Рішення № 139880936, 18.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 рокусправа № 380/1463/26місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 до Міністерства оборони України код ЄДРПОУ 00034022, адреса: 03168, м. Київ, просп.Повітрофлотський, 6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , у якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо призначення та невиплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2025 року;

- зобов`язати Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 інвалідності, недоплачену одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням II групи, що настала внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, у розмірі 300- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2025 року, з урахуванням вже виплаченої суми допомоги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 11.06.2025 № 184/25/4795/ВП експертна команда колегіально прийняла рішення щодо встановлення ІІ групи інвалідності - поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Згідно з листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.12.2025 рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 23.10.25 № 519/975 позивачу, як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, у зв`язку зі зміною групи інвалідності та причинного зв`язку інвалідності, на підставі довідки МСЕК серії 12 ААА № 816468 від 25.05.2018 та рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №184/25/4795/Р від 11.06.2025 призначено одноразову грошову допомогу в розмірі різниці між 300- та 250-кратним розміром прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2018), в сумі 88100 (Вісімдесят вісім тисяч сто) грн. 00 коп. У зв`язку із встановленням II групи інвалідності позивачу була виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 88100,00грн, що підтверджується випискою із карткового рахунку позивача. Позивач вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо виплати вказаної допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2025 року.

27.02.2026 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він проти задоволення позову заперечує. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ якщо військовослужбовцю, військовозобов`язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв). Абзацом 2 пункту 3 Порядку № 975 визначено: Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності- дата, зазначена у довідці медико соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності. Однакове визначення розрахункової величини прожиткового мінімуму на момент первинного встановлення групи інвалідності та зміни групи інвалідності законодавець пов`язує з однією подією - первинне встановлення інвалідності (первинне рішення органу МСЕК). За такої правової конструкції, визначення вищої групи інвалідності при повторному (черговому) огляді не змінює розрахункову величину прожиткового мінімуму.

16.02.2026 від представника третьої особи до суду надійшли пояснення на позовну заяву, в яких він проти задоволення позову заперечує. Вказані пояснення обґрунтовані тим, що згідно із пунктом 19 Порядку № 975, якщо військовослужбовцю, військовозобов`язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (зокрема внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв) із розрахунку прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність. Отже, рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 23.10.25 № 519/975, відповідає вимогам Порядку № 975 на дату виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги 11.06.2025.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 03.02.2026 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

ОСОБА_1 призваний до Збройних Сил України за мобілізацією та звільнений за станом здоров`я.

Відповідно до витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 331 від 10.07.2017 ОСОБА_1 встановлено причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва, а саме: травма, контузія, так, пов`язані із захистом Батьківщини.

За наслідками травми, пов`язаної із захистом Батьківщини ОСОБА_1 у 2018 році встановлена ІІІ група інвалідності. Причина інвалідності: Поранення, так, пов`язане із захистом Батьківщини.

У зв`язку із встановленням III групи інвалідності позивачу виплачена одноразова грошова допомога.

Відповідно до довідки про обставини травми № 578 від 10.03.2024 ОСОБА_2 27.02.2024 одержав поранення, перебував в засобах індивідуального захисту (шолом, бронежилет), у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння не перебував.

Згідно з довідкою Військово-лікарської комісії № 1347 від 10.12.2024 ОСОБА_1 встановлено причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва, а саме: травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 11.06.2025 № 184/25/4795/ВП експертна команда колегіально прийняла рішення щодо встановлення ІІ групи інвалідності - поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.

Позивач подав документи для призначення йому одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ № 975 від 25.12.2013.

Згідно з листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.12.2025 рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 23.10.25 № 519/975 позивачу, як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, у зв`язку зі зміною групи інвалідності та причинного зв`язку інвалідності, на підставі довідки МСЕК серії 12 ААА №816468 від 25.05.2018 та рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 184/25/4795/Р від 11.06.2025 призначено одноразову грошову допомогу в розмірі різниці між 300 та 250 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2018), в сумі 88100грн 00 коп.

Отж, у зв`язку із встановленням II групи інвалідності позивачу виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 88100,00 грн, що підтверджується випискою із карткового рахунку позивача.

Вважаючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2025 року, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

IV. Позиція суду

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України від 25.02.1993 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII), який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Згідно із статею 41 Закону №2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначені Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).

Згідно з пунктом 1 статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 2 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:

встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно зі статтею 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 згаданого Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Згідно з підпунктом «б» пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Згідно з пунктом 2 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ у випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов`язаним або резервістам.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Суд звертає увагу відповідача на те, що саме Міністерство оборони України уповноважене призначати і виплачувати одноразову допомогу.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Водночас статтею 16-4 Закону №2011-ХІІ визначені випадки, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються - якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 9 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ).

Так, на виконання Закону № 2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 (далі - Порядок №975 у редакції, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин).

Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Пунктом 4 Порядку №975 визначено, одноразова грошова допомога призначається у разі:

встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин.

Відповідно до пункту 21 Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов`язаний, резервіст або особа, звільнена з військової служби, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, подають уповноваженому органу у паперовій або електронній формі засобами електронної пошти з дотриманням законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг такі документи:

заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії:

постанови відповідної військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, та засвідчений в установленому законодавством порядку переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), якій призначається та виплачується одноразова грошова допомога, з даними про прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, або довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені), копія військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства);

реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім іноземців та осіб без громадянства) (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідному контролюючому органу та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги, військовослужбовець, військовозобов`язаний, резервіст або особа, звільнена з військової служби, якому (якій) виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначених в абзацах другому - восьмому цього пункту, та копію відповідного рішення суду, засвідченого у встановленому порядку.

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста є наслідком:

вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 призвано до Збройних Сил України за мобілізацією та звільнений за станом здоров`я.

Відповідно до витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 331 від 10.07.2017 ОСОБА_1 встановлено причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва, а саме: травма, контузія, так, пов`язані із захистом Батьківщини.

За наслідками травми, пов`язаної із захистом Батьківщини ОСОБА_1 у 2018 році встановлена ІІІ група інвалідності. Причина інвалідності: Поранення, так, пов`язане із захистом Батьківщини.

У зв`язку із встановленням III групи інвалідності позивачу виплачена одноразова грошова допомога.

Відповідно до довідки про обставини травми № 578 від 10.03.2024 ОСОБА_2 27.02.2024 одержав поранення, перебував в засобах індивідуального захисту (шолом, бронежилет), у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння не перебував.

Згідно з довідкою Військово-лікарської комісії № 1347 від 10.12.2024 ОСОБА_1 встановлено причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва, а саме: травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 11.06.2025 № 184/25/4795/ВП експертна команда колегіально прийняла рішення щодо встановлення ІІ групи інвалідності - поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.

Позивач подав документи для призначення йому одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ № 975 від 25.12.2013.

Згідно з листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.12.2025 рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 23.10.25 № 519/975 позивачу як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, у зв`язку зі зміною групи інвалідності та причинного зв`язку інвалідності, на підставі довідки МСЕК серії 12 ААА № 816468 від 25.05.2018 та рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 184/25/4795/Р від 11.06.2025 призначено одноразову грошову допомогу в розмірі різниці між 300 та 250 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2018), в сумі 88100,00 коп.

Отже, у зв`язку із встановленням II групи інвалідності позивачу виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 88100,00 грн, що підтверджується випискою із карткового рахунку позивача.

Надаючи оцінку такому рішенню, суд наголошує на тому, що за змістом частини першої статті 16-4 Закону №2011-ХІІ та пункту 19 Порядку № 975, зазначена допомога не призначається з підстав, наведених цими нормами, лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння, а саме вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).

Водночас, суд погоджується із твердженнями позивача, відповідно до яких, позивач у різний час отримав два окремі ушкодження здоров`я, різні за своєю природою та правовими наслідками, які зумовили встановлення групи інвалідності:

(1) у 2018 році - внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини;

(2) у 2024 році - внаслідок поранення при безпосередній участі військовослужбовця у бойових діях, у зв`язку із захистом Батьківщини.

Формальне ототожнення або об`єднання цих подій є помилковим і суперечить меті спеціального законодавства.

Такий висновок застосовується лише у випадку, коли інвалідність настала внаслідок іншого, самостійного ушкодження здоров`я, отриманого під час виконання обов`язків військової служби, а не у випадку зміни оцінки (причин) одного й того самого захворювання.

При цьому суд наголошує, що ушкодження здоров`я, отримане позивачем, що спричинило встановлення групи інвалідності в 2018 році, та поранення, отримане ним у 2024 році під час захисту Батьківщини, є двома самостійними страховими випадками. Кожен із них має власні причини, час настання та правові наслідки.

Суд звертає увагу, що використана законодавцем конструкція "у тому числі внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв " у частині четвертій статті 16-3 Закону № 2011-XII та пункті 19 Порядку № 975 спрямована на врегулювання ситуацій, коли у тієї самої особи внаслідок різних причин може бути змінена група інвалідності чи її причинний зв`язок.

Це положення дійсно не створює нового факту встановлення інвалідності, а лише свідчить про виникнення підстави для доплати до більшого розміру допомоги.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що згідно із пунктом 19 Порядку № 975, якщо військовослужбовцю, військовозобов`язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (зокрема внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв) із розрахунку прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, оскільки позивачу було встановлено ІІ групи інвалідності внаслідок окремого поранення, а не внаслідок наступного огляду (переогляду) за пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, отриманим у 2017 році.

Отже, суд вказує на те, що позивачу відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 11.06.2025 №184/25/4795/ВП встановлено ІІ групи інвалідності - поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду/оцінювання, зміни групи інвалідності чи причинного зв`язку дата, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи/довідці медико-соціальної експертної комісії про повторне встановлення інвалідності або відомості з електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи.

Таким чином, вирішуючи питання про доплату позивачу одноразової допомоги, відповідач повинен був врахувати те, що днем виникнення права на таку доплату є дата, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, тобто 11.06.2025.

Отже, відповідач, при здійсненні доплати одноразової допомоги, повинен був здійснити таку у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено відповідну групу інвалідності, тобто станом на 01.01.2025.

Проте, суд зазначає, що за результатом розгляду заяви позивача відповідач прийняв пункт 27 рішення від 23.10.25 № 519/975 відповідно до якого молодшому сержанту в запасі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), звільненому 02.06.2025, який є особою з інвалідністю II групи внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, у зв`язку зі зміною групи інвалідності та причинного зв`язку інвалідності, на підставі довідки МСЕК серії 12 ААА № 816468 від 25.05.2018 та рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 184/25/4795/Р від 11.06.2025 вирішено виплатити у розмірі різниці між 300 та 250 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2018), в сумі 88100грн 00 коп., а відтак у позовній вимозі про визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України щодо призначення та невиплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2025 року необхідно відмовити повністю.

Отже, під час судового розгляду справи відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів належними та достовірними засобами доказування правомірність прийнятого рішення, а тому оскаржуване рішення, пункт 27 рішення від 23.10.25 № 519/975, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнійший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Зобов`язання судом відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу позивачу у зв`язку зі встановленням інвалідності може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність інших підстав для відмови у призначенні та виплаті такої допомоги, які передбачені законом.

Суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки, а прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, без перевірки наявності чи відсутності усіх підстав для відмови у її виплаті, може бути необґрунтованим.

За таких обставин, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву та додані до неї документи про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності II групи, яка настала внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено відповідну групу інвалідності, станом на 01.01.2025, та прийняти за результатами її розгляду, в установленому порядку, відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні та з урахуванням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги у розмірі 528600 (п`ятсот двадцять вісім тисяч) гривень 00 копійок».

Вказаний правовий висновок в частині обрання належного способу захисту порушеного права узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.01.2024 у справі № 480/4122/22.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

V. Судові витрати

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не розподіляються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 8 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати пункт 27 рішення засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом №519/975 від 23.10.2025.

Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву та додані до неї документи про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності II групи, яка настала внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у якому встановлено відповідну групу інвалідності, станом на 01.01.2025, та прийняти за результатами її розгляду, в установленому порядку із урахуванням раніше виплачених сум, відповідне рішення, та з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Гулик Андрій Григорович