Ухвала суду № 139882944, 18.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання прийняття позову до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі

18 вересня 2026 р. справа №200/2870/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо нездійснення нарахування і виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку по виплаті грошового забезпечення;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку по виплаті грошового забезпечення з 28 вересня 2020 року по 19 січня 2023 року.

Позовну заяву подано до Донецького окружного адміністративного суду 15 квітня 2026 року. Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 21 травня 2026 року № 960/0/15-26 з 01 червня 2026 року змінено територіальну підсудність судових справ Донецького окружного адміністративного суду шляхом її передачі до Харківського окружного адміністративного суду. З огляду на наведене, позовна заява ОСОБА_1 підлягає розгляду Харківським окружним адміністративним судом.

Позивач зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 від 13 вересня 2017 року, а також на підставі пункту 1 частини першої статті 5 зазначеного Закону, оскільки предметом спору є вимоги, пов`язані зі стягненням заробітної плати. До позовної заяви долучено копію посвідчення учасника бойових дій, що підтверджує зазначену підставу звільнення від сплати судового збору.

Щодо строку звернення до суду за заявленими вимогами про визнання протиправною бездіяльності відповідача стосовно несвоєчасного розрахунку по виплаті грошового забезпечення та про зобов`язання виплатити середній заробіток за час такої затримки, суд зазначає наступне.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Висновок щодо норми права, яка підлягає застосуванню до випадків обчислення строків звернення до суду з вимогами про стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні викладено в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у справі № 240/532/20 установлений у частині першій статті 233 КЗпП України тримісячний строк є скороченим строком позовної давності, у межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору.

Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п`ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.

Отже, виходячи із викладених правових позицій, з цим позовом до суду позивач мав звернутися в місячний строк з моменту, коли дізнався (мав дізнатися) про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Така правова позиція була підтримана Верховним Судом у постановах від 21 листопада 2024 року у справі № 620/9315/23, від 28 березня 2025 року у справі № 360/572/21.

Щодо моменту, коли позивач мав дізнатися про порушення своїх прав, то Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 травня 2020 року у справі № 810/451/17 сформувала висновки, де зазначила, що за змістом частини першої статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто реальним виконанням цього обов`язку. І саме з цією обставиною пов`язаний період, до якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.

Таким чином, настання відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, пов`язане з наявністю таких юридично значимих обставин, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

З урахуванням викладеного, з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні особа може звернутися в місячний строк з моменту фактичного розрахунку у повному обсязі.

Аналогічного підходу до обчислення строку звернення з позовами про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні дійшов Верховний Суд у постановах від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20, від 21 листопада 2024 року у справі № 620/9315/23, від 28 березня 2025 року у справі № 360/572/21.

Як убачається з матеріалів справи, остаточний розрахунок з позивачем по виплаті грошового забезпечення (включаючи виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації, стягнутої рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року у справі № 200/6483/25, яке набрало законної сили 19 березня 2026 року) здійснено Військовою частиною НОМЕР_2 13 квітня 2026 року. Із цим позовом представник позивача звернувся до суду 15 квітня 2026 року, тобто в межах місячного строку, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України, з дня фактичного розрахунку у повному обсязі. Отже, строк звернення до суду позивачем не пропущено.

Вирішуючи питання про прийняття до розгляду позовної заяви та відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Нормами частини 1 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Відповідно до положень частини другої зазначеної статті спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з вимогами статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 259 КАС України клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.

Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог статті 260 КАС України, суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з вимогами частини 1 статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням вищевикладеного, складу сторін та предмету доказування, суд доходить висновку, що зазначена справа є незначної складності та вважає за необхідне відкрити провадження в адміністративній справі № 200/2870/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що за правилами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно правил статті 19 КАС України (предметна юрисдикція) та статей 25-27 КАС України (територіальна юрисдикція), справа підлягає розгляду Харківським окружним адміністративним судом.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та у строк, установлений законом. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.

Керуючись статтями 19, 25-27, 162-163, 168, 171, 243, 248, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (адреса АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Відкрити провадження в адміністративній справі № 200/2870/26.

3. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

4. Зобов`язати відповідача надати суду належним чином засвідчені копії всіх наявних в нього доказів, що стосуються предмету спору.

5. Додатково зобов`язати відповідача подати до суду: довідку про середній заробіток (середньоденне грошове забезпечення) ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»; розрахунково-платіжні відомості щодо нарахованого та виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 28 вересня 2020 року по 13 квітня 2026 року.

6. Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, який повинен бути складений та поданий за правилами, встановленими статтею 162 КАС України, або заяви про визнання позову та витребуваних судом доказів.

7. У разі подання відзиву на позов до нього необхідно додати докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

8. Відзив або заява про визнання позову, а також витребувані судом докази мають бути подані відповідачем до суду через підсистему «Електронний Суд» або за адресою: 61022, Харківська область, м. Харків, майдан Свободи, 6.

9. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

10. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С.В. Смагар