Рішення № 139880823, 18.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року м. Київ справа №320/23252/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКСМАРТ» до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «МІКСМАРТ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 14.01.2026 № 6202,

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «МІКСМАРТ» (код ЄДРПОУ 43321291) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 12.05.2026 № 13766151/43321291, від 12.05.2026 №13766146/43321291, від 12.05.2026 №13766147/43321291, від 12.05.2026 № 13766148/43321291, від 12.05.2026 №13766149/43321291, від 12.05.2026 №13766150/43321291, від 30.04.2026 №13747504/43321291, від 12.05.2026 №13766159/43321291, від 12.05.2026 №13766160/43321291, від 12.05.2026 №13766157/43321291, від 12.05.2026 №13766158/43321291, від 12.05.2026 №13766154/43321291, від 12.05.2026 №13766161/43321291, від 12.05.2026 №13766152/43321291, від 12.05.2026 №13766153/43321291, від 12.05.2026 №13766164/43321291, від 12.05.2026 №13766162/43321291, від 12.05.2026 №13766163/43321291, від 20.05.2026 №13782004/43321291, від 12.05.2026 №13766165/43321291, від 12.05.2026 №13766156/43321291, від 12.05.2026 № 13766155/43321291,

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 01.08.2025 № 23, від 31.08.2025 № 70, від 30.09.2025 № 63, від 31.10.2025 № 64, від 30.11.2025 № 61, від 31.12.2025 № 63, від 30.04.2025 № 65, від 31.05.2025 № 64, від 30.06.2025 № 62, від 31.07.2025 № 64, від 31.08.2025 № 69, від 30.09.2025 № 62, від 31.10.2025 № 63, від 30.11.2025 № 62, від 31.12.2025 № 64, від 31.01.2026 № 63, від 28.02.2026 № 57, від 31.03.2026 № 65, від 30.06.2025 № 63, від 30.09.2025 № 61, від 31.12.2025 № 65 та від 31.03.2026 № 64, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «МІКСМАРТ» (код ЄДРПОУ 43321291), датою їх фактичного подання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 14.01.2026 № 6202 не містить належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку і не містить доказів наявності податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак здійснення ним ризикових господарських операцій, з посиланням на відповідні документи. Також представник позивача наголосив, що ним було складено та подано контролюючому органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні за наслідками реальних господарських операцій, однак зупинення їх реєстрації було безпідставним, а відповідачем-1 необґрунтовано відмовлено в їх реєстрації, незважаючи на відповідність операцій і складених накладних усім вимогам законодавства та надання товариством повного пакету первинних документів, при тому що у квитанціях та спірних рішеннях відсутня будь-яка конкретизація щодо того, яких саме документів не вистачало для реєстрації податкових накладних або які саме з наданих документів складені з порушенням законодавства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідачі надали відзиви на позовну заяву, в яких заперечували проти задоволення позовних вимог, зазначивши про правомірність прийнятих рішень щодо відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку за пунктом 8 Критеріїв ризиковості, наявності податкової інформації щодо залучення підприємства до ризикових операцій, законності прийняття рішень про відмову в реєстрації спірних податкових накладних через надання документів, оформлених із порушенням законодавства, а також щодо дискреційності повноважень щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окрім того, представником відповідача Головного управління ДПС у м. Києві у відзиві викладено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Розглянувши вказане клопотання відповідача, суд дійшов висновку про залишення цього клопотання без задоволення з огляду на наступне.

У частині третій статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Оскільки КАС України не встановлений порядок вирішення клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, тому розгляд означеного клопотання відповідача за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.

Відповідно до частин першої-третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частинами першою, другою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Пунктом 2 частини шостої статті 262 КАС України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Вказане свідчить, що КАС України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених КАС України обмежень.

Означена справа не відноситься до спорів, визначених у частині четвертій статті 12, частині четвертій статті 257 КАС України, що можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження. При цьому, спір виник у справі незначної складності, для якої передбачено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Доводи, наведені відповідачем у клопотанні про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, вказаних висновків суду не спростовують і не дають достатніх підстав для прийняття рішення про зміну обраної судом форми адміністративного судочинства.

Крім того, частиною першою статті 262 КАС України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини восьмої статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Отже, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України. При цьому сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.

Зважаючи на предмет спору між сторонами, з урахуванням того, що характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі не вимагають проведення підготовчого провадження та судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання ГУ ДПС у м. Києві про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МІКСМАРТ» зареєстровано як юридична особа за адресою: 02002, місто Київ, вулиця Аболмасова Андрія, будинок 7, офіс 436, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43321291. Позивач є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 433212926539.

23 квітня 2025 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення № 96035 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Позивачем у порядку пункту 6 Порядку № 1165 подавалися на розгляд комісії інформація та копії документів, що свідчать про невідповідність платника критеріям ризиковості. Проте контролюючий орган приймав нові рішення про відповідність критеріям ризиковості: від 16.07.2025 № 15593, від 04.12.2025 № 257884 та рішення від 14.01.2026 № 6202.

У рішенні від 14.01.2026 № 6202 підставою для віднесення Товариства до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, визначено:

- пункт 06: платник податку залучений до здійснення групою платників податку циклу операцій один із одним щодо придбання / реалізації одного й того ж товару / послуги для формування штучного обсягу такого товару/послуги;

- пункт 07: відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або недостатня кількість трудових ресурсів;

- пункт 11: накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання відповідно до поданої звітності та/або відсутності придбання послуг зберігання.

У рішенні зазначено інформацію про операції по придбанню товарів, у яких задіяне ТОВ «МІКСМАРТ» (код ЄДРПОУ 45399946), та придбанню і постачанню товарів позивачем (код ЄДРПОУ 43321291).

Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що позивачем за наслідками господарських операцій були складені та направлені до ДПС для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні:

1. за господарськими взаємовідносинами з АТ КБ «ПРИВАТБАНК»:

16.07.2025 між ТОВ «МІКСМАРТ» (орендар) та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (суборендар) укладено договір суборенди частини приміщення площею 1 кв.м за адресою: м. Київ, Кловський узвіз, буд. 20 (належить орендарю на підставі договору оренди № 410КК/602 від 29.03.2024), щомісячна орендна плата 500,00 грн з ПДВ. Зарахування коштів підтверджено повідомленнями про зарахування коштів: від 13.08.2025 № P8DAXL00MO на суму 258,06 грн, від 12.09.2025 № P9CAXL00WQ на суму 500,00 грн, від 13.10.2025 № PADAXL00IB на суму 500,00 грн, від 13.11.2025 № PBDAXL00LF на суму 500,00 грн, від 12.12.2025 № PCCAXLO0YR на суму 500,00 грн.

За правилом першої події позивачем виписано та направлено на реєстрацію податкові накладні: від 01.08.2025 № 23 на суму 258,06 грн (ПДВ 43,01 грн); від 31.08.2025 № 70 на суму 500,00 грн (ПДВ 83,33 грн); від 30.09.2025 № 63 на суму 500,00 грн (ПДВ 83,33 грн); від 31.10.2025 № 64 на суму 500,00 грн (ПДВ 83,33 грн); від 30.11.2025 № 61 на суму 500,00 грн (ПДВ 83,33 грн); від 31.12.2025 № 63 на суму 500,00 грн (ПДВ 83,33 грн).

Реєстрацію вказаних податкових накладних було зупинено на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач направив повідомлення про надання пояснень та первинні документи.

Рішеннями Комісії ГУ ДПС у м. Києві від 12.05.2026 № 13766151/43321291, від 12.05.2026 № 13766146/43321291, від 12.05.2026 № 13766147/43321291, від 12.05.2026 № 13766148/43321291, від 12.05.2026 № 13766149/43321291 та від 12.05.2026 № 13766150/43321291 позивачу відмовлено у їх реєстрації.

2. за господарськими взаємовідносинами з ТОВ «ДЕРЖЛОТО»:

09.04.2024 між ТОВ «МІКСМАРТ» (повірений) та ТОВ «ДЕРЖЛОТО.» (довіритель) укладено договір доручення № 378 на розповсюдження білетів державних лотерей із винагородою 1% від обсягу реалізації. Факт надання послуг оформлено актами здачі-приймання від 30.04.2025 № 15 (1 515,80 грн), від 31.05.2025 № 17 (1 956,40 грн), від 30.06.2025 № 19 (1 586,40 грн), від 31.07.2025 № 23 (1 744,10 грн), від 31.08.2025 № 29 (1 675,10 грн), від 30.09.2025 № 31 (1 385,10 грн), від 31.10.2025 № 33 (1 463,40 грн), від 30.11.2025 № 35 (1 543,80 грн), від 31.12.2025 № 37 (1 180,40 грн), від 31.01.2026 № 2 (1 142,60 грн), від 28.02.2026 № 3 (985,10 грн), від 31.03.2026 № 6 (953,20 грн), виставлено рахунки та отримано оплату.

Позивачем складено та направлено на реєстрацію податкові накладні: від 30.04.2025 № 65 на суму 1 515,80 грн (ПДВ 252,63 грн); від 31.05.2025 № 64 на суму 1 956,40 грн (ПДВ 326,07 грн); від 30.06.2025 № 62 на суму 1 586,40 грн (ПДВ 264,40 грн); від 31.07.2025 № 64 на суму 1 744,10 грн (ПДВ 290,68 грн); від 31.08.2025 № 69 на суму 1 675,10 грн (ПДВ 279,18 грн); від 30.09.2025 № 62 на суму 1 385,10 грн (ПДВ 230,85 грн); від 31.10.2025 № 63 на суму 1 463,40 грн (ПДВ 243,90 грн); від 30.11.2025 № 62 на суму 1 543,80 грн (ПДВ 257,30 грн); від 31.12.2025 № 64 на суму 1 180,40 грн (ПДВ 196,73 грн); від 31.01.2026 № 63 на суму 1 142,60 грн (ПДВ 190,43 грн); від 28.02.2026 № 57 на суму 985,10 грн (ПДВ 164,18 грн); від 31.03.2026 № 65 на суму 953,20 грн (ПДВ 158,87 грн).

Реєстрацію вказаних податкових накладних було зупинено за п. 8 Критеріїв ризиковості. За результатами розгляду пояснень та первинних документів рішеннями Комісії ГУ ДПС у м. Києві від 30.04.2026 № 13747504/43321291, від 12.05.2026 № 13766159/43321291, від 12.05.2026 № 13766160/43321291, від 12.05.2026 № 13766157/43321291, від 12.05.2026 № 13766158/43321291, від 12.05.2026 № 13766154/43321291, від 12.05.2026 № 13766161/43321291, від 12.05.2026 № 13766152/43321291, від 12.05.2026 № 13766153/43321291, від 12.05.2026 № 13766164/43321291, від 12.05.2026 № 13766162/43321291 та від 12.05.2026 № 13766163/43321291 відмовлено у їх реєстрації.

3. за господарськими взаємовідносинами з ТОВ «БРИТІШ АМЕРИКАН ТОБАККО СЕЙЛЗ ЕНД МАРКЕТИНГ УКРАЇНА»:

01.01.2024 між ТОВ «МІКСМАРТ» (виконавець) та замовником укладено договір № МІК24 щодо надання послуг з підтримки наявності та асортименту продукції у пунктах продажу та забезпечення товарного запасу. Сторонами підписано акти наданих послуг від 30.06.2025 на суму 280 890,00 грн (ПДВ 46 815,00 грн), від 30.09.2025 на суму 287 883,00 грн (ПДВ 47 980,50 грн), від 31.12.2025 на суму 331 902,00 грн (ПДВ 55 317,00 грн) та від 31.03.2026 на суму 352 308,00 грн (ПДВ 58 718,00 грн).

Позивачем складено та направлено на реєстрацію податкові накладні: від 30.06.2025 № 63 на суму 280 890,00 грн (ПДВ 46 815,00 грн); від 30.09.2025 № 61 на суму 287 883,00 грн (ПДВ 47 980,50 грн); від 31.12.2025 № 65 на суму 331 902,00 грн (ПДВ 55 317,00 грн); від 31.03.2026 № 64 на суму 352 308,00 грн (ПДВ 58 718,00 грн).

Реєстрацію вказаних податкових накладних було зупинено за п. 8 Критеріїв ризиковості. Після надання пояснень та первинних документів рішеннями Комісії ГУ ДПС у м. Києві від 20.05.2026 № 13782004/43321291, від 12.05.2026 № 13766165/43321291, від 12.05.2026 № 13766156/43321291 та від 12.05.2026 № 13766155/43321291 відмовлено у їх реєстрації.

В усіх вказаних рішеннях підставою для відмови зазначено «надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства» з додатковим дублюванням підстав відповідності товариства п. 8 Критеріїв ризиковості.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пункту 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту також - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Абзацом 1 пункту 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатком № 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, пунктом 8 Додатку № 1 до Порядку № 1165 встановлено такий Критерій ризиковості платника податку на додану вартість, як "У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.".

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що питання відповідності / невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, згідно з пунктом 7 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Суд звертає увагу, що у спірному рішенні Комісії Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 14.01.2026 № 6202 зазначено про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підставою для віднесення Товариства до переліку ризикових платників податку визначено: пункт 06 (платник податку залучений до здійснення групою платників податку, у тому числі щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один із одним щодо придбання / реалізації одного й того ж товару / послуги для формування штучного обсягу такого товару/послуги); пункт 07 (відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування); пункт 11 (накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання відповідно до поданої звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання). Також у рішенні вказано інформацію щодо операцій по придбанню товарів, у яких задіяне ТОВ «МІКСМАРТ» (код ЄДРПОУ 45399946), та по придбанню і постачанню товарів позивачем ТОВ «МІКСМАРТ» (код ЄДРПОУ 43321291).

Однак оскаржуване рішення не містить належної мотивації підстав та причин віднесення товариства до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та не містить доказів наявності податкової інформації, яка свідчить про здійснення ризикових операцій безпосередньо позивачем, із посиланням на конкретні документи та фактичні обставини.

Більше того, суд звертає увагу, що рішенню Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.01.2026 № 6202 не передували дії позивача щодо реєстрації у реєстрі податкової накладної чи розрахунку коригування. Профільним Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатися Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність товариства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування. Спірне рішення прийнято у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, оскільки в спірному рішенні не зазначена конкретна податкова накладна, ризиковість операції якої вбачається відповідачу.

При цьому, суд зауважує, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації контролюючим органом, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, податковим органом ні під час виникнення даних правовідносин, ні під час розгляду судом даної справи, надано не було. Крім того, суду не надано також доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику.

Натомість, суд звертає увагу на направлення позивачем на адресу податкового органу інформації та повідомлень з поясненнями і долученням відповідних документів, які б усунули сумніви в реальності та законності проведеної ТОВ «МІКСМАРТ» господарської діяльності.

Судом встановлено, що позивач на підтвердження своєї господарської діяльності надав контролюючому органу разом з поясненнями такі документи: договори оренди та суборенди нерухомого майна, договір поставки, видаткові та товарно-транспортні накладні, банківські виписки та платіжні інструкції, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), документи щодо наявності матеріально-технічної бази та трудових ресурсів.

Суд зазначає, що висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що контрагенти позивача або суб`єкти господарювання, з якими пов`язується діяльність позивача, відповідають критеріям ризиковості, як такі, що здійснюють сумнівні чи циклічні господарські операції.

Проте негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а інших суб`єктів господарювання, що своєю чергою порушує та не узгоджується з принципом (правилом) індивідуальної відповідальності платника податків, за яким добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом чи третіми особами.

Слід зазначити, що виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Вказаний підхід застосовано Європейським судом з прав людини, зокрема, у справах "Булвес" АД проти Болгарії" (2009 рік, заява № 3991/03), "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії" (2010 рік, заява № 6689/03), "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (заява № 36985/97), "Полторацький проти України" від 29.04.2003 р. (заява № 38812/97), де Суд дійшов висновку про правило "індивідуальної юридичної відповідальності", тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.

Відтак, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало зв`язки або здійснювало господарські операції із платниками податків, які на думку податкового органу є ризиковими, суд оцінює критично.

З урахуванням наведеного вище та первинних документів, які оформлені позивачем в рамках його господарської діяльності, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення, та які складені у відповідності до вимог законодавства і є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання зобов`язань, суд вважає оскаржуване рішення від 14.01.2026 № 6202 є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

За правилами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Отже, в силу прямих приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України, платник податків має право оскаржити до адміністративного суду будь-яке рішення, прийняте контролюючим органом, у тому числі рішення відповідної комісії головного управління ДПС в області, місті Києві та Офісу великих платників податків ДПС щодо встановлення ризиковості платника податків, позаяк жодним нормативно-правовим актом юрисдикція адміністративного суду на розгляд спорів між платниками та контролюючими органами щодо оскарження такого роду рішень не виключається.

При цьому, під час судового розгляду справи суд має встановити порушення прав платника внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та перевірити, чи прийняте таке рішення з дотримання критеріїв, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що приписами пункту 6 Порядку № 1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що встановлення Комісією Головного управління Державної податкової служби у місті Києві відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його господарської діяльності, оскільки у подальшому податковим органом прийняті оскаржувані у цьому ж провадженні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. Як на підставу для такого зупинення, контролюючий орган посилався саме на відповідність ТОВ «МІКСМАРТ» п. 8 Критеріїв ризиковості.

На переконання суду, з урахуванням викладеного та наявності реальних перешкод у подальшій господарській діяльності позивача, включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником.

При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Крім того, суд звертає увагу, що внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

Щодо позовних вимог ТОВ «МІКСМАРТ» в частині скасування рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних та, відповідно, зобов`язання їх зареєструвати в ЄРПН, суд виходить знаступного.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Як встановлено судом вище, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, який набрав чинності з 01 лютого 2020 року (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

Як встановлено судом, реєстрацію спірних податкових накладних позивача зупинено з тих підстав, що платник податків ТОВ «МІКСМАРТ» відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, у додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема пункт 8 «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

В порушення норм 10-11 Порядку № 1165, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено належної мотивації, підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Критерій пункту 8 у додатку 1 до Порядку № 1165 свідчить про те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У частині зазначення критерію ризиковості, відповідач лише послався на номер пункту та чітко не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться.

Вказані недоліки квитанції, окрім того, що характеризують рішення як необґрунтовані, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування, існуючих на думку відповідача, ризиків.

Відтак, допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Попри це, позивач, на абстрактну пропозицію відповідача намагався виконати вимоги щодо подання документів.

В той же час, суд звертає увагу на тому, що відповідачем не зазначено конкретний перелік документів, які необхідно подати позивачу, що фактично виключає можливість позивача здійснити захист та довести перед контролюючим органом реальність господарських операцій.

Крім того, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що Прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

В даному ж випадку судом встановлено, що позивачем було направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій, зазначених у спірних податкових накладних:

- за операціями з суборенди частини нежитлового приміщення з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (податкові накладні від 01.08.2025 № 23, від 31.08.2025 № 70, від 30.09.2025 № 63, від 31.10.2025 № 64, від 30.11.2025 № 61 та від 31.12.2025 № 63);

- за операціями з надання послуг з розповсюдження державних лотерей з ТОВ «ДЕРЖЛОТО.» (податкові накладні від 30.04.2025 № 65, від 31.05.2025 № 64, від 30.06.2025 № 62, від 31.07.2025 № 64, від 31.08.2025 № 69, від 30.09.2025 № 62, від 31.10.2025 № 63, від 30.11.2025 № 62, від 31.12.2025 № 64, від 31.01.2026 № 63, від 28.02.2026 № 57 та від 31.03.2026 № 65);

- за операціями з надання послуг з підтримки наявності та асортименту продукції з ТОВ «БРИТІШ АМЕРИКАН ТОБАККО СЕЙЛЗ ЕНД МАРКЕТИНГ УКРАЇНА» (податкові накладні від 30.06.2025 № 63, від 30.09.2025 № 61, від 31.12.2025 № 65 та від 31.03.2026 № 64).

З викладеного вбачається, що контролюючим органом формально визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних та не зазначено конкретної інформації щодо причин та підстав їх прийняття.

Згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02 липня 2019 року по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У пункті 75 постанови Верховного Суду від 17 грудня 2018 року по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого, адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.

Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення контролюючого органу не відповідають вимогам умотивованості, адже містять лише загальні твердження про складення документів із порушенням законодавства та дублювання підстав ризиковості платника, в той час як матеріалами справи зазначене спростовано, оскільки копії первинних документів позивачем подано до контролюючого органу. Реальність відомостей цих документів, а також правильність їх складання не була спростована контролюючим органом належними доказами.

Як зазначалося судом, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів, не вказано, які саме вимоги законодавства порушено при складанні документів та в чому полягає дефект, а також не направлено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

В даному випадку, під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваних рішень.

В той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами (АТ КБ «ПРИВАТБАНК», ТОВ «ДЕРЖЛОТО.», ТОВ «БРИТІШ АМЕРИКАН ТОБАККО СЕЙЛЗ ЕНД МАРКЕТИНГ УКРАЇНА»), та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у м. Києві не мало правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних від 01.08.2025 № 23, від 31.08.2025 № 70, від 30.09.2025 № 63, від 31.10.2025 № 64, від 30.11.2025 № 61, від 31.12.2025 № 63, від 30.04.2025 № 65, від 31.05.2025 № 64, від 30.06.2025 № 62, від 31.07.2025 № 64, від 31.08.2025 № 69, від 30.09.2025 № 62, від 31.10.2025 № 63, від 30.11.2025 № 62, від 31.12.2025 № 64, від 31.01.2026 № 63, від 28.02.2026 № 57, від 31.03.2026 № 65, від 30.06.2025 № 63, від 30.09.2025 № 61, від 31.12.2025 № 65 та від 31.03.2026 № 64.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішень Комісії ГУ ДПС у м. Києві від 12.05.2026 № 13766151/43321291, від 12.05.2026 № 13766146/43321291, від 12.05.2026 № 13766147/43321291, від 12.05.2026 № 13766148/43321291, від 12.05.2026 № 13766149/43321291, від 12.05.2026 № 13766150/43321291, від 30.04.2026 № 13747504/43321291, від 12.05.2026 № 13766159/43321291, від 12.05.2026 № 13766160/43321291, від 12.05.2026 № 13766157/43321291, від 12.05.2026 № 13766158/43321291, від 12.05.2026 № 13766154/43321291, від 12.05.2026 № 13766161/43321291, від 12.05.2026 № 13766152/43321291, від 12.05.2026 № 13766153/43321291, від 12.05.2026 № 13766164/43321291, від 12.05.2026 № 13766162/43321291, від 12.05.2026 № 13766163/43321291, від 20.05.2026 № 13782004/43321291, від 12.05.2026 № 13766165/43321291, від 12.05.2026 № 13766156/43321291, від 12.05.2026 № 13766155/43321291 про відмову у реєстрації вказаних податкових накладних та необхідність задоволення даних позовних вимог.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати спірні податкові накладні, суд враховує таке.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

В даному ж випадку, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію спірних податкових накладних від 01.08.2025 № 23, від 31.08.2025 № 70, від 30.09.2025 № 63, від 31.10.2025 № 64, від 30.11.2025 № 61, від 31.12.2025 № 63, від 30.04.2025 № 65, від 31.05.2025 № 64, від 30.06.2025 № 62, від 31.07.2025 № 64, від 31.08.2025 № 69, від 30.09.2025 № 62, від 31.10.2025 № 63, від 30.11.2025 № 62, від 31.12.2025 № 64, від 31.01.2026 № 63, від 28.02.2026 № 57, від 31.03.2026 № 65, від 30.06.2025 № 63, від 30.09.2025 № 61, від 31.12.2025 № 65 та від 31.03.2026 № 64 в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Суд відхиляє посилання відповідачів про те, що зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні датою їх подання є втручанням у дискреційні повноваження відповідача-2 виходячи з позиції Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.11.2021 у справі 360/2460/20 та від 06.03.2024 у справі №440/3706/23, та вказує, що такий спосіб захисту порушених прав позивача є належним способом захисту, як й покладення на відповідача-1 обов`язку з виключення підприємства з переліку ризикових платників податків.

Відповідно частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН зазначені податкові накладні датою їх фактичного подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та, з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача зареєструвати спірні податкові накладні позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді судом всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 61 235,20 грн.

Враховуючи задоволення позову, вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки саме спірні рішення відповідача-1 призвели до виникнення спірних правовідносин.

У свою чергу, оскільки Державна податкова служба України виконує функції по адмініструванню ЄРПН та здійснює реєстрацію у вказаному Реєстрі податкових накладних (у тому числі на виконання судового рішення), задоволення позовної вимоги до ДПС України носить похідний, технічний характер, у той час як саме рішення Головного управління ДПС у м. Києві по встановленню критеріїв ризиковості, зупиненню та відмові реєстрації в ЄРПН податкових накладних призвели до виникнення даного спору, внаслідок чого на підставі ч.8 ст.139 КАС України саме цей контролюючий орган має компенсувати понесені позивачем судові витрати.

Таким чином, загальна сума судових витрат, які підлягають стягненню на користь позивача, складає 61 235,20 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКСМАРТ» до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 14.01.2026 № 6202.

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «МІКСМАРТ» (код ЄДРПОУ 43321291) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.05.2026 № 13766151/43321291, від 12.05.2026 № 13766146/43321291, від 12.05.2026 № 13766147/43321291, від 12.05.2026 № 13766148/43321291, від 12.05.2026 № 13766149/43321291, від 12.05.2026 № 13766150/43321291, від 30.04.2026 № 13747504/43321291, від 12.05.2026 № 13766159/43321291, від 12.05.2026 № 13766160/43321291, від 12.05.2026 № 13766157/43321291, від 12.05.2026 № 13766158/43321291, від 12.05.2026 № 13766154/43321291, від 12.05.2026 № 13766161/43321291, від 12.05.2026 № 13766152/43321291, від 12.05.2026 № 13766153/43321291, від 12.05.2026 № 13766164/43321291, від 12.05.2026 № 13766162/43321291, від 12.05.2026 № 13766163/43321291, від 20.05.2026 № 13782004/43321291, від 12.05.2026 № 13766165/43321291, від 12.05.2026 № 13766156/43321291, від 12.05.2026 № 13766155/43321291 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «МІКСМАРТ» податкових накладних від 01.08.2025 № 23, від 31.08.2025 № 70, від 30.09.2025 № 63, від 31.10.2025 № 64, від 30.11.2025 № 61, від 31.12.2025 № 63, від 30.04.2025 № 65, від 31.05.2025 № 64, від 30.06.2025 № 62, від 31.07.2025 № 64, від 31.08.2025 № 69, від 30.09.2025 № 62, від 31.10.2025 № 63, від 30.11.2025 № 62, від 31.12.2025 № 64, від 31.01.2026 № 63, від 28.02.2026 № 57, від 31.03.2026 № 65, від 30.06.2025 № 63, від 30.09.2025 № 61, від 31.12.2025 № 65 та від 31.03.2026 № 64.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю «МІКСМАРТ» податкові накладні від 01.08.2025 № 23; від 31.08.2025 № 70; від 30.09.2025 № 63; від 31.10.2025 № 64; від 30.11.2025 № 61; від 31.12.2025 № 63; від 30.04.2025 № 65; від 31.05.2025 № 64; від 30.06.2025 № 62; від 31.07.2025 № 64; від 31.08.2025 № 69; від 30.09.2025 № 62; від 31.10.2025 № 63; від 30.11.2025 № 62; від 31.12.2025 № 64; від 31.01.2026 № 63; від 28.02.2026 № 57; від 31.03.2026 № 65; від 30.06.2025 № 63; від 30.09.2025 № 61; від 31.12.2025 № 65; від 31.03.2026 № 64, датою їх фактичного подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКСМАРТ» (код ЄДРПОУ 43321291, місцезнаходження: 02002, місто Київ, вулиця Аболмасова Андрія, будинок 7, офіс 436) судові витрати у сумі 61 235,20 грн (шістдесят одна тисяча двісті тридцять п`ять гривень 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 18 вересня 2026 року.

Суддя Кочанова П.В.