Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 727/13041/26
Провадження № 1-кп/727/559/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
за участю захисника ОСОБА_4
за участю обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши в підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження /ЄРДР №62026240050001414/ з обвинувальним актом, затвердженим прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
До Шевченківського районного суду м. Чернівці надійшли матеріали кримінального провадження за обвинувальним актом, затвердженим прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 вересня 2026 року призначено дане кримінальне провадження до підготовчого судового засідання.
Кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду м.Чернівці. Підстав для закриття або зупинення кримінального провадження немає. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України.
Порушень вимог закону, без усунення яких провадження не може бути призначено до судового розгляду не встановлено.
Відповідно до ст. 315 КПК України - під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив призначити до судового розгляду дане кримінальне провадження. Крім цього, просив суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, надавши суду відповідне письмове клопотання. Зазначає, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, тому у відповідності з вимогами, передбаченими п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися з моменту обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: те, що обвинувачений може переховуватися від суду, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, за вчинення якого, як безальтернативне, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років позбавлення волі, у зв`язку із чим розуміючи суть покарання, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, він може переховуватись від суду, з метою уникнення покарання. Вищевикладене свідчить про те, що обвинувачений усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може планувати втечу, з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від суду.
Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду», важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного.
А також, обвинувачений зможе вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, що обґрунтовується тим, що обвинувачений будучи військовослужбовцем, може вчинити інший злочин проти встановленого порядку несення військової служби, зокрема, самовільне залишення військової частини (ст. 407 КК України), дезертирство (ст. 408 КК України) тощо, тим самим створивши умови для переховування його від суду та унеможлививши здійснення швидкого, повного і неупередженого судового слідства у вказаному кримінальному провадженні.
Також тривале і стійке небажання виконувати обов`язки військової служби обвинуваченим свідчить про можливість вчинення ним інших військових злочинів, пов`язаних з виконанням обов`язків по службі, зокрема реальної можливості вчинення непокори та відмови від виконання наказів командирів та начальників (ст. 402, 403 КК України), в тому числі в бойовій обстановці, ухилення від виконання обов`язків військової служби шляхом самокалічення, симуляції хвороби, підробки документів чи іншого обману (ст. 409 КК України).
На підставі викладеного, з урахуванням характеру вчинення кримінального правопорушення, прокурор вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, не забезпечить у повній мірі виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та не надасть реальної змоги запобігти вище переліченим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим прокурор просить продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник в судовому засіданні не заперечували щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду. Проте, заперечували щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - за безпідставністю.
Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що дане кримінальне провадження слід призначити до судового розгляду з викликом в судове засідання усіх учасників процесу, а також клопотання прокурора підлягає до задоволення та обвинуваченому ОСОБА_5 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 27 липня 2026 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 22 вересня 2026 року.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Зокрема, ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке у відповідності до ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, за який законом передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.
Суд вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 існують ризики передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. А саме, суд враховує те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Суд вважає, що враховуючи інкриміноване ОСОБА_5 обвинувачення та обставини викладені в обвинувальному акті, є ризик вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень чи продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, оскільки обвинувачений може вчинити інший злочин проти встановленого порядку несення військової служби, зокрема, самовільне залишення військової частини (ст. 407 КК України), дезертирство (ст. 408 КК України), тощо, тим самим створивши умови для переховування його від суду та унеможлививши здійснення швидкого, повного і неупередженого судового слідства у вказаному кримінальному провадженні.
При цьому, суд враховує, що запобіжний захід має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини та положення ст. 178 ч.1 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
При цьому суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду.
Тяжкість злочинів, які інкримінуються обвинуваченому та суворість можливого покарання, яке може бути йому призначено у випадку визнання його винним у вчиненні інкримінованих злочинів, безумовно не є вирішальною підставою для утримання обвинуваченого під вартою, проте як за національним законодавством, так і за судовою практикою Європейського суду з прав людини, визнається вагомим фактором при оцінці ризику, що підозрювана особа може переховуватись від суду.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд також виходить з того, що згідно матеріалів провадження, ОСОБА_5 не є особою похилого віку. При цьому, раніше притягувався до кримінальновї відповідальності. Будь-якої інформації, що свідчить про наявність в обвинуваченого ОСОБА_5 хвороб, які б перешкоджали його перебуванню в умовах ізоляції від суспільства у суду немає.
Таким чином, з врахуванням вищенаведених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, виникає необхідність у продовженні стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, на думку суду, не може запобігти зазначеним ризикам.
З огляду на викладе, судом не беруться до уваги аргументи обвинуваченого та його захисника стосовно відмови в задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наведених обставин, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 листопада 2026 року.
Разом з тим, у відповідності до вимог КПК України суд визначає обвинуваченому ОСОБА_5 альтернативну заставу, розмір якої визначає, виходячи з обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого ОСОБА_5 .
Відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За наведених обставин, суд вважає за можливе визначити обвинуваченому заставу в розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 66560,00 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, суд вважає можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом в судове засідання прокурора, обвинуваченого, його захисника та інших учасників кримінального провадження згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.181, 193, 194, 196, 314-316, 331, 369-372, ч. 2 ст. 392 КПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407 КК України, призначити до судового розгляду на 14-00 годину 24 вересня 2026 року в приміщенні Шевченківського районного суду м. Чернівці.
Кримінальне провадження розглянути суддею одноособово у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, про що повідомити всіх учасників судового провадження.
В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, його захисника та інших учасників кримінального провадження згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу - задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою - продовжити до 16 листопада 2026 року.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66560,00 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами:
Одержувач коштів: ТУ ДСА України в Чернівецькій області
Код ЄДРПОУ: 26311401
Банк: Держказначейська служба України, м. Київ
Код банку отримувача: 37567646
Рахунок: UA548201720355279001000008745
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , наступні обов`язки:
- прибувати до суду за першим викликом;
- не відлучатися за межі м. Чернівці, без дозволу прокурора та суду;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору негайно після її проголошення та направити начальнику ДУ Чернівецького слідчого ізолятора.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівці протягом 5-ти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судове рішення № 139877269, Шевченківський районний суд м. Чернівців було прийнято 18.09.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 727/13041/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: