Рішення № 139876515, 18.09.2026, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/208/26 провадження № 2/403/404/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року с-ще Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Могиленко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (далі по тексту рішення - ТОВ «Деал Фінанс Груп») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останнього заборгованості за двома кредитними договорами в загальному розмірі 33255 грн. 99 коп..

Позов обгрунтовується тим, що 21 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (далі по тексту рішення - ТОВ «1 БАНК»), як кредитодавцем, та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір про надання коштів у кредит №71971674, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 3500,00 грн. строком на 30 днів із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0.275%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, та сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 15% від суми наданого кредиту, що складає 525,00 грн., а також пені за порушення позичальником строків повернення кредиту в розмірі 4,00% на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Зазначений кредитний договір був укладений шляхом використання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором 32524, надісланого на вказану ним електронну адресу, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Враховуючи часткове виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, а також заміну в порядку укладення договору факторингу №16/09/25 від 16 вересня 2025 року сторони кредитора у договорі №71971674 від 21 липня 2025 року з ТОВ «1 БАНК» на ТОВ «Деал Фінанс Груп», позивач прохав стягнути із відповідача на його користь заборгованість за основною сумою боргу - 3500 грн. 00 коп., заборгованість за комісією - 62 грн. 99 коп., заборгованості за пенею/неустойкою - 6860 грн. 00 грн., а всього: 10422 грн. 99 коп..

Крім того, 24 липня 2025 року між ТОВ «1 БАНК», як кредитодавцем, та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір про надання коштів у кредит №8164775, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 9000,00 грн. строком на 360 днів із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0.95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, та сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 17.25% від суми наданого кредиту, що складає 1552,50 грн., а також пені за порушення позичальником строків повернення кредиту в розмірі 450,00 грн. за кожен день понадстрокового користування. Зазначений кредитний договір був укладений шляхом використання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором 662803, надісланого на вказану ним електронну адресу, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, а також заміну в порядку укладення договору факторингу №16/09/25 від 16 вересня 2025 року сторони кредитора у договорі №8164775 від 24 липня 2025 року з ТОВ «1 БАНК» на ТОВ «Деал Фінанс Груп», позивач прохав стягнути із відповідача на його користь заборгованість за основною сумою боргу - 9000 грн. 00 коп., заборгованість за комісією - 1552 грн. 50 коп., заборгованість за процентами - 7780 грн. 50 коп. та заборгованість за пенею/неустойкою - 4500 грн. 00 грн., а всього: 22833 грн. 00 коп..

З урахуванням понесених судових витрат, представник позивача прохав суд стягнути з відповідача по справі понесені судові витрати, в тому числі і сплачений при подачі позову до суду судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн..

Відповідач по справі ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву ТОВ «Деал Фінанс Груп» разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог та розміру судових витрат у встановлений судом строк не подав.

ІІ. Заяви та клопотання.

Представник ТОВ «Деал Фінанс Груп» згідно з письмовим клопотанням, викладеним в прохальній частині позовної заяви та поданих до суду заявах від 28 травня, 01 липня та 13 серпня 2026 року, прохав проводити розгляд справи у відсутності позивача та його представника та не заперечував проти заочного розгляду та постановлення заочного рішення у даній цивільній справі (а.с.5, 86, 100, 115).

Згідно письмового клопотання представник позивача прохав суд витребувати від: АТ КБ «ПриватБанк» письмові докази на підтвердження належності відповідачу ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 та виписку по вказаному рахунку за період з 21 липня по 27 липня 2025 року (а.с.5).

Заяв та клопотань від відповідача по справі ОСОБА_1 в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за його відсутності чи відкладення судового розгляду, витребування доказів, на дату проведення судового засідання не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 21 травня 2026 року постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.73-74).

Ухвалою суду від 26 червня 2026 року клопотання представника позивача про витребування письмових доказів задоволено частково та витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» виписку по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 відповідача ОСОБА_1 за період з 21 липня по 29 липня 2025 року включно. В задоволенні клопотання в іншій частині - відмовлено (а.с.89).

В зв`язку з тим, що в судове засідання відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час і місце його проведення в порядку ст.128 ЦПК України, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзиву на позовну заяву, судом за наявності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України, 18 вересня 2026 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Щодо договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71971674 від 21 липня 2025 року.

21 липня 2025 року між ТОВ «1 БАНК», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір надання коштів у кредит (із комісією за надання кредиту) №71971674 (далі - Договір, кредитний договір), який згідно положень ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію» був вчинений дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця, шляхом його підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором 32524, надісланим йому ТОВ «1 БАНК» електронним повідомленням на вказану ним електронну адресу (розділ 5 та 12 «Юридичні адреси та реквізити сторін» Договору) (а.с.7-14).

Згідно з пунктами 2.1, 2.2.1 укладеного Договору «1 БАНК» зобов`язується передати відповідачу у власність грошові кошти (кредит) в сумі 3500,00 грн. на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

За змістом пунктів 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4 Договору строк кредитування (строк договору) складає 30 днів; процентна ставка, яка є фіксованою, становить 0,275% в день; денна процентна ставка - 0,775% в день; комісія за надання кредиту - 15,00% від суми наданого кредиту, що складає 525,00 грн.; датою повернення кредиту (останній день) є 24 січня 2025 року; процентна ставка для нарахування пені - 4,00% (в день).

Крім того, сторонами Договору також було погоджено, що: проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок кредиту, виходячи із строку фактичного користування кредитом та до повного погашення заборгованості за Договором (пункт 2.4); за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2 Договору; проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування кредитом, за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за Договором (пункт 6.1).

21 липня 2025 року ТОВ «1 БАНК» на виконання умов кредитного договору було здійснено переказ грошових коштів в сумі 3500 грн. 00 коп. на картковий рахунок отримувача, платіжним інструментом до якого є картка за № НОМЕР_2 , що відповідає сумі кредиту та номеру карткового рахунку відповідача, зазначених в пункті 2.2.1 розділі 12 Договору, а також підтверджується випискою по картковому рахунку № НОМЕР_3 відповідача ОСОБА_1 , наданою АТ КБ «Приват Банк» (а.с.17, 105).

16 вересня 2025 року між ТОВ «1 БАНК» (клієнт) та ТОВ «Деал Фінанс Груп» (фактор) було укладено договір факторингу №16/09/25, за яким клієнт зобовязується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобовязується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний Реєстр за плату у передбачений цим договором спосіб (пункт 1.1); перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (пункт 2.1.3) (а.с.36-39).

Як вбачається із витягу з Реєстру прав вимог №23/12/25-02 від 23 грудня 2025 року до договору факторингу №16/09/25 від 16 вересня 2025 року, ТОВ «1 БАНК» відступило ТОВ «Деал Фінанс Груп» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №71971674 від 21 липня 2025 року на загальну суму заборгованості 10422,99 грн., з яких сума основного боргу складає 3500,00 грн., заборгованість за пенею - 6860,00 грн., заборгованість за комісією - 62,99 грн. (а.с.45-46).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №71971674 від 21 липня 2025 року, наданого позивачем ТОВ «Деал Фінанс Груп», загальна сума заборгованості відповідача за період з 21 липня 2025 року по 23 грудня 2025 року складає: за тілом кредиту - 3500 грн. 00 коп., за комісією - 62,99 грн. та за пенею - 6860,00 грн.. Здійснений відповідачем ОСОБА_1 20 серпня 2025 року платіж на загальну суму 890,76 грн. зараховано на погашення процентів - 288,75 грн., пені - 140,00 грн. та комісії - 462,01 грн. (а.с.18-19).

Під час судового розгляду справи відповідачем з урахуванням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України, не спростовані надані позивачем докази укладення нею 11 січня 2025 року кредитного договору та отримання за ним грошових коштів (позики) у зазначеному вище розмірі.

Доказів здійснення погашення заборгованості за наданою позикою повністю відповідачем під час судового розгляду також надано не було.

Належні та допустимі докази того, що вищезазначена сума заборгованості раніше стягувалась чи була стягнута з відповідача в матеріалах цивільної справи відсутні.

Щодо договору кредитної лінії (Надійний) №8164775 від 24 липня 2025 року.

24 липня 2025 року між ТОВ «1 БАНК», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір кредитної лінії (Надійний) №8164775 (далі - Договір, кредитний договір), який згідно положень ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію» був вчинений дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця, шляхом його підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором 662803, надісланим йому ТОВ «1 БАНК» електронним повідомленням на вказану ним електронну адресу (розділ 5 та 11 «Юридичні адреси та реквізити сторін» Договору) (а.с.23-30).

Згідно з пунктами 2.1, 2.2.1 укладеного Договору «1 БАНК» зобов`язується передати відповідачу у власність грошові кошти (кредит) в сумі 9000,00 грн. на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

За змістом пунктів 2.2.2, 2.2.8, 2.3.1 Договору строк кредитування (строк договору) складає 360 днів; процентна ставка, яка є фіксованою, становить 0,95% в день; денна процентна ставка - 0,998% в день; комісія за надання кредиту - 17,25% від суми наданого кредиту, що складає 1552,50 грн.; датою повернення кредиту є 18 липня 2026 року; процентна ставка для нарахування пені - 450,00 грн. (в день).

Крім того, сторонами Договору також було погоджено, що: за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2 Договору; проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування кредитом, за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за Договором та підлягають сплаті періодично кожні 30 календарних днів з дати надання кредиту (пункт 6.1); датою сплати першого обовязкового платежу є 22 серпня 2025 року (пункт 2.2.5).

24 липня 2025 року ТОВ «1 БАНК» на виконання умов кредитного договору за допомогою ТОВ «Європейська платіжна система» було здійснено переказ грошових коштів в сумі 9000 грн. 00 коп. на картковий рахунок отримувача, платіжним інструментом до якого є картка за № НОМЕР_1 , що відповідає сумі кредиту та номеру карткового рахунку відповідача, зазначених в пункті 2.2.1 розділі 11 Договору та підтверджується копією платіжної інструкції від 24 липня 2025 року та випискою по картковому рахунку № НОМЕР_3 відповідача ОСОБА_1 , наданою АТ КБ «Приват Банк» (а.с.32, 33, 105).

16 вересня 2025 року між ТОВ «1 БАНК» (клієнт) та ТОВ «Деал Фінанс Груп» (фактор) було укладено договір факторингу №16/09/25, за яким клієнт зобовязується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобовязується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний Реєстр за плату у передбачений цим договором спосіб (пункт 1.1); перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (пункт 2.1.3) (а.с.36-39).

Як вбачається із витягу з Реєстру прав вимог №23/12/25-01 від 23 грудня 2025 року до договору факторингу №16/09/25 від 16 вересня 2025 року, ТОВ «1 БАНК» відступило ТОВ «Деал Фінанс Груп» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №8164775 від 24 липня 2025 року на загальну суму заборгованості 22833,00 грн., з яких: сума основного боргу складає 9000,00 грн., заборгованість за процентами - 7780,50 грн., заборгованість за пенею - 4500,00 грн., заборгованість за комісією - 1552,50 грн. (а.с.47-48).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №8164775 від 24 липня 2025 року, наданого позивачем ТОВ «Деал Фінанс Груп», загальна сума заборгованості відповідача за період з 24 липня 2025 року по 23 грудня 2025 року складає: за тілом кредиту - 9000,00 грн., за процентами - 7780,50 грн., за комісією - 1552,50 грн. та за пенею - 4500,00 грн.. Здійснені відповідачем ОСОБА_1 оплати за кредитним договором відсутні (а.с.20-21).

Під час судового розгляду справи відповідачем з урахуванням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України, не спростовані надані позивачем докази укладення ним 24 липня 2025 року кредитного договору та отримання за ним грошових коштів (позики) у зазначеному вище розмірі.

Доказів здійснення погашення заборгованості за наданою позикою повністю або частково відповідачем під час судового розгляду також надано не було.

Належні та допустимі докази того, що вищезазначена сума заборгованості раніше стягувалась чи була стягнута з відповідача в матеріалах цивільної справи відсутні.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст.626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно приписів п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закону), який встановлює порядок вчинення електронних правочинів, електронним договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків та оформлена в електронній формі.

За змістом ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною та вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 цієї статті, зокрема шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону.

Відповідно до положень ст.12 Закону моментом підписання електронного правочину є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилається іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону).

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки букв, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом (постанова Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19). Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Судом встановлено, що договір надання коштів у кредит №71971674 від 21 липня 2025 року та договір кредитної лінії №8164775 від 24 липня 2025 року були підписані відповідачем після його ідентифікації в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитодавця ТОВ «1 БАНК»» за допомогою одноразових ідентифікаторів 32524 та 662803, надісланих відповідачу електронними повідомленнями, що підтверджує укладення даних договорів саме як електронного правочину в порядку, передбаченому ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію», та згоду відповідача з усіма їх істотними умовами.

В протилежному випадку - без здійснення входу відповідача на веб-сайт кредитодавця за допомогою логіна та пароля особистого кабінету та без отримання ним одноразових ідентифікаторів у виді електронних повідомлень, укладення зазначених вище кредитних договорів було б технічно неможливим.

Подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19.

Належних доказів на спростування тверджень позивача ТОВ «Деал Фінанс Груп» щодо здійснення саме відповідачем електронних підписів договору надання коштів у кредит №71971674 від 21 липня 2025 року та договору кредитної лінії №8164775 від 24 липня 2025 року за допомогою одноразових ідентифікаторів суду надано не було.

Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» н, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на дату укладення кредитного договору) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

За змістом ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, нарахування кредитодавцем комісії за надання позичальнику кредиту відповідає положенням ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», та є правомірним.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за договором надання коштів у кредит №71971674 від 21 липня 2025 року вбачається, що сума заборгованості за тілом кредиту складає 3500,00 грн., заборгованість за комісією - 62,99 грн. та заборгованість за пенею/неустойкою - 6860,00 грн..

З наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за договором кредитної лінії №8164775 від 24 липня 2025 року вбачається, що сума заборгованості за тілом кредиту складає 9000,00 грн., заборгованість за процентами - 7780,50 грн., заборгованість за комісією - 1552,50 грн. та заборгованість за пенею/неустойкою - 4500,00 грн..

Перевіряючи обґрунтованість предявлених до стягнення сум заборгованості відповідача за двома наведеними вище кредитними договорами, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що нарахування пені здійснювалось ТОВ «1 БАНК» згідно з пунктом 10.7.2 договору №71971674 від 21 липня 2025 року в розмірі, визначеному в пункті 2.2 Договору (4,00% від суми кредиту 3500,00 грн.), що становить по 140,00 грн. в день, на загальну суму 7000,00 грн..

На виконання своїх зобов`язань за договором №71971674 від 21 липня 2025 року відповідачем ОСОБА_1 20 серпня 2025 року були здійснені платежі на загальну суму 890,76 грн., з яких 140,00 грн. були зараховані первісним кредитодавцем ТОВ «1 БАНК» на погашення нарахованої 20 серпня 2025 року пені в сумі 140,00 грн..

Решта платежу в сумі 750,76 грн. була розподілена первісним кредитодавцем наступним чином: 288,75 грн. - на погашення заборгованості за процентами за користування кредитом та 462,01 грн. - на погашення заборгованості за комісією. Залишок непогашеної комісії складає 62,99 грн..

Разом з тим, відповідно до п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Крім того, установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи в суді положення п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є чинними.

Воєнний стан був введений в Україні Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, неодноразово був продовжений і діє на даний час.

Зазначена обставина є загальновідомою та не потребує доказування (ч.3 ст.82 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (ч.2 ст.4 ЦК України).

Отже, ч.2 ст.4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Також Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія п.18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанови Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23, від 12 лютого 2025 року №758/5318/23), згідно яких тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на викладене, враховуючи дату укладення договору надання коштів у кредит №71971674 - 21 липня 2025 року, тобто під час дії в Україні воєнного стану, відповідач ОСОБА_1 був звільнений від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим договором, а тому ТОВ «1 БАНК» не мало правових підстав для нарахування та стягнення з відповідача ОСОБА_1 грошових коштів на погашення нарахованої ним суми пені за таке прострочення (загальний розмір 7000,00 грн.), які підлягали списанню ним, як кредитодавцем.

Отже, внесені відповідачем ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 140,00 грн., за відсутності підстав для їх зарахування в рахунок сплати пені, згідно з пунктом 6.7.3 договору №71971674 від 21 липня 2025 року мали бути зараховані ТОВ «1 БАНК» на погашення процентів, комісії за надання кредиту та самої суми кредиту.

Враховуючи, що проценти за користування кредитом в сумі 288,75 грн. були повністю сплачені відповідачем, грошові кошти в сумі 140,00 грн., неправомірно зараховані первісним кредитором на погашення нарахованої пені, підлягають зарахуванню на погашення комісії в сумі 62,99 грн. за надання кредиту та самого кредиту, внаслідок чого заборгованість відповідача за комісією відсутня, а заборгованість за наданим кредитом складає 3422,99 грн. (3500,00 - 77,01 грн., де 77,01 грн. - це решта грошової суми від 140,00 грн. після відрахування з неї суми комісії 62,99 грн.).

За вказаних обставин розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №71971674 від 21 липня 2025 року не можна вважати обгрунтованим.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором надання коштів у кредит №71971674 від 21 липня 2025 року, враховуючи внесені ним на погашення кредитної заборгованості грошові кошти 890,76 грн. та черговість їх розподілу згідно з умовами кредитного договору, а також включення до загального розміру заборгованості за кредитним договором пені, що мало місце за відсутності для цього правових підстав з огляду на звільнення відповідача ОСОБА_1 від її сплати на період дії в Україні воєнного стану згідно з приписами пункту18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, становить 3422,99 грн., що є заборгованістю за тілом кредиту та підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп», а тому позов в цій частині підлягає до часткового задоволення.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №8164775 від 24 липня 2025 року в частині нарахованих процентів та комісії за надання кредиту відповідає умовам Договору щодо розміру та строку їх сплати відповідачем, в тому числі: нарахування процентів за фіксованою процентною ставкою 0,95%, що становить 85,50 грн. в день (0,95% від 9000,00 грн.), в межах строку кредитування, в загальному розмірі 7780,50 грн. (85,50 грн. х 91 день); нарахування комісії за надання кредиту в сумі 1552,50 грн. згідно з пунктом 2.2.8 Договору, що становить 17,25% від суми наданого кредиту 9000,00 грн..

Разом з тим, нарахування первісним кредитодавцем ТОВ «1 БАНК» за договором кредитної лінії №8164775 від 24 липня 2025 року пені в сумі 4500,00 грн. за період з 23 серпня 2025 року по 01 вересня 2025 року з розрахунку по 450,00 грн. в день, та включення її до загального розміру кредитної заборгованості відповідача ОСОБА_1 є безпідставним з огляду на наведені вище положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, згідно з якими відповідач звільнений від сплати пені на період дії в Україні воєнного стану, а нарахована ТОВ «1 БАНК» за кредитним договором пеня в розмірі 4500,00 грн. підлягає списанню кредитодавцем.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №8164775 від 24 липня 2025 року становить 18333,00 грн. (9000,00 грн. (тіло кредиту) + 1552,50 грн. (комісія) + 7780,50 грн. (проценти)), а тому позов в цій частині також підлягає до часткового задоволення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обовязки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обовязки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Судом встановлено, що матеріали цивільної справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування презумпції правомірності договору надання коштів у кредит №71971674 від 21 липня 2025 року та договору кредитної лінії №8164775 24 липня 2025 року, укладених між первісним кредитором ТОВ «1 БАНК» та відповідачем, а також укладеного в подальшому договору факторингу №16/09/25 від 16 вересня 2025 року.

Зазначені договори з огляду на відсутність доказів протилежного не визнавалися судом недійсним.

Набуття позивачем ТОВ «Деал Фінанс Груп» права вимоги заборгованості за зазначеними вище двома кредитними договорами у передбаченому законом порядку під час судового розгляду відповідачем спростована не була.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі №127/23910/14, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцією - є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Судом враховується, що у даній справі відповідач здійснив часткове виконання умов договору №71971674 від 21 липня 2025 року шляхом внесення 20 серпня 2025 року грошових коштів у загальній сумі 890,76 грн. на погашення процентів за користування кредитом та комісією; дії фінансових установ щодо виконання кредитних договорів ним не оскаржені, власний розрахунок заборгованості відповідачем не наданий, клопотання про призначення судово-економічної експертизи не заявлялось, а позивачем при цьому доведено обставини, на які він посилався як на підтвердження своїх вимог, в частині наявності підстав для стягнення кредитної заборгованості.

На підставі викладеного, виходячи з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) та презумпції обов`язковості договору (ст.629 ЦК України), суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем по справі своїх зобовязань за договором надання коштів у кредит №71971674 від 21 липня 2025 року щодо повернення суми кредиту та за договором кредитної лінії №8164775 від 24 липня 2025 року щодо повернення суми кредиту та інших, передбачених ним платежів (зокрема, процентів за користування кредитом та комісії) у розмірах та строки, передбачені цими договорами, та приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Деал Фінанс Груп» заборгованості за: 1) договором надання коштів у кредит №71971674 від 21 липня 2025 року в сумі 3422 грн. 99 коп., що є заборгованістю за тілом кредиту, та 2) за договором кредитної лінії №8164775 від 24 липня 2025 року в сумі 18333 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 9000 грн. 00 коп., заборгованість за комісією - 1552 грн. 50 коп. та заборгованість за процентами - 7780 грн. 50 коп., а всього в загальному розмірі 21755 грн. 99 коп..

VI. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач ТОВ «Деал Фінанс Груп» звернувся до суду з позовом майнового характеру в електронній формі, за який ним з урахуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, було сплачено судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп. (а.с.1).

З огляду на викладене, враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача по справі ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача по справі ТОВ «Деал Фінанс Груп» кошти по сплаті судового збору в розмірі 1741 грн. 74 коп. (2662 грн. 40 коп. (100%) - 920 грн. 66 коп. (34,580237%), при цьому 34,580237% = 11500 грн. 00 коп. (загальна сума заборгованості, у стягненні якої судом відмовлено), що були сплачені позивачем при подачі ним позову до суду та підтверджені належним письмовим доказом по справі.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У поданій до суду позовній заяві представником ТОВ «Деал Фінанс Груп» зазначено про стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомоги в розмірі 4500,00 грн..

На підтвердження зазначеного розміру понесених ТОВ «Деал Фінанс Груп» витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача були надані копії: 1) договору №22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року про надання правничої допомоги, укладеного між ТОВ «Деал Фінанс Груп», як клієнтом, та адвокатом Ткаченко Ю.О., п.4.1 якого передбачена сплата адвокату винагороди за надання правничої допомоги у виді: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності необхідних документів/доказів у клієнта адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви - 500,00 грн. за одну справу (спрощене позовне провадження/малозначна справа); підготовка/складання позовної заяви до боржника за договором позики у малозначній справі (клієнт самостійно подає позовну заяву у зручний для клієнта спосіб в електронній або письмовій формі) - 4000,00 грн. за одну справу (спрощене позовне провадження/малозначна справа) (а.с.53-55); 2) витягу з Акту №5-ДІЛ від 02 січня 2026 року приймання-передачі правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року, з якого вбачається загальний перелік та вартість наданих адвокатом послуг стосовно боржника ОСОБА_1 , які є ідентичними тим, що визначені в п.4.1 договору про надання правничої допомоги (а.с.56); 3) акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги до договору №22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року, згідно якого адвокат Ткаченко Ю.О. прийняла на себе зобов`язання надати правничу допомогу щодо справи ОСОБА_1 у формі складання позовної заяви, представництво в суді (а.с.57-58); 4) ордеру на надання правничої допомоги ТОВ «Деал Фінанс Груп» адвокатом Ткаченко Ю.О. (а.с.60 зворот); 5) свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Ткаченко Ю.О. (а.с.60); 6) платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 16 січня 2026 року щодо здійснення ТОВ «Деал Фінанс Груп» оплати згідно акту №5-ДІЛ від 02 січня 2026 року приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року без ПДВ (а.с.59).

В судове засідання представник позивача не з`явився. Згідно поданих до суду клопотань прохала провести розгляд справи без її участі (а.с.100, 117).

На дату судового розгляду справи по суті письмових заперечень від відповідача ОСОБА_1 щодо розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката подано не було.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для стягнення із відповідача зазначеного у позовній заяві розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

За змістом ч.2 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у зв`язку з чим 1) розмір таких витрат, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закону) за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, порядок обчислення якого (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із п.1 ч.1 ст.26 Закону документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги може бути договір про надання правничої допомоги.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.15 ЦПК України).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом правового висновку, викладеного в постанові Великої палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. У постанові від 28 вересня 2022 року у справі №534/14/20 Верховний Суд зазначив про те, що аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, колегія суддів враховує, що адвокат - це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом своїй клієнтці такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України»(пункти 24-26), від 23січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України» (пункт 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обгрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (див. постанова Верховного Суду від 03 листопада 2023 року у справі №94/2355/21).

З наданого представником позивача витягу з акту №5-ДІЛ від 02 січня 2026 року прийому-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року вбачається вид та вартість наданих адвокатом Ткаченко Ю.О. послуг стосовно боржника ОСОБА_1 , а саме: 1) вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції у справі/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах - 500,00 грн. (далі - послуга 1) та 2) судовий супровід в суді першої інстанції: підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідності інших заяв по суті справи, в електронній формі за посередництвом Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в тому числі представництво інтересів клієнта в суді (адвокат самостійно подає позовну заяву від імені клієнта, представляє інтереси як представник клієнта в суді) - 4000,00 грн. (далі - послуга 2).

Разом з тим, вивчення відповідної судової практики та визначення правової позиції у справі не є необхідною послугою при наданні правничої допомоги ТОВ «Деал Фінанс Груп» (див. зазначену вище постанову Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі №534/14/20).

Вчинення адвокатом Ткаченко Ю.О. дій, спрямованих на самостійне збирання необхідних документів/доказів для формування позовної заяви, матеріали цивільної справи не містять, а тому надання цієї послуги представником позивача є недоведеним та таким, що не підлягає оплаті у складі наданої позивачу правничої допомоги.

Крім того, вивчення адвокатом наявних у клієнта документів та проведення їх аналізу, виходячи зі змісту ч.3 ст.175 ЦПК України, повністю охоплюється наданням такої послуги як підготовка/складання позовної заяви, вартість якої адвокатом Ткаченко Ю.О. була визначена окремо в складі послуги 2.

З огляду на зазначене, вартість наведеної вище послуги 1 є необгрунтованою та такою, що не є необхідною при наданні правничої допомоги ТОВ «Деал Фінанс Груп» у цій справі, а тому її вартість - 500,00 грн. суд виключає із загальної вартості наданої адвокатом Ткаченко Ю.О. правничої допомоги.

З урахуванням наявної в матеріалах справи лише однієї заяви по суті - позовної заяви, суд приходить до висновку про недоведеність адвокатом Ткаченко Ю.О. дійсності надання нею такої послуги, як підготовка та подання до суду інших заяв по суті справи, включеної до переліку послуги 2, а тому вартість такої послуги не підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Судом також враховується, що спір по справі, яка є малозначною, не є складним; позовна заява є незначною за обсягом, містить посилання на норми чинного законодавства, усталену судову практику та умови кредитного договору, що, як наслідок, не потребувало від адвоката Ткаченко Ю.О. проведення їх порівняльного аналізу та витрачання у звязку з цим значного часу для визначення способу захисту права ТОВ «Деал Фінанс Груп», як позивача, та обгрунтування правових підстав позову , а тому суд, враховуючи подання позовної заяви до суду через підсистему «Електронний суд», та необхідність врахування принципу співмірності вартості наданих адвокатом послуг з ціною позову, приходить до висновку про достатність визначення вартості наданої адвокатом Ткаченко Ю.О. послуги із підготовки/складання та направлення/подання позовної заяви до боржника ОСОБА_2 як складення позовної заяви та подання її до суду від імені клієнта в сумі 2500,00 грн..

З огляду на викладене, обсяг як юридичної, так і технічної роботи адвоката Ткаченко Ю.О. не можна вважати значним; вартість такої роботи адвоката у загальному розмірі 4500,00 грн. є завищеною, належним чином не обгрунтованою; включає в себе послуги, процесуальна необхідність вчинення яких в контексті обставин даної справи не є необхідною (зокрема, визначення правової позиції) або є недоведеною (самостійне збирання необхідних документів/доказів для формування позовної заяви), а тому суд приходить до висновку про визначення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн., що на думку суду в повній мірі відповідатиме принципам співмірності та розумності судових витрат, характеру спірних правовідносин, обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, складності справи та реальності наданих адвокатських послуг.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про часткове задоволення визначеного позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу та стягнення на користь позивача ТОВ «Деал Фінанс Груп» з відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1635 грн. 49 коп. (65,419763% від 2500,00 грн., де 65,419763% - відсоток, що відповідає розміру задоволених позовних вимог).

Інші судові витрати, повязані з розглядом даної справи, передбачені ч.3 ст.133 ЦПК України, відсутні.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість:

1) за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71971674 від 21 липня 2025 року в загальній сумі 3422 грн. 99 коп. (три тисячі чотириста двадцять дві гривні дев`яносто дев`ять копійок);

2) за договором кредитної лінії (Надійний) №8164775 від 24 липня 2025 року в загальній сумі 18333 грн. 00 коп. (вісімнадцять тисяч триста тридцять три гривні 00 копійок).

В задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» в порядку розподілу судових витрат судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 1741 грн. 74 коп. (одна тисяча сімсот сорок одна гривня сімдесят чотири копійки).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» в порядку розподілу судових витрат витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1635 грн. 49 коп. (одна тисяча шістсот тридцять п`ять гривень сорок дев`ять копійок).

Повне ім`я та найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», адреса місцезнаходження: вул.Садова, буд.№31/33, офіс 40/3 м.Ірпінь Бучанський район Київська область, поштовий індекс 08205, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44280974.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , зазначений в позовній заяві реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного перегляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, подавши апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) до Кропивницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.Ю.Атаманова