Рішення № 139881597, 17.09.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/21498/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» до Головного управління ДПС у Вінницькій області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Вінницькій області про припинення дії ліцензій №02180314202100082 та №0202031402100070 на право провадження відповідного виду господарської діяльності від 10.07.2026 року за №598/р/л;

- зобов?язати Головне управління ДПС у Вінницькій області поновити дію ліцензій ТОВ «ТАТ ОЙЛ» №02180314202100082 та 0202031402100070 на право роздрібної торгівлі пальним.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що після проведення контролюючим органом фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» за адресою місця здійснення господарської діяльності та розташування акцизного складу, а саме: Вінницька область, Гайсинський район, с. Теплик, вул. Коцюбинського, 7 та Вінницька область, Бершадський район, с. Бирлівка, вул. Червоноармійська, 183-Б, з питань обліку та обігу пального, дотримання вимог податкового та іншого законодавства, було складено відповідні Акти фактичних перевірок від 01.06.2026 року №14756/02-32-09-01/42759541 та №14765/02-32-09-04/42759541. Враховуючи встановлення порушень чинного законодавства з питань обліку та обігу пального, дотримання вимог податкового та іншого законодавства, 10.07.2026 року ГУ ДПС у Вінницькій області винесло рішення про припинення дії ліцензій №02180314202100082, №0202031402100070 на право роздрібної торгівлі пальним, витяг з якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» отримало в електронному кабінеті 13.07.2026 року.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням від 10.07.2026 року за №598/р/л про припинення дії ліцензій на право провадження відповідного виду господарської діяльності, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 16.07.2026 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» про забезпечення позову в адміністративній справі №420/21498/26 до подання позовної заяви було задоволено, та зупинено дію рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №598/р/л від 10.07.2026 року про припинення дії ліцензій ТОВ «ТАТ ОЙЛ» на право роздрібної торгівлі пальним - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №420/21498/26.

Ухвалою суду від 27.07.2026 року у справі №420/21498/26 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ч.5 ст.262 КАС України.

До суду від представника Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що рішення ГУ ДПС у Вінницькій області від 10.07.2026 №598/р/л про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №02180314202100082, №0202031402100070 є правомірним, прийнятим в межах компетенції контролюючого органу та відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак не підлягає скасуванню.

Від сторони позивача до суду надійшла відповідь на відзив, заперечень на яку до суду від податкового органу не надходило.

Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАТ-ОЙЛ» (далі підприємство, ТОВ «ТАТ-ОЙЛ») зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 42759541.

Основний вид економічної діяльності підприємства (КВЕД) 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

На підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 20.05.2026 року №2227к була проведена фактична перевірка ТОВ "ТАТ ОЙЛ" за адресою місця здійснення господарської діяльності (розташування акцизного складу): Вінницька область, Бершадський район, с.Бирлівка, вул. Червоноармійська, 183-Б, АЗС, з питань обліку та обігу пального, дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.06.2023 року по 29.05.2026 року. Направлення на проведення перевірки та копію вищевказаного наказу вручено 20.05.2026 року регіональному менеджеру АЗТ ТОВ «ТАТ ОЙЛ» - Скалецькому В.В.

Під час перевірки встановлено, що відповідно витягу з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та заяви №47464 від 19.02.2026 року, поданої товариством щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою місця роздрібної торгівлі пальним: Вiнницька обл., Бершадський р-н, с. Бирлівка, вул. Червоноармійська, 183-Б, АЗС, ТОВ "ТАТ ОЙЛ" в розділі 6 заяви «Місткість кожного окремого резервуара, що використовується для зберігання пального», зазначило місткість резервуарів, які знаходяться на АЗС в загальній кількості 69 700,00 л. в т.ч. в розрізі резервуарів: резервуар №2300 - 20 000,00 л; резервуар №2301 - 20 000,00 л; резервуар №2302 - 20 000,00 л; резервуар №34419 - 4 850,00 л; резервуар №34420 - 4 850,00 л . Також, інформація щодо місткості резервуарів на АЗС ТОВ "Тат Ойл" в загальній кількості 69 700,00 л зазначена в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального за адресою місця роздрібної торгівлі пальним: Вiнницька обл., Бершадський р-н, с. Бирлівка, вул. Червоноармійська, 183-Б. Таким чином, перевіркою наявного фактичного резервуарного парку на АЗС ТОВ "ТАТ ОЙЛ" (акцизний склад №1017827) встановлено факт невідповідності відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, в частині місткості резервуарів для зберігання пального фактичним даним, встановленим перевіркою. Фактична розбіжність місткості наявних резервуарів на акцизному складі №1017827 і Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального становить + 1 698 л (71 398 л 69 700 л).

Враховуючи вищевказане, було складено Акт про результати фактичної перевірки ТОВ «ТАТ ОЙЛ» від 01.06.2026 року №14765/02-32-09-04/42759541, у висновках якого зазначено, що контролюючим органом встановлено факт невідповідності відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального в частині місткості резервуарів для зберігання пального, фактичним даним встановленим перевіркою. Фактична розбіжність місткості і Єдиного реєстру наявних резервуарів на акцизному складі №1017821 і Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального становить +1698 л.

Як зазначено відповідачем, 18.06.2026 року до ГУ ДПС у Вінницькій області надійшло заперечення ТОВ "Тат Ойл" на акт про результати фактичної перевірки ТОВ "Тат Ойл" від 01.06.2026 року №14765/02-32-09-04/42759541. За результатами розгляду заперечень ТОВ "ТАТ ОЙЛ", Комісія з розгляду заперечень ГУ ДПС у Вінницькій області залишила заперечення на акт без задоволення, а висновки акту фактичної перевірки від 01.06.2026 року №14765/02-32- 09-04/42759541 залишила без змін.

Окрім того, на підставі наказу Головного управління ДПС у Вінницькій області від 20.05.2026 року №2241к була проведена фактична перевірка ТОВ "ТАТ ОЙЛ" за адресою місця здійснення господарської діяльності (розташування акцизного складу): вул. Коцюбинського, 7, с. Теплик, Гайсинський р-н, Вінницька обл., з питань обліку та обігу пального, дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.06.2023 року по 29.05.2026 року. Направлення на проведення перевірки та копію вищевказаного наказу вручено 21.05.2026 року регіональному менеджеру АЗТ ТОВ «ТАТ ОЙЛ» - Марчуку С.О.

Під час перевірки встановлено, що перевіркою обладнання акцизного складу №1018040 рівнемірами-лічильниками рівня пального у резервуарі та їх реєстрації у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у введеному в експлуатацію резервуарі, та згідно з поданою Довідкою про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри №9394023879 від 24.12.2021 (форма J0210301), дозволу Управління Держпраці в Одеській області №446.21.51 від 08.11.2021, свідоцтв про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки встановлено, що ТОВ "Тат Ойл" на момент проведення перевірки використовує резервуари з облаштованими рівнемірами-лічильниками для обліку приймання, зберігання і відвантаження пального в кількості 3 одиниці, а саме:

- резервуар горизонтальний сталевий тип: РГС-10, серійний №157-4, рівнемір-лічильник Navi Track MLS-01Ex, заводський номер вимірювального зонда - 00000097, дата реєстрації в реєстрі 24.12.2021, дата останньої повірки 20.06.2024 р., чинна до 20.06.2026 р. (свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №Х200624-33, видане Відокремленим підрозділом ПП "Науково-виробничого центру оцінки відповідності Юг);

- резервуар горизонтальний сталевий тип: РГС-25, серійний №223, рівнемір-лічильник Navi Track MLS-01Ex, заводський номер вимірювального зонда - 00000098, дата реєстрації в реєстрі 24.12.2021 р., дата останньої повірки 20.06.2024 р., чинна до 20.06.2026 р. (свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №Х200624-34, видане Відокремленим підрозділом ПП "Науково-виробничого центру оцінки відповідності Юг);

- резервуар зрідженого газу тип: ЗВГ-5.Н.1-УХЛ1, серійний №3336, рівнемір-лічильник NaviTrack MLS-01Ex, заводський номер вимірювального зонда - 00000510, дата реєстрації в реєстрі 24.12.2021., дата останньої повірки 10.06.2025 р., чинна до 10.06.2027 р. (свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №В100625-54, видане Відокремленим підрозділом ПП "Науково-виробничого центру оцінки відповідності "Юг).

В той же час, для перевірки не надано документи, що засвідчують повірку вищезазначених рівнемірів-лічильників в кількості 3 одиниць:

- за період з 01.06.2023 до 20.06.2024 рівнеміри - лічильники №00000097 та №00000098,

- за період з 01.06.2023 до 10.06.2025 рівнемір - лічильник №00000510, що свідчить про відсутність такої повірки, що, в свою чергу, вважається необладнанням акцизного складу, на яких розташовані резервуари, рівнемірами-лічильниками відповідно до пп. 230.1.2 п. 230.1 статті 230 Податкового кодексу України.

Перевіркою обладнання акцизного складу №1018040 витратомірами-лічильниками та їх реєстрації у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у введеному в експлуатацію резервуарі та згідно з поданою Довідкою про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри №9394023879 від 24.12.2021 (форма J0210301), дозволу Управління Держпраці в Одеській області №446.21.51 від 08.11.2021, технічних паспортів ПРК, ГРК та формулярів на паливно-роздавальні колонки встановлено, що ТОВ "Тат Ойл" на акцизному складі №1018040 для відпуску пального споживачам, використовує витратоміри-лічильники (паливороздавальні та газороздавальні колонки двохстороннього типу) в кількості 3 одиниці, а саме:

- ПРК №1 NOVA2КЕД 50-0,25-1, серійний №2626, дата реєстрації в реєстрі 24.12.2021, дата останньої повірки 12.06.2025, дата попередньої повірки 12.06.2024;

- ПРК №1 NOVA2KЕД 50-0,25-1, серійний №2627, дата реєстрації в реєстрі 24.12.2021, дата останньої повірки 12.06.2025, дата попередньої повірки 12.06.2024;

- ПРК Шельф LPG 100-1, серійний №14632, дата реєстрації в реєстрі 24.12.2021, дата останньої повірки 12.06.2025, дата попередньої повірки 12.06.2024.

В той же час, для перевірки не надано документи, що засвідчують повірку вищезазначених витратомірів-лічильників в кількості 3 одиниць серійні номери 2626, 2627, 14632 за період з 01.06.2023 до 12.06.2024, що свідчить про відсутність такої повірки, що, в свою чергу вважається необладнанням акцизного складу, на яких розташовані місця відпуску пального, витратомірами-лічильниками відповідно до пп. 230.1.2 п. 230.1 статті 230 Податкового кодексу України.

В ході проведення фактичної перевірки ТОВ "Тат Ойл" регіональному менеджеру АЗС ТОВ "Тат Ойл" ОСОБА_1 вручено під розпис запит про надання документів від 21.05.2026 року. Водночас, станом на 29.05.2026 року ТОВ "Тат Ойл" згідно з запитом для перевірки не надано документи (копії документів), що засвідчують повірку: рівнемірів-лічильників в кількості 3 одиниць: за період з 01.06.2023 до 20.06.2024 рівнеміри - лічильники №00000097 та №00000098, та за період з 01.06.2023 до 10.06.2025 рівнемір - лічильник №00000510, витратомірів-лічильників в кількості 3 одиниць серійні номери 2626, 2627, 14632 за період з 01.06.2023 до 12.06.2024, чим порушено пункти 85.2, 85.4 статті 85 Податкового кодексу України.

ТОВ "Тат Ойл", не погоджуючись із висновками акту перевірки надало заперечення до акту перевірки, до якого додало копії свідоцтв про повірку законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, виданих Відокремленим підрозділом ПП Наукововиробничий центр оцінки відповідності ЮГ: №1109/19-2022 про повірку рівнеміру зав. №00000097, яка була проведена 30.06.2022, чинна до 30.06.2024; №1109/18-2022 про повірку рівнеміру зав. №00000098, яка була проведена 30.06.2022, чинна до 30.06.2024; №061907-В23 про повірку рівнеміру зав. №00000510, яка була проведена 19.06.2023, чинна до 19.06.2025. Як зазначено відповідачем у відзиві Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийняті до уваги вищезазначені документи про повірку. В той же час, враховуючи те, що період, що перевірявся, складав з 01.06.2023 по 29.05.2026, ТОВ "Тат Ойл" за твердженням контролюючого органу не надано, ані під час проведення перевірки, ані під час надання заперечень документи, що засвідчують повірку за період з 01.06.2023 по 18.06.2023 рівнеміра - лічильника зав. №00000510, що свідчить про те, що така повірка була відсутня.

Враховуючи вищевикладене, ГУ ДПС у Вінницькій області вважає, що інформація та доводи, що містились у запереченнях ТОВ "Тат Ойл" із доданими до них документами (копіями документів), не спростовують встановлені порушення, що відображені в акті фактичної перевірки від 01.06.2026 №14756/02-32-09-01/42759541, а тому заперечення ТОВ "Тат Ойл" від 12.06.2026 №26/80 на акт фактичної перевірки від 01.06.2026 №14756/02-32-09-01/42759541 було задоволено частково та внесено зміни до тексту висновку акту фактичної перевірки.

У висновках Акту про результати фактичної перевірки ТОВ «ТАТ ОЙЛ» від 01.06.2026 року №14756/02-32-09-01/42759541 , з урахуванням внесених до нього змін за наслідком розгляду заперечень підприємства від 12.06.2026 року №26/80 (як зазначено у відзиві ГУ ДПС), зазначено, що контролюючим органом встановлено порушення вимог:

- підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України в частині необладнання акцизного складу уніфікований номер 1018040 витратомірами-лічильниками в кількості 3 одиниць за період з 01.06.2023 до 12.06.2024, рівнемірами - лічильниками в кількості 1 одиниці за період з 01.06.2023 по 18.06.2024;

пунктів 85.2, 85.4 статті 85 Податкового кодексу України, а саме в частині ненадання документів (копії документів), що засвідчують повірку рівнемірів - лічильників в кількості 1 одиниці: за період з 01.06.2023 по 18.06.2023 - рівнемір - лічильник зав. №00000510, та витратомірів-лічильників в кількості 3 одиниць, серійні номери 2626, 2627, 14632, за період з 01.06.2023 до 12.06.2024.

Рішенням Головного управління ДПС у Вінницькій області від 10.07.2026 року №598/Р/Л було припинено:

дію ліцензії №02180314202100082 на право роздрібної торгівлі пальним на підставі п.14 ч.2 ст.46 Закону №3817-ІХ, а саме через факт необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального в резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, відповідно до підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України (крім випадків, встановлених абзацом дванадцятим підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України, про що у встановленому порядку повідомлено податковий орган), встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки (Акт фактичної перевірки від 01.06.2026 року №14756/02-32-09-01/42759541);

дію ліцензії №02020314202100070 відповідно до п.5 ч.2 ст.46 Закону №3817-ІХ, а саме через невідповідність відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, та/або документів, доданих до заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, заяви про внесення змін до відомостей, що містяться у таких реєстрах, фактичним даним, виявленим контролюючим органом у ході перевірки та зафіксованим в акті такої перевірки (крім випадків, коли така невідповідність зумовлена зміною назви області, району, населеного пункту, вулиці, іншого об`єкта топоніміки населених пунктів відповідно до законодавства України або зміною кодів адміністративно-територіальних одиниць чи територій територіальних громад згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад) (Акт фактичної перевірки від 01.06.2026 року №14765/02-32-09-04/42759541).

Не погоджуючись із прийнятим Головним управлінням ДПС у Вінницькій області рішенням та вважаючи його протиправним, підприємство звернулось до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно приписів частини 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно положень ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Дослідивши адміністративний позов, відзив, відповідь на відзив, та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Основні засади державної політики щодо оптової і роздрібної торгівлі пальним врегульовано Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 року №3817-IX (далі Закон №3817-IX).

За ч.ч.2,5,7 ст.29 Закон №3817-IX роздрібна торгівля пальним здійснюється суб`єктом господарювання за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Забороняється роздрібна торгівля пальним, крім реалізації пального у споживчій тарі об`ємом до 5 літрів включно, в інших місцях, ніж автозаправні станції/автогазозаправні станції/автогазозаправні пункти/бункерувальники газонаповнювальних станцій/газонаповнювальних пунктів/проміжні склади балонів із скрапленим вуглеводневим газом/спеціалізовані магазини з продажу газу, крім роздрібної торгівлі скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів із спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом.

Згідно ч.ч.1,2 та 5 ст.35 Закон №3817-IX адміністратором та держателем Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Порядок ведення Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відомості Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального можуть змінюватися/виключатися органом ліцензування:

1) за результатами розгляду заяви ліцензіата про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального;

2) за результатами прийнятого рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності з підстав, визначених частиною другою статті 46 цього Закону;

3) на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Згідно ч.9 ст.35 Закон №3817-IX у разі якщо після отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у ліцензіата відбулися зміни у відомостях, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, такий ліцензіат зобов`язаний протягом 30 календарних днів з дня настання події, що спричинила відповідні зміни, подати до органу ліцензування заяву про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального.

Заява про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, подається у разі настання таких подій:

1) зміна найменування юридичної особи (у тому числі у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням державного підприємства/акціонерного товариства в інше господарське товариство, або приватизацією державного чи комунального майна) або прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) фізичної особи - підприємця;

2) зміна місцезнаходження ліцензіата;

3) зміна переліку державних номерних знаків спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з яких здійснюватиметься роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, - для ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів) із спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом;

4) зміна переліку кодів товарів (продукції), що вироблятимуться, згідно з УКТЗЕД;

5) зміна переліку фіскальних номерів реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, наявних у місці торгівлі;

6) зміна відомостей про наявність та ємність стаціонарних резервуарів, ємностей та/або споживчої тари, що використовуються для зберігання пального.

Заява про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, не подається у разі зміни назви області, району, населеного пункту, вулиці, інших об`єктів топоніміки населених пунктів відповідно до законодавства чи у зв`язку із зміною коду адміністративно-територіальної одиниці або території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад.

За ч.1 ст.37 Закон №3817-IX ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передача облікових даних з них електронними засобами зв`язку контролюючим органам здійснюються відповідно до Податкового кодексу України у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

За п.22 ч.2 ст.41 Закон №3817-IX одним із видів ліцензій є право роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до ч.ч.3, 6 ст.41 Закон №3817-IX на кожний вид господарської діяльності надається окрема ліцензія, крім випадків, передбачених цим Законом.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним надаються та їхня дія припиняється органами ліцензування - територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно ч.1 ст.46 Закон №3817-IX дія ліцензії припиняється шляхом прийняття органом ліцензування, який надав відповідну ліцензію, рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Відповідно до п.5 та п.14 ч.2 ст.46 Закон №3817-IX підставами для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є:

- невідповідність відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, та/або документів, доданих до заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, заяви про внесення змін до відомостей, що містяться у таких реєстрах, фактичним даним, виявленим контролюючим органом у ході перевірки та зафіксованим в акті такої перевірки (крім випадків, коли така невідповідність зумовлена зміною назви області, району, населеного пункту, вулиці, іншого об`єкта топоніміки населених пунктів відповідно до законодавства України або зміною кодів адміністративно-територіальних одиниць чи територій територіальних громад згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад).

- факт необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального в резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, відповідно до підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України (крім випадків, встановлених абзацом дванадцятим підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, про що у встановленому порядку повідомлено податковий орган), встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки.

За ч.5, ч.7 ст.46 Закон №3817-IX рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності набирає чинності на другий робочий день за днем направлення відповідного рішення платнику податків.

У разі якщо за результатами адміністративного або судового оскарження рішення органу ліцензування про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності рішення прийнято на користь платника податку, то ліцензія, що була припинена таким рішенням органу ліцензування, вважається діючою з дати її припинення.

Рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, прийняте територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може бути оскаржено в адміністративному порядку, передбаченому Податковим кодексом України, або в судовому порядку, а рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, прийняте центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - в судовому порядку.

Як було встановлено судом рішенням Головного управління ДПС у Вінницькій області від 10.07.2026 року №598/Р/Л було припинено:

дію ліцензії №02180314202100082 на право роздрібної торгівлі пальним на підставі п.14 ч.2 ст.46 Закону №3817-ІХ, порушення зафіксоване в Акті фактичної перевірки від 01.06.2026 року №14756/02-32-09-01/42759541);

дію ліцензії №02020314202100070 відповідно до п.5 ч.2 ст.46 Закону №3817-ІХ, порушення зафіксоване в Акті фактичної перевірки від 01.06.2026 року №14765/02-32-09-04/42759541).

Щодо порушень, виявлених в Акті фактичної перевірки від 01.06.2026 року №14756/02-32-09-04/42759541,суд зазначає наступне.

Під час фактичної перевірки за адресою місця здійснення господарської діяльності (розташування акцизного складу): Вінницька область, Бершадський район, с. Бирлівка, вул. Червоноармійська, 183-Б, АЗС, було встановлено, що відповідно витягу з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та заяви №47464 від 19.02.2026 року, місткість кожного окремого резервуара, що використовується для зберігання пального складає в загальній кількості 69 700,00 л. в т.ч. в розрізі резервуарів: резервуар №2300 - 20 000,00 л; резервуар №2301 - 20 000,00 л; резервуар №2302 - 20 000,00 л; резервуар №34419 - 4 850,00 л; резервуар №34420 - 4 850,00 л . Також, інформація щодо місткості резервуарів на АЗС ТОВ "Тат Ойл" в загальній кількості 69 700,00 л зазначена в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального за адресою місця роздрібної торгівлі пальним: Вiнницька обл., Бершадський р-н, с. Бирлівка, вул. Червоноармійська, 183-Б. При цьому, перевіркою наявного фактичного резервуарного парку на АЗС ТОВ "ТАТ ОЙЛ" (акцизний склад №1017827) встановлено факт невідповідності відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, в частині місткості резервуарів для зберігання пального фактичним даним, встановленим перевіркою. Фактична розбіжність місткості наявних резервуарів на акцизному складі №1017827 і Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального становить + 1 698 л (71 398 л 69 700 л).

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п.48 ст.1 Закону №3817-ІХ для цілей цього Закону наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: місце зберігання пального - об`єкт нерухомого майна, відмінний від земельної ділянки, або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого здійснюється приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного або отриманого від інших осіб), який належить суб`єкту господарювання на праві власності або користування (пункт 48);

Відповідно до ст.46 Закону №3817-IХ дія ліцензії припиняється шляхом прийняття органом ліцензування, який надав відповідну ліцензію, рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності. Вичерпний перелік підстав для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності наведено в ч.2 ст.46 Закону №3817-ІХ.

Згідно п.5 ч.2 ст.46 Закону №3817-IХ однієї з підстав для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є невідповідність відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального фактичним даним, виявленим контролюючим органом у ході перевірки та зафіксованим в акті такої перевірки.

Окрім того, відповідно до п.14 ч.4 ст.35 Закону №3817-IХ Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального містить такі відомості:

місткість кожного окремого стаціонарного резервуара, що використовується для зберігання пального, - для ліцензій на право виробництва пального, на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, на право роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального.

З цього приводу суд зазначає, що сам по собі факт існування різних числових характеристик одного й того самого резервуара (зокрема, технічно можливих і документально підтверджених показників) не може свідчити про недостовірність відомостей, зазначених у Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального.

У технічній документації щодо резервуарів можуть використовуватися різні показники: паспортна місткість, номінальна місткість, повна місткість, робочий об`єм, фактична метрологічно визначена місткість, максимальна місткість за градуювальною таблицею тощо. Кожен із таких показників має власне технічне призначення та може використовуватися залежно від мети відповідного обліку, вимірювання або технічної ідентифікації обладнання. На думку суду, для констатації факту розбіжності місткості наявних резервуарів на акцизному складі №1017827 і Єдиного реєстру ліцензіатів та місць на + 1 698 л податковий орган мав довести не лише наявність арифметичної різниці між двома числовими значеннями, а й те, що обраний контролюючим органом показник є нормативно обов`язковим показником, який платник повинен був зазначити у ліцензійних відомостях щодо місця роздрібної торгівлі пальним, але цього ні в Акті фактичної перевірки від 01.06.2026 року №14765/02-32-09-04/42759541, а також у відзиві на адміністративний позов, відповідачем зазначено не було.

Суд зазначає, що приписами Закону №3817-IХ передбачена необхідність зазначення відомостей про місткість стаціонарних резервуарів, які використовуються для роздрібної торгівлі пальним. Водночас, чинне законодавство не закріплює, який саме показник місткості резервуара має зазначатися платником у випадку, якщо щодо одного резервуара існує декілька технічно підтверджених показників.

При цьому, суд погоджується із посиланнями сторони позивача на те, що нормативні акти оперують загальним терміном «місткість» або «ємність» резервуара, однак законодавство не містить заборони використовувати паспортну, номінальну або іншу технічно підтверджену характеристику резервуара як показник його місткості. Якщо відомості про місткість резервуарів були зазначені платником на підставі технічної, паспортної, інвентаризаційної або іншої документації щодо відповідних резервуарів, такі відомості не можуть вважатися довільними або недостовірними лише через те, що контролюючий орган під час перевірки використав інший технічний підхід до визначення місткості.

На переконання суду, в межах спірних правовідносин суб`єкт господарської діяльності не має нести негативні наслідки через те, що чинним законодавством не конкретизовано показники місткості резервуарів, які мають бути зазначені в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального.

Враховуючи вищевказане суд доходить висновку, що контролюючим органом під час проведення перевірки не було доведено факту наявності невідповідності відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального в частині місткості резервуарів для зберігання пального фактичним даним, встановленим перевіркою.

З огляду на вказане, застосування до позивача такої санкції як прийняття рішення про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №02020314202100070, на думку суду, є необґрунтованим та непропорційним, з огляду на встановлені судом обставини, а тому протиправним.

Крім того слід зазначити, що в Акті перевірки не встановлено факту використання платником невідомих або незареєстрованих резервуарів, не встановлено факту приховування резервуарів, не встановлено факту зберігання пального в резервуарах, відомості про які не були подані контролюючому органу, та не доведено, що зазначена контролюючим органом різниця сама по собі спричинила будь-яке порушення порядку обігу пального або унеможливила здійснення податкового контролю.

Щодо порушень, виявлених в Акті фактичної перевірки від 01.06.2026 року №14756/02-32-09-01/42759541, з урахуванням внесених до нього змін за наслідком розгляду заперечень підприємства від 12.06.2026 року №26/80, суд зазначає наступне.

Під час фактичної перевірки за адресою місця здійснення господарської діяльності (розташування акцизного складу): вул. Коцюбинського, 7, с. Теплик, Гайсинський р-н, Вінницька обл., було встановлено, що ТОВ "Тат Ойл" на момент проведення перевірки використовує резервуари з облаштованими рівнемірами-лічильниками для обліку приймання, зберігання і відвантаження пального в кількості 3 одиниці, а саме:

1) резервуар горизонтальний сталевий тип: РГС-10, серійний №157-4, рівнемір-лічильник Navi Track MLS-01Ex, заводський номер вимірювального зонда - 00000097, дата реєстрації в реєстрі 24.12.2021, дата останньої повірки 20.06.2024 р., чинна до 20.06.2026 р.;

2) резервуар горизонтальний сталевий тип: РГС-25, серійний №223, рівнемір-лічильник Navi Track MLS-01Ex, заводський номер вимірювального зонда - 00000098, дата реєстрації в реєстрі 24.12.2021., дата останньої повірки 20.06.2024 р., чинна до 20.06.2026 р.;

3) резервуар зрідженого газу тип: ЗВГ-5.Н.1-УХЛ1, серійний №3336, рівнемір-лічильник NaviTrack MLS-01Ex, заводський номер вимірювального зонда - 00000510, дата реєстрації в реєстрі 24.12.2021., дата останньої повірки 10.06.2025 р., чинна до 10.06.2027 р.

Водночас, позивачем для перевірки не надано документи, що засвідчують повірку вищезазначених рівнемірів-лічильників в кількості 3 одиниць: за період з 01.06.2023 до 20.06.2024 рівнеміри - лічильники №00000097 та №00000098; за період з 01.06.2023 до 10.06.2025 рівнемір - лічильник №00000510, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність такої повірки, що, в свою чергу, вважається необладнанням акцизного складу, на яких розташовані резервуари, рівнемірами-лічильниками відповідно до пп. 230.1.2 п. 230.1 статті 230 Податкового кодексу України.

Також під час перевірки встановлено, що ТОВ "Тат Ойл" на акцизному складі №1018040 для відпуску пального споживачам використовує витратоміри - лічильники (паливороздавальні та газороздавальні колонки двохстороннього типу) в кількості 3 одиниці, а саме:

1) ПРК №1 NOVA2КЕД 50-0,25-1, серійний №2626, дата реєстрації в реєстрі 24.12.2021, дата останньої повірки 12.06.2025, дата попередньої повірки 12.06.2024;

2) ПРК №1 NOVA2KЕД 50-0,25-1, серійний №2627, дата реєстрації в реєстрі 24.12.2021, дата останньої повірки 12.06.2025, дата попередньої повірки 12.06.2024;

3) ПРК Шельф LPG 100-1, серійний №14632, дата реєстрації в реєстрі 24.12.2021, дата останньої повірки 12.06.2025, дата попередньої повірки 12.06.2024.

Водночас, позивачем для перевірки не надано документи, що засвідчують повірку вищезазначених витратомірів-лічильників в кількості 3 одиниць, серійні номери 2626, 2627, 14632, за період з 01.06.2023 до 12.06.2024, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність такої повірки, що, в свою чергу, вважається необладнанням акцизного складу, на яких розташовані місця відпуску пального, витратомірами-лічильниками відповідно до пп. 230.1.2 п. 230.1 статті 230 Податкового кодексу України.

Враховуючи вказане, контролюючим органом було констатовано порушення позивачем підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України в частині необладнання акцизного складу (уніфікований номер 1018040) витратомірами-лічильниками в кількості 3 одиниць за період з 01.06.2023 до 12.06.2024, рівнемірами - лічильниками в кількості 1 одиниці за період з 01.06.2023 по 18.06.2024, а також пунктів 85.2, 85.4 статті 85 ПК України, в частині ненадання документів (копії документів), що засвідчують повірку рівнемірів - лічильників в кількості 1 одиниці: за період з 01.06.2023 по 18.06.2023 - рівнемір - лічильник зав. № 00000510, та витратомірів-лічильників в кількості 3 одиниць, серійні номери 2626, 2627, 14632, за період з 01.06.2023 до 12.06.2024.

Щодо посилань відповідача на необладнання суб`єктом господарювання акцизного складу витратомірами-лічильниками в кількості 3 одиниць за період з 01.06.2023 до 12.06.2024, рівнемірами - лічильниками в кількості 1 одиниці за період з 01.06.2023 по 18.06.2024, суд зазначає наступне.

За п.230.1 ст.230 ПК України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Згідно п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

За п.п.230.1.4 п.230.1 ст.230 ПК України порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У такому реєстрі міститься податкова інформація про розпорядників акцизних складів, наявні у них акцизні склади, розташовані на акцизних складах резервуари, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники, їх серійні (ідентифікаційні) номери, а також дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про фактичний обсяг обігу пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів.

Як було встановлено судом під час розгляду справи, ТОВ "Тат Ойл" на момент проведення перевірки використовує резервуари з облаштованими рівнемірами-лічильниками для обліку приймання, зберігання і відвантаження пального в кількості 3 одиниці, а саме:

1) резервуар горизонтальний сталевий тип: серійний №157-4, рівнемір-лічильник Navi Track MLS-01Ex, заводський номер вимірювального зонда - 00000097, дата реєстрації в реєстрі 24.12.2021, дата останньої повірки 20.06.2024 р., чинна до 20.06.2026 р.;

2) резервуар горизонтальний сталевий тип: серійний №223, рівнемір-лічильник Navi Track MLS-01Ex, заводський номер вимірювального зонда - 00000098, дата реєстрації в реєстрі 24.12.2021., дата останньої повірки 20.06.2024 р., чинна до 20.06.2026 р.;

3) резервуар зрідженого газу тип: серійний №3336, рівнемір-лічильник NaviTrack MLS-01Ex, заводський номер вимірювального зонда - 00000510, дата реєстрації в реєстрі 24.12.2021., дата останньої повірки 10.06.2025 р., чинна до 10.06.2027 р.

Водночас, за твердженням відповідача, суб`єктом господарювання для перевірки не було надано документи, що засвідчують повірку вищезазначених рівнемірів-лічильників: за період з 01.06.2023 до 20.06.2024 - рівнеміри - лічильники №00000097 та №00000098, та за період з 01.06.2023 до 10.06.2025 - рівнемір - лічильник №00000510, що, на свідчить про відсутність такої повірки.

Окрім того, на момент проведення перевірки ТОВ "Тат Ойл" для відпуску пального споживачам використовує витратоміри - лічильники (паливороздавальні та газороздавальні колонки двохстороннього типу) в кількості 3 одиниці, а саме:

1) ПРК №1 NOVA2КЕД 50-0,25-1, серійний №2626, дата реєстрації в реєстрі 24.12.2021, дата останньої повірки 12.06.2025, дата попередньої повірки 12.06.2024;

2) ПРК №1 NOVA2KЕД 50-0,25-1, серійний №2627, дата реєстрації в реєстрі 24.12.2021, дата останньої повірки 12.06.2025, дата попередньої повірки 12.06.2024;

3) ПРК Шельф LPG 100-1, серійний №14632, дата реєстрації в реєстрі 24.12.2021, дата останньої повірки 12.06.2025, дата попередньої повірки 12.06.2024.

Водночас, за твердженням відповідача, суб`єктом господарювання для перевірки не надано документи, що засвідчують повірку вищезазначених витратомірів-лічильників в кількості 3 одиниць, серійні номери 2626, 2627, 14632, за період з 01.06.2023 до 12.06.2024, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність такої повірки.

Варто зазначити, що контролюючим органом безпосередньої в Акті фактичної перевірки від 01.06.2026 року №14756/02-32-09-01/42759541 вказано про наявність актуального результату повірки вищевказаних витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників. При цьому, на момент проведення Головним управлінням ДПС у Вінницькій області не виявлено за двома адресами місця здійснення господарської діяльності (розташування акцизного складу) ТОТ «ТАТ ОЙЛ» витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників, які б не відповідали вимогам законодавства або не мали позитивний результат повірки або оцінку відповідності.

На думку суду, за наявності на момент фактичної перевірки витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників, які мають позитивний результат повірки або оцінку відповідності, до суб`єкта господарювання не може бути застосована санкція у вигляді прийняття рішення про припинення дії ліцензії №02180314202100082 на право роздрібної торгівлі пальним на підставі п.14 ч.2 ст.46 Закону №3817-ІХ, а саме за факт необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального в резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі.

Окрім того, за п.80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Тобто, на переконання суду, правова природа фактичної перевірки полягає у перевірці фактичного стану дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства безпосередньо за місцем провадження діяльності.

Фактична перевірка є окремим видом податкової перевірки, яка проводиться за місцем фактичного провадження платником податків діяльності або за місцем розташування господарських чи інших об`єктів права власності такого платника. Її правова природа полягає у перевірці фактичного стану дотримання платником податків вимог законодавства безпосередньо за місцем провадження діяльності.

При цьому, що контролюючим органом було вказано про наявність порушення з боку ТОВ «ТАТ ОЙЛ» п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України в частині необладнання акцизного складу витратомірами-лічильниками в кількості 3 одиниць за період з 01.06.2023 до 12.06.2024, та рівнемірами - лічильниками в кількості 1 одиниці за період з 01.06.2023 по 18.06.2024, тобто за минулий період, а не на момент проведення фактичної перевірки, що на переконання суду, не відповідає суті фактичної перевірки.

Контролюючий орган, як вірно зазначено позивачем в адміністративному позові, ототожнив фактичну наявність обладнання на акцизному складі та наявність у платника окремих копій документів про повірку за попередні періоди. Це, на думку суду, є необґрунтованим.

Враховуючи вищевказане суд доходить висновку, що контролюючим органом під час проведення фактичної перевірки було встановлено наявність у позивача актуального результату повірки витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників, що виключає сам факт порушення позивачем п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України в частині необладнання витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі.

Щодо посилань відповідача на ненадання позивачем документів (копії документів), що засвідчують повірку рівнемірів - лічильників в кількості 1 одиниці: за період з 01.06.2023 по 18.06.2023 - рівнемір - лічильник №00000510, та витратомірів-лічильників в кількості 3 одиниць, серійні номери 2626, 2627, 14632, за період з 01.06.2023 до 12.06.2024, суд зазначає наступне.

Згідно Акту про результати фактичної перевірки ТОВ «ТАТ ОЙЛ» від 01.06.2026 року №14765/02-32-09-01/42759541 вбачається, що контролюючим органом також було встановлено порушення позивачем вимог пунктів 85.2, 85.4 статті ПК України, а саме в частині ненадання документів (копії документів), що засвідчують повірку рівнемірів - лічильників в кількості 1 одиниці: за період з 01.06.2023 по 18.06.2023 - рівнемір - лічильник зав. № 00000510, та витратомірів-лічильників в кількості 3 одиниць, серійні номери 2626, 2627, 14632, за період з 01.06.2023 до 12.06.2024.

З цього приводу суд зазначає, що за п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

За п.85.4 ст.85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Суд враховує той факт, що підприємство не заперечує факт ненадання податковому органу архівних документів, що засвідчують повірку рівнемірів - лічильників в кількості 1 одиниці: за період з 01.06.2023 по 18.06.2023 - рівнемір - лічильник №00000510, та витратомірів-лічильників в кількості 3 одиниць, серійні номери 2626, 2627, 14632, за період з 01.06.2023 до 12.06.2024, водночас, підприємство посилається на обставини, які об`єктивно не залежали від його волі, зокрема, у ніч із 08 на 09 жовтня 2025 року внаслідок бойових дій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, було завдано значних руйнувань цивільній інфраструктурі міста Чорноморськ, у тому числі пошкоджено будівлю, де розміщено головний офіс ТОТ «ТАТ ОЙЛ» (за адресою: м. Чорноморськ, вул. Перемоги, 17). Факт пошкодження будівлі та подальших наслідків підтверджено Актом Державної служби України з надзвичайних ситуацій про пожежу від 09.10.2025 року, а також Актом комісійного обстеження від 24.10.2025 року. Будівлю включено до переліку об`єктів, які підлягають відновленню та потребують встановлення обсягу руйнувань і фіксації завданої шкоди. За твердженням сторони позивача, через вищевказану подію підприємство повністю втратило доступ до первинних бухгалтерських та інших господарських документів за період з 2019 року, оскільки матеріальні носії, на яких вони зберігалися, були пошкоджені або знищені остаточно.

Вищевказана подія має характер непередбачуваних та надзвичайних обставин, які об`єктивно унеможливили збереження відповідних документів та їх подальше використання, зокрема надання на запит контролюючого органу при здійсненні перевірки.

Суд враховує, що контролюючим органом ні під час складення Акту про результати фактичної перевірки ТОВ «ТАТ ОЙЛ» від 01.06.2026 року №14756/02-32-09-01/42759541, ні під час винесення оскаржуваного рішення від 10.07.2026 року за №598/Р/Л, на під час розгляду даної справи судом вищевказані обставини не були спростовані, водночас, матеріали справи не містять доказів того, що відповідні обставини були враховані Головним управлінням ДПС у Вінницькій області під час застосування до позивача санкції у вигляді припинення дії ліцензій №02180314202100082.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналізуючи вищевказане суд доходить висновку, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень, не було надано належних та допустимих доказів або доводів для підтвердження наявності підстав для припинення дії ліцензії №02180314202100082 та ліцензії №02020314202100070 на право роздрібної торгівлі пальним, що свідчить про необґрунтованість та протиправність рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 10.07.2026 року за №598/Р/Л, та необхідність його скасування.

За приписами ч. 5 ст. 46 Закону №3817-IХ у разі якщо за результатами адміністративного або судового оскарження рішення органу ліцензування про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності рішення прийнято на користь платника податку, то ліцензія, що була припинена таким рішенням органу ліцензування, вважається діючою з дати її припинення.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

У рішенні у справі «Вучкович та інші проти Сербії» Європейський суд з прав людини зазначив, щоб бути ефективним, засіб правового захисту має бути спроможним безпосередньо виправити оскаржуваний стан справ і має пропонувати розумні перспективи успіху.

З метою справедливого та ефективного поновлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області поновити товариству з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» дію ліцензій №02180314202100082 та 02020314202100070 на право роздрібної торгівлі пальним.

Верховний Суд неодноразово посилався на низку рішень Європейського суду з прав людини щодо обґрунтованості судових рішень. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого підприємством судового збору у розмірі 6 056,00 грн. з Головного управління ДПС у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 12, 241-246, 255, 257, 258, 262, 291, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №598/Р/Л від 10.07.2026 року про припинення Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» дії ліцензій №02180314202100082 та №0202031402100070 на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» дію ліцензій №02180314202100082 та №02020314202100070 на право роздрібної торгівлі пальним.

Стягнути з Головного управління ДПС у Вінницькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 6056,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Перемоги, 17, код ЄДРПОУ 42759541).

Відповідач Головне управління ДПС у Вінницькій області (21027, м. Вінниця, вул. Василенка Костянтина, 21, код ЄДРПОУ 44069150).

Суддя О.В. Білостоцький