договором № CA-HU2608 - платежами від 17.04.2026 № 1643 на суму 51 120 доларів США, від 29.04.2026 № 1647 на суму 34 080 доларів США та від 03.06.2026 № 1659 на суму 85 200 доларів США (разом 170 400 доларів США); за договором № CA-HU2612 - платежами від 07.05.2026 на суму 58 608 доларів США та від 30.06.2026 на суму 136 752 доларів США (разом 195 360 доларів США); за договором № ASDQC-26-018 - платежами від 20.04.2026 на суму 113 600 доларів США та від 28.05.2026 на суму 170 400 доларів США (разом 284 000 доларів США). В усіх платежах у призначенні зазначено номер і дату відповідного договору. Загальна сума платежів за кожним договором дорівнює загальній сумі відповідного інвойсу.

Перевезення товару від порту Гданськ до митного кордону України здійснювалося на підставі договору про надання транспортно-експедиційних послуг № 23-201123 від 20.11.2023, укладеного позивачем з компанією «Stream Trade Europe Ltd» (Болгарія), та додатків до нього № 169, № 170, № 171, № 172, № 173 від 10.06.2026 і № 177 від 02.07.2026, у яких визначено вартість послуг за кожен контейнер. З виписок з рахунку позивача в АТ «ОТП БАНК» вбачається, що 15.06.2026 позивач сплатив 14 820 доларів США з призначенням платежу за додатками № 169 і № 170, 16.06.2026 - 29 350 доларів США з призначенням платежу за додатками № 171, № 172 і № 173 (платіжна інструкція в іноземній валюті № 1670 від 16.06.2026), а 06.07.2026 - 9 660 доларів США з призначенням платежу за договором № 23-201123 від 20.11.2023, що відповідає вартості послуг за Додатком № 177 від 02.07.2026 і рахунком-фактурою № 0000001465 від 02.07.2026.

Для митного оформлення товару позивач подав до Львівської митниці митні декларації: 09.07.2026 - № 26UA209180055157U6, № 26UA209180055169U9, № 26UA209180055175U7 (товар за договором № CA-HU2608) та № 26UA209180055274U5 (товар за договором № ASDQC-26-018); 28.07.2026 - № 26UA209180060444U0, № 26UA209180060456U2, № 26UA209180060472U5 та 31.07.2026 - № 26UA209180061338U8 (товар за договором № CA-HU2612); 30.07.2026 - № 26UA209180061011U3, № 26UA209180061015U0, № 26UA209180061017U8, № 26UA209180061019U6 (товар за договором № ASDQC-26-018); 03.08.2026 - № 26UA209180061649U3, № 26UA209180061652U4, № 26UA209180061654U2, № 26UA209180061656U0, № 26UA209180061658U9, № 26UA209180061661U0, № 26UA209180061667U4, № 26UA209180061678U8, № 26UA209180061692U2, № 26UA209180061737U8 (товар за договором № CA-HU2607). За кожною декларацією митну вартість заявлено за основним методом (за ціною договору) з урахуванням ціни товару за інвойсом на умовах CIF Gdansk та витрат на транспортування до митного кордону України: для електромобілів HONDA e:NS1 за договорами № CA-HU2607 і № CA-HU2608 - 14 817,50 доларів США за одиницю, за договором № ASDQC-26-018 - 14 803,00 доларів США за одиницю, для електромобілів VOLKSWAGEN ID.UNYX - 17 085,00 доларів США за одиницю.

Разом з митними деклараціями позивач подав зовнішньоекономічні договори (контракти) з додатками, рахунки-фактури (інвойси), пакувальні листи, сертифікати про походження товару, банківські платіжні документи про оплату товару, транспортні документи (коносаменти, залізничні накладні, автотранспортні накладні), договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 23-201123 від 20.11.2023 з відповідними додатками, рахунки експедитора та документи про оплату перевезення, висновки експерта щодо характеристик товару, а також копії експортних митних декларацій країни відправлення, що підтверджується переліком документів у графі 44 митних декларацій та в картках відмови.

За результатами контролю правильності визначення митної вартості відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів: від 15.07.2026 № UA209000/2026/001208/2, № UA209000/2026/001210/2, № UA209000/2026/001211/2 і від 16.07.2026 № UA209000/2026/001215/2; від 03.08.2026 № UA209000/2026/001318/2, № UA209000/2026/001322/2, № UA209000/2026/001325/2, № UA209000/2026/001328/2; від 05.08.2026 № UA209000/2026/001335/2, № UA209000/2026/001336/2, № UA209000/2026/001337/2, № UA209000/2026/001341/2, № UA209000/2026/001343/2, № UA209000/2026/001345/2, № UA209000/2026/001348/2, № UA209000/2026/001349/2, № UA209000/2026/001350/2, № UA209000/2026/001351/2; від 06.08.2026 № UA209000/2026/001354/2, № UA209000/2026/001356/2, № UA209000/2026/001357/2, № UA209000/2026/001358/2. Усіма рішеннями митну вартість товару визначено за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України): для електромобілів HONDA e:NS1 - на рівні 26 000 доларів США за одиницю, для електромобілів VOLKSWAGEN ID.UNYX - на рівні 23 350 доларів США за одиницю.

На підставі зазначених рішень відповідач оформив картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001365, № UA209180/2026/001366, № UA209180/2026/001367, № UA209180/2026/001371, № UA209180/2026/001476, № UA209180/2026/001477, № UA209180/2026/001479, № UA209180/2026/001482, № UA209180/2026/001487, № UA209180/2026/001489, № UA209180/2026/001490, № UA209180/2026/001492, № UA209180/2026/001493, № UA209180/2026/001494, № UA209180/2026/001495, № UA209180/2026/001496, № UA209180/2026/001497, № UA209180/2026/001498, № UA209180/2026/001499, № UA209180/2026/001500, № UA209180/2026/001501, № UA209180/2026/001502. Причиною відмови в усіх картках зазначено необхідність внесення змін до граф 12 і 45 митної декларації у зв`язку з коригуванням митної вартості товару відповідним рішенням.

Товар за митними деклараціями № 26UA209180060444U0, № 26UA209180060456U2, № 26UA209180060472U5 і № 26UA209180061338U8 випущено у вільний обіг за новими митними деклараціями від 04.08.2026 із заявленою позивачем митною вартістю за умови надання забезпечення сплати митних платежів у розмірі різниці, що підтверджується копіями цих декларацій, доданими відповідачем до відзиву.

У графі 33 всіх оскаржуваних рішень відповідач навів однаковий за змістом висновок про те, що митним органом виявлено розбіжності та відсутність належних відомостей в документах, що підтверджують складові митної вартості, декларанту виставлено вимогу про надання додаткових документів відповідно до статті 53 Митного кодексу України, декларантом не надано документів, які усувають розбіжності, проведено консультації згідно зі статтею 57 Митного кодексу України, методи 2а і 2б застосувати неможливо через відсутність у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, а методи 2в і 2г - через відсутність вартісної основи для розрахунку, у зв`язку з чим застосовано резервний метод.

Конкретні розбіжності відповідач зазначив у рішеннях так. У рішеннях № UA209000/2026/001318/2, № UA209000/2026/001322/2, № UA209000/2026/001325/2, № UA209000/2026/001328/2 (товар за договором № CA-HU2612) - розбіжність умов поставки в договорі та інвойсі (CIF) і в експортній декларації країни відправлення № 223120260002060061 від 27.05.2026 (FOB), ненадання банківського платіжного документа про оплату перевезення за Додатком № 177 від 02.07.2026, розбіжність вартості товару в інвойсі (171 360 доларів США) та в експортній декларації (174 360 доларів США). У рішеннях № UA209000/2026/001208/2, № UA209000/2026/001210/2, № UA209000/2026/001211/2 (товар за договором № CA-HU2608) - розбіжність умов поставки в договорі (CIF) і в експортній декларації № 310120260000215564 від 23.04.2026 (EXW), зазначення в експортній декларації номера 177LDGNTN14548A, який не збігається з номером поданого коносамента MEDUWU490969, розбіжність вартості товару в інвойсі (146 400 доларів США) та в експортній декларації (153 900 доларів США), відхилення листа-роз`яснення декларанта № 080726-01 з мотивів відсутності документів продавця або органів Китайської Народної Республіки, відсутність на платіжній інструкції № 1670 від 16.06.2026 підпису або коду автентифікації. У рішенні № UA209000/2026/001215/2 (товар за договором № ASDQC-26-018) - розбіжність умов поставки в договорі (CIF) і в експортній декларації № 310120260000197822 від 16.04.2026 (EXW), розбіжність номера коносамента та відправника в цій експортній декларації з поданими документами, відсутність підпису на платіжній інструкції № 1670 від 16.06.2026. У рішеннях № UA209000/2026/001335/2, № UA209000/2026/001336/2, № UA209000/2026/001337/2, № UA209000/2026/001341/2, № UA209000/2026/001343/2, № UA209000/2026/001345/2, № UA209000/2026/001348/2, № UA209000/2026/001349/2, № UA209000/2026/001350/2, № UA209000/2026/001351/2 (товар за договором № CA-HU2607) - розбіжність умов поставки в договорі (CIF) і в експортних деклараціях № 310120260000197822, № 310120260000198031, № 310120260000198777

Джерелом інформації для визначення митної вартості за резервним методом у рішеннях щодо електромобілів VOLKSWAGEN ID.UNYX зазначено митну декларацію № 26UA500110005225U3 від 03.07.2026, а в рішеннях щодо електромобілів HONDA e:NS1 - митну декларацію № 25UA209180109188U3 від 24.12.2025, за якими митна вартість «товару із схожими характеристиками» визнана митним органом на рівні 23 350 доларів США та 26 000 доларів США відповідно. В усіх рішеннях зазначено, що коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні та умови поставки не здійснювалося.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Щодо строку звернення до суду суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Оскаржувані рішення прийнято в період з 15.07.2026 по 06.08.2026, з позовом позивач звернувся 17.08.2026, а із заявою про збільшення розміру позовних вимог - 31.08.2026, тобто в межах шестимісячного строку. Відповідач про пропуск строку звернення до суду не заявляв.

Щодо клопотання позивача від 01.09.2026 про долучення доказів суд зазначає, що подані з ним документи стосуються додатково заявлених позовних вимог, подані до прийняття судом до розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог та до початку розгляду справи по суті. Відповідно до частини 9 статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Копії цих документів доставлено до електронного кабінету відповідача 01.09.2026, у зв`язку з чим суд приймає їх до розгляду та враховує при вирішенні справи. Відповідно до частини 6 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає документи у справах в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету таких осіб, а документ вважається врученим у день, зазначений у квитанції про доставку.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 318 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Положеннями статей 49, 50 МК України закріплено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частинами 5, 6 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

За змістом частин 1-3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом частини 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про право декларанта на випуск товарів у вільний обіг та на оскарження рішення.

Згідно з частиною 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Частиною 2 статті 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу (частина 4 статті 57 МК України).

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з частиною 2 статті 60 МК України під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Відповідно до частин 1, 2 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митних вартостях.

Отже, із викладених правових норм убачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методом (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Верховний Суд у постанові від 21.05.2026 у справі № 380/6011/23 зазначив: «Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності», а також: «Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість».

У постанові від 04.06.2026 у справі № 380/9364/24 Верховний Суд виснував: «Сумніви митного органу не можуть бути абстрактними або формальними. Вони мають ґрунтуватися на конкретних обставинах, які свідчать про неможливість перевірити числові значення митної вартості на підставі поданих документів, про наявність розбіжностей, які впливають на правильність визначення митної вартості, або про відсутність відомостей щодо ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товар».

Досліджуючи підстави оскаржуваних рішень, суд зазначає таке.

Позивач подав до митного оформлення за кожною митною декларацією зовнішньоекономічний договір, рахунок-фактуру (інвойс), банківські документи про оплату товару, транспортні документи та документи про вартість перевезення, тобто документи, перелік яких визначено частиною 2 статті 53 МК України. Ціна товару в інвойсах відповідає ціні, узгодженій у договорах, а загальна сума здійснених позивачем на користь продавців платежів за кожним договором дорівнює загальній сумі відповідного інвойсу (568 000, 170 400, 195 360 і 284 000 доларів США). Саме ця сума за приписами частин 4, 5 статті 58 МК України є ціною, що була фактично сплачена за товар, і саме вона становить основу митної вартості за першим методом. Жодного доказу того, що позивач здійснював на користь продавців або третіх осіб інші платежі за оцінюваний товар, не враховані в інвойсах, відповідач не навів.

Щодо розбіжності умов поставки та вартості товару в договорах і інвойсах, з одного боку, і в експортних митних деклараціях країни відправлення, з іншого, суд зазначає, що копія митної декларації країни відправлення згідно з пунктом 7 частини 3 статті 53 МК України належить до додаткових документів і не входить до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначеного частиною 2 цієї статті. Із копій експортних декларацій № 223120260002060061, № 310120260000215564, № 310120260000197822, № 310120260000198031 і № 310120260000198777, наявних у матеріалах справи, вбачається, що експортерами в них зазначено китайські компанії, одержувачем - компанію «CARSON AUTO CO., LIMITED», а підставою - договори між цими особами, відмінні від договорів, укладених позивачем. Тобто ці декларації відображають умови поставки і вартість, узгоджені у правовідносинах між експортером і продавцем позивача, а не ціну, яку позивач сплатив продавцю за товар, що продавався на експорт в Україну. Відповідач у рішеннях не зазначив, яким чином ці розбіжності вплинули на числове значення конкретної складової митної вартості, та не спростував того, що ціну, зазначену в договорах та інвойсах, позивач сплатив у повному обсязі.

Крім того, за умовами поставки CIF Gdansk витрати на перевезення товару до порту Гданськ включені продавцем до ціни товару, а витрати на транспортування від порту Гданськ до митного кордону України позивач заявив окремо і підтвердив договором № 23-201123 від 20.11.2023, додатками до нього та рахунками експедитора. Позиція відповідача, який одночасно виходить з умов поставки CIF за договором і з умов FOB або EXW за експортною декларацією, не містить висновку про те, яка саме складова митної вартості залишилася непідтвердженою і в якому розмірі.

Верховний Суд у постанові від 17.08.2026 у справі № 826/421/17 зазначив, що «копія митної декларації країни відправлення є додатковими документами, які подаються митному органу у випадку, якщо документи, зазначені в частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості». У постанові від 17.08.2026 у справі № 815/6802/17 Верховний Суд погодився з висновком про те, що відомості експортної декларації, які не впливають на числові значення складових митної вартості, «не є розбіжностями у числових значеннях митної вартості товару, які б унеможливили визначення митної вартості за першим методом - ціною контракту».

Щодо відхилення відповідачем листа-роз`яснення декларанта з мотивів відсутності документів продавця або компетентних органів Китайської Народної Республіки суд зазначає, що частина 5 статті 53 МК України забороняє вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті, а документів іноземних державних органів щодо формування вартості товару для цілей експорту ця стаття не передбачає.

Щодо рішення № UA209000/2026/001215/2 суд додатково зазначає, що розбіжності щодо номера коносамента та відправника відповідач встановив, порівнявши подані документи з експортною декларацією № 310120260000197822, яка стосується іншої партії товару, поставленої за іншим договором. Натомість за іншими митними деклараціями на товар за тим самим договором № ASDQC-26-018 (рішення № UA209000/2026/001354/2, № UA209000/2026/001356/2, № UA209000/2026/001357/2, № UA209000/2026/001358/2) жодних розбіжностей між договором, інвойсом і експортною декларацією № 223120260001772065 від 04.05.2026, у якій зазначено умови поставки CIF, договір № ASDQC-26-018 і коносамент № 269088768, відповідач не встановив. Помилкове долучення декларантом додаткового документа, який стосується іншої поставки, за відсутності розбіжностей в основних документах, що підтверджують ціну товару, не свідчить про недостовірність заявленої митної вартості.

Щодо доводу про розбіжність номера, зазначеного в експортній декларації № 310120260000215564, з номером поданого коносамента MEDUWU490969, та про неподання коносаментів, номери бронювання яких зазначені в експортних деклараціях № 310120260000197822, № 310120260000198031 і № 310120260000198777, суд зазначає, що номери 177LDGNTN14548A, 177LDGNTN14532A, 177LDGNTN14533A і 177LDGNTN14534A є номерами бронювання перевізника, що вбачається з коносаментів MSC, наявних у матеріалах справи. За умовами поставки CIF Gdansk вартість морського перевезення включена до ціни товару, тому морський коносамент не є документом, що підтверджує окрему складову митної вартості, а витрати на транспортування від порту Гданськ до митного кордону України позивач підтвердив залізничними накладними, договором про надання транспортно-експедиційних послуг, додатками до нього та рахунками експедитора. Відсутність на коносаменті № 269088768 штампів іноземних митниць і підпису капітана відповідач також не пов`язав з жодною складовою митної вартості.

Щодо доводів про ненадання банківського платіжного документа на підтвердження оплати перевезення, відсутність підпису на платіжній інструкції № 1670 від 16.06.2026 та неналежність виписки з рахунку як платіжного документа суд зазначає, що пунктом 6 частини 2 статті 53 МК України для підтвердження вартості перевезення передбачено документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Числові значення витрат на транспортування визначені додатками до договору № 23-201123 від 20.11.2023 та рахунками експедитора, які містять реквізити сторін, суму і дозволяють встановити належність послуг до оцінюваного товару. Розміру цієї складової, її зв`язку з оцінюваними партіями та достовірності рахунків відповідач не спростував і власного розрахунку транспортних витрат не навів. Крім того, з виписок з рахунку позивача в АТ «ОТП БАНК» вбачається списання коштів 15.06.2026, 16.06.2026 і 06.07.2026 у сумах, що відповідають вартості послуг за відповідними додатками, з призначенням платежу, в якому зазначено договір № 23-201123 від 20.11.2023 і номери додатків. Зауважень щодо достовірності цих виписок, суми платежу, отримувача коштів або призначення платежу відповідач не навів.

Довід додаткових пояснень про те, що подання платіжної інструкції банківській установі не свідчить про виконання банком платіжної операції, а позивач надав лише проект платіжного доручення, суд відхиляє. Факт виконання платежів підтверджено не самими інструкціями, а виписками з рахунку позивача в АТ «ОТП БАНК», які фіксують списання коштів 15.06.2026, 16.06.2026 і 06.07.2026 у сумах, що відповідають вартості послуг за відповідними додатками до договору № 23-201123 від 20.11.2023. Виписка з рахунку є документом банку, що відображає фактичний рух коштів, а не розпорядженням клієнта, тому пункти 25 і 26 Положення № 216, на які послався відповідач і які регулюють порядок виконання банком платіжної інструкції, наведеного не спростовують. Достовірності цих виписок, суми платежу, отримувача коштів або призначення платежу відповідач не заперечив ні у відзиві, ні в додаткових поясненнях.

Верховний Суд у постанові від 04.06.2026 у справі № 380/9364/24 зазначив: «відсутність такого документа або наявність зауважень до нього не звільняє митний орган від обов`язку встановити, чи дають змогу інші подані документи перевірити ціну товару, яка підлягає сплаті, та чи є виявлені недоліки такими, що дійсно перешкоджають застосуванню основного методу».

Суд також враховує, що з доданих відповідачем до відзиву роздруківок з автоматизованої системи митного оформлення вбачається, що вимоги про надання додаткових документів за митними деклараціями № 26UA209180060444U0 і № 26UA209180061338U8 направлено декларанту 03.08.2026, тобто в день прийняття рішень № UA209000/2026/001328/2 і № UA209000/2026/001325/2, а вимога за митною декларацією № 26UA209180060444U0 не містила вимоги про надання банківських платіжних документів, ненадання яких відповідач поставив декларанту в провину. Строк для подання документів у вимогах не зазначено. Отже, висновок відповідача про те, що декларант не надав документів, які усувають розбіжності, щодо цих декларацій зроблено без надання десятиденного строку, передбаченого частиною 3 статті 53 МК України.

Таким чином, наведені відповідачем у рішеннях розбіжності не стосуються ціни, що була фактично сплачена позивачем за товар, та не свідчать про неможливість перевірити числові значення складових митної вартості на підставі поданих документів у їх сукупності. Відповідач не довів наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності заявленої позивачем митної вартості, які б давали підстави для відмови у визнанні митної вартості за основним методом.

Незалежно від наведеного, суд окремо перевірив обґрунтованість визначеного відповідачем числового значення митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 22.06.2026 у справі № 380/4400/24 зазначив, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, «якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод», а суд «повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом».

У постанові від 18.08.2026 у справі № 815/2417/17 Верховний Суд погодився з висновком про те, що митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості за резервним методом, «не вказала, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення».

У цій справі відповідач визначив нову митну вартість виключно за посиланням на номер і дату однієї митної декларації щодо кожного виду товару. Порівняння характеристик оцінюваного товару з характеристиками товару, ціну якого взято за основу, оскаржувані рішення не містять, а коригування на обсяг партії, комерційні рівні та умови поставки, як прямо зазначено в рішеннях і повторено у відзиві, не здійснювалося.

Із доданої відповідачем до відзиву копії митної декларації № 26UA500110005225U3 від 03.07.2026 вбачається, що за нею інша особа ввезла один автомобіль VOLKSWAGEN ID. Unyx 06 з ємністю тягової батареї 80,192 кВт·год на умовах поставки CIF UA ODESA, тоді як позивач ввозив партії електромобілів VOLKSWAGEN ID.UNYX з ємністю батареї 53,6 кВт·год на умовах поставки CIF PL GDANSK. Відповідач не пояснив, чому товар з іншими технічними характеристиками, в іншій кількості та на інших умовах поставки взято за основу без будь-яких коригувань.

Митної декларації № 25UA209180109188U3 від 24.12.2025, яку взято за основу для визначення митної вартості електромобілів HONDA e:NS1, відповідач суду не надав, хоча відповідно до абзацу другого частини 2 статті 77 КАС України суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Відповідно, відповідач не довів, що товар за такою митною вартістю дійсно був увезений до України, які характеристики він мав і чи є він подібним до оцінюваного товару. Твердження у рішеннях про те, що показники оцінюваної партії відповідають показникам джерела, не підтверджено жодними відомостями про рік випуску, комплектацію, кількість та умови поставки товару за цією декларацією.

Митної декларації № 25UA209180109188U3 від 24.12.2025 відповідач не надав суду і разом з додатковими поясненнями, обмежившись повторенням твердження про відповідність показників оцінюваної партії показникам джерела. Отже, це твердження залишилося непідтвердженим і після подання додаткових пояснень.

Крім того, відповідач відмовив у застосуванні методу 2б (стаття 60 МК України) через відсутність інформації про подібні (аналогічні) товари, а за резервним методом використав ціну «товару із схожими характеристиками», не пояснивши, чому ця інформація не могла бути використана за попереднім методом. Також у рішенні № UA209000/2026/001335/2 в обґрунтуванні розбіжностей зазначено договір № CA-HU2608 від 13.04.2026, тоді як товар за митною декларацією № 26UA209180061649U3 ввезено за договором № CA-HU2607 від 30.03.2026, що також свідчить про формальний характер мотивування.

Наявність у митного органу інформації щодо митних оформлень подібних товарів за рівнями митної вартості, вищими за митну вартість оцінюваного товару, не є достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару дійсно було імпортовано до України. Верховний Суд у постанові від 21.05.2026 у справі № 380/6011/23, пославшись на постанову від 16 липня 2020 року у справі № 815/6833/17, зазначив, що «наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнені у попередні періоди за іншою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту».

Отже, оскаржувані рішення не містять обґрунтування числового значення скоригованої митної вартості та фактів, які вплинули на таке коригування, як того вимагає пункт 4 частини 2 статті 55 МК України. Відсутність обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для скасування рішень про коригування митної вартості товарів.

Суд враховує, що у постанові від 15.07.2026 у справі № 560/21898/25 Верховний Суд погодився з правомірністю коригування митної вартості за резервним методом. Проте в тій справі суди встановили розбіжності у відправнику, порті відвантаження та реквізитах договору між експортною декларацією і документами, поданими до митного оформлення за тим самим ланцюгом поставки, відмову декларанта надати додаткові документи, а графа 33 рішення містила порівняння характеристик оцінюваного товару та пояснення щодо здійснених коригувань. У справі, що розглядається, таких обставин не встановлено: розбіжності стосуються відомостей експортних декларацій щодо правовідносин між іншими особами, ціну товару підтверджено договорами, інвойсами та банківськими документами, а рішення порівняння характеристик товару та коригувань не містять.

Посилання відповідача в додаткових поясненнях на постанову Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 826/19400/15 висновків суду не спростовує. Наведена самим відповідачем правова позиція полягає в тому, що ненадання декларантом повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації. У справі, що розглядається, подані позивачем документи в сукупності підтверджують ціну товару і числові значення складових митної вартості, а відповідач жодної складової, яка залишилася непідтвердженою, не назвав і розміру її не навів.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України, які ідентифікують оцінюваний товар та містять об`єктивні і достовірні дані, що підтверджують ціну товару, сплачену позивачем на користь продавців, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з частинами 4, 5 статті 58 МК України. Натомість відповідач не довів наявності в поданих документах розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, і не обґрунтував числового значення скоригованої митної вартості.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у визнанні задекларованої митної вартості товарів за основним методом та визначив митну вартість за резервним методом, у зв`язку з чим рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2026/001208/2, № UA209000/2026/001210/2, № UA209000/2026/001211/2, № UA209000/2026/001215/2, № UA209000/2026/001318/2, № UA209000/2026/001322/2, № UA209000/2026/001325/2, № UA209000/2026/001328/2, № UA209000/2026/001335/2, № UA209000/2026/001336/2, № UA209000/2026/001337/2, № UA209000/2026/001341/2, № UA209000/2026/001343/2, № UA209000/2026/001345/2, № UA209000/2026/001348/2, № UA209000/2026/001349/2, № UA209000/2026/001350/2, № UA209000/2026/001351/2, № UA209000/2026/001354/2, № UA209000/2026/001356/2, № UA209000/2026/001357/2, № UA209000/2026/001358/2 є протиправними та підлягають скасуванню.

Оскільки картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлені відповідачем виключно у зв`язку з прийняттям зазначених рішень про коригування митної вартості товарів та необхідністю внесення змін до граф 12 і 45 митних декларацій, вони є похідними від відповідних рішень про коригування митної вартості товарів і також підлягають скасуванню.

Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі Серявін та інші проти України).

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

Решта доводів та аргументів сторін, наведених у заявах по суті справи, на висновки суду не впливають.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139-143 КАС України.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72-77, 79, 90, 122, 139, 162, 241-246, 250, 255, 257, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРО-МОТОРС» (адреса 61033, м. Харків, вул. Тахіатаська, буд. 3, ЄДРПОУ 44570322) до Львівської митниці Держмитслужби (адреса 79007, Львівська область, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1, ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови Львівської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001482 та рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2026/001328/2 від 03.08.2026.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови Львівської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001476 та рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2026/001318/2 від 03.08.2026.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови Львівської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001477 та рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2026/001322/2 від 03.08.2026.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови Львівської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001479 та рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2026/001325/2 від 03.08.2026.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови Львівської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001365 та рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2026/001208/2 від 15.07.2026.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови Львівської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001366 та рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2026/001210/2 від 15.07.2026.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови Львівської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001367 та рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2026/001211/2 від 15.07.2026.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови Львівської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001371 та рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2026/001215/2 від 16.07.2026.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови Львівської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001499 та рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2026/001354/2 від 06.08.2026.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови Львівської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001501 та рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2026/001356/2 від 06.08.2026.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови Львівської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001502 та рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2026/001357/2 від 06.08.2026.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови Львівської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001500 та рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2026/001358/2 від 06.08.2026.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови Львівської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001497 та рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2026/001350/2 від 05.08.2026.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови Львівської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001487 та рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2026/001335/2 від 05.08.2026.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови Львівської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001489 та рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2026/001336/2 від 05.08.2026.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови Львівської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001494 та рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2026/001343/2 від 05.08.2026.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови Львівської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001492 та рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2026/001341/2 від 05.08.2026.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови Львівської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001490 та рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2026/001337/2 від 05.08.2026.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови Львівської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001495 та рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2026/001348/2 від 05.08.2026.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови Львівської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001498 та рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2026/001351/2 від 05.08.2026.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови Львівської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001493 та рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2026/001345/2 від 05.08.2026.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови Львівської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2026/001496 та рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2026/001349/2 від 05.08.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Львівської митниці Держмитслужби (адреса 79007, Львівська область, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1, ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРО-МОТОРС» (адреса 61033, м. Харків, вул. Тахіатаська, буд. 3, ЄДРПОУ 44570322) судовий збір у розмірі 58572,80 грн (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот сімдесят дві гривні 80 копійок).

Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 18 вересня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар