Ухвала суду № 139877824, 18.09.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

18 вересня 2026 р. Справа № 120/5445/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши заяву представниці позивача про забезпечення позову в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятого відповідачем рішення №4703/02-32-04-05-16 про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЛАГОДА» шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні). Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.

17.09.2026 представниця позивача подала до суду заяву про забезпечення позову, в які просила зупинити дію оскаржуваного в межах даної адміністративної справи рішення до вирішення справи по суті.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову представниця позивача зазначила, що оскаржуване рішення про анулювання реєстрації ТОВ «ЗЛАГОДА» платником єдиного податку четвертої групи має наслідком перехід товариства на сплату податків на загальних підставах та виникнення додаткового податкового навантаження щодо орендованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення. На думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до нарахування земельного податку позивачу та пайовикам, що ускладнить поновлення попереднього становища у разі задоволення позову. З огляду на тривалість судового розгляду та можливість апеляційного перегляду представниця позивача вважала, що зупинення дії оскаржуваного рішення є необхідним, тимчасовим і співмірним заходом, який не вирішує спір по суті та забезпечує ефективний захист прав та інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

В даному ж випадку, дослідивши викладенні у заяві мотиви, а також матеріали позовної заяви, на думку суду, наявні підстави для розгляду заяви про забезпечення позову в порядку письмового провадження.

Розглянувши подану представником позивача заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Положеннями ч. 1 ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Так, положення ст. 150 КАС України передбачають, що передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є клопотання сторони, в тому рахунку, із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Тобто, у випадку звернення позивача з клопотанням про забезпечення позову він повинен обґрунтувати причини звернення з таким клопотанням. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

В даному ж випадку, обґрунтовуючи необхідність забезпечення даного адміністративного позову, заявник зазначив, що прийняття рішення про виключення Товариства з реєстру платників єдиного податку четвертої групи може створити перешкоди у діяльності Товариства та призвести до значних збитків, оскільки внаслідок виконання такого рішення Товариство змушене перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення

Надаючи оцінку відповідним покликанням заявника, зазначаю про таке.

Під час вирішення питання про необхідність вжиття заходів забезпечення позову суд повинен досліджувати достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду; чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе заявник їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

З системного аналізу наведених вище процесуальних норм слідує, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною 2 статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини такого звернення, у зв`язку із чим, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Тобто, заявник повинен надати суду належні та допустимі докази наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.

Правова позиція щодо необхідності подання відповідних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, викладена у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 640/19275/18, від 01 червня 2022 року у справі № 380/4273/21.

Проте всупереч наведеному заявник не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів забезпечення позову, які він просить застосувати у поданій заяві, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Дослідивши аргументи позивача наведені у заяві про забезпечення позову, суд зазначає, що зміст заяви про забезпечення адміністративного позову не дозволяє дійти переконливого висновку про існування обставин, які згідно положень ст. 150 КАС України є підставою для забезпечення позову, оскільки наведені позивачем обставини ґрунтуються переважно на припущеннях щодо можливих негативних наслідків у майбутньому, без належного документального підтвердження їх реального та безпосереднього настання саме внаслідок невжиття заходів забезпечення позову.

Саме по собі анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи та пов`язаний із цим обов`язок сплачувати податки за загальною системою оподаткування не свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння позивачу шкоди, яку неможливо буде усунути у разі задоволення позову. Позивачем не наведено конкретних обставин та не надано доказів на підтвердження того, що оскаржуване рішення вже призвело або неминуче призведе до таких наслідків, які у подальшому не можуть бути усунуті шляхом відновлення реєстрації товариства як платника єдиного податку четвертої групи та проведення відповідних податкових розрахунків.

Також суд враховує, що предметом спору у даній справі є правомірність рішення відповідача про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи. Вирішення питання щодо правомірності такого рішення потребує встановлення фактичних обставин справи та надання їм відповідної правової оцінки, що становить предмет розгляду справи по суті. Водночас на стадії вирішення питання про забезпечення позову суд не надає остаточної оцінки правомірності оскаржуваного рішення, якщо відсутні очевидні ознаки його протиправності.

При цьому посилання позивача на можливе виникнення додаткового податкового навантаження та нарахування земельного податку щодо земельних ділянок, які перебувають в оренді товариства, саме по собі не свідчить про неможливість ефективного захисту прав позивача в межах даного судового провадження. Позивачем не надано доказів конкретного розміру такого податкового навантаження, фактичного нарахування відповідних податкових зобов`язань, їх сплати або інших обставин, які б свідчили про настання незворотних наслідків до ухвалення рішення у справі.

Не підтверджено належними доказами і твердження позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову безпосередньо вплине на майнові та економічні інтереси пайовиків таким чином, що їхні права не зможуть бути відновлені у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, шляхом зупинення дії індивідуального акта. Водночас можливість застосування такого заходу сама по собі не означає обов`язковості його застосування за кожним клопотанням позивача. Застосування заходів забезпечення позову є правом суду, яке реалізується за наявності передбачених законом підстав та з урахуванням співмірності відповідного заходу із заявленими позовними вимогами.

Суд також враховує, що забезпечення позову не може ґрунтуватися виключно на припущеннях про можливе порушення прав позивача в майбутньому. Особа, яка звертається із відповідною заявою, повинна довести існування реальної, а не гіпотетичної загрози своїм правам, свободам чи інтересам та зв`язок між заявленим заходом забезпечення позову і предметом позову.

За таких обставин суд доходить висновку, що наведені у заяві доводи не підтверджують наявності обставин, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України, а тому підстави для застосування заходу забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №4703/02-32-04-05-16 від 07.04.2026 відсутні.

Виходячи з викладених заявником обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, доходжу висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -

у х в а л и в :

В задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЛАГОДА» про забезпечення адміністративного позову у справі № 120/5445/26 - відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна