Рішення № 139876605, 17.09.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/7845/26

Провадження № 2/638/7347/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 вересня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - Яковлевої В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Сікорського А.С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачка - ОСОБА_2 ,

треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Маслак Наталія Володимирівна, Харківська товарна біржа,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача - адвоката Гофельд Ганни Сергіївни, в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Маслак Наталія Володимирівна, Харківська товарна біржа, про визнання дійсним договору,

встановив:

14 квітня 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник адвокат Гофельд Ганна Сергіївна, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Маслак Наталія Володимирівна, про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку літ. «Д-1» з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , який був укладений 29 вересня 1995 року між позивачем та відповідачкою, і зареєстрований на Харківській товарній біржі за № Н2-491.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 , як покупець, та відповідачка, як продавець, виконали всі істотні умови договору: позивач сплатив за придбаний будинок 400 000 000 (чотириста мільйонів) карбованців та вступив у володіння майном. Також за позивачем було зареєстровано право власності на житловий будинок у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради.

Однак, позивач дізнався, що на теперішній час не має можливості в повній мірі розпоряджатися своїм майном у вигляді вищевказаного житлового будинку та вчиняти нотаріальні дії, оскільки договір купівлі-продажу від 29 вересня 1995 року № Н2-491, укладений на Харківській товарній біржі, не був посвідчений нотаріально, що на сьогоднішній день вимагає законодавство України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на роз`яснення приватного нотаріуса про те, що біржовий договір купівлі-продажу від 29 вересня 1995 року № Н2-491 не містить нотаріального посвідчення та відповідно до ч. 3 ст. 47 Закону України «Про нотаріат» не може бути прийнятий для вчинення нотаріальної дії з відчуження житлового будинку, оскільки є недійсним. Однак зазначений лист-роз`яснення нотаріуса до матеріалів справи долучено не було.

20 квітня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

01 липня 2026 року ухвалою суду до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучено Харківську товарну біржу.

13 липня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Враховуючи положення частини четвертої статті 274 ЦПК України, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження за правилами, передбаченими главою 3,6 розділу ІІІ ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, представниця ОСОБА_1 адвокат Гофельд Г.С. подала через систему «Електронний суд» заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, підтримали позовні вимоги. Проти ухвалення заочного рішення заперечень не надійшло.

Відповідачка про дату, місце та час судового засідання повідомлялася шляхом направлення судової повістки за останньою відомою зареєстрованою адресою проживання, яка повернулася до суду із довідкою АТ «Укрпошта» - «адресат відсутній за вказаною адресою», а також шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, оскільки наразі зареєстроване місце її проживання невідоме.

Треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Маслак Наталія Володимирівна та Харківська товарна біржа в судове засідання не з`явилися, повідомлені судом про час та місце розгляду справи своєчасно та належним чином.

Відповідачка в установлений ч. 7 ст.178 ЦПК України строк не подала до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

За таких обставин відповідачка вважається такою, що повідомлена належним чином, заяв про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відповідно до статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 29 вересня 1995 року на Харківській товарній біржі було укладено біржовий контракт № Н2-491 та договір купівлі-продажу № Н2-491. Відповідно до їх умов, ОСОБА_2 (Продавець), від імені якої діяв брокер контори № 277-1 ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 (Покупець), від імені якого діяв брокер контори № 277 ОСОБА_4 , досягли згоди щодо купівлі-продажу нерухомого майна.

Предметом правочину був житловий будинок літ. «Д-1» з надвірними будівлями (погріб літ. «Ж», вбиральня літ. «Г», огорожа літ. «№ 1, 2») на земельній ділянці площею 574 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності Продавця підтверджувалося Свідоцтвом про право на спадщину, виданим 6-ю ДНК м. Харкова 28 вересня 1995 року за реєстром № 1-12537, зареєстрованим у БТІ м. Харкова 29 вересня 1995 року за реєстраційним № 1571.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (у редакції, чинній на момент укладення угоди) та пункту 10 договору від 29 вересня 1995 року № Н2-491, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню. Надалі як вбачається з листа КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради від 03 липня 2025 року № 030720253061, відповідно до наявних архівних матеріалів реєстрація права приватної власності на житловий будинок літ. «Д-1» з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 31.12.2012, проведена КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого 29 вересня 1995 року Харківською товарною біржею, р. № Н2-491.

Крім того, КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» поінформувало, що назва вулиці «Рязанська» була змінена на « АДРЕСА_1 » на підставі рішень Харківської міської ради № 358/23 від 28 лютого 2023 року та № 402/23 від 13 червня 2023 року.

Також, судом досліджено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений 03 вересня 2025 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 на замовлення ОСОБА_1 . Згідно з даними вказаного технічного паспорта, замовником якого є позивач, загальна площа житлового будинку (літ. «Д-1») становить 73,4 кв. м (зокрема житлова площа 44,4 кв. м, допоміжна 16,0 кв. м, площа літніх приміщень 13,0 кв. м), а площа земельної ділянки 574 кв. м. Вказаний документ у сукупності з іншими матеріалами справи підтверджує фактичні технічні характеристики та ідентифікаційні дані об`єкта нерухомого майна, а також відображає його адресу з урахуванням перейменування вулиці Рязанської на вулицю Ірининську.

Судом встановлено, що сторони укладеного 29 вересня 1995 року договору купівлі-продажу повністю виконали всі його істотні умови. Відповідно до п. 5.1 договору сума в розмірі 400 000 000 (чотириста мільйонів) карбованців, зазначена в п. 4 Договору, була сплачена Покупцем готівкою до посвідчення угоди. Також згідно з п. 7 Договору Продавець зобов`язалася звільнити продану нерухомість і передати її Покупцеві не пізніше 30 вересня 1995 року. Крім того, у п. 2 Договору Продавець засвідчила, що нерухомість до цього часу не продана, не подарована, не закладена, у спорі та під арештом не перебуває.

Оскільки спірний договір укладено 29 вересня 1995 року, до вказаних правовідносин щодо визнання правочину дійсним застосовуються положення Цивільного кодексу УРСР 1963 року та Закону України «Про товарну біржу», що діяли на момент виникнення цих правовідносин.

За змістом статей 128, 153 ЦК УРСР право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 3 ст. 18 Земельного кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) придбання земельних ділянок, що перебувають у колективній або приватній власності, провадиться за договором купівлі-продажу, який посвідчується у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст. 153 та 224 Цивільного кодексу УРСР 1963 року договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди щодо всіх істотних умовах. З матеріалів справи вбачається, що сторонами у повному обсязі досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та здійснено його повне виконання.

Згідно ст. 225 ЦК УРСР право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

Водночас, згідно зі ст. 227 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, договір купівлі продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Разом із тим, на час укладення вищевказаного договору позивачу не було відомо про необхідність його нотаріального посвідчення, оскільки відповідно до ст. 15 Закону України від 10 грудня 1991 року № 1957-XII «Про товарну біржу», у редакції, чинній на момент укладення угоди, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню та вважалися укладеними з моменту їх реєстрації. Зазначений Закон не передбачав правових наслідків у вигляді недійсності договору, зареєстрованого на біржі, у разі порушення вимог до біржової операції.

Крім того, реєстрація права власності на підставі договору, посвідченого біржею, на той момент відповіла чинній Інструкції «Про порядок Державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, які перебувають у власності юридичних і фізичних осіб». Яких-небудь суперечок між покупцем і продавцем судом не встановлено, угода не містить протизаконних умов та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, проте нотаріальна форма договору дотримана не була.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Цивільного Кодексу УРСР 1963 року, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про товарну біржу», в редакції, чинній на момент укладання спірного правочину, товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про товарні біржі» від 10 грудня 1991 року № 1957 XII в редакції, яка діяла на час укладання договору купівлі продажу в 1995 році, біржовою операцією визнається угода, якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; якщо її учасниками є члени біржі; якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладенню з моменту її реєстрації на біржі.

У редакції, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу спірного житлового будинку, в самому Законі України «Про товарну біржу» не передбачалися правові наслідки у вигляді недійсності договору, укладеного та зареєстрованого на біржі, у разі порушення вимог, встановлених ст. 15 цього закону до біржової операції, як щодо допуску товарів до обігу на біржі, так і щодо прийняття у члени біржі.

Тобто, чинне на момент укладання спірного правочину законодавство, а саме ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», дозволяло укладати на товарній біржі угоди купівлі продажу житлового будинку та земельної ділянки за участю фізичних осіб, без нотаріального посвідчення таких угод.

Крім того, Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб, затвердженою наказом Державного комітету України будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року №121, було передбачено підставу для державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна договори купівлі-продажу, зареєстровані біржею.

Враховуючи, що на момент укладення договору купівлі-продажу сторони керувалися ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» та повністю виконали його істотні умови, однак на теперішній час місцеперебування відповідача невідоме, що унеможливлює нотаріальне посвідчення договору чи врегулювання цього питання у добровільному порядку, суд дійшов про наявність підстав для застосування ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР 1963 року та визнання зазначеного договору дійсним.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, п. 2 ч. 1 ст. 3 ЦК України та ч. 1 ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та Законом.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За таких обставин, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та визнання дійсним договору купівлі-продажу від 29 вересня 1995 року, зареєстрованого Харківською товарною біржею за № Н2-491.

Керуючись ст. 47, 153, 224, 227 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», ст. 12, 13, 7681, 258, 259, 263265, 268, 273, 280284, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Харківської товарної біржі та приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Маслак Наталії Володимирівни, про визнання дійсним договору задовольнити.

Визнати дійсним договір від укладений 29 вересня 1995 року № Н2-491 купівлі-продажу нерухомого майна, а саме, житлового будинку літ. «Д-1» з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , укладений на Харківській товарній біржі між ОСОБА_2 , з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з іншої сторони.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Гофельд Ганна Сергіївна, РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: Харківська область, м. Харків, а/с 1048.

Відповідачка: ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації (проживання): АДРЕСА_2 .

Треті особи:

Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Маслак Наталія Володимирівна, РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Харківська товарна біржа, код ЄДРПОУ 14086755, адреса місцезнаходження: проспект Науки, 5, Харків, Харківська область, 61000.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення виготовлено 17 вересня 2026 року.

Суддя В. М. Яковлева