Ухвала суду № 139880727, 18.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні відводу судді

18 вересня 2026 року м. Київ № 320/22312/25

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Білоус А.Ю., судді: Марич Є.В., Войтович І.І., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Білоус А.Ю. від розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Міністерство економіки України; Міністерство юстиції України; Рада національної безпеки і оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Представник позивача Сухов Юрій Миколайович звернувся до Київського окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Міністерство економіки України; Міністерство юстиції України; Рада національної безпеки і оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, відповідно до якого просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України, яка полягає у невнесенні до Ради національної безпеки і оборони України пропозиції про скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо громадянина України ОСОБА_1 шляхом виключення пункту 2 з Додатку до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 лютого 2025 року Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), введеного в дію Указом Президента України від 12 лютого 2025 року №81/2025;

- зобов`язати Кабінет Міністрів України внести до Ради національної безпеки і оборони України пропозиції про скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо громадянина України ОСОБА_1 шляхом виключення пункту 2 з Додатку до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 лютого 2025 року Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), введеного в дію Указом Президента України від 12 лютого 2025 року №81/2025.

Разом з позовною заявою позивачем подана заява про забезпечення доказів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року адміністративну справу передано за інстанційною підсудністю до Верховного Суду як суду першої інстанції.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2026 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №320/22312/25 передано для розгляду судді Білоус А.Ю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року прийнято до провадження адміністративну справу №320/22312/25, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та постановлено призначити підготовче судове засідання після визначення складу колегії суддів відповідно до статті 31 КАС України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2026 визначено склад суду для розгляду даної справи: головуючий суддя Білоус А.Ю., судді: Марич Є.В., Горобцова Я.В.

У зв`язку з перебуванням судді Горобцової Я.В. у відпустці, протоколом повторного автоматичного визначення складу колегії суддів від 16.09.2026 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Білоус А.Ю., судді: Марич Є.В., судді Войтович І.І.

Представник позивача під час судового засідання, що призначене на 18.09.2026, подав до суду заяву про відвід головуючого судді Білоус А.Ю. На обґрунтування заяви заявник зазначає, що суддя Білоус А.Ю. ще до відкриття провадження у справі фактично сформулювала та висловила правову позицію щодо неможливості розгляду Київським окружним адміністративним судом спору, безпосередньо пов`язаного із застосуванням до позивача санкцій, та щодо необхідності його розгляду Верховним Судом як судом першої інстанції. Оскільки вказана правова позиція була визнана судом апеляційної інстанції помилковою, а ухвалу скасовано, на думку представника позивача, подальший розгляд справи суддею, яка вже сформувала та процесуально зафіксувала свою позицію щодо неможливості розгляду цієї справи даним судом, викликає обґрунтовані сумніви щодо її неупередженості та безсторонності у розумінні пункту 4 частини першої статті 36 КАС України.

Надаючи оцінку підставам для відводу головуючого судді Білоус А.Ю., що наведені позивачем у заяві, слід врахувати таке.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин першої-третьої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

За приписами частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Щодо оціночних підстав, то до таких належать наступні підстави :

1) якщо суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

2) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Тобто, в даному випадку особа, яка заявляє відвід судді із вказаних підстав, повинна навести конкретні факти порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 37 цього Кодексу та підтвердити їх відповідними доказами, що дають підставу для застосування даної норми.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у розглядуваній ним справі. Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Суд, який розглядає справу, має бути «безстороннім» і «незалежним» (частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Загальна декларація з прав людини (статті 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (частина перша статті 14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Натомість, як уже було зазначено вище, частина 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Частиною 19 ст. 31 КАС України передбачено, що особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Вища рада правосуддя рішенням від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, п.п. 82.2 п. 82 якої передбачено, що передача судової справи (провадження) раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться без застосування автоматизованого розподілу щодо судових справ, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи.

Також рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 № 25 затверджене Положення про автоматизовану систему документообігу суду (із змінами та доповненнями), пунктом 2.3.43 якого визначено, що судові справи, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи, (крім ухвал про закриття, припинення провадження), а також ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, передаються раніше визначеному у судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу), ухвалу яких скасовано чи у провадженні яких перебувала або перебуває судова справа.

Розглянувши заяву представника позивача про відвід головуючого судді Білоус А.Ю., проаналізувавши наведені в заяві аргументи, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки вмотивованих доводів та доказів упередженості головуючого судді Білоус А.Ю. в подальшому розгляді справи, представник позивача не навів та не надав.

Твердження позивача, викладені у заяві про відвід, базуються виключно на безпідставних припущеннях представника позивача щодо упередженості чи небезсторонності головуючого судді Білоус А.Ю. при подальшому розгляді цієї справи.

При цьому суд уважає, що наявність об?єктивного критерію має визначатися виходячи з об?єктивно існуючих обставин, тобто обставин, які існували та існують поза волею учасників процесу. Суд звертає увагу на те, що в цьому випадку незгода з процесуальними діями та висновками головуючого судді щодо правил підсудності, викладеними в ухвалі від 07.05.2025, є виключно суб`єктивною оцінкою та волевиявленням сторони позивача.

Водночас будь-яких посилань на наявність суб?єктивного критерію, тобто вчинення головуючим дій чи висловлювань, які б свідчили про прояви упередженості чи безсторонності, представником позивача не зазначено.

Отже, суд резюмує, що не може бути підставою для відводу заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або необ?єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Оскільки стороною позивача не надано жодних належних та допустимих доказів щодо наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об?єктивності судді Білоус А.Ю., а доводи, викладені у поданій заяві про відвід, зводяться виключно до незгоди з раніше ухваленим процесуальним рішенням щодо підсудності справи (яке в подальшому скасовано судом апеляційної інстанції), що в силу імперативної норми частини четвертої статті 36 КАС України не може слугувати підставою для відводу, у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Білоус А.Ю. належить відмовити.

Керуючись статями 36, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника позивача про відвід головуючого судді Білоус А.Ю., - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Головуючий суддя Білоус А.Ю.

Судді Марич Є.В.

Войтович І.І.