Рішення № 139878039, 07.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 рокуСправа №160/11197/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Департамента з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 14.04.2026 р. № UA-2026-01-26-010762-a.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що Департаментом з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради проведено відкриті торги з особливостями за предметом закупівлі послуг з поточного ремонту зі встановлення других тамбурних дверей у житлових будинках м.Дніпро (заходи з енергозбереження), за результатами яких переможцем визначено ФОП ОСОБА_1 та укладено відповідний договір. За результатами моніторингу процедури закупівлі Східним офісом Держаудитслужби 14.04.2026 затверджено висновок, яким встановлено порушення вимог пункту 43 та підпункту 2 пункту 44 Особливостей і зобов`язано позивача привести умови договору відповідно до законодавства або припинити зобов`язання за договором. Позивач вважає вказаний висновок протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем неправильно застосовано норми законодавства щодо формування договірної ціни та проведення закупівлі. Зокрема, позивач не погоджується з висновком щодо неправомірності включення до договірної ціни єдиного податку та військового збору, зазначаючи, що їх врахування відповідає структурі вартості, передбаченій Настановою з визначення вартості будівництва, затвердженою наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281, та не свідчить про подвійне оподаткування. Також позивач заперечує висновок щодо неправомірного застосування кошторисного прибутку у розмірі 15%, посилаючись на постанову КМУ від 19.11.2025 № 1512 та наказ Департаменту від 25.11.2025 № 61/1, якими передбачено застосування відповідного показника під час визначення вартості ремонтних робіт. При цьому зазначає, що тендерна пропозиція ФОП ОСОБА_1 була сформована із застосуванням програмного комплексу АВК. Позивач також вважає необґрунтованим висновок щодо порушення пункту 43 Особливостей у зв`язку з невстановленням замовником вимоги про усунення невідповідностей щодо аналогічних договорів, оскільки тендерна документація не містила вичерпних обмежень щодо таких договорів, а оцінка відповідності поданих документів належала до повноважень замовника. Крім того, позивач вважає зобов`язальну частину висновку необґрунтованою та непропорційною, оскільки відповідач не визначив конкретних умов договору, які підлягають зміні, та способу усунення порушень. Так, припинення зобов`язань за вже укладеним та виконуваним договором може призвести до негативних наслідків для мешканців житлових будинків та бюджету. На момент проведення моніторингу процедура закупівлі була завершена укладенням договору, а тому вимога про усунення порушень не може бути реалізована шляхом зміни або скасування завершеної процедури.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що Східний офіс Держаудитслужби діяв у межах наданих законом повноважень, а моніторинг процедури закупівлі UA-2026-01-26-010762-а проведено відповідно до статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" на підставі наказу від 24.03.2026 № 52. Так, за результатами моніторингу правомірно встановлено порушення пункту 43 та підпункту 2 пункту 44 Особливостей, оскільки тендерна пропозиція ФОП ОСОБА_1 не відповідала вимогам тендерної документації та підлягала відхиленню. Зокрема, відповідач вказує на неправомірність включення до договірної ціни єдиного податку та військового збору, оскільки такі платежі є податковими зобов`язаннями ФОП, що обчислюються від його доходу, а не витратами, безпосередньо пов`язаними з виконанням конкретних ремонтних робіт. Положення Настанови № 281 та форма КБ-2в щодо наявності окремого рядка для податків і зборів не змінюють правової природи зазначених платежів та не дають підстав для їх включення до договірної ціни. Застосування ФОП ОСОБА_1 кошторисного прибутку у розмірі 15% від прямих витрат суперечить пункту 4.38 Настанови № 281. При цьому посилається на те, що постанова КМУ від 19.11.2025 № 1512 поширюється на нове будівництво, реконструкцію, реставрацію та капітальний ремонт, тоді як предметом спірної закупівлі є послуги з поточного ремонту. Посилання позивача на автоматичне застосування відповідного показника програмним комплексом АВК, на думку відповідача, не підтверджує його правомірності. Щодо порушення пункту 43 Особливостей відповідач зазначає, що надані ФОП ОСОБА_1 договори не відповідали встановленій тендерною документацією вимозі щодо аналогічності, оскільки стосувалися поточного ремонту огородження та системи опалення, а не поточного ремонту житлових чи нежитлових приміщень. Відтак замовник, був зобов`язаний надати учаснику можливість усунути відповідні невідповідності шляхом розміщення повідомлення відповідно до пункту 43 Особливостей. Відповідач також заперечує доводи позивача щодо непропорційності визначеного у висновку способу усунення порушень. Зазначає, що стаття 8 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає обов`язкове визначення у висновку зобов`язання щодо усунення порушень, а замовник самостійно обирає передбачений законом спосіб їх усунення. При цьому можливість припинення зобов`язань за договором, відповідає повноваженням органу державного фінансового контролю та практиці Верховного Суду. Таким чином, оскаржуваний висновок є чітким, обґрунтованим, пропорційним та прийнятим у межах наданих повноважень, а позивачем не спростовано встановлених під час моніторингу порушень. З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що керуючись положеннями ст.8 Закону № 922-VIII, Східним офісом Держаудитслужби видано наказ № 52 від 24.03.2026 року "Про початок здійснення моніторингу закупівель" згідно з переліком, до якого включена закупівля позивача, унікальний номер якої UA-2026-01-26-010762-a.

Відповідно до ч.6 ст.8 Закону № 922-VIII визначено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Судом також встановлено, що за результатами моніторингу закупівлі, унікальний номер якої №UA-2026-01-26-010762-а Офісом було складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, який затверджено начальником Офісу та оприлюднене в електронній системі закупівель 14.04.2026 відповідно до вимог ч.6 ст.8 Закону № 922-VIII.

Моніторингом встановлено порушення вимог пункту 43, підпункту 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (в редакції, що діяла на час здійснення процедури закупівлі) (далі - Особливості №1178).

Відповідно до констатуючої частини висновку Східного офісу Держаудитслужби від 14.04.2026 р. № UA-2026-01-26-010762-a вбачається:

"…Дата закінчення моніторингу: 13 квітня 2026 року.

Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, в тому числі відповідно вимог пункту 4? постанови Кабінету Міністрів України "Про ефективне використання державних коштів" від 11.10.2016 № 710, зі змінами (далі - Постанова №710), відповідності тендерної документації вимогам Закону України від 25.12.2015 №922-VIII "Про публічні закупівлі" (далі - Закон № 922) та Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (далі - Особливості), розгляду тендерної пропозиції, своєчасності укладання договору та його оприлюднення, повноти та своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом № 922.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель ДЕПАРТАМЕНТУ З ПИТАНЬ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, (далі - Замовник) на 2026 рік, оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями, тендерну документацію, затверджену рішенням уповноваженої особи (протокол від 26.01.2026 № 08), реєстр отриманих тендерних пропозицій та протокол розкриття тендерних пропозицій, тендерну пропозицію ФОП " ОСОБА_2 " (далі - ФОП ОСОБА_1 ), протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 04.02.2026 № 23, повідомлення про намір укласти договір, договір від 11.02.2026 № 19, пояснення Замовника, надані 31.03.2026 через електронну систему закупівель на запит Східного офісу Держаудитслужби від 26.03.2026.

Відповідно до вимог розділу II "Кваліфікаційні критерії" до тендерної документації Замовником визначено, що підтвердження наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) учасник надає у складі тендерної пропозиції довідку про виконання аналогічних договорів.

Для підтвердження можливості виконання договору з предметом закупівлі, учасники повинні надати договір, укладений з бюджетною установою або підприємством, установою, організацією (з метою доведення спроможності роботи без авансових платежів та можливості отримання коштів в кінці бюджетного року). Під аналогічним договором вважається договір щодо надання послуг з ремонту житлових/не житлових приміщень.

Довідка складається у формі таблиці, про виконання аналогічних договорів, де зазначено повне найменування замовника згідно договору; його адреса; відомості про найменування договору; строки виконання, № ID закупівлі у Prozorro.

Учасником надається: скан-копія договору або копія договору; надані в довідці про виконання аналогічного договору, а також копія/сканкопія актів приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в про надання послуг (виконання робіт) згідно договору в повному обсязі (не менше одного аналогічного договору). Акти надаються у вигляді форми КБ-2, з метою підтвердження що роботи виконані згідно з стандартами й Настановою з визначення вартості будівництва, де відображені розцінки саме приведені до стандартів/настанов, організацій".

Моніторингом встановлено, що в документах тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 міститься копія договору від 21.03.2025 № 31 (файл "Аналогічний договір 31.pdf"), укладеного з Центральною адміністрацією Дніпровської міської ради, відповідно до пункту 1.1, якого є виконання послуг з благоустрою, а саме: послуги з поточного ремонту огородження в районі будинку за адресою: АДРЕСА_1 (код за ДК 021:2015 - 45340000-2 "Зведення огорож, монтаж поручнів і захисних засобів").

Крім того, в документах тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 міститься копія договору від 28.04.2025 № 53 (файл "Аналогічний договір 53.pdf"), укладеного з Центральною адміністрацією Дніпровської міської ради, відповідно до пункту 1.2, якого найменування предмету договору є усунення аварій в житловому фонді (поточний ремонт системи опалення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , код ДК 021:2015: 50720000-8 "Послуги з ремонту і технічному обслуговуванню систем центрального опалення").

Отже, вказані договори не є аналогічними, оскільки є договорами на поточний ремонт огородження та системи опалення, та не являються договорами щодо надання послуг з поточного ремонту житлових/нежитлових приміщень, що в свою чергу не відповідає вимозі розділу ІІ "Кваліфікаційні критерії" Додатку № 1 в частині надання сканкопій або копій аналогічних договорів.

Відповідно до пункту 43 Особливостей, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції).

Отже, Замовник на порушення вимог пункту 43 Особливостей під час розгляду та оцінки тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 не виявив вищезазначені невідповідності та не надав можливості вказаному учаснику їх усунути шляхом оприлюднення вимоги про усунення такої невідповідності.

Відповідно до вимог Додатку 4 до тендерної документації "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічна специфікація до предмета закупівлі" (далі - Технічна специфікація) Замовником зокрема визначено, що: "Учасники процедури закупівлі повинні надати в складі пропозицій документальне підтвердження відповідності пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником у Додатку 4. Інформація про відповідність запропонованої пропозиції технічним вимогам, встановлених законом у Додатку 4 до тендерної документації, повинна бути підтверджена наступними документами: Дефектний акт на кожну послугу окремо;

Договірна ціна на кожну послугу окремо; Пояснювальну записку на кожну послугу окремо". Крім того зазначено, що "Відповідно до пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Тобто, якщо учасником процедури закупівлі не надано чи надано документи, передбачені додатком 4 цієї тендерної документації не в повному обсязі та/або які містять помилки, замовник відхиляє таку тендерну пропозицію".

Моніторингом встановлено, що до складу договірних цін, які містяться в документах тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 , включено податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва, а саме: на поточний ремонт зі встановленням других тамбурних дверей у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 - заходи з енергозбереження, що здійснюється в 2026 році (файл 704_ДЦ_ДЦ.pdf) на суму 3,28544 тис.грн; на поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_4 - заходи з енергозбереження, що здійснюється в 2026 році (файл 705_ДЦ_ДЦ.pdf) на суму 17,13774 тис.грн; на поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_5 - заходи з енергозбереження, що здійснюється в 2026 році (файл 709_ДЦ_ДЦ.pdf) на суму 17,31353 тис.грн; на поточний ремонт зі встановленням других тамбурних дверей у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_6 - заходи з енергозбереження, що здійснюється в 2026 році (файл 711_ДЦ_ДЦ.pdf) на суму 33,27978 тис.гривень.

Аналогічні витрати включено також до договірних цін в укладеному договорі від 11.02.2026 № 19.

Під час моніторингу на запит Східного офісу Держаудитслужби Замовником 31.03.2026 надане пояснення та розрахунки, відповідно до яких до складу податків, зборів обов`язкових платежів увійшли єдиний податок за ставкою 5% та військовий збір 1%.

Відповідно до наданого у складі тендерної пропозиції учасника витягу з реєстру платників єдиного податку від 14.01.2025 №8283 (файл Витяг_Єдиного_податку_ФОП_Захарченко_К.pdf), ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5 відсотків без реєстрації ПДВ.

Слід зазначити, що застосування спрощеної системи оподаткування визначені Главою 1 Розділу XIV Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 292.1 статті 292 Податкового кодексу України доходом платника єдиного податку (фізичної особи - підприємця) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі. Згідно з пунктом 293.1 статті 293 ПК України ставки єдиного податку для платників третьої групи встановлюються у відсотках до доходу. Водночас пунктом 297.1 ПК України визначено перелік податків і зборів, від сплати яких звільняються платники єдиного податку, що підтверджує спеціальний характер спрощеної системи оподаткування.

Крім того, відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України платниками військового збору є, зокрема, платники єдиного податку третьої групи, а об?єктом оподаткування є дохід, визначений статтею 292 ПК України, ставка збору становить 1 відсоток. Таким чином, як єдиний податок, так і військовий збір обчислюються виключно від доходу фізичної особи-підприємця та сплачуються безпосередньо за рахунок такого доходу.

З урахуванням наведеного, єдиний податок та військовий збір не є витратами, пов?язаними з наданням послуг з поточного ремонту, та не належать до складових вартості таких послуг. Вони є податковими зобов?язаннями платника єдиного податку, що формуються від загального доходу, а не від витратної частини договору. У разі включення їх окремими рядками до договірної ціни такі суми фактично включаються до доходу платника та відповідно до пункту 292.1 ПК України повторно стають базою оподаткування, що призводить до подвійного врахування податку.

На запит Східного офісу Держаудитслужби Замовник надав відповідь, зокрема "... єдиний податок, який є обов?язковим платежем для підрядника на спрощеній системі оподаткування, є складовою його витрат і має бути включений до собівартості робіт. "Настанова з визначення вартості будівництва" чітко регламентує структуру вартості, яка підлягає оплаті Замовником. Згідно з розділом VI, у вартості виконаних робіт враховуються, серед іншого "Податки, збори, обов?язкові платежі, встановлені законодавством і не враховані складовими вартості будівництва.." Наявність цього рядка у затвердженій формі акта прямо підтверджує, що податки та збори (включно з єдиним податком для платників ЄП) є законною складовою загальної вартості робіт, яка пред?являється до сплати Замовнику. Ця форма є стандартною для взаєморозрахунків у будівництві. Підрядник включає платіж до загальної вартості робіт, оскільки це передбачено нормативними документами з ціноутворення у будівництві та структурою первинних документів".

Наведене пояснення Замовника не спростовує факту встановленого порушення, оскільки положення Настанови №281 та форма № КБ-2в регулюють порядок формування та відображення вартості виконаних робіт у взаєморозрахунках, однак не змінюють правової природи єдиного податку та військового збору відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з його нормами, єдиний податок у розмірі 5% та військовий збір у розмірі 1% для платників єдиного податку третьої групи обчислюються від доходу фізичної особи - підприємця та не є витратами, що підлягають окремому відшкодуванню у складі договірної ціни. Крім того, моніторингом установлено, що ФОП ОСОБА_1 до договірних цін та пояснювальних записок включено показник для визначення розміру кошторисного прибутку у розмірі 15%, а саме: на поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 - заходи з енергозбереження, що здійснюється в 2026 році (файли 704_ДЦ_ДЦ.pdf; 704_ДЦ_ДЦ 2.pdf); на поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житловому будинку, розташованому за адресою: м.Дніпро, вул.Янтарна, буд.71, корп.1 - заходи з енергозбереження, що здійснюється в 2026 році (файли 704_ДЦ_ДЦ.pdf; 704_ДЦ_ДЦ 2.pdf); на поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житловому будинку, розташованому за адресою: м.Дніпро, шосе Запорізьке, буд.40 - заходи з енергозбереження, що здійснюється в 2026 році (файли 709_ДЦ_ДЦ.pdf; 709 ДІ ДІ 2.pdt); на поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житловому будинку, розташованому за адресою: м.Дніпро, шосе Запорізьке, буд.40 - заходи з енергозбереження, що здійснюється в 2026 році (файли 709 _ДЦ_ДЦ.pdf; 709_ДЦ_ДЦ_2.pdf); на поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житловому будинку, розташованому за адресою: м.Дніпро, ж/м Тополя-2, буд.43 - заходи з енергозбереження, що здійснюється в 2026 році (файли 711_ДЦ_ДЦ.pdf; 711_ ДЦ_ДЦ_2.pdf).

У Пояснювальних записках на поточний ремонт ФОП ОСОБА_1 зазначено: "Показник для визначення розміру кошторисного прибутку, Настанова (4.38) 15%". Розділом V Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України (Мінрегіону) від 01.11.2021 №281 (далі - Настанова №281) визначено загальні положення зі складання ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни). Пунктом 5.2 Настанови №281 визначено, що Договірна ціна є кошторисом вартості підрядних робіт, який узгоджений замовником, і використовується при проведенні взаєморозрахунків. Пунктом 4.38 Настанови №281 визначено, що розмір кошторисного прибутку визначається на підставі показників, наведених у додатку 25 цієї Настанови. При цьому, згідно з Настановою №281 розмір кошторисного прибутку при ремонті житла, об?єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою та реставраційно - відновлювальні роботи на пам?ятках архітектури та містобудування, визначений у підпункті 4 Додатку 25 "Показники для визначення розміру кошторисного прибутку за класом наслідків (відповідальності) об?єкта та видами робіт" складає 7,65 грн/люд.год.

Відповідно до пояснення Замовника, наданого через електронну систему закупівель 31.03.2026 зокрема слідує, що "...Відповідно до Постанови №1512 від 19.11.2025 "Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану", що набула чинності з 25.11.2025, згідно п.4 Постанови: кошторисний прибуток встановлюється на рівні 15% суми прямих витрат, показник адміністративних витрат - 3% суми прямих витрат, що зазначається у розрахунку прибутку №9 "Розрахунки до документа "Договірна ціна". У додатку 25 Настанови з визначення вартості будівництва № 281 від 01.11.2021 показник для визначення розміру кошторисного прибутку за класом наслідків (відповідальності) об?єкта та видами робіт для ремонту житла, об?єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою тощо встановлений 7,65 грн/люд. год, у версії АВК 3.10.4, що діяла до 09.02.2026, у розділі "Реквізити будови (на будівельні, ремонтні роботи) у підрозділі "Показники прибутку і адміністративних витрат" розмір кошторисного прибутку та показник адміністративних витрат були застосовані відповідно до Постанови, у версії АВК 3.11.0, що набула чинності з 10.02.2026, у розділі "Реквізити будови (на будівельні, ремонтні роботи) у підрозділі "Показники прибутку і адміністративних витрат" розмір кошторисного прибутку та показник адміністративних витрат застосовується автоматично відповідно до Постанови..". Натомість слід зазначити, що пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів від 19 листопада 2025 р. №1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану" (далі - Постанова КМУ №1512) визначено особливості при визначені вартості видів будівництва, а саме "Установити, що на період воєнного та/або надзвичайного стану в Україні під час визначення вартості нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, а також під час визначення вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії".

Проте, відповідно до оголошення про проведення закупівлі вид та назва предмета закупівлі є Послуги, Поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житлових будинках у м.Дніпро - заходи з енергозбереження.

Згідно з пунктом 2.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, поточний ремонт - комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій інженерного обладнання. Таким чином, поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житлових будинках не відноситься до робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення. Тобто, застосування розміру кошторисного прибутку на рівні 15% від прямих витрат, визначеного ФОП ОСОБА_1 з посиланням на пункт 4.38 є порушенням вказаного пункту Настанови №281. Отже, тендерна пропозиція учасника закупівлі ФОП ОСОБА_1 не відповідала вимогам Технічної специфікації та підлягала відхиленню. Проте, в порушення підпункту 2 пункту 44 Особливостей Замовником не відхилено тендерну пропозицію ФОП ОСОБА_1 , натомість визнано його переможцем та укладено з ним договір від 11.02.2026 №19.

2. Висновок про наявність (із зазначенням переліку статей, пунктів нормативно-правових актів, що були порушені) або відсутність порушення (порушень) законодавства:

За результатами розгляду тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення вимог пункту 43, підпункту 2 пункту 44 Особливостей.

За результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель, оприлюднення інформації про закупівлю, своєчасності укладання договору та його оприлюднення, повноти та своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом - порушень не встановлено.

3. Зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень):

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-ХII, статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII Східний офіс Держаудит служби зобов?язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом приведення умов договору від 11.02.2026 № 19 до вимог чинного законодавства, а у разі неможливості усунення порушень, шляхом припинення зобов`язань за договором від 11.02.2026 № 19 та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів".

Тобто, спір між сторонами виник відносно правомірності та обґрунтованості висновку Східного офісу Держаудитслужби від 14.04.2026 р. № UA-2026-01-26-010762-a, складеного за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 р. №2939-XII (далі - Закон №2939-ХІІ).

Відповідно до ст.2 Закону №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 р. №922-VIII (далі - Закон №922-VIII).

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

За змістом частини 2 цієї ж статті Закону, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно із вимогами частин 6, 7 статті 8 Закону №922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються, серед іншого, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно із ч.10 ст.8 Закону №922-VIII, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Так, форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженим наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 року №86 (далі - Порядок №86).

Пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку № 86 "Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку" встановлено, що у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону №922-VIII; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Отже, з аналізу наведених норм судом встановлено, що висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель є ненормативним індивідуально-правовим актом, оскільки його виконання має безпосередній вплив на права і обов`язки позивача, а також права та обов`язки переможця конкурсу у сфері публічних закупівель. Можливість оскарження такого висновку у судовому порядку прямо передбачена Законом України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Розділу І Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 08.09.2020 року № 552, висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

Відповідно до пункту 3-7 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону №922-VIII установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Постановою КМУ від 12.10.2022 року № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в України та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості).

За змістом пункту 1 Особливостей, ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в України та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Відповідно до пункту 43 Особливостей:

- якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель;

- під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо;

- замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов`язаних з виконанням рішення органу оскарження.

Пунктом 1.2 розділу 3 Інструкції з підготовки тендерної пропозиції та Додатком 2 до Тендерної документації встановлено вимогу для учасників процедури закупівлі: відповідно до ч.3 ст.12 Закону №922-VIII створення та подання учасником документів тендерної пропозиції повинно бути здійснено з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Відповідно до частини третьої статті 12 Закону №922-VIII, під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій / пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Згідно із ч.1 ст.25 Закону № 922-VIII тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі.

Частиною 16 статті 29 Закону № 922-VIII передбачено, що якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах:

1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону;

2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.

Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити таку інформацію:

1) перелік виявлених невідповідностей;

2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності;

3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей.

Замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції, крім випадків, пов`язаних з виконанням рішення органу оскарження.

Згідно із абз.3 ч.1 ст.31 Закону №922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

За змістом ч.8 ст.12 Закону №922-VIII подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Щодо встановленого порушення пункту 43 Особливостей, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування та зобов`язано замовників проводити публічні закупівлі відповідно до Закону № 922-VIII з урахуванням цих Особливостей (далі Особливості).

Відповідно до п.3 Особливостей №1178 замовники зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону №922-VIII з урахуванням Особливостей №1178.

За визначенням, наведеним у підпункті 31 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Відповідно до п.28 Особливостей № 1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

У тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; 18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасникам datastoreusedptfnэфняЪбЬяЫбЬяЭбЬяЮбЬяЯвЫяавЫяввЫягвЫяевЪязвЪяигЩякгЩямгШяогШяпгШясдШятдЧяфдЧяхеЧячеЧяшеЧящеЦяъеЦяыжЦяьжХяэжХяэжХяэжХяэжХяюжФяюжФяюжФяюжФяюжФяюжФяюжФяюжФяюжФяюжФяюжФяюжФяюжФяюжФяюжФяюжФяюжФяюжФяюжФяюж

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина 3 статті 22 Закону № 922-VIII).

Так, з метою проведення процедури закупівлі Замовником було затверджено тендерну документацію.

Відповідно до вимог розділу II "Кваліфікаційні критерії" Додатку № 1 до тендерної документації замовником визначено, що для підтвердження наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) учасник надає "Інформаційну довідку про виконання аналогічних договорів (не менше одного).

Для підтвердження можливості виконання договору, що є предметом закупівлі, учасники повинні надати договір, укладений з бюджетною установою або підприємством, установою, організацією (з метою доведення спроможності роботи без авансових платежів та можливе отримання коштів в кінці бюджетного року).

Під аналогічним договором вважається договір щодо надання послуг з поточного ремонту житлових/нежитлових приміщень.

Довідка складена у формі таблиці, про виконання аналогічних договорів, де зазначено повне найменування замовника згідно такого договору; його адреса; відомості про найменування предмету договору; строки виконання, №ID закупівлі у PROZORRO. Учасником надається: скан-копія договору або копія договору, що наведені в довідці про виконання аналогічного договору, а також копія/сканкопія акту/тів приймання будівельних робіт за формою № КБ-2в про надання послуг (виконання робіт) згідно договору в повному обсязі (не менше однієї копії/сканкопії виконаного аналогічного договору). Акти надаються у вигляді форми КБ-2, з метою підтвердження що учасник працює за стандартами й Настановою з визначення вартості будівництва, де відображені розцінки саме приведені до стандартів/настанови, організацій".

Контролюючим органом під час моніторингу встановлено, що в документах тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 міститься копія договору від 21.03.2025 №31 (файл Аналогічний договір 31.pdf), укладеного з Центральною адміністрацією Дніпровської міської ради, відповідно до пункту 1.1, якого є виконання послуг з благоустрою, а саме: послуги з поточного ремонту огородження в районі будинку за адресою: АДРЕСА_1 (код за ДК 021:2015 - 45340000-2 "Зведення огорож, монтаж поручнів і захисних засобів"). Крім того, в документах тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 міститься копія договору від 28.04.2025 № 53 (файл "Аналогічний договір 53.pdf"), укладеного з Центральною адміністрацією Дніпровської міської ради, відповідно до пункту 1.2, якого найменування предмету договору є усунення аварій в житловому фонді (поточний ремонт системи опалення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , код ДК 021:2015: 50720000-8 "Послуги з ремонту і технічному обслуговуванню систем центрального опалення").

З викладеного слідує, що зазначені договори не є аналогічними, оскільки є договорами на поточний ремонт огородження та системи опалення, та не є договорами щодо надання послуг з поточного ремонту житлових/не житлових приміщень.

З огляду на викладене, суд погоджується з висновками контролюючого органу про те, що позивачем не дотримано вимог розділу II "Кваліфікаційні критерії" Додатку № 1 в частині надання скан-копій або копій аналогічних договорів.

Позивач зазначає, що у ході розгляду тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 здійснив перевірку наданих документів та дійшов висновку про їх відповідність вимогам тендерної документації. При цьому тендерна документація замовника не містила вичерпного переліку кодів ДК, які б виключали певні види ремонтних робіт поняття "аналогічного договору" допускало розширювальне тлумачення. Рішення про відповідність/невідповідність документів є оціночним судженням, яке належить до дискреційних повноважень уповноваженої особи. Відповідач, підміняючи власним висновком рішення уповноваженої особи, вийшов за межі контрольних повноважень та порушив принцип поваги до самостійності суб`єктів публічних закупівель.

Суд критично оцінює зазначені твердження позивача, оскільки тендерна документація замовника, затверджена протокольним рішенням уповноваженої особи, не містила вказівки про те, що поняття "аналогічного договору" допускає розширювальне тлумачення, а також у тендерній документації замовник чітко сформулював вимоги, що аналогічним вважається договір щодо надання послуг з поточного ремонту житлових/нежитлових приміщень.

Таким чином, надані учасником договори не відповідають критеріям, встановленим самим же замовником в тендерній документації.

З огляду на викладене вище, суд наголошує на правомірності висновків контролюючого органу в цій частині про порушення позивачем пункту 43 Особливостей.

Щодо встановленого порушення підпункту 2 пункту 44 Особливостей, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог Додатку 4 до тендерної документації "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічна специфікація до предмета закупівлі" (далі - Технічна специфікація) замовником зокрема визначено, що учасники процедури закупівлі повинні надати в складі пропозицій документальне підтвердження про відповідність пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником у Додатку 4. Інформація про відповідність запропонованої пропозиції технічним вимогам, встановленим замовником у Додатку 4 до тендерної документації, повинна бути підтверджена наступними документами: Дефектний акт на кожну послугу окремо; Договірна ціна на кожну послугу окремо; Пояснювальну записку на кожну послугу окремо.

Крім того зазначено, що відповідно до пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Тобто, якщо учасником процедури закупівлі не надано чи надано документи, передбачені додатком 4 цієї тендерної документації не в повному обсязі та/або які містять помилки, замовник відхиляє таку тендерну пропозицію.

Контролюючим органом під час моніторингу встановлено, що до складу договірних цін, які містяться в документах тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 , включено податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва, а саме: на поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житловому будинку, розташованому за адресою: вул.Набережна Перемоги, буд.124 - заходи з енергозбереження, що здійснюється в 2026 році (файл 704_ДЦ_ДЦ.pdf) на суму 3,28544 тис.грн; на поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_4 - заходи з енергозбереження, що здійснюється в 2026 році (файл 705_ДЦ_ДЦ.pdf) на суму 17,13774 тис.грн; на поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_5 - заходи з енергозбереження, що здійснюється в 2026 році (файл 709_ДЦ_ДЦ.pdf) на суму 17,31353 тис.грн; на поточний ремонт зі встановленням других тамбурних дверей у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_6 - заходи з енергозбереження, що здійснюється в 2026 році (файл 711_ДЦ_ДЦ.pdf) на суму 33,27978 тис.грн.

Аналогічні витрати включено також до договірних цін в укладеному договорі від 11.02.2026 №19.

З матеріалів справи вбачається, що під час моніторингу на запит Східного офісу Держаудитслужби замовником 31.03.2026 надане пояснення та розрахунки, відповідно до яких до складу податків, зборів обов`язкових платежів увійшли єдиний податок за ставкою 5% та військовий збір 1%.

Відповідно до наданого у складі тендерної пропозиції учасника витягу з реєстру платників єдиного податку від 14.01.2025 №8283 (файл Витяг_Єдиного_податку_ФОП_Захарченко_К_.pdf), ФОП ОСОБА_3 є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5 відсотків без реєстрації ПДВ.

Застосування спрощеної системи оподаткування визначені главою 1 Розділу ХІV ПК України.

Відповідно до пункту 292.1 статті 292 ПК України доходом платника єдиного податку (фізичної особи - підприємця) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

Згідно із пунктом 293.1 статті 293 ПК України ставки єдиного податку для платників третьої групи встановлюються у відсотках до доходу. Водночас пунктом 297.1 ПК України визначено перелік податків і зборів, від сплати яких звільняються платники єдиного податку, що підтверджує спеціальний характер спрощеної системи оподаткування.

Крім того, відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України платниками військового збору є, зокрема, платники єдиного податку третьої групи, а об`єктом оподаткування є дохід, визначений статтею 292 ПК України, ставка збору становить 1 відсоток.

Таким чином, як єдиний податок, так і військовий збір обчислюються виключно від доходу фізичної особи - підприємця та сплачуються безпосередньо за рахунок такого доходу.

З урахуванням наведеного, єдиний податок та військовий збір не є витратами, пов`язаними з наданням послуг з поточного ремонту, та не належать до складових вартості таких послуг. Вони є податковими зобов`язаннями платника єдиного податку, що формуються від загального доходу, а не від витратної частини договору. У разі включення їх окремими рядками до договірної ціни такі суми фактично включаються до доходу платника та відповідно до пункту 292.1 ПК України повторно стають базою оподаткування, що призводить до подвійного врахування податку.

З матеріалів справи судом встановлено, що на запит Східного офісу Держаудитслужби замовник надав відповідь, зокрема, що єдиний податок, який є обов`язковим платежем для підрядника на спрощеній системі оподаткування, є складовою його витрат і має бути включений до собівартості робіт. "Настанова з визначення вартості будівництва" чітко регламентує структуру вартості, яка підлягає оплаті замовником. Згідно з розділом VI, у вартості виконаних робіт враховуються, серед іншого "Податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені законодавством і не враховані складовими вартості будівництва...". Наявність цього рядка у затвердженій формі акта прямо підтверджує, що податки та збори (включно з єдиним податком для платників єдиного податку) є законною складовою загальної вартості робіт, яка пред`являється до сплати замовнику. Ця форма є стандартною для взаєморозрахунків у будівництві. Підрядник включає платіж до загальної вартості робіт, оскільки це передбачено нормативними документами з ціноутворення у будівництві та структурою первинних документів.

Водночас, наведене пояснення замовника не спростовує факту встановленого порушення, оскільки положення Настанови №281 та форма № КБ-2в регулюють порядок формування та відображення вартості виконаних робіт у взаєморозрахунках, однак не змінюють правової природи єдиного податку та військового збору відповідно до ПК України. Згідно з його нормами, єдиний податок у розмірі 5% та військовий збір у розмірі 1% для платників єдиного податку третьої групи обчислюються від доходу фізичної особи-підприємця та не є витратами, що підлягають окремому відшкодуванню у складі договірної ціни.

Так, 01.11.2021 Міністерством розвитку громад та територій України виданий наказ № 281, яким затверджені кошторисні норми України у будівництві, зокрема, Настанова з визначення вартості будівництва (далі - Настанова №281), яка визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам`яток архітектури та містобудування (далі - будівництво). Ця Настанова є обов`язковою для визначення вартості будівництва об`єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі державні кошти).

Враховуючи встановлені обставини і наведені положення Настанови №281, суд зазначає, що у спірних правовідносинах, вказана настанова є обов`язковою під час визначення вартості робіт з поточного ремонту.

Пунктом 5.1 Настанови зазначено, що ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів.

Пунктом 5.34 Настанови також передбачено, що до складу ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) включаються встановлені чинним законодавством податки, збори, обов`язкові платежі, не враховані складовими вартості будівництва.

Проте, розмір податків, зборів, обов`язкових платежів, який визначається відповідно Настанови визначається, виходячи з норм і бази для їх нарахування, встановлених законодавством у сфері будівництва, нормування у будівництві, містобудування, просторового планування територій та архітектури.

Відповідно до п.291.2 ст.291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку.

Згідно із п.292.1 ст.292 ПК України об`єктом оподаткування для платників єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду. На відміну від податку на додану вартість (ПДВ), який відповідно до розділу V ПК України додається до ціни товарів/робіт/послуг та сплачується покупцем, єдиний податок в розмірі обраховуються від загального прибутку фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування, і такі витрати не є компенсованими витратами, а також їх визначення законодавством у сфері будівництва, нормування у будівництві, містобудування, просторового планування територій та архітектури не передбачається, тому, до вартості будівництва об`єктів не включаються.

Отже, враховуючи, що згідно з вимогами ПК України єдиний податок в розмірі 5% та військовий збір у розмірі 1% обраховуються від загального прибутку фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування, такі витрати не є компенсованими витратами, а є особистими податковими зобов`язаннями фізичної особи-підприємця, які останній сплачує самостійно з отриманого доходу. Вказані податкові зобов`язання не є витратами на матеріали, зарплату чи обладнання.

Крім того, контролюючим органом під час моніторингу було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 до договірних цін та пояснювальних записок включено показник для визначення розміру кошторисного прибутку у розмірі 15%, а саме: на поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житловому будинку, розташованому за адресою м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.124 - заходи з енергозбереження, що здійснюється в 2026 році (файл 704_ДЦ_ДЦ.pdf) на суму 3,28544 тис.грн; на поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житловому будинку, розташованому за адресою: м.Дніпро, вул.Янтарна, буд.71, корп.1 - заходи з енергозбереження, що здійснюється в 2026 році (файл 705_ДЦ_ДЦ.pdf) на суму 17,13774 тис.грн; на поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житловому будинку, розташованому за адресою: м.Дніпро, шосе Запорізьке, буд.49 - заходи з енергозбереження, що здійснюється в 2026 році (файл 709_ДЦ_ДЦ.pdf) на суму 17,31353 тис.грн; на поточний ремонт зі встановленням других тамбурних дверей у житловому будинку, розташованому за адресою: м.Дніпро, ж/м Тополя-2, буд.43 - заходи з енергозбереження, що здійснюється в 2026 році (файл 711_ДЦ_ДЦ.pdf).

У Пояснювальних записках на поточний ремонт ФОП ОСОБА_1 зазначено: "Показник для визначення розміру кошторисного прибутку, Настанова (4.38) 15%".

Розділом V Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України (Мінрегіону) від 01.11.2021 №281 (далі - Настанова №281) визначено загальні положення зі складання ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни). Пунктом 5.2 Настанови №281 визначено, що Договірна ціна є кошторисом вартості підрядних робіт, який узгоджений замовником, і використовується при проведенні взаєморозрахунків.

Пунктом 4.38 Настанови №281 визначено, що розмір кошторисного прибутку визначається на підставі показників, наведених у додатку 25 цієї Настанови.

При цьому, згідно з Настановою №281 розмір кошторисного прибутку при ремонті житла, об`єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою та реставраційно-відновлювальні роботи на пам`ятках архітектури та містобудування, визначений у підпункті 4 Додатку 25 "Показники для визначення розміру кошторисного прибутку за класом наслідків (відповідальності) об`єкта та видами робіт" складає 7,65 грн/люд.год.

Відповідно до пояснення замовника, наданого через електронну систему закупівель 31.03.2026 зокрема слідує, що відповідно до Постанови №1512 від 19.11.2025 "Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану", що набула чинності з 25.11.2025, згідно п.4 Постанови: кошторисний прибуток встановлюється на рівні 15% суми прямих витрат, показник адміністративних витрат - 3% суми прямих витрат, що зазначається у розрахунку прибутку №9 "Розрахунки до документа "Договірна ціна". У додатку 25 Настанови з визначення вартості будівництва №281 від 01.11.2021 показник для визначення розміру кошторисного прибутку за класом наслідків (відповідальності) об`єкта та видами робіт для ремонту житла, об`єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою тощо встановлений 7,65 грн/люд.год, у версії АВК 3.10.4, що діяла до 09.02.2026, у розділі "Реквізити будови (на будівельні, ремонтні роботи) у підрозділі "Показники прибутку і адміністративних витрат" розмір кошторисного прибутку та показник адміністративних витрат були застосовані відповідно до Постанови, у версії АВК 3.11.0, що набула чинності з 10.02.2026, у розділі "Реквізити будови (на будівельні, ремонтні роботи) у підрозділі "Показники прибутку і адміністративних витрат" розмір кошторисного прибутку та показник адміністративних витрат застосовується автоматично відповідно до Постанови.

Натомість, пунктом 1 постанови КМУ від 19.11.2025 №1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану" (далі - постанова КМУ №1512) визначено особливості при визначені вартості видів будівництва, а саме "Установити, що на період воєнного та/або надзвичайного стану в Україні під час визначення вартості нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, а також під час визначення вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії.

Проте, відповідно до оголошення про проведення закупівлі вид та назва предмета закупівлі є Послуги, Поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житлових будинках у м.Дніпро - заходи з енергозбереження.

Згідно із пунктом 2.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, поточний ремонт комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання.

Таким чином, поточний ремонт зі встановлення других тамбурних дверей у житлових будинках не відноситься до робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення.

Тобто, застосування розміру кошторисного прибутку на рівні 15% від прямих витрат, визначеного ФОП ОСОБА_1 з посиланням на пункт 4.38 є порушенням вказаного пункту Настанови №281.

Позивач зазначає, що програмний комплекс Програмний комплекс АВК версії 3.10.4, що застосовувався до 09.02.2026, та версії 3.11.0 (з 10.02.2026) автоматично застосовував розмір кошторисного прибутку 15% відповідно до постанови №1512. Програмний комплекс АВК є офіційно затвердженим інструментом для розрахунків кошторисної документації, що підтверджує правомірність застосованого показника. Тендерна пропозиція подана 23.01.2026 у період дії постанови №1512. Учасник застосував кошторисний прибуток відповідно до чинного на момент подачі пропозиції нормативно-правового акта та рекомендацій програмного забезпечення АВК. Звуження відповідачем сфери застосування постанови №1512 виключно до нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту суперечить цілям цього нормативного акта в умовах воєнного стану та не ґрунтується на буквальному тексті її пункту 4.

Однак, суд звертає увагу на те, що постанова КМУ від 19.11.2025 № 1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану" набула чинності 25.11.2025. Однак, щодо поширення її дії на поточний ремонт, що є предметом закупівлі UA-2026-01-26-010762-a ситуація виглядає наступним чином: початкова редакція (25.11.2025) встановлювала особливості для нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд; зміни до постанови № 1512 (внесені постановою КМУ № 526 від 24.04.2026, що набули чинності 29.04.2026), відповідно до яких змінено заголовок постанови, а саме "Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану" та, відповідно, розширено дію правил на поточний ремонт будівель, споруд та поточний ремонт/утримання автомобільних доріг.

Отже, саме після 29.04.2026 постанова № 1512 із змінами від 24.04.2026 (№ 526) прямо регламентує особливості визначення вартості кошторисного прибутку, у тому числі для поточного ремонту, при фінансуванні за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств.

Отже, хоч тендерна пропозиція і була подана учасником в період дії постанови №1512 однак, вона була подана за редакції цієї постанови, що не розповсюджувалась на поточний ремонт.

Це ж стосується і посилання позивача на наявність наказу Департаменту від 25.11.2025 №61/1 "Про застосування постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 №1512 під час визначення вартості будівельних робіт і послуг" (далі - наказ №61/1). Позивач зазначає, що навіть якщо постанова КМУ №1512 не поширювалася б безпосередньо на поточний ремонт, показник 15% був санкціонований внутрішнім нормативним актом замовника, що виключає можливість кваліфікації дій ФОП ОСОБА_1 як порушення вимог тендерної документації.

Однак, хибність такого твердження позивача полягає у тому, що основний принцип права передбачає те, що будь-які внутрішні (локальні) нормативні акти мають суворо відповідати загальнодержавному законодавству. У даному випадку саме після 29.04.2026 постанова № 1512 із змінами від 24.04.2026 (№ 526) почала прямо регламентувати особливості визначення вартості кошторисного прибутку, у тому числі для поточного ремонту. А отже, посилання позивача на наказ №61/1 не спростовує висновків відповідача.

Щодо автоматичного розрахунку кошторисного прибутку у розмірі 15% програмним комплексом АВК суд зазначає, що з метою правильного застосування норм законодавства та останніх змін до нього користувачі мають перевірити параметри відповідного розрахунку.

Суд також критично оцінює твердження позивача про те, що тендерна документація не містила жодних вимог щодо відповідності договірної ціни вимогам Настанови №281 щодо розміру кошторисного прибутку за додатком 25, оскільки саме учасником ФОП ОСОБА_1 у пояснювальних записках зазначено дослівно наступне: "1. Показник для визначення розміру кошторисного прибутку, Настанова [4.38] 15.00%".

У свою чергу, пунктом 4.38 Настанови № 281 визначено, що розмір кошторисного прибутку визначається на підставі показників, наведених у додатку 25 цієї Настанови та складає 7,65 грн/люд.год., а не 15%.

Враховуючи наведене, суд критично оцінює доводи позивача щодо виявлених порушень та вважає правомірними висновки відповідача в частині порушення позивачем підпункту 2 пункту 44 Особливостей.

Щодо зобов`язання усунути порушення законодавства у сфері публічних закупівель, суд зазначає таке.

У позовній заяві позивачем зазначено про відсутність конкретики в зобов`язальній частині висновку, про те, що вимога про припинення зобов`язань за укладеним договором є непропорційним заходом, що завдасть майнової шкоди учаснику закупівлі та суперечить суспільним інтересам, оскільки роботи вже виконуються, а також, що зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін або за рішенням суду, жодна норма не передбачає можливості примусової зміни умов договору на вимогу контролюючого органу, який не є стороною цього договору.

Закон №922-VIII є спеціальним законом, яким відповідач керується при здійсненні моніторингу публічних закупівель.

Відповідно до п.5 ч.7 ст.8 Закону № 922-VIII контролюючий орган обов`язково у висновку про результати моніторингу закупівлі зазначає зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Також, пункт 3 розділу III Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552 (далі - Порядок №552), передбачає, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 висновку про результати моніторингу процедури закупівлі має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути в установленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Законом №922-VIII, а так само і жодним іншим нормативно-правовим актом не встановлено способу усунення того чи іншого порушення законодавства у сфері закупівель, який органу державного фінансового контролю належить вказувати у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.

Тож при визначенні способу усунення порушення орган державного фінансового контролю у кожному випадку визначає той спосіб, що відповідає інтересам держави, що полягає в дотриманні законодавства та принципам проведення закупівель.

Верховний Суд у постанові від 09.11.2023 у справі №160/7811/22 зазначив, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення. Між тим, ні Закон № 922-VIII, ані Порядок №552, не визначають, у який саме спосіб замовник повинен усунути виявлені порушення.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону №2939, статтею 8 Закону №922-VIII, Східний офіс Держаудитслужби зобов`язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом приведення умов договору від 11.02.2026 №19 до вимог чинного законодавства, а у разі неможливості усунення порушень, шляхом припинення зобов`язань за договором від 11.02.2026 №19 та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Відповідач на виконання п.5 ч.7 ст.8 Закону № 922-VIII вказав спосіб усунення виявленого порушення з урахуванням обставин справи та характеру встановлених порушень.

Отже, відповідач конкретизував, які саме заходи повинен вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Разом із тим, позивач не позбавлений можливості вжити інших заходів, які, на його думку, можуть бути більш ефективними в усуненні порушення.

Частиною 8 статті 8 Закону №922-VIII визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Тобто, виходячи із структури та змісту частини восьмої статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Аналогічний правовий висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 12.02.2026 у справі № 420/17767/23 .

Отже, саме до повноважень замовника належить визначення заходів, які належить здійснити для усунення допущених порушень та прийняття відповідних рішень у випадку неможливості їх усунення.

Позивач наголошує на тому, що після укладення договору про закупівлю процедура є завершеною і не може бути відмінена або скасована, втручання у вже завершену закупівлю нівелює принципи Закону України "Про публічні закупівлі", а також, що договір укладено до дати складання висновку, а тому, вимога про усунення порушень є фактично безпредметною.

Однак, суд не погоджується із такими висновками позивача, оскільки з урахуванням абз.2 ч.1 ст.8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі орган державного фінасового контролю вправі проводити протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Отже, у разі якщо моніторинг процедури закупівлі було проведено під час дії укладеного договору про закупівлю, то вимога про усунення виявлених порушень також заявлена у такий період підлягає виконанню.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 16.04.2025 у справі № 160/10302/22.

Отже, здійснюючи моніторинг процедури закупівлі №UA-2026-01-26-010762-а відповідач діяв на підставі та у спосіб, передбачений законодавством.

Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи №755/10947/17 зробила висновок, відповідно до якого під час вирішення тотожних спорів має враховуватись саме остання правова позиція. Таким чином, при прийнятті рішення у справі, підлягають до застосування саме останні правові позиції, викладені Верховним Судом з приводу застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Так, наведений у оскаржуваному висновку спосіб усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором від 11.02.2026 №19 повністю узгоджується з останніми правовими позиціями Верховного Суду.

Зокрема, у постанові від 12.12.2024 у справі № 380/14352/22 Верховний Суд наголошував, що у разі виявлення порушень під час публічних закупівель орган державного фінансового контролю має право зобов`язати замовника припинити зобов`язання за договором. При цьому чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень залежно від виду цих порушень. Такий спосіб включає розірвання договору, визнання його недійсним чи нікчемним. Саме замовник обирає правомірний варіант поведінки, який мінімізує наслідки порушень та запобігає нецільовому використанню бюджетних коштів.

Також, згідно зі сталою практикою Верховного Суду незабезпечення замовником відхилення пропозиції учасника, що не відповідає кваліфікаційним вимогам, призводить до незаконного укладення договору. У такому разі орган контролю вправі висувати вимоги про припинення зобов`язань, а в разі їх невиконання - звернутися до суду для захисту інтересів держави.

Орган державного фінансового контролю, з урахуванням суті констатованих порушень, наявність яких унеможливлювала проведення процедури публічної закупівлі та укладення договору із зазначеним учасником, достатньою мірою конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність, а сам спосіб є пропорційним допущеному порушенню.

Таким чином, ураховуючи сталу практику Верховного Суду у цій категорії справ, відповідач мав повноваження щодо визначення одного із варіантів усунення встановлених порушень як припинення зобов`язань за договором.

Аналогічна правова позиція викладена також і в постановах Верховного Суду від 01.02.2024 у справі № 260/3428/21 та від 19.04.2024 у справі № 500/4553/22.

Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Таким чином, у разі дотримання вимог Закону №922-VIII відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Проте, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому, невідхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 12.02.2026 у справі №420/17767/23.

Також, Верховний Суд у постанові від 11.04.2024 у справі №440/17864/21 зазначив, що чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень в залежності від виду цих порушень. Окрім того, враховуючи, що при укладенні договорів за результатами публічних закупівель використовуються саме бюджетні кошти, то лише держава через свій відповідний орган має повноваження щодо обрання форми припинення нецільового використання цих коштів.

Крім того, проведення публічних закупівель, в першу чергу, направлене на забезпечення потреб держави, територіальних громад або об`єднаних територіальних громад. Отже, укладаючи договір за результатами проведення публічної закупівлі, держава фактично має право контролю за проведенням закупівлі, враховуючи і етап укладення та виконання договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 01.02.2024 у справі № 260/3428/21, від 19.04.2024 у справі № 500/4553/22, та від 19.03.2026 у справі №160/17633/22.

Позивач зазначив, що будь-яке судове рішення, яке б встановлювало факт порушення з його боку та набрало законної сили, відсутнє, а тому, на його думку, твердження відповідача про наявність порушень є припущеннями і не можуть бути доведеними.

На спростування наведеному, суд зазначає, що відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону №922 моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Отже, моніторинг процедури закупівлі - це законна діяльність органу державного фінансового контролю, що не може бути тотожним поняттю втручання у сферу інтересів позивача.

Згідно із ч.6 ст.8 Закону №922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

В силу п.4 ч.7 ст.8 Закону №922-VIII у висновку обов`язково зазначається опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У даному випадку відповідач виявив порушення у сфері публічних закупівель та опис цих порушень відобразив у складеному висновку, що у повній мірі відповідає вимогам Закону №922-VIII.

Крім того, як виснував Верховний Суд у постанові від 06.12.2024 у справі №200/18901/21, порушення законодавства у сфері закупівель Законом №922 не диференціюються за рівнем впливу на права, інтереси замовника, учасників тендеру, держави, результат закупівлі чи бюджет, а відповідач зобов`язаний фіксувати у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі всі виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, незалежно від причини їх допущення замовником.

Відповідачем в оскаржуваному висновку чітко окреслено можливий шлях усунення виявлених порушень, а саме шляхом приведення умов договору від 11.02.2026 №19 до вимог чинного законодавства, а у разі неможливості усунення порушень, шляхом припинення зобов`язань за договором від 11.02.2026 №19 та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Також Верховий Суд у постанові від 22.05.2025 у справі №280/6236/22 виснував, що обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин. Верховний Суд неодноразово наголошував, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду, перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених обставин у кожній конкретній справі окремо. Тому, адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно із частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно із частиною 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви повністю з викладених вище підстав.

Оскільки у задоволенні позовної заяви відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст.139 КАС України, не відшкодовуються.

У період з 10.08.2026 року по 04.09.2026 року (включно) суддя Кучма К.С. перебував у щорічній відпустці, у зв`язку з чим ухвала винесена у перший робочий день 07.09.2026 року.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Департамента з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма