Рішення № 139880357, 18.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

___________________

Провадження 2/760/2144/26

В справі 760/12960/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

18 вересня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ІІ. Описова частина

12 травня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» (далі - Позивач) звернулося через підсистему «Електронний суд» до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором позики № 72659895 від 26 жовтня 2022 року у розмірі 29.000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на те, що 26 жовтня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (Позикодавець) та Відповідач (Позичальник) уклали Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 72659895. Договір укладено дистанційно, в електронній формі, шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи Позикодавця та мобільного застосунку «MyCredit: Кредиты Онлайн», і підписано з боку Позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором, у зв`язку з чим, за твердженням Позивача, у сторін виникли цивільні права та обов`язки майнового характеру; на підтвердження цієї позиції Позивач посилається на постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 та від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19.

Як зазначає Позивач, за умовами Договору позики Позикодавець зобов`язався передати Позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язався повернути суму позики та сплатити плату (проценти) від суми позики за весь час користування коштами. Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Договору сума позики становить 7.500,00 грн, згідно з підпунктом 2.2 - строк позики становить 30 днів, а за таблицею підпункту 2.3 датою надання позики визначено 26 жовтня 2022 року, датою повернення позики (останнім днем строку) - 25 листопада 2022 року. Процентна ставка (базова) за підпунктом 2.3 пункту 2 Договору становить 2,5 відсотка в день і визначена сторонами як фіксована; знижена процентна ставка, що застосовується відповідно до умов Програми лояльності, становить 0,75 відсотка в день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою та пеня становлять по 2,70 відсотка в день і не застосовуються в період карантину. Орієнтовну реальну річну процентну ставку визначено в розмірі 1081,2 відсотка, а орієнтовну загальну вартість позики - у розмірі 9.187,50 грн. Відповідно до пункту 4 Договору проценти нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Позивач вказує, що на виконання умов Договору позики Позикодавець 26 жовтня 2022 року перерахував на вказаний Позичальником рахунок грошові кошти в сумі 7.500,00 грн, чим належним чином виконав взяті на себе зобов`язання, натомість Відповідач у встановлений Договором строк суму позики не повернув і проценти не сплатив.

Позивач зазначає, що 03 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» (Фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (Клієнт) укладено Договір факторингу № 033-030423, за умовами якого Клієнт відступив Факторові права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги; згідно з Реєстром прав вимоги № 04/05/23 від 04 травня 2023 року Клієнт відступив Факторові, у тому числі, право вимоги за Договором позики № 72659895 від 26 жовтня 2022 року, укладеним з Відповідачем, а оплату відступленого права вимоги підтверджено платіжною інструкцією.

Позивач також посилається на те, що 24 грудня 2024 року на адресу Відповідача направлено письмову вимогу № 24.12.24-01/1195 про погашення заборгованості в сумі 29.000,00 грн у строк до 09 січня 2025 року, яка залишена без виконання, а спроби врегулювання боргу в добровільному порядку виявилися безрезультатними.

За твердженням Позивача, станом на дату пред`явлення позову заборгованість Відповідача за Договором позики № 72659895 від 26 жовтня 2022 року становить 29.000,00 грн, з яких 7.500,00 грн - заборгованість за неповернутою сумою позики (тілом кредиту) та 21.500,00 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування позикою. Позивач просить стягнути з Відповідача зазначену заборгованість, а також судові витрати - судовий збір у розмірі 3.028,00 грн; розгляд справи просить здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника Позивача, за наявними матеріалами справи. Витрат на професійну правничу допомогу Позивач до стягнення не заявляв, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат таких витрат не містить.

14 травня 2025 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В.

16 травня 2025 року до суду надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання Відповідача.

Ухвалою суду від 16 травня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відзиву на позов Відповідач не подав, будь-яких заяв, клопотань або доказів до суду не надіслав. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. З урахуванням наведеного справу розглянуто за наявними у ній матеріалами без проведення судового засідання.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; докази мають бути належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність - достатньою для встановлення обставин справи.

Щодо укладення договору позики та отримання грошових коштів

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частинами першою, третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Згідно з частиною першою статті 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінація цифр і літер, яку заявник отримує, зокрема, у вигляді SMS-коду, надісланого на телефон; договір про надання фінансового кредиту, підписаний позичальником за допомогою такого одноразового пароля-ідентифікатора, є укладеним між сторонами правочином.

З матеріалів справи вбачається, що 26 жовтня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 72659895, невід`ємною частиною якого є Додаток № 1 - таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, а також Правила надання грошових коштів у позику. Згідно з пунктами 20, 21 Договору його підписано електронним підписом Позикодавця та електронним підписом одноразовим ідентифікатором Позичальника; у розділі реквізитів сторін зазначено електронний підпис Позичальника одноразовим ідентифікатором «z29WndioC8», а сам Договір містить накладену електронну печатку Позикодавця з електронною позначкою часу 26 жовтня 2022 року о 12 год. 48 хв. Відповідно до пункту 22 Договору Позичальника ідентифіковано та верифіковано за допомогою Системи BankID Національного банку України.

Зазначені в розділі реквізитів Договору персональні дані Позичальника - прізвище, ім`я та по батькові, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , номер мобільного телефону та адреса електронної пошти - узгоджуються з даними, зазначеними у позовній заяві, у вимозі про погашення заборгованості та у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру.

Факт реального перерахування коштів підтверджується довідкою про переказ (видачу) суми позики, згідно з якою 26 жовтня 2022 року о 12 год. 48 хв. 41 сек. на платіжну картку № НОМЕР_3 перераховано 7.500,00 грн з кодом авторизації 524402, а також оборотно-сальдовою відомістю (позарахунком) за Договором, у якій видача позики в сумі 7.500,00 грн відображена 26 жовтня 2022 року. Номер цієї платіжної картки збігається з номером рахунку Позичальника, зазначеним у розділі реквізитів Договору.

За таких обставин суд доходить висновку, що Договір позики № 72659895 від 26 жовтня 2022 року є укладеним у встановленому законом порядку, а факт отримання ОСОБА_1 коштів у розмірі 7.500,00 грн - доведеним.

Щодо переходу права вимоги до Позивача

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника); відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Судом встановлено, що право грошової вимоги за Договором позики № 72659895 від 26 жовтня 2022 року перейшло від Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до Позивача на підставі Договору факторингу № 033-030423 від 03 квітня 2023 року та Реєстру прав вимог № 04/05/23 від 04 травня 2023 року, у якому за порядковим номером 1421 зазначено Відповідача із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків, номера і дати договору та суми заборгованості 29.000,00 грн. Оплату відступленого права вимоги підтверджено платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 1278 від 06 червня 2024 року. Підпунктом 5.5 пункту 5 Договору позики сторони погодили право Позикодавця передати свої права кредитора за Договором без згоди Позичальника.

За таких обставин суд визнає Позивача належним кредитором у спірних правовідносинах. Водночас суд ураховує, що в силу статті 514 ЦК України обсяг прав нового кредитора не може перевищувати обсягу прав, які на момент відступлення належали первісному кредиторові.

Щодо заборгованості за тілом позики

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строк позики за підпунктами 2.2, 2.3 пункту 2 Договору сплив 25 листопада 2022 року. Доказів повернення суми позики повністю або частково Відповідач суду не надав; єдиний відображений в оборотно-сальдовій відомості платіж Відповідача від 21 лютого 2023 року в сумі 1.000,00 грн первісний кредитор зарахував у погашення процентів, а не тіла позики, унаслідок чого заборгованість за тілом позики залишилася незмінною і становить 7.500,00 грн.

З огляду на викладене вимога про стягнення заборгованості за тілом позики у розмірі 7.500,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування позикою

Відповідно до частин першої, другої статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позивач заявив до стягнення проценти за користування позикою в розмірі 21.500,00 грн. З оборотно-сальдової відомості (позарахунку) за Договором вбачається, що загальна сума нарахованих процентів становить 22.500,00 грн, з якої 1.000,00 грн погашено платежем Відповідача від 21 лютого 2023 року, а нарахування за своєю підставою складається з трьох різних частин.

За період з 26 жовтня 2022 року по 24 листопада 2022 року включно проценти нараховувалися по 56,25 грн за кожен день, що відповідає зниженій процентній ставці 0,75 відсотка від суми позики 7.500,00 грн, а за тридцять днів становить 1.687,50 грн; за 25 листопада 2022 року - останній день строку позики - нарахування не здійснювалося. Саме ця сума - 1.687,50 грн - зазначена як проценти за користування кредитом у Додатку № 1 до Договору, а орієнтовну загальну вартість позики визначено в розмірі 9.187,50 грн, тобто як суму позики 7.500,00 грн та процентів 1.687,50 грн.

26 листопада 2022 року, тобто наступного дня після спливу строку позики, первісний кредитор одноразово нарахував 4.125,00 грн. Ця сума становить різницю між процентами, обчисленими за весь тридцятиоднеденний строк позики з 26 жовтня 2022 року по 25 листопада 2022 року за базовою ставкою 2,5 відсотка в день (31 день х 187,50 грн = 5.812,50 грн), та фактично нарахованими за цей самий період за зниженою ставкою процентами в сумі 1.687,50 грн. Отже, у цей день первісний кредитор ретроспективно перерахував за вищою ставкою проценти за вже спливлий строк позики.

За період з 27 листопада 2022 року по 23 лютого 2023 року включно, тобто за межами строку позики, проценти нараховувалися по 187,50 грн за кожен день, що відповідає базовій ставці 2,5 відсотка в день, а за вісімдесят дев`ять днів становить 16.687,50 грн. З 24 лютого 2023 року нарахування процентів припинено. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою та пеня, передбачені підпунктом 2.3 пункту 2 Договору, не нараховувалися, що відображено нульовими показниками у відповідних графах відомості.

Оцінюючи обґрунтованість наведених нарахувань, суд виходить із такого.

Підставою ретроспективного перерахунку процентів за базовою ставкою є пункт 15 Договору, згідно з яким у разі якщо Позичальник не дотримується умов Офіційних правил програми лояльності для споживачів фінансових послуг Позикодавця та/або правил постійно діючої акції, знижена процентна ставка, визначена пунктом 2 Договору, припиняє свою дію та застосовується базова процентна ставка, визначена підпунктом 2.3 пункту 2 Договору; у такому разі проценти, нараховані за зниженою процентною ставкою, підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою та сплачуються Позичальником у повному обсязі за весь період строку позики.

Матеріали справи не містять жодних відомостей про будь-яку іншу фактичну підставу застосування базової ставки, крім неповернення Відповідачем позики у визначений Договором строк: перерахунок здійснено наступного дня після спливу строку позики, тобто в перший день прострочення, і саме з цього дня нарахування продовжено за базовою ставкою. Доказів вчинення Відповідачем дій, спрямованих на продовження строку позики чи на зміну умов Договору, як і доказів укладення сторонами відповідної додаткової угоди, суду не надано.

Водночас абзацом другим після таблиці підпункту 2.3 пункту 2 Договору сторони прямо погодили, що ставки, визначені цим пунктом, є незмінними протягом усього строку позики та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної між Позикодавцем та Позичальником додаткової угоди до Договору; базову процентну ставку в цьому ж підпункті визначено як фіксовану. Аналогічний за змістом припис міститься у частині третій статті 1056-1 ЦК України, відповідно до якої фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору, а встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Крім того, за статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Збільшення процентної ставки за користування кредитом у зв`язку з невиконанням споживачем зобов`язань за договором про споживчий кредит прямо заборонене законом. Згідно з абзацом першим пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення, у тому числі, але не виключно, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором; забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Абзацом другим цього ж пункту встановлено, що нараховані за цей період платежі підлягають списанню кредитодавцем.

Спірний договір є договором про споживчий кредит, що прямо випливає з його Додатка № 1 - таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, а також з пунктів 13, 17, 18 Договору, у яких сторони погодили застосування до їхніх відносин Закону України «Про споживче кредитування». Договір укладено 26 жовтня 2022 року, тобто до граничної дати, визначеної наведеною нормою, прострочення допущено Відповідачем з 26 листопада 2022 року, тобто в межах визначеного цим пунктом періоду, а зобов`язання за Договором на час ухвалення цього рішення не припинені. Частина четверта статті 1056-1 ЦК України, на яку міститься посилання у цій нормі, регулює порядок зміни змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу, тоді як за спірним Договором базова процентна ставка прямо визначена фіксованою, а жодного індексу та порядку розрахунку змінюваної ставки Договір не містить.

З наведеного випливає, що нарахування 4.125,00 грн, здійснене 26 листопада 2022 року внаслідок ретроспективного перерахунку процентів за строк позики з 0,75 відсотка до 2,5 відсотка в день, є безпідставним.

Безпідставним є і нарахування процентів у сумі 16.687,50 грн за період з 27 листопада 2022 року по 23 лютого 2023 року. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України; в охоронних правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18). Цей висновок сформульовано, зокрема, і щодо тих договорів, умовами яких сторони погодили нарахування процентів за користування кредитом не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, провадження № 12-16гс22). Строк позики за спірним Договором сплив 25 листопада 2022 року, а вимог на підставі частини другої статті 625 ЦК України Позивач у цій справі не заявляв і розрахунку таких сум не наводив. Додатковою підставою для відмови в цій частині є те, що зазначені проценти нараховані за тією самою збільшеною базовою ставкою.

Оскільки первісний кредитор не мав права ані ретроспективно перераховувати проценти за збільшеною ставкою, ані нараховувати проценти за користування позикою за межами строку позики, у силу статті 514 ЦК України такого права не набув і Позивач.

Обґрунтованим суд визнає нарахування процентів за користування позикою в межах строку позики за погодженою сторонами зниженою процентною ставкою - у розмірі 1.687,50 грн. Ці проценти є платою за користування грошовими коштами, а не мірою цивільно-правової відповідальності, а тому підстав для їх зменшення в порядку статті 551 ЦК України немає; їх розмір визначено самим Договором та Додатком № 1 до нього, з якими Позичальник ознайомився до укладення Договору, вимог про визнання відповідних умов недійсними Відповідач не заявляв, зустрічного позову не подавав.

Відповідно до статті 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу. Платіж Відповідача від 21 лютого 2023 року в сумі 1.000,00 грн первісний кредитор зарахував у погашення процентів, що зазначеній нормі не суперечить. Отже, заборгованість за процентами за користування позикою становить 687,50 грн (1.687,50 грн - 1.000,00 грн).

З огляду на викладене вимога про стягнення процентів за користування позикою є обґрунтованою в частині 687,50 грн та підлягає задоволенню в цій частині; у стягненні процентів у розмірі 20.812,50 грн слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» підлягають частковому задоволенню - на суму 8.187,50 грн, з яких заборгованість за тілом позики - 7.500,00 грн та проценти за користування позикою - 687,50 грн. У задоволенні решти позовних вимог на суму 20.812,50 грн слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3.028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 627 від 25 квітня 2025 року. Водночас позовну заяву подано до суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд», а відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. За позовною заявою майнового характеру, поданою юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який у 2025 році становив 3.028,00 грн, а з урахуванням зазначеного коефіцієнта - 2.422,40 грн. Саме ця сума є судовим збором, який підлягав сплаті за подання цього позову, і лише в її межах судові витрати можуть бути покладені на Відповідача; питання про повернення надміру сплаченої суми вирішується в порядку статті 7 Закону України «Про судовий збір» за заявою платника.

Оскільки позов задоволено частково - на 28,23 відсотка від заявленої ціни позову (8.187,50 грн із 29.000,00 грн), з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню пропорційно розміру задоволених вимог судовий збір у розмірі 683,94 грн.

Витрат на професійну правничу допомогу Позивач до стягнення не заявляв і доказів їх понесення не надавав, тому питання про їх розподіл судом не вирішується.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 534, 536, 610, 611, 612, 625, 629, 1046, 1048, 1049, 1050, 1056-1, 1077, 1078 Цивільного кодексу України, пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» заборгованість за Договором позики № 72659895 від 26 жовтня 2022 року у розмірі 8.187 (вісім тисяч сто вісімдесят сім) грн 50 коп., з яких:

- заборгованість за тілом позики - 7.500,00 грн;

- проценти за користування позикою - 687,50 грн.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» про стягнення процентів за користування позикою у розмірі 20.812,50 грн - відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» судовий збір у розмірі 683 (шістсот вісімдесят три) грн 94 коп.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс», місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, офіс 510А, код ЄДРПОУ: 42827134.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя: