Рішення № 139880387, 18.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

___________________

Провадження 2/760/2581/26

В справі 760/13833/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

18 вересня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ІІ. Описова частина

21 травня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - Позивач) звернулося через підсистему «Електронний суд» до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 39463-09/2024 від 30 вересня 2024 року у розмірі 19.880,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на те, що 30 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та Відповідачем укладено Договір про надання фінансового кредиту № 39463-09/2024, за умовами якого Відповідачу надано фінансовий кредит у розмірі 7.000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а Відповідач зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування ним у порядку та на умовах, визначених Договором. Договір укладено в електронній формі та підписано з боку Відповідача електронним підписом одноразовим ідентифікатором; на обґрунтування дотримання порядку укладення електронного правочину Позивач посилається на частини першу, другу статті 205 ЦК України та статті 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Як зазначає Позивач, згідно з пунктом 1.2 Договору кредит надано строком на 120 днів, дата надання кредиту - 30 вересня 2024 року, наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити частинами відповідно до графіка платежів, кінцева дата погашення кредиту - 27 січня 2025 року; згідно з пунктом 1.4 Договору за користування кредитом нараховуються проценти в розмірі 1 відсотка на залишок заборгованості, тип процентної ставки - фіксована; згідно з пунктом 5.3 Договору у випадку прострочення Клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених у Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків від суми простроченої заборгованості.

Позивач указує, що відповідно до пункту 1.6 Договору кредит надається у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту, а на підтвердження перерахування коштів надає Повідомлення про успішне перерахування коштів за кредитним договором. Водночас Позивач зазначає, що інших доказів перерахування коштів на рахунок Відповідача йому не передано, у зв`язку з чим разом із позовом подано клопотання про витребування доказів.

Позивач також посилається на те, що 23 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та Позивачем укладено Договір факторингу № 23122024, за яким Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до боржників Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», у тому числі до Відповідача за кредитним договором № 39463-09/2024 від 30 вересня 2024 року. Відповідачу направлено досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості, яка залишена без виконання.

За твердженням Позивача, станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача становить 19.880,00 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 7.000,00 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 5.950,00 грн та заборгованість за штрафом - 6.930,00 грн. Позивач просить стягнути з Відповідача зазначену заборгованість, а також судові витрати - судовий збір у розмірі 2.422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7.000,00 грн; розгляд справи просить здійснювати за відсутності представника Позивача.

22 травня 2025 року автоматизованим протоколом розподілу судових справ між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В.

28 травня 2025 року матеріали позовної заяви фактично отримані головуючим суддею.

02 червня 2025 року отримано довідку з відділу з питань місця реєстрації проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації щодо зареєстрованого місця проживання Відповідача.

Ухвалою суду від 02 червня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відзиву на позов Відповідач не подав, будь-яких заяв, клопотань або доказів до суду не надіслав. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. З урахуванням наведеного справу розглянуто за наявними у ній матеріалами без проведення судового засідання.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; докази мають бути належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність - достатньою для встановлення обставин справи.

Щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частинами першою, третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Згідно з частиною першою статті 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінація цифр і літер, яку заявник отримує, зокрема, у вигляді SMS-коду, надісланого на телефон; договір про надання фінансового кредиту, підписаний позичальником за допомогою такого одноразового пароля-ідентифікатора, є укладеним між сторонами правочином.

З матеріалів справи вбачається, що 30 вересня 2024 року Відповідач подав Заявку-анкету Клієнта на отримання фінансового кредиту, у якій зазначив прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , серію та номер паспорта громадянина України НОМЕР_2 , дату його видачі та орган, що видав паспорт, місце реєстрації, номер телефону НОМЕР_3 та номер картки отримувача НОМЕР_4 хх-хххх-8454. Згідно з Довідкою про ідентифікацію від 30 вересня 2024 року одноразовий ідентифікатор «W3690» надіслано Відповідачу 30 вересня 2024 року о 20 год. 25 хв. 36 сек. на номер телефону НОМЕР_3 , а Договір про надання фінансового кредиту № 39463-09/2024 підписано о 20 год. 26 хв. 43 сек. того самого дня. Той самий електронний підпис одноразовим ідентифікатором «W3690» міститься в реквізитах Договору, Додатка № 1 до нього та Паспорта споживчого кредиту.

Наведені у Заявці-анкеті персональні дані Відповідача узгоджуються з даними, зазначеними в кредитному договорі, у позовній заяві, у витягу з Реєстру боржників та у довідці про зареєстроване місце проживання Відповідача.

Факт реального перерахування кредитних коштів підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» (сервіс iPay.ua) вих. № 3426_250328153812 від 28 березня 2025 року, згідно з яким 30 вересня 2024 року о 20 год. 30 хв. 01 сек. на картку з маскою НОМЕР_5 зараховано 7.000,00 грн (номер транзакції в системі iPay.ua - 524802013). Маска картки збігається з номером картки отримувача, який Відповідач власноручно зазначив у Заявці-анкеті, а час зарахування коштів настав через три хвилини після підписання Договору. Ці обставини підтверджуються також розрахунком заборгованості, у якому видача кредиту в сумі 7.000,00 грн відображена 30 вересня 2024 року.

Сукупність наведених доказів суд визнає достатньою для встановлення обставин укладення договору та отримання коштів, а тому підстав для витребування додаткових доказів за клопотанням Позивача немає.

За таких обставин суд доходить висновку, що Договір про надання фінансового кредиту № 39463-09/2024 від 30 вересня 2024 року є укладеним у встановленому законом порядку, а факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 7.000,00 грн - доведеним.

Щодо переходу права вимоги до Позивача

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника); відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Судом встановлено, що право грошової вимоги за кредитним договором № 39463-09/2024 від 30 вересня 2024 року перейшло від Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до Позивача на підставі Договору факторингу № 23122024 від 23 грудня 2024 року, Витягу з Реєстру боржників до цього Договору та Акта приймання-передачі Реєстру боржників; у Витягу з Реєстру боржників за порядковим номером 4960 зазначено Відповідача із зазначенням його реєстраційного номера облікової картки платника податків, дати народження, серії та номера паспорта, номера і дати кредитного договору, суми виданого кредиту 7.000,00 грн та складових заборгованості. Оплату відступленого права вимоги підтверджено платіжною інструкцією. Про відступлення права вимоги Відповідача повідомлено листом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» вих. № 39463-09/2024-001 від 23 грудня 2024 року.

За таких обставин суд визнає Позивача належним кредитором у спірних правовідносинах. Водночас суд ураховує, що в силу статті 514 ЦК України обсяг прав нового кредитора не може перевищувати обсягу прав, які на момент відступлення належали первісному кредиторові.

Щодо заборгованості за кредитом

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Графіком платежів, наведеним у Додатку № 1 до кредитного договору, сторони погодили погашення кредиту п`ятьма платежами - 24 жовтня 2024 року, 18 листопада 2024 року, 13 грудня 2024 року, 07 січня 2025 року та 27 січня 2025 року, а загальну суму платежів визначено в розмірі 14.112,00 грн, з яких 7.000,00 грн - повернення суми кредиту і 7.112,00 грн - проценти за користування кредитом. Кінцевий строк кредитування сплив 27 січня 2025 року, тобто до звернення Позивача до суду.

Згідно з розрахунком заборгованості жодного платежу за кредитним договором Відповідач не здійснив: у графах «Оплата по тілу», «Оплата по відсоткам», «Оплата по комісії», «Оплата по штрафу» та «Оплат Всього» за весь період проставлено нульові показники. Доказів повернення кредитних коштів повністю або частково Відповідач суду не надав.

З огляду на викладене вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7.000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування кредитом

Відповідно до частин першої, другої статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з розрахунком заборгованості проценти за користування кредитом нараховувалися щоденно з 30 вересня 2024 року по 23 грудня 2024 року включно по 70,00 грн за кожен день, що становить 1 відсоток від суми наданого кредиту 7.000,00 грн і відповідає пункту 1.4 кредитного договору, а за вісімдесят п`ять днів - 5.950,00 грн. Із цієї суми 5.250,00 грн обліковано як прострочені проценти за трьома платіжними періодами, що минули, а 700,00 грн - як поточні нараховані проценти станом на 23 грудня 2024 року. Після відступлення права вимоги нарахування процентів припинено.

Увесь період нарахування процентів перебуває в межах погодженого сторонами стодвадцятиденного строку кредитування, який сплив 27 січня 2025 року, а тому питання про правомірність нарахування процентів за межами строку кредитування у цій справі не виникає.

Розмір нарахованих процентів не перевищує й обмеження, встановленого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 відсоток. За формулою, наведеною в частині четвертій статті 8 цього Закону та продубльованою в пункті 1.4.1 кредитного договору, денна процентна ставка визначається як відношення загальних витрат за кредитом до загального розміру кредиту, поділене на строк кредитування в днях; за фактично нарахованими сумами вона становить (5.950,00 грн / 7.000,00 грн) / 85 днів х 100 відсотків = 1 відсоток, тобто граничного розміру не перевищує. Та обставина, що обчислена станом на день укладення договору денна процентна ставка становила 0,85 відсотка (7.112,00 грн / 7.000,00 грн / 120 днів х 100 відсотків), пояснюється тим, що цей розрахунок виходив із передбаченого Графіком платежів поступового зменшення залишку заборгованості, тоді як Відповідач жодного платежу не вніс і залишок заборгованості не зменшувався.

Проценти за користування кредитом є платою за користування грошовими коштами, а не мірою цивільно-правової відповідальності, а тому підстав для їх зменшення в порядку статті 551 ЦК України немає. Умови про розмір процентної ставки, загальні витрати за кредитом і реальну річну процентну ставку були доведені до відома Відповідача до укладення договору - вони визначені в пункті 1.4 Договору, у Графіку платежів та в Паспорті споживчого кредиту; вимог про визнання відповідних умов договору недійсними Відповідач не заявляв, зустрічного позову не подавав.

З огляду на викладене вимога про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 5.950,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо штрафу

Відповідно до частин першої, другої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з розрахунком заборгованості штраф нараховано тричі - 25 жовтня 2024 року, 19 листопада 2024 року та 14 грудня 2024 року, тобто наступного дня після кожного з трьох перших передбачених Графіком платежів, по 2.310,00 грн за кожним випадком, а всього 6.930,00 грн. Отже, заявлений до стягнення штраф є мірою цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, яке Відповідач допустив починаючи з 25 жовтня 2024 року.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (яким цей розділ доповнено Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, дію якого в подальшому неодноразово продовжено, і на час ухвалення цього рішення воєнний стан в Україні є чинним.

Прострочення виконання Відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором № 39463-09/2024 виникло 25 жовтня 2024 року і триває донині, тобто увесь період, за який нараховано штраф, повністю охоплюється дією зазначеного мораторію. Відтак Відповідач як позичальник за кредитним договором звільнений від обов`язку сплати штрафу за таке прострочення в силу прямої вказівки закону, а нарахований штраф підлягав списанню кредитодавцем. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, викладеними у постановах від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24) та від 06 травня 2025 року у справі № 464/2647/22 (провадження № 61-6059св24).

Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є самостійною чинною нормою, яка не скасовувалася та не зупинялася і не містить обмежень ані щодо дати укладення кредитного договору, ані щодо статусу позичальника. Оскільки первісний кредитор не мав права нараховувати штраф за період дії мораторію, у силу статті 514 ЦК України такого права не набув і Позивач.

З огляду на викладене у стягненні штрафу в розмірі 6.930,00 грн слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягають частковому задоволенню - на суму 12.950,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 7.000,00 грн та проценти за користування кредитом - 5.950,00 грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 6.930,00 грн слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з пунктом 3 частини другої цієї статті інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2.422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією, доданою до позовної заяви.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу Позивач надав Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0103 від 01 березня 2024 року, укладений з Адвокатським об`єднанням «Апологет», витяг із замовлення до цього Договору, детальний опис наданих послуг, рахунок на оплату, ордер на надання правничої допомоги № 1266140 від 01 березня 2024 року та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2093 від 29 вересня 2012 року, згідно з якими адвокатом надано послуги з усної консультації клієнта, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції клієнта у справі, складення позовної заяви та подання заяви до суду загальною вартістю 7.000,00 грн, визначеною у вигляді фіксованої суми.

За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і суд не вправі втручатися у ці правовідносини; водночас при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи. Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в порядку частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України Відповідач не заявляв, доказів їх неспівмірності не подавав; склад та обсяг наданих адвокатом послуг відповідають фактично вчиненим у справі процесуальним діям і підтверджені належними доказами.

Оскільки позов задоволено частково - на 65,14 відсотка від заявленої ціни позову (12.950,00 грн із 19.880,00 грн), з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених вимог судовий збір у розмірі 1.577,77 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4.559,86 грн.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 536, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1, 1077, 1078, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, ст.ст. 8, 12 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 133, 134, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 39463-09/2024 від 30 вересня 2024 року у розмірі 12.950 (дванадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн 00 коп., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту - 7.000,00 грн;

- проценти за користування кредитом - 5.950,00 грн.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про стягнення штрафу у розмірі 6.930,00 грн - відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1.577 (одна тисяча п`ятсот сімдесят сім) грн 77 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4.559 (чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 86 коп.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх, код ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя: