Рішення № 139878901, 17.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 вересня 2026 року Справа № 280/6152/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Сацького Р.В., розглянувши за правилами спрощеного, у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Центральної військоволікарської комісії Збройних Сил України

про визнання протиправною, скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

18.06.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Центральної військоволікарської комісії Збройних Сил України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасування постанови Центральної військоволікарської комісії Збройних Сил України від 20.04.2026 №2026-0420-1045-3609- 7 в частині причинного зв`язку захворювання Розсіяний склероз, а саме: у формулюванні Розсіяний склероз, церебро-спінальна форма, ремітуючийрецедивуючий перебіг, легка пірамідна недостатність, вестибуло-атактичний та церебрастенічний синдром. За шкалою EDSS 1,5 бали зі значним порушенням функцій ЦНС, у частині: Захворювання, ТАК, пов`язане із проходженням військової служби прошу замінити на Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини;

- зобов`язати Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України повторно розглянути питання щодо встановлення причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 Розсіяний склероз, а саме: у формулюванні Розсіяний склероз, церебро-спінальна форма, ремітуючий-рецедивуючий перебіг, легка пірамідна недостатність, вестибулоатактичний та церебрастенічний синдром. За шкалою EDSS 1,5 бали зі значним порушенням функцій ЦНС, у частині: Захворювання, ТАК, пов`язане із проходженням військової служби прошу замінити на Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно зробив висновки, без вивчення поданих на розгляд документів, які підтверджують, що наявні захворювання виникли не після періоду АТО/ООС, а в період АТО /ООС та отримали свій розвиток, через погіршення стану здоров`я та виконанням наказів в період повномасштабного вторгнення. На думку позивача, Комісія не достатньо детально вивчила чи проігнорувала наявні медичні довідки/виписки, адже наявний діагноз ««Розсіяний склероз» в позивача виявлена ще в 2022 році (Консультативний висновок невролога професора) від 25.06.2025 року (Медична картка №34242), що в подальшому, у зв`язку із погіршенням стану здоров`я, під час безпосередньої участі особи в Антитерористичній операції забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької та Луганської областей, виразилось у діагнозі ««Розсіяний склероз, церебро-спінальна форма, ремітуючий рецедивуючий перебіг, легка пірамідна недостатність, вестибуло-атактичний та церебрастенічний синдром». Позивач вказує, що у своєму Протоколі засідання штатної військово-лікарської комісії від 20.04.2026 № 2026-0420-1045-3609-7, комісія лише констатувала правильність причинного зв`язку захворювання «Захворювання, ТАК, пов`язане із проходженням військової служби», без обґрунтування , яким чином Центральна ВЛК дійшла до саме такого висновку. Окрім цього покликається на те що, не було досліджено Консультативний висновок невролога від 25.06.2025 де зазначено, що перебіг захворювання, а саме «розсіяний склероз» розпочався у вересні 2022 року після отриманої травми під час виконання бойового розпорядження. Позивач вважає, що Центральна ВЛК повинна була дослідити всі подані документи зі скаргою від 24.02.2026 року, оскільки лише повне дослідження та детальне вивчення документів давало б можливість зробити обґрунтований висновок про причинно- наслідковий зв`язок захворювання, та не порушувати права позивача, визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 23.06.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідачем відзив не надано.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як встановлено судом, позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира першого відділення третього взводу першої роти. Позивач, під час проходження військової служби у Збройних Силах України під час дії воєнного стану безпосередньо брав участь у заходах із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджується довідкою за вих. № 1449 від 25.11.2023 року.

Під час виконання бойових завдань у 2022 році поблизу н.п. Авдіївка, Донецької області Позивач отримав акубаротравму, після чого у ОСОБА_1 вперше виникла неврологічна симптоматика, яка у подальшому прогресувала та стала підставою для встановлення діагнозу «розсіяний склероз».

08.12.2025 року, з метою визначення ступеня придатності до військової служби ОСОБА_1 було направлено на проходження ВЛК у ВЧ НОМЕР_2 . За результатами проходження ВЛК, Позивача, на підставі ст. 21а графи ІІ Розкладу хвороб було визнано непридатним до військової служби, при цьому причинний зв`язок захворювання «Розсіяний склероз, церебро-спінальна форма, ремітуючий рецедивуючий перебіг, легка пірамідна недостатність, вестибуло-атактичний та церебрастенічний синдром» визначено у формулюванні: «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби». Не погоджуючись із вказаним формулюванням причинного зв`язку, Позивач звернувся до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України із заявою про перегляд постанови ВЛК та встановлення причинного зв`язку захворювання у формулюванні: «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».

Однак постановою Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, оформленою протоколом засідання штатної ВЛК від 20.04.2026 №2026-0420 1045-3609-7, у задоволенні заяви Позивача було відмовлено, а причинний зв`язок захворювання за свідоцтвом про хворобу госпітальної ВЛК ВЧ НОМЕР_2 від 02.01.2026 № 2026-0106-1404-0748-7 залишено без змін.

Позивач, не погоджуючись із таким рішенням відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 р. №2232-ХІІ (далі за текстом Закон №2232).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2232 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19 листопада 1992 року № 2801-XII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2801-XII) визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерством оборони України 14 серпня 2008 року затверджено Положення № 402, в якій передбачено, що військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Визначення військово-лікарської експертизи міститься у пункті 1.2 розділу І Положення № 402 та означає:

медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів МОУ (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 2.1 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до абзаців 1-5 пункту 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

Пунктом 2.3 розділу І Положення № 402 передбачено, що Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Як передбачено підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 ЦВЛК має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Згідно з підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 2.4.5 пункту 2.4 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. (підпункт 2.4.6. пункту 2.4 розділу І Положення № 402).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10. пункту 2.4 розділу І Положення № 402).

Главою 3 розділу І Положення № 402 врегульовано порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК, якою відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402, є Центральна військово-лікарська комісія.

Так, пунктами 3.1 - 3.4 розділу І Положення № 402 передбачено, що вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов`язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.

Скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України визначено положеннями розділу 21 розділу II Положення № 402, пунктами 21.1-21.5 якого передбачено, що у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК (пункт 21.2).

Причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19 (пункт 21.3).

При медичному огляді військовослужбовців, призваних на збори військовозобов`язаних, резервістів під час навчальних зборів, кандидатів на навчання у ВВНЗ, направлених військовими комісаріатами, коли їм встановлено діагноз і постанова оформлюється свідоцтвом про хворобу або довідкою, ВЛК встановлюється причинний зв`язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми) (пункт 21.4).

Відповідно до пункту 21.5 пункту 21 розділу II Положення № 402, постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях, зокрема:

а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

ґ) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті «а» цього пункту.

Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.

е) «Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу), і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (травм, контузій, каліцтв), якщо вони одержані до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки поранення (травми, контузії, каліцтва) і придатність до військової служби.

З аналізу наведених норм права висновується, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І Положення № 402 з метою визначення придатності за станом здоров`я до військової служби військовослужбовців та установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.

При цьому до штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Водночас постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до Центральної ВЛК або до суду.

Разом з цим, відповідно до Положенням № 402 госпітальні та гарнізонні ВЛК не наділені повноваженнями змінювати своє рішення, проте, як визначено у підпункті 2.4.6 пункту 2.4 розділу І Положення № 402, рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Крім того, у разі незгоди із рішеннями госпітальні та гарнізонні ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із відповідною скаргою, а у разі незгоди із ВЛК вищого рівня - звернутися до Центральної ВЛК або до суду.

У справі, що розглядається, позивач оскаржив рішення регіональної ВЛК шляхом подання 24.02.2026 скарги до Центральної ВЛК з проханням переглянути причинний зв`язок діагностовано у нього захворювання згідно свідоцтва про хворобу госпітальної ВЛК ВЧ НОМЕР_2 від 02.01.2026 та визначити новий причинний зв`язок ушкодження здоров`я позивача - захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини.

Водночас, як видно із Протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії від 20.04.2026 за №2026-0420-1045-3609-7, відповідач не надав оцінку доводам скарги по суті, натомість відповідач лише констатував правильність причинного зв`язку захворювання «Захворювання, ТАК, пов`язане із проходженням військової служби», без обґрунтування, яким чином Центральна ВЛК дійшла до саме такого висновку, не дослідивши всі подані позивачем документи зі скаргою від 24.02.2026. Було надано консультативний висновок невролога професрова від 25.06.2025, з якого вбачається що перебіг захворювання «розсіяний склероз» розпочався з вересня 2022 року. Діагноз: Розсіяний склероз (09.2022), церебро-спінальна форма, рецидивуче-ремітуючий перебіг, виражений вестибуло-атактичний, лівобічна пірамідна недостатність, церебрастичний синдром (згідно з критеріями Мак Дональда). За шкалою EDSS-2,0 бали….. так далі згідно висновку….

Натомість, пунктом 3.4 розділу 3 глави І Положення № 402 обумовлено, що у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд.

Отже, Центральна ВЛК фактично відмовила позивачу у перегляді регіональної постанови ВЛК щодо причинно-наслідкового зв`язку захворювань, та, як свідчать приписи пункту 3.4 розділу 3 Положення № 402, фактично визнавши скаргу позивача необґрунтованою.

Вирішуючи спір по суті, слід зазначити, що адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 року у справі № 820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Водночас, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність в межах дотримання процедури прийняття таких.

Положенням №402 передбачено, що перевірка рішення регіональної ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені цим Положенням при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій Центральної ВЛК.

Водночас, зі спірного протоколу відповідача неможливо встановити чи проведено відповідачем перевірку рішення регіональної ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені цим Положенням при проведенні медичного огляду позивача, не наведено обґрунтувань на спростування доводів скарги, тобто рішення відповідача не відповідає вимогам п.3 ч.2 ст.2 КАС України щодо його обґрунтованості.

Додатково слід зазначити, що саме ЦВЛК є органом уповноваженим здійснювати перевірку правильності встановлення регіональною ВЛК причинно-наслідкового зв`язку захворювань за медичними показниками й позивач дотримавшись порядку оскарження висновку регіональної ВЛК, має право отримати обґрунтовану відповідь на його скаргу із повним аналізом усіх наведених ним доводів та мотивів. В іншому випадку, встановлений Положенням №402 порядок оскарження висновків ВЛК повністю нівелюється та не забезпечить захист прав осіб, які проходять військово-лікарську комісію, у разі їх порушення органами ВЛК.

За таких обставин та правового врегулювання, суд дійшов висновку, що у спірному випадку слід визнати протиправною та скасувати постанову Центральної військово лікарської комісії Збройних Сил України, оформлену протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії від 20.04.2026, про відмову у перегляді причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 .

При цьому, належним способом захисту порушеного права є, зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.04.2026 вх.№Ш-2159 з урахуванням Консультативного висновку невролога професора Мєдведкової С.О. від 25.06.2025 року, враховуючи Положення про військово лікарську експертизу у Збройних Силах України від 14.08.2008року №402 та правові висновку суду, викладені у мотивувальній частині рішення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

В зв`язку з тим, що позивач, в силу вимог п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір, звільнений від сплати судового збору, питання щодо його розподілу судом не вирішувалось.

В позовній заяві також зазначено, попередній розрахунок суми судових витрат, які поніс Позивач- витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Питання, пов`язані із визначенням розміру витрат на правничу допомогу, унормовані статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин першої та другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною четвертою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частина п`ята статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

За правилами частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з частиною дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постановах від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, від 18.01.2024 у справі №9901/459/21 вказала, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані відповідні договори про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачем (представником позивача) до позову не додано жодних документальних доказів підтвердження витрат на правову допомогу, а також жодного розрахунку таких витрат.

В зв`язку з чим у стягненні витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Центральної військоволікарської комісії Збройних Сил України (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, будинок 16 ЄДРПОУ 08356179), про визнання протиправною, скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову протиправною та скасування постанови Центральної військоволікарської комісії Збройних Сил України від 20.04.2026 №2026-0420-1045-3609- 7 в частині причинного зв`язку захворювання Розсіяний склероз, а саме: у формулюванні Розсіяний склероз, церебро-спінальна форма, ремітуючийрецедивуючий перебіг, легка пірамідна недостатність, вестибуло-атактичний та церебрастенічний синдром. За шкалою EDSS 1,5 бали зі значним порушенням функцій ЦНС, у частині: Захворювання, ТАК, пов`язане із проходженням військової служби.

Зобов`язати Центральну військово лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.04.2026 вх.№Ш-2159, щодо перегляду причинного зв`язку діагностованого у нього захворювання з урахуванням Консультативного висновку невролога професора ОСОБА_2 від 25.06.2025 року, враховуючи Положення про військово лікарську експертизу у Збройних Силах України від 14.08.2008року №402 та правові висновку суду, викладені у мотивувальній частині рішення.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

У задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 17.09.2026.

Суддя Р.В. Сацький