Рішення № 139877072, 15.09.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/6600/26

Провадження № 2/645/4057/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року місто Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Костіної І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Васько К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії у відповідності до норм ЗУ « Про захист прав споживачів»,

В С Т А Н О В И В:

13.07.2026 р. позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Акціонерного товариства «Укрпошта» в якому просять за вимогами ОСОБА_3 :

- визнати протиправними діями відмову відповідача у справі від припинення доставлення кореспонденції на ім`я громадянина ОСОБА_3 за адресою розташування приміщення яке належить на праві власності громадянину ОСОБА_1 АДРЕСА_1 та за будь-якими іншими адресами;

- зобов`язання відповідача припинення доставлення кореспонденції на ім`я громадянина ОСОБА_3 за адресою розташування приміщення яке належить на праві власності громадянину ОСОБА_1 АДРЕСА_1 та за будь-якими іншими адресами;

за вимогами ОСОБА_1 :

-визнати протиправними діями відмову відповідача у справі від припинення доставлення кореспонденції на ім`я громадянина ОСОБА_3 за адресою розташування приміщення яке належить на праві власності громадянину ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ;

- зобов`язання відповідача припинення доставлення кореспонденції на ім`я громадянина ОСОБА_3 за адресою розташування приміщення яке належить на праві власності громадянину ОСОБА_1 АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначають, що під час звернення до відповідача із заявою від 08.07.2026 шляхом надання відповіді від 09.07.2026, відповідач у справі позбавив позивачів можливості реалізації конституційного права вільного волевиявлення при отриманні соціальних послуг, а саме послуг поштового зв`язку. В даному випадку, ОСОБА_1 зверталася окремо до відповідача з підстави її відмови від користування послугами доставлення кореспонденції на ім`я ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 оператором поштового зв`язку АТ Укрпошта, та позивач ОСОБА_2 звертався із окремою заявою з підстави тимчасового припинення доставлення кореспонденції на його ім`я оператором поштового зв`язку АТ Укрпошта до моменту звільнення з військової служби ОСОБА_3 за будь-якими адресами, та після звільнення з військової служби від 12.04.2025 з причини постійного догляду за особою зі статусом інвалідності 1 групи ОСОБА_1 , та з питання відмови ОСОБА_3 від продовження користування послугами оператора поштового зв`язку АТ Укрпошта. Так, ОСОБА_2 вживав заходи досудового врегулювання спору шляхом надання до відповідача заяви у порядку встановленому ЗУ Про звернення громадян від 08.07.2026 на яку отримав відповідь від 09.07.2026 із відмовою відповідача від задоволення вимог вказаної вище заяви, що і стало підставою для звернення до суду. Позивачі зазначають, що послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з правилами надання послуг поштового зв`язку, і позивач ОСОБА_2 не користується і не бажає користуватися послугами оператора поштового зв`язку АТ Укрпошта, і в подальшому і просить АТ Укрпошта не направляти кореспонденцію для отримання нам за вказаною вище адресою, і за будь-якими іншими адресами.

Позивач ОСОБА_2 фактично проживає за згодою ОСОБА_1 , на безоплатній основі у приміщенні що належить на праві власності ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , і у даному випадку, позивач ОСОБА_1 не згодна із доставленням кореспонденції на ім`я ОСОБА_3 за адресою розташування приміщення яке належить їй на праві власності відповідачем, що й стало підставою для зверненя до суду із вимогами до АТ Укрпошта: припинення доставленням кореспонденції на ім`я ОСОБА_3 за адресою розташування приміщення яке належить на праві приватної власності ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 оператором поштового зв`язку АТ Укрпошта, і в даному випадку, вимоги позивачів до відповідача АТ Укрпошта однорідні, пов`язані між собою підставою виникнення та предметом позовних вимог до одного і того ж відповідача наданими двома позивачами.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що її інтереси, права і свободи порушено відповідачем, тому що фактично ОСОБА_2 не зареєстрований, а виключно проживає на безоплатній основі за вказаною вище адресою і ОСОБА_1 ніяким чином не надавали згоди відповідачу на отримання кореспонденції на ім`я ОСОБА_3 за адресою розташування належного їй приміщення. Вчинення дій відповідачем, а саме доставлення кореспонденції на ім`я ОСОБА_3 за адресою розташування приміщення що належить на праві власності ОСОБА_1 є доказом на думку позивачів, порушення ЗУ Про захист прав споживачів, ст. 15 ЗУ Про поштовий зв`язок та ст.3,19 Конституції України.

Фактично ОСОБА_1 не укладала договір і не має наміру у подальшому укладати договір із відповідачем у справі - АТ Укрпошта про надання послуг доставлення кореспонденції на ім`я ОСОБА_3 за адресою розташування приміщення яке належить їй на праві власності, та укладання договору зумовлено статтею 15 ЗУ Про поштовий зв`язок.

Позивачі зазначають, що послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з правилами надання послуг поштового зв`язку, що підтверджує порушення відповідачем норм ЗУ Про захист прав споживачів, ЗУ Про поштовий зв`язок, Конституції України, та підтверджує обґрунтованість подання позову ОСОБА_1 у такий спосіб. Позивач ОСОБА_2 не укладав договір і не має наміру укладання договору із відповідачем у справі АТ Укрпошта про доставлення кореспонденції на його ім`я за адресою розташування приміщення яке належить на праві власності ОСОБА_1 , та будь-якими іншими адресами, укладання договору зумовлено статтею 15 ЗУ Про поштовий зв`язок, та відмова відповідача від припинення доставлення кореспонденції на ім`я ОСОБА_3 за адресою розташування приміщення, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , та будь-якими іншими адресами-є наявним доказом порушення відповідачем ст.15, ст.18 ч.1,ч.2, ч.3 п.2,3,4,6,10,11,12,14,16,ст.19, ст.21 ЗУ Про захист прав споживачів, ст. 15 ЗУ Про поштовий зв`язок, ст.3,19 Конституції України та стало підставою для подання позовної заяви ОСОБА_3 із вказаними вимогами до відповідача.

Ухвалою суду від 15.07.2026 року відкрито провадження по справі. Вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін) сторін.

Від представника відповідача Нікітенка Д.Ю. через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву у якому останній просить суд продовжити встановлений ухвалою від 15.07.2026 строк для подання відзиву до дня його фактичного подання. Представник відповідача посилається на наявність поважних причин для продовження строку для подання відзиву, а саме необхідністю опрацювання значної кількості матеріалів для належного формування правової позиції відповідача. Щодо заявлених позовних вимог, просить відмовити у їх задоволенні посилаючись на наступне. Так, твердження ОСОБА_3 про те, що він не є користувачем послуг АТ «Укрпошта» виключно тому, що особисто не укладав з Товариством окремого письмового договору, не відповідає законодавчому визначенню користувача. Якщо ОСОБА_3 адресоване поштове відправлення, він є одержувачем і, відповідно, користувачем послуг поштового зв`язку у розумінні спеціального Закону. Частина 3 ст. 15 Закону України «Про поштовий зв`язок» передбачає, що послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими Кабінетом Міністрів України, однак наведена норма не встановлює обов`язку оператора укладати окремий двосторонній письмовий договір із кожною фізичною особою, якій інша особа направляє поштове відправлення. Надання послуги пересилання ініціюється відправником, який обирає оператора, передає оператору поштове відправлення, визначає адресата та адресу доставки і оплачує відповідну послугу у передбачених законодавством випадках. Статус адресата як одержувача, його права та порядок вручення або відмови від одержання поштового відправлення визначаються безпосередньо ЗУ «Про поштовий зв`язок» і Правилами надання послуг поштового зв`язку. Вказує, що оператор не визначає на власний розсуд адресата та адресу поштового відправлення. Окрім того, закон передбачає право відмовитися від конкретного поштового відправлення, але не встановлює права на безстрокову заборону доставки всієї майбутньої кореспонденції. Вимога позивачів про припинення доставлення «за будь-якими іншими адресами» є невизначеною та не ґрунтується на доведеному порушенні. Зазначає, що право власності на житлове приміщення не надає власникові встановленого законом повноваження визначати, яким оператором поштового зв`язку треті особи можуть направляти кореспонденцію іншій фізичній особі, яка фактично проживає у цьому приміщенні за згодою власника. Отже, позивачем ОСОБА_1 не встановлено і не доведено конкретного суб`єктивного цивільного чи споживчого права, порушеного відповіддю АТ «Укрпошта» від 09.07.2026. Чинне поштове законодавство передбачає механізм: одержувач має право відмовитися від одержання конкретного поштового відправлення, після чого оператор діє відповідно до Правил № 270. Отже, відмова АТ «Укрпошта» виконати вимогу про безстрокове припинення всієї майбутньої доставки не є порушенням прав позивачів.

08.09.2026р. через підсистему «Електронний суд» від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вважає неповажною причину пропуску строку відповідачем для подання відзиву на позов та просить відмовити у прийняті відзиву. Окрім того, зазначає, що відповідач не вірно визначає предмет правовідносин між позивачем ОСОБА_3 і АТ Укрпошта, та не вірно визначає предмет правовідносин між позивачем ОСОБА_1 і АТ Укрпошта - бо фактично не заперечує проти обов`язковості укладання договору між ОСОБА_3 і АТ Укрпошта яка зумовлена ст.15 ЗУ Про поштовий зв`язок, і предмет правовідносин стосується питання відмови ОСОБА_3 від укладення договору між ним та відповідачем на отримання кореспонденції на ім`я ОСОБА_3 за всіма адресами його проживання - і значення має в даному випадку не адреса, а факт відсутності укладеного договору між ОСОБА_3 і АТ Укрпошта з предмету отримання кореспонденції на ім`я ОСОБА_3 і факт того, що ОСОБА_2 відмовляється від укладання договору між ним та АТ Укрпошта з питання отримання кореспонденції на його ім`я за всіма адресами його проживання, і ніяким чином позивач не вимагає від АТ Укрпошта заборонити дії приймання службовими особами АТ Укрпошта кореспонденції для відправлення від всіх осіб на його ім`я. Питання позовних вимог стосується виключно того, що відповідач не має права доставлення кореспонденції на ім`я ОСОБА_3 за всіма адресами його проживання, а які дії надалі здійснюватиме відповідач АТ Укрпошта, після того як прийме кореспонденцію для відправлення за відсутності підстав для вручення цієї кореспонденції, як вважає позивач взагалі не є предметом розгляду у даній справі і не є предметом позовних вимог. Позивач ОСОБА_2 не забороняє відповідачу вчиняти дії із іншими особами щодо приймання кореспонденції. Предмет позову конкретно визначає що правовідносини між ОСОБА_3 і АТ Укрпошта унормовано шляхом укладення договору у письмовому вигляді між позивачем і відповідачем, і саме цей договір не укладався і ОСОБА_2 відмовляється від укладання договору взагалі, і саме з цієї причини у відповідача відсутнє право доставляти кореспонденції (прийняту ним від будь-яких відправників) на ім`я ОСОБА_3 за всіма адресами його проживання. Щодо вимог ОСОБА_1 до відповідача, вказує що права ОСОБА_1 порушуються відповідачем з причини примушування її вчинення дій з цивільно-правових відносин відповідачем АТ Укрпошта у питанні отримання кореспонденції на ім`я ОСОБА_3 за адресою фактичного розташування приміщення, яке належить їй на праві власності, і вона не зобов`язана отримувати кореспонденції на ім`я ОСОБА_3 за адресою розташування приміщення яке належить їй на праві власності, за відсутності її згоди на отримання вказаної вище кореспонденції, та за відсутності договору між нею та АТ Укрпошта з питання отримання кореспонденції на ім`я ОСОБА_3 за місцем розташування приміщення яке належить їй на праві власності. Більше того, безпідставне нав`язування послуг позивачам відповідачем АТ Укрпошта підтверджує факт порушення норм ЗУ Про захист прав споживачів і є доказом недобросовісної конкуренції.

10.09.2026 р. від представника відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшло заперечення на відповідь ОСОБА_1 на відзив, в якому відповідач зазначає наступне. Так, стаття 15 ЗУ «Про поштовий зв`язок» не встановлює обов`язку укладення окремого письмового договору між АТ «Укрпошта» та кожним адресатом як вважають позивачі. Тобто, у звичайній моделі пересилання письмової кореспонденції послугу замовляє відправник, він визначає адресата та адресу, оплачує пересилання, а АТ «Укрпошта» здійснює приймання, обробку, перевезення та доставлення такого відправлення. Окремий письмовий договір із кожним адресатом законом не передбачений. Заява ОСОБА_3 від 08.07.2026 сама по собі не може створити для АТ «Укрпошта» обов`язок не доставляти всю майбутню кореспонденцію. Для інших осіб односторонній правочин може створювати обов`язки лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Тому, навіть якщо розглядати заяву ОСОБА_3 від 08.07.2026 як одностороннє волевиявлення у сфері цивільних правовідносин, сама ця заява не може створити для АТ «Укрпошта» новий обов`язок, якого не передбачено законом. Чинне законодавство встановлює інший механізм - відмову адресата від одержання поштового відправлення. Так, відповідно до п. 108 Правил адресат (одержувач) має право, зокрема, відмовитися від одержання поштового відправлення, поштового переказу. Доставлення кореспонденції ОСОБА_3 не означає примушування ОСОБА_1 до цивільно-правових відносин, оскільки АТ «Укрпошта» не вимагає від ОСОБА_1 укласти будь-який договір; не покладає на неї обов`язку оплачувати поштові послуги; не вимагає особисто одержувати реєстровану кореспонденцію ОСОБА_3 ; не вимагає підписувати документи замість ОСОБА_3 . Водночас із самої позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 за згодою ОСОБА_1 . За таких обставин, доставка за вказаною відправником адресою поштового відправлення, адресованого фактичному мешканцю житла, сама по собі не позбавляє ОСОБА_1 права власності; не обмежує її право користування чи розпорядження майном; не створює для неї обов`язку вступити у договірні відносини з АТ «Укрпошта»; не покладає на неї обов`язку отримувати кореспонденцію замість адресата. Твердження про недобросовісну конкуренцію, не стосується встановленого предмета спору та не підтверджене позивачами належними обставинами. Статус ОСОБА_3 як споживача поштових послуг, не створює права на безстрокове припинення доставлення всієї майбутньої кореспонденції. Право на вибір оператора не означає право адресата визначати оператора замість відправника.

14.09.2026р. через підсистему «Електронний суд» від позивача ОСОБА_1 надійшла письмова заява (відповідь на заперечення на відповідь на відзив відповідача) в якій позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, враховувати викладені обгрунтування та аргументи позивачів при вирішенні питання по суті спірних правовідносин у справі.

Позивачі у судове засідання не з`явилися, у позові міститься клопотання від останніх про розгляд справи без їх особистої присутності.

У матеріалах справи також міститься клопотання представника відповідача АТ «Укрпошта» про розгляд справи за його відсутністю, та розгляд справи за наявними у матеріалах справи письмовими доказами та заявами по суті.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Щодо розгляду клопотання відповідача про продовження строку для подання АТ Укрпошта відзиву на позовну заяву та долучення його до матеріалів справи, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 127 ЦПК України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 1ст. 191 ЦПК України, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Частинами 1, 2статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «BelesandOthers v. theCzechRepublic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).

При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Верховний Суд в постанові від 18.12.2018 у справі № 761/5894/17 вказав на неприпустимість надмірного формалізму, зазначивши, що суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року).

Проаналізувавши причини пропуску строку відповідачем подання відзиву на позов, суд вважає їх поважними, та з метою забезпечення змагальності сторін та рівних прав учасників справи щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, вважає за необхідне поновити строк відповідачу для подання відзиву на позов та прийняти цей відзив до розгляду.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши заяви по суті подані сторонами, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, згідно Статуту АТ ?Укрпошта? (надалі по тексту - Статут), затвердженого Наказом №56 Міністерства інфраструктури України від 16 лютого 2017 року, товариство є публічним акціонерним товариством, 100 відсотків акцій якого належать державі.

Згідно п.2.1., 2.2. Статуту, метою діяльності Товариства є одержання прибутку від здійснення господарської діяльності. Товариство здійснює надання послуг поштового зв`язку, зокрема універсальних послуг поштового зв`язку на всій території України, з метою повного задоволення потреб користувачів у послугах поштового зв`язку та забезпечення ефективного розвитку єдиної національної мережі поштового зв`язку України.

Предметом діяльності Товариства, крім того є: забезпечення надання універсальних послуг поштового зв`язку на всій території України, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України; інші послуги поштового зв`язку, зокрема пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень.

АТ ?Укрпошта? здійснює свою діяльність згідно з вимогами Правил надання послуг поштового зв?язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 (надалі по тексту - Правила).

Правила надання послуг поштового зв`язку визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними.

Відносини у сфері надання послуг поштового зв?язку регулюються Конституцією України, Законом України ?Про поштовий зв?язок?, Всесвітньою поштовою конвенцією, Статутом Всесвітнього поштового союзу, Правилами надання послуг поштового зв?язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року, та внутрішніми нормативними актами, складеними та прийнятими відповідно до чинного законодавства.

Закон України ?Про поштовий зв?язок?, визначає правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку, а також регулює відносини між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, операторами поштового зв`язку і користувачами їхніх послуг.

Відповідно до статті 1 Закону України ?Про поштовий зв?язок?, послуги поштового зв?язку - діяльність оператора поштового зв`язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, у тому числі шляхом надання кур`єрських послуг, визначених цим Законом, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, спрямована на задоволення потреб користувачів.

Користувач послуг поштового зв`язку (користувач) - фізична або юридична особа, яка користується послугами поштового зв`язку як відправник або одержувач.

Оператор поштового зв`язку - суб`єкт господарювання, що здійснює діяльність на території України та у встановленому законодавством порядку надає послуги поштового зв`язку.

Згідно ст.15 ЗУ ?Про поштовий зв?язок?, оператори поштового зв`язку надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства та можуть провадити іншу господарську діяльність у встановленому законом порядку.

Оператор поштового зв`язку для надання послуг поштового зв`язку може залучати мережу філій та/або відділень поштового зв`язку іншого оператора поштового зв`язку на договірній основі. Оператори поштового зв`язку повинні публічно повідомити умови доступу до власної мережі філій та/або відділень поштового зв`язку, дотримуючись принципів прозорості, об`єктивності та недискримінаційності.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 08.07.2026р. звернувся з листом за допомогою електронної пошти до відповідача АТ ?Укрпошта?. У своєму листі ОСОБА_2 зазначив, що станом на дату подання заяви його звільнено з військової служби у запас і фактично він мешкає за адресою АДРЕСА_1 ( приміщення належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ). Вказав, що він не укладав договору, і не має наміру у подальшому укладати договір із оператором поштового зв`язку АТ Укрпошта, не користується і не бажає користуватися послугами АТ Укрпошта і в подальшому, тому просить АТ Укрпошта не направляти кореспонденцію для отримання ним за вказаною вище адресою і за будь-якими іншими адресами. Просив АТ Укрпошта не направляти кореспонденцію для отримання громадянином ОСОБА_3 за будь- якими адресами в тому числі за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідь на звернення, АТ ?Укрпошта? листом від 09 липня 2026 року проінформувало ОСОБА_3 про порядок здійснення АТ «Укрпошта» доставки відправлень.

Згідно із статтею 3 Закону України ?Про поштовий зв?язок?, основними засадами діяльності у сфері надання послуг поштового зв?язку, зокрема, є забезпечення надання послуг поштового зв?язку встановленого рівня якості.

Відповідно до п.18 Правил, адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу шляхом надсилання текстового повідомлення з використанням технічних засобів оператора поштового зв`язку, повідомленням, що підтримується засобами Інтернету, або повідомленням у паперовій формі за встановленою оператором поштового зв`язку формою.

Поштове відправлення належить відправнику до моменту вручення його адресату, якщо воно не вилучено відповідно до законодавства (п.23 Правил).

Поштове відправлення, поштовий переказ супроводжує така інформація, що надається відправником або зазначається на поштовому відправленні, якщо обов`язковість її надання (зазначення на поштовому відправленні) встановлена оператором поштового зв`язку (п.32 Правил).

Згідно п.п.72, 72 Правил, адресат (одержувач) може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення, коштів за поштовим переказом за довіреністю на визначений строк, що оформляється в установленому законодавством порядку або шляхом надання разового доручення на отримання поштового відправлення в електронній формі, порядок якої встановлюється оператором поштового зв`язку.

Інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв`язку, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а в разі відсутності номера телефону мобільного зв`язку - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланка повідомлення про надходження поштового відправлення або в інший спосіб, встановлений оператором поштового зв`язку.

У пункті 99 Правил зазначено, що у разі відмови адресата (одержувача) від одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом поштове відправлення, поштовий переказ не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертається відправнику (крім випадків, коли відправником надано розпорядження "не повертати"). Таке відправлення вручається відправнику за умови оплати ним плати за пересилання відправлення.

Такі поштові відправлення, поштові перекази не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертаються за зворотною адресою.

У разі коли адресат (одержувач) відмовляється засвідчити своїм підписом або в інший спосіб, передбачений оператором поштового зв`язку, факт відмови від одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, такі поштове відправлення, поштовий переказ зберігаються у приміщенні об`єкта поштового зв`язку протягом установленого пунктом 101 цих Правил строку (крім рекомендованих листів з позначками "Судова повістка", "Повістка ТЦК"), після закінчення якого повертаються оператором поштового зв`язку за зворотною адресою.

У разі коли адресат (одержувач) відмовляється засвідчити своїм підписом факт відмови від одержання рекомендованого листа з позначками "Судова повістка", "Повістка ТЦК", працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку "Адресат відмовився" і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його відправнику.

При цьому суд зазначає, що АТ «Укрпошта» є національним оператором поштового зв`язку, який забезпечує надання універсальних поштових послуг на всій території України, а тому у своїй діяльності зобов`язаний дотримуватися імперативних приписів законодавства та встановлених Правил надання послуг поштового зв`язку і не може на власний розсуд відступати від визначеного законом порядку приймання, оброблення, доставлення, вручення чи повернення поштових відправлень, у тому числі на підставі односторонньої відмови адресата від отримання кореспонденції. Тому доводи позовної заяви про те, що у зв`язку з відсутністю укладеного між сторонами договору АТ «Укрпошта» не мало права здійснювати доставлення кореспонденції на ім`я позивачів, є безпідставними.

Статтями 4, 12, 13 ЦПК України чітко визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов?язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із статтями 76, 77, 79, 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої, п`ятої, шостої, сьомої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов?язків щодо доказів, а також інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Суд зазначає, що позивачі, як отримувачі поштової кореспонденції, не позбавлені права відмовлятися від отримання конкретних відправлень, які надходять на їх адресу, про що працівник об`єкта поштового зв`язку робить на такому відправленні відповідну позначку. Однак, зобов`язання припинення доставлення всієї кореспонденції АТ «Укрпошта» не передбачено нормами чинного законодавства, яке регулює надання послуг поштового зв`язку та діяльність АТ «Укрпошта».

Так, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов?язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (?Проніна проти України?, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, а також те, що судом не було встановлено порушення прав позивачів відповідачем, суд дійшов висновку про відмову позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України,

В И Р I Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії у відповідності до норм ЗУ « Про захист прав споживачів» - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

позивач - ОСОБА_2 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач - Акціонерне товариство «Укрпошта», ел. пошта ukrposhta@ukrposhta.ua, юридична адреса: вул. Хрещатик, 22, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 21560045

Повний текст рішення складено та підписано 18.09.2026р.

Суддя І.Г. Костіна