Рішення № 139874549, 18.09.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/784/26

Провадження № 2/674/810/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області у складі головуючої судді Шафікової Ю.Е., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою «Факторингова компанія «Сіті Колект» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 з урахуванням зміни предмету позову просить стягнути з останнього на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 38000,00 грн., з яких: 9500,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 7125,00 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 21375,00 грн. заборгованість за комісією та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 03 грудня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №72939955, за умовами якого відповідач висловив бажання на укладення договору на суму 9500,00 грн шляхом його акцептування через введення унікального електронного підпису одноразовим ідентифікатором (SMS-кодом), що був направлений на фінансовий номер телефону відповідача НОМЕР_1 . Кредитодавець на виконання умов договору позики №72939955 від 03 грудня 2022 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу грошові кошти в розмірі 9500,00 грн. шляхом їх перерахування на банківську карту відповідача.

03.04.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу №033-0304423, за умовами якого ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі і до відповідача. Перехід права вимоги підтверджує Витяг з Реєстру прав вимог №11/04/23 до договору факторингу №033-0304423 від 03 грудня 2022 року де під порядковим номером №3586 ідентифіковано відповідача.

В подальшому, на підставі Договору факторингу № 17/12/25-01 від 17 грудня 2025 року, ТОВ «ФК «Сіті Колект» став повноправним власником права вимоги. Перехід права зафіксовано в Реєстрі боржників (Додаток 1), де за порядковим номером №3958, вказано відповідача, та підтверджено Актом приймання-передачі від 17 грудня 2025 року.

Відповідачем належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за договором позики та заборгованість за процентами не виконано, заборгованість за договором складає 38000,00 грн., з яких: 9500,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 7125,00 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 21375,00 грн. заборгованість за комісією.

Неможливість в досудовому порядку врегулювати спір, наявність непогашеної заборгованості, зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 22 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою судді від 01 липня 2026 року прийнято заяву про зміну предмету позову.

Відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань до суду також не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем склались відносини зобов`язального характеру, що підтверджується укладеним договором кредиту та договором факторингу.

Так, 03 грудня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №72939955, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідач був попередньо ознайомлений.

Відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 9500,00 грн, строк кредитування 30 днів (п. 2.1., 2.2.).

Пунктом 2.3. договору передбачено фіксовану процентну ставку, яка становить становить 2,5% в день, знижена процентна ставка 1,125%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою становить 2,70 %, пеня складає 2,70 %, орієнтовна загальна вартість кредиту становить 12706,25 грн, орієнтовна реальна річна ставка 3340,13 %.

Пунктом 3, 4, 5, 5.1 Договору передбачено, що позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника(за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною. Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики. Підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що: 5.1. Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до Додатку №1 до Договору позики №72939955 від 03.12.2022 року Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, сторони узгодили строки договору, кількість днів у розрахунковому періоді - 30 днів, загальну вартість кредиту, яка становить 12706,25 грн.

Всі умови та порядок надання кредиту сторонами узгоджено в Паспорті споживчого кредиту (позика на умовах повернення в кінці строку позики) Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), паспорт підписано боржником одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до платіжної інструцкії від 05.12.2021 року 744а310е-db6b-4503-bf31-888f2d88fef8 ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» завершено платіжну операцію 05.12.2021 року та перераховано 11386 грн на картковий рахунок № НОМЕР_2 , що також підтверджено і довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 21 січня 2026 року, про завершення платіжної операції, отримувач коштів ОСОБА_2 , номер НОМЕР_2 .

На підставі договору факторингу №033-030423 від 03.04.2023 року, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс», ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «Сіроко Фінанс» свої права вимоги до позичальників, а ТОВ «Сіроко Фінанс» прийняло належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників згідно з реєстром боржників.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №11/04/23 до договору факторингу №033-030423 від 03.04.2023 року ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 38000,00 грн, кількість днів прострочення виконання договірних зобов`язань становить 99.

Відповідно до договору факторингу від 17 грудня 2025 року №17/12/25-01, укладеного між ТОВ «Сіроко Фінанс», та ТОВ «ФК «Сіті Колект», ТОВ «Сіроко Фінанс», передало (відступило) ТОВ «ФК «Сіті Колект» свої права вимоги до позичальників, а ТОВ «ФК «Сіті Колект» прийняло належні ТОВ «Сіроко Фінанс», права вимоги до боржників згідно з реєстром боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №17/12/25-01 від 17 грудня 2025 року ТОВ «ФК «Сіті Колект» набуло права грошової вимоги і до ОСОБА_1 за договором №72939955 від 03.12.2022 року в сумі 38000,00 грн.

Всупереч умовам кредитного договору №72939955 від 03.12.2022 року, відповідач не виконав належним чином зобов`язання за кредитним договором, оскільки не здійснював платежі для погашення боргу ні на рахунки ТОВ «ФК «Сіті Колект», ні на рахунки попередніх кредиторів.

Згідно наданого розрахунку заборгованості за договором №72939955 від 03.12.2022 року (розрахунок надано ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») за період з 03.12.2022 року по 11.04.2023 року, заборгованість відповідача по вказаному кредитному договору становить 38000,00 грн.

При застосуванні норм права до спірних правовідносин судом враховується наступне.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в ст.11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Частиною 2 статті 639 ЦК України також визначено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 вказав, щоважливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Отже, ОСОБА_1 уклав кредитний договір шляхом підписання його електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, проте в порушення умов договору не виконав своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Зазначений договір кредиту, за якими відповідач отримав кредит, є чинними та недійсними у судовому порядку не визнавався.

Презумція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Згідно ст. ст. 526, 529 ч. 1 ЦПК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто, належним виконанням зобов`язання з боку відповідачки є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними договором кредиту та сплата процентів за користування ним.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, що відповідає положенням ст. 617 ЦК України.

За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Уклавши договора факторингу під №033-030423 від 03.04.2023 року та17 грудня 2025 року №17/12/25-01, позивач у встановленому законом порядку набув право вимоги до відповідача за кредитними зобов`язаннями за кредитним договором №72939955.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданої позивачем заборгованості за договором №72939955 від 03.12.2022 року (розрахунок надано ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») за період з 03.12.2022 року по 11.04.2023 року, заборгованість відповідача по вказаному кредитному договору становить 38000,00 грн.

Наданий ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» розрахунок заборгованості за договором №72939955 від 03.12.2022 року в частині заборгованості за тілом кредиту 9500,00 грн узгоджується із умовами договору.

Разом з тим суд не погоджується із розміром нарахованих процентів за користування кредитними коштами в сумі 7125,00 грн, оскільки вони нараховані за межами строку кредитування, визначеного п. 2.2 Договору позики №72939955 від 03.12.2022року, вказаним договором не передбачено прологації договору, доказів щодо укладення додаткових угод про збільшення строку кредитування позивачем не надано, відтак суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідача заборгованості за процентами в розмірі 3206,25 грн.

Таким чиином, суд приходить до висновку, що заборгованість за договором позики №72939955 від 03.12.2022 року у розмірі 12706,25 грн, з яких: заборгованість за кредитом 9500,00 грн (тіло кредиту), заборгованість за нарахованими процентами 3206,25 грн, підлягає стягненню з відповідача.

Щодо стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за комісією в сумі 21375,00 грн, суд звертає увагу на наступне.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Дослідивши договір позики №72939955 від 03.12.2022року суд зазначає, що умовами вказаного договору не передбачено сплату комісії. У паспорті споживчого кредиту, наданого позивачем також відсутній розмір комісії за надання та обслуговування кредиту, відтак нарахування комісії в розмірі 21375,00 грн є безпідставним, тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд також враховує, що відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзиву на позовну заяву, не спростував розрахунок суми позовних вимог, не подав доказів на погашення заборгованості за кредитним договором, що є його процесуальним обов`язком. Отже сума заборгованості ним не заперечується.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача також було подано до суду наступні документи: договір №ДО-20260202/001 про надання правової допомоги від 02 лютого 2026 року, прайс лист, заявка про надання правової допомоги №88 від 01.04.2026 року, витяг акту №88 про надання юридичної допомоги від 01.04.2026 року, договір про надання послуг, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

При цьому, пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справ №755/9215/15-ц, зазначено що, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Представником позивача належними доказами підтверджено факт понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.

Однак, відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог (33,43%), з відповідача на корить позивача необхідно стягнути 5014,50 гривень (15000,00 х 33,43:100) - витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а тому судовий збір слід стягнути в розмірі 890,04 грн. (2662,40 х 33,43 : 100).

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 293, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Колект» (місцезнаходження: м. Київ проспект Соборності, 30А код ЄДРПОУ 43950742 заборгованість за договором позики №72939955 від 07.08.2024 року в розмірі 12706 (дванадцять тисяч сімсот шість) гривень 25 (двадцять п`ять) копійок, з яких: заборгованість за кредитом 9500 (дев`ять тисяч п`ятсот) гривень тіло кредиту, 3206 (три тисячі двісті шість) гривень 25(двадцять п`ять) копійок заборгованість за нарахованими процентами, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 890 (вісімсот дев`яносто) гривень 04 (чотири) копійки та витрати на правову допомогу в розмірі 5014 (п`ять тисяч чотирнадцять) гривень 50(п`ятдесят) копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18 вересня 2026 року.

Суддя Ю. Е. Шафікова