Ухвала суду № 139880333, 16.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

___________________

Провадження 1-кс/760/7031/26

В справі 760/14628/26

У Х В А Л А

І. Вступна частина

16 вересня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва

у складі слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника власника майна - адвоката ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене під час обшуку, у кримінальному провадженні №42025010000000020 від 08 травня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

ІІ. Мотивувальна частина

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 15 травня 2026 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні №42025010000000020, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 травня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Як зазначено у клопотанні, слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні. Прокурор вказує, що з матеріалів провадження вбачається, що ТОВ «Беніш Джі Пі Ес» (код ЄДРПОУ 40926020) здійснює ввезення на митну територію України товарів та комплектуючих, розробником і виробником яких є підприємство країни-агресора - «ООО «НПО Телеметрия» (г. Калуга, ул. Кирова, д. 20а), використовуючи при цьому реквізити третіх країн для обходу заборони імпорту продукції російських виробників.

На думку сторони обвинувачення, організацію поставок продукції з території країни-агресора до ТОВ «Беніш Джі Пі Ес» безпосередньо здійснює фактичний власник товариства - ОСОБА_6 , який для реалізації протиправної діяльності залучив своїх синів - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрі обіймають посади віце-президентів товариства, а ті, у свою чергу, залучили до вчинення кримінального правопорушення довірених осіб із числа громадян України.

Прокурор зазначає, що до 01 грудня 2021 року включно товариство імпортувало пристрої та комплектуючі ТМ «Benish», де згідно з вантажними митними деклараціями виробником і відправником зазначено «ООО «НПО «Телеметрия» з адресою відправлення: г. Калуга, ул. Кирова, д. 20а, рф, а в подальшому, у період з 27 березня 2023 року по 14 червня 2024 року, - через компанію «Pandora Kazakhstan» (Республіка Казахстан, м. Алмати, вул. Жамбила, буд. 131, офіс 25), директором якої є ОСОБА_9 . За твердженням прокурора, основним видом діяльності вказаного підприємства визначено діяльність агентів, що спеціалізуються на оптовій торгівлі окремими видами товарів, на ньому працює до 5 співробітників, власні виробничі потужності для виготовлення пристроїв та обладнання, за допомогою яких здійснюється контроль, моніторинг та управління транспортними засобами, відсутні, а саме підприємство є офіційним дистриб`ютором протиугінних систем «Pandora» та «Pandekt», розробником і виробником яких є калузьке підприємство «ООО «НПО Телеметрия».

Прокурор указує, що «ООО «НПО Телеметрия» має власне виробництво, а його конструкторське бюро представлене трьома підрозділами різної спеціалізації, інженери яких здійснюють проектування деталей та комплектуючих різного типу, що в тому числі використовуються під час виробництва країною-агресором безпілотних літальних апаратів, які, у свою чергу, застосовуються під час атак на об`єкти цивільної інфраструктури та мирне населення України.

За твердженням прокурора, ТОВ «Беніш Джі Пі Ес» протягом 2023-2025 років для маскування та приховування дійсного походження автосигналізацій, з метою обходу санкцій на імпорт з рф, використовуючи третю країну - Республіку Казахстан, імпортувало через афілійовану компанію «Pandora Kazakhstan» та реалізовує на території України сигналізації під назвою «Benish», які фактично є клонами сигналізацій «Pandora» виробництва країни-агресора, зі зміною лише назви продукту та без відома замовників обладнання, яким надаються відомості про походження товару, що не відповідають дійсності. Прокурор також зазначає, що товариство як представник на території України та фактичний виробник - «ООО «НПО Телеметрия» є єдиними адміністраторами у забезпеченні контролю роботи систем та обладнання, що надає можливість у будь-який час втручатися в його роботу та отримувати інформацію про місцеперебування транспортних засобів, а автомобільні сигналізації виробництва «ООО «НПО Телеметрия» під брендом «Pandora» офіційно представлені для продажу на території тимчасово окупованого півострова Крим. Наведене, на думку сторони обвинувачення, свідчить про організований протиправний механізм постачання товарів і комплектуючих, виробником яких є рф, за схемою так званого «перерваного транзиту», коли формально за документами пунктом відправлення виступає третя країна, а фактично вантаж прямує з рф до України.

Прокурор вказує, що 15 травня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_10 від 28 квітня 2026 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон Samsung S25 Ultra, ІМЕІ1: НОМЕР_1 ; ноутбук HP, s/n: #5CG3503MZG; 4 аркуші паперу з рукописними написами. Постановою слідчого від 15 травня 2026 року вказані предмети, які належать ОСОБА_5 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

На думку прокурора, вилучене майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки вказані предмети зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та можуть бути використані як докази, у зв`язку з чим наявні передбачені ч. 3 ст. 170 КПК України підстави для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів. Необхідним та достатнім видом обмеження прокурор вважає заборону користуватися та розпоряджатися майном до завершення досудового розслідування та судового розгляду.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала частково. Зазначила, що під час обшуку паролі для доступу до вилучених технічних засобів надані не були, вказані пристрої захищені системами логічного захисту, у зв`язку з чим встановити обставини, необхідні для подальшого розслідування, без застосування спеціальних знань неможливо. На підтвердження надала копію постанови старшого слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_11 від 24 липня 2026 року про призначення судово-технічної експертизи, проведення якої доручено експертам Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України, та на вирішення якої поставлено питання про наявність на наданих технічних засобах аудіо-, відеоінформації, документів, файлів, фотографій, переписок, у тому числі видалених, що містять відомості щодо ввезення товарів та комплектуючих на митну територію України, розробником і виробником яких є «ООО «НПО Телеметрия» або продавцем яких є «Pandora Kazakhstan». Для проведення експертного дослідження експертам надано мобільний телефон Samsung S25 Ultra, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , та ноутбук HP, s/n: #5CG3503MZG. Водночас прокурор зазначила, що 4 аркуші паперу з рукописними написами вже досліджені органом досудового розслідування і суттєвого значення для кримінального провадження не мають, у зв`язку з чим у цій частині клопотання не підтримує.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що орган досудового розслідування мав достатньо часу для того, щоб скопіювати весь вміст (інформацію) з вилучених технічних пристроїв, а відтак подальше утримання цих пристроїв та обмеження права власності ОСОБА_5 є невиправданими.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або особи, у володінні якої перебуває майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації тощо. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України у цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна враховує, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для інших осіб.

Оцінюючи заявлене клопотання в частині мобільного телефону Samsung S25 Ultra, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , та ноутбука HP, s/n: #5CG3503MZG, слідчий суддя виходить із того, що вказані технічні засоби виявлено та вилучено під час обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді, за місцем проживання ОСОБА_5 , який, за версією сторони обвинувачення, є директором ТОВ «Беніш Джі Пі Ес» та причетним до організації описаного у клопотанні механізму постачання товарів. Попереднім оглядом цих пристроїв встановлено, що вони захищені системами логічного захисту, паролі для доступу до них не надано, а з метою подолання такого захисту, відновлення видаленого вмісту та встановлення обставин, що підлягають доказуванню, постановою слідчого від 24 липня 2026 року призначено судово-технічну експертизу, яка на цей час не завершена.

За таких обставин є достатні підстави вважати, що зазначені електронні пристрої можуть містити відомості, які стосуються обставин, що розслідуються, а відтак відповідають критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України. Необхідність забезпечення їх збереження у первісному стані до завершення експертного дослідження є обґрунтованою потребами досудового розслідування, оскільки незастосування арешту може призвести до приховування, пошкодження, знищення, перетворення або відчуження вказаного майна та, як наслідок, до втрати доказової інформації.

Доводи представника власника майна про те, що орган досудового розслідування мав достатньо часу для копіювання всього вмісту вилучених технічних пристроїв, слідчий суддя відхиляє. Матеріалами клопотання підтверджено, що вилучені телефон і ноутбук захищені системами логічного захисту, а паролі для доступу до них під час обшуку не надавалися, що об`єктивно унеможливлювало отримання та копіювання інформації без застосування спеціальних знань. Саме з цією метою і призначено судово-технічну експертизу, на вирішення якої, поміж іншого, поставлено питання про наявність видалених файлів, переписок та інших відомостей, відновлення яких без експертного дослідження неможливе. Крім того, за версією сторони обвинувачення, доказове значення у цьому провадженні мають не лише відомості, що містяться в пам`яті пристроїв, а й самі носії як матеріальні об`єкти, що зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, а тому їх збереження у первісному стані є самостійною метою арешту в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. Слідчий суддя також ураховує, що предметом розгляду клопотання про арешт майна на стадії досудового розслідування не є оцінка доказів по суті та обґрунтованості підозри; для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів достатньо обґрунтованої ймовірності відповідності майна критеріям ст. 98 КПК України, тоді як остаточна оцінка його доказового значення здійснюється за результатами розслідування, у тому числі призначеної експертизи.

Водночас слідчий суддя враховує, що арешт майна не є безстроковим і за відпадіння потреби в його застосуванні, зокрема після завершення експертного дослідження, може бути скасований у порядку, передбаченому ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, іншого власника або володільця майна.

Разом із тим клопотання в частині накладення арешту на 4 аркуші паперу з рукописними написами задоволенню не підлягає. У судовому засіданні прокурор указала, що вказані аркуші органом досудового розслідування вже досліджені та суттєвого значення для кримінального провадження не мають, і клопотання в цій частині не підтримала. Отже, сторона обвинувачення не довела наявності передбачених п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України підстав для арешту цього майна, а саме потреби в забезпеченні збереження вказаних аркушів як речових доказів. За відсутності такої потреби подальше обмеження права власності ОСОБА_5 щодо зазначеного майна не є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження у розумінні ч. 1 ст. 173 КПК України та покладало б на власника надмірний індивідуальний тягар.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, за ухвалою слідчого судді, постановленою у зв`язку з відмовою у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна, у зв`язку з чим 4 аркуші паперу з рукописними написами підлягають поверненню ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном має забезпечувати справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи і бути пропорційним меті, яку прагнуть досягти. Оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження, слідчий суддя зважає на те, що провадження стосується пособництва державі-агресору, тобто становить значний суспільний інтерес, а незастосування арешту щодо електронних пристроїв, дослідження яких триває, може призвести до втрати, знищення або перетворення доказової інформації. За таких обставин тимчасове обмеження права власності на мобільний телефон та ноутбук є пропорційним і не покладає надмірного індивідуального тягаря на власника майна, тоді як щодо решти вилученого майна такої необхідності не встановлено.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання.

ІІІ. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 98, 100, 167, 168, 169, 170, 172, 173, 309, 369, 372 КПК України, слідчий суддя ухвалив:

1. Клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно задовольнити частково.

Накласти арешт (із забороною користування та розпорядження) на майно, належне ОСОБА_5 , тимчасово вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного 15 травня 2026 року, а саме на:

- мобільний телефон Samsung S25 Ultra, ІМЕІ1: НОМЕР_1 ;

- ноутбук HP, s/n: #5CG3503MZG.

2. У задоволенні клопотання в частині накладення арешту на 4 аркуші паперу з рукописними написами - відмовити.

3. Повернути ОСОБА_5 тимчасово вилучені під час обшуку 15 травня 2026 року 4 аркуші паперу з рукописними написами.

4. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: