Постанова № 139876696, 11.09.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/3197/26

н/п 3/953/769/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2026 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Губська Я.В., за участі захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Ванжули Я.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

-за ч.1 ст.130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

08.03.2026 року о 00-11 год. в м. Харкові, по вул. Шевченка, 8, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Scoda Fabia д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОНД у лікаря нарколога водій відмовився, у зв`язку з чим відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №609087 від 08.03.2026.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився повторно, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, його захисник Ванжула Я.В. в судовому засіданні вказував на відсутність повідомленої та належним чином зафіксованої конкретної причини зупинки транспортного засобу, безпідставний огляд автомобіля та особи ОСОБА_1 , а також використання особистого алкотестера ОСОБА_1 , після отримання результату 0,00 на алкотестері, який знаходився в автомобілі ОСОБА_1 , працівники поліції вирішують провести ще один тест за допомогою власного спеціального технічного засобу. За результатами такого видиху прилад працівників поліції демонструє показник 0,18 проміле, ознаки наркотичного сп`яніння, внесені до протоколу, не підтверджуються відеозаписом, а належної та усвідомленої відмови від огляду не зафіксовано, у справі ОСОБА_1 спеціальний статус не тільки існував об`єктивно, а й був відомий патрульним. Попри це, поліцейські самостійно проводили всі дії, пов`язані з перевіркою стану особи, використовували алкотестери, формували висновок про наркотичне сп`яніння, складали направлення до медичного закладу та в подальшому кваліфікували поведінку як відмову від огляду. Вважає, що така процедура суперечить спеціальному порядку, встановленому для військовослужбовців. Формальний підпис у протоколі не підтверджує реального роз`яснення прав. Сукупність порушень виключає доведеність вини поза розумним сумнівом, просив провадження у справі № 953/3197/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена та підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №609087 від 08.03.2026, під час складення якого велася безперервна відеофіксація; рапортом інспектора УПП в Х/о ДПП, відеозаписами з бодікамер поліцейського №475711, 763250, на яких зафіксована відмова водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров`я, направленням на медичний огляд, розпискою ОСОБА_1 від 08.03.2026.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015№ 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).

Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Із аналізу наведених доказів та норм законодавства слід зробити висновок, що водій транспортного засобу має право відмовитись від проходження огляду на стан сп`яніння, про що складається відповідний протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відмова водія транспортного засобу від проходження огляду на виявлення стану наркотичного сп`яніння є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, протокол був складений за порушення п. 2.5. ПДР України тобто за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Суд не погоджується з доводами захисника Ванжули Я.В. про відсутність у діях працівників поліції законних підстав для зупинки транспортного засобу, проведення огляду та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, а також про недопустимість отриманих у справі доказів.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право зупиняти транспортний засіб, зокрема, у разі порушення водієм Правил дорожнього руху, наявності інформації про причетність водія або пасажирів до вчинення правопорушення, а також з інших передбачених законом підстав. При цьому поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення з детальним описом підстави, визначеної законом.

За матеріалами справи, зупинка водія відбувалась в нічний час, в комендантську годину, та враховуючи воєнний стан, суд приходить до висновку, що заперечення захисту з приводу безпідставності зупинки є необгрнутованими.

Суд виходить із того, що відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані можуть встановлюватися, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями осіб, показаннями технічних приладів та засобів, фото- і відеозаписом та іншими документами.

Посилання захисника на те, що після отримання результату 0,00 проміле на приладі щодо стану алкогольного сп*яніння, який належав ОСОБА_1 , працівники поліції безпідставно здійснили повторне тестування, також не може бути прийняте судом.

Наявність у водія власного технічного засобу та отримання за його допомогою результату 0,00 проміле саме по собі не позбавляє працівників поліції права здійснити передбачений законодавством огляд із використанням спеціального технічного засобу, якщо для такого огляду наявні визначені законом підстави. При цьому приватний прилад, яким користувався водій, не є тим самим процесуальним механізмом огляду, який передбачений законодавством для документування стану водія працівниками поліції.

Стаття 266 КУпАП передбачає проведення огляду водіїв, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, із застосуванням спеціальних технічних засобів, а у випадку незгоди з результатами такого огляду проведення огляду у закладі охорони здоров`я.

Отже, факт попереднього отримання результату 0,00 проміле за допомогою приладу, яким користувався сам водій, не має наперед установленого значення та не виключає необхідності проведення огляду у встановленому законом порядку на приладі поліції на стан алкогольного сп*яніння.

Заперечення захисту що ці обставини слугували безпідставними звинуваченнями щодо перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп*янніння не може бути об*єктивними, оскільки виявлення ознак алкогольного та наркотичного сп*яніння, які є подібними за поведінкою особи, я ка виявляє такі ознаки, і пропозиції працівників поліції зпочатку пройти оглян на стан алкогольного сп*яніння, а потім на стан наркотичного сп*яніння, за наявності ознак наркотичного сп*яніння, які були озвучені, не може свідчити про упередженість або безпідставність вимог поліції.

Щодо посилання захисту на спеціальний статус ОСОБА_1 як військовослужбовця та порушення процедури складення протоколу про адм.правопорушення, суд зазначає наступне.

Законодавством дійсно передбачено спеціальне регулювання огляду військовослужбовців. Зокрема, статтею 266-1 КУпАП визначено особливості огляду військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Водночас зазначена норма розмежовує випадки, коли військовослужбовець виконує обов`язки військової служби або перебуває на території військової частини, та випадки, коли така особа перебуває поза межами відповідної території, зокрема у громадських місцях.

Аналогічний підхід закріплений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 року № 32, який визначає процедуру направлення та проведення огляду військовослужбовців у передбачених ним випадках. При цьому сам факт проходження особою військової служби не означає, що будь-які дії поліцейських щодо неї автоматично мають здійснюватися виключно посадовими особами Військової служби правопорядку. Визначальним є встановлення конкретних обставин, за яких особа перебувала та керувала транспортним засобом, а також місця і умов проведення огляду.

Тому довід захисника про те, що сам факт військового статусу ОСОБА_1 позбавляв працівників Національної поліції права здійснювати передбачені законом дії щодо водія, є необґрунтованим. ОСОБА_1 ані під час складення протоколу про адміністративне правопрушення, ані під час судового розгляду не надав до суду відомості про виконання ним бойового завдання 08.03.2026 року, або інших підстав, які передбачають його знаходження в той день та час на виконанні завдань керівника військової частини, де він проходить службу, як військовослужбовець.

Доводи про відсутність ознак наркотичного сп`яніння на відеозаписі та відсутність письмової відмови від огляду не спростовують інших доказів у справі. Факт відмови може встановлюватися не лише власноручним записом особи, а й відеозаписом, його поясненнями під час відеозапису, що і бцуло зафіксовано в даному випадку, протоколом та іншими матеріалами.

Суд оцінює докази відповідно до вимог статей 251, 252 та 280 КУпАП у їх сукупності.

Встановлені обставини свідчать про наявність законної вимоги працівників поліції щодо проходження огляду та невиконання її ОСОБА_1 і відмовою від проходження огляду на стан наркотичного сп*яніння без пояснення причин.

Отже, доводи захисника щодо незаконності дій працівників поліції та недоведеності складу адміністративного правопорушення суд вважає необґрунтованими, а підстав для закриття провадження за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП не встановлено.

Таким чином вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена у повному обсязі та не спростована належними та допустимими доказами протягом судового розгляду.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника за скоєне ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, особу правопорушника, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції, яка встановлена за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 17000,00 грн. з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Окрім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню сума судового збору.

На підставі викладеного , керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 13, 16, 401, 283, 284 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. (Код бюджетної класифікації: 21081300, одержувач: ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, розрахунковий рахунок: № UA168999980313020149000020001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ одержувача: 37874947, код банку МФО банку: 899998, призначення платежу: сплата штрафу) з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір по справі про адміністративне правопорушення відносно ПІБ", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746).

Відповідно до частини 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити особі, що притягнута до адміністративної відповідальності, що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя -