Рішення № 139879176, 17.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року справа №320/21524/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТРУМ ТРЕЙД» (адреса 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4А, офіс 139/2, ЄДРПОУ 45588922) до Житомирської митниці (адреса 10003, Житомир, вул. Перемоги, 25, ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Зміст позовних вимог та процесуальні дії у справі.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТРУМ ТРЕЙД» звернулась у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Житомирської митниці у якому просить суд:

-визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 14.01.2025 №UA101000/2025/000017/1, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2025/000041.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2026 позовну заяву залишено без руху, надано час на усунення недоліків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2026 постановлено продовжити розгляд справи № 320/21524/26.

Правова позиція сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.06.2024 між ТОВ «ВІТРУМ ТРЕЙД» та компанією Pilkington Polska Sp. z o.o. (Польща) укладено Контракт №12/06/2024, предметом якого є постачання скла плаского. Умовами поставки визначено FCA, м. Сандомеж, Incoterms 2000, а умовами оплати 100 % передоплату. Відповідно до умов Контракту вартість кожної партії товару визначається у відповідних рахунках-фактурах, а ціни, зазначені в інвойсах, визнаються сторонами прайсовими. 02.01.2025 компанією Pilkington Polska Sp. z o.o. виставлено проформу інвойс №6101656240 на загальну суму 17 484,22 Євро на скло Pilkington Optifloat Grey 4.00 mm 3210x2250 у кількості 1 884,42 м2 за ціною 7,30 Євро/м2 та скло Pilkington Optifloat Bronze 4.00 mm 3210x2250 у кількості 418,76 м2 за ціною 7,30 Євро/м2. До вартості товару окремо включено вартість упаковки відповідно 549,00 Євро та 122,00 Євро. Того ж дня виставлено проформу інвойс №6101656241 на суму 6 675,00 Євро на скло Optifloat Clear Lehr End 4.00 mm 3210x2250 у кількості 2 223,76 м2 за ціною 2,70 Євро/м2 та вартістю упаковки 671,00 Євро. 08.01.2025 позивач здійснив 100 % передоплату за зазначеними проформами інвойсами на загальну суму 24 159,37 Євро, що підтверджується квитанцією SWIFT №001515352. 10.01.2025 компанією Pilkington Polska Sp. z o.o. виставлено інвойс №6180243261 на суму 17 484,22 Євро, а 13.01.2025 інвойс №6180243290 на суму 6 675,00 Євро. 14.01.2025 обидві партії товарів заявлено до митного оформлення в Житомирську митницю за митними деклараціями №25UA101020000967U7 та №25UA101020000974U4 відповідно. Товари за інвойсом №6180243290 та проформою інвойсом №6101656241 на суму 6 675,00 Євро були оформлені Житомирською митницею без зауважень та випущені у вільний обіг. Натомість щодо товарів за інвойсом №6180243261 та проформою інвойсом №6101656240 на суму 17 484,22 Євро відповідачем 14.01.2025 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2025/000017/1 та картку відмови №UA101020/2025/000041. Для підтвердження заявленої митної вартості та транспортних витрат позивач подав, на його думку, усі необхідні документи. Позивач не погоджується з висновками відповідача про наявність розбіжностей у документах та вважає рішення про коригування митної вартості необґрунтованим. Щодо електронного інвойсу позивач зазначає, що різниця між ціною 7,30 Євро/м2, зазначеною в інвойсі та прайс листі, і ціною 7,5913 Євро/м2, зазначеною в електронному інвойсі митної декларації, обумовлена включенням до загальної вартості товару вартості упаковки. Позивач також звертає увагу, що аналогічне значення 7,5913 Євро/м2 було зазначено в електронному інвойсі за митною декларацією №25UA101020001034U4, за якою інша партія товару була оформлена відповідачем та випущена у вільний обіг. Отже, висновок відповідача про порушення позивачем вимог щодо точності відомостей під час декларування є, на думку позивача, формальним та безпідставним. Щодо прайс листа позивач зазначає, що твердження відповідача про відсутність у ньому відомостей щодо строку дії пропозиції, умов платежу, строків поставки, характеру тари та упаковки не відповідає його змісту, а також зазначає, що чинним законодавством не встановлено вичерпних вимог до форми та змісту прайс листа, а тому наявність чи відсутність у ньому окремих відомостей сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості. Щодо квитанції SWIFT №001515352 позивач зазначає, що 08.01.2025 нею підтверджується здійснення 100 % передоплати за двома проформами інвойсами №6101656240 та №6101656241 на загальну суму 24 159,37 Євро. При цьому чинне законодавство не встановлює вимоги щодо здійснення оплати кожної поставки окремо. Щодо ненадання додаткових документів представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТРУМ ТРЕЙД» зазначає, що відповідно до частини третьої статті 53 та частини третьої статті 58 Митного кодексу України додаткові документи можуть витребовуватися лише за наявності передбачених законом підстав, зокрема розбіжностей, які впливають на правильність визначення митної вартості, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи фактично сплачену або таку, що підлягає сплаті, ціну. Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТРУМ ТРЕЙД» вважає, що із запиту відповідача не було зрозуміло, які саме розбіжності необхідно усунути та яким чином витребувані документи могли їх усунути. При цьому подані позивачем документи підтверджують вартість товару, упаковки та транспортних витрат. Позивач вважає, що ненадання документів у зв`язку з їх відсутністю не може бути самостійною підставою для відмови у визначенні митної вартості за основним методом. Застосування відповідачем другорядного методу визначення митної вартості вважає необґрунтованим та таким, що не ґрунтується на положеннях Митного кодексу України. Позивач зазначає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами наявність у поданих документах розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення її складових чи ціну, фактично сплачену або таку, що підлягає сплаті. Щодо картки відмови позивач зазначає, що 14.01.2025 відповідачем оформлено картку відмови №UA101020/2025/000041 у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2025/000017/1. Оскільки картка відмови є наслідком прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, позивач вважає її похідною від такого рішення та такою, що також підлягає скасуванню. У зв`язку з викладеним представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТРУМ ТРЕЙД» вважає рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2025/000017/1 та картку відмови №UA101020/2025/000041 безпідставними, необґрунтованими та протиправними, прийнятими з порушенням положень Митного кодексу України, статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, а також Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у зв`язку з чим вони підлягають скасуванню.

16.05.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд») представником Житомирської митниці скеровано письмовий відзив.

Відповідач зазначає, що 14.01.2025 до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Житомир центральний» для імпорту на адресу ТОВ «Вітрум Трейд» товару «скло неармоване, листове, забарвлене по всій масі (тоноване), термічно поліроване» було подано митну декларацію № 25UA101020000967U7. Митна вартість товару була заявлена декларантом за основним методом за ціною 7,8531 EUR/м2. Разом із митною декларацією подано контракт № 12/06/2024 від 12.06.2024, додаток до нього, інвойс, рахунок-проформу, сертифікат якості, товарно-транспортну накладну, сертифікат EUR.1, банківський платіжний документ, документи щодо транспортних витрат, прайс-лист, договір на транспортно-експедиційне обслуговування, заявку на перевезення та копію митної декларації країни відправлення. Автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» сформовано форму митного контролю за кодом 105-2 щодо необхідності перевірки достовірності задекларованих транспортних витрат, оскільки їх сума була нижчою порівняно з мінімальними витратами на кілограм товару за аналогічними попередніми митними оформленнями. На виконання Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476, митницею проведено порівняння заявленої митної вартості з інформацією автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» та даними щодо митного оформлення аналогічних товарів. За результатами такого контролю встановлено, що заявлена митна вартість була нижчою за вартість схожих товарів, раніше ввезених на митну територію України. У зв`язку з цим митницею проаналізовано подані документи та на підставі частини третьої статті 53 Митного кодексу України витребувано додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації та висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Декларанту також запропоновано надати інші наявні документи на підтвердження заявленої митної вартості. На вимогу митного органу декларант повторно надіслав документи, які вже подавалися разом із митною декларацією. За результатами їх опрацювання відповідачем встановлено розбіжності у документах та відсутність усіх необхідних відомостей щодо ціни, фактично сплаченої або такої, що підлягає сплаті за товар. Зокрема, в інвойсі № 6180243261 від 10.01.2025 та прайс-листі від 07.10.2024 ціна товарів «Pilkington Optifloat Bronze» та «Pilkington Optifloat Grey» товщиною 4,00 мм зазначена на рівні 7,30 EUR/м2. Водночас в електронному інвойсі зазначено вартість «Pilkington Optifloat Bronze» 7,59133800 EUR/м2, а «Pilkington Optifloat Grey» 7,59134110 EUR/м2. Такі розбіжності, на думку відповідача, свідчили про невідповідність цінової інформації, що є підставою для перевірки достовірності заявленої митної вартості. Крім того, прайс-лист від 07.10.2024 не містив відомостей про строк дії комерційної пропозиції, умови поставки, умови оплати та інші істотні умови продажу, необхідні для об`єктивного підтвердження заявленої митної вартості. Копія митної декларації країни відправлення № 25PL34101000085JB9 від 13.01.2025 була складена польською мовою та подана без перекладу українською мовою, незважаючи на відповідну вимогу митного органу. Також у платіжному документі № 001515352 від 08.01.2025 зазначено, що платіж здійснено як передоплату за рахунками-проформами № 6101656240 та № 6101656241 від 02.01.2025. При цьому рахунок-проформу № 6101656241 до митного оформлення не подавали, у зв`язку з чим зазначений платіжний документ митним органом до уваги не брався. Відповідач вказує, що за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності заявленої митної вартості митний орган має право витребувати додаткові документи. Оскільки витребувані митницею додаткові документи декларантом не надано, а подані документи містили зазначені розбіжності, відповідач вважає правомірною відмову у митному оформленні товару за першим методом. Щодо коригування митної вартості відповідач зазначає, що відповідно до частини першої статті 59 Митного кодексу України у разі неможливості визначення митної вартості за першим методом застосовується вартість операції з ідентичними товарами. Оскільки в розпорядженні Житомирської митниці була інформація про раніше ввезений ідентичний товар того самого виробника, за аналогічних умов поставки, митну вартість визначено за методом 2а. У зв`язку з викладеним 14.01.2025 митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA101000/2025/000017/1. При цьому зазначене в рішенні формулювання про надання декларанту інформації щодо «схожого товару» було помилковим, оскільки фактично митну вартість визначено за методом 2а із посиланням на митну декларацію № UA100060216153U4. Після цього товар випущено у вільний обіг на підставі митної декларації № 25UA101020001034U4 від 14.01.2025 із забезпеченням сплати митних платежів у розмірі 10 964,18 грн відповідно до частини сьомої статті 55 Митного кодексу України. Щодо використання даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України відповідач зазначає, що відповідно до статті 320 Митного кодексу України форми та обсяги митного контролю визначаються посадовими особами митних органів та автоматизованою системою управління ризиками. Відповідно до частини другої статті 361 Митного кодексу України система управління ризиками застосовується для визначення товарів, документів та осіб, які підлягають митному контролю, а також форм і обсягів такого контролю. Порядок аналізу та оцінки ризиків визначено наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684. Таким чином, відповідач вважає використання митними органами даних автоматизованих інформаційних систем та системи управління ризиками законним і обґрунтованим. Така інформація сама по собі не зумовлює обов`язкового коригування митної вартості, однак є підставою для проведення поглибленого контролю та перевірки правильності її визначення. Враховуючи наведене, сторона відповідача просить суд відмовити ТОВ «Вітрум Трейд» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

20.05.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд») представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрум Трейд» подав відповідь на відзив.

Ознайомившись із відзивом, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТРУМ ТРЕЙД» зазначає, що відповідач не спростував доводів позовної заяви щодо протиправності оскаржуваного рішення, а його відзив переважно відтворює зміст рішення та не містить належних заперечень по суті позовних вимог. Щодо розбіжностей у вартості товару позивач зазначає, що в інвойсі № 6180243261 від 10.01.2025 та прайс-листі вартість скла становить 7,30 євро за мІ, тоді як в електронному інвойсі зазначено 7,5913 євро за мІ. Така різниця зумовлена включенням до ціни вартості упаковки. Позивач посилається на положення Митного кодексу України, Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа та Правил заповнення декларації митної вартості, зазначаючи, що в митній декларації у графах 31, 42 та 22 правильно зазначено опис товару разом з упаковкою та його загальну фактурну вартість. Позивач також вказує, що електронний інвойс формується програмним забезпеченням під час заповнення митної декларації та дублює або доповнює внесені до неї відомості. Його заповнення здійснено відповідно до Порядку № 651 та Правил № 599. Аналогічно був заповнений електронний інвойс до митної декларації № 25UA101020001034U4, за якою митниця завершила митне оформлення та випустила товар у вільний обіг, при цьому також зазначено ціну 7,5913 євро за мІ. Крім того, в оскаржуваному рішенні не наведено норми законодавства, яку було порушено декларантом під час його заповнення. Позивач вважає, що за наявності порушення правил заповнення митної декларації митний орган мав діяти відповідно до статті 264 Митного кодексу України та Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації за формою єдиного адміністративного документа, зокрема застосувати митну формальність щодо відмови у прийнятті митної декларації. Натомість відповідач здійснив перевірку правильності визначення митної вартості та прийняв оскаржуване рішення. При цьому в графі 33 рішення не зазначено конкретної норми, яку порушено. Щодо прайс-листа позивач зазначає, що висновок відповідача про відсутність у ньому відомостей про строк дії, умови оплати, поставки та упаковки не відповідає фактичним обставинам, а також вказує, що прайс-лист не є основним документом для підтвердження митної вартості, є документом довільної форми, а законодавство не встановлює вичерпних вимог до його форми та змісту. Щодо перекладу експортної декларації № 25PL34101000085JB9 позивач зазначає, що відповідно до статті 254 Митного кодексу України вимога про переклад є правомірною лише тоді, коли відомості документа необхідні для перевірки або підтвердження даних митної декларації. Позивач також звертає увагу, що ненадання перекладу експортної декларації не зазначено безпосередньою підставою для прийняття оскаржуваного рішення. У ньому такими підставами визначено ненадання виписки з бухгалтерської документації та висновку про вартісні характеристики товару. Щодо застосування методу визначення митної вартості позивач зазначає, що відповідач визнав помилковим формулювання оскаржуваного рішення щодо інформації про «схожий товар» та пояснив, що митну вартість визначено за методом 2а із посиланням на митну декларацію. При цьому в графі 31 оскаржуваного рішення зазначено код методу 6, що відповідач визнав помилкою. Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТРУМ ТРЕЙД» вважає коригування митної вартості за даними митної декларації від 07.06.2024 № UA100060/2024/216153 необґрунтованим, оскільки фактурна вартість ідентичного товару за цією декларацією становила 8,19 євро за мІ, тоді як заявлена позивачем 7,30 євро за мІ, а обсяг ввезеної позивачем партії відрізнявся. Тому при коригуванні митної вартості відповідач не врахував різницю у витратах, зокрема більший розмір витрат позивача. Також представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТРУМ ТРЕЙД» зазначає, що відповідно до частини сьомої статті 59 Митного кодексу України у разі наявності кількох вартостей договорів щодо ідентичних товарів для визначення митної вартості використовується найменша з них. Водночас з оскаржуваного рішення не вбачається, скільки поставок ідентичних товарів було виявлено та чи застосовано найменшу з відповідних вартостей. Отже, представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТРУМ ТРЕЙД» вважає, що відповідач при коригуванні митної вартості не врахував обсяг партії та різницю у доданих витратах, не обґрунтував числове значення скоригованої митної вартості та не підтвердив належним чином інформацію, покладену в основу оскаржуваного рішення.

26.05.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд») подано заперечення на відповідь на відзив ТОВ «Вітрум Трейд».

Відповідач зазначає, що під час митного оформлення товару за митною декларацією № 25UA101020000967U7 виявлено обставини, які унеможливлювали визначення митної вартості за заявленою декларантом ціною, у зв`язку з чим прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA101000/2025/000017/1 від 14.01.2025. Щодо рахунку-фактури № 6180243261 від 10.01.2025 та прайс-листа від 07.10.2024 відповідач вказує на розбіжність між зазначеною в них ціною товару 7,30 EUR/мІ та ціною 7,59133800 EUR/мІ і 7,59134110 EUR/мІ, наведеною в електронному інвойсі. При цьому пунктом 4.4 контракту передбачено, що вартість упаковки не включається до вартості товару, тоді як електронний інвойс не містить відомостей про вартість упаковки або про її включення до ціни товару. Отже, документи містять суперечливі відомості щодо вартості товару, що дає підстави сумніватися в достовірності заявленої митної вартості. Відповідач зазначає, що митниця повідомила декларанта про виявлені розбіжності, однак пояснень щодо них не отримала. Щодо експортної декларації № 25PL34101000085JB9 від 13.01.2025 відповідач зазначає, що вона складена польською мовою, у зв`язку з чим її переклад був необхідним для повноцінної перевірки її змісту. Відповідач повторно зазначає, що у разі виявлення розбіжностей у поданих документах, ознак їх недостовірності або відсутності відомостей, необхідних для підтвердження митної вартості, митний орган має право витребувати додаткові документи відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України. 14.01.2025 декларанту було запропоновано надати виписку з бухгалтерської документації та висновок про вартісні характеристики товару, а також за власним бажанням інші наявні документи. Натомість додатково були надані документи, які вже подавалися до митного оформлення та не усунули сумнівів щодо достовірності заявленої митної вартості. За таких обставин відповідач вважає обґрунтованим визначення митної вартості не за першим методом. Відповідно до статті 59 Митного кодексу України митна вартість у такому разі визначається на основі вартості операції з ідентичними товарами. Відповідач зазначає, що митну вартість визначено за методом 2а на підставі митної декларації № UA100060/2024/216153 від 07.06.2024 щодо ідентичного товару того самого виробника, ввезеного на територію України за аналогічними умовами поставки. Тому прийняття рішення про коригування митної вартості відповідач вважає правомірним.

Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Фактичні обставини справи.

12.06.2024 між ТОВ «ВІТРУМ ТРЕЙД» та Pilkington Polska Sp. z o.o. укладено контракт № 12/06/2024, предметом якого є постачання скла плаского. Умовами контракту визначено поставку товару на умовах FCA м. Сандомеж, Incoterms 2000, та 100 % передоплату. Відповідно до пункту 4.1 контракту вартість кожної партії товару зазначається у відповідних рахунках-фактурах, а згідно з пунктом 4.3 ціни, зазначені в інвойсах, визнаються сторонами прайсовими. Пунктом 4.4 контракту передбачено, що вартість упаковки не включається до вартості товару.

20.05.2024 між ТОВ «ВІТРУМ ТРЕЙД» та ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» укладено договір № 1 на транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до якого замовник замовляє, а виконавець надає послуги з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також послуги з організації перевезень.

07.10.2024 NSG Group / Pilkington оформлено прайс-лист для Vitrum Trade LLC. У прайс-листі зазначено ціни на продукцію Pilkington Optifloat та Pilkington Optiwhite залежно від товщини та кольору скла, зокрема для скла товщиною 4,00 мм ціна Pilkington Optifloat Clear LESS/SS становить 2,70 євро/мІ, а Pilkington Optifloat Grey/Green/Bronze 7,30 євро/мІ. У документі зазначено, що ціни не включають ПДВ, застосовуються для поставок повними завантаженнями та не включають транспортні витрати. Доплата за пакування у дерев`яні ящики становить 61 євро за ящик.

12.12.2024 ТОВ «ІНТЕРСТЕЙТ ТРЕЙДИНГ» оформлено калькуляцію транспортних витрат вих. № 4 для митних органів України щодо перевезення за маршрутом Сандомеж, Польща Київ, Україна. Вартість перевезення визначено за двома ділянками: Сандомеж ПП «Рава-Руська» протяжністю 250 км на суму 26 000,00 грн та ПП «Рава-Руська» м. Київ протяжністю 590 км на суму 19 000,00 грн.

02.01.2025 Pilkington Polska Sp. z o.o. виставлено ТОВ «ВІТРУМ ТРЕЙД» проформу-інвойс № 6101656240 на загальну суму 17 484,22 євро. За проформою передбачено поставку скла Pilkington Optifloat Grey товщиною 4,00 мм, розміром 3210 Ч 2250 мм, у кількості 1 884,42 мІ за ціною 7,30 євро/мІ, загальною вартістю 13 756,27 євро та вартістю упаковки 549,00 євро, а також скла Pilkington Optifloat Bronze товщиною 4,00 мм, розміром 3210 Ч 2250 мм, у кількості 418,76 мІ за ціною 7,30 євро/мІ, загальною вартістю 3 056,95 євро та вартістю упаковки 122,00 євро. У документі зазначено кількість 261 лист/9 пачок скла Pilkington Optifloat Bronze та 58 листів/2 пачки скла Pilkington Optifloat Grey, код тарифу 70052130. Умови поставки визначено як Free carrier SANDOMIERZ, умови оплати попередня оплата 100 %, із посиланням на контракт № 12/06/2024 від 12.06.2024. Еквівалент загальної суми в польських злотих становить 74 710,07 PLN.

02.01.2025 Pilkington Polska Sp. z o.o. виставлено ТОВ «ВІТРУМ ТРЕЙД» проформу-інвойс № 6101656241 на суму 6 675,00 євро на скло Pilkington Optifloat Clear Lehr End товщиною 4,00 мм, розміром 3210 Ч 2250 мм, у кількості 2 223,76 мІ за ціною 2,70 євро/мІ, загальною вартістю 6 004,15 євро та вартістю упаковки 671,00 євро. У документі зазначено кількість 308 листів/11 пачок та код тарифу 70052935. Умови поставки Free carrier SANDOMIERZ, умови оплати попередня оплата 100 %, із посиланням на контракт № 12/06/2024 від 12.06.2024. Еквівалент суми в польських злотих становить 28 522,92 PLN.

08.01.2025 ТОВ «ВІТРУМ ТРЕЙД» здійснено 100 % передоплату за проформами-інвойсами № 6101656240 та № 6101656241 на загальну суму 24 159,37 євро, у тому числі 17 484,22 євро та 6 675,00 євро відповідно, що підтверджується SWIFT-повідомленням (SWIFT Reference Number 250108/001515352). Платіж здійснено з рахунку ТОВ «ВІТРУМ ТРЕЙД» в АТ «ОТП БАНК» на рахунок Pilkington Polska Sp. z o.o. у Deutsche Bank AG. У призначенні платежу зазначено: попередня оплата за проформу-інвойс № 6101656240 від 02.01.2025 за контрактом від 12.06.2024.

08.01.2025 ТОВ «ВІТРУМ ТРЕЙД» також оформлено заявку на перевезення № 1.

10.01.2025 Pilkington Polska Sp. z o.o. виставлено інвойс № 6180243261 на суму 17 484,22 євро, що відповідає проформі-інвойсу № 6101656240. В інвойсі зазначено скло Pilkington Optifloat Grey товщиною 4,00 мм, розміром 3210 Ч 2250 мм, у кількості 1 884,42 мІ за ціною 7,30 євро/мІ, загальною вартістю 13 756,27 євро та вартістю упаковки 549,00 євро, а також скло Pilkington Optifloat Bronze товщиною 4,00 мм, розміром 3210 Ч 2250 мм, у кількості 418,76 мІ за ціною 7,30 євро/мІ, загальною вартістю 3 056,95 євро та вартістю упаковки 122,00 євро. В інвойсі зазначено країну походження товару Бельгія, умови поставки Free carrier SANDOMIERZ, умови оплати попередня оплата.

13.01.2025 Pilkington Polska Sp. z o.o. виставлено інвойс № 6180243290 на суму 6 675,00 євро, що відповідає проформі-інвойсу № 6101656241. В інвойсі зазначено скло Optifloat Clear Lehr End товщиною 4,00 мм, розміром 3210 Ч 2250 мм, у кількості 2 223,76 мІ за ціною 2,70 євро/мІ, загальною вартістю 6 004,15 євро та вартістю упаковки 671,00 євро.

Суд встановив, що 13.01.2025 складено CMR щодо перевезення товару.

Цього ж дня оформлено рахунок на сплату вартості перевезення № ІТ-5 та довідку про транспортні витрати № 1301/1. Також оформлено митну декларацію країни відправлення № 25PL34101000085JB9.

14.01.2025 обидві партії товару заявлено до митного оформлення в Житомирську митницю: товар за інвойсом № 6180243290 та проформою-інвойсом № 6101656241 на суму 6 675,00 євро за митною декларацією № 25UA101020000974U4, а товар за інвойсом № 6180243261 та проформою-інвойсом № 6101656240 на суму 17 484,22 євро за митною декларацією № 25UA101020000967U7.

За митною декларацією № 25UA101020000974U4 заявлено товар скло неармоване, безбарвне, термічно поліроване Pilkington Optifloat Clear, товщиною 4 мм, розміром 3210 Ч 2250 мм, площею 2 223,76 мІ, у кількості 308 шт. та 11 упаковок, код товару 70052935 90. Відправником/експортером зазначено Pilkington Polska Sp. z o.o., декларантом/одержувачем ТОВ «Вітрум Трейд», транспортний засіб KA4832EI/AA6888PI, країну відправлення/походження Польща, умови поставки FCA PL Sandomierz. Митну вартість товару заявлено у розмірі 313 881,20 грн, що відповідає 6 675,15 євро. У графі додаткових документів зазначено посилання на інвойс № 6101656241 від 02.01.2025 та інші документи. Товар за цією митною декларацією оформлено Житомирською митницею та випущено у вільний обіг.

За митною декларацією № 25UA101020000967U7 до митного оформлення заявлено скло Pilkington Optifloat Grey товщиною 4,00 мм, розміром 3210 Ч 2250 мм, у кількості 1 884,42 мІ, та скло Pilkington Optifloat Bronze товщиною 4,00 мм, розміром 3210 Ч 2250 мм, у кількості 418,76 мІ, загальною вартістю з урахуванням вартості упаковки 17 484,22 євро.

Для митного оформлення за митною декларацією № 25UA101020000967U7 подано проформу-інвойс № 6101656240 від 02.01.2025, інвойс № 6180243261 від 10.01.2025, CMR від 13.01.2025, сертифікат EUR.1 № PL/MF/AU 0059801, сертифікат якості № GB04/61907, SWIFT-повідомлення № 001515352 від 08.01.2025, довідку про транспортні витрати № 1301/1 від 13.01.2025, заявку на перевезення № 1 від 08.01.2025, рахунок на сплату вартості перевезення № ІТ-5 від 13.01.2025, калькуляцію транспортних витрат № 4 від 12.12.2024, прайс-лист виробника від 07.10.2024 та експортну декларацію № 25PL34101000085JB9.

14.01.2025 ВМО № 1 митного поста «Житомир-центральний» Житомирської митниці направлено декларанту повідомлення щодо МД № 2612 від 14.01.2025 про спрацювання критерію ризику АСУР № 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» із вимогою надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість.

14.01.2025 Відділом митних платежів Житомирської митниці направлено повідомлення щодо виявлених митним органом розбіжностей та невідповідностей у документах, поданих до МД № 2612 від 14.01.2025, зокрема щодо умов включення вартості пакування та транспортування. Цим повідомленням також витребувано переклад українською мовою копії митної декларації країни відправлення № 25PL34101000085JB9 від 13.01.2025, виписку з бухгалтерської документації та висновок про вартісні характеристики товару.

14.01.2025 ТОВ «ВІТРУМ ТРЕЙД» направлено до митного органу лист вих. № 1/01, у якому зазначено перелік документів, наданих для підтвердження митної вартості товарів за МД № 25UA101020000967U7 від 14.01.2025, а саме: прайс-лист виробника від 07.10.2024, проформа-інвойс № 6101656240 від 02.01.2025, SWIFT-повідомлення № 001515352 від 08.01.2025, експортну декларацію № 25PL34101000085JB9 від 13.01.2025, заявку на перевезення № 1 від 08.01.2025 та рахунок на сплату вартості перевезення № ІТ-5 від 13.12.2024.

Цього ж дня ТОВ «ВІТРУМ ТРЕЙД» направлено до митного органу лист вих. № 2/01, у якому наведено аналогічний перелік документів, наданих для підтвердження митної вартості товарів за МД № 25UA101020000967U7, із зазначенням про проведення консультації.

14.01.2025 Житомирською митницею щодо товарів, заявлених за митною декларацією № 25UA101020000967U7, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA101000/2025/000017/1 та картку відмови № UA101020/2025/000041.

Згідно зі змістом рішення про коригування митної вартості, у ньому зазначено, що ціна товару Pilkington Optifloat Grey та Pilkington Optifloat Bronze за інвойсом № 6180243261 від 10.01.2025 та прайс-листом від 07.10.2024 становить 7,30 євро/мІ, тоді як в електронному інвойсі до митної декларації № 25UA101020000967U7 зазначено ціну 7,5913 євро/мІ. У рішенні також зазначено, що прайс-лист від 07.10.2024, за твердженням митного органу, не містить відомостей щодо терміну дії пропозиції, умов платежу, терміну поставки товарів, характеру тари та упаковки тощо.

Також, у рішенні про коригування зазначено, що в документі про оплату товару № 001515352 від 08.01.2025 міститься посилання на рахунок-проформу № 6101656241 від 02.01.2025, який, за зазначенням митного органу, був відсутній при митному оформленні. У рішенні також наведено посилання на статтю 254 Митного кодексу України та зазначено про необхідність подання перекладу українською мовою копії декларації країни відправлення № 25PL34101000085JB9 від 13.01.2025, складеної польською мовою.

У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що митну вартість визначено за методом 2а на підставі митної декларації № UA100060/2024/216153 від 07.06.2024 щодо товару Pilkington Optifloat Bronze та Grey розміром 3210 Ч 2250 мм, товщиною 4 мм, виробник Pilkington, торгова марка Optifloat, країна виробництва BE, ввезеного на умовах поставки FCA PL Sandomierz. Вартість товару за зазначеною митною декларацією визначена у розмірі 8,4050 євро/мІ.

Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2025/000017/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2025/000041, прийняті з порушенням положень чинного законодавства України, зокрема ч. 2, 3, 5 ст. 53, ч. 4, 6, 7 ст. 54, ч. 1, 2 ст. 55, ч. 2, 3 ст. 59 МК України, статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, ст. 2 та ст. 5 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, п. 2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, а тому є безпідставними, необґрунтованими, протиправними, прийнятими з формальних підстав та підлягають скасуванню, тому звернувся до суду із даним позовом.

Релевантні джерела права та висновки суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тобто судовий контроль за реалізацією суб`єктами владних повноважень їхніх повноважень здійснюється за визначеними частиною другою статті 2 КАС України критеріями, і якщо суд установить, що діяльність органу державної влади не відповідає хоча б одному із визначених критеріїв, це може бути підставою для задоволення позову щодо оскарження відповідних дій (бездіяльності) чи рішення, якщо така діяльність порушує права, свободи та інтереси позивача.

Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Частиною другою статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частина п`ята статті 53 МК України містить норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті, а частина шоста передбачає, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частини четверта, п`ята статті 55 МК України).

Частиною другою статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

За змістом частини третьої статті 55 МК України форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року, серед іншого, затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів.

В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» вказано, що у графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

невірно проведений розрахунок митної вартості;

невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)». МК України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 цього Кодексу.

Обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант під час митного оформлення імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у разі обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Водночас повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК України документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у разі, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив у низці постанов, зокрема, в постановах від 27 березня 2020 року у справі № 540/2605/18, від 06 травня 2020 року у справі № 140/1713/19, від 17 січня 2022 року у справі № 520/2000/19.

Одночасно з цим суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України, а саме статтею 53 цього Кодексу, заборонено, що узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема у постанові від 23 жовтня 2020 року у справі № 820/3231/16.

Оцінка та висновки суду

У цій справі суд встановив, що позивач визначив митну вартість імпортованих товарів за ціною договору.

Для підтвердження визначення митної вартості за першим методом (за ціною договору) позивачем були надані наступні документи: проформу інвойс №6101656240, інвойс №6180243261, CMR, сертифікат EUR.1 №PL/MF/AU0059801, сертифікат якості №GB04/61907, квитанцію SWIFT №001515352, довідку про транспортні витрати №1301/1, заявку на перевезення №1, рахунок на сплату вартості перевезення №ІТ-5, калькуляцію транспортних витрат №4, прайс лист виробника від 07.10.2024 та експортну декларацію №25PL34101000085JB9.

З наведеного суд висновує, що під час митного оформлення імпортованих товарів позивач надав митному органу наявні у нього документи, що визначені частиною другою статті 53 МК України, та перелічені судом вище.

Проте, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів митний орган вказав, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товари, навівши у цих рішеннях відповідні обставини, що спонукали його дійти таких висновків.

Оцінюючи відповідні твердження митного органу, вказані у спірних рішеннях, суд зазначає наступне.

У графі 33 спірного рішення, відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості вказує: «За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів…

Згідно рахунку фактури №6180243261від 10.01.2025, та наданого прайс-листа від 07.10.2024 ціна за товар «Pilkington Optifloat Grey 7,30 Є за м2, Pilkington Optifloat Bronze 7,30 Є за м2», що не відповідає даним, зазначеним у електронному інвойсі митної декларації №25UA101020000967U7 (Pilkington Optifloat Grey 7,5913 Є за м2, Pilkington Optifloat Bronze 7,5913 Є за м2). Отже декларування товару здійснено з порушенням точних відомостей.

Також наданий прайс-лист від 07.10.2024 не може бути використаний для підтвердження митної вартості, так як не містить відомостей яких достатньо будь якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: терміну дії пропозиції, умов платежу , термін поставок товарів, характер тари та упаковки тощо.

Додатково наданий документ про оплату товару №001515352 від 08.01.2025 не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості у зв`язку з тим, що в даному документі зазначено рахунок-проформу №6101656241 від 02.01.2025, який відсутній при митному оформленні. Тому митний орган не може перевірити суму оплати за товар.

Згідно із ст. 254 Митного кодексу України митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Враховуючи наведене вище, просимо надати митному органу переклад на українську мову копії митної декларації країни відправлення № 25PL34101000085JB9 від 13.01.2025.

Відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України не подані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: 1)виписку з бухгалтерської документації; 2)висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією...

З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту запропоновано інформацію щодо вартості схожого товару.

Митна вартість визначена за методом 2а за МД від 07.06.2024 №UA100060/2024/216153 « 1. Скло будівельне, листове, неармоване, тоноване (забарвлене по всій масі) ,термічно поліроване (флоат-скло) без поглинального відбивального або невідбивального шару, кольорове Pilkington Optifloat розм. 3210 х 2250 товщ. 4 мм: Bronze - 58 листів, 418.76 кв.м, Grey - 58 листів, 418.76 кв.м. Виробник: "Pilkington". Торговельна марка - "Optifloat" Країна виробництва - BE.» з врахуванням умов поставки «FCA PL Sandomierz» та ваги одиниці за кілограм і складає - 8,4050 Євро/м2 з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року…»

Стосовно електронного інвойсу суд вказує наступне.

Відповідно до прайс листа виробника та відправника від 07.10.2024 вартість скла Pilkington Optifloat Grey 4.00 mm 3210x2250 становить 7,30 Євро/ м2, вартість скла Pilkington Optifloat Bronze 4.00 mm 3210х2250 - 7,30 Євро/м2, вартість упаковки 61 Євро/ящик.

Отже, прайс-листом визначена додаткова плата за упаковку в розмірі 61 Євро/ящик, яка обраховується окремо від прайсової ціни товару 7,30 Євро/ м2.

Як встановлено судом вище, відповідно до інвойсу № 6180243261 (проформа інвойс № 6101656240) імпортовано скло в кількості 2303,18 м2 на загальну суму 17 484,22 Євро, яка включає 4 складові: вартість скла Pilkington Optifloat Grey 4.00 mm 3210x2250 в кількості 1 884,42 м2, вартістю 7,30 Євро/ м2, загальною вартістю 13 756,27 Євро, вартість упаковки 549,00 Євро вартість скла Pilkington Optifloat Bronze 4.00 mm 3210х2250 в кількості 418,76 м2, вартістю 7,30 Євро/м2, загальною вартістю 3 056,95 Євро, вартість упаковки 122,00 Євро.

Відповідно до ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті є загальною сумою всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Загальна вартість товару згідно із інвойсом, яка становить 17 484,22 Євро сформована з загальної прайсової вартості товару 16 813,22 Євро (з розрахунку 7,30 Євро м2) та доданої загальної вартості упаковки (дерев`яних риштувань) 671 Євро (з розрахунку 61 Євро/ящик).

Відповідно ціна одиниці товару (м2) без урахування упаковки становить 7,30 Євро/м2, тоді як з урахуванням упаковки ціна м2 становить 7,5913 Євро/м2 (17 484,22 Євро : 2303,18 м2), що власне і зазначено в електронному інвойсі, та складається з прайсової вартості 7,30 м2 та доданої вартості пакування 0,2913 Євро/м2 (671 Євро : 2303,18 м2). З огляду на зазначене, значення 7,5913 Євро/м2 є ціною товару, тобто загальною вартістю одиниці товару згідно із рахунком та не суперечить відомостям, зазначеним в інвойсі №6180243261, проформі інвойсі №6101656240, а також прайс листі.

Так, електронний інвойс є частиною програмного забезпечення, який формується при заповненні граф митної декларації та дублює, а у визначених випадках доповнює інформацію, внесену декларантом до відповідних граф, як це передбачено Порядком заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа (Наказ міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651) (далі Порядок №651) при заповненні графи 31 митної декларації, а також узгоджуватись з даними, внесеними декларантом до декларації митної вартості, яка складається відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості (Наказ Міністерства фінансів України 24.05.2012 №599) (далі Правила №599).

Дані внесені декларантом до електронного інвойсу мають відповідати відомостям, внесеним, до відповідних граф митної декларації, а також граф декларації митної вартості, оскільки окремого порядку заповнення електронного інвойсу не передбачено.

Порядок № 651 визначає, що Графа 31 «Паковання та опис товарів Марковання та номери - Номер контейнера (номери контейнерів) - Кількість і вид» - під номером 1 зазначаються торговельне найменування товару та опис товару відповідно до товаросупровідних, транспортних документів в обсязі, достатньому для його розпізнання та віднесення до коду згідно з УКТЗЕД … Під номером 2 , якщо заповнюється графа 6 МД, зазначаються відомості про кількість вантажних місць та код відповідно до класифікатора видів упаковок наближений до характеристик упаковки вантажного місця.

Декларантом, при заповненні графи 31 МД № 25UA101020000967U7, під номером 1 зазначено опис товарів, а під номером 2 упаковка «дерев`яні риштування …».

Порядком №651 визначено, що у графі 42 «Ціна товару» з точністю до чотирьох знаків у дробовій частині наводиться фактурна вартість товару у валюті відповідно до транспортних, товаросупровідних документів, що визначають вартість товару.

Декларантом, при заповненні графи 42 МД №25UA101020000967U7, додержано вимоги Порядку №651, та зазначено загальну вартість товарів , описаних в графі 31 (скла та дерев`яних риштувань), відповідно до інвойсу та проформи інвойсу.

Порядком №651 визначено, що у графі 22 «Валюта і загальна сума за рахунком» у правому підрозділі графи зазначається сума наведених у графах 42 ЄАД і додаткових аркушів МД фактурних вартостей задекларованих товарів у валюті, код якої вказаний у лівому підрозділі графи.

Декларантом, при заповненні графи 22 МД №25UA101020000967U7, додержано вимог Порядку №651, та зазначено загальну вартість товарів, описаних в графі 31 (скла та дерев`яних риштувань), відповідно до інвойсу та проформи інвойсу, яка також дорівнює значенню, зазначеному в графі 42.

Зазначене кореспондується і з Правилами №599, де визначено, що в графі 14(а) у першому рядку в іноземній валюті зазначається ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначається з урахуванням положень статті 58 Кодексу.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 58 МК України ціна , що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів , які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем.

Правилами №599 визначено, що в графі 16 зазначаються витрати , понесені покупцем, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14 (а), тобто не включені продавцем до рахунку-фактури, виставленого покупцеві.

Декларантом, при заповненні графи 14 Декларації митної вартості, додержано вимоги Правил №599, та зазначено загальну вартість товарів, описаних в графі 31 (скла та дерев`яних риштувань), відповідно до інвойсу.

З огляду на зазначене, внесення до електронного інвойсу значення 7,5913 Євро/м2 є ціною товару, тобто загальною вартістю одиниці товару згідно рахунку та не суперечить відомостям, зазначеним в інвойсі №6180243261, проформі інвойсі №6101656240, а також прайс листі, оскільки товар заявлено в графі 31 разом з пакуванням, відповідно ціна товару, включає як «прайсову» вартість товару так і вартість пакування, що в свою чергу відповідає приписам ст. 58 МК України, а також узгоджується з положеннями Порядку №651 та Правил №599.

Окрім цього, суд вказує, що відповідно до частини шостої ст. 264 МК України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до частини одинадцятої статті 264 МК України митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації за формою єдиного адміністративного документа (далі Порядок №631), який розроблено відповідно до частини другої статті 246 Митного кодексу України з метою визначення порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації за формою єдиного адміністративного документа, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ.

Розділом IV Порядку №631 визначено перелік митних формальностей за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку та послідовність їх виконання.

Так, пунктом 4.2. Порядку №631 визначено, що перевірка митної декларації, а також декларації митної вартості включає перевірку за допомогою програмного забезпечення правильності заповнення МД відповідно до вимог, встановлених законодавством з питань митної справи.

Відповідно до положень пункту 4.4. Порядку №631 митний орган відмовляє у прийнятті МД якщо МД подано з порушенням інших вимог, встановлених Кодексом.

Отже, з огляду на наведені приписи законодавства, Житомирська митниця, вважаючи, що ціна товару в електронному інвойсі визначена декларантом невірно та/ або з порушенням вимог, встановлених законодавством, під час виконання митної формальності 4.2 «перевірка митної декларації» мала виконати вимоги Митного кодексу України (ст. 264), а також Порядку № 631 застосувавши формальність 4.4 «Відмова у прийнятті митної декларації для оформлення» яка передує митній формальності 4.5. «Оформлення митної декларації», під час якої здійснюється перевірка правильності визначення митної вартості товарів (формальність 4.5.10), з зазначенням в якості підстави відмови - «заповнення електронного інвойсу з порушенням вимог чинного законодавства».

Ураховуючи наведене, суд відхиляє висновок митного органу про те, що декларування товару здійснено з порушенням точних відомостей.

Щодо відсутності у прайс-листі інформації щодо терміну дії прайс-листа, умов оплати за товари, термінів поставки.

З цього приводу суд зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 02.06.2022 в справі № 460/2674/20 звертає увагу на постанову від 23 жовтня 2020 року у справі №810/690/17 де Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс- лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару».

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 02.06.2022 в справі №460/2674/20 зазначає, що термін дії прайс-листа не є обов`язковим реквізитом такого виду документу, а тому може у ньому не зазначатися.

У цій же постанові щодо доводів митниці про те, що долучений декларантом документ під прейскурант (прайс лист) виробника товарів складений не для широкого осіб та не містить терміну дії, у зв`язку з чим витребував додаткові документи, Верховний Суд зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив ці доводи, оскільки термін дії прайс-листа не є обов`язковим реквізитом такого виду документу, а тому може у ньому не зазначатися; продавець самостійно визначає ціни для своїх контрагентів, що є однією з базових основ забезпечення свободи підприємницької діяльності.

Суд наголошує, що чинним законодавством не передбачено чіткого переліку реквізитів, які має містити прайс-лист. Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.

Положеннями пункту четвертого частини першої статті 3 Цивільного кодексу України передбачено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.

Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності органам доходів і зборів заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв`язку із наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів).

Як встановлено судом наданий позивачем прайс-лист містить наступні відомості: щодо терміну дії, а саме термін дії становить один місяць від останньої доставки або до дати введення в дію нового прайс-листа; щодо умови поставки, зокрема у прайс листі вказано, що ціна визначена без ПДВ, ціни поширюються на поставки тільки повними вантажами (приблизно 22 тони), однорідними або змішаними, повними пакетами/пакетами, у вартість не входять транспортні витрати; щодо характеру тари та упаковки, вказано, що встановлюється надбавка до ціни скла для упаковки в дерев`яні ящики (відмітка на накладній «доплата за упаковку».

Окремо, судом встановлено, що умова платежу, яка відсутня в прайс листі, визначена положеннями п. 5.2 Контракту № 12/06/2024, де зазначено 100 % передоплату, терміни та умови поставки визначені також розділом 3 Контракту № 12/06/2024.

Відповідно, оскільки прайс-лист є документом довільної форми, а чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів) та/або невідповідність, на думку митного органу, його змісту не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Окремо, суд зазначає, що окремі відомості, які зазначені в оскаржуваному рішенні як такі, що відсутні у прайс листі, у ньому наявні.

Щодо квитанції SWIFT № 001515352

Так, митним органом в оскаржуваному рішенні вказано, що наданий документ про оплату товару №001515352 від 08.01.2025 не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості у зв`язку з тим, що в даному документі зазначено рахунок-проформу №6101656241 від 02.01.2025, який відсутній при митному оформленні, у зв`язку з чим митний орган не може перевірити суму оплати за товар.

Як встановлено судом, 08.01.2025 за квитанцією SWIFT 001515352 ТОВ «ВІТРУМ ТРЕЙД» на користь компанії Pilkington Polska Sp. z.o.o. внесено 100% передоплату за проформами інвойсами №6101656240 та №6101656241 на суму 24 159,37 Євро (17 484,22 Євро та 6 675,00 Євро відповідно).

14.01.2025 обидві партії товарів заявлені до митного оформлення в Житомирську митницю за МД №25UA101020000974U4 (інвойс №6180243290, проформа інвойс № 6101656241, на суму 6 675,00 Євро) та за МД №25UA101020000967U7 (інвойс №6180243261, проформа інвойс №6101656240 на суму 17 484,22 Євро).

Товари, ввезені на підставі інвойсу №6180243290 та проформи інвойсу №6101656241 на суму 6 675,00 Євро заявлені до митного оформлення за МД №25UA101020000974U4, оформлені Житомирською митницею без жодних зауважень та випущені у вільний обіг.

Що ж до товарів, імпортованих на підставі інвойсу № 6180243261 та проформи інвойсу №6101656240 на суму 17 484,22 Євро, заявлених до митного оформлення за МД №25UA101020000967U7, Житомирською митницею 14.01.2025 винесено Рішення про коригування митної вартості №UA101000/2025/000017/1 та картка відмови №UA101020/2025/000041, які оскаржуються.

Окрім того, до партії товарів, заявленої за МД №25UA101020000967U7, ТОВ «ВІТРУМ ТРЕЙД» імпортовано 3 партії ідентичних товарів за ціною 7,30 Євро/м2, де оплата здійснювалась за кожну партію окремо, однак, незважаючи на це, заявлена митна вартість Житомирською митницею не визнана, натомість винесені Рішення про коригування митною вартості від 13.10.2024 №UA101070/2024/000008/1; від 24.11.2024 №UA101070/2024/000009/1 та від 12.12.2024 №UA101020/2024/000199/2 (додаються до Позову)

Суд погоджується з доводами позивача, що відповідач під час митного оформлення товару, перевірки поданих товаросупровідних документів та прийнятті оскаржуваного Рішення не врахував документи, подані до митного оформлення товару, заявленого за МД №25UA101020000974U4 (проформа №6101656241 на суму 6 675,00 Євро) в той же день, що і спірні товари, а також не проводив аналіз попередніх митних оформлень, що дало б підстави для усунення сумнівів в достовірності заявленої фактурної вартості, а також не був позбавлений права, за наявності таких сумнівів, додатково витребувати проформу, зазначену в квитанції SWIFT, оскільки декларантом на запит митного органу подавались документи, що стосуються саме заявленого товару, а не іншого, що були поставлені пізніше

Окрім суд звертає увагу, що чинним законодавством не встановлено вимоги щодо необхідності оплати кожної поставки окремо, відповідно посилання на те, що квитанція SWIFT посилається на проформу, яку не надано, як на відсутність підтвердження оплати за поставлені товари, є безпідставним.

Крім того, під час контролю митної вартості предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, тоді як умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються.

У зв`язку з цим, відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю та не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Платіжне доручення на підтвердження здійснення оплати за товар є доказом щодо виконання покупцем умов контракту, а не доказом розбіжностей у документах чи неповноти документів, доданих до митної декларації.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.03.2019 року, по справі № 803/3649/15

Також, у постанові Верховного Суду від 02.06.2022 в справі №460/2674/20 (п. 52) Верховний Суд звертає увагу на те, що обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Разом з цим, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Таким чином, суд також відхиляє доводи відповідача, що документ про оплату товару №001515352 від 08.01.2025 не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості.

Щодо тверджень відповідача, що до митного оформлення надано копію митної декларації країни відправлення (Польща) без перекладу, що унеможливлює перевірку відомостей зазначених в ній, суд вказує таке.

Не зазначення в деяких деклараціях країни відправлення даних про інвойс чи контракт відповідно до яких відбувалась поставка не є ціноутворюючим фактором та не впливає саме на числове значення складових митної вартості товарів. Крім того, суд вкотре наголошує, що частиною 2 статті 53 Митного кодексу України встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Декларація країни відправлення не є документом, що підлягає обов`язковому поданню при митному оформленні товарів. Декларантом за власним бажанням були подані декларації країни відправлення для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до положень 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей , зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Указана правова позиція також зазначена в постановах Верховного суду від 15.02.2024 у справі № 815/5838/17. Зокрема, Верховним Судом вказано, що такий документ може бути поданий для митного оформлення, але лише в якості додаткового, у тому випадку, якщо виникає необхідність в уточненні показників основних документів. Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що твердження відповідача щодо неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товар у зв`язку з ненаданням перекладу митної декларації країни відправлення, є такими, що не ґрунтуються на законодавстві та спростовується наданими позивачем документами.

Як встановлено судом, митна декларація країни відправлення складена польською мовою. В 1995 році підписано Угоду між Урядом України і Урядом Республіки Польща про співробітництво і взаємодопомогу у митних справах, відповідно до якої мовами спілкування є державна мова або мова прийнятна для відповідного митного органу.

Польська мова є офіційною мовою Євросоюзу з 2004 року, тоді як між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, підписано Угоду про асоціацію, яку ратифіковано Законом №1678-VII від 16.09.2014.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань обкладання ввізним митом товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України №170/97-ВР від 03.04.1997 р., затверджено перелік країн, з якими Україною укладено торговельно-економічні угоди з надання режиму найбільшого сприяння або національного режиму, серед яких зазначено Республіку Польща.

Суд погоджується з доводами позивача, що митна декларація країни відправлення складена за формою уніфікованого адміністративного документу, де назви граф, незалежно від мови складання (українська, польська, англійська) мають ідентичній зміст.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що відсутність перекладу копії митної декларації країни відправлення (Польща) не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.

Щодо ненадання запитуваних документів

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України витребування документів можливе виключно у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При чому декларант зобов`язаний надати такі документи в разі їх наявності.

Разом з тим, в графі 33 оскаржуваного рішення митний орган запитував виписку з бухгалтерської документації та висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією

Згідно із частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьої статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів , чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості , а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верхового Суду України у від 31.03.2015 (справа № 21-127а15), в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.03.2021 (справа № 826/16699/16), від 19.03.2021 (справа № 820/5525/16), від 03.06.2021 (справа № 826/11011/16), від 15.02.2022 (справа № 809/315/17), від 05.12.2024 (справа № 380/19286/23).

На запит митниці декларант листами від 14.01.2025 №1/01 та 2/01 повідомив, що надано документи для підтвердження митної вартості товарів по ВМД №25UA101020000967U7 від 14.01.2025р.: прайс лист виробника від 07/10/2024р.; проформа-інвойс 6101656240 від 02.01.2025р., SWIFT-оплата 001515352 від 08.01.2025р., експортна декларація відправника 25PL34101000085JB9 від 13.01.2025р., Заявка на перевезення №1 від 08.01.2025р., рахунок про сплату вартості перевезення №IT-5 від 13.12.2024, консультацію проведено, інших документів надано не буде.

Суд зазначає, що законодавством не встановлено вичерпний перелік бухгалтерських документів та їх форму, які декларант може подавати для підтвердження заявленої митної вартості товарів, оскільки він залежить від умов конкретної зовнішньоекономічної операції та системи оподаткування, на якій перебуває відповідний платник податків, форми ведення бухгалтерського обліку.

Бухгалтерською документацією можуть бути підтверджені зокрема такі витрати, як: комісійні та брокерська винагорода; вартість упаковки; роялті; витрати на страхування; витрати на транспортування; витрати на навантаження, вивантаження, обробку товарів, пов`язану з їх транспортуванням; частина виручки від подальшого перепродажу товарів, що оцінюються та ін.

ТОВ «ВІТРУМ ТРЕЙД» до митного оформлення товарів надавались проформа інвойс №6101656240, на підставі якої проведено передоплату за поставлені товари, а також за їх упаковку, квитанція SWIFT №001515352, як банківський документ на підтвердження передоплати за товари за проформами №6101656240 та №6101656241.

Також, проведена оплата підтверджується заявою на купівлю валюти та випискою з особового рахунку, інвойсом №6180243261, на підставі якого товари переміщено через митний кордон України, сертифікат EUR.1 №PL/MF/AU0059801, оформлений виробником та підтверджує країну походження товару, прайс лист виробника від 07.10.2024, а також експортна декларація №25PL34101000085JB9, яка відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, - не є тим документом, що підтверджує числові значення митної вартості товару; однак відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 53 МК України може додатково подаватися на її підтвердження.

Понесені витрати на упаковку, вартість яких виділено окремо продавцем та включено до рахунків (проформи-інвойсу та інвойсу), підтверджується проформою інвойсом №6101656240 та інвойсом №6180243261, що виставлені на загальну суму 17 484,22 Євро, квитанцією SWIFT № 001515352, а також заявою на купівлю валюти та випискою з рахунку.

Понесені транспортні витрати, які є складовою митної вартості та додані декларантом при її розрахунку, підтверджуються автотранспортною накладною CMR, яка свідчить про факт укладання договору перевезення, калькуляцією, заявкою на перевезення, яка містить інформацію щодо перевезення, умови перевезення, вартість послуги, довідкою про транспортні витрати № 1301/1, що містить інформацію щодо маршруту та вартості перевезення, рахунком на сплату вартості перевезення № ІТ-5.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон 996-XIV) первинним документом визначено документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно, перелічені вище документи можна вважати складовою бухгалтерської документації в розумінні Закону № 996-XIV.

Оскільки митний орган не конкретизував, яку саме бухгалтерську документацію необхідно було надати декларанту, його рішення в цій частині не можна вважати належним чином обґрунтованим та мотивованим, відтак, як наслідок, подальше ненадання вказаних не документів не може бути підставою для коригування митної вартості.

Щодо обґрунтування Рішення про коригування митної вартості

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Так, норми МК України чітко визначають, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Така процедура застосування методів визначення митної вартості прямо визначена нормами митного законодавства, щодо застосування яких є усталена позиція Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 липня 2024 року у справі № 420/32440/23.

Так, митна вартість визначена за методом 2а за МД від 07.06.2024 № UA100060/2024/216153 « 1. Скло будівельне, листове, неармоване, тоноване (забарвлене по всій масі) ,термічно поліроване (флоат-скло) без поглинального відбивального або невідбивального шару, кольорове Pilkington Optifloat розм. 3210 х 2250 товщ. 4 мм: Bronze - 58 листів, 418.76 кв.м, Grey - 58 листів, 418.76 кв.м. Виробник: "Pilkington". Торговельна марка - "Optifloat" Країна виробництва - BE.» з врахуванням умов поставки «FCA PL Sandomierz» та ваги одиниці за кілограм і складає - 8,4050 Євро/м2 з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Джерело інформації: Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI, інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, які містяться в ціновій базі ЄАІС ДМСУ.

Разом з тим, ним не вказано, яку саме інформацію відповідач мав на увазі, а також обґрунтування використання митної декларації від 07.06.2024 № UA100060/2024/216153 при ухваленні рішення про коригування митної вартості.

Суд ураховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 13 січня 2022 року у справі № 520/11061/2020, у якій зазначено, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, передбачено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59 , 60 та 64 митної декларації Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати , яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

З урахуванням наведеного не зазначення в рішенні пояснень щодо зроблених коригувань є прямим порушенням положень Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 та, відповідно, вказує на неналежне обґрунтування прийнятого рішення.

Зазначене підтверджують і правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 13.01.2022 в справа №520/11061/2020, від 25.05.2021 в справі №520/10386/2020, від 18.11.2021 в справі №200/6525/20-а, від 15.06.2021 в справі №804/2584/16, від 24.04.2019 в справі №820/638/17, від 09.04.2019 в справі №825/1990/17, від 05.03.2019 в справі №820/3786/16, від 19.02.2019 в справі № 805/2713/16-а, від 26.02.2019 в справі №825/1071/16, від 05.02.2019 в справі №820/11866/15, від 21.08.2018 в справі №804/1755/17 та інших, відповідно до яких у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен був навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки , комерційних умов, умов імпорту тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, а також числові складові митної вартості, які донараховано.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 МК України ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості.

Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч. 5 ст. 59 МК України).

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування. (ч. 6 ст. 59 МК України).

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість (ч. 7 ст. 59 МК України).

В гр. 33 оскаржуваного рішенні зазначено, що «з метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту було запропоновано інформацію щодо вартості схожого товару. Митна вартість визначена за методом 2а, натомість в графі 31 зазначено код методу визначення вартості (Код МВВ) 6.

Суд зауважує, що статтями 59-64 МК України поняття «схожого» товару не визначено.

Також, порядок визначення митної вартості за методом 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) визначено ст. 59 МК України, тоді як митна вартість за 6 (резервний) методом, визначається відповідно до ст. 64 МК України, який застосовується виключно у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу.

Враховуючи те, що за МД від 07.06.2024 №UA100060/2024/216153 (джерело інформації) оформлено флоат скло тоноване Bronze та Grey, розміром 3210 х 2250, товщиною 4 мм:, виробництва Pilkington, ввезене на умовах FCA Sandomierz (Польща), можна дійти висновку, що дані товари є однаковими (ідентичними) з оцінюваними товарами за ознаками, визначеними ст. 59 МК України, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник, що, в свою чергу вказує на ймовірне визначення митної вартості з використанням саме методу 2-а.

Відповідно, суд вважає, що зазначення в оскаржуваному рішенні різних методів визначення митної вартості суперечить принципу правової визначеності, та може свідчити про формальність його прийняття.

Відповідно до МД від 07.06.2024 №UA100060/2024/216153 (джерело інформації) фактурна вартість товару флоат скло тоноване Bronze та Grey, розміром 3210 х 2250, товщиною 4 мм:, виробництва Pilkington становить 8,19 Євро/м2, тоді як фактурна вартість заявлена ТОВ «ВІТРУМ ТРЕЙД» - 7,30 Євро/м2, що менше лише на 0,89 Євро/м2.

При цьому за МД від 07.06.2024 №UA100060/2024/216153 скло поставлено в кількості 837,52 м2, тоді як ТОВ «ВІТРУМ ТРЕЙД» ввезено 2 303,18 м2, тобто в 2,75 рази більше, що, з огляду на обсяг партії може пояснювати різницю у фактурній вартості товару.

Однак, указаним обставинам митний орган не надав відповідну оцінку і жодним чином не вказав на це.

Отже, проведення коригування з урахуванням відомостей з МД від 07.06.2024 № UA100060/2024/216153 суперечить приписам частини четвертої статті 59 МК України, відповідно до яких ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Відповідно до МД від 07.06.2024 №UA100060/2024/216153 (джерело інформації) товари поставлені на умовах FCA PL Sandomierz.

Відповідно, до фактурної вартості товару мали бути додані витрати, понесені покупцем, в тому числі, що найменше, витрати на транспортування, а також інші можливі витрати, зокрема на навантаження та страхування (п. 5-7 ч. 10 ст. 58 МК України).

Однак, загальні витрати додані до фактурної вартості за МД від 07.06.2024 №UA100060/2024/216153 (джерело інформації) становлять 481,35 Євро, тоді як витрати ТОВ «ВІТРУМ ТРЕЙД», додані до фактурної вартості 593,61 Євро (26 000 грн. по курсу Євро на день оформлення).

Відповідно, витрати, в тому числі на транспортування, заявлені за МД від 07.06.2024 №UA100060/2024/216153 (джерело інформації) становлять 0,21 Євро/м2, тоді як витрати, заявлені ТОВ «ВІТРУМ ТРЕЙД», є більшими та складають 0,26 Євро/м2.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Аналогічні положення закріплено і в ч. 1 а. ст. 2 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, на додержання положень якої посилається митниця, та де зазначено, що якщо митної вартості імпортних товарів не може бути визначено згідно з положеннями статті 1, митною вартістю є контрактна вартість ідентичних товарів, що продаються на експорт до тієї самої країни імпорту й експортуються в той самий час або майже в той самий час , що й товари, які оцінюються.

Частиною 1 b ст. 5 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, визначено, що якщо ні імпортні товари, ні ідентичні або подібні імпортні товари не продаються в час увезення або приблизно в час увезення товарів, які оцінюються, митна вартість, яка в інших випадках підпадає під положення підпункту "a" пункту 1, ґрунтується на одиниці товару, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні імпорту, як імпортні на найбільш ранню дату після імпорту товарів, які оцінюються, але до закінчення 90 днів після такого імпорту.

Митна декларація №UA100060/2024/216153, використана в якості джерела інформації оформлена, 07.06.2024, тоді як оскаржуване рішення, винесено щодо товарів, які імпортовано 14.01.2025, тобто митна вартість взята за основу для коригування визначалась щодо товарів, імпортованих за 7 місяців та 8 днів (222 дні) до ввезення товарів, які оцінюються.

Ураховуючи зазначене, при винесенні оскаржуваного рішення за основу для коригування взята митна вартість товарів імпортованих раніше на 222 дні, що не відповідає приписам частини першої статті 59 МК України, а також принципам, визначеним Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року.

Отже, суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано як джерело інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номеру та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товарів та свідчить про свавільність оскаржених рішень.

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362 (далі Методичні рекомендації).

Згідно з приписами пункту 6 вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

Таким чином, з аналізу матеріалів справи та норм права суд дійшов висновку про те, що надані позивачем разом з митними деклараціями документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезених товарів не за ціною договору (основним методом).

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд констатує, що відповідач не довів, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів та що в документах, поданих до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Зі змісту спірного рішення вбачається, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товарів за основним методом визначення митної вартості.

Водночас матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідних митних деклараціях митна вартість товарів базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, який розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що подані позивачем до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Ураховуючи наведені вище мотиви, суд дійшов висновку про те, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 14.01.2025 №UA101000/2025/000017/1 є необґрунтованими, а відповідач не довів його правомірності в частині визначення митної вартості імпортованих товарів, тому таке рішення належить визнати протиправними та скасувати.

Доводи відповідача встановлених обставин справи та висновків суду не спростовують.

Щодо картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2025/000041

Відповідно до статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами десять та дванадцять статті 264 МК України відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта. У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картка невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі.

Відповідно до Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, у разі відмови у прийнятті МД посадовою особою митного органу відповідно до розділу VІІ цього Порядку оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

14.01.2025 відповідачем оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2025/000041, з причини прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2025/000017/1.

Зазначена картка відмови є похідною від Рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2025/000041 та відповідно також підлягає скасуванню.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог частини першої, пункту 2 частини другої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову повністю.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріали справи підтверджують, що відповідно до платіжної інструкції № 5848 від 22.04.2025 позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в:

1 Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 14.01.2025 №UA101000/2025/000017/1.

3. Визнати протиправним та скасувати також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2025/000041.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТРУМ ТРЕЙД» (адреса 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4А, офіс 139/2, ЄДРПОУ 45588922)судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Житомирської митниці (адреса 10003, Житомир, вул. Перемоги, 25, ЄДРПОУ 44005610).

5. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вісьтак М.Я.