Рішення № 139875688, 18.09.2026, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №755/12582/23

провадження №2/176/1029/26

РІШЕННЯ

Іменем України

18 вересня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Гусейнова К.А.,

з участю секретаря судових засідань Петренко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Жовті Води цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2026 року з Дніпровського районного суду міста Києва до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла за підсудністю позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №К2U3GK0000000001 від 18.09.2019 року в розмірі 1 234 677,88 грн та судових витрат.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що згідно договору АТ КБ «ПриватБанк» зобов`язався надати Відповідачу кредит у розмірі 1 216 174,00 грн на термін до 18.09.2039 року, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати. Відповідач повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Згідно договору у випадку порушення зобов`язань за кредитним договором, відповідач сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Позивач зобов`язання за даним договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами Кредитного договору.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що мас відображення у Розрахунку заборгованості за договором № K2U3GK0000000001. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним Договором не виконав.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 04.07.2023 року мас заборгованість 1 234 677,88 грн, яка складається з наступного:

-981 183,76 грн - заборгованість за кредитом (тілом кредиту);

-253 494,12 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача вищезазначену суму заборгованості.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2026 року у справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду в підготовче судове засідання.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 19 березня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

02 вересня 2026 року від позивача АТ КБ «ПриватБанк» на адресу суду надійшли письмові пояснення по справі, в яких представник позивача зазначив, що з моменту подачі позовної заяви до суду відповідач ОСОБА_1 здійснював регулярні часткові внесення коштів на виконання зобов`язань за кредитом, які позивач у відповідності до ст.534 ЦК України та умов кредитного договору зараховував у рахунок погашення простроченої заборгованості.

Станом на 27 серпня 2026 року актуальна заборгованість ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк» за Кредитним договором № K2U3GK0000000001 від 18.09.2019 року становить 1 153 493,39 грн.

В судовому засіданні представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» Химчик А.В. підтримав позов з підстав, що в ньому зазначені, просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 153 493,39 грн. Однак, поточну суму заборгованості за кредитним договором на момент розгляду справи в судовому засіданні не зазначив.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він взнає, що є борг та частково його погашає. Його сім`я є внутрішньо переміщеними особами, наразі війна, важкі часи і важко платити, але він знаходить в собі сили. Пояснив, що між ним та банком була усна домовленість з банком, про те, що він має до кінця року вийти на певну суму погашення. Зазначив, що наразі це його єдине житло, бо інше знищене. У нього також батько інвалід, якого він доглядає. Просить застосувати принцип пропорційності та справедливості, оскільки він не міг сплачувати заборгованість через тяжкі часи. Кредит надавався до 2039 року, з березня 2022 року почалися заборгованості з його боку перед банком бо почалась війна, було дуже важко. Це був житловий кредит. Коштів на погашення усієї заборгованості наразі у нього немає. Письмову вимогу Банку про дострокове повернення кредиту не отримував.

Суд повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 18 вересня 2019 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про іпотечний кредит №К2U3GK0000000001 (а.с.21-28), відповідно до умов якого (п.1.1. Договору) кредитор зобов`язується надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 1 216 174,00 гривень на придбання нерухомості у вигляді не відновлювальної кредитної лінії на цілі придбання нерухомості 989 200,00 гривень та сплату страхових платежів 226 974,00 гривень, а позичальник зобов`язується належним чином використати та повернути кредит в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором, у тому числі сплатити:

1.1.1.Проценти за користування Кредитом у наступному розмірі:

20,9 % річних розмір процентної ставки за користування Кредитом, що встановлений Кредитором з дня підписання Договору та діє протягом усього часу Кредиту.

при цьому, розмір реальної річної ставки за користування Кредитом складає 25,04% річних.

Згідно пункту 2.3 Договору позичальник зобов`язується до 18 числа кожного місяця, починаючи з наступного місяця після укладення цього Договору, здійснювати повернення Кредиту та сплачувати нараховані Кредитором проценти за користування кредитом, ануїтетними платежами в розмірі, зазначеному відповідно до Графіку погашення Кредиту, шляхом зарахування на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Кредитора. Останній ануїтет ний платіж позичальник зобов`язується здійснити не пізніше 18 вересня 2039 року.

Виконання позичальником зобов`язань за цим Договором (в тому числі додатковими угодами до нього) забезпечується:

-іпотекою нерухомого майна житлового призначення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Іпотечного договору №К2U3GK0000000001/1 від 18.09.2019 року, укладеного між Кредитором та Іпотекодавцем.

Згідно п.5.2.4 Договору Кредитор має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми кредиту в частині або в цілому, сплати процентів за його користування та інших платежів, що належать до сплати за цим Договором, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником будь-яких зобов`язань за цим Договором або за Іпотечним договором, в тому числі, але не виключно, у випадках, зазначених у Договорі.

Крім того, 18 вересня 2019 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір №К2U3GK0000000001/1 (а.с.159-161), відповідно до п.1.1 якого Іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, що випливає з Договору про іпотечний кредит передає, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим Договором Предмет іпотеки.

Згідно з п.1.2.1 Іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_2 .

13 липня 2022 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про іпотечний кредит №К2U3GK0000000001 від 18.09.2019 року, відповідно до п.п.1,3 якого сторони домовились, що сплата позичальником кредиту та відсотків за користування Кредитом, нарахованих в період з 24.02.2022 року по 13.07.2022 року включно, а також інших платежів згідно Договору здійснюється щомісячно ануїтет ними платежами в розмірі, зазначеному відповідно до Графіку погашення кредиту, починаючи з дати підписання цієї Додаткової угоди. Інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними в тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною Договору (а.с.29-31).

Відповідач ОСОБА_1 неналежно виконує свої зобов`язання за кредитним договором, припинивши після лютого 2022 року погашення частини тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами.

Згідно із розрахунком позивача та випискою за рахунками за Договором №К2U3GK0000000001 від 18.09.2019 року станом на 26 серпня 2026 року загальна заборгованість відповідача перед АТ КБ «ПриватБанк» складає 1 153 493,39 грн, із яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом 926732,86 грн, в т.ч.залишок простроченої заборгованості 926732,86 грн; загальний залишок заборгованості за процентами - 226760,53 грн, в тому числі залишок заборгованості за простроченими процентами 226760,53 (а.с.124-158).

Повідомленням-вимогою № 30.1.0.0/2-90918К2U3S0SA від 03 квітня 2023 року банк направив вимогу про дострокове повернення споживчого кредиту за кредитним договором, позичальнику ОСОБА_1 . Згідно вимоги станом на 03.04.2023 року прострочена заборгованість позичальника складає 77937,37 грн, з яких 2585,72 грн - за тілом кредиту, 75351,65 грн за відсотками (а.с.13-14).

Однак, конверти із повідомленнями-вимогами повернулися відправнику із відміткою АТ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання» (а.с.15-20).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до ст.35 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

10 червня 2017 року набрав чинності Закону України «Про споживче кредитування», який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні. Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування» (стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній з 10 червня 2017 року).

Отже, регулювання правовідносин банку зі споживачем щодо кредитування для споживчих потреб до 10 червня 2017 року відбувалося з урахуванням приписів Закону України «Про захист прав споживачів». З 10 червня 2017 року на ці відносини поширюється Закон України «Про споживче кредитування», а у частині, що йому не суперечить, - також Закон України «Про захист прав споживачів».

Положеннями статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Закон України «Про споживче кредитування» поширюється на договори про іпотечний кредит, оскільки позику отримує фізична особа для особистих потреб, які не пов`язані з підприємницькою діяльністю.

Таким чином, кредит за Договором про іпотечний кредит №К2U3GK0000000001 від 18.09.2019 року є споживчим.

03 квітня 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» листом №30.1.0.0/2-90918К2U3S0SA направило позичальнику ОСОБА_1 вимогу про повернення простроченої заборгованості, яка станом на 03.04.2023 року складає 77937,37 грн, а також впродовж 60 календарних днів з дня отримання цього повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» вимагає від позичальника здійснити одну з наступних дій: - сплатити прострочену заборгованість, що призведе до втрати чинності цієї вимоги; - достроково повернути споживчий кредит разом із нарахованими відсотками за користування кредитом та неустойкою. Загальний розмір заборгованості за Кредитни договором становить 1 200 072,19 грн, з яких 981 183,76 грн тіло кредиту, 218 888,43 грн- відсотки.

Таку вимогу банк обґрунтовував, посилаючись на п.4 ст.16 ЗУ «Про споживче кредитування» та пункти 5.3.2, 5.3.3 та 5.2.4 кредитного договору та №К2U3GK0000000001 від 18.09.2019 року.

Згідно з п.5.2.4 договору про іпотечний кредит від 18.09.2019 року Кредитор має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми кредиту в частині або в цілому, сплати процентів за його користування та інших платежів, що належать до сплати за цим Договором, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником будь-яких зобов`язань за цим Договором або за Іпотечним договором, в тому числі, але не виключно, у випадках, зазначених у Договорі. П.п. а) кредитор на власний розсуд має право вимагати від Позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за його користування, а також виконання інших зобов`язань за цим Договором у повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення. При цьому, згідно ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України, щодо зобов`язань, строк виконання яких не настав, вважається, що строк настав у зазначену в повідомленні дату. На цю дату Позичальник зобов`язується повернути Кредитору суму кредиту у повному обсязі та повністю виконати інші зобов`язання за договором (а.с.22 зворот).

Відповідно до п.6.3 договору про іпотечний кредит від 18.09.2019 року виконання Позичальником вимоги Кредитора щодо повернення суми Кредиту та інших платежів відповідно до п. 5.2.4. цього Договору повинно бути здійснено Позичальником не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів з дати отримання ним такої вимоги (а.с.23 зворот).

У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13-ц (провадження № 14-600цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що боржник зобов`язаний виконати його обов`язок відповідно до умов договору. Тобто, порушивши права або законні інтереси кредитора, боржник зобов`язаний поновити їх, не чекаючи на повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту чи на звернення до суду з відповідним позовом. Враховуючи приписи статей 526, 527 і 530 ЦК України, направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання відповідних спорів. Невиконання кредитором обов`язку з направлення такого повідомлення (вимоги) не означає відсутність порушення його прав, а тому він може вимагати у суді виконання боржником обов`язку з дострокового повернення кредиту.

У постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц (провадження № 14-680цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що висновок, наведений у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13-ц, не враховує спеціальний порядок, передбачений Законом України «Про захист прав споживачів» в редакції до 2017 року, заявлення кредитодавцем вимоги про дострокове повернення коштів у разі неналежного виконання позичальником умов договору про надання споживчого кредиту, і вважала за необхідне відступити від зазначеного висновку, конкретизувавши його так: «суд, установивши, що кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника, має застосувати до встановлених правовідносин приписи, які регулюють відносини споживчого кредитування, зокрема частини десятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, у якій був встановлений обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №638/13683/15-ц зазначила, що визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів.

При цьому слід звернути увагу, що з 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», яким врегульовано в тому числі і питання дострокового повернення споживчого кредиту (стаття 16 Закону).

Починаючи з 10 червня 2017 року, праву кредитора на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним договором має передувати реалізація ним права вимоги дострокового виконання основного зобов`язання, відповідно до вимог частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», якою зокрема визначено, що кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Вказано норма закону кореспондується з п.п. 5.2.4 та 6.3 договору про іпотечний кредит від 18.09.2019 року, які наведені вище.

В даному випадку Банк виконав вимоги щодо направлення вимоги Кредитора щодо повернення суми Кредиту та інших платежів відповідно до п. 5.2.4. цього Договору, однак докази отримання такої вимоги матеріали справи не містять. Відповідач отримання такої вимоги в судовому засіданні заперечував.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у позичальника ОСОБА_1 не виник обов`язок дострокового повернення всієї суми грошових коштів за договором про іпотечний кредит від 18.09.2019 року, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позичальник ОСОБА_1 на виконання вимог п. 5.2.4 та 6.3 даного договору одержав лист-вимогу про дострокове повернення кредиту від 03.04.2023 року.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 755/11307/17 (провадження № 61-14700св21) щодо застосування статті 16 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково щодо фактично прострочених ануїтетних платежів, а щодо стягнення достроково основного боргу слід відмовити, оскільки право вимагати повернення всієї суми кредиту до 2039 року у банку ще не настало і є передчасним.

Враховуючи вказане вище, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 77937,37 грн простроченої заборгованості за кредитом та процентами, розмір якої зазначений у вимозі про дострокове повернення споживчого кредиту (а.с.13), а саме: 2585,72 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту; 75351,65 грн прострочена заборгованість за відсотками, оскільки розрахунком заборгованості, наданого позивачем під час розгляду справи, розмежування заборгованості на поточну і дострокову не визначено.

Згідно п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1251,34 грн (14328,03 х 18520,17 / 24301,21).

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 207,526,626,628,629,633,634,638,1048,1049, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.12,76-81,83,141,247,263-265,274-279,354,355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (юридична адреса: м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №К2U3GK0000000001 від 18.09.2019 року в розмірі 77937 (сімдесят сім тисяч дев`ятсот тридцять сім) гривень 37 копійок, з яких: 2585,72 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту; 75351,65 грн прострочена заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», (юридична адреса: м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1251 гривня 34 копійки.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ