Рішення № 139878032 від 23.07.2026 , Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року Справа № 160/391/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЦарікової О.В. за участі секретаря судового засіданняСтопи А.Л. за участі: представника позивача представника відповідача Сороки А.С. Золотарьова Є.Ю розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМЗ КОМІНМЕТ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

07 січня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДМЗ КОМІНМЕТ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від «07» жовтня 2025 року № 000/701/32-00-07-13/39008850 (форми «Р»);

Заявлений адміністративний позов мотивований тим, що Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків з 14.05.2025 по 19.08.2025 була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» (код ЄДРПОУ 39008850).

За результатами перевірки було складено Акт №642/32-00-07-13/39008850 від 26.08.2025 року про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» (код ЄДРПОУ 39008850) з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повного нарахування і сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства (з урахуванням ст. 102 Податкового кодексу України) та правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 05.12.2013 по 31.12.2024.

ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» подало заперечення до акту перевірки за вих. № 618 від 16.09.2025 року (вх. № 8345/62/ЕКПП від 16.09.2025 р.). СМУ ДПС по роботі з ВПП було надано платнику податків відповідь на заперечення від 30.09.2025 р. № 4509/6/32-00-07-08, якими було викладено окремі пункти акту перевірки в новій редакції.

На підставі складеного акта перевірки було прийнято зокрема наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 07.10.2025 року №000/701/32-00-07-13/39008850 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, на загальну суму 10 159 712 грн. 50 коп., що включає 8 127 770 грн. за податковими зобов`язаннями та 2 031 942,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

-від 07.10.2025 року №000/702/32-00-07-13/39008850 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 18 872 697 грн. 50 коп., що включає 15 098 158 грн. за податковими зобов`язаннями та 3 774 539,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

-від 07.10.2025 року №000/703/32-00-07-13/39008850 форми «В4», яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) на грудень 2024 р. на загальну суму 920 649 грн. (за грудень 2024 року);

- від 07.10.2025 року №000/704/32-00-07-13/39008850 форми «ПН», яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 115 414 грн. 15 коп. за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);

- від 07.10.2025 року №000/705/32-00-07-13/39008850 форми «Д», яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 8 418,58 грн. та нараховано пеню в сумі 116,86 грн. (без нарахування податкових зобов`язань) за несвоєчасне (не в повному обсязі) перерахування військового збору під час виплати заробітної плати у період 06.2019 - 10.2019р.;

- від 07.10.2025 року №000/708/32-00-07-13/39008850 форми «ПС», яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 5 440 грн (п`ять тисяч чотириста сорок грн.) за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб.

Платник податків не погодившись із висновками, викладеними у вищевказаному акті перевірки, та вважаючи податкові повідомлення-рішення від 07.10.2025 p. №000/701/32-00-07-13/39008850, N:000/702/32-00-07-13/39008850, №000/703/32-00-07-13/39008850, №000/704/32-00-07-13/39008850, №000/705/32-00-07-13/39008850 та №000/708/32-00-07-13/39008850 неправомірними, звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою за вих. № 678 від «27» жовтня 2025 року.

Рішенням ДПС України від 11.11.2025 р. за вих. № 32381/6/99-00-06-01-01-06 було продовжено строк розгляду скарги до 25.11.2025 р.

25.12.2025 р. ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» отримало в електронному кабінеті платника податків Рішення про результати розгляду скарги від 25.12.2025 р. № 3621/6/99-00-06-01-01-06, яким залишено скаргу без задоволення, а саме: залишено без змін ППР СМУ ДПС по роботі з ВПП від 07.10.2025 р. №000/701/32-00-07-13/39008850, N:000/702/32-00-07-13/39008850, №:000/703/32-00-07 13/39008850, №000/704/32-00-07-13/39008850, N:000/705/32-00-07-13/39008850 та N: 000/708/32-00-07-13/39008850; збільшено ППР СМУ ДПС по роботі з ВПП від 07.10.2025 р. №000/701/32-00-07-13/39008850 у сумі 73 195 грн.; збільшено ПР СМУ ДПС по роботі з ВПП від 07.10.2025 р. №000/704/32-00-07-13/39008850 у сумі 20 599,28 грн.

На підставі вказаного рішення ДПС України відповідачем було прийнято наступні нові (додаткові) ППР:

- від 29.12.2025 року №000/942/32-00-07-13/39008850 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток підприємств на суму 73 195,00 грн.;

- від 29.12.2025 року №000/943/32-00-07-13/39008850 форми «ПН», яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 20 599,28 грн. за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).Так, представник позивача зазначає, що відповідно до висновків акта перевірки податкове повідомлення-рішення від 07.10.2025 №000/701/32-00-07-13/39008850 обгрунтовано, тим що на думку контролюючого органу ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» завищено інші операційні витрати на суму операцій з ТОВ «СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ УПРАВЛІННЯ «СТРОЙЕЛЕКТРОМОНТАЖ» (код ЄДРПОУ 31157986) по поліпшенню ОЗ на загальну суму 45 154 276,91 грн., у тому числі: 3 квартали 2019 року на суму 30 942 940,49 грн., 2019 рік на суму 36 062 030,14 грн., 3 квартали 2022 року на суму 9 092 246,77 грн., 2022 рік на суму 9 092 246,77 грн. Позиція контролюючого органу полягає в тому, що отримані роботи поточного ремонту фундаментів огорожі завода методом бетонування захваток та ремонту та укріплення фундаменту основного технологічного прольоту будівлі цеху кольорових покриттів (інв. 548), розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Яхненківська, 7, призводять до поліпшення якісних показників основних засобів та збільшення майбутніх економічних вигод, збільшення строку експлуатації будівлі та огорожі заводу, ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» не оприбутковано даний вид робіт на збільшення вартості ОЗ, а віднесено його до складу витрат на рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності.

За позицією позивача такі висновки контролюючого органу є помилковими, оскільки фінансовий результат ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» до оподаткування визначається відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності. Позивач зазначає, що відповідно до п. 10 МСБО (IAS) 16 «Основні засоби» витрати на основні засоби на час їх виникнення необхідно оцінювати за принципом визнання. Принципи визнання перелічені у п. 7 МСБО (IAS) 16 та представлені як: існування ймовірності, що майбутні економічні вигоди, пов`язані з об`єктом, надійдуть до суб`єкта господарювання; собівартість об`єкта можна достовірно оцінити. Витрати на основні засоби поділяються на первісні та подальші витрати. Подальші витрати відповідно до п. 10 МСБО (IAS) 16 представлені як витрати, понесені на: збільшення об`єкта основних засобів, заміну частини об`єкта основних засобів, обслуговування об`єкта основних засобів. Порядок відображення в обліку подальших витрат на основні засоби розглядається у п. 12, п. 13, п. 14 МСБО (IAS) 16. Витрати, що збільшують балансову вартість, виникають у разі, коли вони (1) пов`язані з заміною окремих компонентів або їх частин, а також, якщо (2) існує вірогідність отримання суб`єктом в майбутньому економічних вигід понад нормативні показники, спочатку розраховані для наявних об`єктів основних засобів. Всі інші подальші витрати визнаються як витрати періоду, в якому вони були понесені. Як правило, до них відносяться витрати на ремонт і обслуговування об`єктів основних засобів, які не покращують нормативні показники функціонування об`єктів основних засобів. Головною ознакою цих витрат є те, що вони не можуть бути визначені як окремі компоненти основних засобів. Представник позивача зазначає, що у параграфі 12 МСБО 16 визначено, що всі подальші витрати, які відносяться до об`єкта ОЗ, який уже був визнаний, повинні: - відноситися на балансову вартість ОЗ, якщо суб`єкт господарювання з великою часткою імовірності отримає майбутні економічні вигоди, що перевищують первісно розраховані нормативні показники існуючого активу (капіталізуються); - бути визнані як витрати в тому періоді, у якому були понесені (не капіталізуються). До витрат, що капіталізуються, відносяться: - зміна модифікації об`єкта ОЗ, яка збільшує строк його корисної служби або підвищує його потужність; - вдосконалення деталей і вузлів машин для досягнення значного поліпшення якості продукції, що випускається; - упровадження нових виробничих процесів, що забезпечують значне скорочення раніше розрахованих виробничих витрат. До витрат, що не капіталізуються, відносяться: витрати на ремонт або технічне обслуговування ОЗ, понесені для відновлення або збереження майбутніх економічних вигід. Виходячи з характеру робіт, які здійснювалися ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ», більша частина робіт є ремонтами основних засобів. Жодних свідчень, що зазначені роботи проведені з метою збільшення економічних вигід податковою не наведено. Немає також свідчень, що зазначені ОЗ були будь-яким чином поліпшені: жодних модернізацій, реконструкцій, добудов не відбувалося. Крім того. не наведено жодних свідчень, які покращують нормативні показники функціонування об`єктів основних засобів або те, що вони можуть бути визначені як окремі компоненти основних засобів.

Також, податкове повідомлення-рішення від 07.10.2025 № №000/701/32-00-07-13/39008850 обгрунтовано, тим що на думку контролюючого органу ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» завищено фінансові витрати в періоді, що перевірявся, на суму витрат по відсоткам за користування позиками від повязаної особи, нарахованим без дотримання принципу розумної економічної причини (ділово мети), на загальну суму 43 263 578 грн., у тому числі за: 1 квартал 2017 року у сумі 778 521 грн., півріччя 2017 року у сумі 4 106 943 грн., три квартали 2017 року у сумі 14 617 073 грн., 2017 рік у сумі 28 069 622 грн., 1 квартал 2018 року у сумі 8 744 240 грн., півріччя 2018 року у сумі 13 538 432 грн., три квартали 2018 року у сумі 14 787 318 грн., 2018 рік у сумі 15 193 956 грн.

Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення від 07.10.2025 № №000/701/32-00-07-13/39008850 у нерозривній сукупності з податковим повідомленям-рішенням від «29» грудня 2025 року № 000/942/32-00-07-13/39008850 в частині відсоткових позик. Відповідачем у ППР від «29» грудня 2025 року № 000/942/32-00-07-13/39008850 зазначено наступне:

«На підставі Рішення ДПС від 25.12.2025 р. № 36821/6/99-00-06-01-01-06 (вх. № 3635/8) про результати розгляду скарги ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» вх. № 5510/С/6 від 27.10.2025 р на акт від 26.08.2025 р. № 642/32-00-07-13/39008850 встановлено порушення п. 44.1., п. 44.2. ст. 44, п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134, п. 135.1. ст. 135 Податкового кодексу України, з урахуванням пп. 14.1.36, 14.1.231 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, ст. 1, ст. 2, ст. 4 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями, Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансві України від 31.12.1999 р № 318, МСБО 1 «Подання фінансової звітності», з урахуванням дії пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України (з урахуванням зупинення перебігу строків згідно пункту 52, підпункту 69.9. пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 73 195,00грн. за звітній період 2018 рік.

Таким чином, у розрахунку штрафних санкцій до ППР від 07.10.2025 р. № 000/701/32-00-07-13/39008850 необхідно врахувати зазначені вимоги та збільшити податкове зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 73 195 грн. за звітній період 2018 р. (податкова декларація від 28.02.2019 р. № 9311079766 з уточнюючим розрахунком до неї від 11.06.2020 р. №9312143210).

У зв`язку із цим згідно п. 54.3.2. ст. 54, п. 58.1. ст. 58 ПКУ та п. 123.2. ст. 123 ПКУ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 73 195,00 грн.»

Аргументація відповідача при прийнятті додаткового податкового повідомлення-рішення є аналогічною тому, що вказано щодо відсутності економічної вигоди (ділової мети) та можливістю, на думку контролюючого органу, залучення кредитних коштів від банку.

За позицією позивача такі висновки контролюючого органу є помилковими, оскільки протягом 2017 року підприємство не мало вільних кредитних лімітів за укладеним кредитним договором № Т.0912.2014К9999 від 14.04.2016 з АТ «ТАСКОМБАНК», у 2018 році кредитні кошти у АТ «ТАСКОМБАНК» не могли бути об`єктивно отримані внаслідок перепідписання кредитних договорів та поступового відновлення кредитних лімітів, які на той час були вичерпані, відсутності вільних активів, які б могли б бути внесеня в якості забезпечення виконання кредитних зобов`язань тощо. Зазначає про необхідність оперативного оримання коштів, а процедура отримання банківського кредиту є тривалою. Також, зазначає, що отримання процентної позики у ПАТ «ЗНВКІФ «СЛАВБУД» є більш вигідним, зважаючи на проценту ставку за користування позикою, більш гнучкими та вигіднішими умовами та відсутністю забезпечення даної позики.

Податкові повідомлення-рішення від 07.10.2025 № 000/702/32-00-07-13/39008850, № 000/703/32-00-07-13/39008850, № 000/704/32-00-07-13/39008850 та похідне від них (додаткове) від «29» грудня 2025 року № 000/943/32-00-07-13/39008850, прийняті у зв`язку з тим, що на думку контролюючого органу було допущено порушення п. 189.1 ст. 189, абз. «г» п. 198.5. ст. 198, п. 199.1, п. 199.3, п. 199.4, п. 199.5, п. 199.6 ст. 199, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п.201.1, п. 201.4 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, внаслідок чого платнику податків збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 18 872 697,50 грн., з яких 15 098 158,00 грн за податковими зобов`язаннями та 3 774 539,50 за штрафними санкціями.

Таке рішення контролюючого органу ґрунтується на тому, що за період з 01.01.2022 р. по 31.12.2024 р. ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» застосувало частку використаних товарів/послуг, необоротних активів в оподаткованих та неоподаткованих операціях не до загальної суми сформованого податкового кредиту, який мав вплив на здійснення як оподаткованих операцій, так і на операції з постачання відходів (металобрухту), які звільняються від оподаткування. Так як ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» є виробником готової продукції, всі придбані товари/послуги (сформований податковий кредит) використовуються у діяльності підприємства та підлягають пропорційному віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту шляхом нарахування податкових зобов`язань.

Оскаржуване ППР від «07» жовтня 2025 року № 000/703/32-00-07-13/39008850 ґрунтується на твердженні контролюючого органу про встановлення порушення п.189.1 ст. 189, абз. «г» п. 198.5. ст. 198, п. 199.1, п. 199.3, п. 199.4, п. 199.5, п. 199.6 ст. 199, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п.201.1, п. 201.4 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, а саме завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 920 649 грн.

В оскаржуваному ППР від «07» жовтня 2025 року № 000/704/32-00-07-13/39008850 СМУ ДПС по роботі з ВПП зазначає, що за результатами перевірки та на підставі акту від 26.08.2025 р. № 642/32-00-07-13/39008850 в редакції відповіді на заперечення від 30.09.2025 р. № 4509/6/32-00-07-08, на порушення п.201.1, п. 201 .10 cт.201, з урахуванням п.89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, зі змінами та доповненнями, встановлено відсутність складання та реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування протягом граничного терміну, відповідно до п.189,1 ст.189, п.198.5 cт.198, п.199.1, п.199.2, п.199.3, п.199.4 ст.199, п.201.1, п.201.4 cт.201 Податкового кодексу України за період з 01.01.2022 року по 31.12.2024 на загальну суму обсягу постачання (без ПДВ) 80 069 390,71 грн. та загальну суму ПДВ 16 018 807,00 грн.

На підставі вказаних висновків контролюючим органом у ППР було попереджено платника податків про необхідність скласти / зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування у строк, визначений ПКУ, а також застосовано штраф в загальній сумі 115 414,15 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним правомірно застосовано механізм розподілу податкового кредиту та нарахування податкових зобов`язань відповідно до статті 199 Податкового кодексу України лише щодо тих товарів, робіт, послуг, які фактично використовуються одночасно в оподатковуваних та звільнених від оподаткування операціях. Позивач наголошує, що чинне податкове законодавство не містить імперативно визначеної методики розподілу податкового кредиту, а тому підприємство самостійно запровадило внутрішній порядок ідентифікації витрат за напрямами їх використання, що, на думку позивача, відповідає вимогам ПК України.

Позивач вказує, що товариством ведеться розмежування структурних підрозділів, витрати яких пов`язані виключно з оподатковуваними операціями, та підрозділів, діяльність яких стосується також звільнених від оподаткування операцій, зокрема операцій з постачання відходів і брухту чорних та кольорових металів. На переконання позивача, компенсуючі податкові зобов`язання мають нараховуватися не на весь обсяг податкового кредиту, а лише щодо тієї частини витрат, яка безпосередньо пов`язана з подвійним використанням у оподатковуваних та неоподатковуваних операціях.

Окремо позивач зазначає, що металобрухт, який утворюється у процесі виробничої діяльності, є технологічними відходами основного виробництва, а не товаром, придбаним або виготовленим для використання у звільнених від оподаткування операціях. У зв`язку з цим, на думку позивача, підстави для застосування до всього податкового кредиту положень пунктів 198.5 та 199.1 ПК України відсутні.

На підтвердження своєї позиції позивач посилається на норми Податкового кодексу України, а також на судову практику, зокрема правові висновки Верховного Суду та судів апеляційної інстанції у справах щодо застосування статті 199 ПК України до операцій з відходами виробництва.

Як наслідок, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення в частині донарахування податкових зобов`язань з ПДВ є необґрунтованим, прийнятим із неправильним застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню.

Також позивач зазначає, що додаткове ППР № 000/943/32-00-07-13/39008850: побудоване на тих самих хибних висновках ДПС щодо металобрухту та компенсуючих зобов`язань, є повністю похідним і підлягає скасуванню.

Представник позивача зазначає, що відповідно до висновків акту перевірки податкове повідомлення-рішення від 07.10.2025 № №000/705/32-00-07-13/39008850 обгрунтовано, тим що в ході перевірки несвоєчасне (не в повному обсязі) перерахування військового збору під час виплати заробітної плати у періоді з 01.01.2018 р. по 31.12.2024 р. у сумі 43687,20 грн., в тому числі: 2018 р. - 138,28 грн., 2019 р. - 33674,32 грн., 2022 р. - 9874,60 грн. на порушення п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ, п.п. 168.1.2., п. 168.1. ст. 168, п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України. Відповідно до розрахунку податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій, який додається до вказаного ПР, контролюючим органом до платника податків застосовано штрафні санкції за період 07.06.2019 р. - 04.10.2019 р. на загальну суму 8 418,58 грн. та нараховано пеню за цей же період у сумі 116,86 грн., загалом - 8535,44 грн.

Проте, позивачем самостійно усунуто зазначене порушення ще у жовтні 2019 року, шляхом повного перерахування належних сум військового збору до бюджету, що підтверджується відповідним платіжним документом. Крім цього, позивач зазначає, що відповідачем неправомірно застосовано штрафну санкцію у розмірі 25%, а не 10%.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 07.10.2025 № №000/708/32-00-07-13/39008850 позивач зазначає про безпідставність застосування до нього штрафних санкцій за неподання розрахунків (звітів) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано дохід із джерелом походжання з України (Додаток ПН до рядка 23 податкової декларації з податку на прибуток підприємства), оскільки виплачений дохід є виручкою (компенсацією) за послуги, передані резиденту (позивачу) від нерезидента, та не є у розумінні податкового законодавства доходом із походженням з України, то у Товариства були відсутні підстави для подання до контролюючого органу відповідного додатку до рядка 23 ПН податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 (суддя Кальник В.В.) відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 16.02.2026 року о 10:00 год.

27.01.2026 на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав. Податкові повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від «07» жовтня 2025 року № 000/701/32-00-07-13/39008850 (форми «Р»); від «07» жовтня 2025 року № 000/702/32-00-07-13/39008850 (форми «Р»); від «07» жовтня 2025 року № 000/703/32-00-07-13/39008850 (форми «В4»); від «07» жовтня 2025 року № 000/704/32-00-07-13/39008850 (форми «ПН»); від «07» жовтня 2025 року № 000/705/32-00-07- 13/39008850 (форми «Д»); від «07» жовтня 2025 року № 000/708/32-00-07-13/39008850 (форми «ПС») винесені на підставі акта перевірки №642/32-00-07-13/39008850 від 26.08.2025 року про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» (код ЄДРПОУ 39008850) з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повного нарахування і сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства (з урахуванням ст. 102 Податкового кодексу України) та правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 05.12.2013 по 31.12.2024.

Податкове повідомлення-рішення від 07.10.2025 № 000/701/32-00-07-13/39008850 обгрунтовано, тим що на думку контролюючого органу ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» завищено інші операційні витрати на суму операцій з ТОВ «СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ УПРАВЛІННЯ «СТРОЙЕЛЕКТРОМОНТАЖ» (код ЄДРПОУ 31157986) по поліпшенню ОЗ на загальну суму 45 154 276,91 грн., у тому числі: 3 квартали 2019 року на суму 30 942 940,49 грн., 2019 рік на суму 36 062 030,14 грн., 3 квартали 2022 року на суму 9 092 246,77 грн., 2022 рік на суму 9 092 246,77 грн. Позиція контролюючого органу полягає в тому, що отримані роботи поточного ремонту фундаментів огорожі завода методом бетонування захваток та ремонту та укріплення фундаменту основного технологічного прольоту будівлі цеху кольорових покриттів (інв. 548), розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Яхненківська, 7, призводять до поліпшення якісних показників основних засобів та збільшення майбутніх економічних вигод, збільшення строку експлуатації будівлі та огорожі заводу, ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» не оприбутковано даний вид робіт на збільшення вартості ОЗ, а віднесено його до складу витрат на рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності.

Також, на думку контролюючого органу ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» завищено фінансові витрати в періоді, що перевірявся, на суму витрат по відсоткам за користування позиками від повязаної особи, нарахованим без дотримання принципу розумної економічної причини (ділової мети), на загальну суму 43 263 578 грн., у тому числі за: 1 квартал 2017 року у сумі 778 521 грн., півріччя 2017 року у сумі 4 106 943 грн., три квартали 2017 року у сумі 14 617 073 грн., 2017 рік у сумі 28 069 622 грн., 1 квартал 2018 року у сумі 8 744 240 грн., півріччя 2018 року у сумі 13 538 432 грн., три квартали 2018 року у сумі 14 787 318 грн., 2018 рік у сумі 15 193 956 грн., що також відбражено і в податковому повідомленні-рішенні від «29» грудня 2025 року № 000/942/32-00-07-13/39008850

Податкові повідомлення-рішення від 07.10.2025 № №000/702/32-00-07-13/39008850, № №000/703/32-00-07-13/39008850, №000/704/32-00-07-13/39008850 та від «29» грудня 2025 року № 000/943/32-00-07-13/39008850 прийняті у звязку з тим, що на думку контролюючого органу платником податків занижено податок на додану вартість, завищено розмір від`ємного значення з ПДВ та не складено і не зареєстровано податкові накладні за період з 01.01.2022 р. по 31.12.2024 р. ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» застосувало частку використаних товарів/послуг, необоротних активів в оподаткованих та неоподаткованих операціях не до загальної суми сформованого податкового кредиту, який мав вплив на здійснення як оподаткованих операцій, так і на операції з постачання відходів (металобрухту), які звільняються від оподаткування.

Податкове повідомлення-рішення від 07.10.2025 № 000/705/32-00-07-13/39008850 обгрунтовано, тим що в ході перевірки несвоєчасне (не в повному обсязі) перерахування військового збору під час виплати заробітної плати у періоді з 01.01.2018 р. по 31.12.2024 р. у сумі 43687,20 грн., в тому числі: 2018 р. - 138,28 грн., 2019 р. - 33674,32 грн., 2022 р. - 9874,60 грн. на порушення п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ, п.п. 168.1.2., п. 168.1. ст. 168, п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України.

Податкове повідомлення-рішення від 07.10.2025 № №000/705/32-00-07-13/39008850 прийнято у звязку з неподанням розрахунків (звітів) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано дохід із джерелом походжання з України (Додаток ПН до рядка 23 податкової декларації з податку на прибуток підприємства).

02.02.2026 на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наполягає на протиправності податкових повідомлень-рішень з підстав, визначених в позовній заяві.

Протокольною ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 (суддя Кальник В.В.) відкладено підготовче засідання на 02.03.2026.

25.02.2026 на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про виклик свідків, а саме: головного бухгалтера ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» Федоренко Римму Ігорівну, головного бухгалтера ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» Глуху Катерину Вікторівну, директора ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» Мучкіна Андрія Володимировича, керівника ПАТ «ЗНВКІФ «СЛАВБУД» Ситник Тетяну Олександрівнуз питань надання укладення договорів про надання позик ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ».

25.02.2026 на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли письмові пояснення, в яких відповідач наполягає на законності та обгрунтованості оскаржених податкових повідомлень-рішень з підстав, викладених в відзиві на позовну заяву.

27.02.2026 на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло заперечення на клопотання про виклик свідків. Позивач вважає, що подання клопотання про допит свідків щодо тих питань, які вже в повній мірі розкрито в процесуальних документах та письмових доказах, що містяться в матеріалах справи, отже необхідність у допиті свідків відсутня.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 №457 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи» адміністративну справу №160/391/26 передано на розгляд судді Царікової О.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 прийнято адміністративну справу № 160/391/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМЗ КОМІНМЕТ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до провадження. Відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 24 березня 2026 року о 14:30.

17.03.2026 на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 27.01.2026.

17.03.2026 на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про виклик свідків, а саме: головного бухгалтера ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» Федоренко Римму Ігорівну, головного бухгалтера ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» Глуху Катерину Вікторівну, директора ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» Мучкіна Андрія Володимировича, керівника ПАТ «ЗНВКІФ «СЛАВБУД» Ситник Тетяну Олександрівнуз питань надання укладення договорів про надання позик ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ».

20.03.2026 на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наполягає на протиправності податкових повідомлень-рішень з підстав, визначених в позовній заяві.

20.03.2026 на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло заперечення на клопотання про виклик свідків. Позивач вважає, що подання клопотання про допит свідків щодо тих питань, які вже в повній мірі розкрито в процесуальних документах та письмових доказах, що містяться в матеріалах справи, отже необхідність у допиті свідків відсутня.

24.03.2026 підготовче засідання відкладено на 15:00 31.03.2026, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

27.03.2026 на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

31.03.2026 строк підготовчого засідання продовжено на 1 місяць та підготовче засідання відкладено на 15:30 23.04.2026.

23.04.2026 підготовче засідання відкладено на 16:30 30.04.2026 у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

В підготовчому засіданні 30.04.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання про виклик свідків та оголосив перерву до 14:30 26.05.2026.

21.05.2026 через систему "Електронний суд" представником відповідача подано до суду клопотання про об`єднання судових справ №160/391/26 та №160/1195/26 в одне провадження.

Так, 19.01.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДМЗ КОМІНМЕТ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.12.2025 року №000/942/32-00-07-13/39008850 (форми «Р»);

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 ( суддя Тулянцева І.В.) було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/1195/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

20.04.2026 на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача у справі № 160/1195/26 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими. Відповідачем одночасно у відзиві на позовну заяву подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд за правилами загального позовного провадження справи № 160/1195/26 було відмовлено.

26.04.2026 на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наполягає на протиправності податкових повідомлень-рішень з підстав, визначених в позовній заяві.

01.05.2026 на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив по справі № 160/1195/26.

11.05.2026 на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 160/1195/26.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі №160/1195/26 було відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 клопотання представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про об`єднання судових справ № 160/391/26 та № 160/1195/26 - задоволено. Об`єднано справу №160/391/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМЗ КОМІНМЕТ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та справу №160/1195/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМЗ КОМІНМЕТ» до Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасувати рішення в одне провадження № 160/391/26. Справу №160/1195/26 ухвалено передати судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царіковій О.В. для розгляду в об`єднаному провадженні за №160/391/26. Підготовче засідання відкладено на 15:00 18.06.2026.

Отже, спір у справі охоплює як первинно прийняті податкові повідомлення-рішення, так і рішення, винесені за результатами адміністративного оскарження, оскільки останні є похідними від первинних податкових зобов`язань та нерозривно пов`язані з ними.

01.06.2026 на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (об`єднаний), в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 27.01.2026.

08.06.2026 на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив (об`єднана), в якій позивач наполягає на протиправності податкових повідомлень-рішень з підстав, визначених в позовній заяві.

12.06.2026 на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив.

18.06.2026 у звязку з необхідністю надання додаткових пояснень підготовче засідання відкладено на 13:30 07.07.2026.

01.07.2026 на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивач наводить додаткові аргументи на підтвердження своїх позовних вимог.

03.07.2026 на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на додаткові пояснення позивача, в яких він висловлює свою незгоду з аргументами позивача.

07.07.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду 14 липня 2026 року о 11:15.

14 липня 2026 за результатами судового розгляду суд закінчив з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, перейшов до судових дебатів, які було призначено на 23 липня 2026 о 13:00.

22.07.2026 на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла письмова промова у судових дебатах.

23.07.2026 на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника позивача та представника відповідача надійшли письмові промови у судових дебатах.

У судовому засіданні 23.07.2026 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник позивача заперечив проти позову та просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункт 771, пункту 77.4, пункту 77.6 статті 77, пункту 82.1 статті 82, пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) та згідно з планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2025 рік, на підставі наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 30.04.2025 року № 92-п, проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «ДМЗ КОМІНМЕТ» (скорочена назва - ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ») з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства (з урахуванням ст.102 Податкового кодексу) та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 05.12.2013 по 31.12.2024, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

На підставі складеного акту перевірки було прийнято зокрема наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 07.10.2025 року №000/701/32-00-07-13/39008850 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов?язання за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, на загальну суму 10 159 712 грн. 50 коп., що включає 8 127 770 грн. за податковими зобов`язаннями та 2 031 942,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

від 07.10.2025 року №000/702/32-00-07-13/39008850 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 18 872 697 грн. 50 коп., що включає 15 098 158 грн. за податковими зобов?язаннями та 3 774 539,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

Рішенням ДПС України від 11.11.2025 р. за вих. № 32381/6/99-00-06-01-01-06 було продовжено строк розгляду скарги до 25.11.2025 р.

- залишено без змін ППР СМУ ДПС по роботі з ВПП від 07.10.2025 р №000/701/32-00-07-13/39008850, №000/702/32-00-07-13/39008850, № 000/703/32-00-07-13/39008850, №000/704/32-00-07-13/39008850, N:000/705/32-00-07-13/39008850 та №000/708/32-00-07-13/39008850;

- збільшено ППР СМУ ДПС по роботі з ВПП від 07.10.2025 р. №000/701/32-00-07-13/39008850 у сумі 73 195 грн.;

- збільшено ППР СМУ ДПС по роботі з ВПП від 07.10.2025 р. №000/704/32-00-07-13/39008850 у сумі 20 599,28 грн.

Відповідачем на виконання Рішення ДПС України про результати розгляду скарги було прийнято наступні нові (додаткові) ППР, що також є предметом оскарження:

Вважаючи податкові повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків протиправними, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 07.10.2025 року №000/701/32-00-07-13/39008850 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, на загальну суму 10 159 712 грн. 50 коп., що включає 8 127 770 грн. за податковими зобов`язаннями та 2 031 942,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та від 29.12.2025 року №000/942/32-00-07-13/39008850 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток підприємств на суму 73 195,00 грн.

Відповідно до висновків акта перевірки ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» завищено інші операційні витрати на суму операцій з ТОВ «СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ УПРАВЛІННЯ «СТРОЙЕЛЕКТРОМОНТАЖ» (код ЄДРПОУ 31157986) по поліпшенню ОЗ на загальну суму 45 154 276,91 грн., у тому числі: 3 квартали 2019 року на суму 30 942 940,49 грн., 2019 рік на суму 36 062 030,14 грн., 3 квартали 2022 року на суму 9 092 246,77 грн., 2022 рік на суму 9 092 246,77 грн. Позиція контролюючого органу полягає в тому, що отримані роботи поточного ремонту фундаментів огорожі завода методом бетонування захваток та ремонту та укріплення фундаменту основного технологічного прольоту будівлі цеху кольорових покриттів (інв. 548), розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Яхненківська, 7, призводять до поліпшення якісних показників основних засобів та збільшення майбутніх економічних вигод, збільшення строку експлуатації будівлі та огорожі заводу, ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» не оприбутковано даний вид робіт на збільшення вартості ОЗ, а віднесено його до складу витрат на рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності.

Судом встановлено, що між ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» та ТОВ «СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ УПРАВЛІННЯ «СТРОЙЕЛЕКТРОМОНТАЖ» було укладено договір підряду № 48/18 від 29.11.2018, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Пiдрядник зобов`язується виконати вiдповiдно до умов цього Договору роботу, а замовник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити її вартість (п. 1.1 Договору).

Роботи, що виконуються Підрядником за цим Договором:

Ремонтні роботи за адресою вул. Яхненківська, 7 м. Дніпро;

Орієнтовна вартість робіт складає без ПДВ - 12 500 000,00 грн. (Дванадцять мільйонів п`ятсот тис гривень 00 копійок), ПДВ -2 500 00,00 грн. (Два мільйона п`ятсот тисяч гривень 00 копійок). Всього з ПД 15 000 000,00 грн. (П`ятнадцять мільйонів гривень 00 копійок).

Перелік, обсяг і вартість робіт визначається відповідно до кошторисів, які узгоджені і підписані повноважними представниками Замовника і Підрядника, скріплені відбитками печаток сторін, які є невід`ємними частинами Додаткових угод до цього Договору (п. 1.2 Договору).

Після завершення робіт за даною угодою Підрядчик зобов`язаний надавати Замовнику акти здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-2В та довідки КБ-3 (п. 2.3 Договору).

Вартість робіт за цим Договором визначається по Додатковим угодам (п. 5.1 Договору).

Датою закінчення робіт вважається дата їх фактичного закінчення та представлення Замовнику для прийняття та підписання форм КБ-2в та довідки КБ-3 (п. 7.2 Договору).

Здача-приймання виконаних робіт здiйснюється уповноваженими представниками сторін за aктом здачі-приймання за Формою КБ-2B та довiдки КБ-З, протягом 3 (трьох) робочих днiв з моменту отримання Замовником повiдомлення про готовніiсть виконаних робiт до здачі-приймання, шляхом огляду сторонами i перевірки умовам цього Договору (п. 8.1 Договору).

Договiр набирає чинностi з дня пiдписання його уповноваженими представниками cторін i дiє до 30 вересня 2019 року (п. 12.9 Договору).

До договору долучено додаткову угоду № 1 від 20.12.2018, додаткову угоду № 2 від 24.01.2019, договірні ціни «ремонтні роботи за адресою: м. Дніпро, вул. Яхненківська, 7» з урахуванням додаткових угод, акт приймання виконаних робіт №1 «поточний ремонт фундаментів огорожи завод методом поетапного бетонування захваток», довідка про вартість робіт, акт приймання виконаних робіт № 2 «поточний ремонт фундаментів огорожи завод методом поетапного бетонування захваток», довідка про вартість робіт.

Із цих документів убачається, що сторони прямо визначали роботи як ремонтні, а не як модернізацію, реконструкцію чи інше поліпшення, а отже сам договірний зміст господарських операцій не підтверджує позицію податкового органу.

Також, між ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» та ТОВ «СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ УПРАВЛІННЯ «СТРОЙЕЛЕКТРОМОНТАЖ» було укладено договір підряду № 10/19 від «22» квітня 2019 року, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов?язується на свій ризик виконати у порядку та на умовах цього Договору ремонтно-будівельні роботи у обсязі, за цінами та на умовах вказаних у додатках до цього Договору (п. 1.1 Договору).

Роботи, що виконуються Підрядником за цим Договором, а саме перелік, обсяг і вартість робіт визначаються Додатковими угодами, Специфікаціями і Додатками до Специфікацій до цього Договору, які повинні бути узгоджені і підписані повноважними представниками Замовника та Підрядника, скріплені відбитками печаток Сторін, і є невід?ємними частинами цього Договору (п. 1.3 Договору).

Види і зміст робіт за цим Договором, а також по окремим обсягам (об`єктам, етапам, видам), визначаються на підставі Додаткових угод, Специфікацій і Додатків до Специфікацій до цього Договору, узгоджених обома Сторонами (п. 5.1 Договору).

Договір діє до 31.12.2019 і може бути продовжений за згодою сторін (п. 13.5 Договору).

До договору долучено додаткову угоду від 29.04.2019 року, додаткову угоду № 4 від 04.06.2019, додаткову угоду № 5 від 11.06.2019, додаткову угоду № 6 від 26.006.2019, договірні ціни «поточний ремонт фундаментів огорожи завод методом поетапного бетонування захваток», акт приймання виконаних робіт № 1 за серпень 2019 року, акт приймання виконаних робіт № 1 за вересень 2019 року, акт приймання виконаних робіт № 2 за жовтень 2019 року.Відповідно до вищезазначений актів проводились наступні роботи: Зрізання рослинного шару бульдозером; Розробка грунту у відвал екскаватором з ковшем 0,5 м куб.; Розробка грунту вручну з кріпленнями в траншеях шириною до 2 м і глибиною до 2 м доопрацювання вручну, зачищення дна і стінок з викиданням фунту в котлованах і траншеях. розроблених механізованим способом Планування площ вручну; Кріплення дошками стінок траншей шириною більше 2м, глибиною до 3м; Улаштування ущільнених трамбівками підстилаючих шлакових шарів Шлак відвальний; Бетонна підготовка; гідроізоляція стін, фундаментів бокова, цементна; Механізоване покриття фунтом по підготовленій металевій поверхні, грунт ГФ-021, грунт ГФ-021; Фарбування пензлем погрунтованих металевих поверхонь емаллю ПФ-| 15 антикорозійна; Улаштування вертикальної гідроізоляції фундаментів бітумною мастикою Техноніколь; Засипання вручну траншей, пазух, котлованів.

При цьому, в бухгалтерському обліку операції відображено проведеннями: Дт 977 «Інші витрати виробництва»; Дт 644 «Податковий кредит» Кт 631 «Розрхунки вітчизняними постачальниками», Дт 977 «Інші витрати виробництва»; Кт 949 «Інші витрати операційної діяльності».

Загальна суму виконаних робіт у 2019 році 36 062 030,14 грн.

Зміст цих актів також свідчить про виконання комплексу робіт ремонтного характеру, пов`язаних із відновленням і підтриманням існуючих фундаментних конструкцій, а не із створенням нових чи істотним поліпшенням наявних об`єктів.

Наявність гідроізоляційних, бетонувальних, земляних, підготовчих та оздоблювальних робіт сама по собі не перетворює їх автоматично на капітальні інвестиції. Для такого висновку необхідно довести фактичне підвищення потужності, строку корисного використання, продуктивності чи якості експлуатації об`єкта понад первісно заплановані показники, чого відповідач не зробив.

Також, між ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» та ТОВ «СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ УПРАВЛІННЯ «СТРОЙЕЛЕКТРОМОНТАЖ» було укладено договір підряду № 7/22 від «22» лютого 2022 року, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати у порядку та на умовах цього Договору ремонтно-будівельні роботи у обсязі, за цінами та на умовах вказаних у додатках до цього Договору (додатки, додаткові угоди, специфікації інше) (п. 1.1 Договору).

Роботи, що виконуються Підрядником за цим Договором, а саме перелік, обсяг і вартість робіт визначаються Додатками, Додатковими угодами, Специфікаціями до цього Договору, які повинні бути узгоджені і підписані повноважними представниками Замовника та Підрядника, скріплені відбитками печаток Сторін, і є невід`ємними частинами цього Договору (п. 1.3 Договору).

Види і зміст робіт за цим Договором, а також по окремим обсягам (об`єктам, етапам, видам), визначаються на підставі додатків, Додаткових угод, Специфікацій до цього Договору, узгоджених обома Сторонами (п. 5.1 Договору).

Договір діє до 31.12.2022 і може бути продовжений за згодою сторін (п. 13.5 Договору).

До договору долучено додаток № 3 від 10.06.2022, відповідно до якого узгоджено виконання робіт «поточний ремонт фундаменту основного технологічного прольоту будівлі цеху кольорових покриттів, розташованої за адресою: вул. Яхненківська, 7 м. Дніпро, акт приймання виконаних робіт № 1 за вересень 2022 року, договірну ціну, довідку про вартість робіт.

Відповідно до акту проводились наступні роботи: Розробка грунту вручну з кріпленнями в траншеях шириною до 2 м і глибиною до 2 м; Розробка грунту вручну з кріпленнями в траншеях шириною до 2 м і глибиною до 2 м доопрацювання вручну, зачищення дна і стінок з викиданням фунту в котлованах і траншеях, розроблених механізованим способом Планування площ вручну; Кріплення стінок ям і траншей інвентарними щитами при ширині траншеї до 2 м, глибиною до 1,5 м; фунти нестійкі Дошки 40 мм; Улаштування ущільнених трамбівками підстилаючих шлакових шарів Шлак відвальний; Бетонна підготовка; Механізоване покриття фунтом по підготовленій металевій поверхні, грунт ГФ-021, грунт ГФ-021; Фарбування пензлем погрунтованих металевих поверхонь емаллю ПФ- 115 антикорозійна; Улаштування вертикальної гідроізоляції фундаментів бітумною мастикою Техноніколь; Засипання вручну траншей, пазух, котлованів.

При цьому, в бухгалтерському обліку операції відображено проведеннями: Дт 91 «Інші витрати виробництва»; Дт 644 «Податковий кредит» Кт 631 «Розрахунки вітчизняними постачальниками», Дт 949 «Інші витрати виробництва».

Загальна суму виконаних робіт у 2022 році 9 092 246,77 грн.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством».

Згідно з п. 44.2. ст. 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Відповідно до підпункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 ПК України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Згідно з 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів та/або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта.

на суму залишкової вартості окремого об`єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта;

на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до п. 138.2. ст. 138 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;

на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта;

на суму дооцінки основних засобів та/або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму вигід від відновлення корисності основних засобів та/або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об`єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об`єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Змістом спірних правовідносин є правомірність включення позивачем витрат на ремонт об`єктів основних засобів товариства до поточних витрат. Водночас, контролюючим органом зроблений висновок, що вказані роботи, за своїми характеристиками та змістом відносяться до робіт з капітального ремонту, тобто до робіт, які є капітальними інвестиціями.

Надаючи оцінку доводам та запереченням сторін, суд виходить із застосування норм права таким чином.

Так, відповідно до п. 1 МСБО (IAS) 16 «Основні засоби» метою цього Стандарту є визначення облікового підходу до основних засобів, щоб користувачі фінансової звітності могли розуміти інформацію про інвестиції суб`єкта господарювання в його основні засоби та зміни в таких інвестиціях. Основні питання обліку основних засобів - це визнання активів, визначення їхньої балансової вартості та амортизаційних відрахувань, а також збитків від зменшення корисності, які слід визнавати у зв`язку з ними.

Згідно з п. 7 МСБО (IAS) 16 «Основні засоби», собівартість об`єкта основних засобів слід визнавати активом, якщо і тільки якщо:

а) є ймовірність, що майбутні економічні вигоди, пов`язані з об`єктом, надійдуть до суб`єкта господарювання;

б) собівартість об`єкта можна достовірно оцінити.

Відповідно до п. 10 МСБО (IAS) 16 «Основні засоби» витрати на основні засоби на час їх виникнення необхідно оцінювати за принципом визнання. Ці витрати складаються з витрат, понесених спочатку на придбання або спорудження об`єкта основних засобів, та витрат, понесених у подальшому на його збільшення, заміну його частини або на обслуговування.

Порядок відображення в обліку подальших витрат на основні засоби розглядається у п. 12, п. 13, п. 14 МСБО (IAS) 16.

Так, відповідно до п. 12 МСБО (IAS) 16, згідно з принципом визнання в параграфі 7, суб`єкт господарювання не визнає в балансовій вартості об`єкта основних засобів витрати на щоденне обслуговування об`єкта. Навпаки, ці витрати визнаються в прибутку чи збитку, коли вони понесені. Витрати на щоденне обслуговування об`єкта, як правило, - це витрати на заробітну плату та витратні матеріали, а також це можуть бути витрати на незначні деталі. Призначення цих видатків часто визначають як "ремонти та технічне обслуговування" об`єкта основних засобів.

Відповідно до п. 13 МСБО (IAS) 16 запасні частини деяких об`єктів основних засобів можуть потребувати заміни через регулярні проміжки часу. Наприклад, піч треба облицьовувати після певної кількості годин використання, частини салону літака (такі, як сидіння чи кухня) потребують кількаразової заміни протягом строку корисної експлуатації літального апарата. Об`єкти основних засобів також можуть бути придбаними з метою здійснення порівняно нечастої повторної заміни (наприклад заміна внутрішніх стін будівлі) або навіть для одноразової заміни. Згідно з принципом визнання в параграфі 7, суб`єкт господарювання визнає в балансовій вартості об`єкта основних засобів собівартість замінюваної частини такого об`єкта, коли витрати понесені, якщо задовольняються критерії визнання. Балансову вартість тих частин, що їх замінюють, припиняють визнавати відповідно до положень про припинення визнання цього Стандарту (див. параграфи 67 - 72).

Згідно з п. 14 МСБО (IAS) 16, умовою подовження експлуатації об`єкта основних засобів (наприклад, літака) може бути виконання регулярних основних технічних оглядів для виявлення несправностей, незалежно від того, чи замінюються частини об`єкта. Під час виконання значного огляду витрати на нього визнаються в балансовій вартості об`єкта основних засобів як заміна, якщо задовольняються критерії визнання. Будь-яку балансову вартість витрат на попередній огляд (на відміну від матеріальних частин), яка залишається, визнавати припиняють. Це відбувається незалежно від того, чи були ідентифіковані витрати попереднього огляду в операції, у якій об`єкт купували чи будували. Якщо треба, попередньо оцінені витрати на майбутній подібній огляд можна використати як показник того, якою була собівартість існуючого компонента технічного огляду під час купівлі чи будівництва об`єкта.

Таким чином, МСБО 16 визначено, що всі подальші витрати, які відносяться до об`єкта ОЗ, який уже був визнаний, повинні:

- відноситися на балансову вартість ОЗ, якщо суб`єкт господарювання з великою часткою імовірності отримає майбутні економічні вигоди, що перевищують первісно розраховані нормативні показники існуючого активу (капіталізуються);

- бути визнані як витрати в тому періоді, у якому були понесені (не капіталізуються).

До витрат, що капіталізуються, відносяться:

- зміна модифікації об`єкта ОЗ, яка збільшує строк його корисної служби або підвищує його потужність;

- вдосконалення деталей і вузлів машин для досягнення значного поліпшення якості продукції, що випускається;

- упровадження нових виробничих процесів, що забезпечують значне скорочення раніше розрахованих виробничих витрат.

До витрат, що не капіталізуються, відносяться: витрати на ремонт або технічне обслуговування ОЗ, понесені для відновлення або збереження майбутніх економічних вигід.

Відповідно до Листа Державного комітету України з будівництва та архітектури «Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів» від 30.04.2003 р. № 7/7-401 та листа Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 15.07.2009 № 9/9-1056, який кореспондує попередньому, поточний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання.

У свою чергу, капітальний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об`єкту. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).

Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі).

Таким чином, метою проведення робіт з поточного ремонту є поліпшення експлуатаційних показників будівлі, покращання її планування та благоустрою території без зміни будівельних габаритів об`єкта. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності). У свою чергу, проведення поточного ремонту передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання.

Перелік робіт, які віднесено до капітального та поточного ремонту, визначено у наказі Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд» від 10 серпня 2004 року № 150 (далі - Перелік № 150).

Так, відповідно до пункту 1.2 розділу 1 Переліку №150 поточний ремонт включає, зокрема:

охорону фундаментів від розмивання шляхом ремонту та відновлення в деяких місцях вимощення, що осіло, і тротуарів біля будівлі;

частковий ремонт облицювання фундаментних стін з боку підвальних приміщень;

усунення дрібних несправностей у фундаментних стінах, що не пов`язані з підсиленням або перемуруванням фундаменту;

ремонт існуючих та улаштування, у разі потреби, нових вентиляційних продухів у цоколях будівель;

дрібний ремонт бетонних та залізобетонних стін в окремих місцях;

простукування, обшивання та укріплення окремих архітектурних деталей, які загрожують падінням, у перемичках, карнизах та інших частинах будівлі, що виступають;

ремонт зовнішньої штукатурки в окремих місцях з відбиванням відсталої штукатурки;

частковий ремонт або відновлення окремих місць облицювання фасадів будівель;

просте фарбування фасадів будівель;

очищення з подальшим фарбуванням фасадів, облицьованих цеглою;

ремонт та заміну окремих місць в облицюванні стін;

вибірковий ремонт та виправлення вибоїн у бетонних та цементних підлогах розчином, а в плиткових підлогах - новими плитками;

ремонт окремих місць у залізобетонних конструкціях з очищенням від іржі оголеної арматури та бетонуванням із розшиванням та затиранням їх;

ремонт цементних плінтусів у санітарних вузлах та інших місцях, що зазнають сирості;

ремонт та скління слухових вікон та світлових ліхтарів з промащуванням фальців. Дрібний ремонт ліхтарів;

фарбування сталевих покрівель, водостічних труб (або просмолювання рулонної покрівлі) з виправленням та промазуванням гребенів та фальців

ремонт водостічних лійок, труб, лотків, кілець, жолобчастої черепиці, а також покрівлі у місцях установлення антени, навколо труб та інших виступних частин на покрівлях;

ремонт та заміну окремих віконних і дверних блоків;

ремонт пошкодженої в окремих місцях штукатурки стін та стель;

побілення та фарбування стін, стель, підлог, вікон та дверей у місцях загального користування та у сходових клітках житлових будинків;

ремонт насосів, вентиляторів, двигунів, ґрат та жалюзі вентиляцій;

ремонт та укріплення сидінь унітазів, заміна поплавків змивних бачків;

ремонт та заміна окремих кранів, вентилів, змішувачів;

заміна та встановлення додаткових електричних пристроїв (вимикачів, патронів, розеток тощо) в ходових клітках, підвалах та службових приміщеннях.

У свою чергу, до капітального ремонту відповідно до пункту 2 Переліку № 150 віднесено, зокрема:

перемурування та підсилення фундаментів під зовнішніми та внутрішніми стінами та стовпами кам`яних і дерев`яних будівель, які не пов`язані з надбудовою будівлі;

відновлення або ремонт існуючої, а також улаштування нової дренажної системи або водовідвідних канав від фундаментів та стін будівель;

ремонт кам`яних стін та ремонт кам`яного облицювання цоколю та стін;

поновлення бетонної основи для підлоги з улаштуванням нової підлоги замість зношеної;

заміну віконних рам, дверних полотен та підвіконних дощок з фарбуванням та встановленням нових приладів і склінням;

штукатурення стін та стель наново або місцями більше 1 м2;

заміну індивідуальних котлів, насосів та вентиляторів новими;

заміну ділянок трубопроводів;

відновлення або улаштування нової системи централізованого водопостачання та водовідведення;

улаштування нових санітарних вузлів;

заміну освітлювальної електропроводки, що зробилась непридатною, із зміною електричних пристроїв (вимикачів, рубильників, штепселів, патронів, розеток тощо.

Зі змісту наведених положень Переліку № 150 слідує, що поняття «капітальний ремонт» і «поточний ремонт» збігаються за назвою виконуваних робіт, проте при капітальному ремонті експлуатація будівлі за цільовим призначенням призупиняється, а при поточному ремонті ні.

Аналогічний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, що міститься у постанові від 27.02.2012 у справі № 21-419а11 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.06.2018 у справі №464/2254/17.

Так, згідно з статті 6 Закону №996-XIV, державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов`язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів, а також удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, Міністерство фінансів України наказом від 30 вересня 2003 року №561 затвердило Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів (далі - Методичні рекомендації №561).

Пунктом 29 Методичних рекомендацій №561 визначено, що рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об`єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об`єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. Зокрема, заміна окремих важливих компонентів (частин) основних засобів (двигунів тощо) може бути відображена як заміна об`єкта основних засобів, якщо термін корисного використання такої частини відрізняється від терміну корисного використання основних засобів, до яких належить цей компонент. У цьому випадку заміна такого компонента відображається капітальними інвестиціями у придбання нового об`єкту основних засобів і списанням заміненого об`єкту. Витрати на поліпшення основних засобів для відновлення майбутніх економічних вигод, очікуваних від їх використання, визнаються капітальними інвестиціями за умови, що балансова вартість активу не перевищує суми його очікуваного відшкодування.

Витрати на капітальний ремонт об`єктів основних засобів визнаються витратами звітного періоду. Такі витрати можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо витрати на значний огляд і капітальний ремонт можуть бути ідентифіковані з окремою замортизованою частиною (компонентом) основних засобів. Витрати на ремонт можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо ціна придбання активу вже відображає зобов`язання (необхідність) підприємства здійснити в майбутньому витрати для приведення активу до стану, в якому він придатний для використання. Наприклад, у разі придбання будівлі, яка потребує ремонту, витрати на ремонт приймаються на збільшення первісної вартості цієї будівлі до суми, яка може бути відшкодована від використання будівлі в майбутньому (пункт 30 Методичних рекомендацій № 561).

Вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об`єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов`язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об`єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об`єктом. Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням та ремонтом об`єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством. Прикладами такого поліпшення є: а) модифікація, модернізація об`єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності; б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг); в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати; г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання (пункт 31 Методичних рекомендацій №561).

Витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду (пункт 32 Методичних рекомендацій №561).

Отже, суд також враховує, полоєження Методичних рекомендацій №561, відповідно до яких рішення про характер робіт приймається керівником підприємства з урахуванням аналізу ситуації та суттєвості витрат. У матеріалах справи не міститься доказів, що керівництво позивача діяло без належної обачності чи всупереч обліковій політиці, а відповідач не спростував належність прийнятого підприємством облікового підходу та не навів аргументів та доказів, які б свідчили про неправомірність рішень позивача.Зміст наведених положень П(С)БО 7 «Основні засоби», а також рекомендацій (методичної допомоги) щодо порядку відображення операцій в бухгалтерському обліку, дає підстави для висновку про те, що роботи, пов`язані з поліпшенням основних засобів, приводять до збільшення первісно очікуваних вигод від використання об`єкта (ів).

Такими роботами можуть бути модернізація, модифікація, добудування, дообладнання, реконструкція, у результаті яких відбувається збільшення очікуваного строку корисного використання об`єкта, кількості й/або якості продукції (робіт, послуг), виробленої (надаваної) цим об`єктом. Роботами ж, пов`язаними з підтримкою основних засобів у робочому стані, є поточні ремонти, техогляд, обслуговування тощо. Видатки на проведення таких робіт включаються у видатки поточного періоду відповідного напрямку.

В бухгалтерському обліку заходи на поліпшення та ремонт основних засобів можуть відображатися по-різному. Насамперед враховується характер проведення останніх та вплив на первісну вартість та первісно очікувані майбутні економічні вигоди від використання цього об`єкта. Витрати, які здійснюються для підтримки об`єкта в робочому стані й отримання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання включаються до складу витрат поточного періоду на підставі акта виконаних робіт. В той же час, у разі якщо за наслідками понесених витрат на ремонтні роботи відбулось поліпшення основного засобу, внаслідок чого, зокрема, зростає очікуваний термін корисного використання такого об`єкта, такі витрати слід відносити до капітальних інвестицій. Аналогічними є наслідки і у разі, якщо відбувається заміна окремого важливого компонента (частини) основного засобу, термін корисного використання якого відрізняється від терміну корисного використання такого основного засобу.

Разом з тим у чинному законодавстві щодо обліку основних засобів відсутні визначення капітальний або поточний ремонт, що надає можливість підприємству включати витрати по ремонту (капітальному та поточному) до поточних витрат.

Наведений підхід узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах Верховного Суду від 27.07.2023 у справі № 560/9332/22, від 28.02.2018 у справі №821/1496/16.

У постанові від 10 квітня 2020 року (справа №1440/1967/18) Верховний Суд вказав, що саме керівник підприємства, з урахуванням результатів аналізу поточної ситуації і їх істотності, вирішує як класифікувати видатки.

Тобто, керівництво підприємства визначає, які роботи вважаються поліпшенням об`єкта основних засобів, а які пов`язані з підтримкою їх в робочому стані.

Залежно від цього видатки відображаються або як капітальні інвестиції з наступним збільшенням первісної вартості об`єкта основних засобів, або як видатки поточного періоду. Саме вид фактично здійсненого поліпшення визначає порядок обліку витрат підприємства на проведення такого.

З наведеного випливає, що проведення поліпшення об`єкта передбачає вдосконалення конструкції, що забезпечує підвищення продуктивності об`єкта, який модернізується, сприяє розширенню його технологічних можливостей, досягненню економії ресурсів, покращення умов праці тощо. Здійснення ж ремонту полягає у частковому відновленні окремих об`єктів для підтримання їх в робочому стані.

Дослідивши наявні у матеріалах справи копії первинних документів по кожній господарської операції, що було предметом перевірки контролюючим органом, а також обґрунтування щодо неправомірної перекваліфікації ремонтних робіт, суд погоджується з доводами позивача, що наведені роботи були направлені на підтримку у робочому стані ОЗ, запобігання аварійного стану та забезпечення безпечних умов експлуатації, а тому є витратами на повсякденне обслуговування ОЗ, отже вірно визначені позивачем як витрати поточного періоду.

Крім того, відповідач не є уповноваженим органом у сфері будівництва, а тому для формування відповідних висновків щодо характеру запланованих робіт мав право звернутися до уповноважених органів, зокрема, до Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних підрозділів, проте таким правом не скористався.

Отже, включення позивачем витрат за спірними роботами до складу витрат звітного періоду є правомірним, а висновки контролюючого органу про необхідність їх капіталізації є недоведеними, припущеними та такими, що не спростовують надані позивачем первинні документи.

Контролюючий орган, всупереч вимогам статті 77 КАС України, не довів правомірність оскаржених податкових повідомлень - рішень рішення належними, допустимими й достатніми доказами, а тому спірні податкові повідомлення-рішення в цій частині підлягають скасуванню як протиправні.

Щодо висновку контролюючого органу стосовно того, що ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» завищено фінансові витрати в періоді, що перевірявся, на суму витрат по відсоткам за користування позиками від повязаної особи, нарахованим без дотримання принципу розумної економічної причини (ділової мети), на загальну суму 43 263 578 грн., у тому числі за: 1 квартал 2017 року у сумі 778 521 грн., півріччя 2017 року у сумі 4 106 943 грн., три квартали 2017 року у сумі 14 617 073 грн., 2017 рік у сумі 28 069 622 грн., 1 квартал 2018 року у сумі 8 744 240 грн., півріччя 2018 року у сумі 13 538 432 грн., три квартали 2018 року у сумі 14 787 318 грн., 2018 рік у сумі 15 193 956 грн.

Під час перевірки було проаналізовано умови договорів № 18-3/СБ від 15.02.2017. №26-3/СБ від 13.11.2017, №22-3/СБ від 05.05.2017, №24-3/СБ від 02.08.2017, № 19-3/СБ від 17.03.2017 з ПАТ «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВІНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «СЛАВБУД».

Відповідно до умов вищевказаниих договорів Позикодавець за рахунок активів Фонду надає Позичальнику грошові кошти у розмірі та на умовах, визначених цим договором, а Позичальник зобов`язується повернути їх Позикодавцю, а також сплатити проценти за користування позикою у розмірі та порядку, визначеними цим Договором (п. 1.1 Договору).

Цільове призначення позики - поповнення обігових коштів (п. 1.2 Договору).

Перерахування грошових коштів за цим Договором здійснюється Позикодавцем у безготівковій формі на поточний рахунок Позичальника, зазначений у п. 9 цього Договору. Днем отримання Позичальником позики (траншу) вважається день фактичного надходження грошових коштів на поточний рахунок Позичальника (п. 2 Договору).

Розрахунки між Сторонами здійснюються в національній валюті України - гривні. За користування позикою Позичальник зобов`язується сплачувати Позикодавцю проценти у розмірі 17 (сімнадцять) % річних. Сторони узгодили, що при обчислені суми відсотків за користування позикою календарний рік дорівнює 365 днів (366 днів у разі високосного року) Проценти за користування позикою нараховуються з дня отримання Позичальником позики (траншу) та до дня, який передує дню фактичного повернення Позичальником позики Позикодавцю. День фактичного повернення Позичальником позики (її частини) Позикодавцю визначається у відповідності п.3.4. цього Договору (п. 2 Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і скріплення печатками. Термін дії Договору обчислюється з моменту, визначеного п.8.1., і закінчується «14» травня 2018р, а в частині невиконаних зобов`язань - до їх повного виконання (п. 5 Договору).

Всього за перевіряємий період отримано кредитних коштів від Засновника ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВІНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «СЛАВБУД» за договорами позики №18-3/СБ від 15.02.2017, №26-3/25 від 13.11.2017, N°22-3/СБ від 05.05.2017, №24-3/СБ від 02.08.2017, № 19-3/СБ від 17.03.2017 у сумі 312 224 000 грн. (Дт 31) «Поточні рахунки в національної валюті» Кт 68511 «Розрахунки по короткостроковим позикам».,

Всього за перевіряємий період повернуто кредитних коштів Засновнику - ПАТ «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "СЛАВБУД» (код ЄДРПОУ 35446973), за договорами позики №26-3/СБ від 13.11.2017, №22-3/СБ від 05.05.2017, №24-3/СБ від 02.08.2017, № 19-3/СБ від 17.03.2017, № 18-3/СБ від 15.02.2017 у сумі 312 224 000 грн (Дт 68511 «Розрахунки по короткостроковим позикам» Кт 311 «Поточні рахунки в національної валюті»).

Заборгованість за договорами позики відповідно до бухгалтерського рахунку 68511 «Розрахунки по короткостроковим позикам» відсутня.

За користування позикою Засновником - ПАТ «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «СЛАВБУД» (код ЄДРПОУ 35446973), за договорами позики підприємству ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» нараховані відсотки в сумі 43 263 578,12 грн, (Дт 952 «Інші фінансові витрати» Кт 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками»).

Заборгованість за нарахованими відсотками по позиці відповідно до бухгалтерського рахунку 684 відсутня.

Відповідно до акту перевірки у період з 01.02.2017 по 30.10.2018 ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» надавало безпроцентну позику у розмірі 141 162 816,00 грн. ТОВ «НВП «ВІБРОЗАХИСТ», ТОВ «ДНІПРОГАЗРЕСУРС», ПП «ЕНЕРГІЯ», ТОВ «ЗПВ «ДНІПРОВСЬКИЙ», ТОВ «ТД «КОМІНМЕТ», ТОВ «ТД «МЕТАЛПРОМРЕСУРС», ПрАТ «КХТМ Особливості обліку відсотків за позиками, використаними для створення кваліфікованого активу визначаються нормами Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 23 (МСБО 23) "Витрати на позики", який містить наступні визначення:

- витрати на позики - витрати на сплату відсотків та інші витрати, понесені суб`єктом господарювання у зв`язку із запозиченням коштів.

Згідно до пункту 1 МСБО 23 встановлено, що витрати на позики, що безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікованого активу, є частиною собівартості такого активу. Інші витрати на позики визнаються як витрати.

Відповідно до пункту 8 МСБО 23 встановлено, що суб`єкт господарювання капіталізує витрати на позики, які безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікованого активу як частина собівартості цього активу. Суб`єкт господарювання визнає інші витрати на позики як витрати в тому періоді, у якому вони були понесені.

Пунктом 9 МСБО 23 встановлено, що витрати на позики, які безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікованого активу, включаються до собівартості цього активу. Такі витрати на позики капіталізуються як частина собівартості активу, якщо існує ймовірність того, що вони принесуть суб`єктові господарювання майбутні економічні вигоди і що ці витрати можна достовірно оцінити.

Отже, віднесення грошових сум до складу витрат звітного періоду здійсненюється відповідно до положень МСБО 23 з урахуванням характеру використання залучених позикових коштів.

При цьому, кошти спрямовані на сплату відсотків понесених у зв`язку зі сплатою позики (кредиту) відносяться до фінансових витрат підприємства, який у відповідності до статті 134 ПК України зменшує фінансовий результат до оподаткування, що не оспорювалось представником відповідача у судовому засіданні.

Суд ззазначає, що Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 (справа № 826/14489/16), від 19.04.2019 (справа № 803/236/15-а), від 21.10.2019 (справа № 540/7843/18-а), від 09.10.2020 (справа № 826/11085/18), від 18.11.2021 (справа № 815/1057/15) зазначив, що мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податків, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на нарахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

В той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійснені господарської операції.

У постанові від 23.04.2019 у справі № 804/6788/14 Верховний Суд, розвиваючи судову доктрину розумної економічної причини (ділової мети), зробив такий висновок: «…із визначеного в Податковому кодексі України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак, їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку.

З`ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.

Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об`єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості. При цьому варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб`єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.

Відповідно, позбавлена розумної економічної причини операція, що збільшує витрати платника податку за наявності об`єктивної можливості до їх скорочення».

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 травня 2026 року у справі № 460/15443/24.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідач в акті перевірки посилається на те, що операції з отримання позик від пов`язаних осіб та використання отриманих коштів здійснено позивачем без розумної економічної причини (ділової мети). Відповідач зазначив, що ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» в значних обсягах, в т.ч. і за рахунок запозичених під відсотки коштів, надає безвідсоткові фінансові допомоги іншим повязаним підприємствам. Всі вищенаведені операції не направлені на отриманні доходу або прибутку, а використовуються лише з метою мінімізації податкових зобовязань з податку на прибуток. Також вищенаведений рух отриманих коштів по отриманим та наданим фінансовим допомогам не декларувався у складі доходів і витрат, оскільки не відповідає визначенню доходів і витрат та не призводить до збільшення/зменшення власного капіталу. При цьому такі запозичення погашено за рахунок відсоткової позики і за рахунок цього сформовано фінансові витрати.

Таким чином, відповідач зробив висновок, що підприємство втрачає активи за рахунок сплати відсотків, при цьому за рахунок запозичень безоплатно фінансує пов`язаних осіб, оскільки вказане не відповідає визначенню господарської діяльності та розумної економічної причини (ділової мети), а отже і визначенню витрат, оскільки вони не втілюють економічної вигоди.

Між тим, суд зазначає, що наводячи зазначені висновки відповідач в акті перевірки не посилається на жодні докази, які б підтвердили, що отримавши позику від ПАТ «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «СЛАВБУД» позивач не отримав економічну вигоду. Сам по собі факт того, що позивач взаємодіє з пов`язаними особами не доводить відсутність економічного ефекту від такої операції.

При цьому, позивач посилається на те, що залучення відсоткової позики дозволило уникнути прострочення зобовязань, підтримати платоспроможність, зберегти фінансову стабільність та факт погашення попереднього зобовязання не змінює характер початкового використання коштів, позика від ПАТ «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «СЛАВБУД» слугує забезпеченню безперервності господарської діяльності ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ».

Щодо податкових повідомлень-рішень від 07.10.2025 року №000/702/32-00-07-13/39008850 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 18 872 697 грн. 50 коп., що включає 15 098 158 грн. за податковими зобов`язаннями та 3 774 539,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), від 07.10.2025 року №000/703/32-00-07-13/39008850 форми «В4», яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) на грудень 2024 р. на загальну суму 920 649 грн. (за грудень 2024 року) та від 07.10.2025 року №000/704/32-00-07-13/39008850 форми «ПН», яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 115 414 грн. 15 коп. за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), від 29.12.2025 року №000/943/32-00-07-13/39008850 форми «ПН», яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 20 599,28 грн. за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) суд зазначає таке.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПК України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних. Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Згідно з п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4. ст. 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Крім того, відповідно до п.23 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України тимчасово до 1 січня 2027 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2027 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №15.

Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПК України, звільняються від оподаткування ПДВ.

При цьому, металобрухт - непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів (стаття 1 Закону України від 05 травня 1999 року №619-XIV «Про металобрухт»).

Відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення (стаття 1 Закону України від 05 березня 1998 року №187/98-ВР «Про відходи»).

Порядок формування податкового кредиту у разі, якщо придбані товари/послуги використовуються одночасно в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях, встановлено ст. 199 ПК України.

Згідно з п.199.1 ст.199 ПК України, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПК України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Відповідно до п.199.2 ст.199 ПК України, частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Згідно з п.199.3 ст.199 ПК України платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.

Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.

Згідно з п. 199.4 ст.199 ПК України платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Згідно з п. 199.5 ст.199 ПК України частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм п/п. 199.2 - 199.4 ст. 199 ПК України, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов`язань, зазначених у п.199.1 ст.199 ПК України.

Результати перерахунку сум податкових зобов`язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року.

Згідно з абзацом 3 п. 199.6 ст. 199 ПК України (в редакції до 01.01.2022 року) правила цієї статті не застосовуються в разі:

- постачання платником податку відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій.

Листом №41010-07-10/7503 від 12.03.2025 року Мінфін України надав роз`яснення, що відповідно до Інструкції на субрахунку 209 «Інші матеріали» обліковуються, зокрема, відходи виробництва (обрубка, обрізка, стружка тощо), невиправний брак, матеріальні цінності, одержані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини на цьому підприємстві (металобрухт, утиль), зношені шини тощо.

Первісна вартість запасів, що надійшли на склад від забракованих виробів та зворотних відходів виробництва, ліквідації основних засобів, визначається за чистою вартістю реалізації, якщо такі запаси призначені для реалізації, або в оцінці їх можливого використання.

Подальші операції з зворотними відходами зокрема, відходи виробництва (обрубка, обрізка, стружка тощо) за їх первісною вартістю, не є операціями з сировиною (в даному випадку металевими прутками) за іншою первісною вартістю незалежно від того, чи в оподатковуваних ПДВ операціях такі відходи в подальшому реалізуються чи ні.

З цього слідує, що немає підстав для застосування до відходів виробництва (обрубка, обрізка, стружка тощо) правила передбаченого пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України для визначення компенсуючих податкових зобов`язань, адже в цій нормі права мова йдеться про одні і ті самі активи які придбані для використання в оподатковуваних операціях, але які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях.

При цьому активи визначаються не тільки окремими фізичними формами (для прутків та обрубків поперечний переріз, довжина), хімічний склад та марка сталі з якої виготовлені прутки та який мають обрубки, але в першу чергу їх призначенням та комерційної мети використання. Активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому.

Вочевидь, від використання відходів виробництва (обрубка, обрізка, стружка тощо), які в процесі виробництва утворилися з сировини не очікуються ті самі економічні вигоди як від використання готової продукції чи такі самі вигоди, як від використання сировини у вигляді в разі їх перепродажу.

Відповідно до Закону України від 30.11.2021 № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» абзац третій пункту 199.6 ст.196 виключено, а сама норма даного пункту перестає діяти з 01.01.2022 року.

Особливості заповнення податкової декларації з ПДВ (далі - декларація) регламентуються наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за № 159/28289, із змінами і доповненнями.

Перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється в таблиці 2 додатка 6 (Д6) до декларації шляхом визначення суми коригування податкових зобов`язань, нарахованих протягом поточного року.

При цьому при здійсненні платниками перерахунку сум ПДВ за підсумками календарного року у спеціальному полі "ЧВ" додатка 6 до декларації зазначається частка використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях, розрахована в грудні за відповідний календарний рік.

Згідно акту перевірки контролюючий орган дійшов висновку, зокрема, про те, що позивачем в порушення 189.1 ст. 189, 198.5 ст. 198, п.199.1 ст.199, п.199.2 ст.199, п.199.3 ст.199, п.199.4 ст.199, п.199.5 ст.199, п.199.6 ст.199 ПК України не здійснено перерахунок частки використання придбаних товарів та послуг в оподатковуваних операціях та неоподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів придбання та не нараховані податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1ст.189 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість у загальній сумі 39 950 611,00 грн. та завищення відємного значення у розмірі 5 869 537,00 грн.

Відповідач обгрунтовує свою позицію щодо правомірності ППР, що оскаржуються за цим позовом, посилаючись на наступні норми Податкового кодексу України: п.199.1 - у разі, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПК України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях».

Також в ході перевірки, на підставі наданих до перевірки документів та даних бухгалтерського обліку, даних інформаційних баз ДПС України встановлено, що відходи металобрухту, відходи та брухт чорних та кольорових металів виникли в процесі виробництва готової продукції, для виготовлення якої позивачем було придбано: відповідну сировину, а саме: гарячекатані рулони ріної товщини, холоднокатані рулони тощо.

При цьому, відповідач визнає, що відходи металобрухту не придбані, а виникли в процесі виробництва із сировини жерсті. Тобто: відходи металобрухту не є металевою сировиною.

Судом встановлено, що позивач є виробничим підприємством металевих труб у зв`язку з чим виникають відходи металобрухту. Сировина придбавається позивачем у постачальників в ПДВ-оподатковуваних операціях. При цьому виникає податковий кредит. Виготовлена продукція (металеві труби) реалізуються в ПДВ-оподатковуваних операціях, а відходи (брухт кольорових та чорних металів) в неоподатковуваних. Ця обставина не заперечується відповідачем.

Відповідач до спірних правовідносин застосовує норму ст.199.1 ПК України, а саме: вважає, що виріб з металу (сировина - товар) труби металеві, що реалізуються в оподатковуваній операції (як товар), є частиною тієї самої придбаної сировини, що реалізується в оподатковуваній операції, та відходи, що реалізуються в неоподатковуваній операції (як товар), теж є частиною тієї самої сировини, але реалізуються в неоподатковуваній операції.

Тобто, відповідач вважає, що позивачем придбавається сировина, яка потім частково використовується в оподатковуваних операціях (реалізація металевих труб), а частково в неоподатковуваних (реалізація металобрухту), відтак на думку відповідача, позивач зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1, на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) під час придбання жерсті податку, яка відповідає частці її використання в неоподатковуваних операціях (реалізація відходів).

Разом з тим, суд не погоджується із зазначеною позицію відповідача, виходячи з такого.

Відповідно норми п. 199.1 ст. 199 ПК України «у разі якщо придбані ... товари... частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні…».

За структурою речення цієї норми зрозуміло, що йдеться про один і той же товар, який придбаний, а потім він же, цей самий товар, частково використовується в оподатковуваних операціях (скажімо поставляється/реалізується), а частково в неоподатковуваних операціях (теж поставляється/ реалізується).

Контролюючий орган не довів, які саме придбані товари, послуги чи необоротні активи були спочатку придбані з ПДВ, а потім частково почали використовуватися саме в неоподатковуваних операціях, як того вимагає пункт 199.1 ПК України.

Натомість відповідач обмежився загальним твердженням про наявність у позивача неоподатковуваних операцій з реалізації металобрухту, що саме по собі не тотожне факту часткового використання конкретного придбаного активу в таких операціях.При цьому, Податковим кодексом України поняття «товар» визначено у п.п. 14.1.244 та п.14.1.80 п. 14.1 ст. 14:

- 14.1.244 - товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення;

- 14.1.80. - ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки.

При цьому під ідентичними розуміються товари, що мають однакові ознаки з оцінюваними товарами, у тому числі такі, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва (походження); виробник.

З наведених понять вбачається, що ознаки таких товарів як гарячекатані рулони ріної товщини, холоднокатані рулони, труби металеві, металобрухт різні, а це означає, що товари різні.

Таким чином, норма п.199.1 ПК України не може бути застосована до господарських операцій у спірних правовідносинах, оскільки мають місце різні товари, а отже, застосування цієї норми є безпідставним та протиправним.

Крім того, суд враховує висновки Верховного Суду в постанові від 07.07.2021 року у справі №540/726/19, де касаційний суд вказав, що: «металосировина, у зв`язку із придбанням якої сплачені позивачем суми ПДВ відносились до податкового кредиту, була повністю залучена до виробничого процесу з виготовлення продукції з метою її подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності; технологічний процес такого виробництва неможливий без одержання відходів у вигляді металобрухту, який позивач відповідно до пункту 23 Підрозділу II Перехідних положень ПК України мав право поставляти та поставляв без нарахування ПДВ; реалізовуваний позивачем металобрухт не придбавався з метою його використання у неоподатковуваних операціях; зазначені відходи власного виробництва позивача не можуть кваліфікуватись як наведений у підпункті «б» пункту 198.5 статті 198 ПК України товар, який був придбаний чи виготовлений платником і частково використовувався ним у неоподатковуваних операціях, що за правилами цієї норми передбачає перерозподіл податкового кредиту».

З урахуванням правової позиції Верховного Суду та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що контролюючий орган безпідставно застосував пункт 198.5 статті 198 ПК України для нарахування «компенсуючих» податкових зобов`язань.

Придбана позивачем металосировина, за якою було сплачено ПДВ, була повністю використана у виробництві продукції, що реалізовувалась в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. У процесі виробництва неминуче утворювалися відходи - металобрухт, реалізація якого, згідно з пунктом 23 підрозділу 2 Перехідних положень ПКУ, здійснювалася без нарахування ПДВ.

Такий металобрухт не був окремо придбаний і не використовувався з метою здійснення неоподатковуваних операцій.

Відповідно, ці відходи не є товарами, які були придбані або виготовлені платником і частково використані в неоподатковуваних операціях у розумінні підпункту «б» пункту 198.5 ПКУ, що виключає необхідність коригування податкового кредиту.

Відтак суд приходить до висновку, що у позивача не було підстав для складення на суму ПДВ 30 081 896,00 грн. податкових накладних по операціях, які звільняються від оподаткування ПДВ та відповідно у контролюючого органу відсутні законні підстави для нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за операціями з реалізації металевого брухту, що за чинним законодавством України звільнені від оподаткування ПДВ та відсутні підстави для нарахування штрафу через не складання податкових накладних.

Суд зауважує, що дане податкове повідомлення-рішення №000/703/32-00-07-13/39008850 від 07.10.2025 року є похідним та повністю ґрунтується на винесеному податковому повідомленні-рішенні від «07» жовтня 2025 року № 000/702/32-00-07-13/39008850. Враховуючи незаконність та безпідставність висновків, викладених у вищевказаному ППР, які були доведені позивачем, рішення №000/703/32-00-07-13/39008850 від 07.10.2025 року також є неправомірним.

В оскаржуваному ППР від «07» жовтня 2025 року № 000/704/32-00-07-13/39008850 СМУ ДПС по роботі з ВПП зазначає, що за результатами перевірки та на підставі акту від 26.08.2025 р. № 642/32-00-07-13/39008850 в редакції відповіді на заперечення від 30.09.2025 р. № 4509/6/32-00-07-08, на порушення п.201.1, п. 201.10 cт.201, з урахуванням п.89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, зі змінами та доповненнями, встановлено відсутність складання та реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування протягом граничного терміну, відповідно до п.189,1 ст.189, п.198.5 cт.198, п.199.1, п.199.2, п.199.3, п.199.4 ст.199, п.201.1, п.201.4 cт.201 Податкового кодексу України за період з 01.01.2022 року по 31.12.2024 на загальну суму обсягу постачання (без ПДВ) 80 069 390,71 грн. та загальну суму ПДВ 16 018 807,00 грн.

На підставі вказаних висновків контролюючим органом у даній ППР було попереджено платника податків про необхідність скласти / зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування у строк, визначений ПКУ, а також застосовано штраф в загальній сумі 115 414,15 грн.

Вимога відповідача щодо обов`язку складання та реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на загальну суму обсягу постачання (без ПДВ) 80 069 390,71 грн. та загальну суму ПДВ 16 018 807,00 грн., є неправомірною, оскільки судом встановлено безпідставність висновків контролюючого органу щодо нібито заниження (ненарахування) компенсуючих податкових зобов`язань на суми сплаченого податкового кредиту по операціях, звільнених від оподаткування, та не включення до податкових зобов`язань суми податку на додану вартість з вартості придбаних товарів (послуг), які призначаються для їх використання в операціях, звільнених від оподаткування.

Відповідно неспроможним є і висновок відповідача про наявність обов`язку складати та реєструвати податкові накладні/розрахунки коригування на визначені перевіркою суми. Обов`язок щодо складання та реєстрації податкових накладних виникає виключно у випадках, передбачених Податковим кодексом України, і не може ґрунтуватися на умовних розрахунках за формулою (АнтиЧВ) без встановлення факту використання придбаних товарів/послуг чи необоротних активів у неоподатковуваних або звільнених від оподаткування операціях.

Тому позивач не зобов`язаний нараховувати податкові зобов`язання у розмірі, який розраховується за коефіцієнтом (АнтиЧВ) помноженим на показники податкових декларацій з податку на додану вартість, що відображені в рядках 10 А, 11 А, 14А, так як придбані товари/послуги, необоротні активи, податковий кредит яких відображено в даних рядках декларації, планується для використання в оподатковуваних операціях. І тільки факт використання може свідчити, чи було використання також і в звільнених від оподаткування операціях, чи ні.

Алгоритм застосування норми п. 199.1. ст. 199 ПК України передбачає, що товари/послуги в обов`язковому порядку придбавались/виготовлялись в оподатковуваних операціях (тобто підлягали обкладенню ПДВ), а потім почали частково використовуватись в неоподатковуваних операціях.

Для застосування норми п. 199.1., п. 199.5. ст. 199 ПК України податковим органом має бути встановлено наступне :

- які конкретно товари/послуги, що були придбані/виготовлені платником податків з ПДВ, частково використовувались в оподаткованих операціях, а частково ні;

- в якому періоді відбувалось придбання/виготовлення товарів/послуг та в якому періоді відбувалось їх часткове використання в неоподатковуваних операціях;

- встановити частку такого невикористання в оподатковуваних операціях.

Як вбачається з висновків акту перевірки всі ці дії з боку контролюючого органу не були зроблені.

В той же час, в Акті перевірки робиться посилання тільки на ту обставину, що в декларації з ПДВ зазначений обсяг неоподатковуваних операцій за рік.

Суд зазначає, що неоподатковувані операції з ПДВ не є тотожними частковому використанню придбаних/виготовлених товарів/послуг в неоподатковуваних операціях, оскільки в іншому випадку на будь-які неоподатковувані операції повинен бути нарахований ПДВ, що суперечить самому сенсу неоподатковуваних операцій.

Враховуючи те, що судом встановлено відсутність підстав для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, суд приходить до висновку про протиправність нарахування штрафної санкції, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій внаслідок нескладання та нереєстрації податкових накладних підлягає скасуванню, як таке, що є похідним від податкового повідомлення-рішення, відповідно до якого нараховано суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що контролюючий орган необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин або без правильної оцінки встановлених обставин, прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 07.10.2025 року №000/702/32-00-07-13/39008850 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 18 872 697 грн. 50 коп., що включає 15 098 158 грн. за податковими зобов`язаннями та 3 774 539,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), від 07.10.2025 року №000/703/32-00-07-13/39008850 форми «В4», яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) на грудень 2024 р. на загальну суму 920 649 грн. (за грудень 2024 року) та від 07.10.2025 року №000/704/32-00-07-13/39008850 форми «ПН», яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 115 414 грн. 15 коп. за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), від 29.12.2025 року №000/943/32-00-07-13/39008850 форми «ПН», яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 20 599,28 грн. за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Щодо податкового повідомлення-рішення від 07.10.2025 року №000/708/32-00-07-13/39008850 форми «ПС», яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 5 440 грн (п`ять тисяч чотириста сорок грн.) за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб суд зазначає наступне.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновку контролюючого органу, що в порушення п. п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п.46.1 ст.46, п.49.2, п.49.18 ст.49, п.103.9 ст. 103 Податкового кодексу України, Розрахунки (звіти) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України Додаток ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що є її невід`ємною частиною до ДПС не надавались:

- за 9 місяців 2016 рік та за 2016 рік по нерезиденту: CONTAINERHD-LINE OU (Естонія);

- за 2016 рік, за 2017 рік, за 9 місяців 2018 року та за 2018 рік, за 9 місяців 2019 року та за 2019 рік, за 2020 рік, за 2021 рік, за 9 місяців 2022 року та за 2022 рік, за 9 місяців 2023 року та за 2023 рік, за 1 півріччя 2024 року, за 9 місяців 2024 року та за 2024 рік по нерезиденту TUV Thuringen e.V (Erfurt, Germany).

За контрактом від 14.07.2016 № DMZK2016-1 нерезидентом TUV Thuringen e.V. (Німеччина, вул. Мельхендорфер, 64, D-99096, м. Ерфурт) надавались послуги з проведення у 2016 році Ре-сертифікаційного аудиту виробника зварних профілів на відповідність вимогам DIN EN 10219-1:2006 додатку ZA, для постачання продукції зі знаком "СЕ", а також по EN 10305-5 та EN 10217-1 та щорічного наглядового аудиту у 2017та 2018 роках.

Вартість наданих послуг - 9 200 євро.

Строк дії контракту з моменту підписання до 31.12.2018. Відповідно до п.3 Контракту, Замовник своїм підписом під даним контрактом свідчить про свою - згоду на перевірку згідно з DIN EN 10219-1,2:2006, DIN EN 10305-5:2010, DIN EN 10217-1:2005 Необхідні повторні або додаткові перевірки по технічним або організаційним причинам, відповідальність за які несе

Замовник, включаються у розрахунок у відповідності з порядком оплати, який діє в організації TUV-Тюринген на підставі додаткової угоди до контракту.

На виконання умов вищезазначеного контракту TUV Thuringen e.V. (Німеччина) протягом 2016-2018 років надано послуги щодо проведення ре-сертифікаційного та наглядового аудиту відповідно до DIN EN 10219-1:2006, загальна вартість наданих послуг склала 9200,0 євро (284 973,25 грн.), а саме: відповідно до актів від 01.09.2016, від 16.10.2017, від 07.09.2018.

Оплата за надані послуги на адресу компанії TUV Thuringen e.V. (Німеччина) здійснювалась ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» (код ЄДРПОУ 39008850) загальну суму 9200,0 євро.

За контрактом від 24.06.2019 DMZK2019-1 нерезидентом TUV Thuringen e.V. (Німеччина, вул. Мельхендорфер, 64, D- 99096, м. Ерфурт) надавались послуги по проведенню у 2019 році ре-сертифікаційного аудиту експертом TUV Thuringen e.V. підприємства у межах виконання вимог Регламенту №305/2011/ЕС для будівельної продукції.

Згідно з п.1 Контракту, обсяг перевірки включає оцінку застосованого внутрішнього виробничого контролю на підставі стандарту EN 10219-1, Додатку ZA, добровільна сертифікація по EN 10217-1 а також щорічні наглядові аудити у 2020 та у 2021 роках. Місце надання послуг- м.Дніпро Україна, 49023.

При наданні послуг застосовуються виключно узгоджені цим контрактом норми. Відповідні норми, на підставі яких проводяться випробування, будуть наведені у сертифікатах.

У п.2.1 Контракту зазначено, що за виконаний обсяг робіт Замовник перераховує на рахунок Виконавця суму 9200 євро, яка не підлягає зменшенню та не обкладається податками. Вартість послуг, наведених у п. І Контракту, включає витрати на відрядження та тимчасові витрати експертів Виконавця. Даний контракт вступає в дію з часу підписання його сторонами та діє до 31.12.2021, а за фінансовими зобов`язаннями - до їх виконання.

На виконання умов вищезазначеного контракту TUV Thuringen e.V. (Німеччина) протягом 2019-2021 років надано послуги щодо проведення ре-сертифікаційного та наглядового аудиту відповідно до DIN EN 10219-1:2006, загальна вартість наданих послуг склала 9200,0 євро (282 026,28 грн.), а саме: відповідно до актів від 21.08.2019, від 22.10.2020, від 24.09.2021.

За контрактом від 23.06.2022 № DMZK2022-1 нерезидентом TUV Thuringen e.V. (Deutsche, вул. Мельхендорфер, 64, D- 99096, м. Ерфурт) надавались послуги по проведенню у 2022 році експертом TUV Thuringen e.V. ре-сертифікаційного аудиту підприємства з метою підтвердження відповідності продукції нормам стандартам: виконання вимог Регламенту №305/2011/ЕС для будівельної продукції.

Контракт набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2024 , а за фінансовими зобов`язаннями - до їх виконання.

Згідно з п.1 Контракту, обсяг перевірки включає оцінку внутрішнього виробничого контролю, що застосовується на основі стандарту EN 10219-1, Додатка ZA, добровільна сертифікація за EN 10217-1, EN 10305-3,-5 та ASTM A53/А53М, а також щорічні наглядові аудити у 2023 та 2024 роках. Місце надання послуг: м. Дніпро, Україна, 49023.

У п. 2.1 Контракту зазначено, що за виконаний обсяг робіт, передбачених цим контрактом, замовник перераховує на рахунок Виконавця суму в 11100 Євро, що не підлягає вирахуванню та оподаткуванню.

Вартість послуг, пропонованих у пункті 1, містить також видатки на відрядження та тимчасові витрати експертів Виконавця.

Пункт 3.2 Контракту наголошує, що якісне та своєчасне надання Виконавцем послуг, передбачених цим контрактом, залежить значною мірою від сприяння Замовника у роботі, пов`язаної з проектом. До цього належить: призначення постійно досяжних контактних осіб Замовника, їх кола обов`язків та повноважень у проекті, а також надання документації та іншої інформації, необхідної для виконання робіт.

За необхідності Замовник надає Виконавцю документ, що підтверджує його повноваження, особливо, якщо в межах проекту потрібен контакт із третіми сторонами (партнерами, органами влади, установами).

У § 1 угоди про проведення нагляду та сертифікації від 16.10.2023 № TT- DMZK-1 178-2023, укладеної між TUV Thuringen e.V. (Deutsche) та ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» (м. Дніпро, Україна) зазначено, що угода регулює процедури заявленої сертифікації та пов`язаних з нею наглядових аудитів для підтримання дійсності сертифікатів для органів із специфікації будівельної продукції: внутрішній виробничий контроль (ВВК) згідно системи 2+ на основі стандартів: DIN EN 10219-1 для заявника з місцем виробництва в Україні - ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» (м. Дніпро, Україна) (п.1.3 угоди). Угода містить положення про використання сертифіката та використання знака згідно з дорученням Заявника. Основою сертифікації та пов`язаного з нею нагляду є чинні нормативні правила, правила випробувань та верифікації Органу з сертифікації будівельної продукції TUV Thuringen e.V. (Deutsche), а також відповідна постанова № 305/2022 та /або директива EA-6/022 М:2022 та/або DGR/68/EU та/a50 A 2000 % їхній поточній версії.

Відповідно до п.2.1 та п. 2.2 § 2 угоди, перед сертифікаційним аудитом Заявник повинен надати органу з сертифікації заповнену заявку, каталог питань, включаючи додатки, а також всю діючу документацію компанії, що належить до системи. Аудит проводиться на території Заявника. Під час аудиту експертам надається доступ до документів та записів, які стосуються сфери дії сертифікації, та допускається опитування працівників.

Заявник призначає контрактну особу для Органу з сертифікації та експертів (п.2.3 § 2 угоди).

Згідно з § 4 угоди нагляд за системою забезпечення якості відповідно до ВВК (8 1, 1.2 і 1.3) включає регулярну перевірку щодо виконання Заявником необхідних у мов на підприємстві з метою проведення внутрішнього виробничого контролю для складання технічних специфікацій актуальної версії.

Перший наглядовий аудит після сертифікації повинен бути проведений протягом 12 місяців +/- 3 місяці з останього дня сертифікаційного аудиту.

Відповідно до § 5 «Правила користування сертифікатами», Сертифікати як і звіти залишаються власністю Органу з сертифікації, навіть після того, як вони були передані Заявнику. Заявник не має права вносити зміни до сертифікатів.

Термін дії сертифікату закінчується якщо: розірвано угоду про здійснення нагляду та сертифікації;

Заявник ігнорує повідомлення Органу з сертифікації із запитом про актуальний стан ВВК або системи забезпечення якості Заявника;

Заявник відмовляється від сертифікату;

Заявник не визнає змін умов укладання угод або положення про проведення досліджень та сертифікації, як обов`язкові для себе у належний термін та інш.

У п8. § 8 зазначено, що обсяг робіт та планування виграт цієї Угоди викладено в окремій затвердженій пропозиції або комерційному договорі, укладеному між Заявником та TUV Thuringen e.V. (Deutsche).

На виконання умов вищезазначеного контракту TUV Thuringen e.V. (Німеччина) протягом 2022-2024 років надано послуги щодо проведення ре-сертифікаційного та наглядового аудиту відповідно до DIN EN 10219-1, загальна вартість наданих послуг склала 11100,0 євро (грн.), а саме: відповідно до актів від 31.08.2022, від 10.10.2023, від 30.09.2024.

Оплата за надані послуги на адресу компанії TUV Thuringen e.V. (Німеччина) здійснювалась ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» (код ЄДРПОУ 39008850) згідно реквізитів контракту у період 2022-2024 роки на загальну суму 11100,0 євро.

Також, в процесі перевірки були досліджені:

Сертифікат податкового резидентства TUV Thuringen e.V. (адреса: Melchendorfer Str.64, 99096 Erfurt, Germany, податковий номер 151/140/10011, індивідуальний податковий номер: DE 150123050, місце фактичного управління знаходиться в Німеччині) виданий 31.08.2016 податковою службою FINANZAMT ERFURT (адреса: ERFURT AUGUST-ROBLING-STR.10, Postfach 900 452 99107, Erfurt).

Сертифікат податкового резидентства TUV Thuringen e.V (адреса: Melchendorfer Str.64, 99096 Erfurt, Germany, податковий номер 151/140/10011, індивідуальний податковий номер: DE 150123050, місце фактичного управління знаходиться в Німеччині) виданий 25.08.2017 податковою службою FINANZAMT ERFURT (адреса: ERFURT AUGUST-ROBLING-STR. 10, Postfach 900 452 99107, Erfurt).

Сертифікат податкового резидентства TUV Thuringen e.V (адреса: Melchendorfer Str.64, 99096 Erfurt, Germany, податковий номер 151/140/10011, індивідуальний податковий номер: DE 150123050, місце фактичного управління знаходиться в Німеччині) виданий 23.05.2018 податковою службою FINANZAMT ERFURT (адреса: ERFURT AUGUST-ROBLING-STR.10, Postfach 900 452 99107, Erfurt).

Сертифікат податкового резидентства TUV Thuringen e.V (адреса: Melchendorfer Str.64, 99096 Erfurt, Germany, податковий номер 151/140/10011, індивідуальний податковий номер: DE 150123050, місце фактичного управління знаходиться в Німеччині) виданий 19.06.2019 податковою службою FINANZAMT ERFURT (адреса: ERFURT AUGUST-ROBLING-STR. 10, Postfach 900 452 99107, Erfurt).

Сертифікат податкового резидентства TUV Thuringen e. V (адреса: Melchendorfe $ 1-64, 99096 tfu, Germany, податковий номер 151/140/10011, індивідуальний податковий номер: Дух 150123050, місце фактичного управління знаходиться в Німеччині) виданий 10.07.2020 податковою службою FINANZAM ERFURT (адреса: ERFURT AUGUST-ROBLING-STR.10, Postfach 900 452 99107, Erfurt).

Сертифікат податкового резидентства TUV Thuringen e. V (адреса: Melchendorfer Str. 64, 99096 Erfurt, Germany, податковий номер 151/140/10011, індивідуальний податковий номер: DE 150123050, місце фактичного управління знаходиться в Німеччині) виданий 25.02.2021 податковою службою FINANZAMT ERFURT (адреса: ERFURT AUGUST-ROBLING-STR. 10, Postfach 900 452 99107, Erfurt).

Сертифікат податкового резидентства Technischer berwachungs-Verein Thuringen e.V( TЬV Thuringen e.V, адреса: Melchendorfer Str.64, 99096 Erfurt, Germany, податковий номер 151/140/10011, індивідуальний податковий номер: DE 150123050, місце фактичного управління знаходиться в Німеччині) виданий 01.07.2022 податковою службою FINANZAMT ERFURT (адреса: ERFURT AUGUST-ROBLING-STRIO, Postfach 900 452 99107, Erfurt).

Сертифікат податкового резидентства TUV Thuringen e.V (адреса: Melchendorfer Str.64, 99096 Erfurt, Germany, податковий номер 151/140/10011, індивідуальний податковий номер: DE 150123050, місце фактичного управління знаходиться в Німеччині) № 034451, виданий 01.09.2023 податковою службою FINANZAMT ERFURT (адреса: ERFURT AUGUST-ROBLING-STR.10, Postfach 900 452 99107, Erfurt).

Сертифікат податкового резидентства TUV Thuringen e.V (адреса: Melchendorfer Str.64, 99096 Erfurt, Germany, податковий номер 151/140/10011, індивідуальний податковий номер: DE 150123050, місце фактичного управління знаходиться в Німеччині) виданий 04.03.2024 податковою службою FINANZAMT ERFURT (адреса: ERFURT AUGUST-ROBLING-STR. 10, Postfach 900 452 99107, Erfurt).

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Обов`язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів встановлений підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України.

Пунктом 46.1 статті 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897.

У податковій декларації по коду рядка 23 ПН відображається сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за звітний (податковий) період. До цього рядка передбачений додаток ПН, який є невід`ємною частиною декларації.

Відповідно до примітки 3 до додатку ПН до рядка 23 ПН податкової декларації з податку на прибуток підприємств додаток заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи.

Відповідно до підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПК України (в чинній редакції, з урахуванням змін, внесених Законом № 466-IX від 16.01.2020 р., який набрав чинності з 23.05.2020 р. доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються резидентом;

в) роялті;

г) фрахт та доходи від інжинірингу;

ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;

д) доходи від продажу чи іншого відчуження нерухомого майна або неподільного об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта нерухомості чи подільного об`єкта незавершеного будівництва, розташованого чи який після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта буде розташований на території України, що належать нерезиденту;

е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження наступних інвестиційних активів:

цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб - резидентів, крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "а" підпункту 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу;

акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "а" підпункту 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу, що відповідають таким умовам:

а) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та

б) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи - резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалась за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій юридичній особі - резиденту України або використовується такою юридичною особою - резидентом України на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав (для цілей абзаців четвертого та шостого підпункту "е" цього підпункту) та нерухомого майна (для цілей абзаців п`ятого та шостого підпункту "е" цього підпункту) визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи;

є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів щодо брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів;

й) доходи від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів, розташованих на території України, що належать нерезиденту;

к) інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв`язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Таким чином, відповідно до п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст.141 ПКУ в чинній редакції, з урахуванням змін, внесених Законом № 466-IX від 16.01.2020 р., який набрав чинності з 23.05.2020 р. (п.п. «й» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст.141 ПКУ в редакції до 23.05.2020 р., тобто до набрання чинності Законом № 466-IX від 16.01.2020 р.), доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв`язку чи міжнародного інформаційного забезпечення, не вважаються доходами із джерелом походження з України, що підлягають оподаткуванню, в якості виключення.

Виплата платником податків коштів нерезиденту TUV Thuringen е.V за надані послуги сертифікації розглядається як компенсація вартості наданих послуг (виручка), а не дохід, визначений у підпунктах пункту 141.4.1 ПКУ, отже, така операція не є доходом, отриманим нерезидентом із джерелом їх походження з України у розумінні п.п. 141.4.1 ПКУ, не формує об`єкта оподаткування податком на прибуток у резидента і, як наслідок, не вимагає подання Додатку ПН.

Додаток ПН є формою звіту, призначеною для відображення виключно тих доходів, які перелічені у п.п. 141.4.1 ПКУ і з яких підприємство-резидент зобов`язане було утримати податок на доходи нерезидентів. Це підтверджується як формою самого Додатку, так і роз`ясненнями контролюючих органів. Форма додатка ПН не передбачає відображення виключень з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України в розумінні до п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст.141 ПКУ в чинній редакції, з урахуванням змін, внесених Законом № 466-IX від 16.01.2020 р., який набрав чинності з 23.05.2020 р. (п.п. «й» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст.141 ПКУ в редакції до 23.05.2020 р., тобто до набрання чинності Законом № 466-IX від 16.01.2020 р.).

Згідно з п. 103.9 ст. 103 ПКУ, особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов`язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Ця норма застосовується лише у випадках, коли резидент мав обов`язок утримати податок, але не зробив цього (наприклад, застосував норми міжнародного договору без подання довідки).

У даному ж випадку обов`язок утримувати податок взагалі не виникав у позивача, оскільки сама виплата за послуги сертифікації не є об`єктом оподаткування податком відповідно до п.п. «к» п.п. 141.4.1 ПКУ.

Оскільки доходи, отримані нерезидентом - Компанією TUV Thuringen e.V. (Німеччина) за контрактами є виручкою (компенсацією) за послуги, передані резиденту (позивачу) від такого нерезидента, то у Товариства були відсутні підстави для подання до контролюючого органу відповідного додатку до рядка 23 ПН податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Таким чином, неподання Додатку ПН у разі виплати неоподатковуваної виручки/компенсації вартості послуг не є порушенням і не може бути підставою для застосування штрафу, визначеного в оскарженому ППР.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі №804/2918/18.

Також позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення №000/708/32-00-07-13/39008850 винесене із порушенням строків давності, встановлених абзацом першим пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України.

Щодо штрафних санкцій за неподання Додатків ПН до рядка 23 стосовно виплат нерезиденту CONTAINERHD-LINE OU (Естонія) (фрахт)

Контролюючим органом також встановлено порушення (неподання Додатку ПН) щодо виплат нерезиденту CONTAINERHD-LINE OU (Естонія) за морське перевезення (фрахт) за такі звітні періоди:

- три квартали 2016 року;

- 2016 рік.

Суд зазначає, що штрафні санкції, нараховані за звітні періоди 2016 року щодо виплат CONTAINERHD-LINE OU, також підлягають скасуванню як застосовані за межами строку давності, визначеного ст. 102 ПКУ для нарахування основного податкового зобов`язання.

Відповідно до абзацу першого пункту 102.1 статті 102 ПКУ, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Штрафні санкції, застосовані на підставі п. 120.1 ст. 120 ПКУ за неподання Додатку ПН, є похідними від основного податкового зобов`язання податку на прибуток іноземних юридичних осіб. Право на нарахування будь-яких штрафних санкцій припиняється одночасно із припиненням права на нарахування основного податкового зобов`язання.

Суд звертає увагу на той факт, що податковим повідомленням-рішенням №000/701/32-00-07-13/39008850 від 07.10.2025 року, що винесено за результатами цієї ж перевірки, не було донараховано податкових зобов`язань з основного податку на прибуток за періоди, щодо яких сплив строк давності (до 2019 року). Це свідчить про визнання контролюючим органом факту закінчення 1095-денного строку (з урахуванням зупинення перебігу строків на період дії карантину та воєнного стану) за ст. 102 ПКУ щодо нарахування основного податку за ці періоди.

Оскільки контролюючий орган втратив право нарахувати основне грошове зобов`язання за звітні періоди 2016, 2017, 2018 років через сплив строку, встановленого абзацом першим п. 102.1 ст.102 ПКУ, то він також втратив право застосувати похідний штраф (передбачений п.120.1 ст.120 ПКУ) за неподання Додатку ПН, який мав би супроводжувати це зобов`язання, за ті ж самі періоди.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 07.10.2025 № №000/705/32-00-07-13/39008850, яке обгрунтовано, тим що в ході перевірки встановлено несвоєчасне (не в повному обсязі) перерахування військового збору під час виплати заробітної плати у періоді з 01.01.2018 р. по 31.12.2024 р. у сумі 43687,20 грн., в тому числі: 2018 р. - 138,28 грн., 2019 р. - 33674,32 грн., 2022 р. - 9874,60 грн. на порушення п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ, п.п. 168.1.2., п. 168.1. ст. 168, п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України.

Сторонами не заперечується той факт, що станом на момент проведення перевірки податкові зобовязання з військового збору за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2024 р. були повністю виконані платником податків, але контролюючим органом застосовано штрафні санкції у розмірі 8418,58 грн., пеню у розмірі 116,86 грн.

Щодо застосування до позивача штрафних санкцій (штраф).

Не заперечуючи встановленого факту щодо порушення строку сплати податкових зобов`язань при виплаті доходу (заробітної плати) працівникам в частині військового збору за період 07.06.2019 р. 04.10.2019 р., позивач зазначав про відсутність у нього умислу на вчинення вказаного порушення, що, зокрема, підтверджується і тим, що Товариство самостійно визначило у відповідній податковій звітності податкові зобов`язання (військовий збір), але несвоєчасно здійснило перерахування військового збору через допущення технічної помилки при перерахуванні (сплачені кошти через помилково відображено на рахунку обліку 642 замість 6411 при виплаті заробітної плати за травень 2019 року)..

Встановлені обставини справи свідчать про те, що спірні штрафні санкції застосовані до позивача на підставі положень п.125-1.2 ст.125-1 ПК України.

Статтею 125-1 ПК України встановлено відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати.

Так, ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов`язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п.125 -1.1 ст.125-1 ПК України).

Ті самі дії, вчинені умисно, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п.125-1.2 ст.125-1 ПК України).

Отже, відмінність між собою складів податкових правопорушень, передбачених законодавцем у п.125-1.1 ст.125 ПК України та у п.125-1.2 ст.125 ПК України, полягає виключно в наявності або відсутності такого елементу вини як умисел платника податків на вчинення податкового правопорушення.

Відповідно до абз. 2 п. 109.1 ст. 109 ПК України діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З аналізу наведених норм права можливо дійти висновку про те, що обов`язковою умовою притягнення платника до фінансової відповідальності на підставі п.125-1.2 ст.125 ПК України є встановлення умислу платника податку обставин, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством.

При цьому, обов`язок доведення таких обставин покладається на контролюючий орган.

Суд погоджується з позицією позивача про те, що у спірному випадку не можливо стверджувати про доведеність контролюючим органом умислу позивача на несвоєчасну сплату податкових зобов`язань при виплаті доходу працівникам.

Так, в акті документальної перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, контролюючий орган не зазначив про встановлення обставин, які б свідчили про умисне невиконання позивачем своїх податкових обов`язків.

Посилання контролюючого органу в акті перевірки на обізнаність посадових осіб позивача щодо правил оподаткування, жодним чином не доводить наявності умислу позивача на несвоєчасну сплату податкових зобов`язань, які ним самостійно і були визначені у відповідній податковій звітності, але не були сплачені у визначені законом строки.

Таким чином, приймаючи до уваги акт перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд вважає необгрунтованим застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п.125-1.2 ст.125-1 ПК України.

Неправильна кваліфікація відповідачем порушення та неоректне визначення норми статті/пункту статті ПКУ, яка визначає міру відповідалньості за таке порушення вже є самостійною та достатною підставою для визнання такого рішення відповідача протиправним.

Щодо нарахування пені за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань.

Відповідно до пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно і пп.129.1.4 п.129.1 ПК України нарахування пені розпочинається:

при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов`язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Отже, сплата пені не залежить від наявності чи відсутності у платника умислу на несвоєчасну (не сплату) податкових зобов`язань. Сам факт порушення строків сплати суми податкового зобов`язання є підставою для нарахування пені.

Проте згідно п.п.69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов`язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов`язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.

Таким чином, після сплати податкового зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні - рішенні, винесеному за результатами документальної перевірки, яка була розпочата після 1 серпня 2023 року, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов`язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.

З урахуванням вищевикладеного, на підставі підпункту 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ підлягають скасуванню вищезазначені суми штрафної санкції та пені по військовому збору.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2026 року у справі № 160/17098/25.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, що підлягають відшкодуванню або оплаті за положеннями цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі, або - якщо відповідачем виступала посадова чи службова особа - за рахунок бюджетних асигнувань відповідного органу.

У зв`язку з тим, що позов задоволено, сплачений судовий збір належить стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМЗ КОМІНМЕТ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 07 жовтня 2025 року № 000/701/32-00-07-13/39008850 (форми «Р»).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.12.2025 року №000/942/32-00-07-13/39008850 (форми «Р»).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМЗ КОМІНМЕТ» судовий збір в розмірі 26624 (двадцять шість тисяч шістсот двадцять чотири) грн. 00 коп.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМЗ КОМІНМЕТ» зайво сплачену суму судового збору у розмірі 6656 (шість тисяч шістсот п`ятдесят шість) грн. 00 коп., сплачену платіжною інструкцією від 06.01.2026 № 39 та у сумі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп., сплачену платіжною інструкцією від 16.01.2026 № 192, які містяться в матеріалах справи № 160/392/26.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 03 серпня 2026 року.

Суддя О.В. Царікова

Часті запитання

Який тип судового документу № 139878032 ?

Документ № 139878032 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 139878032 ?

Дата ухвалення - 23.07.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 139878032 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 139878032 ?

В Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 139878032, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 139878032, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 23.07.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 139878032 відноситься до справи № 160/391/26

Це рішення відноситься до справи № 160/391/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:

Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 139878031

Наступний документ : 139878033

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;

Рішення № 139878032, 23.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд