Рішення № 139880679, 15.09.2026, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/1939/2026

Справа № 537/3321/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.09.2026 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючої судді Мурашової Н.В.,

за участі секретаря Дейнеки В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог.

18 травня 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», як правонаступник ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просили стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором № 377262655 від 28 травня 2023 року, укладеним ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з ОСОБА_1 , у розмірі 43 715,71 грн., а також понесені судові витрати на судовий збір 2 662,40 грн. та на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» зазначило, що 28 травня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 377262655 на суму 900,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію». Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV39PF2. Отже, у кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов, в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання кредитного договору № 377262655 від 28 травня 2023 року надало відповідачу грошові кошти у сумі 900,00 шляхом перерахування через банк-провайдер, виконавши належним чином свої зобов`язання.

В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 19 964,00 грн. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання надати грошові кошти виконало в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, до якого в подальшому укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 243 від 08.08.2023 року, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 377262655 від 28 травня 2023 року у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

31 липня 2024 року між ТОВ « Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 31/0724-01, на виконання якого сторони підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 31 липня 2024 року до Договору факторингу, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 377262655 від 28 травня 2023 року у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

15 липня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 377262655 від 28 травня 2023 року. Відповідно до Реєстру боржників б/н від 15 липня 2025 року за даним Договором факторингу від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 43 715,71 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8 648,67 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 35 067,04 грн.

Всупереч умовам кредитного договору відповідач ОСОБА_1 не виконав своїх зобов`язань в повному обсязі ані перед первісним кредитором, ані перед його правонаступниками, зокрема ТОВ «Фінансова компанія «Ейс».

За таких обставин позивач ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», як правонаступник первісного кредитора, звернулося до суду з позовом за захистом своїх майнових прав.

Рух справи.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 21 травня 2026 року позовна заява залишена без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам ст.177 ЦПК України.

На виконання ухвали суду від 21 травня 2026 року представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» подав докази сплати судового збору, усунувши недоліки позовної заяви.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 12 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано докази за клопотанням позивача.

Позиція учасників справи в судовому засіданні.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» не з`явився в судове засідання, хоча був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. Просив розглянути справу без його участі, позов підтримав в повному обсязі. Не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням. Проте ОСОБА_1 не повідомив причини неявки, не звертався із заявою про відкладення розгляду справи до суду.

Згідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В установлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, тому відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У відповідності до ст.280 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Обставини, установлені судом. Мотиви ухваленого рішення.

Судом установлено, що 28 травня 2023 року між кредитодавцем ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та позивачальником ОСОБА_1 був укладений Договір кредитної лінії № 377262655.

У розділі 2 наведені Предмет Договору та суму кредиту.

Згідно з п.2.1., за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 20 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - Правила).

За п.2.2., Сума Кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника.

За п.2.3. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 900 грн 00 коп. 28.05.2023 (що є датою надання Кредиту).

За п.2.4. Другий та решта Траншів за Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором.

За п.2.6. Кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб Позичальника (не цільовий кредит).

У розділі 3 Договору наведені положення про дисконтний період кредитування, пролонгацію.

Так, за п.3.1. Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 13 днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.

За п.3.2. Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х - Y), де: Z - кількість днів, на які продовжується Дисконтний період; Х - поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; Y - дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок Кредитодавця). При цьому Сторони узгоджують, що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період, дорівнює 30 (тридцять) днів.

За п.3.3. Для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 13 (тринадцять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 108 грн. 81 коп. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій Позичальник інформується через Особистий кабінет.

За п. 3.4. Продовження строку Дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов Договору в бік погіршення для Позичальника. Всі істотні умови які застосовуються протягом всього строку дії цього Договору зазначенні в цьому Договорі в момент його укладення. Оскільки Пролонгація не є зміною істотних умов Договору, зокрема строку дії Договору, то вона не потребує укладення додаткових угод до Договору, в тому числі Пролонгація не потребує застосування електронного підпису Одноразовим ідентифікатором. Ініціювання Позичальником Пролонгації чи Поновлення є конклюдентною дією спрямованою на застосування тих чи інших передбачених цим Договором умов користування Кредитом без зміни строку дії Договору.

У розділі 4 Договору наведений порядок його укладення та створення електронного підпису сторонами.

У розділі 5 наведений порядок надання кредиту.

Згідно з п.5.1. Кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки НОМЕР_1, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.

За п.5.2. За затримку перерахування коштів, що спричинена діями третіх осіб, Кредитодавець відповідальності не несе.

За п.5.3. Позичальник несе відповідальність за правильність наданих Кредитодавцю реквізитів для зарахування суми Кредиту, та підтверджує, що за наданими реквізитами сума Кредиту буде зарахована на його власний рахунок.

У розділі 6 Договору наведений порядок збільшення суми кредиту, кредитний ліміт.

У розділі 7 наведений порядок погашення кредиту та сплати процентів.

За п.7.1. Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 10.06.2023, а саме протягом 13 (тринадцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником.

За п.7.2. В обов`язковому порядку основна сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: п.7.2.1. закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п.11.1 Договору; п.7.2.2. дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору.

За п.7.3. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 27.06.2028.

За п. 7.4. Проценти за Договором сплачуються в наступному порядку: п.7.4.1. протягом Дисконтного періоду кредитування Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування, Позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору; п.7.4.2. після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно.

За п. 7.5. Позичальник має право достроково повернути основну суму Кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час. У разі часткового повернення суми Кредиту, сума до сплати за Договором перераховується. З актуальною сумою до сплати Позичальник має можливість ознайомитись в Особистому кабінеті.

За п.7.6. Сума Кредиту, процентів за користування Кредитом, неустойки та інших платежів передбачених Договором підлягають безготівковому перерахуванню на поточний рахунок Кредитодавця у строки, встановлені Договором та чинним законодавством України.

У розділі 8 Договору наведена вартість послуг кредитодавця. Ціна договору.

Згідно з п.8.1. За користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Інших витрат Позичальника, крім процентів за належне користування Кредитом, Договором не передбачено.

За п.8.2. Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче.

За п.8.3. Протягом Дисконтного періоду кредитування зобов`язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином: 8.3.1. За період від дати видачі Кредиту до 10.06.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 339,45 (триста тридцять дев`ять цілих сорок п`ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,93 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка); 8.3.2. У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 10.06.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 677,03 (шістсот сімдесят сім цілих три сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,85 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка).

За п.8.4. Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1 087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.

За п.8.5. У разі здійснення Починальником двох та більше Пролонгацій, Кредитодавець має право зменшити розмір Індивідуальної процентної ставки у наступних періодах Пролонгації. Про порядок надання додаткових знижок і про їх розмір Позичальник інформується в Особистому кабінеті. Після закінчення Дисконтного періоду жодних знижок на проценту ставку не надається.

За п.8.6. Проценти в розмірі визначеному за правилами цього Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня закінчення строку дії цього Договору.

За п.8.7. Враховуючи, що на момент укладення Договору не можливо визначити модель поведінки Позичальника щодо отримання додаткових Траншів за Договором в рамках Кредитного ліміту та щодо повернення кредитних коштів по Кредитній лінії, Загальні витрати за кредитом / Орієнтовна загальна вартість кредиту / Реальна річна процентна ставка, розраховані для умовного характеру використання Коштів в рамках Кредитного ліміту, а також всі припущення, використані для обчислення цих значень наведено в Паспорті споживчого кредиту, що є невід`ємним додатком до цього Договору. Сторони погодили, що у зв`язку з наданням Кредиту у формі Кредитної лінії та на підставі п. 10 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» графік платежів по Договору не надається.

За п.8.8. Для суми Кредиту за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 13 (тринадцять) днів Дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 1008 грн 81 коп. (одна тисяча вісім грн. вісімдесят одна коп.) та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 108 грн 81 коп. та суму Кредиту у розмірі 900 грн 00 коп. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 2364,25 % річних, при цьому загальна вартість першого Траншу за Кредитом у процентному вираженні за строк Дисконтного періоду складає 112,09 % від суми першого Траншу.

За п.8.9. Викладені в п. 8.8 Договору значення можуть змінюватись в сторону зменшення за умови дострокового повного чи часткового погашення Кредиту, або у сторону збільшення за умови отримання додаткових Траншів за Договором, оформлення Пролонгацій за Договором та у разі користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду.

За п.8.10. Продовження строку Дисконтного періоду та настання відкладальних обставин нарахування процентів за ставкою, що застосовується без продовження Дисконтного періоду, не є зміною істотних умов цього Договору та не потребує змін цього Договору та укладення додаткових угод до нього. Усі істотні умови Договору, в тому числі строк дії Договору, розмір процентних ставок та порядок їх застосування, погоджені Сторонами під час укладення цього Договору.

За п.8.11. Збільшення розміру Дисконтної, Індивідуальної ставок та розмір процентів, що нараховується після закінчення Дисконтного періоду в односторонньому порядку Кредитодавцем без згоди Позичальника в сторону погіршення для Позичальника не допускається.

У розділі 9 Договору встановлені права та обов`язки сторін.

У розділі 11 визначений строк дії Договору.

Так, за п. 11.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.

За п.11.2. Позичальник має право користуватися Кредитом від дати фактичного отримання суми Кредиту за кожним Траншем та до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання.

За п.11.3. У Позичальника відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати Кредиту, установлених Договором, на підставі звернення до Кредитодавця в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права.

За п.11.4. Кредитодавець не має права в односторонньому порядку продовжувати строк кредитування, установлений Договором, та строк дії Договору.

У розділі 12. Визначено відповідальність сторін.

Так, за п. 12.1. Сторони несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно з чинним законодавством України.

За п.12.2. Порушенням умов цього Договору вважається його невиконання або неналежне виконання або отримання Кредиту Позичальником при використанні недостовірної, неповної, або помилкової інформації.

За п.12.3. За порушення Позичальником строків повернення Кредиту та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені Договором, Кредитодавець має право стягнути з Позичальника пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 % від суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення Позичальником зобов`язань за даним Договором, не може перевищувати половину суми Кредиту, одержаної Позичальником за даним Договором.

За п.12.4. Сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання Позичальник зобов`язаний сплачувати на користь Кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,70 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

За п.12.5. У період дії в Україні карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану відповідальність передбачена пунктами 12.3 та 12.4 цього Договору застосовується з обмеженнями, передбаченими чинним законодавством України.

З п.12.8. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення його умов, яке мало місце під час дії Договору.

З п.12.11. Сторони дійшли згоди, що строки позовної давності щодо стягнення неустойки закінчуються разом зі строками позовної давності за основним зобов`язанням.

Відповідно до п.14.1 Договору невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua .

Договір кредиту підписано сторонами, зокрема електронним підписом відповідача, електронний підпис відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) MNV39PF2.

На виконання умов кредитного договору № 377262655 від 28 травня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу ОСОБА_1 у кредит грошові кошти в сумі 19 964,00 грн., а саме, 28.05.2023 року 900,00 грн., 800,00 грн., 700,00 грн., 29.05.2023 року 750,00 грн., 700,00 грн., 700,00 грн., 600,00 грн., 600,00 грн., 600,00 грн., 500,00 грн., 500,00 грн., 31.05.2023 року 700,00 грн., 04.06.2023 року 800,00 грн., 05.06.2023 року 1 000,00 грн., 1 000,00 грн., 1 000,00 грн., 2 000,00 грн., 2 000,00 грн., 06.06.2023 року 4 014,00 грн., 100,00 грн., шляхом перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що підтверджено платіжними дорученнями.

На виконання ухвали суду від 12 червня 2026 року АТ «Перший Український Міжнародний Банк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) були відкриті рахунки, до яких випущені картки: НОМЕР_3 - картка НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 - картка НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 - картка НОМЕР_9 ; НОМЕР_10 - картка НОМЕР_11 ; НОМЕР_12 - картка НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_1 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 ; НОМЕР_22 - картка НОМЕР_23 , НОМЕР_24 . В Банку на ім`я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_1 до рахунку № НОМЕР_12 у гривні. В Банку за ОСОБА_1 закріплений фінансовий номер телефону: НОМЕР_25 , на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій за платіжною карткою № НОМЕР_1 . В анкеті ОСОБА_1 вказано номер телефону НОМЕР_25 . В результаті аналізу операцій, здійснених по картці НОМЕР_1 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_1 за період з 28.05.2023 року по 02.06.2023 року були виявлені операції по надходженню грошових коштів у сумі 700,00 грн., 800,00 грн. та 900,00 грн., за період з 29.05.2023 року по 03.06.2023 року були виявлені операції по надходженню грошових коштів у сумі 500,00 грн., 600,00 грн., 700,00 грн., 750,00 грн., за період з 31.05.2023 року по 05.06.2023 року була виявлена операція по надходженню грошових коштів у сумі 700,00 грн., за період з 04.06.2023 року по 09.06.2023 року була виявлена операція по надходженню грошових коштів у сумі 800,00 грн., за період з 05.06.2023 року по 10.06.2023 року були виявлені операції по надходженню грошових коштів у сумі 2 000,00 грн. та 1 000,00 грн., за період з 06.06.2023 року по 11.06.2023 року були виявлені операції по надходженню грошових коштів у сумі 100,00 грн. та 4 014,00 грн. через сервіс іншого банку, на підтвердження чого Банк надав виписку по рахунку.

Таким чином, первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свої зобов`язання за договором кредиту № 377262655 від 28 травня 2023 року в повному обсязі, а саме надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі та на умовах, встановлених Договором.

Пунктом 9.1.1.5 Договору передбачено, що кредитодавець має право в будь-який час, в тому числі після закінчення дисконтного періоду, без згоди позичальника відступити права грошової вимоги за договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу, шляхом укладення будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема договору факторингу.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату, на умовах визначених цим договором.

28 листопада 2019 року додатковою угодою №19 до Договору факторингу №28/1118-01 строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року.

31 грудня 2020 року додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 строк дії договору продовжено до 31.12.2021 року та викладено договір у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2018 року.

31 грудня 2021 року додатковою угодою №27 до Договору факторингу №28/1118-01 строк дії договору продовжено до 31.12.2022 року.

31 грудня 2022 року додатковою угодою №31 до Договору факторингу №28/1118-01 строк дії договору продовжено до 31.12.2023 року.

31 грудня 2023 року додатковою угодою №32 до Договору факторингу №28/1118-01 строк дії договору продовжено до 31.12.2024 року.

Первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року підписали Реєстр прав вимоги № 243 від 08 серпня 2023 року, з витягу якого вбачається, що до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 377262655 від 28 травня 2023 року у розмірі 21 553,51 грн., з якої заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8 648,67 грн., заборгованість за нарахованими відсотками у розмірі 12 904,84 грн.

ТОВ «Таліон Плюс» виконало свої зобов`язання по Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, сплатило первісному кредитору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошові кошти, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2023 року зі сплати сум фінансування за Реєстром прав вимоги № 243 від 08.08.2023 року за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.

31 липня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 31/0724-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується відступити ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором.

ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу № 31/0724-01 від 31 липня 2024 року підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 31 липня 2024 року, з витягу якого вбачається, що до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 377262655 від 28 травня 2023 року у розмірі 43 715,71 грн., з якої заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8 648,67 грн., заборгованість за нарахованими відсотками у розмірі 35 067,04 грн.

ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» виконало свої зобов`язання по Договору факторингу № 31/0724-01 від 31 липня 2024 року, сплатило ТОВ «Таліон Плюс» грошові кошти, що підтверджено платіжною інструкцією № 7075 від 05 серпня 2024 року.

15 липня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступити ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти за прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».

ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» на виконання Договору факторингу № 15/07/25-Е від 15 липня 2025 року підписали Реєстр боржників від 15 липня 2025 року, з витягу якого вбачається, що до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 377262655 від 28 травня 2023 року у розмірі 43 715,71 грн., з якої заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8 648,67 грн., заборгованість за нарахованими відсотками у розмірі 35 067,04 грн.

ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» виконало свої зобов`язання по Договору факторингу № 15/07/25-Е від 15 липня 2025 року, сплатило ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» грошові кошти, що підтверджено платіжними інструкціями № 361 від 24 вересня 2025 року, № 381 від 06 жовтня 2025 року, № 383 від 07 жовтня 2025 року, № 385 від 10 жовтня 2025 року, № 396 від 23 жовтня 2025 року, № 401 від 24 жовтня 2025 року, № 404 від 30 жовтня 2025 року, № 409 від 31 жовтня 2025 року, № 411 від 03 листопада 2025 року.

За таких обставин, відповідно до положень ст.55 ЦПК України, ТОВ «ФК «Ейс» стало правонаступником ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у зобов`язаннях за Договором кредиту № 377262655 від 28 травня 2023 року.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» нарахував ОСОБА_1 заборгованість за Договором кредиту № 377262655 від 28 травня 2023 року у період з 28.05.2023 року по 08.08.2023 року у розмірі 21 553,51 грн., з якої заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8 648,67 грн., заборгованість за нарахованими відсотками у розмірі 12 904,84 грн. Проте ОСОБА_1 не виконав своїх зобов`язань за договором, не повернув кошти.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, наступний кредитор ТОВ «Таліон плюс» нарахував ОСОБА_1 заборгованість за Договором кредиту № 377262655 від 28 травня 2023 року у період з 08.08.2023 року по 31.07.2024 року у розмірі 43 715,71 грн., з якої заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 8 648,67 грн., заборгованість за процентами у розмірі 35 067,04 грн. Проте ОСОБА_1 не виконав своїх зобов`язань за договором, не повернув кошти.

Згідно з розрахунком станом на 26 грудня 2025 року, позивач ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» не нараховував додатково ОСОБА_1 заборгованість за Договором кредиту № 377262655 від 28 травня 2023 року, зазначив її розмір 43 715,71 грн., з якої заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 8 648,67 грн., заборгованість за процентами у розмірі 35 067,04 грн.

Отже, суд вважає доведеним поданими доказами, що відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» за умовами підписаного ним Договору кредиту № 377262655 від 28 травня 2023 року у розмірі 43 715,71 грн., з якої заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 8 648,67 грн.; заборгованість за процентами у розмірі 35 067,04 грн.

Норми права, якими керувався суд.

Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

ВП ВС неодноразово висловлювала правову позицію щодо необхідності втілення у судовій практиці принципу Jura novit curia («суд знає закони»), зокрема у постановах від 04.12.2019 по справі 917/1739/17, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц. Оскільки повноваження органів влади є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін. При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У ст. 1046 ЦК України наведено визначення договору позики. Так, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У ст. 1047 ЦК України наведена форма договору позики. 1. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. 2. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст.1048 ЦК України, Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У ст. 1049 ЦК України наведений обов`язок позичальника повернути позику. 1. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У ст. 1050 ЦК України визначені наслідки порушення договору позичальником. 1. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. 2. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У ст. 1054 ЦК України наведено визначення кредитного договору. 1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. 2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. 3. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

У ст. 1055 ЦК України наведена форма кредитного договору. 1. Кредитний договір укладається у письмовій формі. 2. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.2 ст. 1056 ЦК України, Позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

Не підписані позичальником умови кредитування не можуть бути частиною кредитного договору, оскільки не може бути встановлено, що позичальник погодився саме на такі умови, що наведено у правових позиціях Великої Палати Верховного суду у постанові від від 06.02.2019 року по справі № 202/26885/13-ц, у постанові від 03.07.2019 року по справі № 342/180/17.

Велика Палата Верховного Суду розглянула справу №342/180/17 та у постанові від 03.07.2019 року виснувала: 1) оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома; 2) банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші; 3) споживач послуг банку лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений; 4) роздруківка правил із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування; 5) оскільки умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися самим Банком в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з тарифів і витяг з умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову; 6) відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з тарифів та витяг з умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин; 7) правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, і щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені; 8) пересічний споживач банківських послуг, з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки умови та правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

При винесенні рішення були застосовані:

- Резолюція Генеральної Асамблеї ООН № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийнята 9 квітня 1985 року на 106-му пленарному засіданні ГА ООН, у якій зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

- Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-12/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», у якому КСУ зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

У ст. 204 ЦК України установлено презумпцію правомірності правочину. Так, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до ч.1 ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Згідно з ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Частиною 2 ст. 627 ЦК України також передбачено, що в договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача

Відповідно до п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

У ст. 5 ЦК України установлено дію актів цивільного законодавства у часі. Так, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності (ч.1). Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. (ч.2). Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. (ч.3).

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна процентна ставка за користування кредитом, установлена у договорі, має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 року не більше 1%.

Розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, однак вони повинні узгоджуватися із нормами Законодавства, що регулює порядок кредитування, захисту прав споживачів, інакше умови договору споживчого кредиту, які прямо суперечать вимогам законодавства - є нікчемними.

У разі, якщо сторони договору визнали підставою для зміни строку виконання основного зобов`язання саме виникнення в позичальника прострочення з погашення заборгованості, а не направлення банком письмового повідомлення позичальнику про припинення строку користування кредитом, то така зміна є безумовною і не залежить від волевиявлення однієї зі сторін. Постанова ОП КЦС ВС від 15.06.2020 року у справі №138/240/16-ц.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється. Права та інтереси кредитора в охоронних правовідносинах забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України. Постанова ВП ВС від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12.

У разі прострочення боржником умов договору про право банку нараховувати проценти за користування кредитом по день повного погашення заборгованості - не може бути підставою для нарахування процентів за частиною першою статті 1048 ЦК України. За період до прострочення виконання зобов`язання боржником підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Постанова ВП ВС від 4 лютого 2020 року у справі №912/1120/16.

В постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18) та в постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 712/9613/15-ц (провадження № 61-46733св18) вказано, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми, які підлягають стягненню. Нарахування позивачу пені (штрафу тощо) є лише попередньою фіксацією факту порушення цивільно-правових зобов`язань, яка безпосередньо не впливає на права позивача. Відповідний розрахунок може бути письмовим доказом, який у разі виникнення спору між сторонами повинен оцінюватися судом відповідно до вимог процесуального законодавства.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов`язання.

В ч.2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та розмір процентів, встановлений договором.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобов`язання.

В ст.546 ЦК України установлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року по справі №910/4518/16 вирішено виключну правову проблему щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв`язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом.

Щодо строку нарахування процентів за користування кредитом у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі №910/1238/17 касаційний суд, формуючи практику, дійшов такого висновку:

«Проценти за користування кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування».

За логікою Верховного Суду, після закінчення строку дії кредитного договору або у разі пред`явлення банком вимоги про дострокове повернення грошових коштів змінюється правова природа зобов`язання. У такому випадку нарахування штрафних санкцій можливе не на підставі умов договору, а на підставі ст. 625 ЦК України (3% річних, якщо інше не визначено у договорі).

Велика Палата Верховного Суду дійшла до вказаного висновку з тих мотивів, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною і неправомірною, тобто виключається одночасне застосування ст. 1048 та ст. 625 ЦК України.

У п. 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України установлено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

У п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, діяв в Україні з 12.03.2020 року по 30.06.2023 року.

Воєнний стан діє на території України з 24.02.2022 року по теперішній час.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тобто, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

За змістом статей 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За положеннями ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

У ст. 1084 ЦК України наведені права фактора. Так, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від суми боргу клієнта перед фактором, який забезпечений відступленням права вимоги, клієнт зобов`язаний сплатити факторові залишок боргу.

Відповідно до ст. 1085 ЦК України про зустрічні вимоги боржника, якщо фактор пред`явив боржнику вимогу здійснити платіж, боржник має право пред`явити до заліку свої грошові вимоги, що ґрунтуються на договорі боржника з клієнтом, які виникли у боржника до момента, коли він одержав повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові. Боржник не може пред`явити факторові вимоги до клієнта у зв`язку з порушенням ним умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання жодному з кредиторів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань. Постанова КЦС ВС від 06.02.2018 року у справі №278/1679/13-ц, постанова КЦС ВС від 06.02.2019 року у справі № 361/2105/16-ц.

Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Постанова КЦС ВС від 06 лютого 2019 року у справі № 667/11010/14-ц.

Враховуючи викладене, керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, за відсутності відзиву на позов відповідача, суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем ОСОБА_1 свого зобов`язання за кредитним договором № 377262655 від 28 травня 2023 року, у зв`язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором є законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України).

З огляду на викладене, оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» задоволені повністю, суд стягує з відповідача ОСОБА_1 витрати на судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн., що підтверджено документально.

Керуючись статтями 5-19, 76, 77, 81, 133, 141, 263-265, 352,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за Договором кредиту № 377262655 від 28 травня 2023 року, укладеним ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з ОСОБА_1 , нараховану за період з 28.05.2023 року по 31.07.2024 року у розмірі 43 715 (сорок три тисячі сімсот п`ятнадцять) грн. 71 коп., з якої заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8 648 (вісім тисяч шістсот сорок вісім) грн. 67 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 35 067 (тридцять п`ять тисяч шістдесят сім) грн. 04 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати на судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп.

Інформація про сторони:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд.6, кабінет 13;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня складення його повного тексту. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день складення його повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення виготовлено 18.09.2026 року.

Суддя: Мурашова Н.В.