Ухвала суду № 139876904, 15.09.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/19859/26

Провадження № 1-кс/643/7322/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026 м. Харків

Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 в режимі відеоконференції, підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області майора юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 42023052110000064 від 14.07.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191, ч.5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлоград, Дніпропетровської області, громадянина України, розлученого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, раніше судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

встановив:

До слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання, в обґрунтування якого зазначено, що слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023052110000064 від 14.07.2023, в якому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч. 4 ст. 191, ч.5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, з 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб на території України введено воєнний стан, який в подальшому був неодноразово продовжений, і діє по теперішній час.

Наказом командувача Національної гвардії України від 06.10.2015 № 165о/с ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначено на посаду начальника квартирно-експлуатаційної служби тилу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Відповідно до функціональних обов`язків ОСОБА_8 відповідав за квартирне утримання, технічну експлуатацію та ремонт казармено-житлового фонду і комунальних споруд частини, а наказом командувача НГУ від 21.01.2023 № 40, яким затверджено Інструкцію про здійснення договірної роботи в Національній гвардії України, був уповноважений ініціювати та визначати предмет закупівлі, готувати обґрунтування технічних і якісних характеристик предмета закупівлі, проекти договорів та контролювати їх виконання. Таким чином, ОСОБА_8 виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а отже відповідно до ч. 3 ст. 18 та примітки до ст. 364 КК України є службовою особою.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше лютого 2023 року, у ОСОБА_8 виник умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами військової частини НОМЕР_1 НГУ, які перебували у його віданні в межах службових повноважень, шляхом закупівлі паливної деревини твердих порід за завідомо завищеною вартістю з використанням підконтрольного суб`єкта господарювання та оформленням удаваної видимості законності поставки товару. Усвідомлюючи неможливість самостійної реалізації задуму, ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 спільно вчинити заволодіння бюджетними коштами військової частини, і у лютому 2023 року між ними було досягнуто попередньої змови, за якою кожен з учасників отримав визначену роль: ОСОБА_8 , використовуючи службове становище, забезпечував ініціювання закупівлі, підготовку обґрунтування, погодження договорів та оформлення документів для оплати; ОСОБА_10 - державну реєстрацію як ФОП, подання цінової пропозиції, укладення договорів поставки та оформлення супровідних документів; ОСОБА_9 - придбання та фактичну поставку деревини, оформлення товаросупровідних документів; ОСОБА_5 -безпосереднє здійснення поставки як водій та сприяння реалізації задуму.

17.02.2023 ОСОБА_10 зареєструвалась як фізична особа-підприємець, після чого підшукала та забезпечила надходження ОСОБА_8 цінових пропозицій від ТОВ «КПД Інвест», ФОП ОСОБА_11 та ФОП ОСОБА_10 , серед яких пропозиція останньої (2560,00 грн за 1 м?) виявилась найнижчою. На підставі рапорту ОСОБА_8 від 28.02.2023 та підготовленого ним обґрунтування технічних і якісних характеристик, 01.03.2023 між військовою частиною НОМЕР_1 НГУ (яку представляв не обізнаний про злочинний план командир частини) та ФОП ОСОБА_10 укладено договір № 1/КЕС-2023 на поставку 781,25 м? деревини паливної твердих порід на загальну суму 2 000 000 грн (2560,00 грн за 1 м?) - вартість, яку ОСОБА_8 достовірно знав завищеною.

Всупереч умовам договору про заборону передачі прав третім особам, ОСОБА_10 уклала з ФОП ОСОБА_9 договір купівлі-продажу № 01-2023 від 01.03.2023, за яким ОСОБА_9 як автоперевізник, а ОСОБА_5 як водій, у період з 01.03.2023 по 11.04.2023 здійснили поставку деревини до військової частини за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджено численними товарно-транспортними накладними та видатковими накладними № ЗО00-000001 - № ЗО00-000005, у яких зазначена завищена вартість товару та які підписані ОСОБА_10 (як постачальником) і ОСОБА_8 (як отримувачем), скріплені гербовою печаткою частини. Достовірно знаючи про завищення вартості, ОСОБА_8 щоразу організовував здійснення оплати за цими накладними; у період з 09.03.2023 по 12.04.2023 п`ятьма траншами з казначейського рахунку військової частини № НОМЕР_2 на рахунок ФОП ОСОБА_10 № НОМЕР_3 перераховано загалом 2 000 000 грн.

Згідно з висновком товарознавчої експертизи № 25-25 від 07.11.2025, середня ринкова вартість поставленої деревини становила 1500,99 грн за 1 м? без ПДВ, а ринкова вартість 781,25 м? - 1 172 648,44 грн без ПДВ. Таким чином, у період з 09.03.2023 по 12.04.2023 ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групи осіб, шляхом зловживання службовим становищем заволодів бюджетними коштами військової частини НОМЕР_1 НГУ у сумі 592 820,31 грн, чим спричинив державі майнову шкоду на вказану суму. Отримані кошти ОСОБА_10 сімома траншами протягом березнятравня 2023 року перерахувала на рахунок ФОП ОСОБА_9 , який перевів їх у готівку та за вказівкою ОСОБА_8 розподілив між учасниками групи.

У подальшому, не пізніше 03.04.2023, ОСОБА_8 , враховуючи наявні домовленості із ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , повторно вирішив заволодіти бюджетними коштами військової частини аналогічним способом. ОСОБА_10 забезпечила отримання цінових пропозицій від ТОВ «КПД Інвест», ФОП ОСОБА_11 та власної (2552,30 грн за 1 м?), достовірно знаючи, що суб`єкти господарювання діяли узгоджено, а пропозиція ОСОБА_10 є завищеною. 12.04.2023 ОСОБА_8 склав рапорт та обґрунтування, після чого не пізніше 12.04.2023 підготував проект договору, забезпечив його погодження та підписання командиром частини (не обізнаним про задум) і ФОП ОСОБА_10 ; договір № 4/КЕС-2023/12 зареєстровано 05.05.2023 на поставку 1457,735 м? деревини на загальну суму 3 720 577,04 грн (2552,30 грн за 1 м?).

У травнівересні 2023 року поставка здійснювалась за тією ж схемою: перевезення забезпечували ОСОБА_9 (автоперевізник за договором № 01-2023) та водій ОСОБА_5 (у окремих партіях - перевізник ОСОБА_12 ), поставки оформлювались товарно-транспортними та видатковими накладними № ЗО00-000006 - № 11, підписаними ОСОБА_10 і ОСОБА_8 та скріпленими печаткою частини. Достовірно знаючи про завищену вартість, ОСОБА_8 щоразу організовував оплату, у період з 15.05.2023 по 25.09.2023 на рахунок ФОП ОСОБА_10 перераховано загалом 3 720 577,04 грн.

Згідно з висновком товарознавчої експертизи № 26-25 від 07.11.2025, ринкова вартість деревини становила 1500,99 грн за 1 м? без ПДВ, а ринкова вартість 1457,735 м? - 2 188 045,66 грн без ПДВ. Таким чином, у період з 15.05.2023 по 25.09.2023 ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групи осіб, шляхом зловживання службовим становищем заволодів бюджетними коштами військової частини на суму 1 532 531,38 грн, чим спричинив державі майнову шкоду на вказану суму. Отримані кошти ОСОБА_10 вісьмома траншами протягом травняжовтня 2023 року перерахувала на рахунок ФОП ОСОБА_9 , який перевів їх у готівку та за домовленістю з ОСОБА_8 розподілив між учасниками групи.

Загалом, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 заволоділи бюджетними коштами військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на загальну суму 2 125 351,69 грн., чим спричинили державі в особі військової частини майнову шкоду на вказану суму.

22.07.2026 о 07 год. 32 хв. ОСОБА_5 затриманий в п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України та йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч. 4 ст. 191, ч.5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 23.07.2026 стосовно ОСОБА_5 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з моменту фактичного затримання, визначено суму застави у розмірі 998400 грн.

У зв`язку зі складністю провадження постановою першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону строк досудового розслідування кримінального провадження № 42023052110000064 від 14.07.2023 продовжено до трьох місяців, тобто до 22.10.2026.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні спливає 19.09.2026, однак з метою закінчення досудового розслідування необхідно виконати низку слідчих та процесуальних дій, результати яких мають значення для судового розгляду, всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, а також досягнення його мети, а саме:

- отримати висновки призначених судово-економічних експертиз від 25.08.2026, 26.08.2026 та 28.08.2026;

- допитати у якості свідків посадових осіб військової частини НОМЕР_1 НГУ, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні;

- здійснити розсекречення відповідних процесуальних документів, ухвал суду на підставі яких надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вказаному кримінальному провадженні та в наслідок яких отримано докази причетності до скоєння протиправної діяльності підозрюваних;

- повідомити підозрюваним про підозру в остаточній редакції;

- виконати вимоги ст. 290, 291 КПК України;

- виконати інші слідчі та розшукові дії необхідність яких може виникнути в ході досудового розслідування.

Проведення даних процесуальних та слідчих (розшукових) дій дасть змогу провести об`єктивне досудове розслідування, встановити додаткові обставини вини або невинуватості підозрюваних, а також виконання завдань кримінального провадження.

Провести вказані процесуальні дії та рішення у двомісячний строк з дня повідомлення про підозру не виявилося можливим внаслідок складності провадження, через кількість речових доказів вилучених під час досудового розслідування, подальшого проведення їхнього огляду, проведення аналізу інформації отриманої під час проведення комплексу негласних слідчих розшукових дій, а також у зв`язку з необхідністю проведення великого обсягу слідчих (розшукових), процесуальних дій та судової експертизи, проведення яких потребує значного часу, та без результатів яких неможливо завершити досудове розслідування.

На сьогоднішній день ризики передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, а саме те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

У зв`язку з викладеним, сторона обвинувачення просить продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки запобігання вказаним ризикам неможливе у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Прокурор у судовому засіданні виступив з промовою, в котрій підтримав заявлене клопотання з підстав, у ньому наведених. Також просив долучити копію постанову про продовження строку досудового розслідування.

Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував. Просив застосувати до його підзахисного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту або визначити підозрюваному мінімальну заставу.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовував доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023052110000064 від 14.07.2023, в якому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч. 4 ст. 191, ч.5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

22.07.2026 о 07:32 ОСОБА_5 затриманий в п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України та йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч. 4 ст. 191, ч.5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 23.07.2026 стосовно ОСОБА_5 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з моменту фактичного затримання, визначено суму застави у розмірі 998400 грн.

Постановою першого заступника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_13 14.09.2026 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023052110000064 від 14.07.2023 продовжено до трьох місяців, тобто до 22.10.2026 включно.

З матеріалів судової справи вбачається, що наведені у клопотанні дані свідчать про подальшу наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень.

Суд враховує, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (Murray v. the United Kingdom, (заява № 18731/19) від 28.10.1994).

Проте, у практиці ЄСПЛ відсутній універсальний підхід, за якого підозра вважається обґрунтованою. Це визначається конкретними обставинами (рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», заяви № 12244/86, № 12245/86, № 12383/86 від 30.08.1990, п.32; «Merabishvili v. Georgia», заява № 72508/13 від 28.11.2017, п.184), а також пов`язується зі ступенем суспільної небезпечності діяння.

Відповідно до вимог ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою слідчим суддею не встановлено доказів, які б свідчили про зменшення чи відсутність ризиків встановлених під час обрання запобіжного заходу до ОСОБА_5 , що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а також які обумовлені тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні, свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Згідно норми ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Встановлені під час обрання запобіжного заходу ризики є дійсними та триваючими, і вони в сукупності з нормою кримінально-процесуального закону, виходячи із загальних засад кримінального провадження, з метою виконання його завдань та застосування до особи належної правової процедури, виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою у спосіб продовження строку застосованого запобіжного заходу відносно особи підозрюваного у межах строку досудового розслідування, тобто до 22.10.2026 включно, з раніше визначеним розміром застави.

Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» (заява № 29761/02) від 10.06.2008, автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_14 строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» (заява №33977/96) від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

У кожному матеріалі слідчий суддя перевіряє, чи ґрунтується підозра на конкретних і перевірених даних, чи має вона під собою фактичну основу, а не загальні припущення, а також чи стосується вона реального правопорушення, передбаченого законом.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчим суддею не встановлено.

Дослідивши матеріали клопотання, перевіривши доведеність заявлених стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, не спростованість їх на даний час стороною захисту, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим, оскільки надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України та ч. 3 ст. 199 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_5 не може бути застосований більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, і зокрема цілодобовий домашній арешт, для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Так нормою ч. 1 ст. 178 КПК України врегламентовано, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, і зокрема міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, а також майновий стан підозрюваного щодо можливості внесення застави як особисто так і за участі заставодавця.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_5 не може бути застосований більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, і зокрема цілодобовий домашній арешт, для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до норми ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

В рішенні ЄСПЛ у справі «Тошев проти Болгарії» від 10.08.2006, заява № 56308/00, Судом було вказано, що під час визначення суми застави суд має оцінити матеріальний стан підозрюваного.

Водночас, заявляючи клопотання про зменшення розміру застави, визначеної як альтернативний запобіжний захід, стороною захисту не надано слідчому судді доказів, які могли б стати предметом оцінки його актуального майнового стану.

Завдання кримінального провадження превалюють над будь-якими міркуваннями, припущеннями та неперевіреними відомостями.

Встановлено, що на даний час визначені під час обрання запобіжного заходу ризики є дійсними та триваючими, і вони в сукупності з імперативною нормою кримінально-процесуального закону, виходячи із загальних засад кримінального провадження, з метою виконання його завдань в рамках застосованої до особи належної правової процедури, виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 на більш м`яку, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою у спосіб продовження строку застосованого запобіжного заходу відносно підозрюваного у межах строку досудового розслідування, тобто до 22.10.2026 включно, з раніше визначеним розміром застави.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 32, 110, 131, 132, 176-178, 183,193-194, 196, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання задоволити.

Продовжити строк дії застосованого до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, тобто до 22.10.2026 включно.

Строк дії ухвали - до 22.10.2026 включно.

Визначену суму застави протягом строку дії запобіжного заходу у розмірі трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень 00 копійок, можна внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, отримувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код отримувача: 26281249, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО отримувача: 820172, призначення платежу: застава згідно ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 15.09.2026 у справі № 643/19859/26 (провадження 1-кс/643/7322/26) відносно ОСОБА_5 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави на ОСОБА_5 покладено наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; не виїжджати за межі Харківської та Дніпропетровської областей без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками, експертами та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід Держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід Держави, слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу, з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена у дохід Держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 18.09.2026 о 10.35.

Слідчий суддя ОСОБА_1