Ухвала суду № 139875436, 10.09.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/8465/23

Провадження № 1-кп/175/516/23

2026 рік

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої: судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4

за участю прокурора: ОСОБА_5

за участю захисника: адвоката ОСОБА_6

за участю обвинуваченого: ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023041440000530 за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, посилаючись на те, що під час досудового розслідування до обвинуваченого був застосований такий запобіжний захід, дія якого під час судового провадження була продовжена, але цей строк спливає, тому вважає, що необхідно продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів, оскільки підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, ризики, які виправдовують утримання обвинуваченого під вартою нікуди не зникли, є реальними та дійсними.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 щодо заявленого прокурором клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою заперечував, посилаючись на те, що відсутні будь-які передбачені законом ризики, які виправдовують застосування до обвинуваченого такого запобіжного заходу як утримання під вартою, а тому необхідно змінити цей запобіжний захід на інший більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту. У разі, якщо суд прийде до висновку про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, просив додатково визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим передбачених КПК України обов`язків, у визначеному законом мінімальному розмірі. Обвинувачений підтримав думку свого захисника та просив змінити цей запобіжний захід на більш м`який у виді домашнього арешту.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку про можливість продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.

Судом встановлено, що 17 вересня 2026 року спливає строк тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою. Також, в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують утримання обвинуваченого під вартою.

Крім того, суд враховує, що обвинувачений обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, що посягає на найвищу соціальну цінність життя та здоров`я особи, та особливо тяжкого корисливого злочину, він міцних соціальних зв`язків не має, не працює, офіційне джерело його доходів невідоме. Тому суд вважає, що запобіжний захід у виді утримання під вартою є обґрунтованим, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема переховуванню обвинуваченого від суду, ризики чого й дотепер є реальними та дійсними. А обрання більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із утриманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого в процесі розгляду кримінального провадження в суді. До того ж, жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено. Тому посилання захисника та обвинуваченого на можливість застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту є безпідставними.

Крім того, суд зауважує, що згідно з положеннями ч. 4 ст. 183 КПК України у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини, суд має право при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначати чи не визначати розмір застави. Так, суд враховує, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 серпня 2026 року був визначений розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим передбачених КПК України обов`язків, у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1664000 гривень 00 копійок, а також враховує стадію перебігу судового розгляду цього кримінального провадження та процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 ..

При визначенні розміру застави суд зважає на положення ч. 5 ст. 182 КПК України, якими встановлено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах нездатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. Так, визначаючи розмір застави, суд враховує, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні двох особливо тяжких злочинів, у тому числі особливо тяжкого злочину, який спричинив загибель людини, а тому з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого, тривалості перебування останнього під вартою, його фізичного та матеріального стану, застава у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у цьому випадку буде достатньою, а перспектива втрати такого грошового забезпечення у випадку порушення встановлених обмежень буде достатнім фактором, що виключає з його сторони спроби переховуватися від суду. При цьому суд звертає увагу, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція. Отже, визначена сума застави не порушує принцип пропорційності та з урахуванням майнового стану підозрюваного, не є явно непомірною для нього, натомість така сума застави є значною та цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому суд вважає, що на цей час можливо визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим передбачених КПК України обов`язків, у розмірі 1664000 гривень 00 копійок, а також покласти на обвинуваченого такі, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов`язки, а саме: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Таким чином, суд вважає за доцільне продовжити дію обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, із одночасним визначенням розміру застави та покладення на обвинуваченого передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного заходу у виді утримання під вартою задовольнити.

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 08 листопада 2026 року включно.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим передбачених КПК України обов`язків, у розмірі 1664000 гривень 00 копійок.

Роз`яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу, а обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки:

1) прибувати до суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуюча:

Судді: