Єдиний державний реєстр судових рішень КОПІЯ
Єдиний унікальний номер справи 678/880/26
Провадження №2-678-534/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2026 року селище Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Лазаренка А. В.,
за участю секретаря судового засідання Непийвода Л. Д.,
представників позивача Вареник К. В., Тимощука В. С.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Летичівської окружної прокуратури Яремчука Сергія Володимировича в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Хмельницькій області, Меджибізької селищної ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову риби,
встановив:
11 червня 2026 року на адресу суду надійшла позовна заява, за змістом якої ОСОБА_1 спричинив шкоду навколишньому природному середовищу та рибному господарству України, що призвело до зменшення рибних запасів держави й внаслідок вчинення правопорушення його постановою суду від 04 листопада 2024 року визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 85 КУпАП. Загальна сума заподіяної шкоди складає 17 391,00 грн., яка в добровільному порядку не відшкодована і питання про її стягнення дотепер не вирішено. За цих обставин прокурор просить суд стягнути із відповідача зазначену суму шкоди.
15 червня 2026 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
У судових засіданнях прокурори Вареник К. В. та Тимощук В. С. позовні вимоги підтримали та просили суд стягнути із відповідача на користь держави шкоду, завдану навколишньому природному середовищу незаконним виловом риби у розмірі 17 391,00 грн., які зарахувати на рахунок Меджибізької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області.
Відповідач до суду не з`явився, про дату, час і місце судового засідання двічі повідомлений згідно ст.ст. 128, 130, 131 ЦПК України, причин неприбуття не повідомив, не заявив про розгляд справи за його відсутності, не подав ні відзив на позовну заяву, ні докази на підтвердження чи спростування позиції позивача, яка викладена у позовній заяві.
29 червня 2026 року з Меджибізької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність за наявними у справі доказами, позовні вимоги прокурора підтримують у повному обсязі.
03 серпня 2026 року з Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Хмельницькій області (Хмельницький рибоохоронний патруль) надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги прокурора підтримують у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ч. 1). Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону (ч. 2).
Аналогічні положення визначені й ст. 324 ЦК України.
Як зазначено у ч. 1 ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
За змістом ч. 2 ст. 10 Закону України «Про тваринний світ» громадяни відповідно до закону зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
Згідно ст. 27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.
У абз. 1-3 ст. 34 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що користувачі об`єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов`язані: додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об`єктів тваринного світу; використовувати тваринний світ у способи, що не допускають порушення цілісності природних угруповань і забезпечують збереження тварин, яких не дозволено використовувати.
За приписами ч. 1 ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ» для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.
За змістом ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону (ч. 1). Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в: порушенні правил використання об`єктів тваринного світу; незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об`єктів тваринного світу (абз. 1, 3-5 ч. 2). Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 4).
Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог - здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
За змістом ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність (ч. 1). Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч. 4). Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів (ч. 5).
Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
У ч. 1 ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» передбачено, що шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у водних об`єктах (їх частинах), територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.
У п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України 15 лютого 1999 року №19 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 року за №269/3562 (в редакції на час вчинення кримінального правопорушення) визначено, що забороняється лов водних живих ресурсів: із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.
П. 6.3 Правил любительського і спортивного рибальства передбачено, що застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства.
Згідно п. 1 розділу IV Правил любительського рибальства, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 19 вересня 2022 року № 700 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16 листопада 2022 року за № 1412/38748 (у чинній редакції) забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову: 1) сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів.
Як зазначено у ч. 2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1). Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2).
04 листопада 2024 року постановою Летичівського районного суду Хмельницької області (справа №678/1312/24, провадження № 3-678-676/24), яка набрала законної сили 14 листопада 2024 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та на підставі ст. 22 КУпАП звільнено його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, без конфіскації риби, а провадження у справі закрито. Конфісковано знаряддя вчинення правопорушення, які вилучені та здані на зберігання на склад Хмельницького рибоохоронного патруля: 3 сітки, зі яких одна є приватною власністю ОСОБА_1 і 2 власник невстановлений: довжиною 70 м, висотою 1.2 м, вічко 35х35.
Згідно постанови суду від 04 листопада 2024 року, 07 серпня 2024 року близько 07 год. 10 хв. ОСОБА_1 на р. Південний Буг в межах с. Головчинці Меджибізької ТГ Хмельницького району Хмельницької області здійснював незаконний вилов риби з дерев`яного човна забороненим знаряддя лову трьома сітками, при цьому зловив 11 екземплярів карася сріблястого, загальною вагою 2 кілограми. Своїми діями ОСОБА_1 порушив ч. 1 ст. 27, п. 3,4 ч. 2 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», пп. 4 п. 1, пп. 4 п. 4 розділу IV Правил любительського і спортивного рибальства, які затверджені Наказом Державного комітету рибного господарства України 15 лютого 1999 року №19 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 року за №269/3562, відповідальність за що передбачено ч. 4 ст. 85 КУпАП - грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову).
Відповідно до додатка № 1 до постанови та розрахунку розміру шкоди, завданої рибному господарству України від 07 серпня 2024 року, такса за незаконний вилов одного екземпляра карася сріблястого становить 93 неоподатковувані мінімуми доходів громадян, що складає 1 581 грн за одну особину.
Згідно з пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податковий кодекс України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень.
Таким чином, згідно Розрахунку розміру збитку, який проведено відповідно до «Такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) України (крім континентального шельфу України, виключної (морської) економічної зони України)», затверджених Постановою КМУ від 29.09.2023 р. № 1042, шкода, заподіяна рибним запасам України неправомірними діями ОСОБА_1 склала 17 391,00 грн. (сімнадцять тисяч триста дев`яносто одна гривня 00 коп.).
02 квітня 2026 року Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Хмельницькій області (Хмельницький рибоохоронний патруль) повідомило Хмельницьку обласну прокуратуру про те, що збитки, завдані рибному господарству України залишаються невідшкодованими ОСОБА_1
04 червня 2026 року Меджибізька селищна рада повідомила Летичівську окружну прокуратуру, що у добровільному порядку шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову риби ОСОБА_1 не надходила.
У ч. 6 ст. 82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, постановою Летичівського районного суду від 04 листопада 2024 року, яка набрала законної сили 14 листопада 2024 року, встановлено, що ОСОБА_1 07 серпня 2024 року здійснив незаконний вилов водних біоресурсів й цим заподіяв істотної шкоди навколишньому природному середовищу і рибному господарству України на загальну суму 17 391,00 грн., зокрема, здійснив вилов 11 екземплярів риби виду «карась сріблястий», загальною вагою 2 кілограми.
На даний час шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу ОСОБА_1 внаслідок вчинення адміністративного правопорушення (незаконного вилову риби) в сумі 17 391,00 грн. в добровільному порядку не відшкодована.
За цих обставин шкода, завдана навколишньому природному середовищу незаконним виловом риби підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 .
На підставі ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України прокурор належними і допустимими доказами довів правомірність заявлених вимог, водночас, відповідач не надав доказів, які спростовують твердження прокурора, що є його процесуальним обов`язком, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку з тим, що позовні вимоги підлягають задоволенню, сплачений прокурором судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 10-13, 42-43, 48-49, 76-83, 89, 128, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 351-352, 354-355 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу незаконним виловом риби у розмірі 17 391 грн (сімнадцять тисяч триста дев`яносто одна) гривня 00 копійок, які зарахувати на рахунок Меджибізької селищної ради, код СДРПОУ 37971775: одержувач коштів ГУК у Хмельницькій області/Меджибізька стг/, банк отримувача - Казначейство України, рахунок отримувача UA498999980333139331000022665, код класифікації доходів бюджету 24062100.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури (пров. Військоматський, 3 м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) сплачений за пред`явлення позову судовий збір в сумі 3328,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Летичівським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
УЧАСНИКИ СПРАВИ:
ПОЗИВАЧ: заступник керівника Летичівської окружної прокуратури, місцезнаходження: вул. Чорновола, 3, селище Летичів, Хмельницький район Хмельницька область, 31500, код ЄДРПОУ Хмельницької обласної прокуратури 02911102, тел.: (03857) 2-05-39, e-mail: let_oprok@khmel.gp.gov.ua наявний зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС 0291110224
в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:
Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Хмельницькій області, місцезнаходження: вул. Кам`янецька, 257/1 м. Хмельницький, поштовий індекс 29000, код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 42086153, тел. (0382) 79-20-88, 79-20-77, електронна пошта khm.rp@darg.gov.ua, наявний електронний кабінет.
Меджибізька селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, місцезнаходження: вул. Святотроїцька, 5, селище Меджибіж Хмельницького району Хмельницької області, поштовий індекс 31530, код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04404556, наявний зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , відсутній зареєстрований Електронний кабінет.
Суддя: підпис А. В. Лазаренко
Суддя: А. В. Лазаренко
Судове рішення № 139874672, Летичівський районний суд Хмельницької області було прийнято 18.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 678/880/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: